Пилососи: характеристики, типи, види

Загальний тип пилососа.

Від цього параметра залежать загальні особливості конструкції і застосування агрегата. Крім класичних побутових моделей, у наш час випускаються також пилососи таких типів: роботи-пилососи, вертикальні (звичайні і вертикальні з портативним), господарські, ручні моделі побутового (у тому числі для ліжка і автомобільного призначення) і промислового застосування, повноформатні промислові (вони ж будівельні), ранцеві і пилососи для камінів. Ось докладніший опис кожного різновиду:

— Звичайний. Традиційні побутові пилососи, призначені для прибирання квартир, житлових будинків, невеликих офісів тощо. Складається такий агрегат з відносно невеликого корпуса на характерних колесах (для зручності переміщення по підлозі) і труби зі щіткою, приєднаної до корпуса за допомогою гнучкого шлангу. Саме на цей варіант варто звертати увагу, якщо вам потрібен звичайний домашній пилосос», не призначений для виконання якихось специфічних задач.

— Робот. Пилососи, які працюють повністю автономно, бе...з необхідності управляти пристроєм; роль користувача обмежується лише допоміжними задачами (вивантаження зібраного сміття, програмування роботи тощо). Робот-пилосос зазвичай має вигляд характерного плоского диска; невелика висота дає змогу йому проходити під меблями й іншими предметами інтер'єру. А конкретні можливості роботи можуть бути різними. Наприклад, найпростіші моделі рухаються по випадковим траєкторіям в межах приміщення, обходячи невеликі перешкоди і розвертаючись при досягненні стін або інших великих перешкод. У більш прогресивних пристроях може передбачатися можливість задати «географію» і/або розклад прибирання, доступ до агрегата через Інтернет тощо (див. «Дод. режими роботи», «Функції робота»). Однак у будь-якому разі варто враховувати, що роботи не характеризуються потужністю і місткістю; так що навряд чи варто вибирати такий пристрій, якщо вам потрібна висока ефективність прибирання або передбачаються великі обсяги роботи. З іншого боку, подібна техніка ідеально підходить для підтримки вже наведеної чистоти у квартирах, приватних будинках та інших аналогічних умовах: робот-пилосос без особливих труднощів можна запускати хоч кожен день.

— Вертикальний. Пилососи цього типу мають специфічне компонування: мотор, пилозбірник і щітка закріплюються на спільній вертикальній трубці (звідси і назва), шланг же в конструкції, як правило, зовсім відсутній. Такі агрегати розраховані переважно на побутове застосування; вони не дуже зручні при прибиранні важкодоступних місць (на зразок простору під диванами або ліжками), зате непогано справляються з великими відкритими просторами. У світлі цього вертикальні пилососи досить популярні, зокрема, в офісах та приватних будинках великої площі. А деякі подібні агрегати оснащуються трубами шарнірної конструкції (див. «Тип труби»), які спрощують прибирання в згаданих вище важкодоступних місцях.

— Ручний (побутовий). Ручні пилососи побутового призначення характеризуються невеликою вагою, компактними розмірами і цілісним компонуванням: мотор, пилозбірник і всмоктувальне сопло (на яке може надягатися щітка) об'єднані в одному корпусі. Подібні агрегати не характеризуються потужністю, зате вони надзвичайно мобільні; крім того, найчастіше в якості джерела енергії в них використовуються акумулятори (див. «Живлення»), що дає ще більшу свободу пересувань. Один з найпопулярніших способів застосування ручних побутових пилососів — прибирання в салоні автомобіля; для цього деякі моделі можуть оснащуватися живленням від прикурювача (як в якості додаткової опції, так і в якості єдиного джерела енергії). Що стосується застосування в побуті, то для повноцінного прибирання в квартирі/будинку/офісі такі агрегати не підходять, проте вони добре справляються з допоміжними, специфічними задачами: прибиранням меблів і різних невеликих поверхонь, збором дрібного сміття у важкодоступних місцях тощо.

— Ручний (для ліжка). Різновид ручних пилососів, призначений для чищення ліжок, м'яких меблів, матраців, подушок тощо. Головна особливість подібних агрегатів – розширені можливості з дезінфекції та боротьбі з паразитами, перш за все пиловими кліщами. Так, практично обов'язковим елементом оснащення пилососів для ліжка є УФ-лампа (див. нижче), а їх системи всмоктування і формат роботи розрахований на те, щоб ефективно втягувати пилових кліщів – навіть тих, що «закопалися» на значну глибину. При необхідності пристрої цього типу можна використовувати і для більш традиційного прибирання, проте їх основним призначенням є саме чищення меблів та постільних приналежностей.

— Ручний (промисловий). Різновид промислових пилососів, що не має коліс і розрахований на перенесення з місця на місце у руках. Варто сказати, що такі агрегати в більшості своїй мало схожі на ручні моделі побутового призначення (див. вище) — вони швидше нагадують звичайні пилососи зі шлангом, що позбавлені коліс і розраховані на транспортування в руках або на плечовому ремені (хоча зустрічаються і винятки). Живлення, як правило, здійснюється від акумулятора; в окремих моделях може передбачатися також можливість роботи від мережі. Як наслідок, пилососи цього типу помітно поступаються за потужністю класичним промисловим моделям (також див. вище). З іншого боку, вони більш мобільні – в тому числі завдяки незалежності від розеток — і при цьому цілком здатні впоратись з грубим будівельним і «виробничим» сміттям.

— Вертикальний з портативним. Моделі, що поєднують в собі можливості вертикальних і ручних побутових пилососів (див. вище). Традиційна конструкція такого пилососа — ручний блок з мотором, пилозбірником і соплом, доповнений або знімною вертикальною штангою, або трубою-подовжувачем. Подібна конструкція дає змогу вибирати формат роботи на свій розсуд і використовувати один пилосос і для загального прибирання (у вертикальному форматі) і для дрібних специфічних задач (у вигляді портативного). Головним недоліком даного варіанта можна назвати меншу ємність, ніж у вертикальних і звичайних побутових пилососів — це дещо ускладнює застосування при великих масштабах прибирання. Проте, завдяки універсальності пристрою з даної категорії в наш час набагато популярніші, ніж чисто вертикальні агрегати.

— Господарський. Пилососи, призначені для професійного прибирання у великих об'ємах. Подібні агрегати популярні в клінінгових компаніях, проте можуть стати в нагоді і для приватного використання. Характерні приклади застосування господарських моделей – прибирання домашньої майстерні або гаража, номерів в готелі тощо. За компонуванням пилососи цього типу нагадують традиційні моделі — корпус з трубою на шланзі — однак мають ряд відмінностей. Найпомітніші з них — це великі розміри і вертикальне компонування корпуса з верхнім розташуванням двигуна. Крім того, господарські моделі характеризуються високою потужністю і місткістю (від 6 л і більше). В них може передбачатися вологе прибирання, хоча більшість моделей працює лише в традиційному сухому форматі (див. «Прибирання»).

— Промисловий (будівельний). Пилососи, призначені для прибирання промислових об'єктів — будмайданчиків, заводських цехів тощо. Багато в чому схожі з описаними вище господарськими: більшість моделей мають витягнутий у висоту корпус з верхнім розміщенням двигуна, високу продуктивність і велику ємність. Основна відмінність полягає в тому, що промислові агрегати розраховані на грубе будівельне сміття, з яким не можуть впоратися більш «делікатні» різновиди пилососів. А для збору такого сміття в подібних агрегатах використовуються ємності у вигляді жорстких контейнерів; такі контейнери можуть доповнюватися паперовими мішками для зручності розвантаження, проте це не є строго обов'язковим. Також в даному різновиді вельми популярна функція збору води (див. нижче), хоча промислові пилососи ніколи не робляться мийними і найчастіше навіть не передбачають вологого прибирання. Крім того, в якості пилозбірника в них використовуються тільки мішки — аквафільтри і «циклони» в таких агрегатах в принципі не зустрічаються.
Відзначимо, що в дану категорію віднесені тільки промислові пилососи класичного компонування, що переміщуються на колесах. Ручні та ранцеві моделі винесені в окремі категорії (див. нижче).

— Ранцевий. Пилососи, які переносяться за спиною на манер ранця — звідси і назва. Подібна конструкція поєднує в собі переваги пилососів класичного і ручного формату: агрегат можна зробити досить потужним, містким і водночас — мобільним. Правда, більшість моделей цього типу працює від мережі, акумуляторні рішення зустрічаються рідше; тим не менш, навіть при живленні від розетки можна досягти непоганої свободи в переміщеннях. Завдяки цьому ранцеві пилососи добре підходять для ситуацій, де потрібна продуктивність і водночас мобільність; характерний приклад – прибирання в залі кінотеатру між сеансами. Головний недолік даного різновиду — досить висока вартість, обумовлена рядом конструктивних особливостей.

— Для камінів. Спеціалізовані пилососи, призначені для збору вугілля і золи в камінах, печах, мангалах, вугільних грилях тощо. Однією з ключових особливостей агрегатів даного типу є стійкість до високих температур, що дає змогу збирати навіть не остигле до кінця вугілля і попіл. Для цього шланги і щітки камінних пилососів виконуються з негорючих тугоплавких полімерів, а в якості основної ємності зазвичай застосовується металевий контейнер. Крім того, фільтри в подібних моделях відрізняються підвищеною ефективністю і стійкістю до дрібного пилу; для додаткової зручності може передбачатися також самоочищення фільтра (див. нижче). Варто враховувати, що пилососи з даної категорії в більшості своїй досить дорогі; тому купувати таку техніку має сенс тільки в тих ситуаціях, коли з прибиранням камінів доводиться часто мати справу – наприклад, якщо камін встановлений в залі ресторану або вестибюлі готелю і «в сезон» використовується кожен день.

Вид (види) прибирання, для якого призначений пилосос.

Практично всі сучасні агрегати мають функцію сухого прибирання. Зі свого боку, вологе прибирання зазвичай передбачається як доповнення до сухого режиму і вкрай рідко використовується як єдиний формат роботи. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Сухе. Традиційне прибирання без використання води: пилосос втягує в себе повітря, збираючи сміття в пилозбірник і очищуючи повітря за рахунок системи фільтрів. Вважається дещо менш ефективним, ніж вологе, зате практично не має обмежень я застосуванню: таким способом можна чистити практично будь-які матеріали. Крім того, подібне прибирання набагато простіше для користувача (не потрібно заливати, а то і зливати воду); а самі агрегати, що мають тільки сухий режим, більше прості і недорогі, ніж аналогічні моделі з функцією вологого прибирання. Крім того, для деяких різновидів пилососів це в принципі єдиний доступний варіант; характерний приклад — ручні моделі як побутової, так і промислової спеціалізації (див. «Тип»).
Окремо відзначимо, що можливість збирання води (див. нижче) може передбачатися навіть в пилососах з чисто сухим типом прибирання (найчастіше в промислових і господарських моделях - див. «Тип»).

— Вологе і сухе. Можливість здійснювати не тільки описане вище сухе, але і вологе прибирання. Саме в такому форматі працюють всі миючі...і пилососи (див. нижче); однак підкреслимо, що не кожен агрегат з функцією вологого прибирання є миючим, і навіть функція збору води (також див. нижче) є в таких моделях не завжди. Річ у тім, що в багатьох пилососах з цією особливістю використовується максимально простий формат роботи: вода із спеціальної ємності подається на спеціальну насадку і зволожує підлогу після чищення. Втім, навіть подібний спосіб оброблення помітно підвищує ефективність порівняно із звичайним сухим прибиранням: додаткова насадка збирає на себе забруднення, які не зміг втягнути пилосос, а зволоження підлоги освіжає приміщення і перешкоджає підняттю в повітря пилу, який міг залишитися після прибирання. Для мийних пилососів, зі свого боку, характерні також інші переваги. Головними недоліками всіх моделей з двома типами прибирання є складність конструкції, більша вага та більш висока вартість, ніж у аналогічних агрегатів з тільки сухим форматом роботи.

— Вологе. Даний варіант означає, що пилосос розрахований лише на вологе прибирання і не припускає роботи в сухому режимі. Докладніше про ці режими див. вище; тут же відзначимо, що це дуже рідкісний, навіть екзотичний варіант, що використовується в одиничних моделях господарських і вертикальних пилососів (див. «Тип»).

