Газонокосарки: характеристики, типи, види

— Газонокосарка. Класичні колісні газонокосарки у вигляді візків на двох або чотирьох колесах. Можуть мати різні види двигунів, зустрічаються як несамохідні, так і самохідні моделі. Призначаються такі агрегати в основному для рівних ділянок невеликої і середньої площі — наприклад, для догляду за галявиною у дворі приватного будинку або газону на міській вулиці. При цьому газонокосарка багато в чому зручніше, ніж ручний тример (див. нижче): її не потрібно «тягнути на собі», а в конструкції нерідко передбачається спеціальний мішок для збору трави. З іншого боку, традиційні косарки погано підходять для обмежених умов, нерівних ділянок та високої трави.

— Тример. Ручний садовий інструмент, свого роду механізований аналог коси. Складається з двигуна, ріжучої насадки і ручки (ручок), закріплених на одній штанзі. Невелика ширина робочої насадки дає змогу працювати навіть у вузьких просторах, куди не проїде газонокосарка; за один помах тримером можна захопити досить широку смугу трави; а зрізати траву можна на будь-якій висоті, в тому числі справлятися з рослинністю, яка занадто висока для традиційних газонокосарок. Крім того, в якості ріжучої насадки в таких пристроях найчастіше використовується спеціальна волосінь, якій не страшні зіткнення з твердими предметами (хоча зустрічаються і моделі з лопатевими ножами). Недоліки тримера традиційні для ручних інструментів: агрегат доводиться постійно носити на собі, що може бути утомливо при т...ривалій роботі; а висоту скошування доводиться регулювати «на око» (винятком є моделі з роликами — див. «Додатково»).

— Райдер (мінітрактор). Самохідна машина, на якій оператор їде верхи; по суті — зменшений і спрощений аналог сільськогосподарського трактора. Зазначимо, що хоча райдери та мінітрактори тут об'єднані в одну категорію, що це все ж дещо різні агрегати. Так, в райдерах двигун зазвичай розташовується ззаду, а косильна дека або інше обладнання — спереду; завдяки такому розташуванню трава не приминається колесами перед зрізанням, до того ж з'являється можливість працювати в важкодоступних місцях (наприклад, впритул до дерев). Та й загалом райдери досить маневрені і добре підходять для обмежених умов. Міні-трактори, зі свого боку, не настільки повороткі, зате вони потужніші, важче і більш прохідні; двигун в таких агрегатах розташовується спереду, косильна дека — знизу, між осями, а додаткове обладнання (якщо можливість його використання взагалі не передбачена) може підвішуватися знизу замість деки, ззаду і/або спереду, залежно від моделі. Загальними особливостями райдерів та мінітракторів є, з одного боку, зручність і комфорт під час роботи (деякі моделі можуть оснащуватися закритими кабінами), з іншого — висока вартість, громіздкість і значна вага. Так що звертати увагу на дану категорію варто лише в тому випадку, якщо вам потрібна косарка для великих просторів — саме в таких умовах райдери та мінітрактори показують себе з найкращої сторони.

— Сінокосарка. Різновид газонокосарки з посиленою конструкцією, розрахований на роботу насамперед у «диких» умовах, поза доглянутих газонів — на луках, давно не оброблюваних і сильно зарослих ділянках і т. ін. Фактично такі агрегати належать скоріше до професійної сільгосптехніки, ніж до газонокосарок в традиційному розумінні цього слова. Більшість сінокосарок мають характерний зовнішній вигляд: корпус встановлюється на двох великих колесах, а в передній частині розміщується ріжуча система ножничного типу (див. нижче). Така конструкція забезпечує прохідність на нерівній місцевості і дозволяє ефективно справлятися навіть з товстими стеблами, аж до кущів і молодих дерев.

— Газонокосарка-робот. Максимально автоматизований різновид газонокосарок: фактично досить задати такій машині програму, випустити на ділянку і натиснути кнопку запуску — інше робот зробить сам. Найбільш прості моделі використовують рух по випадкових маршрутах і датчики перешкод, у більш прогресивних може використовуватися повноцінна система картографії (див. «Функції») і навіть системи «розумного» розпізнавання висоти трави та «запам'ятовування» пройдених ділянок. Роботи, зазвичай, здатні самостійно повертатися на зарядну станцію; в деяких моделях можуть передбачатися навіть сонячні батареї для економії енергії та підвищення автономності. Водночас ефективність і продуктивність таких апаратів невеликі, загалом косарки-роботи розраховані в основному на регулярне обслуговування вже «окультурених» газонів.

— Комбісистема. Конструктивно такі газонокосарки аналогічні тримерам: в їх основі лежить штанга, на якій закріплюються двигун і насадка, а інструмент при роботі потрібно тримати в руках (при класичному режимі використання – на зразок коси). Головною ж відмінністю комбісистем є можливість встановлення безлічі різноманітних насадок, завдяки яким значно розширюється функціональність. Крім стандартних варіантів на зразок лопатевого ножа або котушки з ліскою, моделі цього типу сумісні з насадками для косіння сіна, зрізання сучків і навіть культиваторами. Зазначимо, що насадки можуть як входити в штатну комплектацію газонокосарки, так і докуповуватися окремо. Комбісистеми стануть у нагоді в першу чергу для невеликих, але складних ділянок, де, з одного боку, не потрібно обробляти велику площу, а з іншого — доводиться мати справу з великою кількістю задач різного характеру.

— На повітряній подушці. Досить рідкісний і специфічний різновид газонокосарок, що використовує принцип повітряної подушки: під час роботи двигуна під підошву нагнітається повітря, піднімаюче весь пристрій над землею. Такі агрегати не бувають самохідними, однак їх дуже легко переміщати: тертя при русі практично відсутнє, а косарку штовхати можна в будь-яку сторону, не тільки вперед-назад. Водночас повітряна подушка потребує високої потужності двигуна і ефективна лише на порівняно рівних поверхнях; а можливості регулювання висоти в таких моделях обмежені, що і зумовило їх невелику поширеність.

