Історія появи Apple Silicon. Головна помилка Intel

Компанія Apple завжди славилася вмінням легко міняти платформи. Комп'ютери Apple II, що з'явилися в 1977 році, будувалися на основі чипів від вже забутої сьогодні MOS Technology, а найперші Macintosh, представлені в 1984 році, працювали на процесорах Motorola. У 1994 році відбувся урочистий перехід на RISC-процесори PowerPC, які розробляв альянс AIM (скорочення від Apple, IBM і Motorola), який спеціально був створений для цієї мети трьома роками раніше.

Творці альянсу вважали, що процесори на архітектурі CISC від Intel і AMD – не більш ніж тупикова гілка розвитку, а майбутнє належить RISC. Цілком імовірно, що в довгостроковій перспективі вони й мали рацію (не забуваємо, що в основі архітектури ARM лежать принципи RISC), проте в 2006 Apple змушена була перейти на рішення від Intel.

Головною причиною переходу називалося прагнення до портативності. Процесори Power G5 чудово підходили для високопродуктивних робочих станцій, але вони зовсім не підходили для компактних ноутбуків. Найперші рішення з Intel були представлені у 2006 році. У зв'язку з цим Apple навіть змінила назви деяких лінійок комп'ютерів – наприклад, Power Mac перетворилися на Mac Pro, PowerBook на MacBook Pro, а iBook стали називатися просто MacBook.

Деякий час по Мережі ходили розмови, згідно з якими, перш ніж перейти на x86, Apple вибирала між процесорами Intel та AMD. Але що там було насправді і чи велися переговори з AMD, невідомо. Згодом в інтернеті неодноразово спливали чутки і висловлювалися припущення про те, що Apple планує змінити «синіх» на «червоних».

Якийсь час здавалося, що ніяких змін більше не передбачається і Apple на довгі роки зупиниться на творіннях Intel. Однак у 2007 році відбувається знаменна подія – світу було представлено перший iPhone. Для розробки цього пристрою Apple потрібен був окремий чип, з чим вона, звичайно, звернулася все до тієї ж Intel. Однак монополіст світу процесорів вважав, що цей напрямок не дуже перспективний і не заслуговує на те, щоб витрачати на нього час. В результаті Apple пішла до компанії Samsung, яка виявилася набагато зговірливішою. Багато фахівців вважають, що відмова від розробки мобільного процесора є головною помилкою Intel.

Творіння Samsung показало себе дуже гідно. Але Apple не хотіла залежати від стороннього розробника і посилено шукала спосіб почати створювати власні процесори, які можна було б краще заточувати під свої потреби. У результаті, в 2008 році було поглинено компанію PASemi, яка займалася створенням високоефективних мобільних процесорів. Цей розробник став першим з поглинених Apple на шляху до повної уніфікації.

В історії Apple вже був епізод, коли компанія використовувала ARM-процесори – на їхній основі будувалися КПК Newton. Ці портативні комп'ютери випускалися в період із 1993 по 1998 роки, але особливого комерційного успіху вони мали. Головними причинами провалу тоді назвали високу вартість і значні габарити пристроїв, які не можна було засунути в кишеню. А можливо, що сам ринок ще просто не був готовий до появи подібних «іграшок», хай навіть дуже цікавих і функціональних.

27 січня 2010 року світу було представлено перший iPad. Подія примітна сама по собі, тому далеко не всі звернули увагу на той факт, що в основі планшетного комп'ютера лежав ARM-процесор Apple A4 – перший чип компанії. Він мав частоту 1 ГГц, був побудований на 45-нм техпроцесі і споживав близько 500-800 мВт. Виробництвом його займалася все та ж Samsung. Згодом тим же чипом оснастили представлений того ж року iPhone 4.

