Самокати: характеристики, типи, види

— Самокат. Самокати традиційної конструкції — платформа з кермом, встановлена на колеса порівняно невеликого діаметра. Іншими словами, у цю категорію входять всі моделі, які не належать до більш специфічних різновидів.

— Кікборд. Різновид самокатів, що має два колеса спереду, а кермо для повороту потрібно не повернути, а нахилити у відповідну сторону. Завдяки трьом точкам опори кікборди більш стійкі, ніж класичні самокати, і добре підходять для початкового навчання їзді; власне, більшість подібних виробів і розраховані на молодший вік.

— Трюковий самокат. Різновид класичних самокатів, призначений для спортивної трюкової їзди. Головна відмінна риса подібних моделей — підвищена міцність: рама виконана з металу, цілісна ручка без регулювання і складання. Також подібні самокати можуть оснащуватися пегами та іншими елементами для трюкової програми. Правда, і коштують такі моделі відповідно.

— Велосамокат. Самокати, що мають колеса велосипедного типу: великі, зі спицями і надувними шинами. Це значно підвищує прохідність і дозволяє кататися навіть по ґрунтових доріжках та іншій нерівній місцевості. Відзначимо, що не варто плутати подібні вироби із безпедальними велосипедами (біговелами): у цьому разі мова йде саме про різновиди самокатів.

— Трайк. Також цей тип називають «тридер» («трайдер») або «самокат-жаба». Головною відмінною рисою «жаб» є наявність двох окремих платформ, під кожну ногу. Коліс, відповідно, три — одне спереду і по одному на задній частині кожної платформи. Їзда на такому самокаті відрізняється від класичної тим, що ноги можуть постійно стояти на платформах. Рух уперед у різних моделях здійснюється по-різному. Один з варіантів — самокати, де потрібно розгойдуватися з боку в бік; відповідно, і їхати строго по прямій на них не вийде — траєкторія руху буде хвилеподібною, вихляючою. Інший різновид — так звані «ножиці»: платформи здатні рухатися і розсуватися, подібно лезам ножиць, що і забезпечує рух вперед.

— Снігокат. Самокати, першопочатково призначені для пересування по снігу. За будовою вони аналогічні звичайним самокатам, однак замість кожного з коліс встановлюється невелика лижа; крім того, в конструкції використовуються морозостійкі матеріали. При цьому багато снігокатів допускають заміну лиж на колеса (див. «Додатково») і можуть застосовуватися і в теплу пору року.

— Для дрифту. Самокати, спеціально створені для їзди з активним використанням дріфтів — керованих заносів. Зовні схожі не стільки на самокати, скільки на триколісні велосипеди з електричним приводом, мають сидіння і три колеса — переднє (рульове) і два задніх. Ноги їздця при русі знаходяться на підніжках і не торкаються землі, тягу забезпечує електродвигун на передньому колесі, а задні колеса зазвичай робляться поворотними (як у візках із супермаркетів) і можуть розгортатися по ходу заносу. Така конструкція дозволяє легко і безпечно виконувати трюки з використанням дрифту. А найпрогресивніші і швидкісні моделі, розраховані на професіоналів, мають більш традиційні задні колеса, без можливості повороту.

Максимальна вага їздця, який конструкція самоката здатна витримати без поломок і аварій. Цей момент частково визначається віковою групою, а в основному — матеріалами, використовуваними в рамі (обидва пункти див. нижче). Зазначимо, що виробники можуть вказувати максимальну навантаження для ідеальних умов — коли самокат їде по ідеально рівній поверхні або взагалі стоїть нерухомо. Тому вибирати модель за цим параметром варто з певним запасом; особливо це важливо для різновидів, розраховані на підвищені навантаження, зокрема велосамокатов і спортивних моделей (див. «Тип»). І вже тим більше не варто перевищувати вказаний в характеристиках вага — навіть якщо самокат не зламається відразу, це може трапитися в будь-який час, що загрожує аваріями і травмами.

Мінімальний вік, з якого дитині можна довірити самокат. Ці рекомендації є досить приблизними, проте відступати від них украй не рекомендується: занадто «дорослий» самокат може виявитися незручним, а то й небезпечним для малюка. А у разі електросамокатів (див. «Тип») варто врахувати, що в деяких країнах для керування такими апаратами потрібні права, які отримуються з певного віку; наприклад що при покупці такої моделі не завадить уточнити вимоги правил дорожнього руху.

Від вікової групи залежить допустиме навантаження; за цим критерієм сучасні самокати можна поділити на дитячі(допустиме навантаження до 50 кг), підліткові(від 50 до 80 кг), та дорослі(80 кг і більше).

