Якщо ви готові до самостійного пошуку моделі, то переходьте в загальний каталог, де можна скористатися зручним підбором за параметрами. Нагадаємо, що власників газових плит здатні зацікавити класичні металеві чайники, які незалежні від електрики.

Типи сучасних електрочайників

Сьогодні для отримання окропу користувачі можуть використовувати досить різні електроприлади. До найпоширеніших належать такі:

  • звичайні електрочайники. Класичні прилади з поворотною базою та ємністю з нагрівальним елементом усередині. Характерною особливістю більшості таких моделей є солідна потужність (ближче до 2000 Вт) та наявність традиційного носика для подачі рідини;
  • термопоти. Це пристрої, які не тільки нагрівають рідину, але й заточені на підтримку її високої температури. Головна відмінність від звичайних електрочайників – інший спосіб подачі води. Це може бути насос, окрема кнопка або важіль, який натискається чашкою. Крім того термопоти нерідко відчутно більші за об'ємом (призначені для офісу або багатодітних сімей), але скромніші за потужністю, тобто швидке нагрівання не забезпечать;
Термопоти – це немов чайник і термос два в одному.
  • заварювальні електрочайники. Такі прилади орієнтовані на шанувальників чайних церемоній. Як правило, тут у комплекті постачання є пристрій для заварювання (зазвичай ситечко). Нерідко трапляються й інші опції, на кшталт підтримки різних температур нагріву, зокрема оптимальних для тих чи інших сортів чаю. Майже всі моделі для заварювання мають прозорі стінки, що забезпечує візуальний контроль за процесом приготування.
Заварювальні чайники

  • диспенсери для подачі гарячої води. Це прилади з проточним термоблоком, завдяки якому гріється не вся рідина в ємності, а лише та, що подається. Нерідко диспенсери дають можливість задати і кількість, і температуру води на виході, але й вартість у них вища, ніж у аналогів;
  • чайники для кави. Це спеціалізовані моделі для кавоманів. Як правило, дані прилади відрізняються S-подібним носиком і часто дають змогу гнучко налаштовувати температуру нагрівання води;
  • розумні електрочайники. Основна відмінність від звичайних – це вбудований модуль бездротового зв'язку для управління зі смартфона. Тут вдасться закип'ятити воду, не встаючи з ліжка (іноді навіть за допомогою голосових команд), але заливати рідину і розливати окріп по чашках все ж таки доведеться самостійно.

Ще, як правило, в окрему групу виділяють набори для заварювання. Зазвичай тут йдеться про комплект з електроприладу та посуду-заварника, що додає гнучкості та зручності в експлуатації.

Який тип вибрати вам? Все залежить від цілей та вподобань. Припустимо, великим фанатам чаю варто розглядати моделі для заварювання, а кавоманам — аналоги для приготування кави. Якщо часто потрібна гаряча вода, а постійно повторювати цикли заварювання не хочеться, то доцільно придивитися до термопоту або диспенсера. Але в будь-якому разі найуніверсальнішим вибором буде звичайний електрочайник, який за бажання можна доповнити різним посудом (заварниками для того ж чаю/кави) або термосами.

Матеріали корпусу сучасних чайників

Від того, з чого зроблений електрочайник, залежить не лише його зовнішній вигляд, а й багато експлуатаційних властивостей, а також цінник. Тому матеріал колби — один із визначальних критеріїв вибору. Що ж використовується для сучасних моделей:

До найпопулярніших матеріалів колби чайника відносять пластикову, металеву та скляну.

