Мотошини: характеристики, типи, види

— Спортивна. Під спортивною їздою в даному разі мається на увазі швидкісна їзда по максимально рівним покриттям. Відповідно, всі подібні шини мають високий індекс швидкості — не нижче W (270 км/год). Крім того, спортивні мотоцикли характеризуються відносно невеликою вагою; внаслідок цього (а також з деяких інших міркувань) гума даного напрямку робиться радіальною (див. «Конструкція»). Зазначимо, що для подібних моделей характерний неглибокий малюнок протектора. Це забезпечує відмінне зчеплення на якісному рівному покритті, але на нерівній, мокрій або брудній дорозі їзда на таких шинах вимагає обережності. Особливо це стосується трекових спортивних шин взагалі без протектора, так звані сліки, які винесені в окремий пункт і призначені виключно для їзди в суху погоду по гоночній трасі. Для міських доріг такі шини категорично заборонено використовувати, для вашої ж безпеки.

— Дорожня. Шини, призначені, згідно з назвою, для їзди по звичайних дорогах з твердим (але не обов'язково ідеально рівним) покриттям. Подібні моделі можуть випускатися для найрізноманітнішої техніки — від важких чоперів та круїзерів до невеликих класик та ретро байків. Однак у всіх випадках дорожні шини характеризуються досить високим індексом навантаження, що дає їм змогу без проблем переносити досить велику вагу мотоцикла і контакт з нерівностями на дорозі. Більшість дорожніх шин мають...діагональну конструкцію, але зустрічаються і радіальні. Індекс швидкості у такої гуми нижче, ніж у спортивної (хоча є моделі і на 270 км/год); крім того, навіть «наприлізаніші» моделі мають досить глибокий малюнок протектора, що забезпечує ефективне відведення вологи і надійний контакт з нерівною дорогою.

— Кросова. Спеціалізований різновид мотоциклетної гуми, створений виключно для їзди по бездоріжжю і призначений, згідно з назвою, для застосування в мотокросах. Найпомітніша зовнішня особливість таких шин — глибокий малюнок протектора з характерними виступами, що поліпшують зчеплення з ґрунтом.

— Ендуро. Першопочатково ендуро — це різновид мотогонок, в яких гонщикам доводилося їздити по ділянках різного типу — починаючи від рівних доріг з твердим покриттям і закінчуючи повним бездоріжжям. Це і визначило основні особливості шин даного призначення: вони являють собою щось середнє між дорожньою і кросовою гумою (див. вище) і придатні як для трас, так і для пересіченої місцевості. Зрозуміло, що за швидкісними характеристиками така гума програє дорожній, а по прохідності — кросовій; однак у тих випадках, коли універсальність виявляється важливіше прогресивних характеристик, шини ендуро просто незамінні. Зазначимо, що зовні такі моделі можуть бути схожі як на кросові (з помітними виступами), так і на дорожні (відносно рівні, з невеликою кількістю канавок). У першому випадку зазвичай використовується спеціальний склад гуми, завдяки якому забезпечується достатній рівень зчеплення на твердому покритті, у другому — різні конструктивні хитрощі, спрямовані на підвищення прохідності.

– Adventure. У цю категорію підпадають вседорожні моделі типу скремблер і витривалі туристичні мотошини, які витримують підвищені навантаження, що обумовлюються великою кількістю речей у дорозі. Гума Adventure підходить для поїздок асфальтованим покриттям і підкорення помірного бездоріжжя. Малюнок протектора у шин досить агресивний – він добре підходить для доріг селищного типу, і в той же час він досить гладкий для тривалого руху по твердому дорожньому полотну. Мотоцикли-адвенчери починали свій шлях як дорожні моделі, перероблені виробниками або господарями для їзди бездоріжжям. Найближчі родичі мотошин типу adventure – покришки ендуро зі "злішим" малюнком протектора.

– Тріал. Спеціалізовані шини для змагань з мототріалу – подолання складних трас на пересіченій місцевості з безліччю природних чи штучних перешкод. У ході перегонів торкатися частинами тіла перешкод категорично забороняється — за це нараховуються штрафні бали. Шини для мототріалу виявляють всеїдність до різних типів покриттів під колесами байка, мають поліпшені зчіпні якості, а всередині них накачується невеликий тиск, що зроблено для підтримки широкої контактної плями.