Рекомендований зріст – оптимальна висота райдера, на яку розрахований самокат. Чим точніше відповідність фактичного зросту райдера рекомендованому, тим зручніше і безпечніше буде користуватися самокатом. Як правило, рекомендований зріст вказується певним діапазоном значень. Цілком допустимо замовляти самокат на виріст, але при цьому різниця між фактичним і рекомендованим зростом повинна бути мінімальною. При виборі самоката слід орієнтуватися і на інші параметри, такі як вікова група, вага райдера та інші характеристики.

—2-колісний. Класична конструкція, що має по одному колесу спереду і ззаду. Зустрічається у всіх типах самокатів, крім кикбордов, трайків і моделей для дрифту (див. «Тип»). Двоколісні самокати не можуть стояти вертикально без додаткових пристосувань (див. «Додатково — Підставка»), а їзда на них вимагає певних навичок утримання рівноваги, однак вони вважаються найбільш швидкими і повороткими. Зазначимо, що велосамокати робляться тільки двоколісними.

— 3-колісний. Триколісними за визначенням робляться все трайки і більшість кикбордов, а також моделі для дрифту (див. «Тип»). Однак цей варіант може зустрічатися і в класичних самокатах — у форматі «одне колесо спереду і два ззаду». При цьому відстань між задніми колесами може бути різним. В одних моделях вони широко рознесені, завдяки чому самокат може стійко стояти навіть у нерухомому стані, проте його маневреність виходить невисокою; вузьке розташування задніх коліс знижує стійкість, зате поліпшує повороткість.

— 4-колісний. Конструкція, що передбачає по парі коліс спереду і ззаду. Зустрічається в класичних самокатах, а також деяких кикбордах і трайках. Чотири колеса забезпечують максимальну стійкість, проте помітно знижують маневреність і погано підходять для динамічної їзди з різкими поворотами. Тому більшість чотириколісних моделей розраховані на найменших дітей, які ще тільки вчаться тримати рівновагу.

— Класичне (T-подібне). Традиційне «самокатне» кермо у вигляді горизонтальної перекладини на вертикальній штанзі. Зустрічається практично у всіх різновидах самокатів (див. «Тип»); зазначимо, що в кікбордах таке кермо, зазвичай, потрібно не повертати, а нахиляти.

— Вигнуте (велосипедне). Кермо характерної вигнутої форми, в якому рукоятки загнуті назад або винесені нагору по відношенню до середини. Вважається більш зручним, ніж класичний, однак складніше за конструкцією і коштує дорожче, а різниця в зручності не так часто виявляється помітною. Тому і даний варіант зустрічається значно рідше, в основному в досить прогресивних моделях — зокрема, саме такими кермами оснащено більшість велосамокатів.

— Кругла ручка. Кермо у вигляді кільця або пари кілець (своєрідних «вух»), встановлених на вертикальній штанзі; зустрічаються і варіанти взагалі без верхнього кільця, в яких штанга закінчується круглим набалдашником. У будь-якому разі дана конструкція застосовується в моделях, де кермо не повертається, а нахиляється з боку в бік — це можуть бути як кікборди, так і деякі специфічні трайки (див. «Тип»).

– Y-подібне. Кермо з вигином верхньої труби у формі літери Y. Нерідко в таких кермах застосовуються бічні підпірки для посилення конструкції, завдяки чому Y-подібні керма вважаються міцнішими в порівнянні з класичними рішеннями T-подібного плану....

– Bat-Wing. За формою Bat-Wing нагадує Y-подібні керма, але у верхньому сегменті даного варіанту виконання присутня спеціальна горизонтальна перекладина для посилення конструкції. Рулі Bat-Wing витримують великі навантаження та встановлюються переважно на трюкових самокатах.

Матеріал керма несе чи не основну інформацію про міцність самоката, оскільки саме на нього спирається користувач під час їзди. Відповідно даний елемент конструкції в більшості ситуацій виконаний з металу, а саме:

— Алюміній. Ключовою перевагою алюмінію є легка вага. Кермові колонки з алюмінію набагато легше сталевих аналогів, що розширює їх область застосування. Самокат з алюмінієвим кермом може послужити хорошим вибором для трюкової їзди. Але щоб зробити алюмінієве кермо досить міцним, виробникам доводиться збільшувати діаметр і товщину стінки кермової колонки. Як правило, алюмінієві рулі мають нестандартний збільшений діаметр труби 34,9 мм. Додатково алюмінієві керма коштують дорожче сталевих аналогів.

— Сталь. Основною перевагою сталі є підвищена міцність – таке кермо легко витримує високі механічні навантаження. А ось серед недоліків можна відзначити високу вагу. Сталеві керма мають високу масу, що дещо обмежує їх область застосування, особливо в плані трюкової їзди.

