Генератори: характеристики, типи, види

Тип палива, на якому працює двигун електрогенератора.

— Бензин. Один з основних типів палива для двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові генератори зазвичай коштують дешевше дизельних, за інших рівних умов, однак експлуатація їх обходиться дорожче за рахунок більш високої ціни на бензин; крім того, вони зазвичай мають менший ресурс, ніж дизельні. Тому вважається, що бензинові генератори добре підходять перш за все в якості резервного джерела живлення на випадок відключення електрики.

— Дизель. Дизельні генератори зазвичай дорожче бензинових аналогів; з іншого боку, дизельне паливо дешевше бензину, тому підвищена вартість цілком може окупитися при регулярному використанні. Крім того, дизельні генератори мають більш високий ресурс і більший діапазон потужностей, ніж бензинові. Це дозволяє застосовувати їх як резервних, так і основних джерел живлення, у тому числі на досить «енергомістких» об'єктах.

— Газ. Перевагами генераторів на газу є порівняно низький рівень шуму і невелика кількість шкідливих викидів. З іншого боку, використання газу як палива пов'язане з певними труднощами: потрібно підключення до газової магістралі або регулярна заміна спеціальних балонів, паливна система особливо чутлива до витоків, і т. ін. Тому подібних моделей випускається порівняно небагато, і більшість з них являє собою стаціонарні генератори високої потужності..., у яких згадані недоліки перекриваються перевагами.

— Бензин/газ. Моделі, здатні використовувати обидва зазначених типу палива. Це дає користувачеві можливість вибрати варіант, оптимально відповідає тій чи іншій ситуації, а також знижує ймовірність залишитися без палива в самий невідповідний момент; з іншого боку, і коштують такі моделі дорожче за однопаливні. Технічні особливості бензину і газу докладно описано вище.

Номінальна напруга на виході генератора.

- 230 В(1 фаза). Стандартна напруга звичайної побутової розетки. Широко застосовується в побуті та й серед спеціалізованого обладнання чимало пристроїв на 230 В; винятком є лише потужна техніка (переважно від 4 – 5 кВт), на яку цього напруги недостатньо. Саме на 230-вольтові генератори варто звернути увагу, зокрема тим, хто шукає пристрій для аварійного живлення житлового приміщення або невеликого офісу.

- 400 В(3 фази). Генератори, здатні видавати трифазне живлення на 400 В. Таке живлення дуже рідко застосовується в побуті, проте воно може знадобитися для важкого обладнання та іншого подібного навантаження. Генератори з напругою 400 В загалом потужніші, важчі, дорожчі і «ненажерливіші», ніж 230-вольтові. Більшість їх оснащується як трифазними, а й однофазними розетками; проте спеціально шукати подібний агрегат варто лише в тому випадку, якщо наявність трифазного живлення є важливим.

Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить менше 1 кВт, в найбільш потужних — 50 – 100 кВт і навіть більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від 1 – 2 кВт до 8 – 10 кВт.

Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт...и та формули.

Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — в основному це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.

Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає в основному в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно в основному для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

Тип альтернатора, передбаченого в агрегаті.

Альтернатор являє собою частину генератора, безпосередньо відповідає за вироблення електрики. Така система працює за принципом руху дротів (котушок) в магнітному полі, за рахунок чого і виникає електричний струм. Однак особливості роботи альтернатора можуть бути різними, на підставі чого їх і поділяють на види: асинхронні, синхронні, інверторні і дуплекси. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Асинхронний. Найпростіший варіант альтернатора. Ротор обертається частину) у таких моделях при обертанні дещо випереджає рух магнітного поля, створюваного статором (нерухомою частиною) — звідси і назва. Практичними перевагами асинхронних альтернаторов є простота, невисока вартість, хороша захищеність від зовнішніх впливів і нечутливість до коротких замикань і тривалим перевантаженням. Останнє робить їх оптимальним вибором для живлення зварювальних апаратів. Загалом асинхронні генератори розраховані в основному на активне навантаження: прилади освітлення, комп'ютери, електронагрівачі і т. ін. Для реактивного навантаження (з котушками і конденсаторами) краще застосовувати синхронні агрегати (див. нижче). Також варто відзначити, що в асинхронному альтернаторе напруга і частота вихідного струму безпосередньо залежать від швидкості обертання; тому такі прилади особливо вимогливі...до стабільності роботи приводного двигуна.