  • пластик. Цей матеріал, як правило, дешевший за аналоги. Пластик забезпечує високу варіативність у плані кольорів, дизайну та навіть форм. При роботі зовнішні поверхні нагріваються не так сильно, як, скажімо, метал або скло. При цьому до мінусів пластикових моделей відносять характерний запах, а в бюджетних рішеннях — навіть присмак, що відчувається у воді і не зникає з часом. Крім цього у пластику вища схильність до втрати «товарного вигляду»;
Чайники пластикові

  • метал. Дані електрочайники найміцніші та найбільш зносостійкі. Вони стильно виглядають, добре зберігають першопочатковий зовнішній вигляд. До неоднозначних моментів належить інертність. Припустимо, для заварювальних моделей нержавіючу сталь зазвичай не використовують. Головний мінус металевих корпусів – висока теплопровідність: корпус сильно гріється (є ризик опіків), а рідина всередині швидко остигає;
Чайники електричні металеві

  • Скло. Це прозорий матеріал, тому процес кип'ятіння (і/або заварювання) легко контролюватиме, як і кількість вмісту. Ще один плюс – 100% нейтральність до запахів та смаків, тому скляні моделі – найкращий вибір для заварювальних чайників. Але повністю зі скла такі моделі не зробити, так що в найпростіших і доступних версіях зверху і знизу є пластикові компоненти (з їх типовими нюансами), а в більш прогресивних – металеві. Головний мінус усіх скляних приладів – крихкість та менша міцність, ніж у аналогів;
Електрочайники скляні

  • кераміка. Цей матеріал екологічний і не впливає на вміст, виглядає стильно, особливо якщо корпус також доповнений візерунками або малюнками. Ще один плюс – це тривале утримання тепла. Керамічні чайники досить важкі і, чутливі до ударів, не мають шкал індикації рівня води, що не дуже практично. Асортимент невеликий, і багато моделей виглядають не дуже сучасно.
Керамічні електрочайники

Для зручнішого порівняння матеріалів ми звели їх ключові особливості до таблиці:

Параметри порівняння Пластик Метал Скло Кераміка
Асортимент великий великий середній відносно маленький
Головні плюси доступність, варіативність дизайну міцність, солідна зовнішність прозорий корпус, інертність інертність, краще тримає тепло
Головні мінуси Характерний запах у найдешевших моделях Погано тримає тепло Крихкість Крихкість, відсутність індикаторів наповнення
Приклад популярної моделі Braun MultiQuick 3 WK 300 Bosch TWK 3P420 Philips Series 5000 HD9339 Maestro MR-071

Варто також відзначити, що недоліки окремих матеріалів виробники іноді намагаються усунути за рахунок використання подвійних стінок. Допустимо комбінація металу всередині та пластику зовні захищає від ризику опіків та підвищує теплоізоляційні властивості. При цьому зниження (уповільнення) втрат тепла характерне для всіх двостінних моделей, незалежно від матеріалів, що застосовуються.

Подвійні стінки підвищують теплоізоляцію та механічну міцність.

Об'єм та потужність чайників

Одним із визначальних критеріїв вибору електрочайника є його ємність. Потреби в окропі (гарячій воді) можуть бути різними, але найчастіше є прямий зв'язок із числом домочадців:

  • одній людині може вистачити і мінімального об'єму – до літра чи навіть 500 мл;
  • парі найчастіше рекомендують чайники на 1.5 л;
  • сім'ям з дітьми – від 1.7 до 2+ л;
  • в офіс варто брати або звичайний чайник великої місткості (на 2.5 л) або термопот/диспенсер.

Також при виборі об'єму треба враховувати переваги та звички. Припустимо, холостяку, який п'є чай часто і багато, може знадобитися більш ємний прилад, ніж парі, яка вранці і ввечері відвідує кав'ярню біля дому. Звичайно ж, завжди можна взяти модель із запасом за місткістю, а потім не наповнювати її до країв. Але тим, кому багато окропу не потрібно, варто заздалегідь перевірити, який мінімальний об'єм прилад здатний нагрівати: орієнтуватися можна на позначку min на шкалі індикації наповнення або дані інструкції.

Крім об'єму варто враховувати і показники потужності чайника, адже від цього залежить швидкість кип'ятіння. Людям, які не хочуть довго чекати, варто дотримуватися наступного правила – чим вища ємність, тим більше Вт має бути у нагрівача. Щоправда, можуть бути «але», які стосуються стану електропроводки: якщо вона не в найкращих кондиціях, то є сенс обмежитися значенням 2000 Вт або навіть 1500 Вт. І треба бути готовими, що 2 літри такі нагрівачі будуть кип'ятити близько 7 хвилин або довше. Якщо з електрикою все в повному порядку, то, незалежно від об'єму, можна орієнтуватися на прилади з потужністю від 2 до 2.5 кВт.

