Термоси: характеристики, типи, види

— Термос. Термоси класичної конструкції: досить вузькі і високі посудини циліндричної форми, з невеликим діаметром горловини. Призначаються в основному для відносно чистої рідини без домішок або з мінімумом домішок — чаю, кави і т. ін. Такі судини можуть герметично закриватися, завдяки чому вони зручні в тривалих походах і поїздках. Середня ємність класичного термоса — від 500 до 1000 мл, але взагалі асортимент подібних моделей досить різноманітний.

— Глечик-термос. Різновид термосів, розрахована в основному на домашнє застосування і не припускає використання в подорожах. Відмітними особливостями подібних моделей є, по-перше, досить великі обсяги (зазвичай від літра і більше), по-друге, носик для зручності наливання вмісту. Також відзначимо, що саме серед глечиків найчастіше зустрічається помпа для рідини (див. «Відкривання/подача»), в інших видах термосів подібне пристосування практично не використовується. Термос-глечик може стати в нагоді, наприклад, для зберігання запасу гарячої води для чаювань протягом дня.

— Кружка-термос.Горнятка з посиленою теплоізоляцією, що дозволяє довгий час зберігати температуру напою. Втім, такі судини розраховані насамперед на зручність вживання «на ходу», а не на тривале зберігання вмісту (цим термокружки відрізняються від описаних нижче фляг-термосів). У конструкції термокружок нерідко передбачаються клапани або...кришки-поїлки (див. «Відкривання/подача»), що дозволяють пити, не відкриваючи кришку. Дещо рідше зустрічаються моделі з кришками-закрутками — вони надійніше зберігають тепло в закритому стані, проте швидше втрачають її при питті. Ємність всіх кухлів-термосів, закономірно, невелика — зазвичай до півлітра.

— Фляга-термос. Порівняно невеликі термоси, за формою нагадують «спортивні» пляшечки чи похідні фляги для води. Ключова відмінність таких моделей від звичайних термосів полягає в тому, що вміст фляги можна пити прямо з посудини, не наливаючи його в окрему ємність (тоді як з класичним термосом це важко, з ним краще використовувати чашку). При цьому фляги краще підходять для тривалого зберігання напоїв, ніж горнятка-термоси (див. вище), вони можуть використовуватися не тільки для вживання на ходу, але і для транспортування пиття в тривалій подорожі.

— Харчовий термос. Термоси, призначені для гарячої їжі — супів, каш і т. ін. Відмінною особливістю таких судин є широке горлечко, через яку може вільно проходити не тільки рідину, але й досить великі шматки твердої їжі. Крім того, велика ширина шийки полегшує очищення після використання. А деякі моделі навіть комплектуються контейнерами для додаткової зручності (див. нижче). Об'єм харчового термоса може становити до декількох літрів, хоча зустрічаються варіанти і на 400 – 500 мл

— Дитячий термос. Термоси, призначені для дітей, відрізняються від «дорослих» моделей в основному зменшеними розмірами і характерним яскравим оформленням. По функціоналу більшість таких моделей відповідають класичним термоса, однак зустрічаються й інші варіанти — зокрема, термоси-фляги і ємності для їжі (докладніше див. вище).

— Автокружка. Спеціалізовані горнятка-термоси, розраховані на використання в автомобілі. Ключовою відмінністю такого посуду від звичайних кухлів-термосів (див. вище) є наявність системи підігріву, що працює від автомобільного прикурювача. Автокружки можуть виявитися дуже корисними в далеких поїздках по дорогах, на яких рідко зустрічаються кафе, заправки та інші місця, де можна добути чай або каву.

— Заварне ситечко дозволяє готувати чай безпосередньо в термосі. Для цього потрібно лише засипати в ситечко заварку і заповнити термос окропом. Ситечко для заварки — дрібнопористі сітка, найчастіше металева, яка утримує заварку, не даючи їй потрапляти в розлив. Завдяки йому підвищується чистота і гігієнічність термоса, як і самого чаю. Існують різні варіанти заварного ситечка. Нерідко сито просто вбудовується в горловину. У такому разі ситечко виступає в ролі фільтра грубої очистки. Багато термоси мають ситечко у вигляді подовженого циліндра, з глибоким зануренням в окріп. Зустрічаються й інші конструкції заварного ситечка.