— Синхронний. У альтернаторах цього типу обертання ротора і магнітного поля статора збігаються (на відміну від моделей асинхронних). Синхронні генератори дещо складніше за конструкцією і дорожче, вони більш чутливі до коротких замикань і тривалим перевантаженням. З іншого боку, такий агрегат відмінно справляється як з активним, та й з реактивним навантаженням: протягом короткого часу він здатний видавати струм, що у рази перевищує номінальний, забезпечуючи таким чином необхідну силу пускового струму для реактивної навантаження. Крім того, конструкція синхронних генераторів включає блок автоматичного регулювання, що видає на вихід стабільну напругу і здатна до певної міри компенсувати коливання обертів приводного двигуна. Втім, по стабільності напруги синхронні моделі все ж поступаються інверторним (див. нижче).

— Інверторний. Синхронний генератор (див. вище), оснащений додатковим електронним блоком — інвертором. Цей блок забезпечує подвійне перетворення струму: з змінного в постійний і потім знову в змінний. Коштують подібні пристрої недешево, однак при цьому вони мають цілу низку переваг. По-перше, на виході виходить дуже стабільний струм, практично без будь-яких стрибків і флуктуацій. По-друге, генератор здатний регулювати роботу двигуна залежно від навантаження: до прикладу, якщо навантаження складає половину від вихідної потужності, то і поточна потужність двигуна знижується вдвічі; це дає значну економію палива. По-третє, інверторні моделі виходять більш легкими і компактними, ніж традиційні генератори, та й шумлять вони менше. Саме такий генератор вважається оптимальним вибором для навантаження, чутливої до якості струму — такий, як аудіотехніка або телевізор. Водночас агрегати цього типу мають порівняно невисоку потужність і не розраховані на тривалу роботу або високі пускові навантаження, а тому вони використовуються тільки як резервні джерела живлення для порівняно малопотужних систем енергопостачання. Крім того, при виборі інверторного генератора варто уточнити форму вихідного сигналу: далеко не всі моделі дають ідеальну синусоїду — є і агрегати з трапецієподібним імпульсом, що не підходять для делікатного техніки.

— Duplex. Тип альтернаторов, розроблений компанією Endress і застосовується в основному в генераторах цього бренду (хоча зустрічаються пристрої і від інших виробників). За заявою творців, такий альтернатор поєднує в собі переваги синхронних і асинхронних моделей. Так, з одного боку, він здатний витримувати високі пускові струми без шкоди для живлення інших споживачів, а в конструкції зазвичай є авторегулятор напруги на виході; з іншого — більшість таких генераторів можна застосовувати і для живлення зварювальних апаратів, а число високочастотних гармонік на виході у них виходить дуже низьким. До недоліків «дуплексів», крім високої вартості, можна віднести необхідність налаштування під конкретний набір пристроїв.

— Мідна. Мідна обмотка характерна для генераторів високого класу. Мідний альтернатор відрізняється високою провідністю і слабким опором. Провідність міді в 1,7 рази перевищує провідність алюмінію, така обмотка менше гріється, а сполуки з цього металу стійко переносять температурні перепади і вібраційні навантаження. Серед недоліків мідної обмотки можна відзначити хіба що високу вартість альтернатора. В іншому ж генератори з мідною обмоткою характеризуються високою надійністю і довговічністю.

— Алюмінієва. Алюмінієва обмотка альтернатора характерна для генераторів бюджетного класу. Головними перевагами алюмінію є легка вага і невисока ціна, в іншому ж така обмотка, як правило, поступається мідним аналогам. На поверхні алюмінію створюється оксидна плівка, вона з'являється скрізь, навіть в місцях контактної пайки. Оксидна плівка підбиває контакти і не дає зовнішньої захисної обплетенні надійно утримувати алюмінієві жили.

Рід струму, що видається зварювальним генератором на електроди при зварюванні.