Найпрогресивніший різновид пилососів з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»). В режимі мийки робота відбувається наступним чином: на оброблювану поверхню розпорошується вода, яка потім втягується всередину разом із забрудненнями. Такий формат роботи дає змогу впоратися не тільки з пилом і дрібним сміттям, але і зі слідами від пролитої рідини, в тому числі засохлими. Крім того, при митті в повітря не піднімається пил, а зволоження підлоги додатково освіжає повітря в приміщенні.

Подібне оброблення найефективніше на рівних поверхнях на зразок лінолеуму, паркету, каменю тощо; для ковроліну, меблевої оббивки тощо мийка пилососом підходить гірше, хоча деякі агрегати з цією функцією можуть оснащуватися пристосуваннями для таких матеріалів. Водночас практично всі миючі пилососи мають також класичний режим сухого прибирання і являються, таким чином, універсальними. Їх головний недолік — досить висока вартість, обумовлена складністю конструкції.

Тип пилозбірника, передбаченого конструкцією пилососа.

В наш час існує три основних типи пилозбірників — звичайний мішок, система циклон і аквафільтр. Також в деяких пилососах (зокрема, промислових і камінних моделях — див. «Тип») можуть використовуватися ємності у вигляді жорстких контейнерів (баків) без додаткового оснащення; для таких моделей тип пилозбірника в нашому каталозі не уточнюється. Що стосується трьох основних типів, то ось їх особливості:

— Мішок. Пилозбірник у вигляді м'якого мішка, який грає одночасно роль одного з фільтрів: повітря через стінки мішка проходить, а більшість забруднень затримується. Подібні ємності прості і недорогі, при цьому їх можна зробити досить місткими; крім того, пилосос з мішком зберігає працездатність при будь-якому положенні корпуса. З іншого боку, у міру заповнення мішка ефективність всмоктування помітно падає; а процедура очищення, як правило, досить морочлива — зокрема, в повітря при цьому піднімається багато пилу. Подібного недоліку позбавлені одноразові мішки, які доступні для багатьох моделей як додатковий аксесуар — однак, з іншого боку, купівля таких мішків пов'язана з додатковими витратами. Внаслідок цього даний тип пилозбірника хоча і вельми популярний в сучасних пилососа, однак зустрічається помітно рідше описаних нижче «циклонів».

— Система циклон. Пилозбірник, заснований на очищувачі...повітря типу циклон; зазвичай має вигляд пластикової чаші спеціальної форми. Принцип дії таких систем полягає в тому, що потік повітря, що надходить в пилозбірник, закручується в спіраль. При цьому відцентрова сила викидає сміття і пил за межі вихору, що утворився, і зібрані забруднення опускаються на дно пилозбірника. Однією з головних переваг «циклонів» є простота в очищенні: досить перевернути ємність і вміст висипається з неї без додаткових зусиль, а при бажанні пилозбірник можна з легкістю вимити. Крім того, потужність всмоктування практично не залежить від ступеня заповненості чаші. Правда, циклони дещо поступаються за місткістю мішкам, однак з урахуванням вищевикладеного цей момент зазвичай не є принциповим. А ось однозначними недоліками цього варіанта є більш висока ціна, ніж у тих же мішків; більш низька потужність всмоктування при тій же потужності двигуна; а також дещо менша ефективність уловлювання дрібного пилу. У світлі останнього «циклони» доводиться оснащувати додатковими фільтрами, які теж періодично вимагають очищення. Також варто мати на увазі, що подібні системи найбільш ефективні при штатному, строго визначеному положенні в просторі; при відхиленні від цього положення (наприклад, при встановленні звичайного побутового пилососа «на диби») ефективність пилозбірника може помітно знизитися, що призводить до швидкого засмічення фільтрів.

— Аквафільтр. Пилозбірник цього типу має вигляд ємності з водою: повітря, втягнуте пилососом, проходить через рідину, яка й затримує більшість забруднень. Подібні системи відрізняються високою ефективністю і гігієнічністю: вони непогано вловлюють різні забруднення, включаючи навіть дрібний пил, без додаткових фільтрів. До того ж повітря, яке випускається пилососом, додатково зволожується — що буває особливо корисно в холодну пору року, коли опалення «сушить» повітря в приміщенні. При цьому процедура очищення самого мішка дуже проста і зручна: після прибирання його вміст можна просто вилити в каналізацію, при цьому в повітря не піднімається ніякого пилу (на відміну від процесу очищення циклонів і особливо мішків). З іншого боку, аквафільтри бажано мити і сушити після кожного застосування, що дещо ускладнює обслуговування. Крім того, подібні пилососи в більшості своїй досить дорогі, проходження повітря через воду створює додатковий шум, а сама вода помітно збільшує вагу агрегата.
Окремо варто підкреслити, що наявність аквафільтра ще не означає, що пилосос є мийним (див. вище) або хоча б має можливість вологого прибирання (див. «Прибирання»). Досить багато моделей з аквафільтром працюють тільки в сухому форматі — і навпаки, агрегати з функцією вологого прибирання цілком можуть оснащуватися іншими типами пилозбірників.

— Аквафільтр+мішок. Даний варіант означає, що пилосос укомплектований відразу двома видами пилозбірника — аквафільтром і традиційним мішком. Особливості того й іншого докладно описані вище; тут же відзначимо, що такі моделі обов'язково мають режим вологого прибирання (див. вище) та/або функцію збирання води — для цих цілей застосовується аквафільтр; конкретний «водний» функціонал варто уточнювати окремо. А ось мішок в будь-якому разі призначається для традиційного сухого прибирання. Загалом це найбільш поширена комбінація з двох типів пилозбірників; інші варіанти, описані нижче, зустрічаються помітно рідше.

— Аквафільтр+циклон. Поєднання, аналогічне описаному вище аквафильтру з мішком. До комплекту такого пилососа входять два типи ємностей: водний фільтр для вологого прибирання та/або збору води (така функція може передбачатися і в пилососах з чисто сухим прибиранням), а також система циклон (див. вище) для прибирання в «сухому» форматі.

— Система циклон + мішок. Поєднання, що зустрічається виключно у моделях для сухого прибирання. Аналогічно описаним вище комбінаціям, найчастіше мова йде про наявність в комплекті двох змінних пилозбірників різного типу; конкретний тип вибирається залежно від ситуації. Наприклад, система циклон зручна для збору відносно великих і важких забруднень, а мішок краще справляється з дрібним пилом.

Номінальна потужність, споживана пилососом; в моделях з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Фактично мова йде про характеристики встановленого двигуна — саме він є основним, а в більшості пилососів — і взагалі єдиним споживачем енергії.

Вища потужність сприяє збільшенню сили всмоктування та підвищенню загальної ефективності прибирання; крім того, потужніший агрегат простіше оснастити місткою ємністю для пилу. З іншого боку, напряму порівнювати за цим параметром можна тільки пилососи одного типу з однаковими видами пилозбірників (про те й інше див. вище). І навіть у таких варіантах фактична потужність всмоктування (див. нижче) може бути різною — але ж саме вона визначає реальну ефективність. Тим не менш, загальна потужність також дає змогу в цілому оцінити можливості пилососа, в тому числі в порівнянні: наприклад, модель 1500 Вт буде значно перевершувати за ефективністю аналог на 800 Вт (хоча не можна сказати точно, наскільки саме). А ось що однозначно залежить від цього показника — так це енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень потужності, то вони багато в чому пов'язані з типом пристрою. Наприклад, у ручних моделей, роботів і вертикальних агрегатів потужність невелика — не більше 1500 Вт (а часто — помітно менше). Такі значення досить популярні й серед інших видів пилососів (звичайних, промислових, господарських тощо), однак серед них зустрічаються і солідніші...показники — 1500 – 1750 Вт, 1750 – 2000 Вт і навіть понад 2000 Вт.

Потужність всмоктування, забезпечувана пилососом; для моделей з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Відзначимо, що «потужністю всмоктування» іноді помилково називають також силу всмоктування, що позначається в паскалях; детальніше про неї див. нижче.

Потужність всмоктування є ключовим показником, що визначає можливості агрегата: чим вона вища — тим ефективніше пилосос здатний втягувати різні забруднення, тим краще він справляється з килимами, тканинами та іншими матеріалами, в які може глибоко «в'їдатися» пил. З іншого боку, висока потужність неминуче позначається на вазі, енергоспоживанні, габаритах і ціні пристрою. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — потрібно враховувати реальні умови роботи і загальне призначення пилососа.

Конкретні цифри, що зустрічаються в даному пункті, багато в чому залежать від типу пристрою. Наприклад, у ручних побутових моделях потужність всмоктування не перевищує 100 Вт, а для традиційних побутових агрегатів показник у 100 – 150 Вт все ще вважається дуже скромним. При цьому відзначимо, що мінімумом, необхідним для повноцінної сухого прибирання гладких підлог, вважається 300 - 350 Вт, для ковроліну та інших коротковорсових покриттів – 350 - 400 Вт..., а для довговорсових матеріалів і м'яких меблів бажані вищі показники. Пилососи же з більш низькими значеннями потужності всмоктування призначені не стільки для періодичного прибирання, скільки для постійного (в ідеалі — щоденного) підтримання чистоти у вже прибраному приміщенні.

Що стосується співвідношення між потужністю і силою всмоктування, то воно таке: потужність — це сила всмоктування (тяга), помножена на повітряний потік (продуктивність). Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що ефективність роботи пилососа визначається обома цими показниками, і оцінювати цю ефективність варто саме за потужністю всмоктування (причому незалежно від конкретного співвідношення між тягою і продуктивністю).

Сила всмоктування (тяга), забезпечувана пилососом. Указується за максимальним розрідженням (негативним тиском), яке агрегат може створити на робочій насадці.

Відзначимо, що даний параметр іноді плутають з описаною вище потужністю всмоктування, яка вказується у ватах. Так, тяга до деякої міри визначає ефективність роботи агрегата — однак ця ефективність залежить також від продуктивності (повітряного потоку). А потужність всмоктування, яка вказується у ватах, враховує обидва ці параметри — вона визначається перемножуванням тяги на продуктивність (докладніше див. вище). З цієї причини не існує строгого зв'язку між силою і потужністю всмоктування: приміром, розрідження в 25 000 Па може зустрічатися в моделях на 250 Вт, 200 Вт і навіть 150 Вт потужності.

Що стосується практичного значення даної характеристики, то в цілому вища сила всмоктування дає змогу ефективніше працювати при високому опорі — наприклад, при обробленні килимів з довгим ворсом. З іншого боку, більше число паскалей (при тому ж числі ват) означає менший повітряний потік і, відповідно, меншу ефективність при великих об'ємах робіт на невисокому опорі (наприклад, прибиранні великих кімнат з паркетними підлогами). У світлі цього звертати увагу на даний показник має сенс в основному в тих випадках, коли висока сила всмоктування є для вас принциповою. В інших же випадках варто оцінювати можливості пилососа за потужністю всмоктування у ватах.

Зазначимо, що з ряду причин сила всмоктуванн...я найчастіше уточнюється для роботів-пилососів (див. «Тип»). Для таких моделей значення в 1500 Па і нижче вважається дуже невеликим, 1500 – 2000 Па — середнім, 2000 – 2500 Па — високим, більше 2500 Па — дуже високим.

Також варто сказати, що вказування сили всмоктування нерідко використовується як рекламний хід для поліпшення враження про товар. Наприклад, сама по собі потужність всмоктування 150 Вт є досить скромною; але при цьому тяга такого пилососа може становити 25 000 Па — досить вражаючий показник, особливо для недосвідченого покупця, який проте має досить опосередковане відношення до реальної ефективності. Особливо часто подібні хитрощі застосовуються серед вертикальних моделей і вже згаданих роботів — ці різновиди першопочатково не відрізняються високою потужністю в ватах. Для багатьох подібних агрегатів в характеристиках і зовсім вказується лише розрідження в паскалях, без уточнення потужності всмоктування. Це ще більше посилює враження: наприклад, в характеристиках скромного робота цифра «3000 Па» виглядає набагато переконливіше, ніж «40 Вт». Однак, знову ж таки, до реальних можливостей агрегата такі цифри мають досить слабке відношення, і якщо вони не доповнюються даними про потужність всмоктування у ватах — розглядати їх варто виключно як приманку для не дуже досвідченого покупця.

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Ємність резервуару для води або мийного засобу, яким оснащений або укомплектований пилосос з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»).

