Нагадуємо, що спростити самостійні пошуки оптимального термоса покликаний профільний розділ нашого каталогу зі зручним підбором за параметрами.

1. Тип

Сучасні термоси – універсальні аксесуари, які актуальні цілий рік. Думка, що це рішення тільки для походів чи холодної пори року помилкова. Завдяки своїм ізоляційним властивостям термоси можуть зберігати вихідний температурний режим різного вмісту. Так, взимку це будуть теплі напої (чай, кава тощо), а ось у літню спеку — холодні (вода, морс, освіжаючий коктейль).

При форс-мажорах, на зразок тривалих відключень світла, термос може стати справжньою паличкою-виручалочкою. У подібних умовах він готовий частково замінити як електрочайник (зберігатиме окроп гарячим), так і холодильник (припустимо, вбереже запаси кубиків льоду від швидкого танення). Універсальність використання підтверджує різноманітність типів термосів. Розберемо основні варіації та їх оптимальні сценарії застосування:

1 – Класичний термос. 2 – Термокухоль. 3 – Фляга-термос.
4 – Харчовий термос. 5 – Глечик-термос. 6 – Дитячий термос.
  1. Класичний термос. Це ємності переважно циліндричної форми з невеликою основою та вузькою горловиною. Вони є оптимальними для використання з чистими рідинами без домішок (заварки, шматочків фруктів тощо). Класичні термоси підходять для різних цілей — від туризму та поїздок різної тривалості до повсякденного застосування (на роботі, навчанні, у побуті тощо).
  2. Термокухоль. Це відносно невеликі ємності для індивідуального використання та розпиття напоїв «на ходу». Зазвичай для зручності їх використання пропонується кришка з питною системою (напувалкою). На відміну від звичайної чашки або кружки, тут також передбачена додаткова теплоізоляція, але, як правило, тривалість збереження температури не дуже велика. Кухлі-термоси оптимальні для повсякденного використання – на шляху до офісу або навчання, при прогулянках в парку тощо.
  3. Фляга-термос. Це моделі середньої ємності, що візуально нагадують похідні фляги або спортивні пляшки, але з додатковою ізоляцією. Ці термоси схожі як на класичні рішення (за формою та об'ємом), так і на термокухлі (мають напувалку для зручного розпиття прямо з посудини). Термофляги – це гарний вибір для використання на тренуваннях або в коротких поїздах, але і в цілому вони майже настільки ж універсальні, як і звичайні термоси.
  4. Харчовий термос. Такій виріб часто має широку горловину, яка додає зручності під час завантаження (і вивантаження) твердих продуктів. Плюс ця конструктивна фішка полегшує догляд. Дані моделі зазвичай більші і місткіші, можуть комплектуватися ложками або контейнерами (судочками). Харчовий термос дасть змогу брати з собою обід на роботу чи навчання, їжу в дорогу, а також може бути корисним у кемпінгах чи походах.
  5. Глечик-термос. Фактично це більший і місткіший різновид класичних термосів. У більшості випадків тут є ручка, носик або навіть помпа (насос для подачі рідини без нахилу ємності). Остання фішка наближає термоглечик до таких електроприладів, як термопоти, але вони мають свій нагрівальний елемент. Глечик-термос краще використовувати вдома, коли не хочеться постійно підігрівати (або охолоджувати) напої. Ще такий виріб можна використовувати в кемпінгах (на спільній кухні) або в кейтерингу (банкетному обслуговуванні).
  6. Дитячі термоси. В окремий різновид такі моделі виносять через характерний дизайн (яскраве забарвлення і принти) і невеликий об'єм – зазвичай до 0.5 літра. Дитячі термоси для найменших можуть мати поїльники у вигляді трубочок. Логічно, що це рішення для дітлахів, які ходять до садка чи початкової школи.

Так, якщо ви плануєте брати з собою їжу на роботу, потрібно розглядати харчовий термос. Полюбляєте заходити в кав'ярні формату To Go, термокухоль – оптимальний варіант. А ще він стане виявом турботи про екологію (ви відмовитеся від одноразових стаканчиків). Для дому підійде термоглечик, для тренувань – термос-фляга. Ну а для походу та максимально універсального застосування варто дивитися на класичні рішення.