— Змінний (AC). Струм з постійно змінною полярністю — як в звичайних побутових розетках; втім, при зварюванні зазвичай використовують більш високі частоти — не 50 – 60 Гц, а порядку декількох десятків кілогерц. Ключова перевага змінного струму полягає в тому, що він не має фіксованої полярності — простіше кажучи, переплутати «плюс» і «мінус» при підключенні електродів в принципі неможливо. З іншого боку, постійна зміна напрямку струму збільшує кількість бризок і знижує якість шва порівняно з використанням постійного струму. Як наслідок, цей варіант зустрічається відносно рідко і призначається для порівняно грубих робіт.

— Постійний (DC). Струм, що має фіксовану полярність і постійно поточний в одному напрямку, без його зміни. Це дає змогу досягти більш акуратного шва з меншою кількістю бризок, ніж при змінному струмі; як наслідок, саме постійний струм використовує більшість сучасних зварювальних генераторів. Водночас під час роботи з таким пристроєм потрібно уважно контролювати полярність підключення — причому залежно від особливостей роботи може знадобитися як «прямий» («мінус» до електрода), так і «зворотна» («мінус» до матеріалу) полярність. Крім того, для постійного струму потрібні додаткові схеми, що трохи збільшує вартість генераторів.

Максимальний струм, який зварювальний генератор (див. вище) здатний видати на електроди при зварюванні.

Для різних матеріалів, різної товщини зварюваних деталей і різних видів зварювання самої оптимальний зварювальний струм теж буде різним; є спеціальні таблиці, що дозволяють визначити це значення. Загальне ж правило таке: максимальний струм генератора повинен бути не нижче необхідного зварювального струму, інакше агрегат буде працювати з перевантаженням, або не зможе забезпечити необхідної ефективності зварювання.

Максимальний діаметр зварювальних електродів, з якими може працювати зварювальний генератор (див. вище).

Чим товще оброблюваний матеріал і чим ширше шов — тим більш товсті потрібно використовувати електроди для зварювання; а більш товстий електрод, зазвичай, передбачає і більш високі струми. Існують спеціальні таблиці, що дозволяють визначити оптимальний діаметр електрода залежно від типу і товщини матеріалу, виду зварювання і т. ін. Однак у будь-якому разі товщина використовуваного електроду не повинна бути вище максимально допустимої — це загрожує перевантаженнями і поломками, а в кращому випадку генератор просто не зможе забезпечити потрібної ефективності.

Тип двигуна внутрішнього згоряння, встановленого в генераторі. Зазначимо, що дизелі (див. «Паливо») в сучасних генераторах робляться тільки 4-тактний, так що різні типи ДВЗ зустрічаються лише серед бензинових моделей. Цю різницю і розглянемо:

— 2-тактний. Головними перевагами таких двигунів є простота, низька вартість і висока потужність на одиницю об'єму, ніж у чотиритактних. З іншого боку, вони сильніше шумлять, споживають більше палива, а заливати в двотактний двигун потрібно суміш бензину і масла в строго певній пропорції, що ускладнює процедуру заправки.

— 4-тактний. Такі двигуни менш шумні і більш економічні, ніж двотактні; крім того, масло в них заливається окремо від бензину, і немає ризику не розрахувати пропорції для заправки. Їх основними недоліками є висока вартість і менша потужність при тому ж об'ємі.

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).

Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Спосіб запуску двигуна електрогенератора. Для запуску двигуна внутрішнього згоряння (бензинового або дизельного, див. «Паливо») у будь-якому разі необхідно прокрутити вал двигуна; зробити це можна двома способами:

— Ручний. При такому способі запуску початковий імпульс повідомляється двигуна вручну — зазвичай користувачу для цього потрібно з силою смикнути за трос, раскручивающий спеціальний маховик. Найбільш простий за конструкцією і дешевий спосіб запуску, з додаткового устаткування потребує тільки власне троса з маховиком. З іншого боку, він може вимагати від користувача значних м'язових зусиль і слабо підходить для потужних агрегатів.