Тип двигуна, що приводить в рух різальний інструмент газонокосарки, а самохідних моделях — і сам пристрій. На даний момент використовуються такі типи двигунів:

— Електричний (мережа). Двигун із живленням від електричної мережі. Його перевагами є низький рівень шуму, дешевизна і зручність в експлуатації (не потрібно купувати пальне і мастило) і відсутність викидів в атмосферу. З недоліків можна назвати відносно невелику потужність і малий радіус дії, обмежений довжиною мережевого шнура.

— Електричний (акумулятор). Електричний двигун із живленням від власного вбудованого акумулятора. Має всі ті ж переваги, що і двигун із живленням від мережі; крім того, такі пристрої не обмежені в пересуваннях, оскільки не потребують підключення до мережі під час роботи. З іншого боку, час автономної роботи акумуляторних газонокосарок рідко перевищує пів години, акумулятор багато важить і досить довго заряджається, а потужність таких пристроїв — ще нижче, ніж у мережевих (притому що вони стоять помітно дорожче).

— Бензиновий. Двигун внутрішнього згоряння на бензині. Перевагами таких двигунів, у порівнянні з електричними, є незалежність від підключення до мережі і висока потужність, що дає змогу працювати з густою товстою рослинністю. З іншого боку, бензинові двигуни важче, дорожче в експлуатації, потребують покупки палива і мастильних матеріалів та вики...дають у повітря відпрацьовані гази.

— Дизель. Різновид двигуна внутрішнього згоряння. За основними рисами дизельні двигуни майже ідентичні описаним вище бензиновим, однак мають і свої особливості. З одного боку, в таких агрегатах простіше забезпечити високу потужність і хороший крутний момент, завдяки чому вони краще підходять для «важких» задач; а паливо для дизелів коштує дешевше бензину. З іншого боку, самі по собі дизельні двигуни дорожче, важче і складніше в експлуатації. Тому особливою популярністю серед газонокосарок вони не користуються, цей варіант зустрічається в основному в райдерах (див. «Тип»), де висока потужність важливіше згаданих недоліків.

– Газовий. Рідкісний різновид двигунів внутрішнього згоряння, що використовують як пальне пропан-бутановую суміш газу. Їх перевагами перед бензиновими агрегатами є економічна витрата, висока продуктивність покосу, мала кількість шкідливих викидів в атмосферу. До того ж газове паливо знижує навантаження на двигун, що, зі свого боку, продовжує його експлуатаційний ресурс. Зворотний бік медалі - необхідність заправки балона зрідженими вуглеводневими газами на спеціалізованих заправних комплексах або ж часта заміна картриджів з газом.

— Без двигуна (ручна). Газонокосарки, що не оснащені ніякими двигунами і використовують мускульну силу користувача — під час роботи необхідно штовхати пристрій перед собою. Перевагами такої схеми є невелика вартість (як самого пристрою, так і його експлуатації), незалежність від палива, електрики і максимальна екологічність; недоліками — відносно невисока якість роботи і значні затрати фізичних сил.

Ширина захоплення, забезпечувана агрегатом, іншими словами — ширина смуги землі, що обробляється за один прохід. Фактично цей розмір відповідає ширині робочої насадки.

Велика ширина захвату зручна при обробці великих відкритих просторів, оскільки дозволяє закінчити роботу за невелику кількість проходів. З іншого боку, для важкодоступних місць краще підходять відносно вузькі інструменти, здатні пройти там, де не поміститься більш широкий агрегат. Крім того, ширина інструменту безпосередньо впливає на вагу та ціну.

Загалом порівнювати по ширині захвату має сенс тільки агрегати одного типу (див. вище). Проте тут варто відзначити, що тримери не так сильно різняться між собою — більшість моделей захоплює від 25 до 45 см (а широка смуга обробки забезпечується за рахунок руху насадки з боку в бік). Що ж до решти типів, то в найбільш скромних моделях ширина захвату не перевищує 40 см, в найбільш важких і потужних вона може становити 56 – 60 см і навіть більше (у минитракторах — до 1,5 м).

Ширина (діаметр) ножа тримера характеризує розмір лопатевого ножа (або пиляльного диска). Така насадка має меншу ширину захвату ніж волосінь, однак дає змогу косити більше густі зарості, включаючи чагарники.

Тип ріжучої системи, встановленої в газонокосарці, іншими словами — конструкція робочого елемента агрегата.

— Роторна. У таких ріжучих системах робочий інструмент (зазвичай лопатевий ніж або котушка з волосінню, див. «Насадки») обертається навколо вертикальної осі. Подібна конструкція стандартно застосовується у тріммера (див. «Тип»). Якщо ж говорити про звичайних газонокосарках, то в них роторна система дає змогу досягти гарної продуктивності, проте стрижка виходить не такий акуратною, як при використанні шпинделів (див. нижче). Цей варіант підійде тим, кому доводиться обробляти досить великі простори і не хочеться витрачати на це багато часу.

— Шпиндельна. Така ріжуча система включає горизонтальний обертовий барабан з декількох лез і одне нерухоме лезо, закріплене під барабаном, впритул до нього. Обертові ножі захоплюють траву і підтягують його до нерухомого ножа, потім трава зрізається за принципом ножиць. Такі системи поступаються роторним за продуктивністю, проте забезпечують хорошу якість стрижки. Таким чином, цей варіант найкраще підійде тим, хто на чолі кута ставить акуратний зовнішній вигляд газону. Крім того, шпиндельні агрегати добре підходять для «чистовий» стрижки трави, після обробки роторними газонокосарками. Також варто відзначити, що різальні системи цього типу зустрічаються у двох видах газонокосарок: найпростіших моделях ручних без двигуна і потужних бензинових пристроях, призначених для професійної стрижки трави на стадіонах, поля для...гольфу і т. ін. В першому випадку шпиндель є оптимальним варіантом з точки зору простоти конструкції («прив'язати» ротор до коліс ручної косарки набагато складніше); у другому випадку завдяки потужному двигуну досягаються хороші показники продуктивності (хоча і коштують такі агрегати відповідно).