Велика ємність дає змогу пропрацювати довше, не заправляючи ємність. З іншого боку, збільшення резервуару відповідним чином впливає на розміри, вагу і вартість агрегату. У світлі цього виробники вибирають даний параметр з урахуванням загальної спеціалізації і «вагової категорії» конкретної моделі. Так, в роботах (див. «Тип») об'єм бака для води за визначенням невеликий — навіть у найважчих моделях він не перевищує 650 мл. А ось інші різновиди пилососів можуть помітно відрізнятися за цим параметром.

В цілому для агрегатів, що не належать до роботів, ємність в 1 л і менше вважається дуже скромною, 1 – 2 л — невеликою, 2 – 3 л — середньою, більше 3 л — вище середньої. Однак тут, знову ж, багато чого залежить від типу. Наприклад, у звичайних побутових пилососах ємність не перевищує 2,5 л, а для господарських моделей це дуже небагато — у них в більшості варіантів ємність бака становить від 3 л і вище.

Тип регулятора потужності, передбаченого конструкцією пилососа.

Саме по собі регулювання потужності дає змогу налаштувати режим роботи під поточну ситуацію. Наприклад, для чищення товстого килима краще використовувати пилосос на повну, а на делікатному покритті дивана або крісла, можливо, потужність краще знизити. Типи регуляторів потужності розрізняють за розташуванням, варіанти можуть бути такими:

— На корпусі. Найпопулярніший варіант серед сучасних пилососів. Головною перевагою моделей з такою конструкцією є те, що вони не потребують спеціальних шлангів (на відміну від описаних нижче агрегатів з регулюванням на ручці). Правда, встановлення на корпусі не дуже зручне для класичних пилососів (див. «Тип») — для зміни налаштувань доводиться кожен раз нахилятися до корпусу; однак для більшості користувачів цей момент не критичний.

— На ручці. Регулятор потужності на ручці пилососного шланга зручний тим, що управління знаходиться прямо під рукою, і змінювати потужність можна буквально одним рухом пальця, не нахиляючись до корпусу. Однак у такої зручності є і зворотна сторона. Так, деякі з таких пилососів можна повноцінно використовувати тільки зі спеціальними шлангами; при встановленні класичного шланга (без регулятора) пристрій в кращому випадку буде працювати на повну потужність, без підлаштування, в гіршому — взагалі не увімкнеться. Спеціальний шланг зазвичай входить в ко...мплект, але от пошук заміни для нього може виявитися досить важкою (і витратною) справою. В інших моделях застосовується бездротовий пульт, його наявність помітно впливає на ціну агрегата.

— На корпусі і ручці. Пилососи, що поєднують обидва описаних вище варіанти. В комплекті такого агрегата, зазвичай, постачається шланг з регулятором на ручці, однак за потреби можна встановити звичайний шланг і змінювати потужність перемикачем на корпусі. Таке управління найбільш універсальне, однак і коштує дорожче кожного з описаних вище варіантів.

Можливість використовувати пилосос для збирання пролитої води і інших рідин.

Дану функцію за визначенням мають всі миючі пилососи (див. вище), проте цим справа не обмежується — збирання води може передбачатися і в простіших моделях (включаючи навіть агрегати, що не мають функції вологого прибирання). Відповідно, і конкретні можливості по збиранню рідини можуть бути різними — насамперед це стосується максимального об'єму. Також перед використанням не завадить уточнити обмеження за видами рідин, що збираються. Проте навіть найпростіший пилосос з такою особливістю може виявитися відмінною альтернативою губці або ганчірці — особливо якщо рідини багато і збирати її вручну було б довго. А якщо агрегат з подібним функціоналом не підтримує повноцінного вологого прибирання (див. «Прибирання») — в якості альтернативи можна використовувати збирання води: досить розлити рідину по підлозі, а потім зібрати її пилососом. Зрозуміло, таку процедуру можна проводити лише на матеріалах, стійких до вологи — для паркету і ламінату, не кажучи вже про килими, вона не підходить.

Можливість роботи пилососа в режимі видування повітря.

Як випливає з назви, це свого роду протилежність стандартному режиму всмоктування: повітря не втягується в шланг, а з великим напором виходить з нього. Дана функція помітно розширює функціонал пилососа. Зокрема, вона дає змогу використовувати агрегат в якості своєрідної мітли — наприклад, для прибирання опалого листя з ганку або доріжок у дворі, або для змітання в одну купу крупного сміття. При цьому видування буває особливо корисним там, де всмоктування застосувати неможливо – на кшталт стежок, покритих щебенем. Крім того, такий режим може знадобитися для очищення деяких важкодоступних місць — наприклад, радіаторів та інших щілин в «начинці» комп'ютера: продування таких місць з низки причин нерідко виявляється більше ефективним, ніж втягування забруднень.

Як правило, для використання цього режиму досить переставити шланг з основного робочого отвору на «продувочне».

Наявність в пилососі індикатора заповнення пилозбірника.

Загальний сенс цієї функції зрозумілий вже з назви: це покажчик, що повідомляє користувачеві про заповнення пилозбірника. При цьому зазначимо, що особливості роботи такого покажчика можуть бути різними. Найпростіший варіант — механічне або електричне пристосування, яке спрацьовує тоді, коли кількість сміття в пилозбірнику наближається до критичного. Прогресивніші індикатори можуть відображати конкретний ступінь заповнення в будь-який момент часу; в прогресивних пилососах з цією метою можуть застосовуватися навіть складні електронні системи, з виведенням показань на дисплей або світловий покажчик.

Відзначимо, що найбільшою популярністю ця функція користується в моделях з мішками (див. «Пилозбірник»), оскільки без індикатора контролювати заповненість такого пилососа доводилося б вручну — відкриваючи відсік пилозбірника і на дотик перевіряючи, наскільки щільно наповнений мішок. У системах циклон спеціальні індикатори заповнення зустрічаються досить рідко, а в аквафільтрах — ще рідше: і там, і там часто використовуються прозорі матеріали, що дають змогу бачити кількість сміття всередині, не відкриваючи пилосос.

Наявність в пилососі фільтра тонкого очищення HEPA; також у цьому пункті нерідко уточнюється конкретний клас даного фільтра.

Фільтри HEPA (High Efficiency Particulate Absorbing — «високоефективне уловлювання частинок») призначаються для очищення повітря від дрібних механічних забруднень — розміром аж до десятих часток мікрона. Це дає змогу затримувати не тільки дрібний пил, але навіть бактерії. Для порівняння: розмір більшості бактерій починається з 0,5 мкм, а ефективність HEPA-фільтрів оцінюють за здатністю затримувати частинки розміром 0,1 – 0,3 мкм. Найпрогресивніші такі фільтри (класу 13 і вище) здатні видалити з повітря більше 99,9 % таких частинок. Ось більш докладний опис різних класів:

— HEPA 10 — затримує не менше 85 % частинок розміром 0,1 – 0,3 мкм;
— HEPA 11 — не менше 95 % таких частинок;
— HEPA 12 — не менше 99,5 %;
— HEPA 13 — не менше 99,95 %;
— HEPA 14 — не менше 99,995 %;

Зазначимо, що забруднення розміром 0,1 – 0,3 мкм найгірше утримуються НЕРА-фільтрами; так що з частками інших розмірів (як більш великими, так і більш дрібними) ефективність таких елементів буде ще вище.

Щодо вибору за даним параметром варто зазначити, що на практиці не завжди має сенс гнатися за високим класом фільтрації. Наприклад, при вологому прибиранні повноцінним мийним пилососом (див. вище) фільтр HEPA, по суті, зовсім не потрібен (у багатьох моделях...для таких випадків його і зовсім рекомендується знімати). Так що якщо ви плануєте використовувати такий пилосос в основному для миття — на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Інший характерний випадок — промислові агрегати (див. «Тип»): вони часто застосовуються для грубого прибирання великого сміття, де не потрібна ретельна фільтрація повітря.

Ультрафіолетова лампа, що освітлює оброблюваний пилососом простір.

Таке оснащення зустрічається в основному в двох видах сучасних пилососів – практично у всіх ручних моделях для ліжка (див. «Тип»), а також в окремих роботах. У першому варіанті лампа зазвичай робиться вбудованою, у другому вона може бути знімною. Однак і там, і там сенс даної функції один: УФ-випромінювання досить ефективно знищує шкідливі мікроорганізми, не виділяючи при цьому шкідливих речовин і не завдаючи шкоди людям і домашнім тваринам. Зрозуміло, мова не йде про повну дезінфекцію; проте, застосування УФ-лампи в будь-якому разі підвищує якість прибирання.

Окремо підкреслимо, що при використанні пилососів з подібною лампою потрібно дотримуватися обережності і уникати попадання ультрафіолету в очі. Особливо важливо бути уважним при роботі з ручними моделями.

Наявність патронного фільтру в конструкції пилососа.

Такий фільтр має вигляд характерного ребристого (гофрованого) циліндра зі спеціального пористого паперу. Однією з його ключових переваг є простота в очищенні: у відносно простих моделях для цього достатньо витягти фільтруючий елемент з пилососа і добре витрусити його, у більш прогресивних агрегатах може і взагалі передбачатися самоочищення (див. нижче). Крім того, таке оснащення дає змогу обійтися без спеціального мішка (див. «Пилозбірник») і використовувати для збору забруднень найпростіший контейнер. З іншого боку, патронні фільтри досить громіздкі і за конструктивними особливостями слабо підходять для пилососів загальнопобутового призначення. Так що зустріти цю особливість можна в основному в спеціалізованих професійних агрегатах — промислових, господарських, для камінів (див. «Тип»).

Наявність в пилососі функції самоочищення фільтра. Якщо така процедура проводиться автоматично — цей момент також уточнюється в даному пункті; якщо такого уточнення немає — значить, режим очищення включається виключно вручну.

Самоочищення фільтра зустрічається в основному в окремих різновидах промислових пилососів (див. «Тип») – а саме у моделях з фільтрами складчастої конструкції, в тому числі патронними (див. вище). Основна перевага цієї функції полягає в тому, що вона дає змогу видалити забруднення з фільтра, не знімаючи його і не розбираючи пилосос — це значно спрощує обслуговування. При цьому конкретний принцип роботи самоочищення може бути різним. Так, в одних моделях використовується вібраційна система: накопичені забруднення зтрушуються з фільтра в пилозбірник або окрему ємність. Після цього їх можна з легкістю викинути; і хоча частково розбирати пилосос все одно доведеться, однак це все одно набагато простіше, ніж знімати фільтр і чистити його вручну. Інший варіант — зворотне продування: пилосос включається на реверс, і накопичені забруднення вилітають назовні через шланг. Тут від користувача і взагалі потрібно мінімум зусиль — достатньо прикрити шланг або направити його у відповідну сторону; у деяких пилососах і взагалі передбачається можливість вставити шланг в мішок і видути забруднення туди.

Що стосується автоматичного самоочищення, то воно може здійснюватися за розкладом, через певні проміжки часу або за...командою з датчика, що фіксує забруднення фільтра і падіння ефективності всмоктування. Такі системи позбавляють користувача від необхідності самостійно стежити за станом фільтра. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, до того ж можуть застосовуватися тільки для вібраційного самоочищення.

Додаткові режими роботи, передбачені в роботі-пилососі (див. «Тип»).

Насамперед уточнимо, що до стандартних режимів в даному разі відносять два формати прибирання на штатній потужності — суцільне, при якому пилосос ретельно «прочісує» все приміщення (або його задану область), і хаотичне, при якому він переміщується в межах робочої зони випадковим чином. Інші способи роботи вважаються додатковими, їх список і наводиться в даному пункті. Серед найпоширеніших додаткових режимів — локальне або точкове, прибирання (режим «Spot»), рух по периметру (уздовж стін), турборежим, а також вібраційне протирання; крім того, досить популярною функцією є зигзаг. Ось докладний опис різних варіантів:

— Локальний (точково). Режим, що дає змогу використовувати пилосос для цілеспрямованого прибирання відносно невеликої ділянки приміщення — наприклад, при розсипанні невеликої кількості сміття. Найчастіше ця програма працює наступним чином: робот переміщується в центр заданої користувачем зони, а потім починає рухатися від цієї точки по спіралі, що розширюється і зупиняється на заданій відстані від вихідного положення..