2. Об'єм

Від ємності термоса напряму залежать габарити та вага, а також вартість. За інших рівних умов чим більше об'єм, тим вище цінник. Ще місткість впливає і на ізоляційні властивості. У більшій колбі теплий вміст довше не остигає (а холодний – не нагрівається) Але врахуйте, що це правило справедливе тільки для повного наповнення. Якщо термос виявиться напівпорожнім, температура зміниться швидше. Тобто брати об'єм про запас не дуже доцільно.

Як правило, найменший об'єм властивий для термокухлів.

Яка місткість вам потрібна? Залежить від потреб, і прорахувати все нескладно, виходячи зі стандартної порції напоїв у 250 або 300 мл. Нижче ми навели базові рекомендації щодо вибору об'єму термоса:

  • до 0,5 літра. Це найоптимальніший вибір для індивідуального застосування. Таку ємність мають багато термокухлів та фляг, дитячих та класичних термосів. Дана місткість гарна для пиття на ходу, відвідування тренування або на пробіжці, для короткої поїздки;
  • від 500 мл до літра. Фактично це середній об'єм, а, припустимо, літрові термоси взагалі вважаються класикою. Така місткість частіше зустрічається у звичайних та харчових моделей, а також фляг. Подібна місткість одній людині підійде для щоденного використання або коротких поїздок, а сім'ї для прогулянки вихідного дня в парку;
  • від 1000 до 1500мл. Цю місткість можна віднести до категорії «вище за середню». Вона вже не властива для термофляг та кухлів. Такі об'єм рекомендований для відряджень чи походів. Ще це непоганий варіант для сімейного застосування, скажімо, на пікніку або в коротких поїздках;
  • від 1,5 до 2 л. Це великий об'єм, характерний для харчових і звичайних термосів, а також термоглечиків. Подібну місткість можна рекомендувати для подорожей групи людей, тривалих сімейних вилазок, а також домашнього застосування;
  • від 2 літрів. Подібні ємності типові для термос-глечиків, але іноді зустрічаються і серед класичних моделей. Цей об'єм, безсумнівно, обумовлює великі габарити виробу та солідну вагу (без вмісту), тому в піших походах він навряд чи зручний. Зате наймісткіші термоси гарні для далеких сімейних поїздок на автомобілі, у кемпінгових таборах, а також у побуті.

3. Ізоляційні властивості

Від ізоляційних властивостей термоса прямо залежить те, наскільки добре він справляється зі своїм головним завданням – підтримкою температури. Це дуже важливо для всіх типів термосів, за винятком хіба що термокухлів, де і пари годин цілком достатньо.

Для кращої ізоляції між двома стінками термоса знаходиться прошарок без повітря

Основна проблема вибору моделей за ізоляційними властивостями полягає в тому, що далеко не всі виробники дають хоч якусь конкретику щодо цього. І якщо цифр немає, то треба дивитися на таке:

  • Технологія ізоляції. Найбільш ходовою та ефективною сьогодні вважається двостінна конструкція з вакуумним прошарком. Якщо вона є, то температуру виріб триматиме на гідному рівні. У деяких моделях, у тому числі простих харчових термосах і термокухлях, використовуваний не вакуумна технологія, а теплоізоляційна прокладка, тут період підтримки вихідного температурного режиму буде меншим.
  • Діаметр горловини. Краще за теплоізоляцією моделі з вузьким горлечком, адже в такому випадку мінімізуються тепловтрати.
  • Герметичність кришки. Припустимо, товста різьбова затичка за інших рівних умов краще за ізоляцією, ніж напувалка з тонкою пластиковою засувкою.
  • Відгуки. За популярними термосами підказку про теплоізоляційні характеристики дає досвід експлуатації інших користувачів.

У тих випадках, коли відомості про ізоляцію надані виробником, зустрічається один із двох підходів надання інформації:

Деякі виробники вказують, скільки годин термос тримає тепло та холод.
  1. Вказується час збереження тепла та/або холоду у годинах. Ці дані дещо узагальнені, адже немає точного розуміння, які температури вважати теплом та холодом. Але навіть за цією інформацією можна порівнювати різні моделі між собою.
  2. Вказані конкретні температурні значення вмісту через різні інтервали часу – 6, 12 та 24 години. Ці відомості даються після заводських тестів із окропом, а випробування проводяться за кімнатної температури. Так, якщо через добу рідина залишається гарячішою за 50 °С, то можна стверджувати, що термос дійсно довго тримає тепло. До речі, ось добірка термосів із тривалим збереженням температури. А з холодом на практиці ситуація буде ще кращою: у тандемі з кубиками льоду може йтися взагалі про кілька діб збереження температурного режиму.