— Ножичний. Ріжуча система, яка нагадує збільшену в кілька разів машинку для стрижки волосся. Складається з двох ножів зубчастої форми, один з яких нерухоме, а інший рухається в горизонтальній площині з боку в бік впритул до першого, зрізуючи таким чином рослинність, що потрапила між зубців. «Ножиці» працюють не так акуратно, як «ротори» і тим більше «шпинделі», зате вони здатні справлятися з густою високою рослинністю і навіть з тонкими деревами. Внаслідок цього даний варіант дуже популярний в сенокосилках (див. «Тип»), але практично не зустрічається в інших різновидах газонокосарок.

Мінімальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — тобто найменша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата. Звертати увагу на цей показник має сенс в основному в тих випадках, коли газон планується максимально коротко стригти. Крім того, чим менше мінімальна висота (при тому ж максимумі) — тим ширше діапазон регулювання даної моделі по висоті.

Максимальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — то є найбільша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата.

Цей параметр актуальне в основному для тих випадків, коли ви хочете залишити траву на газоні порівняно довгою. Крім того, газонокосарки з великою висотою скошування мають широкий діапазон регулювання косовиці.

Кількість налаштувань по висоті скошування, передбачене в газонокосарці. Чим більше таких налаштувань (при тому ж діапазоні регулювання) — тим точніше можна вибрати висоту скошування. Зазначимо, що в деяких роботах (див. «Тип») це число досягає 30 і більше при діапазоні від 30 до 60 мм; іншими словами, підбирати висоту можна з точністю до міліметра.

Спосіб регулювання висоти скошування, передбачений в агрегаті.

— Синхронне. Регулювання, що здійснюється «в один рух» — на противагу описаному нижче ручному. У традиційних газонокосарках зазвичай здійснюється за рахунок важеля, що змінює висоту всіх коліс одночасно; в інших агрегатах регулюватися за висотою можуть не колеса, а безпосередньо різальний інструмент. У будь-якому разі синхронне регулювання значно зручніше ручного, а для деяких пристроїв (наприклад, роботів і райдерів (див. «Тип»), це взагалі єдиний технічно можливий варіант. Однак у класичних косарках така система ускладнює і здорожує конструкцію.

— Ручне. Сенс даного виду регулювання залежить від типу пристрою. Так, для тримерів це чи не єдиний можливий спосіб за визначенням: у них висота скошування регулюється за рахунок того, як високо оператор тримає робочу насадку. В газонокосарках же ручне регулювання означає, що окремо регулювати за висотою потрібно кожну вісь, а то і кожне окреме колесо. Такі системи простіше і дешевше, ніж синхронні, однак менш зручні у використанні.

Найбільший кут підйому або спуску, при якому газонокосарка зберігає нормальну працездатність.

Даний параметр вказується в основному для автономних косарок-роботів (див. «Тип») — саме для них він найбільш актуальний (у традиційних моделях все залежить в основному від того, чи зможе оператор утримати косарку на схилі). При цьому кут позначається у відсотках, аналогічно тому, як це робиться на дорожніх знаках: число відсотків відповідає тому, на скільки метрів піднімається місцевість через кожні 100 м дороги. Наприклад, кут в 25 % означає підйом на 25 м кожні 100 м (або на 25 см кожен метр).

Найбільш прогресивні сучасні роботи здатні долати ухили в 50 % (це приблизно 30°) і навіть більше. Вибирати ж за цим показником варто з урахуванням особливостей місцевості, де планується експлуатувати агрегат: наприклад, для рівного газону без подьемов і спусків на допустимий ухил можна взагалі не дивитися.

Площа ділянки, на яку розрахована газонокосарка. Не можна стверджувати, що цей параметр є критичним при підборі пристрою, це лише рекомендації виробника і досить умовні. Однак вони більш ніж обґрунтовані і в цілому показують доступний фронт роботи, виходячи з нагрівання мотора, ємності бака або акумулятора та інших факторів, що впливають на тривалість роботи.

Можливість роботи газонокосарки у режимі мульчування.

Мульчування є подрібненням і автоматичним розкиданням скошеної трави ділянкою. Це один із найбільш зручних і водночас практичних методів утилізації рослинності. Наприклад, її не потрібно збирати, а покриття (мульча), що вийшло, виконує ряд корисних функцій: удобрює грунт, знижує його нагрівання і випаровування вологи в жарку погоду, а також зберігає верхній шар пухким.

Зазначимо, деякі газонокосарки дають змогу для мульчування використовувати насадку, куплену окремо. Однак такі моделі до цієї категорії не входять: мульчування в нашому каталозі вказується тільки для моделей, що підтримують цю функцію «з коробки».

Напрямок викиду трави, скошеної газонокосаркою.

Основні варіанти за напрямом викиду — назад або вбік; існують також моделі, в яких можна вибирати напрямок. При цьому зазначимо, що в класичних агрегатах викид тому практично завжди здійснюється в мішок (аж до того, що при знятті мішка отвір автоматично прикривається кришкою), а от при бічному викиді мішка може і не бути — це зручно, наприклад, при мульчуванні (див. вище).

Також відзначимо, що у райдерів (див. «Тип») є своя специфіка: в агрегатах з заднім викидом після зняття мішка необхідно встановити спеціальну заглушку, і тоді зрізана трава буде просто залишатися під декою. У деяких мінітракторах подібний спосіб роботи (без мішка) передбачено першопочатково; він теж вважається заднім викидом, хоча трава надходить не назад, а вниз.

Тип мішка, що застосовується в газонокосарці для збирання скошеної трави.

- Жорсткий. Мішки (контейнери) із твердого матеріалу, зазвичай пластику. Такій контейнер зручніше розвантажувати, ніж м'який, він міцніший і надійніший, проте важить дещо більше.

- М'який. Перевагами м'яких тканинних мішків є насамперед невелика вага та можливість згортання в неробочий час, що може полегшити зберігання. Крім того, ступінь наповненості такого мішка можна контролювати на око без будь-яких спеціальних індикаторів. З іншого боку, м'які мішки дуже незручні у розвантаженні.

- Комбінований. Мішки, що поєднують у конструкції м'які та жорсткі матеріали; твердою зазвичай робиться верхня частина. Таке поєднання полегшує розвантаження мішка і одночасно дає змогу досить компактно згорнути його для зберігання.

