Який посуд найкраще підходить для приготування їжі
Ми незалежно перевіряємо товари та технології, які рекомендуємо.
1. Чавун
Чавун — це вічна класика, яка використовується на кухні протягом десятиліть. Останнім часом йому на зміну приходять сучасніші матеріали, але, незважаючи на це, чавун залишається одним із найпопулярніших для кухонного посуду. Він абсолютно безпечний для здоров’я і ніяк не впливає на смак страв.
Головною перевагою чавуну є чудова теплопровідність і довге збереження тепла (завдяки товстим стінкам). Тому він ідеально підходить для приготування страв, які вимагають тривалої термічної обробки: тушкування, томління та запікання. Крім того, чавун є довговічним матеріалом, не боїться високих температур і різких перепадів та не деформується при нагріванні. Такий посуд можна без остраху ставити не тільки на плиту, а й у духовку, а також використовувати для приготування їжі на відкритому вогні.
Чавун може служити десятиліттями. Однак довговічність гарантується лише за умови правильного догляду. Придбавши чавунний посуд, варто пам’ятати, що за ним потрібно періодично доглядати. Основні рекомендації такі:
- Перед першим використанням необхідно помити посуд, повністю висушити, змастити внутрішню поверхню тонким шаром рослинної олії та прокалити на плиті або в духовці при температурі 180–200°C приблизно 1 годину. Це допоможе створити природний антипригарний шар.
- Час від часу сковорідки потрібно прокалювати і змащувати олією, щоб підтримувати антипригарні властивості.
- Посуд слід мити вручну, теплою водою і м’якою губкою, без використання абразивних миючих засобів, оскільки вони руйнують антипригарний шар.
- Якщо їжа пригоріла — замочіть посуд у воді, але лише на кілька хвилин. Також можна використовувати сіль як абразив для чищення.
- Одразу після миття слід ретельно витерти посуд насухо. Можна навіть трохи підігріти його, щоб випарувалася зайва волога.
- Чавунний посуд схильний до корозії, тому тривалий контакт з водою призводить до утворення іржі. Через це посуд необхідно зберігати в сухому місці, не накривати кришкою під час зберігання, щоб уникнути конденсату, і не залишати замоченим надовго.
- У чавунному посуді не рекомендується зберігати їжу після приготування — кислоти, що містяться в продуктах, можуть пошкодити антипригарний шар і викликати корозію.
Окрім суворих вимог до догляду, до недоліків чавуну також можна віднести його велику вагу.
Найчастіше з чавуну виготовляють казани і жаровні, а також популярні чавунні сковорідки і каструлі. Існують також чавунні вироби з покриттям — найчастіше це звичайна емаль. Її наявність значно полегшує догляд: такий посуд легше мити, у ньому можна маринувати і зберігати їжу без ризику корозії.
Окремо варто згадати, що чавун ідеально підходить для тушкування та запікання, але має свої особливості при смаженні. Тому, вибираючи чавунні сковорідки, слід враховувати, що вони «люблять» олію — готувати низькокалорійні страви без жиру, як на антипригарному покритті, не вдасться, їжа буде пригоряти. Однак з часом, за належного догляду (регулярне прокалювання і змазування олією), такі сковорідки набувають природних антипригарних властивостей, що дозволяє використовувати менше олії. Більш практичною альтернативою є чавунні моделі з додатковим антипригарним покриттям: вони поєднують надійність і довговічність із простотою догляду та використання.
2. Нержавіюча сталь
Цей матеріал поширений не тільки серед кухонного начиння, а й побутової техніки: з нержавійки виготовляють практично все — від чайників, блендерів і кухонних комбайнів до чаш планетарних міксерів і мультиварок. Що стосується посуду для приготування, тут сталь теж відіграє важливу роль: з неї роблять сковорідки, каструлі, жаровні та гусятниці. Сталь також використовується при виробництві форм для запікання, але зазвичай у вигляді сплаву з високим вмістом вуглецю.
Нержавіюча сталь повністю безпечна для здоров’я, не вступає в реакцію з продуктами і не боїться кислот. На відміну від чавуну, вона не так довго утримує тепло, але швидко нагрівається. Такий посуд міцний, довговічний і практичний: нержавійка не боїться води, проста в догляді, а завдяки гладкій поверхні її легко мити. Її можна замочувати і мити в посудомийній машині. Проте краще відмовитися від жорстких металевих губок і абразивних засобів — вони не підвищують ефективність миття, але можуть залишити дрібні подряпини.