Поява перших чипів Apple породила припущення, що у майбутньому компанія може повністю перейти на процесори власної розробки. І хоча спочатку така ідея багатьом здавалася дуже «натягнутою», поступово все більше аналітиків та журналістів, які пишуть на тему технологій, схилялися до думки, що саме так усе й буде. У Мережі періодично публікувалися заяви, згідно з якими перший ноутбук з чипом від Apple буде представлений «вже найближчим часом». Подібні ідеї іноді підкріплювалися чутками, які з'являлися не на порожньому місці. Наприклад, 2011 року популярний ресурс MacRumors написав про те, що Apple тестує MacBook Air, побудований на основі процесора A5. Цілком імовірно, що компанія дійсно ставила подібні експерименти.

У 2013 році відбулася презентація iPhone 5s з процесором Apple A7. І це був не тільки перший у світі 64-бітний ARM-чип, що масово випускався, але й рішення, можливості якого впритул наблизилися до процесорів для настільних комп'ютерів. Звичайно ж, заява Apple про «Desktop-Class Processor» була не більше, ніж рекламним ходом, але вона показувала, куди саме прямує компанія.

У своїх найкращих традиціях Apple не поспішала, процес повного переходу на власну платформу відбувався поступово. У 2015 році з'явилися чипи серії S для Apple Watch, а в 2019 - серія H для навушників. На той час уже мало хто сумнівався, що дійде й до комп'ютерів, питання тільки в часі. І сталося все у 2020 році, коли на суд споживачів представили перші рішення із процесором Apple M1. Використані спочатку тільки в Mac mini і MacBook Air, ці чипи згодом прийшли також у MacBook Pro, iMac, стали застосовуватися в iPad. Процесори M1 були захоплено прийняті користувачами. Багато хто високо оцінив продуктивність та енергоефективність нових чипів і з легкістю пробачав їм неминучі «дитячі хвороби».

Повна відмова від Intel не відбулася відразу, якийсь час у портфоліо компанії були присутні моделі обох типів, а операційні системи мали підтримку двох архітектур. Але до початку 2024 року у Apple не залишилося комп'ютерів, в яких використовувалися б процесори Intel. Тут слід зазначити, що останні моделі Mac Pro виглядають дещо спірно (чому саме, ми розглянемо нижче), але їх явно створювали саме з метою остаточного переходу на власну платформу.

У відповідь на дії Apple Intel не придумала нічого кращого, як випустити пародійну рекламу, в якій показувала переваги побудованих на її рішеннях ноутбуків перед творіннями Apple. Для створення ролика був навіть запрошений актор Джастін Лонг, який колись виконував роль персонажа Mac у знаменитій рекламі Get a Mac, що виходила в період з 2006 по 2009 роки. Проте подібний крок удостоївся переважно глузування. Мало того, що реклама виглядала більше як дитяча образа на удар по репутації, так і якість її залишала бажати кращого – на деяких кадрах пристрій видно крізь напівпрозорі пальці користувача. В результаті в інтернеті з'явилося чимало глузувань на тему того, що Intel слід більше уваги приділяти не тролінгу Apple, а можливостям своїх чипів, які останнім часом стали відверто здавати.

Та сама реклама від Intel. На 57 секунді палець користувача стає напівпрозорим:

Популярні ноутбуки Apple

Різниця між RISC та CISC процесорами

Розповідаючи про процесори Apple silicone зовсім не зайвим буде згадати про різницю між ними та рішеннями сімейства x86. На сьогоднішній день існує два основних типи архітектур процесорів: RISC (Reduced Instruction Set Computing) та CISC (Complex Instruction Set Computing). Ці архітектури мають різні підходи до обробки інструкцій, що впливає на їхню продуктивність, енергоефективність та складність проєктування.

Основні принципи CISC

Архітектура CISC була розроблена компанією IBM при створенні сімейства комп'ютерів IBM/360 з метою спрощення роботи програмістів, що працювали з машинними кодами.