- Відсутня. Відсутність мішка характерна для деяких різновидів косильних агрегатів – зокрема, сінокосарок та тримерів (див. «Тип»). У класичних газонокосарках воно зазвичай означає, що дана модель не передбачає збору трави - вся зрізана рослинність залишається на землі. При цьому більшість подібних моделей мають функцію мульчування (див. вище), проте трапляються і винятки.

Об'єм мішка для скошеної трави, що постачається в комплекті з газонокосаркою. Виробники підбирають цей об'єм у залежності від потужності, продуктивності та загального рівня агрегата, однак схожі моделі можуть відрізнятися за даним показником. У таких ситуаціях варто враховувати, що більш великий мішок довше заповнюється і його рідше доводиться розвантажувати, однак він важить більше і займає більше місця (навіть в порожньому вигляді). Переважно різниця в об'ємі мішка становить 5 л і зустрічаються газонокосарки на 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70 і більше літрів.

Індикатор, що вказує ступінь заповненості мішка. Конструкція і можливості такого індикатора можуть бути різними: наприклад, в одних моделях він лише подає сигнал про переповнення, в інших — дозволяє в будь-який момент визначити кількість трави в мішку. Однак у будь-якому разі ця функція забезпечує додаткову зручність: вона дозволяє оцінювати заповненість, не знімаючи мішок і не перериваючи роботи.

- Самохідна. У самохідних газонокосарках двигун обертає не тільки різальний інструмент, а й колеса газонокосарки; таким чином, користувачеві не потрібно штовхати її перед собою — достатньо лише задавати та контролювати напрямок руху. Це зручно, проте коштують такі моделі дорожче за несамохідні. Це пов'язано не тільки зі складністю конструкції, але і з тим, що подібним пристроям потрібні потужніші двигуни - адже потужність потрібно ділити між ріжучою насадкою і ходовою частиною. З цієї причини самохідний агрегат буде менш продуктивним і ефективним, ніж несамохідний аналог тієї ж потужності. Втім, деякі різновиди газонокосарок за визначенням робляться самохідними — зокрема це важкі професійні моделі, які важко було б штовхати руками, а також райдери-мінітрактори(див. «Тип»).

- Регулювання ручки по висоті. Можливість регулювання ручки газонокосарки по висоті, що дає змогу оптимально підлаштувати пристрій під зростання користувача. Ця функція особливо знадобиться низьким, або, навпаки, високим людям — за замовчуванням ручки газонокосарок робляться під середнє зростання, і без регулювання по висоті працювати з агрегатом було б незручно.

- Рояльні колеса. Наявність у газонокосарки спеціальних, т.зв. самоорієнтованих коліс (схожих на ті, що застосовуються, наприклад, у візках для супермаркетів). Такі колеса автоматичн...о розвертаються по ходу руху пристрою, що значно зменшує радіус розвороту газонокосарки та збільшує її маневреність. У той же час варто відзначити, що така конструкція зазвичай застосовується тільки для передніх коліс, а задні залишаються жорстко закріпленими на осі. Наприклад що рухати таку конструкцію боком все ж таки не вийде.

- Штуцер для промивання. Наявність у газонокосарці штуцера для підключення садового шланга; зазвичай такій штуцер розташований на деці та розрахований на стандартний конектор, що застосовується в шлангах. Відповідно до назви, дана функція дає змогу промити деку та ніж агрегата, видаливши з них залишки трави та інші забруднення: для цього достатньо підключити шланг, включити робочу насадку та дати воду. Це значно зручніше, ніж знімати деку і ніж для миття вручну — особливо якщо йдеться про важку професійну косарку або райдер (див. «Тип»).

- Підсклянник. Наявність у конструкції газонокосарки підсклянника – спеціалізованої підставки для склянок та відносно невеликих пляшок. Така підставка має характерне поглиблення, куди встановлюється ємність з питвом для оператора. Нерідко підстаканники робляться парними, вони розміщуються на окремій панелі між трубами рукояті агрегата. Зустрічаються підсклянники у традиційних газонокосарках та райдерах (мінітракторах).

Тип приводу, передбачений у самохідній газонокосарці (див. «Особливості»). Цей момент вказується залежно від того, на які колеса виведена тяга від двигуна.

— Задній. Класичний варіант, який застосовується в переважній більшості самохідних пристроїв. Така популярність обумовлена цілим рядом переваг. По-перше, задні колеса знаходяться за ріжучої системою, і при русі вони їдуть по вже скошеній траві. По-друге, основна частина ваги в газонокосарках класичної конструкції припадає саме на задні колеса; а якщо під час роботи використовується мішок, встановлений в задній частині агрегата, то центр тяжіння ще більше зміщується назад. Правда, вважається, що такі пристрої менш маневрені, ніж передньоприводні; однак здебільшого це момент не має вирішального значення, крім того, в конструкції нерідко передбачаються різні хитрощі, які полегшують поворот.

— Передній. Вважається, що привод на передні колеса забезпечує газонокосарці кращу повороткість. А мінітрактори такої конструкції ще й менш схильні застрягати в струмках, калюжах і інших аналогічних місцях: передньоприводний агрегат може проскочити складний ділянку за інерцією, так, що передні колеса зачепляться за твердий ґрунт, тоді як задньоприводна машина з великою ймовірністю «сяде» ведучими колесами у в'язку землю. З іншого боку, загалом даний варіант гірше підходить для газонокосарок, ніж задній привод — насамперед тому, що ведучим колесам доводиться рухатися по нескошеній траві (виняток становлять ли...ше деякі райдери, в яких ріжуча система кріпиться перед машиною). Крім того, для надійного зчеплення з землею центр ваги пристрою повинен бути зміщений вперед. Цього особливо важко досягти, якщо для збору трави використовується мішок із заднім розташуванням: у міру його наповнення вага переміщається з передньої осі на задню, що в деяких випадках може призвести до втрати зчеплення з землею. Як наслідок, передній привод зустрічається вкрай рідко — в основному в моделях без мішка та/або з двигуном, що помітно зміщений вперед для правильного розподілу ваги.