— Вздовж стін (периметр). Режим, що дає змогу запустити пилосос по периметру заданої зони. Згідно з назвою, використовується в основному для прибирання вздовж стін приміщення, в цих місцях скупчується чимало...забруднень, які погано піддаються видаленню при використанні стандартних режимів руху.

— Турборежим. Режим підвищеної потужності, що дає змогу збільшити силу всмоктування. Як правило, рух пилососа при цьому може здійснюватися за будь-якої наявною в налаштуваннях програмою — як стандартною (прочісування, випадковий рух), так і додатковою (локально, периметр, зигзаг). У будь-якому разі турборежим згодиться насамперед для прибирання килимів та інших підлогових покриттів з ворсом, для яких стандартної потужності пилососа буває недостатньо. Однак варто враховувати, що робота на підвищеній тязі збільшує навантаження на агрегат і підсилює його зношування; тому більшість моделей мають обмеження за максимальним часом безперервної роботи у турборежимі, а іноді — і за мінімальною тривалістю перерв між вмиканнями цього режиму.

- Вібраційне протирання. Вібраційна функція витирання підлоги помітно підвищує якість вологого прибирання роботом-пилососом. Режим імітує скребкові рухи під час миття підлоги вручну, допомагаючи впоратися зі стійкими забрудненнями та засохлими плямами. У конструкцію відповідних роботизованих прибиральників впроваджено спеціальну миючу пластину, що рухається з певним алгоритмом коливань на хвилину.

— Зигзаг. Рух зигзагом — свого роду перехідний варіант між впорядкованим прочісуванням приміщення і випадковим вибором напряму. Зигзаг дає змогу досягти більшої ефективності, ніж хаотичні переміщення; крім того, при цьому при такому русі простіше компенсувати наявність різних перешкод і забезпечити ретельне прибирання всієї заданої площі.

Спосіб обмеження простору, що обробляється, передбачений в пилососі-роботі.

Інша назва цієї функції — «віртуальна стіна». Її загальний сенс досить очевидний: «стіна» (або декілька стін) дає змогу обмежити переміщення робота по поверхні, що обробляється. Це може знадобитися, наприклад, якщо прибирання потрібно провести в межах кімнати без дверей, або якщо частина підлоги зайнята дрібними предметами, які не потрібно прибирати (наприклад, деталями пазлу, який збирається). А ось конкретні можливості подібного обмеження напряму пов'язані зі способом, яким воно здійснюється. Зазначимо, що функція зустрічається переважно у роботах-пилососах середнього класу та топових моделях. Бюджетні роботизовані «прибирачі» часто не мають функції обмеження зон оброблюваного простору — така у них відсутня.

Ось основні варіанти, що зустрічаються в сучасних роботах:

— Лазерний датчик. Досить популярний варіант — завдяки простоті, невисокій вартості, а також зручності застосування на практиці. Як правило, при встановленні лазерний обмежувач достатньо поставити на підлогу і направити в потрібну сторону. З іншого боку, такі пристрої погано підходять для створення меж складної форми. Класичний формат роботи лазерного обмежувача — лінійний: дверний отвір або приміщення перегороджується прямим променем, який сприймається роботом як межа оброблюваної зони. Крім того, в деяких моделях може передбачатися також круговий режим, коли датчик фо...рмує «заборонену зону» у вигляді кола або сектора певного діаметра; такий формат роботи дає змогу, зокрема, відгороджувати кути приміщень і невеликі ділянки біля стін (характерний приклад — місце розміщення собачої або котячої миски на кухні). Якщо ж потрібно створити межу іншої, специфічнішої форми — для цього в кращому випадку буде потрібно декілька датчиків (притому що в комплекті зазвичай постачається один обмежувач — якщо взагалі постачається); а в гіршому випадку це виявиться і зовсім неможливим. Також варто враховувати, що дальність дії лазера в лінійному режимі зазвичай обмежується 3 – 4 метрами; цього найчастіше цілком вистачає для житлових приміщень і невеликих офісів, однак для великого простору може виявитися недостатнім. А живлення випромінювачів зазвичай здійснюється від батарейок або акумуляторів, заряд яких обмежений.

— Магнітна стрічка. Обмежувач у вигляді стрічки з магнітного матеріалу, що укладається на підлогу. Така стрічка фіксується спеціальним датчиком і сприймається роботом як межа, яку не можна перетинати; для надійної фіксації вона, як правило, робиться самоклейкою, а інтенсивність магнітного поля в більшості випадків забезпечує ефективну роботу через килими та інші аналогічні покриття. Однією з ключових переваг таких обмежувачів є те, що з відрізків стрічки можна сформувати «заборонену зону» практично будь-якої форми: довжину відрізків можна вибирати на свій розсуд, а максимальна загальна довжина обмежується лише наявним під рукою запасом стрічки. Крім того, даний тип обмежувачів не потребує живлення. До недоліків цього варіанта можна віднести насамперед складність укладання в деяких умовах (наприклад, під суцільним ковроліновим покриттям). Крім того, до комплекту в кращому випадку входить зовсім невелика кількість стрічки; а багато пилососів і зовсім нею не комплектуються, так що магнітну «межу» потрібно купувати додатково.

— Через додаток. Найпрогресивніший спосіб обмеження прибирання: межі робочої зони задаються на смартфоні або іншому гаджеті через додаток, що використовується також для загального управління роботом. Практично всі моделі з цією функцією мають також функцію побудови карти приміщення (див. нижче) — готова карта відображається в додатку, і на ній користувач може за своїм бажанням задати межі робочої зони. Найпростіший варіант таких меж — окремі прямі лінії, проте в управляючих додатках нерідко передбачаються і більш широкі можливості: ламані лінії і багатокутники з окремих відрізків, стандартні фігури (коло, овал, прямокутник) і навіть можливість намалювати межу від руки. У будь-якому разі даний спосіб обмеження надзвичайно зручний і функціональний, однак роботи-пилососи з подібною можливістю обходяться недешево — в основному через наявність складної системи картографування.

Додаткові функції, передбачені в конструкції робота-пилососа (див. «Тип»).

Найчастіше в сучасних роботах можна зустріти такі спеціальні функції: прибирання за розкладом, захист від падінь, сенсор перешкод, визначення килимів, розпізнавання предметів, регулювання подачі води, управління через Інтернет, пульт ДУ і камера відеоспостереження. Ось докладніший опис кожної з них:

— Прибирання за розкладом. Можливість задавати розклад, за яким пилосос буде здійснювати прибирання автоматично, без додаткових команд з боку користувача. При цьому конкретні особливості такого програмування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, у найпростіших моделях розклад обмежується окремими годинами в межах доби — наприклад, з 16 до 17; в задані години пилосос вмикається кожен день. У прогресивніших пристроях може передбачатися розпорядок по днях тижня або навіть по датах місяця або року. У будь-якому разі дана функція помітно спрощує використання: достатньо один раз задати розклад — і можна як мінімум кілька днів не переживати про прибирання; тим більше, що більшість моделей з такою можливістю мають також функцію ...>заїзду на док-станцію (див. «Комплектація робота — зарядна станція»), і від користувача потрібно лише періодично очищати пилозбірник (що ще більше спрощується при наявності док-станції з мішком – див. нижче)..

— Захист від падінь. Спеціальний захист, що запобігає падінню пилососа зі сходинок, високих порогів тощо. В більшості варіантів основою такої системи є один або декілька датчиків, розміщених на нижній стороні корпуса. Коли пилосос виїжджає на край оброблюваної поверхні, датчик реагує на цей край — в результаті пристрій зупиняється і змінює напрямок руху, щоб уникнути падіння.

— Сенсор перешкод. Датчик (або система датчиків) для визначення перешкод на шляху пилососа. Конкретний тип таких датчиків може бути різним: ультразвукові, інфрачервоні, лазерні, контактні тощо. Однак у будь-якому разі дана функція дає змогу пристрою переміщатися в просторі, уникаючи зіткнень і визначаючи оптимальний шлях об'їзду. Відзначимо, що моделі без такого сенсора в більшості своїй також здатні об'їжджати перешкоди — однак для цього робот повинен не просто наштовхнутися на сторонній предмет, але спробувати проїхати через нього. І лише в разі невдачі траєкторія змінюється, причому випадковим чином, далеко не завжди в оптимальному (або хоча б такому, що підходить) напрямі.

– Визначення килимів. Функція автоматичного визначення килимів у роботів-пилососів підвищує ефективність сухого прибирання на покриттях з коротким або середнім ворсом. Заїжджаючи на килим, пилосос автоматично збільшує оберти двигуна і силу всмоктування на користь досягнення належного результату прибирання. Як правило, роботи-пилососи з підтримкою цього режиму оснащуються турбощіткою та містким пилозбірником. Необхідно враховувати, що при чищенні килимових покриттів на підвищеній потужності час автономної роботи пилососа скорочується.

– Розпізнавання предметів. Функція розпізнавання різних предметів на підлозі, які можуть перешкоджати процесу прибирання. Реалізується за допомогою наявності фронтальної камери для коригування оптимального маршруту прямування пилососа по периметру площі, що обслуговується. Камера в конструкції роботизованого прибирача зчитує контури об'єктів і дає змогу обходити такі перешкоди стороною. Як результат, домашні капці, кинуті під ліжком шкарпетки, дитячі іграшки та дроти надалі не заважатимуть пересуванням пилососу. Особливу користь функція приносить за наявності вдома домашніх тварин, не привчених до лотка – робот спокійно об'їде продукти їхньої життєдіяльності та збереже нервову систему господарів.

– Регулювання подачі води. Система дозування ступеня змочування серветки в автоматичному режимі. Можливість вибору інтенсивності подачі води дає можливість підлаштовувати роботу роботизованого пилососа під різні типи покриття для підлоги. Наприклад, для паркету та ламінату користувач має право встановити низький рівень подачі води, а для менш вибагливих плиткових покриттів підлоги – високу інтенсивність витрати води. Також у пилососа можна відключити подачу води, щоб уникнути протікання, наприклад, на зарядці. У розвинених моделях роботів-пилососів нерідко закладено функцію вибору індивідуального ступеня змочування серветки для кожної кімнати.

— Управління з Інтернету. Можливість управління пилососом через Інтернет — найчастіше через спеціальний додаток на смартфоні або іншому гаджеті (теоретично таке управління можливе також через веб-сторінку, що відкривається в будь-якому браузері, однак на практиці цей спосіб майже не використовується). Сам робот при цьому підключається до мережі через Wi-Fi. Головна перевага даної функції очевидна — вона дає змогу віддавати пристрою команди з будь-якої точки земної кулі, де є доступ до Інтернету. Таким чином можна, наприклад, запустити програму прибирання за день до повернення з відпустки, щоб повернутися в свіжоприбрану квартиру. А пилосос, зі свого боку, може відправляти користувачеві різні повідомлення — про стан батареї, прогрес прибирання, заповнення пилозбірника тощо.

– Пульт ДУ. Класичний пульт дистанційного управління, що дає можливість віддавати пристрою команди на відстані. Як правило, такий пульт охоплює всі основні функції пилососа, а в багатьох моделях він дає змогу ще й безпосередньо управляти рухом. У будь-якому разі без дистанційного доступу управляти рухомим пилососом було б дуже складно – доводилося б або чекати, поки він закінчить роботу, або ловити агрегат на ходу. У світлі цього дана функція дуже популярна; однак у продажу можна зустріти чимало роботів і без пульта дистанційного управління. Як правило, це або найпростіші бюджетні пристрої з випадковим режимом переміщення і без будь-яких додаткових функцій - або прогресивні моделі, де для управління використовується смартфон/планшет з додатком.
Відзначимо також, що пульти ДУ в пилососах-роботах зазвичай працюють по інфрачервоному каналу – аналогічно пультам для телевізорів, кондиціонерів тощо. Таким чином, для отримання команди пилосос повинен знаходитися на лінії прямої видимості. Втім, в більшості ситуацій це не можна назвати серйозною незручністю.

— Камера відеоспостереження. Власна камера відеоспостереження, вбудована прямо в пилосос. Дана функція зустрічається виключно у моделях з управлінням через Інтернет (див. вище); вона дає змогу використовувати робота в якості системи віддаленого відеоспостереження і контролювати обстановку в приміщенні, перебуваючи за його межами і спостерігаючи картинку з камери на екрані смартфона. Також вбудована камера може використовуватися в системі картографування (див. «Побудова карти приміщення») — проте зазначимо, що далеко не кожен пилосос з вбудованою картографічною камерою має функцію відеоспостереження.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються в основ...ному такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, в основному в роботах-пилососах преміумкласу.