— Для скутерів. Гума для невеликої мотоциклетної техніки. Як правило, у скутерах встановлені вузькі колеса відносно невеликого розміру. Покришки для них випускаються як у безкамерному виконанні, так і з камерою. Також подібні шини розрізняються між собою за малюнком протектора: для пересування в ритмі життя мегаполісу добре підходить гума з неглибоким дорожнім малюнком, а для змішаного режиму поїздок із частими вилазками на ґрунтовки та бездоріжжя – покришки з агресивним протектором.

Вісь, на яку рекомендується ставити дану шину.

В абсолютній більшості сучасних мотоциклів переднє колесо є рульовим, а заднє — провідним; крім того, на заднє колесо зазвичай припадає більша вага. Відповідно, особливості роботи обох осей також будуть різними. Так, передній шині доводиться повертатися в різні сторони по курсу, а задній — піддаватися підвищеним навантаженням по вазі і на скручування по основній осі обертання, до того ж вона повинна добре «чіплятися» за дорогу, щоб уникнути пробуксовок. У світлі всього цього ставити гуму на «нерідну» вісь вкрай небажано: вона буде працювати в позаштатному режимі, і наслідки можуть виявитися досить жалюгідними. Водночас існують універсальні моделі, які підходять і для передньої, і для задньої осі (щоправда, вони можуть коштувати дорожче спеціалізованих, а при рівній вартості — поступатися їм за окремими характеристиками).

Пора року (і, відповідно, температурний режим), на яку розрахована шина.

«Сезонність» пов'язана насамперед з тим, що будь-який склад, що застосовується в конструкції мотоциклетних шин, має певний діапазон температур, в яких він показує оптимальні робочі характеристики. При дуже низькій температурі гума залишиться твердою і не забезпечить потрібної ступеня зчеплення, а при дуже високій — розм'якне, погіршуючи стійкість і піддається посиленому зносу. Крім того, зимові та всесезонні моделі часто мають специфічні конструктивні особливості, що забезпечують ефективну роботу в складних умовах — канавки спеціальної форми для ефективного відведення вологи, масивні виступи для «ефекту вгризання» в сніг і т. ін. Тому відступати від рекомендацій по сезонності вкрай небажано.

Водночас варто зазначити, що самі по собі мотоцикли як вид транспорту розраховані в основному на застосування в теплу пору року — під словом «сезон» більшість власників мототехніки має на увазі період приблизно з середини весни до середини осені. Тому переважна більшість шин для мотоциклів є літні, всесезонні моделі зустрічаються досить рідко, а зимові — ще рідше, в основному серед гуми кросового напрямку (див. вище).

Номінальна ширина профілю мотошини у дюймах. Таке позначення досить широко застосовується у мотопокришках поряд із міліметрами (див. відповідний пункт). При цьому зміст таких позначень відрізняється: в міліметрах вказується фактична ширина, а дюйми по суті позначають загальний типорозмір шини. Один дюймовий типорозмір часто включає відразу кілька варіантів ширини в міліметрах, причому залежить ця ширина від висоти профілю. Визначити точні розміри дюймових шин можна за спеціальними таблицями.

Що стосується ширини в цілому, то це один із параметрів, що визначають сумісність з конкретним ободом (інший параметр – посадковий діаметр, про нього див вище). Основним критерієм вибору шини за шириною є рекомендації виробника для моделі мотоцикла. Відступати від цих рекомендацій вкрай небажано: хоча деякі види мотоциклів (наприклад, дорожні) і допускають на задньому колесі відхилення за шириною +/- 10 мм, проте таке колесо все одно функціонуватиме в режимі, що відрізняється від штатного. На передньому колесі ніяких відхилень не допускається взагалі.

На сьогоднішній день на ринку представлені в основному шини в таких варіантах ширини в дюймах: 2", 2.25", 2.5", 2.75", 3", 3.25", 3.5", 4", 5".