— Повний. У цьому разі під повним мається на увазі привод на 4 колеса відразу. Головною його перевагою вважається відмінна прохідність: агрегат «чіпляється за землю» всіма чотирма колесами, і ймовірність того, що всі вони загрузнуть відразу, виявляється вкрай низькою. Крім того, в конструкції можуть передбачатися специфічні можливості, які ще більше підвищують прохідність — наприклад, блокування диференціала. З іншого боку, повний привод обходиться недешево як сам по собі (через складності конструкції), так і в експлуатації (через високої витрати палива). Винятком є хіба що невеликі електричні косарки-роботи (див. «Тип»), однак їх випускається порівняно небагато — більшість моделей 4х4 мають бензинові двигуни і управляються вручну. У світлі всього цього звертати увагу на цей параметр має сенс лише тоді, коли працювати належить на великій ділянці зі складним рельєфом, з яким «одноприводний» агрегат не зможе нормально впоратися. А от купувати повноприводну модель для рівного газону перед приватним будинком навряд чи виправдано.

Можливість змінювати швидкість руху самохідного агрегата (див. «Особливості»). За відсутності даної функції необхідно звертати особливу увагу на максимальну швидкість, оскільки «нерегульовані» газонокосарки мають, по суті, два режими — бар і повний хід. А ось за наявності регулювання можна підлаштовувати швидкість переміщення під особливості ситуації. Наприклад, повільне рух буде оптимальним режимом для щільної, давно не стриженої трави (або якщо оператор з якоїсь причини не може йти за газонокосаркою швидко); а висока швидкість дасть змогу швидко впоратися з великим об'ємом порівняно нескладної роботи.

Максимальна швидкість руху самохідної газонокосарки (див. «Особливості») під час роботи.

За інших рівних умов більш швидка модель витрачає менше часу на роботу, особливо якщо йдеться про нескладні завдання. З іншого боку, для швидкого руху потрібна відповідна потужність двигуна, що, зі свого боку, позначається на вазі, вартості і споживанні електрики/палива. Крім того, якщо мова йде про газонокосарку традиційної конструкції при виборі потрібно тверезо оцінювати свою здатність «наздогнати» пристрій. Втім, такі моделі рідко досягають швидкостей вище 7 км/год — це швидкий крок, що не становить проблем для більш-менш здорової людини. Крім того, в самохідних агрегатах нерідко передбачається регулювання швидкості руху (див. вище). А ось райдери (див. «Тип»), де оператор їде верхи на агрегаті, можуть досягати і вищих швидкостей — близько 13 – 14 км/год.

Зазначимо також, що при тій же потужності двигуна вища швидкість означає меншу потужність на робочій насадці. Так що якщо швидкість не має особливого значення — краще не робити запас за швидкістю, а взяти відносно повільний, але «тяговитий» пристрій.

Розташування двигуна на штанзі тримера. Більшість бензинових тримерів і електричних тримерів високої потужності мають верхнє розташування двигуна — з урахуванням значної ваги останнього це оптимальний варіант з точки зору балансу. Зі свого боку у малопотужних електричних тримерів двигуни мають невелику вагу і можуть бути розташовані знизу — таке розташування дозволяє значно скоротити вал тримера та зменшити втрати потужності при передачі обертання на робочий інструмент. Таким чином, тримери з нижнім розташуванням двигуна зазвичай значно легше, але мають меншу потужність, погано справляються з товстої густою рослинністю і слабо підходять для роботи в сиру погоду через небезпеки ураження електрострумом (останнє, втім, стосується всіх електричних газонокосарок незалежно від типу).
>
Також зустрічаються моделі, двигун яких переноситься на спині як рюкзак. Наплечное розташування двигуна — зручний спосіб, що дозволяє оператору зменшити навантаження на руки.

— Пряма. У тріммера з прямою штангою обертання від двигуна передається на різальний інструмент за допомогою прямого жорсткого валу. Така конструкція вважається оптимальною для тримерів середньої і високої потужності, хоча пряма форма штанги може бути не ідеальною з точки зору зручності роботи.

— Вигнута. Штанга зігнутої форми може бути зручніше в роботі, ніж пряма, однак такі тримери мають невисоку потужність внаслідок того, що обертання від двигуна на робочий інструмент них передається за допомогою тонкого металевого троса — така передача не розрахована на високі навантаження.

Тип рукоятки, передбаченої в конструкції тримера або комбісистеми (див. «Тип»).

Вибір за цим параметром залежить передусім від особистих уподобань користувача, однак існують і цілком об'єктивні відмінності між різними типами. Самі ж типи можуть бути такими:

— Велосипедна. Рукоятка у вигляді пари характерних «рогів» по обидві сторони від штанги тримера, нагадує, згідно з назвою, кермо велосипеда. Така конструкція дозволяє зі зручністю косити траву і виробляти інші аналогічні роботи; вона хороша тим, що руки користувача при утриманні інструменту знаходяться в найбільш природному положенні. Крім того, зазначимо, що ручки зручні як для правшів, так і шульг. Недоліком моделей з велосипедними рукоятки є порівняно велика вага і габарити, а також слабка придатність для зрізання гілок та інших робіт «на висоті». Однак у випадку тримерів така необхідність виникає вкрай рідко (тим більше, що для цього існують спеціалізовані різновиди садових інструментів — кущорізи і висоторізи). Тому саме цей варіант отримав у сучасних тримера найбільшу популярність.

— Петлеподібні. Рукоятка, що має вигляд характерною петлі, зазвичай у формі букви D. Роль другої рукоятки в такому інструменті зазвичай грає задня частина штанги, там само розміщуються і органи керування тримером. Загалом така конструкція вважається менш зручною, ніж велосипедна: користувачеві доводиться або тримати інструмент штангою в...бік, або сильно відводити одну руку назад. З іншого боку, петлеподібні рукоять дає хорошу маневреність по вертикалі і дозволяє працювати як на рівні землі, так і значно вищою, причому з легкістю змінюючи висоту розташування насадки. Внаслідок всього цього даний варіант хоч і менш популярний, ніж «велосипед», проте все одно зустрічається досить часто, в основному на порівняно легких і малопотужних тримера.