Від матеріалу деки залежать вага самоката, його міцність і стійкість до навантажень. У сучасних моделях можуть використовуватися такі варіанти:

— Пластик. У самокатах даний матеріал належить до початкового рівня. Міцність пластику невелика, на велику вагу і серйозні навантаження він не розрахований а тому зустрічається в основному в моделях молодшої вікової групи і класичного типу (див. вище). З іншого боку, в цій категорії пластик проявляє себе на висоті: він може мати практично будь-який колір і малюнок, важить небагато, та й коштує недорого.

— Алюміній. Сплави на основі алюмінію поєднують міцність, стійкість до навантажень і невелику вагу, за рахунок чого досить популярні в якості матеріалу серед всіх типів самокатів (див. вище).

— Сталь. Головною перевагою сталі є висока міцність, що перевищує навіть показники алюмінію, не кажучи вже про пластику. З іншого боку, цей матеріал має велику вагу, а тому застосовується рідше інших, переважно в велосамокатах (див. «Тип») старшої вікової групи.

— Магнієвий сплав. Досить прогресивний матеріал, що поєднує дуже малу вагу з високими показниками міцності і пружності. Водночас вартість його також досить висока. Тому магнієві рами можна зустріти в основному в дорогих моделях преміумкласу.

— Карбон. Під цим...терміном зазвичай розуміється вуглепластик — вуглецеве волокно в поєднанні з полімерним наповнювачем. Карбон вважається матеріалом преміумкласу: його міцність порівнянна зі сталлю, а вага значно менше. Правда, такий матеріал чутливий до точкових ударів — від них можуть з'явитися тріщини; однак загалом для такої «неприємності» потрібно досить невдалий збіг обставин. А ось з однозначних недоліків карбону можна назвати високу вартість. Крім того, відзначимо, що даний матеріал використовується в основному в електросамокатах (див. «Тип») — для інших різновидів з низки причин простіше використовувати більш доступні матеріали, навіть якщо мова йде про дорогою і високоякісною моделі.

— 2 болта. Хомут на 2 болта — подібні затискачі характерні для самокатів початкового класу. Хомутом на 2 болта зазвичай з'єднуються елементи рульового управління в міських самокатах. Як болтів найчастіше використовується кріплення з різьбленням М8. 2-болтове з'єднання погано пристосоване для опору ослаблення затягування кріплення.

— 3 болта. Хомут на 3 болта-такий затиск дозволяє більш-менш надійно зафіксувати елементи рульового управління. Самокати з хомутом на 3 болта зазвичай вважаються трюковими, але з приналежністю до початкового класу. 3-болтове кріплення дозволяє хомуту на певний час запобігти появі в з'єднанні люфту.

— 4 болта. Хомут на 4 болта — ця категорія затискачів характерна для хороших трюкових самокатів. Подібне з'єднання дозволяє надійно зафіксувати елементи рульового управління. Наявність 4 точок фіксації дозволяє з'єднанню добре чинити опір ослабленню затягування, а болти в таких хомутах слабо схильні до самооткручиванию.

— 5 болтів. Хомут на 5 болтів-якісне рішення затиску, яке зустрічається в просунутих трюкових самокатах. Наявність 5 точок фіксації дозволяє надійно закріпити кермо в необхідному положенні. 5-болтовий хомут не дозволить люфту з'явитися в з'єднанні. Такі затискачі здатні зберігати ступінь затягування кріплення навіть при високих вібраційних навантаженнях.

Компресія-спеціальний пристрій, який пов'язує між собою вилку з рульовою колонкою. Завдяки компресії забезпечується жорсткість і надійність підключення рульової колонки до вилки.

— IHC. Підходить для самокатів з кермом стандартного діаметру: 31,8 мм або 1¼". Цей тип компресії відрізняється простою конструкцією і високою надійністю. Система IHC представлена стяжним болтом і якорем. Болт вкручується зверху вниз. Поверх система захищена кришкою. Для компресії IHC необхідний кермо з пропилом. Кермо підключається до компресії за допомогою хомута.

— HIC (Hidden Compression System) — цей різновид компресії зустрічається в самокатах з кермом збільшеного діаметру: 34,9 мм або 1⅜". Компресія HIC набула широкого поширення за рахунок надійності і простоти конструктивного рішення. Стяжний болт вкручується в напрямку зверху вниз. Сила затягування болта визначає силу притиску якоря. Рульова колонка використовується з пропилом. Рульове управління притягується хомутом. Компресія HIC повністю повторює конструкцію IHC. Різниця між ними полягає лише в діаметрі керма. HIC розрахована на кермові колонки діаметром 34,9 мм, а IHC застосовна до рульових колонок діаметром 31,8 мм.