Номінальна ширина шини (ширина профілю в міліметрах. Це один з варіантів позначення; крім нього, може зустрічатися також позначення в дюймах, детальніше див. п. Ширина вище.

Ширина — неважливо, у міліметрах чи дюймах — це один з параметрів, що визначають сумісність з конкретним ободом (інший параметр — посадковий діаметр, про нього див. вище). Основним критерієм вибору шини по ширині є рекомендації виробника для даної моделі мотоцикла. Відступати від цих рекомендацій вкрай небажано: хоча деякі види мотоциклів (наприклад, дорожні) і допускають на задньому колесі відхилення по ширині в +/- 10 мм, однак таке колесо все одно буде функціонувати в режимі, який відрізняється від штатного. На передньому ж колесі ніяких відхилень не допускається взагалі.

Висота профілю шини. Даний параметр вказується у відсотках від ширини профілю (див. вище).

Чим вище профіль — тим краще мотоцикл переносить велику вагу і підвищені навантаження при їзді по нерівних дорогах і тим нижче його стійкість на високих швидкостях. Тому для швидкісної їзди по висококласним рівним трасах, мототрекам з твердим покриттям і т. ін. використовують сверхнизкопрофильную гуму, з висотою профілю до 60%. Для більшості вітчизняних доріг, враховуючи їх загальна якість, рекомендується швидше низькопрофільна гума — 60 — 80%. А шини з висотою профілю понад 80% варто вибирати в тому випадку, коли ключовими моментами є не швидкість, а прохідність і стійкість до навантажень.

Зараз на ринку представлені шини з такою висотою профілю: 40 %, 50 %, 55 %, 60 %, 65 %, 70 %, 75 %, 80 %, 90 %, 100 %.

Внутрішній діаметр шини. Це значення повинно відповідати посадковому діаметрі колеса, на який планується встановлювати гуму — інакше установка буде неможлива. Дізнатися розмір колеса можна з документації до мотоциклу, з маркування на ньому, за характеристиками старої гуми (якщо шини купуються на заміну), в крайньому випадку — можна виміряти діаметр диска самостійно.

Зараз на ринку шини з таким діаметром: 10", 11", 12", 13", 14", 15", 16", 17", 18", 19", 21".

Індекс навантаження позначає максимальне навантаження по вазі, яку шина здатна безпечно перенести в штатному режимі експлуатації. Для скорочення маркування цей параметр позначають двозначним числом; перевести це позначення в конкретний вага в кілограмах можна за спеціальними таблицями.

Дане значення не можна перевищувати, інакше шина в будь-який момент може лопнути внаслідок нерозрахункових навантажень. При цьому, вибираючи моторезину за цим параметром, варто пам'ятати, що навантаження розподіляється між переднім і заднім колесом нерівномірно. Втім, завдання полегшує те, що в документації до своєї техніки виробники мотоциклів можуть вказувати мінімальні або рекомендовані індекси навантаження для передньої і задньої осі.

Індекс швидкості характеризує максимальну швидкість, на якій шина зберігає експлуатаційні якості, простіше кажучи — найбільшу швидкість, на якій можна безпечно їхати при використанні даної шини в штатному режимі (на «рідний» осі, з нормальним навантаженням тощо). Даний параметр позначається латинськими літерами, кожна з яких відповідає своїм значенням максимальної швидкості — наприклад, значення в 210 км/год позначається як H. Найбільш скромні сучасні шини, використовувані переважно для скутерів і кросових мотоциклів, мають індекс J (100 км/год), а в швидкісних моделях спортивного призначення зустрічаються моделі рівня W (270 км/год).

Вибирати шину за цим параметром слід, виходячи з рекомендацій виробника мотоцикла, а якщо таких рекомендацій немає — то з запасом хоча б 10 – 15 км/год понад максимальної швидкості, з якою планується їздити; це дасть додаткову гарантію безпеки на випадок позаштатних ситуацій. Технічно на більшість мотоциклів може нормально стати і менш швидкісна гума, ніж рекомендується, однак на практиці цього робити не слід. І справа не тільки в тому, що водієві доведеться обмежувати швидкість руху — подібні шини загалом менш міцні, ніж швидкісні, і можуть погано переносити різкі прискорення.