Основні характеристики CISC процесорів:

  • Складний набір інструкцій: У CISC використовується великий набір інструкцій, кожна з яких може виконувати складні операції. Це дає змогу скоротити кількість команд, необхідних для виконання задачі.
  • Різноманіття режимів адресації: CISC процесори підтримують велику кількість способів доступу до даних пам'яті, що спрощує програмування на асемблері і може зменшити розмір програми.
  • Багатоциклові інструкції: Багато інструкцій у CISC процесорах виконуються за кілька циклів, що може знижувати продуктивність, але дає змогу виконувати складніші операції з однією інструкцією.
  • Зосередженість на апаратній частині: Більш складні інструкції потребують складнішої логіки в процесорі, що збільшує його розмір та енергоспоживання, але спрощує компілятори та програмування.

Приклад CISC – процесори сімейства x86, які використовуються у більшості персональних комп'ютерів.

Основні принципи RISC

Розвиток CISC спричинив надмірне ускладнення набору інструкцій та самих процесорів. В результаті з'явилася архітектура RISC, яка була розроблена з метою спрощення інструкцій та збільшення швидкості їх виконання.

Основні характеристики RISC процесорів:

  • Спрощений набір інструкцій: У RISC процесорах використовується невеликий фіксований набір простих інструкцій, кожна з яких виконується за один цикл.
  • Регістрова архітектура: RISC процесори використовують велику кількість регістрів, що дає змогу зберігати дані та зменшує необхідність звернення до повільної оперативної пам'яті.
  • Однотипний цикл виконання інструкцій: Кожна інструкція виконується за один цикл, що спрощує конвеєризацію та збільшує загальну швидкість виконання програм.
  • Зосередження на програмному забезпеченні: Спрощення апаратної частини потребує складнішого компілятора, який оптимізує код для ефективного використання інструкцій процесора.

Приклади RISC – чипи ARM, що використовуються в більшості мобільних пристроїв, і MIPS, що застосовуються в різних вбудованих системах.

Порівняння та сучасні тенденції

Історично RISC і CISC представляли собою два різні підходи до дизайну процесорів, але з часом відмінності між ними почали стиратися.

  • Продуктивність та енергоефективність: RISC процесори зазвичай мають вищу продуктивність за меншого енергоспоживання, завдяки спрощеному набору інструкцій та однотипним циклам виконання. Це робить їх відмінними рішеннями для мобільних та вбудованих систем.
  • Складність та вартість: CISC процесори можуть виконувати складніші задачі з меншою кількістю інструкцій. Однак вони складніші і дорожчі у виробництві через складнішу логіку і більшу кількість транзисторів.
  • Гібридні підходи: Сучасні процесори часто використовують гібридний підхід, комбінуючи елементи RISC та CISC для досягнення оптимального балансу між продуктивністю, енергоефективністю та гнучкістю.

Сучасні чипи все частіше включають елементи обох підходів, щоб досягти найкращого поєднання продуктивності та енергоефективності, відповідаючи сучасним вимогам до обчислювальних систем. З метою підвищення продуктивності багато CISC процесорів використовують методи, характерні для RISC. З іншого боку, сучасні RISC процесори можуть підтримувати деякі складні інструкції для підвищення ефективності виконання певних задач.

Популярні персональні комп'ютери Apple

Загальний опис та переваги Apple M

Процесори серії M не є класичним CPU, але представляють собою систему на кристалі (SoC), що інтегрує велику кількість компонентів на одному чипі для досягнення високої продуктивності і підвищення енергоефективності. Розглянемо ключові компоненти та принципи роботи цих рішень.

Архітектура процесора

Побудовані на архітектурі ARM, чипи Apple M включають такі основні компоненти:

  • Центральний процесор (CPU): Складається з кількох високопродуктивних ядер Firestorm для ресурсомістких задач (компіляція коду, обробка відео) та кількох енергоефективних ядер Icestorm, що беруть на себе прості задачі (перегляд веб-сторінок, робота з текстом) та знижують енергоспоживання. Кількість ядер залежить від моделі процесора.
  • Графічний процесор (GPU): Вбудований графічний процесор з кількома ядрами забезпечує високу продуктивність при роботі з графікою, іграми та професійними додатками. Оскільки GPU інтегрований у SoC, зменшуються затримки та збільшується загальна ефективність.
  • Neural Engine (NPU, маркетингова назва – ANE): Нейронний рушій відповідає за прискорення виконання задач, пов'язаних з машинним навчанням та штучним інтелектом – обробки зображень, розпізнавання мови та інших подібних дій.
  • Уніфікована архітектура пам'яті (UMA): Усі компоненти, включаючи CPU, GPU та Neural Engine, мають доступ до загального пулу високошвидкісної оперативної пам'яті. Це дає змогу швидше передавати дані між компонентами та зменшує затримки.
  • Контролери та периферійні пристрої: Інтегровані різні контролери, на зразок Thunderbolt та USB 4, включені компоненти для обробки аудіо, відео тощо.
Завдяки UMA компоненти отримують доступ до даних напряму з однієї загальної швидкої пам'яті та можуть ефективніше взаємодіяти.

Звичайно ж, Apple не перша компанія, комп'ютерні процесори якої мають графічні ядра на одному кристалі з CPU. Але вбудовані GPU ніколи не відрізнялися високою продуктивністю, оскільки позбавлені виділеної відеопам'яті та використовують повільнішу оперативну. До того ж, розробники уникали застосовувати потужні ядра через ризик перегріву. У випадку з Apple silicon, до послуг графічного процесора продуктивна загальна пам'ять, плюс компанії вдалося вирішити питання з надмірним тепловиділенням.

Принципи роботи та жорстка оптимізація

Основні принципи роботи процесорів серії M полягають у максимальній оптимізації продуктивності та енергоефективності. Ось як це досягається:

  • Конвеєризація: Інструкції обробляються в кілька етапів, що виконуються паралельно, що збільшує загальну продуктивність CPU. Використовується складна конвеєризація для підвищення швидкості виконання команд.
  • Паралелізм: Високий рівень паралелізму досягається за рахунок використання декількох ядер CPU і GPU, що дає змогу виконувати велику кількість задач одночасно без значних втрат продуктивності.
  • Енергоефективність: Архітектура ARM та продуманий розподіл задач між високопродуктивними та енергоефективними ядрами дали змогу значно знизити енергоспоживання без шкоди для продуктивності. Наприклад, Mac mini 2020 з M1 споживає 39 Вт при максимальному навантаженні, що помітно нижче 122 Вт у попередній версії Mac mini 2018 з Intel i7.
  • Інтеграція компонентів: Інтеграція всіх ключових компонентів на одному кристалі зменшує затримки при передачі даних та підвищує загальну ефективність системи. Це дає змогу справлятися із задачами швидше та з меншими витратами енергії порівняно з традиційними багатокомпонентними системами.
  • Оптимізація програмного забезпечення: Apple тісно інтегрує апаратне забезпечення з операційною системою macOS, що дає змогу оптимізувати роботу додатків та системи в цілому. Це включає підтримку спеціалізованих інструкцій та оптимізації для повного використання можливостей процесора.

Іншими словами, перевага Apple silicon полягає не в одному «магічному інгредієнті», але в грамотному поєднанні цілої низки цікавих підходів. ARM-архітектура, об'єднана пам'ять, продуктивні та енергоефективні ядра, потужний графічний процесор, спеціалізований нейронний рушій та жорстка оптимізація ПЗ дали змогу отримати систему, що демонструє високу продуктивність при відмінних показниках енергоефективності.

Але задля справедливості потрібно відзначити один момент – Apple не створює універсальні процесори, які можна було б задіяти на різнорідному залізі. Жорстка оптимізація та невелика кількість пристроїв дали змогу компанії отримати відмінне рішення відносно «малою кров'ю». До того ж Apple фактично починала з чистого аркуша, тоді як Intel і AMD доводиться нести з собою чималий багаж застарілих підходів та інструкцій CISC, відмовитися від яких вони не можуть через питання сумісності.

Популярні планшети Apple

Недоліки Apple Silicon

Процесори Apple M дали можливість значно покращити продуктивність та енергоефективність пристроїв Apple. Однак, незважаючи на велику кількість безперечних переваг, не обійшлося і без недоліків.