— SCS (Standart Compression System) - компресія просунутого класу. Для використання SCS потрібен самокат з рульовою колонкою без пропилу. Відмінною особливістю компресії SCS є...використання стяжного хомута на 4 болта. Стяжний болт компресії вкручується в напрямку зверху вниз. Рульова колонка одягається зверху. Компресія SCS створюється під рулі різного діаметру: 34,9 або 31,8 мм.Конструктивно компресія SCS влаштована аналогічно HIC. Ключова відмінність між цими типами компресії полягає здебільшого лише в пропилі на рульовій колонці. У SCS пропил відсутній, а в HIC він є.

— ICS (Inverted Compression System) - проста і надійна компресія. Система представлена стяжним болтом, який вкручується в напрямку знизу вгору, через передні колеса. Якір зазвичай вбудовується в вилку на заводі. Але в деяких випадках якір необхідно забивати в вилку самостійно. При роботі з компресією зазвичай виникає кілька складнощів. Перша полягає в тому, що для роботи з кріпленням потрібен спеціальний довгий ключ. Друга заковирка виражається в необхідності знімати передні колеса кожен раз, коли проводиться підтяжка компресії.

— Різьблення. Різьба-найпростіший метод з'єднання рульової колонки з виделкою. Цей різновид компресії характерна для самокатів початкового класу. Самокати з різьбовою компресією позиціонуються в якості міських прогулянкових моделей. Такі самокати фізично не пристосовані для впливу високих механічних навантажень.

Діаметр переднього колеса (коліс) самоката.

Даний параметр вибирається виробником залежно від типу, вікової категорії та загального призначення самоката. Якщо ж порівнювати схожі моделі з різним діаметром коліс, то варто врахувати, що чим більші колеса — тим краще вони відпрацьовують нерівності дороги, тим вище виходить прохідність. А невеликі колеса, зі свого боку, відмінно підходять для рівного асфальту і динамічної їзди, вони легко розганяються і дають змогу здійснювати різкі повороти.

Діаметр заднього колеса (коліс) самоката. Про значення цього параметра докладніше див. «Діаметр переднього колеса».

Жорсткість коліс, які штатно поставляються в самокаті

Чим більше число, наведене в даному параметрі — тим твердіші матеріали використовуються в конструкції коліс і тим вони жорсткіше. Жорсткі колеса «більш охоче» котяться по різним поверхням, на них легше розганятися, вони дають змогу точніше відчувати поверхню під ногами і не так швидко стираються, як м'які; з іншого боку, зчеплення з дорогою у таких коліс гірше, вони більше піддаються вібраціям і поштовхам і вимагають особливої обережності при проходженні поворотів. Тому колеса з високою жорсткістю характерні в основному для професійних моделей, а початківцям ролерам рекомендуються м'які варіанти.

Зазначимо, що більшість самокатів допускає заміну коліс; ця процедура є обов'язковою час від часу, оскільки колеса схильні стиратися, однак при необхідності можна поміняти і цілком придатний для їзди комплект — на більш жорсткий, або навпаки, більш м'який

– 82A. Колеса жорсткістю 82А є оптимальними для міських прогулянкових самокатів. Даний рівень жорсткості забезпечує колесам непогану міцність, при цьому колеса чіпко контактують з поверхнею накату. Такі самокати слабо підходять для трюкової їзди.

– 84A. Колеса жорсткістю 84А вважаються універсальними. Такі можна зустріти як в прогулянкових (міських) самокатах, так і в моделях для трюкової їзди. Жорсткість на рівні 84А надає колесам непоганий рівень міцності. Такі самокати все ще здатні «м'яко» контактувати з поверхнею накату, але ра...йдер вже буде відчувати «жорстку віддачу» при наїзді на купини.

– 85A Колеса жорсткістю 85А більше належать до трюкових самокатів. Цей рівень жорсткості забезпечує колесам непоганий рівень міцності, але через підвищену жорсткість втрачається м'який контакт коліс з поверхнею накату. Якщо в самокаті відсутня своя амортизація, жорсткість коліс буде віддачею бити в платформу і кермову стійку при наїзді на купини.

– 86A. Колеса жорсткістю 86А використовуються в самокатах для спортивної і трюкової їзди. Жорсткість на рівні 86А вважається підвищеною. Самокати з такими колесами зазвичай розраховуються на досить високі навантаження. Подібні колеса передають на самокат ударну віддачу і вібрацію. Самокати без власної амортизації роблять їзду на таких жорстких колесах менш комфортною. Але разом з тим підвищуються міцнісні характеристики коліс, шасі стає більш надійним і довговічним.