До речі, незалежно від того, є відомості про ізоляційні властивості термоса чи ні, після покупки рекомендуємо провести власні тести:

  • Вакуумну технологію легко перевірити навіть за півгодини чи годину. Якщо залити окріп в колбу, то корпус зовні не повинен нагріватися, як і охолоджуватися при наповненні холодним.
  • Можна влаштувати триваліший тест і виміряти реальні температури через різні часові відрізки.

4. Матеріали виготовлення

Як було сказано раніше, більшість сучасних термосів мають двошарову конструкцію. При цьому і для внутрішньої колби, і зовнішнього корпусу можуть використовуватися різні матеріали. Розберемося у випадках, які сьогодні зустрічаються. Почнемо з колб:

  • Нержавіюча сталь. Найходовіший вибір сьогодні. Поєднує міцність, надійність та довговічність. А оскільки для колби використовуються харчові марки нержавіючої сталі, то вони гарантують безпеку контакту з їжею та мінімальний вплив на смак та запах вмісту. Теплопровідність сталі більша (ізоляція не велика), але в тандемі з вакуумною технологією все добре працює.
  • Скло. Головні плюси такої колби – 100% інертність до вмісту (відсутній вплив на запах та смак) та гарна ізоляція на фоні сталі (особливо при використанні дзеркальних внутрішніх поверхонь). Щоправда, скло дуже тендітне, його треба оберігати від падінь та ударів, тобто для екстремальних умов подібний термос не підійде.
  • Пластик. Матеріал, що рідко використовуваний для колб. Він дешевий і має слабку теплопровідність (добре тримає вихідну температуру), але при тривалому контакті з гарячим не на 100% інертний. Пластикова колба зустрічається в деяких термокухлях та бюджетних харчових термосах.

Зовнішні стінки найчастіше роблять із нержавіючої сталі, що підвищує удароміцність та загальну надійність. Для кращого збереження товарного вигляду метал можуть покривати порошковою фарбою, а для надійного утримання в руці (захисту від вислизання) доповнювати прогумованими вставками. Ще зустрічаються моделі із пластиковим корпусом (зазвичай у парі зі скляною колбою). Такі термоси дешевші, але швидше втрачають вихідний товарний вигляд.

Найчастіше можна зустріти термоси з нержавіючої сталі з порошковим зовнішнім покриттям.

Загалом тандем сталевої колби та металевого зовнішнього корпусу виглядає найкращим рішенням ще й через те, що вакуумна технологія потребує міцних матеріалів. У разі розгерметизації прошарок наповниться повітрям, а ізоляційні властивості сильно просядуть. Менш критичний такий ризик для глеків і термосів, які будуть використовуватися вдома, а не в поїздках.

5. Кришка чи пробка?

Від способу закривання (відкривання) термоса залежить зручність експлуатації, герметичність та згадані вище ізоляційні властивості. Увагу цьому конструктивному елементу при виборі точно варто приділити. До того ж і варіацій кришок сьогодні багато.

1 – Гвинтова кришка. 2 – Кришка-клапан. 3 – Відкидна кришка.
4 – Кришка-напувалка. 5 – Кришка-помпа.
  • Гвинтова. Одна з найпопулярніших загалом, а також типовий варіант для класичних термосів. Кришка, що закручується, відмінно захищає від випадкового проливання рідини, проста і зрозуміла в експлуатації, дуже довговічна (зірвати різьблення, напевно, можна, але доведеться постаратися). Раніше такі закрутки мали явний мінус — не найзручніша процедура розливання напою по кухлях — тільки після повного виймання. Нині цей недолік у багатьох моделей нівельований за рахунок спеціальних жолобків у конструкції кришки: вони забезпечують можливість подачі рідини при частковому відкручуванні.
  • Клапан. Фактично це удосконалена версія гвинтової кришки. Вона теж закручується, але зверху має натискний клапан: він полегшує розливання напоїв по чашках і знижує втрати тепла. Щоправда, вузький отвір клапана може забитися заваркою чи м'якоттю.
  • Відкидна кришка. Це популярний варіант для термофляг та дитячих термосів. Такою кришкою можна скористатися однією рукою. Після натискання кнопки відбувається відкидання «верху» і відкривається доступ до отвору для розливання, питної системи або трубочки (залежно від моделі). Ізоляційні властивості та загальна надійність у відкидних кришок зазвичай нижчі, а габарити більше, ніж у аналогів.
  • Напувалка. Найбільш ходовий варіант для термокухлів. А, припустимо, у фляг-термосів вона може поєднуватися з відкидною кришкою. Питна система зручна саме для розпивання з основної ємності. Для забезпечення герметичності можуть використовуватись різні механізми з кнопками, засувками, важелями тощо. Ізоляційні властивості у кришок-напувалок найнижчі, але для термокухлів це часто не критично.
  • Інші кришки, у тому числі глухі, пробки та помпи. Останні зустрічаються тільки в глечиках-термосах і дають змогу розливати рідину по чашках без нахилу ємності – зазвичай натисканням кнопки-носика.