— Електростартер. При такому типі запуску вал двигуна прокручується за допомогою спеціального електромотора, який називається стартером; живиться стартер від власного акумулятора. Подібний варіант запуску силового агрегату генератора є найпростішим для користувача та потребує докладання мінімуму зусиль. Залежно від реалізації електростартера, зазвичай, достатньо провернути ключ у замку запалювання, натиснути на кнопку, повернути ручку або прокрутити спеціальний барабан тощо. Потужності сучасних стартерів вистачає навіть для важких двигунів, де ручний запуск утруднений чи неможливий. Також зазначимо, що електростартер за визначенням потрібний для використання автозапуску ATS (див. «Функції»). З іншого боку, додаткове оснащення впливає на вагу та...вартість агрегату, причому іноді дуже помітно. Тому подібні системи запуску використовуються здебільшого там, де без них не обійтися — у згаданій тяжкій техніці, а також генераторах з ATS.

Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».

Питома витрата палива у грамах, що споживається генератором для вироблення 1 кВт електроенергії протягом 1 години. Знаючи цей показник, можна розрахувати приблизну витрату палива в літрах з урахуванням потужності підключеного навантаження та передбачуваної тривалості роботи агрегату. Для цього знадобиться помножити питому витрату в г/кВт*год на потужність двигуна генератора і розділити отриманий результат на щільність палива, що використовується (приблизно 830-860 кг/м³ для дизеля і 710-760 кг/м³ для бензину).

Витрата палива генератором, що працює на газу, або комбінованою моделлю при використанні газу (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більший витрата палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні.

Об'єм паливного бака, встановленого в генераторі.

Знаючи витрату палива (див. вище) і ємність бака, можна розрахувати час роботи на одній заправці (якщо воно не зазначено в характеристиках). Однак більш місткий бак виходить і більш громіздким. Тому виробники вибирають баки, виходячи із загального рівня і «ненажерливості» генератора — щоб забезпечити прийнятний час роботи без значного збільшення габаритів і ваги. Так що загалом даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим.

Що стосується цифр, то в малопотужних моделях встановлюються баки на 5 – 10 л, а то і менше; у важкій професійній техніці цей показник може перевищувати 50 л.

— Відсутній. Відсутність у генератора власного паливного бака.

Дана особливість зустрічається в двох різновидах сучасних генераторів. Перший, найбільш характерний варіант — це всі моделі, що працюють на газу (див. «Паливо»). Таке пальне набагато простіше подавати безпосередньо з газової магістралі чи з окремого балона, ніж передбачати під нього власний резервуар в самому генераторі.

Другий, більше специфічний варіант — невелика кількість моделей на бензині або дизельному паливі. При цьому тут існує ще й свій поділ. Так, бензинові генератори, не оснащені баком, являють собою агрегати відносно невеликого об'єму і потужності, де подібна конструкція передбачається для зручності транспортування; в якості ємності з паливом для такого пристрою цілком підійде звичайна каністра. Дизельні моделі, зі свого боку, являють собою дуже потужні промислові агрегати, у яких витрата вимірюється сотнями літрів на годину; в них зовнішні місткості використовуються з тих міркувань, що вбудований бак потрібного об'єму був би занадто громіздкий навіть з урахуванням розмірів самого генератора.

Покажчик, що дозволяє стежити за залишком палива в баку генератора. Найпростіші подібні індикатори спрацьовують тільки при критичному зниженні рівня пального, попереджаючи про необхідність дозаправки; більш прогресивні постійно відображають залишок. Однак у будь-якому разі ця функція спрощує спостереження за запасом палива і знижує ризик зупинки генератора через те, що його забули дозаправити.

Час, протягом якого генератор гарантовано здатний пропрацювати без перерв.

Даний параметр вказується виключно для моделей на рідкому паливі з вбудованим баком, причому за найпростішою формулою: ємність бака, поділена на витрату палива. При цьому в деяких моделях дані можуть приводитися для певного рівня навантаження (що уточнюється у примітках); при більш високому або більш низькому навантаженні і час роботи буде меншим або більшим відповідно. Що стосується конкретних цифр, то в більшості сучасних генераторів час роботи складає до 8 год — цього цілком достатньо для резервного живлення та епізодичного застосування. Більш солідні моделі здатні пропрацювати 8 – 12 год, а показник в 13 год і вище характерний в основному для професійних рішень.

Також відзначимо, що теоретично багато генератори можна дозаправляти та без вимикання, однак на практиці краще все ж таки робити перерви і не перевищувати заявленого часу безперервної роботи — це дасть змогу уникнути перегріву і підвищеного зносу.