– 88A. Колеса жорсткістю 88А зустрічаються в трюкових самокатах. Вони характеризуються підвищеними характеристиками міцності. Завдяки високій жорсткості колеса легко витримують їзду по будь-яким видам накатної поверхні. З іншого боку, їзда на колесах 88А забезпечує досить сильну віддачу в платформу і рульову колонку. Такі колеса рекомендуються для самокатів з вбудованою системою амортизації.

— Поліуретанові. Колеса з суцільною шиною з поліуретану. Цей матеріал забезпечує хорошу амортизацію, якісне зчеплення з дорогою і водночас непогану накатистость; він стійкий до перепадів температур і пошкоджень, довговічний, при цьому коштує недорого. Завдяки цьому поліуретанові колеса в наш час найбільш популярні, вони можуть встановлюватися навіть у досить прогресивні моделі самокатів, зокрема, спортивні (див. «Тип»).

— Гумові. В даному випадку маються на увазі колеса з суцільною шиною з гуми (надувні колеса винесені в окремий пункт підбору). За основними характеристиками гума схожа з описаним вище поліуретаном, а в деяких моментах навіть перевершує його. Так, подібні шини не шумлять, добре згладжують нерівності асфальту, мають відмінне зчеплення і забезпечують високу ефективність гальмування. З іншого боку, даний матеріал менш довговічний і погано переносить перепади температур, а тому і використовується значно рідше.

— Силіконові.Колеса з суцільною шиною з силікону. Такі шини досить м'які; це, з одного боку, погіршує «накатистость» у порівнянні з тим же поліуретаном, з іншого — забезпечує відмінну амортизацію. Водночас силікон недовговічний і швидко зношується, особливо при високих навантаженнях; тому колеса з цього матеріалу зустрічаються досить рідко і вважаються придатними в основному для дитячих самокатів.

— Пластикові. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж йому можна надати практично будь-який колір. З іншого боку, тверді пластикові колеса не забезпечують амортизації, сильно шумлять і в принципі не підходять для швидкої їзди. Тому даний матеріал зустрічається виключно в моделях для найменших; при цьому загальна якість і надійність пластику сильно залежать від цінової категорії.

— Надувні. Найбільш прогресивний різновид коліс, що зустрічається в сучасних самокатах. Колеса цього типу мають надувну шину (як у велосипедах), яка забезпечує відмінну амортизацію, щільне зчеплення з дорогою і високу прохідність. Недоліками надувних шин, крім ціни, можна назвати чутливість до проколів і підвищену складність в обслуговуванні: потрібно стежити за тиском і при необхідності підкачувати шину.

Підшипники, якими штатно укомплектований самокат. В даному пункті зазвичай вказують не модель/марку, а клас підшипників за стандартом ABEC. Стандартними варіантами для сучасних самокатів є ABEC 5, ABEC 7 і ABEC 9; чим більше цифра — чим вище якість і точність виготовлення деталі.

Існує думка, що більш якісні підшипники дають змогу краще розганятися і швидше їхати. Почасти це вірно, однак розгін і швидкість сильно залежать від ряду інших моментів — розміру і матеріалу коліс, ваги самоката і т. ін. Так що моделі з підшипниками одного класу можуть помітно відрізнятися за швидкісними характеристиками. А ось на що цей показник впливає однозначно — так це на довговічність та ціну: висока точність позначається на вартості, зате і служать такі підшипники довше, і навантаження переносять краще.

Також відзначимо, що для порівняно нескладного використання цілком вистачає підшипники класу ABEC 5. Спеціально ж шукати модель з ABEC 7 або ABEC 9 має сенс лише в тому випадку, якщо вам потрібно самокат для прогресивних трюків або професійної швидкісної їзди. Втім, якщо у вибраній моделі виявилися висококласні підшипники — гірше від них у будь-якому разі не буде.

– Обідне. Обідне гальмо вважається найпростішим різновидом гальмівних систем. Такі гальма забезпечують плавне уповільнення і повну зупинку самоката з середньою швидкістю. Гальмівний шлях зазвичай має середню або велику довжину. Гальмо обідного типу представлене колодками, які за допомогою спеціального механізму притискаються до обода колеса. Самі колодки приводяться в рух важелем, який виноситься на кермо, а тягою виступає гнучкий трос. Серед переваг обідного гальма можна виділити: невисоку ціну, просту конструкцію. З мінусів: досить швидкий знос колодок і необхідність налаштування гальм у міру зносу фрикційних накладок. Додатково при використанні самоката з обідним гальмом слід враховувати, що колодки стають менш чіпкими, якщо обід вологий. При дощовій, похмурій і сльотавій погоді на обідне гальмо покладатися не можна.