— Френч-прес. Термос з френч-пресу дозволяє заварювати натуральну мелену каву безпосередньо у термосі. Сам френч-прес представлений дисковим фільтром, який притискається за рахунок рукоятки. При натисканні на рукоятку дисковий фільтр притискає заварку до дна, відфільтровуючи тим самим великі частинки кавового помелу. Основу дискового фільтра становить металева сітка. Під сітку рекомендується ставити спеціальний фільтрувальний папір. Одноразові паперові фільтри коштують недорого. Френч-прес виконує відразу дві функції: віджимання та фільтрацію. Завдяки френч-пресу з кави усувається гіркоту фенольної смоли, що робить напій як ніколи м'яким і приємним.

Номінальний обсяг термоса — максимальна кількість вмісту, який він може гарантовано вмістити.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом (див. вище). Так, ємність до 500 мл є цілком нормальною для термокружки, фляги або дитячого термоса, проте вважається невеликий для класичного термоса і тим більше глечика або термос для їжі. У категорію «від 500 до 1000 мл» відноситься більшість традиційних і харчових моделей; для кухлів, фляг і дитячих термосів це фактично максимальний об'єм. Серед глечиків чимало і стандартних варіантів — від 1000 до 1500 мл. Об'єм в від 1500 до 2000 мл вважається досить великим, а найбільш солідні моделі вміщують більше 2 л.

У будь-якому разі великий об'єм дозволяє вмістити більше пиття або їжі, проте зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги та ціни самого термоса. Тому при виборі не варто гнатися за максимальною місткістю, а виходити з реальних потреб. Наприклад, на дві чашки кави цілком вистачить моделі в 400 – 500 мл, а для чаювання на привалі на 3 – 4 чоловік бажано мати модель не менше ніж на 1000 мл. Більш детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах; особливо вони корисні тим, хто вибирає термос для дальніх туристичних походів.

Тип основної кришки, передбаченої в термосі. Основна кришкою в даному випадку — це пристосування, яке безпосередньо закриває робочий об'єм посудини; поверх нього може встановлюватися додатковий ковпак, який нерідко грає ще й роль чашки. В сучасних термосах зустрічаються такі види основних кришок: закручується (гвинтові), клапан, кришка, відкидна кришка, кришка-поїлка, помпа (насос), пробка. Ось особливості кожної з них.

— Закручується (гвинтове). Суцільна (без отворів) кришка-закрутка, закріплюється за допомогою різьби. Такі кришки дуже прості і водночас надійні, однак через класичну закрутку не можна пити або зливати вміст — її доводиться знімати повністю. Зустрічається і більш прогресивна конструкція, що дозволяє зливати вміст, не виймаючи закрутку — досить частково відкрутити; однак це досить специфічний варіант, який використовується нечасто. В будь-якому разі, закрутки зустрічаються в основному серед класичних і харчових термосів (див. «Тип»), для яких згадані нюанси не мають вирішального значення.

— Клапан. Кришка (найчастіше на різьбі), оснащена клапаном, через який може вільно виливатися рідкий вміст термоса. Такі кришки складніше і дорожче «глухих» закруток (див. вище), однак для доступу д...о вмісту, не потрібно щоразу викручувати закрутку, досить відкрити клапан. Це не тільки забезпечує додаткову зручність, але і знижує втрати тепла. Завдяки цим перевагам клапани надзвичайно популярні в класичних термосах, також вони нерідко використовуються в термокружках (див. «Тип»). До недоліків даного варіанта можна віднести те, що пропускний отвір клапана зазвичай робиться досить вузьким і легко забивається домішками (наприклад, чайною заваркою або кавовою гущею). Тому використовувати клапан можна тільки для рідини без подібних домішок (це стосується і харчових термосів, які теж можуть оснащуватися клапанами). Втім зустрічаються моделі з двома різними клапанами в комплекті, для напоїв різної консистенції та ароматів.