Нержавіючий посуд зазвичай виготовляють із сплаву, до складу якого входять залізо (основний компонент), хром (від 11% до 19%) і нікель. Останній у великих кількостях може завдати шкоди здоров’ю, викликаючи алергічні реакції. Тому, якщо ви шукаєте безпечний посуд, краще обирати вироби з маркуванням «без нікелю» або зі зниженим його вмістом (10% і менше). Це підтверджують позначення 18/8 або 18/10, де перше число вказує на відсоток хрому (18%), а друге — нікелю (8% або 10%).
що підтверджується відповідним маркуванням, наприклад, 18/10.
Крім того, важливим показником якісного посуду є товсті дно та стінки — не менше 3–5 мм. Такі вироби прослужать довше, а їжа на них менше пригоратиме.
- Готування в нержавіючому посуді має свої особливості. Якщо це каструля для варіння супів чи пельменів — проблем не буде. А ось під час смаження варто враховувати деякі нюанси: сковороду потрібно добре розігріти. Перевірити готовність можна, капнувши краплю води на поверхню. Якщо вона збирається в кульку і ковзає по сковороді, температура ідеальна.
- Використовуйте олію або жир — без них їжа пригорятиме.
- Не кладіть продукти на холодну або недостатньо нагріту сковороду, щоб уникнути їх прилипання.
- Не готуйте на занадто високому вогні — сталь добре проводить тепло, тому може перегрітися і призвести до підгоряння їжі.
Враховуючи всі ці моменти, для домашнього використання ми рекомендуємо обирати сталеві сковороди з додатковим антипригарним покриттям — воно допоможе уникнути підгоряння та прилипання їжі. А от професійні кухарі та досвідчені кулінари віддають перевагу сковорідкам із чистої нержавіючої сталі, без покриття. Однак для роботи з ними потрібні певні навички.
3. Алюміній
Алюміній є недорогим металом, тому використовується в різних моделях кухонного посуду — від сковорідок і каструль до дек для духових шаф. Рідше його можна зустріти серед казанків для томління та тушкування, оскільки він не здатний довго утримувати тепло, як чавун, і, відповідно, не може забезпечити доготування страви після вимкнення вогню.
Водночас алюміній має невелику вагу, володіє гарною теплопровідністю та простий в обслуговуванні. Враховуйте, що це м'який матеріал, який при перегріві може деформуватися. Тому, якщо ви обираєте посуд із чистого алюмінію, краще віддати перевагу виробам із достатньо товстими стінками та дном.
У покупців часто виникають питання щодо безпечності цього матеріалу. Побутує думка, що алюміній, вступаючи в реакцію з їжею, може зашкодити здоров’ю і навіть спричинити серйозні захворювання. Насправді ці побоювання перебільшені, але не безпідставні. Алюміній — це високореактивний метал, який взаємодіє з киснем. На його поверхні утворюється оксидна плівка, що запобігає проникненню іонів алюмінію в їжу. Отже, при правильній експлуатації алюміній не є токсичним.
Однак цілісність цієї плівки може порушитися, внаслідок чого частки алюмінію потраплять у їжу. Це може статися через механічні пошкодження (наприклад, від тертя металевою щіткою або після контакту з ножем) або при взаємодії з кислотами й лугами. Тому алюмінієвий посуд підходить далеко не для всіх страв. У ньому можна спокійно варити каші, яйця, картоплю, макарони і кип’ятити молоко — до речі, саме алюмінієвий посуд вважається ідеальним варіантом для цього процесу, без ризику пригорання молока. Проте не рекомендується готувати гострі та кислі страви, наприклад, томатні соуси, солянку, гостро-кислі супи китайської кухні тощо.
Крім того, не варто зберігати їжу в алюмінієвому посуді. Краще вибрати для цього більш інертні матеріали, такі як скло.
Щоб убезпечити себе, обирайте посуд із анодованого алюмінію. Він має захисний оксидний шар, який запобігає взаємодії з їжею та робить такий посуд безпечним для здоров’я. Крім того, інколи алюміній вкривають нержавіючою сталлю або іншим міцним металом для підвищення його безпечності. А виробники каструль і сковорідок найчастіше використовують алюміній як основу, доповнюючи його антипригарним покриттям — у цьому випадку їжа не пригорає і не контактує безпосередньо з металом.