— Дискове. Гальма дискового типу вважаються більш прогресивними, ніж обідна (колодкова) система. Дискове гальмо дає змогу самокату досить швидко зупинятися, а сама довжина гальмівного шляху може бути як мінімальною, так і середньою. Такі гальма представлені фрикціоном, який впливає на диск невеликого діаметру. Диск кріпиться на колісній осі. Фрикціон притискається до гальмівного диска з досить великою силою, що дає можливість дисковим гальмам бути ефективними навіть при попаданні на фрикціон вологи. Управляється дискове гальмо за допомогою важеля, який виноситься на кермо. Перевагами дискового гальма для самоката вважаються: надійність, довговічні...сть і можливість швидкої зупинки. З недоліків виділимо: високу ціну і необхідність налаштування в міру зносу фрикціону.

— Барабанне. Гальма барабанного типу добре уповільнюють хід і забезпечують досить швидку зупинку. За рівнем ефективності барабанне гальмо для самоката знаходиться між обідною і дисковою гальмівними системами. Барабанне гальмо використовує колодки, які розташовуються всередині колісного диска. В даному разі фрикційні пластини впливають на внутрішню частину обода. Гальмо з барабанним пристроєм має безліч переваг: велика контактна поверхня фрикціону, захист від вологи, надійність і довговічність. З недоліків можна відзначити: використання масивних коліс, складність сервісного обслуговування, необхідність періодичного регулювання.

— Електричне. Гальма електричного типу використовуються електросамокатами. В даному разі уповільнення ходу і зупинка робляться самим електромотором, за рахунок зниження обертів. Зазвичай електрогальмо забезпечує м'яку і плавну зупинку. Як правило, електричне гальмо виступає в якості допоміжної гальмівної системи. Паралельно з електричним самокат комплектується ще одним гальмом, який є головним. Також прогресивні самокати часто використовують рекуперативне електричне гальмо. В даному разі при уповільненні ходу відбувається рекуперація електроенергії, що дає можливість підзарядити батарейний блок.

— Відсутнє. Переднє колесо не оснащене гальмівною системою. Гальмо може бути передбачений тільки ззаду. Але є і такі самокати, у яких гальма немає ні спереду, ні ззаду. Повна відсутність традиційного гальма характерна для найпростіших самокатів. Уповільнення ходу і зупинка відбуваються за рахунок дій самого райдера. В цьому разі користувач гальмує простягнутою до землі ногою або за рахунок природного уповільнення накату. Як правило, самокати без гальма фізично не здатні розвивати небезпечно високу швидкість.

— Відсутнє. Заднє колесо не оснащується гальмом. В цьому разі гальмівна система може бути передбачена спереду. Втім, існують самокати, у яких гальма немає як ззаду, так і спереду. Перевага самокатів без заднього гальма полягає в тому, що транспорт не буде заносити в сторону при активному гальмуванні на поворотах. Самокати без гальма як спереду, так і ззаду — це переважно найпростіші дитячі моделі, які не розганяються до небезпечної швидкості. В цьому разі гальмування відбувається або за рахунок зменшення накату, або ногою об землю.

– Обідне. Обідні гальма уповільнюють і зупиняють самокат за рахунок притиску колодок до обода колеса. Гальмівна система обідного типу має середню ефективність. Зазвичай самокат зупиняється м'яко і плавно. Обідне гальма найчастіше встановлюється саме на задньому колесі самоката. М'яке гальмо запобігає занос транспорту при гальмуванні на поворотах. Гальма обідного типу гарні тим, що мають просту конструкцію. Цей вид гальмівної системи простий в обслуговуванні. Слабким місцем обідних гальм є різке зниження ефективності при попаданні на обід вологи.

— Дискове. Дискове гальмо на задньому колесі забезпечує швидку зупинку самоката. Гальмівна система цього типу призначена більше для спортивних і трюкових самокатів, які часто потребують швидкого уповільнення високої швидкості. Але дискове гальмо можна зустріти і в прогулянкових, а також міських бордах. Гальма дискового типу мають фрикціон з коротким ходом. Завдяки невеликій відстан...і між колодками і диском фрикціон дуже швидко входить в контакт з робочою поверхнею гальмівного диска. При цьому фрикціон притискається до диска з досить великою силою. Дискове гальма дає змогу самокату зупинятися максимально ефективно. Але при використанні дискового гальма на задньому колесі слід бути обережним, оскільки при різкому гальмуванні, особливо на поворотах, самокат може заносити в бік.