— Кришка. Кришками в даному випадку називають пристосування, які не мають різьблення (на відміну від описаних вище закруток) і утримуються на місці виключно силою тертя або засувкою. Конструкція кришок може бути різною: одні охоплюють шийку зовні, інші при закриванні вдавлюються всередину; зустрічаються і більш специфічні варіанти. У будь-якому разі кришки легко знімаються і надягають назад, однак не дуже надійні — приміром, перевертати такі судини не рекомендується. Тому даний варіант зустрічається в основному в термокружках і термосах для їжі (див. «Тип»), для яких згадані недоліки не критичні.

— Відкидна кришка. Різновид описаних вище кришок, яка при відкриванні не знімається повністю, а відкидається в сторону на спеціальному кріпленні. Завдяки цьому знижується ймовірність втрати: по суті, втратити кришку можна тільки разом із самим термосом; а для утримання кришки у відкритому положенні зазвичай передбачається защіпка, пружина або інше подібне пристосування. З іншого боку, кріплення кілька позначається на ціні і габаритах судини. Цей недолік найменше критичний, для фляг і кухлів (див. «Тип»), і саме серед цих типів найчастіше зустрічаються відкидні кришки.

— Кришка-поїлка. Кришка (звичайна або на різьбі), доповнена спеціальним отвором для пиття. Така конструкція дозволяє пити з посудини, не знімаючи кришку; а у «вільний» час отвір прикривається заслінкою або іншим подібним пристроєм. Кришки-поїлки надзвичайно популярні в термокружках і автокружках (див. «Тип»): вони дають змогу з комфортом пити з кухля водночас зводять до мінімуму втрати тепла і ймовірність розлити вміст.

— Помпа (насос). Кришка (класична або на різьбі) з вбудованою помпою. Найчастіше ця помпа приводиться в дію спеціальною кнопкою: при натисканні на цю кнопку з носика надходить порція рідини, при цьому термос не потрібно нахиляти. Однак подібні пристосування досить складні і громіздкі, тому їх має сенс застосовувати тільки в термосах-глечиках (див. «Тип»): розмір і вага помпи виходить невеликим порівняно з габаритами самого глечика, а нахиляти такий термос буває непросто — легше скористатися насосом.

— Пробка. Класична пробка, яка щільно встановлюється в шийку термоса і утримується в ньому без різьби або інших подібних засобів. Від описаних вище кришок пробки відрізняються великою товщиною, а також тим, що вони вставляються в шийку зсередини (тоді як кришка може охоплювати посудину зовні). Пробки дуже прості у використанні, проте мають невисоку надійність, яка ще більше знижується по мірі зносу. Внаслідок цього даний варіант практично вийшов з ужитку.

Матеріал, з якого виготовлена колба — внутрішня ємність термоса, яка зазвичай безпосередньо контактує з розташованим всередині продуктом. Серед найбільш популярних сучасних матеріалів — нержавіюча сталь, скло, пластик і кераміка; ось їхні основні особливості:

— <Нержавіюча сталь. Головною перевагою цього матеріалу є висока міцність: такі термоси добре переносять струсу і падіння, а тому для піших походів і поїздок в складних умовах рекомендується вибирати саме моделі з металевими колбами. Теплопровідність стали досить висока, що не сприяє збереженню тепла; тим не менше, більшість виробників використовують різні технічні хитрощі, які дають змогу компенсувати цей момент. Тому головним недоліком можна назвати схильність стали до окислення: хоча такі термоси цілком безпечні для здоров'я, з часом у них може з'явитися характерний запах. Особливо це може бути неприємно при заварюванні різних специфічних чаїв — смак і аромат відчутно псуються.

— Скло. Головною перевагою скла перед нержавіючої сталлю є повна хімічна інертність: такі колби не окислюються і не набувають з часом неприємного запаху. Це робить їх ідеально підходящими для продуктів, де аромат має велике значення — наприклад, трав'яних сумішей. Крім того, цей матеріал краще утримує тепло. З іншого боку, міцність скла відчутно нижче, і для походів такі термоси підходять досить слабо — в основно...му скляні колби ставляться в моделі, не розраховані на складні умови.