Зберігати в пам'яті кілька карток можуть просунуті моделі роботизованих пилососів. Завдяки такій функції при переносі робота на інший поверх йому не потрібно буде заново знайомитися з приміщеннями та вибудовувати нову карту. Як наслідок, прибирання буде проведено швидше та якісніше.

Види голосових асистентів, підтримувані роботом-пилососом.

Згідно з назвою, сама по собі ця функція дає змогу управляти роботом за допомогою голосових команд. Проте підкреслимо, що мова в даному разі йде не про систему розпізнавання голосу, вбудовану в сам пилосос, а про сумісність із зовнішнім пристроєм, на який встановлений відповідний голосовий асистент — смартфоном, планшетом, «розумною» колонкою тощо. Таким чином, для використання голосового управління неминуче буде потрібен додатковий пристрій; з іншого боку, з пошуком такого пристрою в наш час не виникає проблем. А сам по собі подібний спосіб управління нерідко виявляється зручнішим, ніж команда з пульта ДУ або пошук потрібної опції в управляючому додатку.

Що стосується конкретних асистентів, то найбільшою популярністю в наш час користуються (за алфавітом) Amazon Alexa, Apple Siri, Google Assistant. А в роботах-пилососах може передбачатися сумісність як з одним з них, так і з декількома відразу. Конкретний функціонал управління, доступного через голосовий помічник, для кожної моделі варто уточнювати окремо. Також варто звернути увагу на мови, що підтримуються: для Siri мову потрібно вибрати в налаштуваннях, для Google Assistant доступне автоматичне розпізнавання мов (може знадобитися певне налаштування), а в Alexa (станом на початок 2021 року) підтримка російської мови взагалі не передбачена.

Традиційно роботи-пилососи виготовляють з круглою формою корпусу. Рідше зустрічаються екземпляри роботизованих прибиральників з квадратним корпусом і " кузовом» D-образного форм-фактора.

— Круглий. Найбільш універсальний варіант виконання роботів-пилососів. Моделі з круглою формою корпусу легко обьезжают всілякі перешкоди і підкуповують відмінною маневреністю пересувань. Однак в силу своєї конструкції круглі роботизовані пилососи не кращим чином справляються з очищенням кутів.

— Квадратний. Квадратні пилососи безперешкодно заїжджають впритул в кут і ефективно вимітають сміття з важкодоступних місць. На відкритому просторі екземпляри подібного форм-фактора не поступаються в плані якості прибирання круглим візаві.

- D-подібна. Перехідний варіант між круглими і квадратними роботами-пилососами, націлений на ефективне прибирання у всіх куточках обслуговуваного приміщення. Також до цієї категорії зараховані "рідкісні птахи" з трикутною формою корпусу.

Площа прибирання, на яку розрахований робот-пилосос.

По суті це максимальний розмір приміщення, що пристрій може ефективно обробити без необхідності спустошувати пилозбірник або заряджати акумулятор. Вибирати за даним параметром варто з певним запасом — це дасть додаткову гарантію на випадок різних позаштатних ситуацій. З іншого боку, не варто брати занадто великий запас — адже велика площа прибирання вимагає більш ємних батарей і містких пилозбірників, що помітно впливає на габарити, вагу, а головне — ціну пилососа.

Що стосується конкретних цифр, то найскромніші моделі в наш час розраховані на 45 – 60 м2 — цього відповідає середній квартирі на 1 – 2 кімнати. А в найбільш прогресивних і важких апаратах цього типу площа прибирання може становити 300 м2 і навіть більше.

Найбільша висота порогів і різних дрібних перешкод, яку робот-пилосос здатний ефективно подолати.

Більшість сучасних роботів здатні ефективно справлятися з перешкодами висотою від 10 до 18 мм — це дає змогу як мінімум без проблем долати краї килимів, невеликі перепади висот на межах кімнат (через різницю в типі покриття) тощо. А ось моделі, де цей показник становить 20 мм і більше, належать вже до роботів, здатних перетинати високі пороги. Однак навіть у таких пристроях допустима висота перешкод не перевищує 30 мм. Пов'язано це з тим, що для подолання високих перешкод потрібні, зокрема, великі колеса і великий кліренс (відстань між нижньою точкою днища і підлогою) — а ці особливості, зі свого боку, збільшують загальну висоту робота, ускладнюють його переміщення під меблями й іншими низько розташованими предметами, а також знижують ефективність всмоктування. З іншого боку, навіть тонкі роботи, висота яких не перевищує 7 мм, можуть мати вельми непогану прохідність — для деяких з них максимальна висота порога становить близько 25 мм.

Перш за все підкреслимо, що в даному пункті перераховуються саме функції насадок пилососа, а не типи самих насадок. Пов'язано це з тим, що одне пристосування може мати відразу кілька функцій: наприклад, щілинна насадка, яка використовується також в якості пилової. Так що загальна кількість насадок може відрізнятися від кількості пунктів в даному списку — зазвичай в меншу сторону, хоча можливі й виключення (коли в комплекті постачається кілька однотипних насадок, що розрізняються, скажімо, за розміром).

В будь-якому разі, основні функції, що зустрічаються в насадках сучасних пилососів, такі: комбінована (підлога/килим), щілинна (зокрема телескопічна щілинна), пилова, велика пилова, для м'яких меблів, паркетна, турбощітка (звичайна, міні або електрична; втім, іноді оптимальним вибором є пилососи без турбощітки), кутова, мікрофібра, швабра, полотер (для протирання), для матрасів, для тварин, твістер на шланг, насадка сифон, гнучкий шланг для портативних пилососів і адаптер для інструментів. Для роботів актуальні також бокові щітки, яких може бути одна або дві. Ось докладний опис цих, а також деяких інших функцій:

– Бокова щітка. Функція, яка зустрічається виключно в роботах (див. «Тип»). Така щітка виступає в бік за габарити корпусу і захоплює простір збоку; це збільшує загальну ширину захвату, а також дає змогу ефективно прибирати місця, недоступні для основної щітки робота (яка, нагадаємо, розташовується знизу корпусу). Характерні приклади таких місць – простір біля стін приміщення і у основ корпусних меблів, щілини під плінтусами тощо. Відзначимо, що даний варіант вказується тоді, коли ббоковаічна щітка всього одна; наявність пари подібних щіток уточнюється окремо (див. нижче).

– 2 бокові щітки. Наявність в пилососі-роботі двох бокових щіток, по обидва боки корпуса. Детальніше про бокову щітку в цілому див. вище, а даний варіант конструкції дещо збільшує вартість, однак помітно підвищує ефективність в порівнянні з однією боковою щіткою. Так, ширина захвату ще більш збільшується; а при прибиранні важкодоступних місць стає неважливо, яким боком пилосос повернутий до такого місця – з кожного боку є по додатковій щітці.

— Комбінована (підлога/килим). Функція, що дає змогу використовувати одну насадку для сухого прибирання підлогових покриттів різного типу — як твердих (лінолеум, паркет, ламінат, плитка...), так і ворсистих (килими, доріжки, ковролін тощо). Приналежності з цією функцією надзвичайно популярні, вони зустрічаються практично у всіх звичайних пилососах (див. «Тип»), у багатьох агрегатах побутового призначення, а також професійних моделях (за винятком хіба що ручних промислових і камінних пилососів). Сама насадка зазвичай має Т-подібну форму, досить великі розміри і поворотне кріплення, що поліпшує рухливість і прохідність; а налаштування під різні види поверхонь здійснюється за рахунок висувної щітки. Щетина такої щітки зручна для прибирання твердих поверхонь; а при обробленні килимів та інших ворсистих матеріалів щітку можна прибрати, щоб насадка щільно прилягала до ворсу і ефективно витягувала з нього пил і дрібне сміття.

— Щілинна. Дана функція означає, що насадка оснащена плоскою робочою частиною з вузькою щілиною на кінці. Така конструкція підходить для прибирання важкодоступних місць — простору між предметами меблів, щілин під плінтусами, проміжків між секціями радіатора тощо. Зазначимо, що ширина щілинної насадки (і, відповідно, довжина щілини) зазвичай не перевищує діаметра труби пилососа, а от довжина плоскої частини може бути різною. При цьому кожен варіант має свої переваги: довгі моделі здатні далі забиратися в вузькі щілини, а короткі більш маневрені і більш зручні загалом.

– Телескопічна щілинна. Щілинна насадка телескопічної конструкції для збирання у важкодоступних місцях. Регульована довжина виконавчого органу дозволяє адаптуватися під різні умови прибирання: довгою насадкою простіше забиратися у вузькі щілини якнайдалі, а короткою — забезпечується краща маневреність.

— Пилова. Функція, що дає змогу збирати пил з невеликих твердих поверхонь — таких, як підлокітники крісел, рами картин, плафони світильників тощо. Традиційні приналежності з такою можливістю мають вигляд невеликих щіток круглої форми, однак зустрічається й інший різновид (див. наступний пункт).

– Велика пилова. Широкі насадки зі щітками, дещо схожі на зменшений варіант пристроїв формату «підлога/килим» (див. вище). Цей різновид часто відносять до меблевих насадок; а деякі такі приладдя мають знімну щетину і справді можуть застосовуватися ще й як насадки для м'яких меблів (див. нижче).

— Для м'яких меблів. Функція, що дає змогу ефективно чистити оббивку м'яких меблів та інші аналогічні предмети — матраци, сидіння авто тощо. Щітки з цією функцією можуть мати різну конструкцію і особливості застосування. Найпростіший варіант — пристосування Т-подібної форми, схоже на зменшену комбіновану насадку (див. вище), яке не має щетини, однак нерідко оснащується смужками з дрібного ворсу — вони ефективно збирають з оббивки волосся і шерсть. Деякі з таких пристосувань комплектуються знімною щетиною і можуть застосовуватися також як пилові (див. вище). Більш дорогий і прогресивний варіант — щітки-вибивалки, що забезпечують додаткову ударну дію; така дія підвищує ефективність, даючи змогу видаляти пил та інші дрібні забруднення навіть на досить великій глибині. Також для м'яких меблів можуть призначатися деякі турбощітки і мінітурбощітки (див. нижче); для пилососів, укомплектованих подібними аксесуарами, в характеристиках вказується і дана функція, і «(міні)-турбощітка».

— Паркетна. Функція, що дає змогу використовувати насадку для ефективного і водночас бережного чищення паркету та інших твердих підлогових покриттів. Найчастіше насадка з цією функцією схожа на описану вище комбіновану, однак щетина в ній незнімна, а її властивості підбираються таким чином, щоб звести до мінімуму ризик пошкодити покриття. Втім, конкретні характеристики подібних насадок можуть бути різними; так що якщо доведеться працювати з делікатними поверхнями — можливість такого застосування не завадить уточнити окремо.

— Турбощітка. Робочою частиною класичної турбощітки є горизонтальний валик, що приводиться в обертання за рахунок потоку повітря. Така конструкція дає змогу ефективно збирати волосся, вовну та інше подібне сміття (наприклад, нитки); а ось конкретна конструкція і спеціалізація турбощітки можуть бути різними. Наприклад, моделі, де валик оснащений щетиною, розраховані в основному на ворсисті поверхні на зразок килимів; а деякі такі насадки мають зменшені розміри і призначаються для оброблення меблевої оббивки (у таких варіантах у цьому списку вказується також функція «для м'яких меблів»). Зі свого боку, валики з м'яким коротким ворсом відмінно підходять для гладких поверхонь — у тому числі досить делікатних, на зразок паркету. У світлі цього турбощіток в комплекті може бути і кілька — для різних задач.
Варто враховувати, що турбощітку необхідно періодично чистити від зібраних забруднень. Крім того, подібна насадка трохи знижує загальну ефективність всмоктування, оскільки частина потужності всмоктування витрачається на обертання валика. Цього недоліку позбавлені електричні версії, однак вони також мають свої нюанси — детальніше див. нижче. Також відзначимо, що навіть механічні турбощітки обходяться досить дорого, притому що їх переваги перед звичайними нерухомими насадками стають помітними лише при збиранні волосся і довгої шерсті. Тому якщо вам не доводиться регулярно мати справу з подібними забрудненнями — швидше за все, має сенс вибрати пилосос без турбощітки.