До речі, деякі виробники надають інформацію про швидкість кип'ятіння. Припустимо, у популярних моделей Braun часто наводиться час на нагрівання до 100 градусів однієї чашки рідини (200 мл), а у Xiaomi — повної ємності. У такому разі потужність вже не є таким значним критерієм вибору. Але все одно треба розуміти, що тести проводилися за певних умов – вихідної температури рідини та навколишнього повітря, тому на практиці можливі похибки за тривалістю (у більшу сторону). А ось те, що потужність прямо корелюється зі швидкістю нагріву, залишається постійним фактом.

Електрочайники з подвійними стінками

Ергономіка чайника або що впливає на зручність в експлуатації

Електрочайник в ідеалі повинен не тільки швидко кип'ятити воду, але й не завдавати особливого клопоту в експлуатації. У тому числі для цього багато актуальних моделей оснащуються прихованим (закритим) нагрівальним елементом, який не контактує з рідиною і служить довше. Також сьогодні не варто вважати перевагою поворотну базу з ковзними ніжками та можливістю змотування мережевого шнура, адже буде складніше знайти модель без цих «плюшок». Ще на ергономіку чайників безпосередньо впливають такі моменти:

  • наявність зручного індикатора рівня води. Він не потрібен лише прозорим чайникам, де й так видно вміст. Але навіть там є шкала, яка допомагає набрати потрібний об'єм — у мілілітрах чи чашках (хоча треба буде ще розібратися, скільки ця умовна чашка вміщує). Як уже зазначалося вище, індикація відсутня у керамічних моделей, тобто там треба відкривати кришку, щоб зрозуміти скільки рідини всередині. Іноді спеціальних вікон немає навіть у металевих чайниках або приладах з подвійними стінками. Але, наприклад, у Tefal Delfini KO150F30 підказки є усередині колби – у вигляді оригінальних сходинок. Крім цього варто враховувати, що звична шкала часто робиться під ручкою, буває напівпрозорою, через що може бути не дуже наочною;
Індикатори наповнення бувають різними, наприклад, у вигляді сходинок усередині колби.
  • практична кришка. Найчастіше ця деталь робиться відкидною. З точки зору безпеки (захисту від опіків) та зручності, краще коли вона відкривається окремою кнопкою, а та зі свого боку – знаходиться у верхній частині ручки. Щоб чайник було зручно мити зсередини, також варто враховувати ширину горловини та/або розглядати для покупки моделі зі знімною кришкою. Щоправда, її важливо не пошкодити (припустимо, падіння можуть порушити герметичність закривання) і не втратити (наприклад, при переїзді);
  • фільтр від накипу. Також дуже корисне доповнення, яке фіксується у носику. Від нальоту всередині колби деталь не захищає, але у чашку солі жорсткості не потраплять. Фільтри бувають знімними або вбудованими, можуть бути виготовлені з нейлону або металу. Якщо аксесуар знімається, його простіше очищати і легко замінити на новий. При цьому, припустимо, металевий фільтр, як правило, довговічніший і не потребує заміни, але може бути складнішим у догляді;
  • вид ручки. У сучасних електрочайниках вона може бути суцільною (закритою) або з вільним нижнім краєм (відкритою). Ці конструктивні особливості впливають на дизайн. Теоретично закрита ручка надійніше, адже має дві точки кріплення до корпусу, але практично проблем із ними немає. Щодо зручності різниці майже немає — все залежить від звички. Ризик обпектися, випадково торкнувшись пальцями корпусу, буде нижчим там, де ручка сильніше винесена від колби, і технічно це простіше реалізувати саме для відкритих варіацій ;
  • підсвічування. Воно буває внутрішнім (для прозорих моделей) або зовнішнім (для решти). Насамперед воно впливає на дизайн, але водночас має і практичну роль — виступає індикатором роботи або дає можливість у вечірній час дістатися кухонного столу, не вмикаючи основне освітлення.
Найбільше підсвічування «пасує» скляним чайникам.