З перших же днів головною складністю була необхідність «підігнати під нові реалії» весь існуючий софт. З моменту появи перших процесорів минуло кілька років, але досі залишаються проблеми сумісності, а вибір програмного забезпечення має деякі обмеження. Відсутня і нативна підтримка Linux. І хоча ще в 2021 році з'явився проєкт Asahi, покликаний створити Linux для Apple silicon, роботи в цьому напрямі ще чимало, нехай навіть вже вдалося досягнути певного успіху.

Є проблеми і з відсутністю підтримки дискретних та зовнішніх графічних процесорів (eGPU). Це обмежує можливості користувачів, які покладаються на додаткову графічну потужність для таких задач, як відеомонтаж, 3D-рендерінг та ігри. В одному з інтерв'ю старший віце-президент Apple з розробки апаратного забезпечення Джон Тернус (John Ternus) заявив, що в нових процесорах відсутня підтримка дискретних GPU через те, що поки не існує гарного способу використовувати їх у тандемі із вбудованим GPU, а пов'язано це з уніфікованою архітектурою пам'яті – приклад того, як сильна сторона може принести як переваги, так і проблеми.

На тлі цього дещо дивно виглядає найновіший Mac Pro, який має слоти розширення, але при цьому в них не можна встановлювати додаткові відеокарти, по суті все зводиться до мережевих карт та накопичувачів. З'явилося навіть припущення, що така система потребна не більше ніж 1% від усіх користувачів Apple і компанія випустила її більше для того, щоб остаточно позбутися Intel і завершити перехід, що затягнувся на 3 роки замість очікуваних 2 років. Більшість тих, кому потребний високопродуктивний комп'ютер, чудово обійдуться Mac Studio – можливості цієї системи справді вражають.

Поява Apple silicon призвела до короткочасного, але помітного зростання продажів Mac на базі Intel завдяки користувачам, які потребують спеціалізованого ПЗ або обладнання.

З переходом на нову платформу складності виникали і з деякою іншою периферією, на кшталт аудіопристроїв. Але там все зазвичай вирішувалося створення нових драйверів або оптимізацією ПЗ. У випадку ж із графікою проблема криється куди глибше і той же Тернус поки не бачить способу, як її можна було б ефективно розв'язати. Можливо це станеться пізніше. Або можливості Apple silicon зростуть настільки, що відпаде сама необхідність у додаткових засобах.

Не можна не згадати і про такий аспект, як відсутність апгрейду. Apple відома жорстким підходом до інтеграції компонентів, що часто призводить до неможливості оновлення або заміни окремих частин пристрою. У випадку з процесорами M-серії це означає, що користувачі за визначенням не можуть збільшити об'єм оперативної пам'яті, інтегрованої в сам чип. Це обмежує можливості кастомізації та модернізації пристроїв після покупки. Різниця ж у вартості моделей з різними характеристиками дуже відчутна.

Популярні смартфони Apple

Що включає сімейство Apple silicon

На сьогоднішній день Apple silicon включає в себе вже цілий розсип найрізноманітніших рішень:

  • Apple A – чипи, які застосовуються в iPhone, молодших версіях iPad та Apple TV;
  • Apple H – серія спеціально розроблена для обробки звуку, яка використовується в навушниках AirPods;
  • Apple M – рішення для ноутбуків, десктопів та топових моделей планшетів;
  • Apple R – спеціально розроблені для Apple Vision Pro чипи, відповідальні за роботу з виведенням зображення та обробку даних від різних сенсорів гарнітури;
  • Apple S – чипи, покладені в основу годинника Apple Watch;
  • Apple U і W – призначені для покращення функціональності та досвіду користувача, що використовуються у різних пристроях Apple.

Колись існували також і чипи серії T, які використовувалися в ноутбуках та десктопах, відповідали за безпеку та обробку біометричної інформації. Згодом така функціональність була інтегрована у чипи М.