— Мінітурбощітка. Зменшений різновид турбощітки — звичайної (див. вище) або електричної (див. нижче). Компактність дає змогу ефективно використовувати таку щітку у важкодоступних місцях і на невеликих поверхнях. Власне, основним призначенням більшості міні-турбощіток є прибирання шерсті і волосся з м'яких меблів. Крім того, деякі з таких насадок добре підходять також для прибирання килимових покриттів на вузьких сходинках; такі пристосування також іноді називають «щітками для сходинок».

— Електрична турбощітка. Пристосування, майже повністю аналогічні описаним вище «звичайним» турбощіткам — за винятком того, що валик в даному випадку приводиться в обертання не потоком повітря, а встановленим у самій насадці електродвигуном. Головною перевагою електричних насадок є вища ефективність (при тій же потужності всмоктування), обумовлена двома моментами. По-перше, такі насадки практично не впливають на потужність всмоктування — тоді як традиційні механічні турбощітки «з'їдають» частину цієї потужності, витрачаючи її на обертання валика. По-друге, швидкість обертання електротурбощітки не залежить від повітряного потоку; та й крутний момент електродвигуна може бути досить високим. Зворотною стороною цих переваг є складність і дорожнеча самих насадок, а також необхідність використовувати спеціальні труби і шланги, доповнені проводкою для живлення електродвигуна.

— Кутова. Дана функція означає, що пилосос укомплектований пристосуванням, що дає змогу розмістити робочу насадку під кутом (зазвичай перпендикулярно) до основної труби. При цьому конкретна конструкція такого пристосування може бути різною. Наприклад, в одних моделях це додатковий адаптер у вигляді Г-подібної трубки, на яку встановлюється та чи інша насадка. В інших Г-подібною робиться сама насадка того або іншого типу — наприклад, пилова (див. вище). В третіх подібний адаптер або насадка оснащуються поворотним шарніром, який дає змогу розміщувати робочу частину під різними кутами відносно основної труби. В будь-якому разі, всі такі пристосування помітно полегшують прибирання в деяких важкодоступних місцях.
Окремо зазначимо, що кутові адаптери немає особливого сенсу застосовувати з комбінованими насадками «підлога/килим» (див. вище) — такі пристрої зазвичай мають власні поворотні шарніри і не потребують додаткового оснащення для повороту відносно труби.

– Мікрофібра. Ганчірочка з мікрофібри, яка використовується для вологого прибирання. Варто сказати, що у деяких моделей з таким оснащенням в характеристиках заявлене ​​тільки сухе прибирання (див. «Прибирання»); але це всього лише означає, що пилосос не має власного розпилювача і мікрофібру потрібно змочувати вручну. Взагалі ж подібна насадка найбільш популярна серед роботів, однак зустрічається і серед вертикальних моделей (в основному вертикальних з портативним, див. «Тип»). У першому варіанті ганчірочка надягається на нижню частину корпусу, у другому – на одну з робочих насадок. Однак в будь-якому разі мікрофібра характеризується ефективністю при вологому прибиранні: вона відмінно вбирає забруднення і легко відмивається від них. З іншого боку, застосовувати подібну насадку (як і будь-який пристрій для вологого прибирання) має сенс в основному на лінолеумі, паркеті і інших твердих покриттях.

– Швабра. Насадка-швабра призначається для вологого прибирання покриття для підлоги. Її нерідко поєднують із резервуаром для подачі води, а безпосередньо на швабру надягається ганчірка з м'якого волокна для ефективного очищення від плям на підлозі.

– Полотер (для протирання). Модуль для протирання підлог зазвичай представлений декількома круглими серветками з щільної тканини, які обертаються по колу за допомогою механізованого приводу. За допомогою полотера можна одночасно пилососити та протирати підлоги.

– Для матраців. Насадка для гігієнічного збирання пилососом ліжка, матраців та заглиблень навколо спального місця. Має конструкційну схожість із насадками для м'яких меблів (див. вище).

– Для тварин. Щітка з м'якими ворсинками для вичісування вовни у домашніх тварин. Проводити нею передбачається прямо по тулубу тварин.

— Твістер на шланг. Невелика ємність типу циклон (див. «Пилозбірник»), яка встановлюється прямо на шланг пилососа, зазвичай в місці його з'єднання з трубою. Найчастіше використовується в пилососах з мішком. Твістер виконує відразу декілька корисних функцій. По-перше, він затримує значну частину пилу і дає змогу довше працювати без чищення мішка; а «розвантажити» твістер набагато простіше і швидше, ніж витрусити мішок. По-друге, ємність на шланзі зазвичай робиться прозорою, завдяки цьому простіше стежити за кількістю зібраного пилу. По-третє, з твістера простіше дістати випадково затягнутий агрегатом дрібний, але потрібний предмет (монету, карту пам'яті тощо). Недоліком подібного пристосування є те, що воно робить шланг більш громіздким і важким, знижуючи рухливість.

— Насадка сифон. Функція, що дає змогу застосовувати пилосос для прочищення каналізаційних стоків у кухонних мийках, умивальниках тощо. Для такого прочищення застосовуються спеціалізовані насадки, за формою і принципом роботи схожі на вантузи — з тією різницею, що в даному разі тяга, що прочищує забиту трубу, створюється за рахунок роботи пилососа. Всі агрегати, укомплектовані такими насадками, мають функцію збирання води; однак при цьому вони можуть не бути мийними (див. вище) і навіть не мати можливості вологого прибирання (див. «Прибирання»).

— Гнучкий шланг. Наявність цієї функції уточнюється для пилососів, що не належать до звичайних (див. «Тип») — останні комплектуються шлангом за замовчуванням, і для них не потрібно спеціально згадувати цей аксесуар. В інших же варіантах гнучкий шланг може бути як основною робочою приналежністю (приклад — промислові пилососи, у тому числі більшість ручних), так і додатковим аксесуаром (приклад — вертикальні агрегати). В останньому варіанті шланг помітно розширює «прохідність», даючи змогу при прибиранні добиратися до місць, недоступних без такого пристосування.

— Адаптер для інструментів. Функція, що дає змогу застосовувати пилосос в поєднанні з різним електро-, а іноді і пневмоінструментом — для прибирання відходів виробництва прямо в процесі роботи. Зустрічається в основному в агрегатах професійного рівня — промислових (включаючи ручні) та господарських (пилососи побутового призначення слабо підходять для роботи з великою кількістю стружок і тирси); при цьому конкретна конструкція і призначення такого адаптера може бути різною. Найчастіше він має вигляд своєрідного конуса, складеного зі «сходинок» різного діаметру, і використовується для підключення до інструментів, які першопочатково оснащені патрубками для пилососа; при цьому розміри «сходинок» адаптера відповідають декільком стандартним діаметрам, в яких виконуються патрубки на інструментах.(Деякі агрегати з подібним оснащенням мають навіть функцію автовмикання при вмиканні інструменту; докладніше див. «Вбудована розетка»). Однак перед покупкою такого агрегата не завадить уточнити сумісність адаптера з конкретними моделями інструментів.
Інший варіант «інструментального» адаптера — своєрідна кришка, що прикриває область навколо місця роботи і застосовується в основному з дрилями і перфораторами. У такій кришці є два отвори: один — з патрубком для підключення пилососа, другий — для робочої насадки інструменту. По колу отвору для інструменту нерідко робляться характерні «пелюстки», що знижують ризик пошкодження свердла або іншої насадки при випадковому контакті з адаптером. Втім, подібні пристосування рідко включаються до комплекту — вони більш популярні як аксесуари, що продаються окремо.

Крім описаних вище, в сучасних пилососах зустрічаються і інші, специфічніші функції насадок, зокрема:

— Мийна. Іноді наявність цієї функції спеціально вказується для мийних пилососів в основному для того, щоб уточнити особливості мийної насадки. Наприклад, вона може призначатися для різних поверхонь (для гладкої підлоги або для килимів/меблів), мати різні розміри тощо. Однак принцип устрою всіх таких насадок однаковий: в конструкції обов'язково є форсунка для розпилення мийного засобу, а робоча частина зазвичай має вигляд тонкої і досить широкої щілини — така конфігурація найбільш ефективно справляється зі збиранням рідини.

— УФ-лампа. Ультрафіолетовий світильник вбудований, як правило, в одну з основних насадок — найчастіше універсальну для підлоги/килимів (див. вище), але можливі й винятки. Таке оснащення дає змогу пилососу здійснювати не тільки звичайне прибирання, але і додаткову дезінфекцію: УФ-випромінювання добре справляється з більшістю хвороботворних мікроорганізмів. При цьому воно абсолютно нешкідливе для людей і домашніх тварин — зрозуміло, якщо дотримуватися правил безпеки, зазначених в документації на пилосос. Звичайно, мова не йде про стовідсоткову дезінфекцію; тим не менш, застосування УФ-лампи підвищує якість прибирання.

— Щілинна гнучка. Особливий різновид описаних вище щілинних насадок — з гнучкою робочою частиною. Така конструкція ще більше підвищує «прохідність» насадки, даючи їй змогу проникати навіть у вигнуті щілини, недоступні для традиційної жорсткої конструкції.

— Для домашніх тварин. Ця функція дає змогу використовувати пилосос для збору шерсті з домашніх тварин, схильних рясно линяти — насамперед довгошерстих собак і кішок. Фактично спеціалізована насадка для таких задач являє собою вдосконалену «чесалку»: вона ефективно видаляє шерсть, що випала, яка тут же втягується пилососом, і при цьому не створює дискомфорту для тварини (головне — привчити домашнього улюбленця до шуму самого пилососа).

— Пульверизатор. Можливість, що зустрічається в деяких пилососах з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»). Як правило, реалізується за рахунок особливої насадки, призначеної виключно для розпилення рідини.

Тип живлення, що використовується пилососом. Зазначимо, що для роботів, оснащених зарядними станціями (див. «Комплектація робота») вказується живлення саме самого робота (стандартно — акумуляторне); станція ж практично у всіх моделях підключається до мережі.

Основні види живлення, що зустрічаються в сучасних пилососах — від мережі, від акумулятора і від автомобільного прикурювача. Вони можуть застосовуватися як окремо, так і в різних поєднаннях один з одним. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Мережа. Живлення від звичайної побутової розетки. Цей варіант підходить для пилососів практично будь-якої потужності, а час роботи від мережі виходить по суті необмеженим. Головний недолік даного типу живлення — залежність від розеток, а також наявність дроту, який обмежує рухливість і може плутатися під ногами. Втім, довжина мережевого шнура зазвичай підбирається з урахуванням загального призначення пилососа — щоб її вистачало для більшості ситуацій; а в крайньому разі можна скористатися подовжувачем. У світлі цього переважна більшість звичайних пилососів, а також важкої професійної техніки (господарських, будівельних агрегатів тощо — див. «Тип») використовує саме цей тип живлення — в таких моделях описані вище переваги найчастіше однозначно переважують недоліки. А ось серед вертикальних і ручних агрегатів (включаючи промислові) підключення до мережі поп...улярністю не користується — в них виробники частіше роблять вибір на користь мобільності і застосовують акумулятори.

— Акумулятор. Живлення від власного акумулятора; в одних моделях він може бути знімним, в інших — вбудованим, в будь-якому разі таке живлення робить пилосос максимально мобільним і автономним: рухливість не обмежується кабелем живлення, до того ж працювати можна навіть при повній відсутності розеток. Однак у цих переваг є і зворотна сторона. Перш за все, акумуляторні агрегати помітно важче і дорожче аналогічних моделей з живленням від мережі. Другий незручний момент - обмежений час роботи: після вичерпання заряду доведеться зробити перерву для поповнення запасу енергії, іноді досить тривалу (в моделях зі знімними батареями можна просто поміняти акумулятор, що сів, на свіжий — але, знову ж таки, свіжу батарею для цього потрібно мати в запасі). Крім того, чим потужніший і «ненажерливіший» пилосос — тим крупніше й важче елементи живлення, які доводиться з ним використовувати. У світлі цього живлення від акумулятора застосовується в основному в пилососах невисокої потужності, для яких рухливість принципово важливіше описаних вище недоліків. Це, перш за все, всі моделі роботів, а також більшість ручних побутових і вертикальних пристроїв (включаючи комбіновані, див. «Тип»). Проте існують і винятки з цього правила: акумулятори можна зустріти в деяких звичайних пилососах, а також в окремих прогресивних агрегатах професійного призначення (господарських, будівельних тощо).
Відзначимо, що деякі великі виробники, які випускають в тому числі електроінструмент, використовують у своїй техніці універсальні батареї, сумісні з різними видами пристроїв. Акумуляторні пилососи від таких виробників можуть бути розраховані саме на такі батареї і навіть не комплектуватися ними першопочатково — у розрахунку на те, щоб користувач міг вибрати джерело живлення, що найбільше підходить.