— Пластик. Даний матеріал відрізняється невисокою вартістю і порівняно слабкою теплопровідністю (що сприяє збереженню тепла). З іншого боку, пластикова поверхня погано переносить тривалий контакт з гарячими рідинами: вона може виділяти неприємні запахи або навіть шкідливі речовини. У світлі цього пластикові колби зустрічаються порівняно рідко — в основному в гуртках-термосах, які за визначенням не розраховані на тривале зберігання гарячих напоїв, а також в недорогих харчових термосах.

— Кераміка. Матеріал, багато в чому схожий зі склом: кераміка не реагує з вмістом термоса, не впливає на його смак і запах, проте боїться сильних ударів. При цьому надійність цього матеріалу дещо вище, ніж у скла — з іншого боку, кераміка і коштує дорожче. Тому особливого поширення цей варіант не отримав.

Матеріал, з якого виготовлений корпус — зовнішня частина термоса, всередину якої і поміщається колба.

— Пластик. Одним з головних переваг цього матеріалу є невисока вартість. Крім того, йому можна надати будь-який колір, а низька теплопровідність сприяє кращому збереженню температури. З іншого боку, пластикові корпусу помітно поступаються сталевим по міцності і надійності, а на їх поверхні легко з'являються подряпини, через що виріб по мірі зносу втрачає товарний вигляд. Тому пластик використовується в основному в недорогих моделях термосів.

— Нержавіюча сталь. Сталь трохи дорожче пластику, проте значно міцніше і надійніше. Крім того, сталева поверхня має стильний зовнішній вигляд, який довго зберігається завдяки стійкості до подряпин. З недоліків даного матеріалу, крім ціни, можна відзначити високу теплопровідність; цей момент виробники зазвичай компенсують різними хитрощами, які додатково збільшують ціну. Тим не менш, загалом сталь є дуже вигідним матеріалом по співвідношенню ціни і якості, і саме з неї виконуються корпусу в більшості сучасних термосів.

Головна властивість термоса — збереження температури налитої в нього рідини. Відповідно ключовим параметром ефективності є не стільки матеріал корпуса або якісь його теплоізоляційні маркетингові фішки, а саме значення температури води через певний проміжок часу. Так виробники, впевнені в якості своєї продукції, з радістю діляться своїми досягненнями. Значення температури через 6 год показує, до скількох градусів охолоне налитий в термос окріп (98 °С) за температури навколишнього середовища близько 20°. І значення більш 80° можна вважати дуже гідними.

Головна властивість термоса - збереження температури налитої в нього рідини. Відповідно, ключовим параметром ефективності є не стільки матеріал корпусу або якісь його теплоізоляційні маркетингові фішки, а саме значення температури води через певний проміжок часу. Наприклад виробники, впевнені як свою продукцію, з радістю діляться своїми досягненнями. Значення температури через 12 год показує, до скільки градусів охолоне налитий в термос окріп (98 ° С) при температурі навколишнього середовища близько 20 °.

Головна властивість термоса — збереження температури налитої в нього рідини. Відповідно ключовим параметром ефективності є не стільки матеріал корпуса або якісь його теплоізоляційні маркетингові фішки, а саме значення температури води через певний проміжок часу. Так виробники, впевнені в якості своєї продукції, з радістю діляться своїми досягненнями. Значення температури через 24 год показує, до скількох градусів охолоне налитий в термос окріп (98 °С) за температури навколишнього середовища близько 20°. І при значення більше 50° можна вважати термос таким, який довго тримає температуру.

Індикатор температури показує ступінь охолодження або нагрівання вмісту термоса в режимі реального часу. Він може бути представлений дисплеєм, градусником або іншим датчиком для візуального відображення температури. Так, зустрічаються термоси, у яких індикатором температури виступає покриття-хамелеон, що змінює колір залежно від температури. Термоси з індикатором особливо зручні при тривалих поїздках, походах і подорожах. Контроль температури дає змогу правильно спланувати час прийому їжі/пиття і організувати своєчасну заміну вмісту термоса.

Власна система підігріву, вбудована в ємність. Дана функція зустрічається в основному серед автокружек (див. «Тип»), для її використання потрібно підключити таку ємність до прикурювача авто. Зазначимо, що підігрів не є повноцінним кип'ятильником; однак у багатьох моделях він здатний не тільки підтримувати температуру гарячого напою, але і розігрівати рідина в гуртку до досить високих температур.