На початок 2024 року одна тільки серія A включала вже 21 модель, від A4 (iPhone 4, iPad) до A17 Pro (iPhone 15 Pro). Пройдено шлях від 45 нм до 3 нм на підході процесори з техпроцесом 2 нм і нижче (тайванський виробник чипів TSMC обіцяє забезпечити подібні рішення вже в 2025 році). Немає сенсу описувати кожен із представлених чипів окремо, для цього буде потрібна вже ціла енциклопедія, але в рамках статті зовсім не зайвим буде докладніше розповісти про деякі відмінності в серії M.

Процесори Apple M використовуються в ноутбуках MacBook Air та MacBook Pro, десктопах Mac mini, iMac та Mac Studio та Mac Pro, у планшетах iPad Air та iPad Pro, а також гарнітурі Vision Pro.

Повний список процесорів (актуальний на середину 2024 року) має такий вигляд:

  • M1 – 8-ядерний CPU (4+4), 7 або 8-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 16 ГБ RAM;
  • M1 Pro – 8 або 10-ядерний CPU (6+2 або 8+2), 14 або 16-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 32 ГБ RAM;
  • M1 Max – 10-ядерний CPU (8+2), 24 або 32-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 64 ГБ RAM;
  • M1 Ultra – 20-ядерний CPU (16+4), 48 або 64-ядерний GPU, 32-ядерний NPU до 128 ГБ RAM.
  • M2 – 8-ядерний CPU (4+4), 10-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 24 ГБ RAM;
  • M2 Pro – 10 або 12-ядерний CPU (6+4 або 8+4), 16- або 19-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 32 ГБ RAM;
  • M2 Max – 12-ядерний CPU (8+4), 30 або 38-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 96 ГБ RAM;
  • M2 Ultra – 24-ядерний CPU (16+8), 60 або 76-ядерний GPU, 32-ядерний NPU, до 192 ГБ RAM.
  • M3 – 8-ядерний CPU (4+4), 8 або 10-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 24 ГБ RAM;
  • M3 Pro – 11 або 12-ядерний CPU (5+6 або 6+6), 14 або 18-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 36 ГБ RAM;
  • M3 Max – 14 або 16-ядерний CPU (10+4 або 12+4), 30 або 40-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 128 ГБ RAM.
  • M4 – 9 або 10-ядерний CPU (3+6 або 4+6), 10-ядерний GPU, 16-ядерний NPU, до 16 ГБ RAM.

Різниця між процесорами Max і Pro полягає у кількості ядер, графічній продуктивності, пропускній спроможності пам'яті та цільовому призначенні. Чипи версії Max призначені для користувачів, які потребують максимальних можливостей, а Pro орієнтовані на задачі середньої складності. Що ж до Ultra, то технічно це два кристали Max, об'єднані за допомогою технології UltraFusion, в результаті чого виходить один дуже потужний чип.

На момент написання статті, M3 Ultra так і не було представлено. Причина цього не до кінця зрозуміла. Висловлюються припущення, що компанія працює над новим підходом, де серія Ultra перестане бути просто об'єднанням двох процесорів. Існує також думка, згідно з якою Apple не особливо задоволена чипами M3, які не дали особливого приросту у продуктивності, при збільшеній складності виробництва. Висока ймовірність того, що M3 Ultra ніколи не буде представлений, а компанія повністю зосередиться на M4.

Процесори M4 були представлені 7 травня 2024 – вперше в історії серії M презентація чипа пройшла разом з iPad Pro, а не з персональним комп'ютером. На момент написання статті була відсутня інформація про більш продуктивні Pro і Max, а представлена версія побудована з великою кількістю ядер Icestorm, тобто більше заточена під мобільні пристрої. «Переступивши» через M3, компанія забезпечила для iPad Pro значний заділ на майбутнє. Попередня модель топового планшета базувалася на M2 і при цьому App Store фактично не було додатків, здатних вичерпати можливості даного процесора.