4. Скло
Скло — це найбільш екологічний і хімічно інертний матеріал, тобто абсолютно безпечний для приготування та зберігання продуктів. Підходить не тільки для приготування холодних страв, але й для варіння та запікання. Тому зі скла виготовляють різноманітні миски та ємності для салатів, соусів тощо, а також гусятниці, форми для духовки й навіть чайники та каструлі. Крім того, зі скла виробляють кришки для сковорідок і каструль — вони не контактують із вогнем, але дозволяють контролювати процес приготування, не знімаючи кришку й не порушуючи температурний режим. Головне, щоб скло було термостійким і товстим, тоді посуд можна поміщати в духовку, мікрохвильову піч або в холодильник.
Скляний посуд не іржавіє, може годинами відмокати у воді, не вбирає сторонні запахи, не забарвлюється при контакті з овочами та фруктами і дуже легко очищається завдяки гладкій поверхні.
Проте цей матеріал потребує обережного поводження. Скло крихке, тому може розбитися в результаті ударів і падінь. Зрозуміло, що за наявності тріщин або відколів виріб далі використовувати не можна. Скляний посуд боїться різких перепадів температури. У розігріту форму не варто наливати холодну рідину або поміщати ємність із духової шафи одразу в холодильник. Винятком є боросилікатне скло — воно менш чутливе до термічного розширення, має високу термостійкість і стійке до різких перепадів температури.
Останнім часом на полицях магазинів можна зустріти скляні каструлі. Виглядають вони справді ефектно, особливо якщо ви варите суп або рагу з різнокольорових овочів. Виробники заявляють, що такі каструлі не бояться відкритого вогню. Однак ми все ж рекомендуємо дбайливо поводитися з ними. Адже досить часто трапляється, що такий посуд (особливо бюджетний) несподівано розлітається на уламки, створюючи безлад на кухні, псуючи продукти, а іноді навіть спричиняючи травми.
5. Кераміка
Кераміка виготовлена з природних матеріалів, не містить шкідливих речовин і не вступає в реакцію з кислими чи гострими продуктами, тобто абсолютно безпечна для здоров’я. Вона легко витримує високі температури й підходить як для плити, так і для духовки. Матеріал добре розподіляє тепло, завдяки чому страви в керамічних формах запікаються рівномірно з усіх боків. Крім того, кераміка невибаглива в догляді: гладка поверхня легко очищається від забруднень, навіть від засохлої їжі, дозволяється як ручне миття, так і в посудомийній машині.
Керамічну поверхню складно подряпати, тому можна сміливо використовувати металеві лопатки. А навіть якщо й з’являться подряпини — вони жодним чином не впливають на ефективність роботи. Важливим є й зовнішній вигляд таких виробів. Кераміку можна фарбувати в різні кольори, щоб вона додавала яскравих барв кухонному інтер’єру.
«Слабким місцем» кераміки, як і скла, є крихкість: у результаті ударів і падінь посуд може розколотися, тому з нею слід поводитися обережно. Крім того, керамічний матеріал боїться різких перепадів температури — не варто гарячу форму ставити під струмінь холодної води чи відразу в холодильник.
Найчастіше з кераміки виготовляють різноманітні форми для запікання і гусятниці. Виглядають вони красиво, тому можуть слугувати не лише для приготування, а й для подачі страв. Також покриття на основі кераміки використовується в каструлях і сковорідках.
6. Силікон
Одним із найсучасніших матеріалів є силікон, який не так давно почали використовувати для виробництва посуду. Якісний харчовий силікон має гнучкість і термостійкість, не вступає в реакцію з їжею, не впливає на смак і запах продуктів і не виділяє токсичних речовин за правильної експлуатації. Однак неякісний силікон може містити шкідливі домішки, плавитися під впливом високих температур і виділяти запах при нагріванні. Тому радимо не економити на якісному посуді — тим більше, що силіконова утвар досить доступна за ціною.