Діаметр волосіні, що поставляється разом з тримером (точніше — з насадкою-котушкою, див. «Насадки»).

У сучасних моделях даний параметр може становити від 1 до 4 мм. При цьому більш товста волосінь краще справляється з густими заростями, проте працює грубіше, оброблений газон виходить не особливо рівним, а для ефективної роботи такої насадки потрібен досить потужний двигун. З іншого боку, дрібна волосінь забезпечує чисте і акуратне косіння, але не підходить для рясної рослинності і великих стебел. У світлі цього товстою волосінню зазвичай комплектуються потужні агрегати, розраховані на «запущені» газони з великою кількістю товстих стебел. Тонка ж зустрічається переважно в малопотужних електротримерах з нижнім розташуванням двигуна, розрахованих на акуратні газони з травою, що регулярно підстригається.

Також нагадаємо, що багато тримерів мають можливість заміни штатної котушки на іншу, відмінну по товщині волосіні.

— Регулювання нахилу штанги. Можливість нахилити штангу або робочу головку щодо штанги. Налаштування буде доречним для покосу трави у важкодоступних місцях. Тримерами з такою функцією набагато зручніше працювати під гойдалками, лавками та садовими меблями. Також за допомогою регулювання нахилу штанги можна підлаштувати хват тримера під зріст користувача. – Телескопічна штанга. Можливість збільшення довжини тримера шляхом подовження штанги. В силу конструкційних особливостей таке рішення доступне тільки для моделей з нижнім двигуном і допомагає максимально підлаштувати пристрій для людини будь-якого зросту.

— Розбірна штанга. Можливість розібрати штангу тримера на кілька частин. Дана особливість значно спрощує зберігання і транспортування: упаковувати, носити і перевозити складові частини, складені пліч-о-пліч, простіше, ніж суцільну довгу штангу. Теоретично така конструкція є менш надійною, ніж нерозбірна, однак тримери зазвичай не піддаються настільки високим навантаженням, щоб це стало помітним.

— Плечовий ремінь. Ремінь для перенесення тримера на плечі — у тому числі під час роботи. Така конструкція помітно спрощує завдання оператора і знижує стомлюваність: перенесення на плечі не так втомлює, як утримання в руках у повітрі. Відзначимо, що в моделях без плечового ременя може передбачатися можливість докупи...ти його окремо; проте простіше (а часто і дешевше) відразу придбати інструмент з цим аксесуаром.

— Обмежувальна скоба. Скоба виконує роль обмежувача і покликана вберегти високу (потрібну) рослинність від покосу. Тобто можна висунути невеликий елемент конструкції біля основи штанги, який наближуючись до кущів буде відсувати їх, тим самим не зрізуючи. Так само скоба буде доречна і при покосі ділянки з парканом, декоративним ландшафтом з безліччю елементів, які можуть бути як пошкоджені при косінні, так і самі можуть зайвий раз «вкоротити» волосінь, обірвавши її кінчики.

— Поворотна головка. Можливість повороту робочої насадки тримера на штанзі. Зазвичай ця функція використовується для того, щоб перевести ріжучу систему з горизонтального положення у вертикальне. Різання у вертикальній площині може стати в нагоді, наприклад, для вирівнювання країв і формування меж на газонах.

—Окантовочний ролик. Ролик необхідний для акуратної «стрижки» між газоном і тротуаром. Зустрічається він в моделях з поворотною головкою і призначений для комфортнішої роботи. Оскільки пристрій не треба тримати у висячому положенні, то, спираючись на ролик, значно простіше робити окантовку клумб, декоративних елементів на газоні, бордюрів тощо.

— Опорні ролики. Спеціальні ролики, встановлені на ріжучій голівці тримера. Завдяки таким роликам можна оперти головку на землю і котити інструмент перед собою — це зручніше, ніж нести його «на собі». Ще одна перевага полягає в тому, що ролики підтримують робочу насадку на одній і тій же висоті — а значить, косіння виходить максимально акуратним, практично як при використанні звичайної газонокосарки (при всіх перевагах тримера). Головними недоліками моделей з роликами можна назвати високу вартість, а також збільшену вагу, що ускладнює роботу «у відриві від землі».

Функції, передбачені газонокосарці-роботі (див. «Тип»).

— Косіння за розкладом. Можливість задати роботу розклад, за яким він повинен працювати. У найпростіших моделях розклад вказується в межах доби (наприклад, «з 8.00 до 8.30»), у більш прогресивних агрегатах може передбачатися графік по днях тижня або навіть за датами у межах місяця. В будь-якому разі, дана функція помітно полегшує життя користувачу: замість того, щоб кожного разу включати апарат вручну, достатньо налаштувати розклад — і можна не турбуватися про регулярній стрижці газону.

— Система картографії. Наявність системи картографії в конструкції робота. Така система дозволяє пристрою скласти карту оброблюваного ділянки та в подальшому використовувати її під час роботи — заздалегідь об'їжджати перешкоди, уникати потрапляння в ями і т. ін. Конкретний спосіб складання карти може бути різним: одні моделі роблять це самостійно, орієнтуючись на прокладений користувачем обмежувальний дріт (докладніше див. «Додатково»), а в деяких моделях — ще й на дані з датчиків і модуля GPS; в інших сам користувач може задати робочу область і маршрут руху (наприклад, через мобільний додаток). У будь-якому разі система картографії помітно підвищує ефективність роботи робота: правильно налагоджений апарат проходить занесений в пам'ять ділянка без пропусків і водночас не виходить за його межі. Головний недолік даної функції — досить висока вартіс...ть.

— Синхронізація управління. Можливість синхронізації косарки-робота з іншої домашньої і садовою технікою, об'єднаної в систему «розумного будинку» (або «розумного саду»). Така синхронізація дозволяє узгодити між собою роботу різних видів техніки: наприклад, щоб система поливу включалася лише після того, як робот-косарка обробить весь газон. Зазвичай, повноцінно синхронізуватися між собою може тільки техніка одного виробника; для цього найчастіше використовуються фірмові програми, що встановлюються на смартфон або планшет.