Тип охолодження, передбачений у двигуні генератора.

— Повітряне. Охолодження, передбачає пряму передачу тепла від окремих частин двигуна навколишнього повітря. Для цього найбільш «гарячі» деталі можуть доповнюватися радіаторами — характерними ребристими пластинами, поліпшують тепловіддачу; а для їх охолодження використовується вентилятор з приводом від двигуна. Переваги повітряного охолодження — невисока вартість, компактність, надійність, а також простота в обслуговуванні і ремонті. За ефективністю такі системи помітно уступають рідинним, однак це стає критичним лише для найбільш потужних і важких агрегатів; більшість же сучасних генераторів використовує саме цей тип охолодження.

— Рідинне. Охолодження з використанням рідкого теплоносія (зазвичай води або антифризу). Такий теплоносій циркулює по спеціальному контуру, відводячи тепло від двигуна і переносячи його в радіатор, який розсіює надлишок енергії в повітрі. Основне перевага рідинних систем — висока ефективність, вони підходять навіть для потужних важких двигунів. З іншого боку, таке охолодження помітно складніше і дорожче повітряного, а пошкодження контуру, навіть невелике, виводить його з ладу. Тому рідинні системи застосовуються в основному там, де без них в принципі не обійтися — на генераторах високої потужності, переважно стаціонарних.

Загальна кількість розеток на 230 та/або 400 В, передбачена в конструкції генератора.

Ця кількість відповідає числу пристроїв, яку можна одночасно підключити до генератора без використання розгалужувачів, подовжувачів тощо. При цьому якщо мова йде про трифазну модель (див. «Вихідна напруга») з різними типами розеток — кількість тих і інших не завадить уточнити окремо, оскільки в різних моделях набір може бути різним. Наприклад, агрегат, для якого заявлено 3 розетки, може мати 1 трифазний роз'єм і 2 однофазних, або 2 трифазних і 1 однофазний. Взагалі ж найбільш скромні сучасні генератори мають всього 1 розетку, хоча частіше зустрічаються моделі на 2; а в найбільш потужних моделях це число може становити 4 і вище.

Нагадаємо також, що можливості підключення різних приладів обмежуються не тільки кількістю розеток, але і номінальною потужністю генератора (докладніше див. вище).

Кількість розеток на 110, передбачене в конструкції генератора, а також тип роз'ємів, що використовуються в таких розетках.

Подібна величина напруги широко застосовується у країнах Північноамериканського континенту, Центральній Америці, Саудівській Аравії та Японії, часом вона також зустрічається у Великій Британії. Розетки на 110 В конструкції генератора дозволяють підключати побутову техніку і електроінструмент для ринку цих країн без необхідності використання понижуючого трансформатора або інших пристроїв, які перетворюють величину електричної напруги.

Кількість розеток на 230 В, передбачена в конструкції генератора, а також тип роз'ємів, використовуваних у таких розетках.

Тип роз'єму в даному разі вказується за максимальним струмом, який допускається для розетки — наприклад, «2 шт на 16А». Найбільш популярні варіанти для 230-вольтових розеток — 16 А, 32 А і 63 А. Підкреслимо, що ампери в такому позначенні — це не фактичний струм, який може видати генератор, а власне обмеження розетки; фактичне значення сили струму зазвичай помітно нижче. Простіше кажучи, якщо, наприклад, у генераторі є розетка 32 А — вихідний струм на ній не буде досягати 32 А; а конкретне число ампер буде залежати від номінальної і максимальної потужності агрегата (див. вище). Так, якщо для нашого прикладу взяти номінальну потужність 5 кВт і максимальну 6 кВт, то на розетку 230 в такий генератор зможе видати не більше 5 кВт / 230 В = 22,7 А штатно і 6 кВт / 230 В = 27,3 А на піку. А якщо потужність доводиться ділити між декількома розетками, то вона, відповідно, буде ще менше.