Силікон дозволяє працювати з холодними інгредієнтами та гарячими поверхнями, а також проводити термічну обробку. Цей матеріал витримує температури від -40°C до +230°C, а в деяких випадках — до +300°C. Але, звісно, не при контакті з відкритим вогнем: силіконовий посуд призначений для холодильників, морозильних камер, готування в духовках або смаження на сковороді. Це можуть бути різноманітні аксесуари: форми для випічки, запікання та приготування цукерок, килимки для розкатування тіста й випікання, лопатки, вінчики, щітки, форми для льоду тощо.
Силікон дає змогу виготовляти девайси різних форм, розмірів і кольорів за низькими цінами. Завдяки цьому можна надавати стравам оригінальний дизайн: наприклад, готувати пироги у вигляді квітів, заморожувати сирки у формі морозива чи тварин, самостійно виготовляти плитки шоколаду. При цьому завдяки гладкій поверхні з форм легко дістається будь-який вміст, а мити їх після приготування можна як вручну, так і в посудомийній машині — забруднення будь-якої складності очищаються легко й швидко. Єдиним обмеженням є контакт із гострими предметами — вони можуть пошкодити силіконову форму.
7. Пластик
У сучасному світі пластик оточує нас всюди, зокрема й на кухні. Пластиковий посуд виготовляється з різних видів полімерів, включаючи поліпропілен (PP), поліетилен (PE), полікарбонат (PC), меламін та інші, а бакеліт (ще один різновид пластику) використовується як матеріал для ручок багатьох моделей каструль і сковорідок. Однак пластик категорично не рекомендується застосовувати для приготування гарячої їжі й контакту з високими температурами. Такий посуд широко використовується для зберігання, сервірування, приготування холодних страв і транспортування їжі. Це можуть бути салатники, миски, ланч-бокси, баночки для спецій, контейнери для зберігання та одноразовий посуд для вживання їжі (тарілки, склянки, виделки та ложки). Він коштує дешево, зручний у транспортуванні завдяки легкій вазі, не боїться ударів і падінь, призначений для зберігання в холодильнику, заморожування, а іноді й для використання в мікрохвильовій печі (за наявності відповідного маркування).
Пластиковий посуд вважається одним із найнебезпечніших, і не дарма. Деякі його види містять токсичні речовини, наприклад, бісфенол-А, меламін, формальдегід, полістирол, які виділяються під впливом тепла або кислоти. Вони можуть серйозно вплинути на здоров’я: викликати хвороби шлунково-кишкового тракту, екзему тощо. Особливо якщо йдеться про велику кількість токсинів упродовж тривалого часу. Тому не рекомендується зберігати в пластиковому посуді гарячу їжу й напої. Краще обирати безпечні ємності, що не містять BPA та інших шкідливих речовин — про це свідчить маркування «BPA-free».
Крім того, пластиковий посуд має невеликий термін служби: з часом він може змінювати колір, вбирати запахи й тріскатися, тому періодично його необхідно замінювати на новий.
8. Що краще?
Підсумувавши все вищезазначене, можна зробити такі висновки:
- Для звичайного домашнього приготування гарним вибором будуть алюмінієві сковорідки з антипригарним покриттям і каструлі з емальованим покриттям. Якщо ж каструля або сотейник використовується і для смаження, і для варіння — краще обрати модель з антипригарним покриттям.
- Професійні кухарі найчастіше обирають посуд із чистої нержавіючої сталі. Вона дійсно практична, але для роботи з нею потрібні певні навички.
- Для запікання в духовці найкраще підходять скляні форми — вони запобігають підгоранню та дуже легко очищуються.
- Якщо ви шукаєте посуд для приготування хліба, кексів та оригінальних десертів для дітей — обирайте силіконові фігурні форми.
- Найміцнішим і найдовговічнішим є чавунний посуд, але щоб продовжити термін його служби, необхідний особливий догляд.
- Для зберігання готової їжі оптимальним варіантом є або пластикові, або скляні контейнери. Якщо ж їжу потрібно ще й транспортувати, то найкраще з цим впорається пластиковий посуд.
Щоб краще розуміти переваги та недоліки кожного матеріалу, ми склали порівняльну таблицю:
| Переваги | Недоліки | |
|---|---|---|
| Чавун |
|
|
| Нержавіюча сталь |
|
|
| Алюміній |
|
|
| Скло |
|
|
| Кераміка |
|
|
| Силікон |
|
|
| Пластик |
|
|
Статті, огляди, корисні поради
Усі матеріали