— Управління з Інтернету. Можливість керувати роботом через Інтернет. Для цього апарат підключається до Всесвітньої мережі за допомогою Wi-Fi, а особливості та функціонал управління можуть бути різними. Так, в одних моделях потрібно використовувати фірмове додаток, встановлений на смартфон або планшет, для інших достатньо відкрити спеціальну сторінку в будь-якому Інтернет-браузері. Однак у будь-якому разі дана функція дозволяє отримувати доступ до управління з будь-якої точки земної кулі, де є Інтернет-зв'язок. Це може стати в нагоді під час відсутності вдома, наприклад, на відпочинку або у відрядженні.

— Управління зі смартфона. Функція аналогічна управління з Інтернету з одним лише відмінністю, що команди на газонокосарку-робота подаються з телефону, з'єднання з якими здійснюється через Bluetooth, а відповідно радіус дії обмежений.

Можливість керувати роботою робота-газонокосарки зі смартфона або планшета, а в деяких реалізаціях навіть з комп'ютера. Зв'язок при цьому може бути налагоджений бездротовим Bluetooth-каналом або ж по мережі Wi-Fi. Особливості такого управління можуть відрізнятися залежно від моделі газонокосарки. Так, в одних екземплярах потрібно використовувати фірмовий мобільний додаток, для інших достатньо відкрити спеціальну сторінку в інтернет-браузері. У будь-якому випадку, ця функція дозволяє отримувати віддалений доступ до керування роботизованою газонокосаркою за допомогою мобільних девайсів. А по мережі Wi-Fi керування може здійснюватися з будь-якого куточка земної кулі, де є інтернет-покриття. Це стане в нагоді під час відсутності будинку — наприклад, на відпочинку чи відрядженні.

Максимальна кількість зон косіння, яке можна занести в пам'ять газонокосарки-робота (див. «Тип»).

Зміст наявності декількох зон косіння полягає в тому, що для кожної окремої зони можна задати свій режим роботи робота. Наприклад, траву перед входом в будинок можна підстригати раз в два-три дні, підтримуючи її акуратний вигляд, а територію за будинком, яка не так видно, обробляти раз в тиждень. Аналогічно для різних зон можна задати свій час обробки — наприклад, днем «не пускати» косарку на майданчик, де можуть грати діти, а вночі тримати її подалі від вікон спальні, щоб шум не заважав спати.

В сучасних косарках-роботах число зон косіння зазвичай не перевищує трьох — цього цілком достатньо здебільшого.

Додаткові датчики, передбачені в конструкції газонокосарки-робота (див. «Тип»).

— Удару. Датчик, що реагує на удари по корпусу апарата. Використовується в основному для фіксації зіткнень і об'їзду перешкод: при зіткненні і спрацьовуванні датчика робот змінює напрямок руху, намагаючись обьехать предмет, що спричинив спрацювання. Така можливість буде особливо корисна для моделей без системи картографії (див. «Функції»), однак може стати в нагоді і за наявності вбудованої карти: адже крім постійних перешкод на шляху агрегата можуть виникати і інші, тимчасові (наприклад, винесена у двір садові меблі). Крім того, в деяких моделях дані з датчика зіткнення можуть використовуватися для корекції вбудованої карти.

— Нахилу. Датчик, що фіксує нахил корпусу в ту або іншу сторону. Використовується в основному для того, щоб запобігати перекидання: коли кут нахилу досягає критичних значень, косарка включає задній хід або іншим чином змінює режим руху, намагаючись не допустити збільшення нахилу. Ця функція буде особливо корисна при використанні на ділянках з складним рельєфом, які мають підйоми та спуски.

— Підйому. Датчик, що реагує на підйом корпусу над землею — наприклад, якщо апарат взяли в руки. При такому підйомі ножі косарки виявляються відкриті, що загрожує травмами; датчик запобігає це, при його спрацьовуванні ножі автоматично зупиняються. А в деяких моделях ця функція відіграє ще й роль «протиугонки»: при підйомі корпусу може включатися сигналізація, п...опереджаючи господаря про спробу крадіжки.

— Перекидання. Датчик, що реагує на переворот корпусу вгору колесами. Основне завдання такого датчика — зупинити обертові ножі, щоб вони не завдали травму подошедшим до косарки людям (наприклад, цікавим дітям). А деякі моделі при перекиданні можуть навіть відправляти повідомлення власнику, попереджаючи його про те, що сталося «НП» і неможливості продовжувати рух.

— Дощу. Датчик, що реагує на дощ — точніше, на потрапляння вологи на корпус апарата, а іноді і на наявність води під ним. Косарки-роботи самі по собі робляться вологостійкими, і основний сенс такого датчика полягає в тому, що в дощ газони зазвичай не стрижуть: мокра трава створює зайву опір ножам, вони можуть засмічуватися вологою землею — в результаті якість стрижки помітно погіршується, а косарка відчуває позаштатні навантаження. Зазвичай, при спрацьовуванні датчика робот припиняє роботу і повертається на зарядну станцію.

— Перешкод. Датчик, що визначає наявність перешкод на шляху прямування апарата. На відміну від описаного вище датчика удару, що виконує аналогічну функцію, даний сенсор зазвичай працює з безконтактного принципом — наприклад, ультразвукового або інфрачервоному. Це дозволяє звести до абсолютного мінімуму ймовірність зіткнень з різними перешкодами, що особливо важливо, якщо на оброблюваної території є делікатні об'єкти — наприклад, тендітні садові скульптури.

Функції безпеки, передбачені в конструкції газонокосарки-робота (див. «Тип»).

— Пін-код. Можливість закрити доступ до управління косаркою за допомогою цифрового пін-коду. Таким чином, включити апарат або змінити налаштування зможе лише той, хто знає пароль. Це може стати в нагоді як на випадок крадіжки (без знання «піна» робот втрачає корисність), так і на випадок наявності сторонніх людей на території. При цьому найбільш критичні функції — наприклад, екстрене відключення — залишаються доступними і без коду.