Що стосується конкретних типів роз'ємів, то чим вище допустимий для розетки ток — тим вище вимоги до її надійності і якості захисту. У світлі цього, зазвичай, в розетки більшої потужності можна підключати штепселі меншої потужності (напряму або через перехідник), але не навпаки. А якщо розеток кілька — за їх типом можна з певною достовірністю оцінити розподіл між ними всієї потужності г...енератора: між двома однаковими роз'ємами така потужність зазвичай розподіляється порівну, а на розетку під більшу кількість ампер і потужності виділяється більше. Втім, конкретні подробиці з цього приводу варто в кожному разі уточнювати окремо; також варто враховувати розетки на 400 В, при їх наявності (див. нижче).

Кількість розеток на 400 В, передбачена в конструкції генератора, а також тип роз'ємів, використовуваних у таких розетках.

Тип роз'єму в даному разі вказується за максимальним струмом, який допускається для розетки — наприклад, «2 шт на 16». Найбільш популярні варіанти для 400 В включають 16 А і 32 А, хоча зустрічаються й інші типи розеток. Підкреслимо, що ампери в такому позначенні — це не фактичний струм, який може видати генератор, а власне обмеження розетки; фактичне значення сили струму зазвичай помітно нижче. Простіше кажучи, якщо, наприклад, у генераторі є розетка 32 А — вихідний струм на ній не буде досягати 32 А; а конкретне число ампер буде залежати від номінальної і максимальної потужності агрегата (див. вище). Так, якщо для нашого прикладу взяти номінальну потужність 7 кВт і максимальну 8 кВт, то на розетку в 400 В такий генератор зможе видати не більше 7 кВт / 400 В = 18,42 А штатно і 8 кВт / 230 В = 21,05 А на піку. На практиці ж ці значення будуть ще менше, оскільки трифазні пристрої практично завжди доповнюються ще й однофазними розетками, і потужність доведеться ділити між різними типами розеток. Конкретну специфіку розподілу потужності в кожному разі варто уточнювати окремо.

Що стосується конкретних типів роз'ємів, то чим вище допустимий для розетки ток — тим вище вимоги до її надійності і якості захисту. У світлі цього, зазвичай, в розетки більшої потужності мо...жна підключати штепселі меншої потужності (напряму або через перехідник), але не навпаки.

Наявність у генератора роз'єму USB (одного або декількох) для зарядки різних пристроїв. Від USB може заряджатися більшість сучасних смартфонів і планшетів, також такий спосіб зарядки зустрічається у великій кількості іншої техніки — від фотокамер і ліхтариків до електровикруток і радіокерованих моделей. Стандартна напруга живлення через цей роз'єм — 5 В, а от потужність може бути різною, її варто уточнювати окремо.

Наявність у генераторі виходу з постійним струмом та напругою 12 В. Основне призначення цього виходу - зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, призначених для авто (нагадаємо, 12 В - стандартна напруга бортових мереж у легкових автомобілях).

— Постійний струм на виході (DC 12 В). Наявність в генераторі виходу з постійним струмом і напругою 12 В. Основне призначення цього виходу — зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, першопочатково призначених для авто (нагадаємо, 12 В — стандартна напруга бортових мереж в легкових автомобілях).

— USB-порт для зарядки. Наявність у генератора роз'єму USB (одного або декількох) для зарядки різних пристроїв. Від USB може заряджатися більшість сучасних смартфонів і планшетів, також такий спосіб зарядки зустрічається у безлічі іншої техніки — від фотокамер і ліхтариків до електровикруток і радіокерованих моделей. Стандартна напруга живлення через цей роз'єм — 5 В, а от потужність може бути різною, її варто уточнювати окремо.

– Синхронізація зі смартфоном. Синхронізація зі смартфоном дає можливість управляти роботою генератора віддалено. Завдяки цьому користувачеві не потрібно підходити до пристрою, щоб, наприклад, запустити або зупинити його. Додатково синхронізація зі смартфоном дає змогу відстежувати параметри електроструму, що виробляється, віддалено і в режимі реального часу. З іншого боку, для цього буде потрібне постійне підключення до мережі інтернет і спеціалізоване програмне забезпечення, яке необхідно встановити на смартфон.

— Автозапуск (ATS). Функція, що дає змогу генерат...ору при певних умовах включатися автоматично, без дій з боку користувача. Автозапуск застосовується в основному при використанні генератора в якості резервного джерела живлення: поки працює основне живлення, агрегат вимкнений, а якщо напруга в мережі пропадає, ATS запускає двигун, і живлення на навантаження починає надходити від генератора. Зазначимо, що наявність автозапуску вказується тільки в тому випадку, якщо генератор першопочатково укомплектований електронним блоком ATS; моделі з можливістю підключення такого блока винесені в окрему категорію (див. нижче).