— Від прикурювача (12 В). Живлення від бортової мережі автомобіля через стандартне гніздо прикурювача (або бортову розетку, що використовує той же роз'єм). Зустрічається виключно у ручних побутових пилососах (див. «Тип»), призначених для прибирання салону автомобіля та інших пов'язаних з цим задач (наприклад, наведення порядку в гаражі). Потужністю такі агрегати не відрізняються — це пов'язано з обмеженнями, характерними для прикурювачів; втім, з урахуванням специфіки застосування, цей момент не можна назвати недоліком.

— Акумулятор та мережа (230 В). Можливість живлення як від власної батареї, так і від мережі. В теорії це дає змогу поєднати деякі переваги обох варіантів і зробити пилосос дуже універсальним. Так, при наявності розеток можна працювати від них, а при відсутності — перемикатися на батарею. Крім того, розряджений акумулятор не робить такий пилосос повністю некорисним — його можна підключити до мережі і продовжити роботу, а в деяких моделях при цьому навіть здійснюється заряд батареї. З іншого боку, подібні моделі виходять важкими (важчими, ніж «чисто мережеві» аналоги); а за вартістю вони перевершують навіть акумуляторні пристрої зі схожими характеристиками. Тому на практиці даний варіант зустрічається вкрай рідко, і в основному в досить специфічному різновиді пилососів — окремих промислових моделях (включаючи ручні), розрахованих на підвищену мобільність. Як правило стандартним способом живлення для таких агрегатів є мережа, а акумулятор використовується як запасний варіант — для прибирання окремих ділянок, де підключення до розетки недоступне або утруднене.

— Акумулятор та прикурювач. Пилососи, здатні працювати як від вбудованого акумулятора, так і від автомобільного прикурювача. Особливості цих типів живлення описані вище; тут же відзначимо, що всі моделі з цієї категорії являють собою ручні побутові агрегати (див. «Тип»). Нагадаємо, пилососи, які працюють від прикурювача, за визначенням малопотужні, так що доповнити такий пилосос вбудованим акумулятором технічно нескладно. А перевага такого доповнення очевидна — користувач отримує максимальну свободу переміщень при роботі. З іншого боку, вбудовані батареї помітно позначаються на вазі і вартості, а описані можливості на практиці потрібні вкрай рідко. Тому і цей варіант розповсюдження не отримав.

Особливості комплектації акумуляторного пилососа, що стосуються наявності знімної батареї.

— Відсутня. Повна відсутність батарей у комплекті — їх треба шукати окремо. Це пов'язано з певними клопотами, проте дає і важливі переваги. По-перше, модель і кількість придбаних акумуляторів можна вибрати на свій розсуд, залежно від потреб та бюджету. По-друге, «у господарстві» вже може виявитися відповідна батарея — особливо якщо врахувати, що деякі виробники випускають універсальні акумулятори, які підходять до різних типів електроінструменту цієї ж торгової марки. Завдяки всьому цьому акумуляторні пилососи без батареї надзвичайно популярні у будівельному (промисловому) сегменті.

— 1 батарея. «Класика жанру»: один знімний акумулятор в комплекті. Головні переваги такої комплектації — невисока вартість і водночас можливість застосовувати пилосос «з коробки», не добираючи до нього джерело живлення. Водночас при вичерпанні заряду неминуче доведеться робити перерви на зарядку — або все ж таки докуповувати ще одну батарею.

— 2 батареї. Наявність запасної батареї в комплекті дає змогу подовжити час роботи з пристроєм. При цьому запасний акумулятор можна одночасно використовувати з іншим сумісним пристроєм.

Назва акумуляторної платформи, що підтримується пристроєм. Єдина акумуляторна платформа використовується для об'єднання в одну лінійку різних електроінструментів одного бренду (дриль, болгарка, пилка та ін). Належать до одній платформі пристрої використовують взаємозамінні акумулятори та зарядні пристрої. Завдяки цьому, наприклад, відпадає необхідність підбору акумулятора для кожної окремо взятої моделі електроінструменту, адже один куплений в якості запасного акумулятор можна задіяти в різних електроінструментах, залежно від ситуації або по мірі необхідності. Акумулятори однієї платформи в основному розрізняються між собою хіба що ємністю.

Номінальна напруга акумулятора, використовуваного в пилососі з відповідним типом живлення (див. вище).

Першопочатково виробники підбирають характеристики акумулятора (включаючи напругу) з таким розрахунком, щоб пилосос міг гарантовано видати заявлену в характеристиках потужність. Тому при виборі даний показник найчастіше не грає вирішальної ролі. Однак і він може стати в нагоді в подібних варіантах — для максимально достовірного порівняння між собою моделей з різною ємністю батареї в ампер-годинах. Детальніше див. «Ємність акумулятора».

Крім того, дані про напругу можуть виявитися корисними в процесі експлуатації — наприклад, для пошуку запасної/змінної батареї або стороннього зарядного пристрою.

— Ni-Cd (нікель-кадмієва). Найбільш «давній» з варіантів, що зустрічаються в сучасних пилососах. Характеризується високою надійністю, стійкістю до перепадів температур і гарною швидкістю зарядки навіть при високій ємності. Головним недоліком даного типу батарей можна назвати яскраво виражений «ефект пам'яті» — зниження ємності акумулятора в тому разі, якщо він встановлюється на зарядку, не разрядившись повністю. Крім того, Ni-Cd елементи вважаються екологічно небезпечними. Тим не менш, вони все ще широко застосовуються— не в останню чергу завдяки невисокій вартості при гідних експлуатаційних характеристиках.

— Ni-Mh (нікель-метал-гидридна). Подальший розвиток і вдосконалення описаних вище нікель-кадмієвих батарей. Маючи ті ж основні переваги, Ni-Mh елементи водночас не мають ефекту пам'яті і більш безпечні у виробництві. З їх недоліків, порівняно з оригінальною Ni-Cd технологією, варто відзначити більш високу вартість і дещо менший термін служби.

— Li-Ion (літій-іонна). Різновид батарей, першопочатково створений для використання в портативних пристроях; однак з розвитком технології Li-Ion він став застосовуватися і в інших галузях. Головною перевагою таких акумуляторів в даному разі можна назвати високу ємність при невеликих габаритах і вазі. Також варто відзначити, що вони не мають ефекту пам'яті і здатні заряджатися досить швидко. З іншого боку, даний варіант не позбавлений і нед...оліків — це, передусім, чутливість до дуже низьких або підвищених температур, а також висока ціна.

— Li-Pol (літій-полімерна). Удосконалена версія описаної вище літій-іонної технології, що дає змогу створювати ще більш компактні і водночас ємні батареї. Зворотною стороною цих переваг є більш висока вартість, а також підвищена чутливість до низьких температур; втім, для батарей, що застосовуються в пилососах, останнє не є критичним.

Ємність акумулятора, встановленого в пилососі.

Нагадаємо, акумулятори використовуються у всіх роботах, а також інших видах пилососів, для яких важлива мобільність; докладніше див. «Живлення». Що стосується ємності батареї, то в теорії ємніший акумулятор дає змогу довше пропрацювати без підзарядки, проте на практиці є нюанси. По-перше, фактична автономність агрегата буде залежати ще і від його типу, потужності та деяких особливостей функціоналу. По-друге, реальна ємність батареї визначається не тільки цим показником, але і напругою в вольтах. Так що якщо батареї розрізняються за напругою – потрібно переводити їх ємність в ват-години і при порівнянні використовувати вже ці дані; докладніше ці розрахунки описані в спеціальних джерелах.

У світлі всього цього безпосередньо порівнювати за ємністю акумулятора можна тільки пилососи зі схожими характеристиками. А оцінювати фактичну автономність найкраще за прямо заявленим часом роботи (див. нижче).

Модель штатного акумулятора дає змогу дізнатися більш детально його характеристики, а також допоможе зрозуміти, до яких пристроїв він походить і який варто купувати в разі заміни через несправність або при необхідності докупити ще один аналогічний.

Моделі акумуляторів, з якими сумісний пилосос відповідного типу. Дана інформація буде корисна в тих випадках, коли батарею (батареї) потрібно докупити окремо — наприклад, якщо інструмент взагалі не укомплектований акумулятором, якщо потрібно доповнити вихідну комплектацію або якщо наявна батарея вийшла з ладу.

Час роботи пилососа з акумуляторним живленням (див. «Живлення») на одному заряді батареї.

Як правило, тут вказується середній час роботи в штатному режимі. Відповідно, на практиці автономність пилососа може дещо відрізнятися від заявленої — залежно від обраного формату застосування. Тим не менш, зазначений в характеристиках час роботи є досить достовірним показником, його можна використовувати і для загальної оцінки автономності, і для порівняння обраного пилососа з іншими моделями.

Окремо зазначимо, що підвищення автономності вимагає застосування більш ємних (а значить, більш дорогих і важких) батарей, або зниження потужності двигуна (і ефективності агрегата в цілому). Так що спеціально шукати «довгограючий» пилосос варто в тому випадку, якщо ці моменти однозначно переважуються тривалим часом роботи.

Час, необхідний для повної зарядки акумуляторного пилососа (див. «Живлення»).

Більше ємні батареї, як правило, і заряджаються довше. З іншого боку, в сучасних акумуляторах можуть застосовуватися різні рішення, що прискорюють процес; так що строгої залежності тут немає.

Окремо відзначимо, що швидкість зарядки батарей, як правило, нерівномірна: спочатку процес йде швидко, потім поступово сповільнюється. Так що якщо, приміром, в характеристиках вказаний час зарядки 2 години, то зарядка з 0 до 50 % займе трохи менше години, а з 50 % до 100 % — час, що залишився.

Наявність в пилососі індикатора, що відображає поточний рівень заряду батареї. Конструкція і функціонал такого індикатора можуть бути різними, нерідко використовуються найпростіші світлодіодні покажчики, що дають змогу лише приблизно оцінити залишок енергії. Також відзначимо, що індикатор рівня заряду може розміщуватися не на корпусі інструмента, а на самій батареї. Тим не менш, дана функція в будь-якому разі забезпечує додаткову зручність, полегшує стеження за станом акумулятора і знижує ризик залишитися з батареєю, що розрядилася, в невідповідний момент.

Наявність USB роз'єма дає змогу заряджати пилосос від класичної телефонної зарядки 5 В. В комплекті для цих цілей присутній кабель USB, але от сам адаптер доведеться брати зі старих запасів або придбати додатково. У будь-якому разі ніщо не заважає заряджати гаджет від powerbank акумулятора, ноутбуки, ПК тощо.

Функція, що зустрічається в пилососах з акумуляторним живленням - більшості роботів, а також деяких вертикальних (у тому числі вертикальних з портативним) і побутових ручних моделях (див. «Тип»).

Зарядна станція поєднує функції зарядного пристрою і пристосування для зберігання. Конкретна її конструкція може бути різною. Наприклад, роботи комплектуються підлоговою док-станцією, при цьому більшість подібних апаратів здатні запам'ятовувати розташування дока і при необхідності самостійно повертатися на нього - для підзарядки або після закінчення програми. В інших різновидах пилососів зарядна станція зазвичай стає настінною. Пилосос просто підвішується на неї, одночасно приєднуючись до джерела живлення для заряджання акумулятора. Деякі з настінних пристроїв можуть також використовуватися для заряджання акумулятора, знятого з пилососа. Однак підкреслимо, що традиційні зарядники, які не передбачають підвішування на стіну та кріплення всього пилососу, зарядними станціями не вважаються. Рідше зустрічаються зарядні станції для вертикальних пилососів і настільні док-станції для зарядки портативних (ручних) моделей.

У будь-якому випадку відзначимо, що для роботів ця функція є практично стандартною, а от вертикальні та ручні побутові пилососи, укомплектовані зарядною станцією, здебільшого є досить просунутими та дорогими пристроями.