— Барабанне. Гальмо барабанного типу має ефективність вище середнього. Барабанне гальмо робить заднє колесо масивним і важким. З цієї причини самокати з барабанною гальмівною системою рідко використовуються в ролі трюкових і спортивних, але зустрічаються і винятки. Гальмом барабанного типу часто оснащуються прогулянкові і універсальні міські моделі. Цей різновид гальма має закриту конструкцію. Колодки знаходяться всередині колеса. Фрикційні накладки труться об внутрішню поверхню обода. Доступ до барабанного гальма закритий захисною кришкою. Завдяки закритій конструкції всередину гальмівного барабана не потрапляє ні волога, ні інші засмічення, що робить роботу гальма більш надійною і безвідмовною. З недоліків можна відзначити: збільшення габаритів і маси колеса, складність технічного обслуговування.

— Електричне. Електрогальмо використовується на електричних самокатах. Гальмівна система цього типу робить зупинку максимально м'якою, уповільнення швидкості відбувається при зниженні обертів електродвигуна. Заднє розташування електричного гальма передбачає, що електромотор встановлений на задньому колесі. Наявність електромотора робить колесо масивним, такі самокати складно використовувати для трюкової або спортивної їзди, хоча двигун дає змогу швидко набирати і довго утримувати швидкість. Гальмівна система електричного типу характеризується високою надійністю і довговічністю, вона не потребує технічного обслуговування. Але при розрядці батарейного блоку на самокаті електрогальмо не буде працювати. Для таких ситуацій зазвичай передбачається додаткове механічне (ручне або ножне) гальмо.

– Ножне. Найпростіший різновид гальм притискного типу, що передбачає уповільнення та зупинку самокату шляхом натискання ногою на крило заднього колеса. Зазначимо, що це найефективніша система гальмування із існуючих варіантів.

— Складаний. Можливість скласти самокат — зазвичай за рахунок «укладання» керма в горизонтальне положення, на платформу; в деяких моделях складаними робляться також ручки на кермі. Ця функція значно спрощує зберігання і транспортування в неробочий час. Правда, складані моделі дещо дорожче і трохи менш надійні, ніж нескладані, проте в багатьох ситуаціях ці моменти абсолютно не критичні.

— Регулювання висоти керма. Можливість змінювати висоту розташування керма, підлаштовуючи її під зріст користувача. Дана особливість буде особливо корисна, якщо самокат купується для дитини на кілька років: діти швидко ростуть, і з кожним сезоном потрібна все більша висота керма. Докладніше про налаштування за зростом див. «Максимальна висота».

— Амортизація. Наявність у самоката системи амортизації — найчастіше на передньому колесі, але зустрічаються моделі і з повною амортизацією. У будь-якому разі така система робить їзду комфортнішою, згладжує вібрації і струси, однак знижує накатистість і точність управління. Тому, наприклад, спортивні самокати і снігокати (див. «Тип») в принципі не мають даної функції, а в кікбордах вона зустрічається вкрай рідко.

— Підставка. Пристосування, що дає змогу ставити самокат у вертикальному положенні на будь-якій придатній поверхні, не використовуючи додаткових опор — таких як ст...іни, лавки, огорожі тощо. Зазвичай виконується у вигляді складаної пластини або фігурної рамки під платформою: у «похідному» стані вона піднята і не заважає руху, а якщо її опустити — самокат набуває додаткову точку опори.

— Сидіння. Власне сидіння, що дає можливість їхати на самокаті сидячи. Найчастіше дана функція зустрічається в кікбордах (див. «Тип») для найменших дітей, які ще не здатні впевнено тримати рівновагу — сидіння в таких моделях служить ще й страховкою від падіння. Крім цього, сидінням за визначенням оснащуються моделі для дрифту.

— Кошик на кермі. Встановлений на кермо кошик відіграє роль багажника — в ньому можна перевозити різні предмети, наприклад, улюблені іграшки або змінний одяг. Ємність кошиків зазвичай невелика, проте певну зручність вони можуть забезпечити. Зустрічається ця функція переважно в моделях молодшої вікової групи.

– Тримач для пляшечки. Пристосування, яке передбачає встановлення виключно пляшечки для пиття. Цьому сприяє циліндрична форма, в якій ідеально розміститься подібна ємність, при цьому вона не випаде в процесі їзди. Таке рішення може бути застосовано не стільки до дитячих самокатів, скільки до дорослих, коли самокат використовується дійсно не для розваги, а для пересування і спрага може наздогнати в будь-який момент.