— Роз'єм для блока ATS. Роз'єм, що дає змогу підключити до генератора зовнішній блок автозапуску (ATS); сам блок при цьому в комплект не входить. Детальніше про автозапуск див. вище; тут же відзначимо, що для деяких користувачів ця функція першопочатково не потрібна, проте може знадобитися у майбутньому — наприклад, якщо генератор спочатку використовується на будівництві будинку, а потім його планується встановити в тому ж будинку як запасне джерело живлення. У подібних ситуаціях даний варіант комплектації буде оптимальним: при покупці самого генератора не доведеться переплачувати за блок ATS, а пізніше, при необхідності, можна придбати і підключити такий блок окремо.

— Авторегулятор напруги (AVR). Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати на виході генератора постійний рівень напруги. Такий регулятор згладжує перепади, що виникають через зміни швидкості обертання двигуна; це особливо важливо при підключенні приладів, чутливих до стабільності живлення. Варто зазначити, що наявність AVR є практично обов'язковою для синхронних генераторів (див. «Альтернатор»), а ось в інших різновидах ця функція не зустрічається: у асинхронних і дуплексних агрегатах вона не застосовується в принципі, а в інверторних роль регулятора грає власне інвертор, і додаткова електроніка їм не потрібна.

— Дисплей. Власний дисплей, встановлений на корпусі генератора. Зазвичай, це найпростіший РК-екран, здатний відображати лише цифри і деякі спеціальні символи. Тим не менш, навіть на такий екран може виводитися різна корисна інформація: напруга, частота, дані лічильника мотогодин, попередження про низький рівень палива, повідомлення про збої з кодами помилок тощо. Завдяки цьому управління стає більш зручним і наочним.

— Лічильник мотогодин. Прилад, який лічить загальний час, який двигун електрогенератора пропрацював з моменту першого вмикання. Це допомагає визначити загальну зношеність двигуна і необхідність його ремонту/заміни, що може бути корисно як при тривалому використанні приладу, так і, наприклад, для оцінки якості товару при купівлі вживаного електрогенератора. Обнулити лічильник мотогодин без серйозного втручання в конструкцію приладу зазвичай неможливо.

— Вольтметр. Прилад, який відображає поточну напругу, що видається генератором. Вольтметр може бути виконаний у вигляді окремої стрілкової шкали, або ж його показання можуть виводитися на власний дисплей генератора (див. вище). У будь-якому разі ця функція дає можливість ретельно контролювати режим роботи агрегата і знижує ризик того, що на навантаження піде неприпустима напруга.

— Паралельне підключення. Наявність в конструкції генератора спеціальних роз'ємів, через які можна увімкнути два і більше агрегатів в єдину електричну мережу (зазвичай за допомогою додаткового пристрою). Такий вид підключення застосовується, коли один агрегат не в силах потягнути все навантаження і потужність підключення перевищує можливості самого приладу. Також подібна схема знайшла популярність, якщо один з агрегатів планується використовувати в якості резервного джерела живлення.

— Запуск з пульта. Наявність в комплекті постачання генератора пульта дистанційного управління. Виконаний у вигляді бездротового брелока і дає змогу на відстані увімкнути/вимкнути пристрій, не підходячи до нього.

Спеціальний захисний кожух, що прикриває генератор зовні. Згідно з назвою, основне призначення цієї оболонки — зниження рівня шуму, однак цим її роль не обмежується. Крім того, кожух додатково захищає сам генератор від води, пилу, ударів і інших несприятливих впливів; а в разі серйозної поломки він може затримати розлітаються уламки агрегата, захистивши оточуючих людей. Таким чином, ця особливість позитивно позначається на загальній надійності і безпеки; з іншого боку, наявність додаткової оболонки впливає на вартість і вагу.