Очікується, що Mac mini, iMac та MacBook Pro почнуть отримувати чипи M4 вже наприкінці 2024 року та на початку 2025 року. MacBook Air отримає оновлення M4 навесні 2025 року, а Mac Studio буде оновлений вже в середині 2025 року. Що ж стосується Mac Pro, то ця система буде оновлена ближче до кінця 2025 року.

Слід зазначити, що вища цифра у назві версії не завжди означає безумовну перевагу перед попередніми рішеннями. Наприклад, процесори M2 перевершують за продуктивністю M1, але при цьому поступаються M1 Pro, не кажучи вже про Max або Ultra. Це слушно і для старших версій.

Популярні смартгодинники Apple

Майбутнє Apple silicon

Майбутнє процесорів Apple silicon виглядає перспективним. Apple продовжить збільшувати продуктивність та енергоефективність своїх чипів, впроваджуючи покращення в архітектурі та тактовій частоті з кожним новим поколінням, такими як M3 та M4. Майбутні процесори включатимуть потужніші нейронні рушії, посилюючи можливості в галузі штучного інтелекту та машинного навчання.

Компанія також буде прагнути ще більш інтегрованої екосистеми, оптимізуючи взаємодію між iPhone, iPad, Mac і Watch, для забезпечення більш плавної та «безшовної» роботи. Очікується значне поліпшення графічної продуктивності, що важливо для професіоналів, що працюють з відеомонтажем та 3D-графікою, а також для геймерів – Apple докладає багато зусиль до того, щоб позбавити Mac репутації «Взагалі не підходить для ігор».

Також ймовірним сценарієм виглядає те, що Apple в результаті відмовиться від поділу на серії A і M, а всі мобільні пристрої та комп'ютери компанії працюватимуть на одних і тих же чипах, хай навіть із різними характеристиками.

Популярні навушники Apple

Що чекає на архітектуру x86 в найближчому майбутньому

Поява Apple silicon і успіх цієї платформи, що послідував, закономірно призвели до цілої низки серйозних змін в комп'ютерному світі. Працювати над ARM-чипами для ноутбуків та десктопів активно розпочали такі компанії, як Qualcomm, AMD та Nvidia. Можна припустити, що вже у 2025 році у продажу з'явиться ціла низка систем, заснованих на «камінні» від цих виробників.

На початку 2021 року компанія Qualcomm поглинула стартап Nuvia, який працював над новим процесором під кодовою назвою Phoenix. Незважаючи на те, що готове рішення так і не було представлене, створено чимало цікавих напрацювань, які зацікавили виробника мобільних чипів. Цікаво тут те, що засновниками Nuvia були три колишні інженери Apple, які брали безпосередню участь у створенні чипів silicon. Також вони мають досвід роботи в таких компаніях, як AMD, ARM і Broadcom.

Не дивно, що на тлі всього вищеописаного вже висловлюються припущення про швидку смерть x86. Але чи справді це так? Найімовірніше, ні. Архітектура x86 залишиться важливою частиною світу обчислювальної техніки найближчими роками, хоча вже не буде мати такого впливу на ринок в цілому, як це було ще кілька років тому. Наприклад, вона збереже лідерство у випадках, коли дуже важливими є широкі можливості кастомізації – ігрові системи, професійні робочі станції та сервери. Не забуваємо також і про сумісність із існуючим програмним забезпеченням, часто вузькоспеціалізованим та дуже дорогим.

Однак, x86 має адаптуватися до посиленої конкуренції з боку ARM та інших альтернативних архітектур. Її майбутнє визначатиметься здатністю Intel та AMD продовжувати інновації, покращувати енергоефективність, розробляти спеціалізовані рішення та зберігати сумісність із існуючою екосистемою програмного забезпечення. Ринок процесорів сьогодні переживає дуже серйозні зміни і поки що рано робити якісь однозначні висновки. Але головне в тому, що платформа Apple silicon почала процеси, від яких зрештою виграють усі користувачі, включаючи і тих, які навіть не планують використовувати Mac.