— Камерна (TT). Шини складаються з покришки і внутрішньої герметичної камери, в яку накачується повітря. Незважаючи на «подвійні стінки», такі шини поступаються по надійності безкамерні — вони швидко спускають повітря при проколі, та й загалом мають більш скромні експлуатаційні характеристики. Водночас у камерних шин є і переваги: вони нечутливі до деформацій обода і зберігають герметичність навіть при появі зазору між ободом і покришкою. У світлі цього основних сфер застосування у подібних шин на сьогодні дві. По-перше, це колеса зі спицями, де обід не забезпечує герметичності і без камери не обійтися; такі колеса встановлюються на багато вітчизняні мотоцикли, а також деякі чопери. По-друге, камерні шини використовують деякі любителі екстремальної їзди або тривалих подорожей в стилі «ендуро» (див. «За напрямом»).

— Безкамерна (TL). Шини, які не використовують внутрішньої камери — повітря в таких моделях закачується в простір між покришкою та ободом колеса. Така конструкція вимагає цілісного обода, не пропускає повітря, і нормально працює тільки на литих колесах, без спиць. C іншого боку, саме такими колесами обладнується переважна більшість сучасних мотоциклів. Безкамерні шини вважаються більш надійними і безпечними, ніж камерні, вони краще переносять проколи (зокрема, довше тримають повітря), та й в ремонті більш прості. Тому загалом такі шини краще камер...них (за винятком окремих специфічних випадків, описаних вище).

— TT/TL. Шини, що допускають установку як камерним, та й безкамерні способом — залежно від того, який варіант потрібно в даному випадку з урахуванням типу диска та особливостей застосування.

Конструкція шини залежить від розташування ниток корду — спеціального волокна, що додає гумовій основі додаткову міцність і жорсткість.

— Радіальна. У радіальних моделях волокна корду розташовуються поперек шини, паралельно її радіусу. Такі шини не так схильні до розігріву, діагональні, тому в них легко можна забезпечити високий індекс швидкості (див. нижче). Водночас радіальні моделі слабо пристосовані до високих навантажень за вагою, а їх профіль загалом більш плоский і занижений. Тому подібна конструкція зустрічається переважно у швидкісних шинах спортивного і дорожнього призначення (див. «За напрямом»), призначених для спортбайків та іншої відносно легкої техніки. Втім, моделі класу «ендуро» також можуть використовувати даний варіант; а от серед кросових він практично не використовується.

— Діагональна. У шин діагональної конструкції волокна розташовані у вигляді характерною сітки, перетинаючись один з одним під кутом близько 40 – 60°. Така гума сильніше розігрівається при русі, ніж радіальна, через що слабо підходить для швидкісної їзди. З іншого боку, діагональна конструкція дозволяє створювати високопрофільні шини з високим індексом навантаження, добре переносять їзду по нерівних дорогах. Тому саме цей варіант використовується в дорожніх шинах, розрахованих на важку техніку на кшталт чоперів та круїзерів, а також в кросових моделях.

Наявність в конструкції шини накладки (фліппера) White Wall— у вигляді характерною смуги, що прикриває боковину. Смуга зазвичай має білий колір, звідси і назва, а основне її призначення — естетичне. Так, у ранніх моделях мотоциклів шини з білою смугою були нормою, тому White Wall цінується власниками техніки в стилі «вінтаж» — як відреставрованої, так і новодельной: дана особливість посилює схожість мотоцикла зі старовинної моделлю. Втім, і цілком сучасному «байку» шини з White Wall можуть надати оригінальний і стильний зовнішній вигляд.

Також вважається, що фліппер забезпечує певну ступінь додаткового захисту від пошкоджень боковини при контакті з перешкодами. Однак цей захист не настільки висока, щоб тільки заради неї купувати подібні шини (а коштують вони, зазвичай, недешево).

Шини посиленої конструкції з додатковими шарами корду для забезпечення підвищеної несучої здатності та протидії високим навантаженням. Маркуються такі мотопокришки позначеннями Reinforced, REINF чи RF.