Наявність у електрогенератора коліс для переміщення з місця на місце. Найчастіше в конструкції передбачається пара коліс і пара стоянкових опор: в робочий час опори, відіграють роль гальм, а при переміщенні їх потрібно підняти над землею і котити генератор на двох колесах; однак бувають моделі і на 4 колеса. У будь-якому разі дана особливість помітно спрощує транспортування: котити агрегат набагато легше, ніж нести на вазі. Особливо це актуально у світлі того, що вага сучасного генератора може перевищувати 100 кг: для перенесення такої тяжкості знадобиться кілька людей, колеса ж нерідко дають змогу обійтися силами однієї людини.

Рівень захисту, що забезпечується корпусом генератора — а саме ступінь захищеності «начинки» від пилу, вологи і сторонніх предметів. Позначається за стандартом IP двома цифрами, одна з яких відповідає захист від твердих предметів і пилу, друга — від вологи, наприклад, IP24.

За рівнем пилозахисту (перша цифра) в сучасних генераторах зустрічаються такі значення:

2 — захист від предметів діаметром більше 12,5 мм (пальці тощо);
3 — від предметів більше 2,5 мм (більшість інструментів);
4 — від предметів більше 1 мм (практично всі інструменти, більшість дротів);
5 — пилезахищеність (повний захист від контакту; пил може проникати всередину, але не позначається на роботі пристрою).

Рівні вологозахисту можуть бути такими:

1 — захист від вертикально падаючих крапель води;
2 — від крапель води з відхиленням до 15° від вертикальної осі пристрою (дощ);
3 — від крапель води з відхиленням до 60° від вертикальної осі пристрою (дощ з вітром);
4 — від бризок з будь-якого напрямку (дощ з сильним вітром);


Загалом для використання в приміщеннях даний показник не відіграє ключової ролі, але ось на вулиці і в схожих умовах (наприклад, на будмайданчику) варто переконатися, що обраний генератор достатньо захищений — або ж прийняти додаткові заходи захисту.

Рівень шуму, що виробляється генератором під час роботи у штатному режимі. Чим менше агрегат шумить – тим комфортніше його використання, тим ближче до людей його можна розташовувати, проте тим вища його ціна, за інших рівних умов.

Також варто враховувати, що генератори з ДВЗ у принципі є досить шумною технікою. Так, навіть «тихі» агрегати видають до 70 дБ — це гучність розмови на тонах від середніх до підвищених. Відповідно, встановлювати пристрій рекомендується віддалено від місця використання. При цьому відзначимо, що рівень шуму не пов'язаний безпосередньо з потужністю: так, серед агрегатів на 80 дБ і більше є як важкі, так і відносно малопотужні моделі.

Рівень звукового тиску в децибелах на відстані 7 м між джерелом шуму і вухом оператора обладнання. Оскільки в безпосередній близькості від генератора люди не працюють, параметр буде корисний для оцінки рівня шуму на дистанції. Наприклад, діючі норми Європейського союзу передбачають, щоб звукова потужність електроагрегатів потужністю понад 2 кВт не перевищувала 97 дБ — на відстані 7 м шум від двигуна генератора буде відповідати звуковому тиску близько 72 дБ.

Загальна вага агрегата — зазвичай, без урахування палива; вага на повній заправці можна з легкістю визначити, знаючи ємність бака.

Загалом більш потужні генератори неминуче виходять і більш важкими, однак схожі за характеристиками моделі можуть помітно відрізнятися за вагою. Оцінюючи ці відмінності і загалом вибираючи варіант за вагою, варто враховувати специфіку застосування генератора. Так, якщо пристрій належить часто переміщати з місця на місце, наприклад, при використанні «на виїздах» — можливо, варто звернути увагу на агрегати полегше, які більш зручні в транспортуванні. Однак варто врахувати, що зворотною стороною полегшеної конструкції нерідко є збільшена вартість або знижена ступінь захисту. А ось для стаціонарного застосування можна не звертати особливої уваги на цей параметр — а то і взагалі навпаки: вибирати більш важкий (і, зазвичай, більш прогресивний і функціональний) варіант.

Щодо конкретних цифр варто відзначити, що сучасні генератори загалом є досить масивними. Так, невеликою вагою для такої техніки вважається не тільки до 20 кг, але і навіть 20 – 30 кг; чимало агрегатів важать 150 – 200 кг, а то і більше, а вага стаціонарних промислових моделей вимірюється вже тоннами.