Док-станція, що має власний пилозбірник. При заїзді на таку підставку робот може не тільки заряджати батарею, а й здійснювати самоочищення - вивантажувати зібране сміття у зовнішній контейнер; ємності дока, зазвичай, вистачає кілька розвантажень. Зручність цієї функції очевидна: вона дає змогу апарату довше працювати без втручання користувача, позбавляє необхідності вручну очищати пилосос при переповненні пилозбірника (до того ж вивантаження сміття з дока зазвичай простіше, ніж таке очищення). Щоправда, і обходяться такі можливості досить дорого. Зустрічаються вертикальні пилососи з подібною станцією. У таких моделях очищення основного блоку здійснюється з мінімальною участю людини – потрібно лише встановити пилосос у док-станцію. Надалі режим самоочищення самостійно переміщає сміття з пилозбірника пристрою в пилозбірник станції.

Функція самоочищення робочої насадки спрощує догляд за пристроєм та підвищує ефективність збирання. Як правило, вона реалізується на борту роботизованих прибиральників та у вертикальних моделях пилососів. Самоочищення насадки зазвичай виконується водою. У випадку з роботами - за допомогою вбудованого в док-станцію пристосування для промивання ганчірок. У вертикальних моделях самоочищення насадки може виконуватися власними силами пилососа, що вміє збирати воду, або також на зарядній станції, де проводиться очищення ролика турбощітки.

Моделі змінних мішків та інших ємностей для сміття (див. «Пилозбірник»), з якими сумісний пилосос.

На функціонал самого пилососа цей момент не впливає; проте дані про моделі пилозбірника помітно полегшують пошук запасної або змінної ємності. При цьому зазначимо, що сумісні моделі таких ємностей можуть помітно відрізнятися за характеристиками від комплектних. Приміром, багато пилососів з тканинним мішком допускають також встановлення одноразових мішків з паперу; а деякі агрегати першопочатково комплектуються пилозбірником одного типу, однак при бажанні дають змогу купити і встановити контейнер іншого типу (наприклад, замінити мішок на аквафільтр).

Моделі HEPA фільтрів, що сумісні з пилососом.

На практиці дана інформація необхідна в основному для пошуку нових фільтрів на заміну засміченим або зношеним. Теоретично, знаючи модель HEPA, при бажанні можна знайти докладні дані про нього — однак на практиці такі подробиці зазвичай не потрібні, для вибору пилососа цілком вистачає даних про клас фільтра тонкого очищення.

Рівень шуму, що виробляється пилососом при роботі. Як правило, тут вказується значення для роботи в штатному режимі на максимальній потужності двигуна. При меншій потужності «гучність» агрегата може бути і нижчою, проте ключовим є саме максимальний показник.

Щодо конкретних цифр потрібно мати на увазі, що децибел, що використовується для вимірювання рівня шуму — це нелінійна величина. Тому оцінювати конкретні показники варто за спеціальним порівняльними таблицями. В цілому пилососи — це досить гучна техніка; так що тихими у даному разі вважаються моделі, у яких даний показник не перевищує 65 дБ — це рівень гучної розмови між 2-3 людьми на відстані 1 м. Найтихіші з таких моделей видають всього 40 дБ — це середня гучність мови людини на звичайних тонах (і мінімальна гучність, допустима для джерел постійного шуму в житлових приміщеннях вдень). Для більш гучних агрегатів порівняльна таблиця виглядає так:

— 66 – 70 дБ — голосні розмови між декількома групами людей на відстані близько 1 м;
— 71 – 75 дБ — гучність крику або сміху в повний голос на відстані близько 1 м;
— 76 – 80 дБ — гучність механічного будильника або двигуна старого вантажного автомобіля;
— більше 80 дБ — дуже високий рівень шуму, що перевищує рівень гучного крику; при тривалій роботі з пилососом, який м...ає такі характеристики, вкрай бажано використовувати захист слуху.

Зазначимо також, що рівень шуму багато в чому залежить від потужності двигуна, а також деяких інших особливостей (наприклад, на нього сильно впливає наявність аквафільтра — див. «Пилозбірник»). Водночас жорсткого зв'язку тут немає, і агрегати зі схожим набором характеристик можуть помітно відрізнятися за фактичною гучністю. В таких ситуаціях при виборі варто виходити з того, що тихіший пилосос буде комфортнішим у використанні, однак і коштувати, швидше за все, буде помітно дорожче.

Тип жорсткої труби, що постачається в комплекті з пилососом.

Найбільшою популярністю в наш час користуються телескопічні труби, помітно рідше зустрічаються складані, а з окремими вертикальними/портативними пилососами (див. «Тип») в комплекті постачаються трубки з шарніром (вони ж «такі, що згинаються», або «flex»). Ось докладніший опис кожного варіанта:

— Телескопічна. Нерозбірна труба, що складається телескопічним способом — за рахунок вставляння однієї секції в іншу. Цей варіант найбільш зручний з точки зору користувача. По-перше, такі приналежності дуже прості в розкладанні і складанні — досить натиснути чи зрушити клавішу фіксатора і потягнути або штовхнути половинки в потрібну сторону. По-друге, багато телескопічних труб оснащуються механізмом, що дає змогу розкладати конструкцію не повністю — завдяки цьому можна регулювати довжину прямо в процесі прибирання (наприклад, зменшити її для роботи в обмежених умовах). По-третє, окремі частини подібної труби не розкидаються і не губляться окремо, що спрощує зберігання. Основним недоліком даного варіанта вважається дещо менша міцність і надійність, ніж у розбірних конструкцій; однак ця різниця помітна лише на високих навантаженнях. У світлі цього телескопічні трубки досить популярні в звичайних побутових пилососах (див. «Тип»), проте зустрічаються і в інших різновидах — у тому числі промислових (будівельних). Фактично «телескоп» не мож...на зустріти лише в трьох видах пилососів: у роботах (вони в принципі не використовують трубки), а також в промислових ручних агрегатах і моделях для каміна — вони найчастіше працюють тільки зі шлангом.

— Складана. Труба, що складається з декількох частин, які з'єднуються між собою при роботі і розбираються на час зберігання/транспортування. Такі конструкції дещо менш зручні у використанні, ніж телескопічні — зате вони набагато краще переносять високі навантаження і служать довше. У світлі цього складані труби рідко використовуються в пилососах побутової спеціалізації, проте вони дуже популярні в професійних агрегатах — будівельних, господарських тощо.

— З шарніром. Труба, що має шарнір в середній частині і здатна згинатися під кутом вгору. Це досить специфічний варіант, який застосовується в окремих пилососах типу «вертикальний з портативним». Подібна конструкція помітно полегшує прибирання за допомогою пилососа (у «вертикальному» форматі) під диванами, ліжками, столами тощо: зігнувши трубку, можна ефективно обробити такі місця, не опускаючи корпус пилососа до самої підлоги. З іншого боку, шарнір помітно ускладнює конструкцію і збільшує її вартість, і далеко не для всіх користувачів ці недоліки переважуються згаданою зручністю в застосуванні. Саме тому даний тип труб зустрічається вкрай рідко.

Наявність світлодіодного (LED) підсвічування в конструкції пилососа.

Таке освітлення розміщується на робочій насадці або в безпосередній близькості до неї і освітлює область, яка обробляється пилососом. Основне його призначення — забезпечити зручність при роботі в затемнених місцях, таких як простір під диванами/ліжками, темні кути тощо. Водночас підсвічування може стати в нагоді і при освітленні нормальної яскравості: воно добре виявляє пил і сміття на гладких поверхнях на зразок лінолеуму або ламінату.

Що стосується самих пилососів з LED, то більшість з них належать до того чи іншого різновиду вертикальних ( див. «Тип») — саме в таких агрегатах технічно найпростіше реалізувати цю функцію. Також вона зустрічається в деяких звичайних і ручних побутових пилососах, однак таких моделей на ринку буквально одиниці, і коштують вони недешево через додаткові конструктивні особливості. Наприклад, у звичайному пилососі для роботи підсвічування потрібна не тільки труба, але і шланг спеціальної конструкції — з проводкою для подачі живлення на світлодіоди.

Наявність власного дисплея в конструкції пилососа.

Найчастіше в якості вбудованих дисплеїв використовуються досить прості одно - або двокольорові екрани. Однак навіть такі екрани помітно підвищують зручність використання. На них може виводитися досить різноманітна інформація про роботу агрегата і не тільки: рівень потужності, задіяні програми та спеціальні функції, заповненість пилозбірника, заряд батареї (при акумуляторному живленні), поточний час, повідомлення про неполадки, для роботів — налаштування розкладу тощо.

Власне, саме в пилососах-роботах (див. «Тип») найчастіше і зустрічається подібне оснащення: екран полегшує роботу з великою кількістю параметрів, з якими доводиться мати справу в таких пристроях. Решта моделей з дисплеєм належать переважно до вертикальних: корпус такого пилососа, де традиційно розміщується дисплей, знаходиться досить близько до користувача, так що з читанням інформації зазвичай не виникає труднощів.

Наявність в пилососі спеціального пристосування для зберігання насадок, а іноді — і інших аксесуарів.

Таке пристосування може являти собою як відсік в корпусі, так і набір зовнішніх кріплень; останнє, зокрема, досить поширене в промислових пилососах (див. «Тип»). У будь-якому разі відсік для насадок помітно полегшує зберігання та транспортування різних приналежностей: вони не розкидаються і не губляться, для них не потрібно шукати окрему упаковку. Правда, подібний відсік найчастіше призначається не для всіх насадок і аксесуарів, а лише для наймініатюрніших — проте навіть у таких ситуаціях він помітно полегшує життя користувачу. До недоліків такого оснащення можна віднести те, що воно неминуче впливає на габарити корпуса; втім, у повноформатних пилососах — звичайних, будівельних, господарських (див. «Тип») — цей вплив переважно не є принциповим.

Власна розетка на корпусі пилососа, фактично перетворює його у подовжувач. Зустрічається ця функція в основному в промислових моделях і вона призначена насамперед для електроінструментів. Нагадаємо, зазвичай сучасні інструменти (дрилі, шліфувальні машини тощо) дають змогу приєднувати до них шланг пилососа для видалення стружки і інших забруднень, що виникають під час роботи. При такому застосуванні інструмент нерідко буває зручніше підключати не безпосередньо в мережу, а через розетку на корпусі пилососа.

Система автоматичного змотування мережевого шнура; як правило, являє собою спеціальну котушку, вбудовані в корпус пилососа. Щоб розмотати з такої котушки дріт, досить потягнути за нього, а для змотування потрібно натиснути на кнопку — і вбудована пружина закрутить котушку у зворотний бік, намотуючи на неї кабель.

Головна перевага системи змотування очевидна: вона дає змогу легко і швидко змотати кабель для зберігання і транспортування. Крім того, у багатьох пилососах з цією функцією дріт можна розмотувати частково, підбираючи його оптимальну довжину залежно від ситуації. До недоліків автоматичних котушок можна віднести хіба що деяку громіздкість і слабку придатність для портативних агрегатів. Так що таке оснащення в наш час можна зустріти тільки серед «повнорозмірних» пилососів — звичайних (див. «Тип»), господарських і промислових.

Довжина мережевого кабелю, яким оснащений пилосос з живленням від розетки.

Детальніше про такі агрегати див. «Живлення». А тут зазначимо, що конкретну довжину дроту виробники підбирають залежно від загального призначення агрегата. В цілому довжину 4 – 5 м і менше можна назвати невеликою, 5 – 6 м — середньою, 6 – 7 м і 7 – 8 м — більше середньої, а в окремих моделях цей показник становить більше 8 м. Однак, знову ж таки, багато чого залежить від специфіки пилососа. Приміром, серед звичайних агрегатів чимало моделей з дротом на 4 – 5 м (цього цілком вистачає для прибирання в масштабах квартири, приватного будинку або невеликого офісного приміщення), а для промислових рішень це дуже скромний показник.

Варто мати на увазі, що довший кабель не завжди зручніший. З одного боку, він забезпечує більшу свободу при роботі; з іншого — може створювати незручності на невеликій відстані від розетки, а також при зберіганні/транспортуванні. До того ж для роботи далеко від розетки можна скористатися подовжувачем. Так що при виборі потрібно враховувати конкретні особливості застосування пилососа; докладні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.