— Колеса/дека, що світяться. Наявність у самоката підсвічування коліс і/або деки (платформи). Колеса з підсвічуванням зазвичай зроблені з прозорого полімеру, в який вмонтовані світлодіоди; дека ж може підсвічуватися як з боків, так і знизу. У будь-якому разі дана функція не тільки забезпечує оригінальний зовнішній вигляд, але і робить самокат більш помітним, що позитивно позначається на безпеці — особливо в сутінках і темряві. Живлення підсвічування може здійснюватися як від батарейок, так і від вбудованого генератора, який виробляє енергію при обертанні коліс.

— Ліхтарик/фара. Наявність у самокаті ліхтарика або фари. Ця функція буде корисна насамперед у сутінках і темряві: вона забезпечує підсвічування дороги, а також робить самокат помітнішим для інших учасників руху.

— Сигнал/дзвінок. Наявність в комплекті дзвінка або іншого звукового сигналу (наприклад, клаксона). Таке пристосування корисне для попередження оточуючих про рух самоката, воно дає змогу уникнути неприємних пригод.

— Пеги. Пристосування на колесах спортивних самокатів, що дають змогу виконувати різні трюкові вправи, а саме ковзати по бордюрах, перилах тощо. Являє собою додатковий упор, який встановлюється в колісну вісь самоката і може використовуватися не тільки як точка опори для стопи, а і як підпірки при їзді по різним перешкодам (поручні, пандуси тощо). Зазвичай, пегами оснащуються самокати для трюкової/спортивної їзди. При цьому ними може комплектуватися як переднє, так і заднє колесо, а в деяких варіантах пег встановлюється і з правого, і з лівого боку колеса.

– Батьківська ручка. Довга ручка, що встановлюється на деяких кікбордах, щоб доросла людина могла з комфортом триматися за неї, стоячи поруч. Таким чином, один з батьків може до певної міри контролювати рух дитини, зупиняти її в потрібний момент або навпаки, підштовхувати, або навіть везти малюка, як в колясці. Актуальне таке рішення для моделей з сидінням і для дітей, які ще не здатні до самостійного пересування на самокаті.

Максимальна висота, на яку можна встановити регульований по висоті кермо (або ж просто висота керма в робочому положенні, якщо регулювання по висоті не передбачено).

Висота керма повинна бути такою, щоб їздець міг рівно, не згинаючи спину, стояти на платформі і триматися за ручки злегка зігнутими руками. При цьому однозначної залежності між цим показником і зростанням їздця немає, багато залежить від статури. Так що ідеальний варіант — визначити оптимальну висоту за допомогою «примірки наживо», а потім вибирати самокат, виходячи з отриманого результату.

Розмір платформи самоката. В даному пункті може вказуватися як довжина і ширина, так і тільки один розмір — найчастіше це довжина.

Загалом даний параметр є другорядним: виробники вибирають розмір платформи залежно від типу, вікової категорії, загальної спеціалізації та інших особливостей самоката. Місця для ніг, зазвичай, на платформі гарантовано вистачає. Зазначимо лише, що більш короткі платформи виходять більш повороткими, більш довгі — стійкими на курсі.

Даний терміном позначається корисна область деки, на яку можна поставити ногу. Тобто її розмір без врахування механізму складання, кріплення коліс і інших елементів, які не призначені для ноги.

Кліренс – відстань від дороги до платформи. Чим більше кліренс, тим більше вільного місця між дорогою і опорною площадкою самоката. Зі збільшенням кліренсу з'являється можливість колесити по похилих поверхнях, тобто спускам і підйомам. При низькому кліренсі площадка буде тертися об дорогу, якщо їздити по похилих поверхнях. Самокати з великим кліренсом відкривають перед райдером великі можливості в сфері трюкової та спортивної їзди. На величину кліренсу впливає як діаметр коліс, так і висота колісних кріплень.

Загальна вага самоката; для електричних моделей (див. «Тип») вказується повний робочий вагу, з встановленими батареями.

Цей параметр має двояке значення. Так, більш легкі самокати краще розганяються і маневрують, а також вимагають від користувача менших зусиль. Зі свого боку, більш масивні моделі довше зберігають швидкість і виходять більш стійкими на курсі. Крім того, варто враховувати, що менша вага, за інших рівних, означає або меншу міцність, або більшу вартість.

Найбільш легкі сучасні самокати важать менше 2 кг — це в основному порівняно недорогі класичні моделі і кікборди (див. «Тип»). Спортивні моделий вже мають вагу від 2,5 кг, а часто і більше. Найбільш масивними серед не-самохідних моделей є велосамокати — від 5 кг; а електросамокати неминуче виходять важкими через моторів і батарей, їх маса може досягати 10 кг і навіть більше.