Зазначимо, що для термопотів і диспенсерів на ергономіку впливають інші моменти, в тому числі наявність краплезбірника та/або блокіратора подачі води.

Функції терморегуляції та підтримання тепла

Якщо у задачі звичайного електрочайника входить кип'ятіння води, то прогресивні моделі здатні довести воду до іншої температури і/або підтримувати її якийсь час. Найчастіше обидві ці функції реалізуються разом, але цінник такого приладу «підростає».

Моделі з підтримкою тепла дають змогу економити електроенергію, адже в режимі Keep Warm нагрівач працює на меншій потужності, а користувачеві не доведеться повторно кип'ятити воду.

Щоб видавати рідину з температурою рівно 90 або, припустимо 60 °С, прилади оснащують терморегулятором та спеціальними органами управління (про це поговоримо трохи нижче). У такому випадку процес нагрівання та вимкнення контролюватиме автоматика. У ручному режимі досягти майже аналогічних результатів дають змогу моделі з термометром (щоправда, вони нерідко мають і термостат).

Чайники з терморегулятором

В окремих чайниках є плавне регулювання з кроком 5 °С, а часом – навіть в один градус. Але частіше пропонуються лише найбільш ходові значення крім окропу, а саме:

  • 40 °С – для сухих сумішей та різного дитячого харчування;
  • 70 °С – оптимальна температура для заварювання деяких видів улунів та жовтого чаю;
  • 80 °С – для зелених чаїв і улунів середньої ферментації;
  • 90 °С – для класичних чорних чаїв.

Відповідно, чайники з терморегуляцією – це добрі помічники для молодих сімей та шанувальників чайних церемоній.

Контролер, органи управління та інші критерії вибору електрочайника

Технічно чайники – не надто складні прилади, але в них є електроніка, відповідальна за управління. Мікросхему, яка відповідає за відключення, коли вода закипіла, захист від перегріву та блокування роботи за відсутності рідини, називають контролером. Відповідно, ця деталь прямо впливає на безпеку та надійність. Найкращими за цими критеріями вважаються контролери двох британських брендів — Strix і Otter, на які варто по можливості орієнтуватися. Щоправда, виробники чайників не завжди надають відповідну інформацію. Іноді згадку про контролер можна знайти на підставці (базі) або біля основи колби (там, де знаходиться роз'єм контактної групи).

Важливим моментом під час виборів чайника можуть стати і органи управління. Хоча пріоритетним цей аспект є лише для моделей з терморегулятором. Простіше (і найчастіше надійніше) рішення тут – додаткові кнопки з конкретною температурою та функцією Keep Warm, а максимально інформативне – ще й дисплей для легких налаштувань та відстеження значень у режимі реального часу. При цьому розміщуватись органи управління можуть на базі, ручці або корпусі.

Раніше дисплеї були на поворотній базі, а зараз трапляються навіть на корпусі.

У питаннях дизайну радити щось покупцям не має сенсу, адже цей вибір – справа смаку, особистих уподобань та особливостей кухонного інтер'єру. Хоча все ж таки варто згадати окрему категорію ретро-моделей, яких чимало сьогодні у продажу. До типових ознак оформлення «під старовину» належить таке:

  • подовжений носик;
  • дугоподібна ручка згори, як у класичних чайників для газової плити;
  • наявність механічного термометра;
  • керамічний корпус.
Ретро електрочайники

На завершення зазначимо, що при покупці електрочайника обов'язково варто орієнтуватися і на його виробника. Ім'я бренду – це індикатор загальної якості та надійності. До одних із найавторитетніших марок сьогодні належить Tefal, Bosch, Braun і Philips (а серед термопотів — Panasonic). Слідом йдуть моделі Gorenje, Xiaomi, а в бюджетному сегменті бренд Maestro. Поціновувачам дизайнерських рішень також варто придивитися до продукції Smeg та Delonghi, але тут за незвичайну зовнішність доведеться доплатити.