Наявність ложки в комплекті поставки термоса. Ця функція зазвичай зустрічається в моделях, призначених для зберігання їжі (див. «Тип»); придбання подібного комплекту позбавить Вас від необхідності шукати ложку окремо. Крім того, комплектні ложки іноді являють собою багатоцільові похідні столові прилади (наприклад, комбінацію з ложки і виделки) і самі по собі можуть бути зручніше звичайних, часто оснащуються кріпленнями на термос і т. ін. Однак щодо зручності всього комплекту «термос+ложка» можна зустріти різні думки. Тому, якщо ви роздумуєте над таким варіантом, має сенс уточнити особливості конструкції ложки, її кріплення і т. ін. і на основі конкретних даних визначитися, чи буде комплект зручніше звичайного термоса.

Ця особливість означає, що термос укомплектований відразу двома чашками або мисками (залежно від типу, див. вище).

Чашкою для пиття або мискою для їжі комплектуються зазвичай сучасні термоси; в похідному положенні така ємність зазвичай відіграє роль кришки. У деяких моделях чашок/мисок може бути відразу дві, що стане в нагоді в тому випадку, якщо термос використовується не тільки для себе: не доведеться окремо нести з собою додаткову посуд.

Наявність контейнерів для їжі в конструкції термоса.

Дана особливість зустрічається виключно у харчових термосах (див. «Тип»). Найчастіше такі вироби мають кілька ємностей для їжі, розміщених всередині загальної колби. Така конструкція особливо зручна в двох випадках: коли потрібно розділити вміст на окремі порції і коли потрібно завантажити в термос кілька різних страв, не змішуючи їх. Крім того, розмір контейнерів зазвичай дозволяє використовувати їх в ролі глибоких мисок.

Кількість ємностей може бути різним, залежно від розміру термоса; найчастіше зустрічаються моделі на 2 – 3 ємності. Також відзначимо, що термоси з цією функцією зазвичай не розраховані на використання без контейнерів — іншими словами, не має сенсу витягувати ємності і заповнювати вмістом безпосередньо колбу.

Спеціальна ручка для зручності перенесення термоса. Конструкція такої ручки може бути різною: так, у звичайних термосах і термокружках (див. «Тип») вона зазвичай встановлюється збоку, в харчових термосах і глечиках — зверху (і робиться складний). Ручка може бути елементом конструкції як самого термоса, так і його чохла (див. нижче). Крім того, невеликий ремінець для перенесення, яким оснащені деякі моделі, в даному випадку також вважається ручкою (але плечовий ремінь не вважається, про нього див. нижче).

У будь-якому разі тримати термос за ручку зазвичай зручніше і безпечніше, ніж за гладкий корпус, особливо якщо мова йде про моделі великої ємності.

Наявність в конструкції термоса спеціального ременя, що дозволяє із зручністю носити ємність на плечі. Ця функція зазвичай зустрічається в моделях великої ємності, насамперед харчових (див. «Тип»): носити важкий термос таким способом значно легше, ніж в руках, та й зручніше — самі руки залишаються вільними. Найчастіше плечовий ремінь кріпиться до самого термосу, проте в деяких моделях він може бути частиною комплектного чохла (див. нижче).

Наявність у термоса карабіна — швидкороз'ємної засувки у вигляді петлі з пружинним замком. Завдяки їй можна з легкістю закріпити термос, наприклад, на спеціальній петлі рюкзака, або, під час стоянки — на розтяжці тенту або навіть гілці дерева. Карабіни часто зустрічаються в «екстремальних» моделях, розрахованих на дальні походи і складні умови, однак трапляються і в побутових термосах. У деяких випадках ця деталь може бути елементом не самого термоса, а чохла до нього (див. нижче).

Наявність чохла в комплекті поставки термоса. Чохол виконує дві основних функції: захищає корпус від забруднень і подряпин, а також кілька покращує теплоізоляцію. Крім того, додаткове оснащення — ручки, ремінці і т. ін. — в деяких моделях розміщується саме на чохлі.

Зазначимо, що футляр можна купити окремо або навіть зробити самому, проте найзручніше придбати термос, відразу укомплектований чохлом.