Функція часткового відкривання робить гвинтову кришку ще практичнішою.

Зазначимо, що кришки можуть бути цілісними (монолітними) або складаними (розбірними). Що краще? Залежить від сценарію застосування. Припустимо, для термокухля оптимальна цілісна кришка, щоб якісь деталі не були втрачені в поспіху. А ось розбірна конструкція за інших рівних повинна спростити догляд і підвищити ремонтопридатність (за наявності запчастин у продажу).

Загалом, якщо в пріоритеті надійність і герметичність, то оптимальний вибір — гвинтова кришка або клапан. Для зручної експлуатації підходять відкидні конструкції, а для легкого розпиття прямо з термоса – напувалки. Плюс не забувайте, що класичний термос зазвичай має ще й зовнішню кришку, яка майже завжди готова до ролі кружки.

6. Додаткові фішки термосів

На що варто звернути увагу перед покупкою? Ось кілька практичних порад при виборі термоса:

  • фанатам чаю варто розглянути моделі із заварювальним ситом. Такий аксесуар зустрічається в термокухлях та звичайних термосах;
  • до типових варіантів розширеної комплектації належить чохол, додаткова чашка (для класичних моделей) або миска (для харчових). Термоси для їжі можуть мати в комплекті ложку або контейнери;
  • якщо вибираєте виріб великого об'єму, то переконайтеся, що він має ручку або плечовий ремінь для перенесення;
  • термофляги та інші варіації іноді доповнені карабінами, що дають змогу зафіксувати термос на рюкзаку;
  • деякі моделі доповнені профільним індикатором для наглядного контролю температури вмісту. Найчастіше це дисплей з відображенням поточного значення в градусах, але часом і спеціальне покриття-хамелеон (змінює забарвлення);
  • при виборі термокухлів і термосів невеликого об'єму не зайвим буде врахувати діаметр основи корпусу. Значення до 7 см забезпечують сумісність з будь-яким автомобільним підсклянником;
  • якщо не любите трудомісткий догляд, то шукайте виріб з можливістю миття в посудомийці або з досить широким горлечком для зручного чищення внутрішніх стін колби.

7. Бренди та ціни

Як правило, вартість термоса прямо залежить від матеріалів (метал традиційно дорожче), об'єма, тривалості збереження температури, комплектації і додаткових фішок. І лише потім йде так звана доплата за бренд, хоча, власне, вона по суті гарантує загальну якість і гарні ізоляційні властивості.

До топових виробників термосів можна віднести такі марки: Stanley, Zojirushi, Thermos. До речі, саме ці бренди дають розширену гарантію на свою продукцію. Припустимо, у Stanley вона довічна, а у Zojirushi і Thermos – 5 років, відповідно на вакуумну технологію ізоляції та загалом на виріб.

Бренди середнього класу – це Esbit, Tefal, Contigo, Kambukka, Primus, Tatonka.

З бюджетних рішень можна виділити Noveen, Xiaomi, Maestro.

Загалом рекомендуємо спочатку, відштовхуючись від потреб, вибирати тип термоса та його обсяг. Далі можна і потрібно звертати увагу на теплоізоляційні властивості, матеріали виготовлення і тип кришки. А вже потім, з урахуванням бюджету, розглядати різні "фішки" (оснащення та комплектацію) і бренди. Вдалого вибору!