— Блокування. Можливість блокування керування роботом в певних нештатних ситуаціях. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: наприклад, в одних моделях блокування включається при установці на «нерідну» зарядну станцію, в інших — при виході за межі робочої зони (фіксується за координатами GPS), і т. ін. В будь-якому разі дана функція перешкоджає несанкціонованому використанню косарки.

— Сигналізація. Сигналізація, що попереджає господаря про спробу вкрасти косарку, а в деяких моделях — і про інших ПП, на зразок перевороту догори колесами. У «противоугонном» форматі така сигналізація може спрацьовувати, наприклад, за даними з датчика підйому (якщо пристрій підняли і довго не опускають на землю) або з вбудованого GPS-модуля (при виході за межі робочої зони). Найпростіший різновид сигналізації — звукова, але можуть передбачатися й інші способи оповіщення — наприклад, відправка повідомленн...я на смартфон господаря.

— GPS трекер. Функція, що дозволяє визначати поточне місце розташування косарки і повідомляти про нього власнику. Положення, згідно з назвою, визначається за даними GPS, а передається ця інформація зазвичай через мобільні мережі — у вигляді SMS або повідомлення в спеціальному додатку. Інші особливості роботи даної функції також можуть бути різними: наприклад, в одних моделях вона спрацьовує автоматично при виході за межі робочої зони, в інших — за запитом господаря, в третє положення відстежується і транслюється постійно, і т. ін. В будь-якому разі, GPS-трекер значно полегшує пошук апарата, причому не лише у разі крадіжки, але і в деяких інших ситуаціях — наприклад, якщо робот випадково скотився з крутого схилу, не врахованого власником.

— Захист від дітей. Різні функції, покликані захистити маленьких дітей від небезпек, пов'язаних з роботою робота-косарки. Так, в одних моделях передбачається можливість заблокувати управління таким чином, щоб доступ до нього міг отримати тільки дорослий; в інших датчики удару і підйому автоматично відключають ножі, якщо допитливий малюк спробує пограти з апаратом, стане його штовхати або перевертати. Конкретні особливості захисту у кожному випадку варто уточнювати окремо, проте в будь-якому разі ця функція вкрай бажана, якщо в будинку є маленькі діти.

- Лопатевий ніж. Ніж у вигляді пари лез, що обертається навколо вертикальної осі на кшталт лопатей гвинта. Дві лопаті - найпопулярніший, практично стандартний варіант для газонокосарок роторного типу (див. "Ріжуча система"). Зазначимо, що у разі тримерів використання ножа дає змогу досягти більше високої продуктивності і краще справлятися з густою травою, ніж при застосуванні котушки з ліскою. З іншого боку, леза дуже погано переносять контакти з камінням та іншими твердими предметами; на випадок таких неприємностей можуть передбачатися різні хитрощі (наприклад, автоматичне гальма двигуна).

- Шпиндельний ніж. Насадки, які застосовуються в газонокосарках шпиндельного типу. Докладніше про такі агрегати див. «Ріжуча система», тут же нагадаємо, що шпиндельні ножі поступаються лопатевим по продуктивності та ефективності в густій траві, проте забезпечують «чистіше» зрізання, що дає змогу надати газону максимально акуратного зовнішнього вигляду. Наприклад що цей варіант добре підходить для регулярної стрижки порівняно негустої, доглянутої рослинності.

- Котушка з ліскою. Найчастіше застосовується у тримерах (див. «Тип»). За загальним принципом роботи аналогічна лопатевому ножу (див. вище), проте робочим інструментом в даному випадку служать не леза, а відрізки товстої волосіні, що обертаються з великою швидкістю. Головною перевагою волосіні перед лопат...евим ножем є практично повна нечутливість до зіткнень з камінням та іншими твердими предметами: від удару така «лопата» лише зігнеться і буквально відразу ж розпрямиться за рахунок відцентрової сили. Правда, такі насадки дещо гірше справляються з товстими стеблами, проте на практиці все залежить від товщини волосіні (див. вище) та швидкості її обертання.

- Культиватор. Насадка, призначена для розпушування ґрунту. Зовнішньо є встановлений на горизонтальній осі набір зубчастих коліс із зубами специфічної загнутої форми. За рахунок обертання цих коліс здійснюється розпушення. Такими насадками комплектуються переважно комбісистеми (див. "Тип"). При цьому ширина культиватора зазвичай невелика, він слабо підходить для повноцінних городних робіт, зате може стати в нагоді при обробці невеликої клумби або кількох грядок.

- Пиляльний диск. Насадка для зрізання відносно товстих стебел, що здерев'яніли (наприклад, кущів або дрібних гілок дерев). Встановлюється переважно на тримери (див. «Тип»). Зовні така насадка дуже схожа на робочий елемент циркулярної пилки: вона використовує диск, що обертається, з характерними зубцями по краях. Диск може мати отвори для зменшення ваги.

— Ножична сінокосарка. В даному випадку мається на увазі спеціальна насадка, що використовується найчастіше в сінокосарках (див. «Тип»). Така насадка має вигляд характерної горизонтальної "гребінки" з двома рядами зубців, що рухаються один щодо одного. Докладніше її конструкція описана в п. «Ріжуча система — Ножична», тут же зазначимо, що тримери-сінокосарки незамінні при роботі з густою рослинністю та товстими стеблами, вони легко справляються із чагарниками, які «не по зубах» іншим насадкам.

- Без насадок. Відсутність у штатній комплектації газонокосарки будь-яких насадок. Передбачається, що користувач докупить їх окремо під конкретні потреби.

Додаткові аксесуари, що входять до комплекту постачання газонокосарки. В основному цей пункт є актуальним для косарок-роботів (див. «Тип»), саме вони найчастіше комплектуються згаданими аксесуарами, такими як:

- Обмежувальний дріт. Провід призначений для того, щоб обмежити робочу зону косарки-робота. Такій дріт прокладається по периметру робочої зони (з урахуванням усіх постійних перешкод на зразок дерев, клумб тощо) і особливим чином підключається до зарядної станції. Якщо все зроблено правильно, при наближенні до кордону ділянки косарка змінюватиме напрямок руху з таким розрахунком, щоб не вийти за встановлений периметр — це зручніше та безпечніше, ніж покладатися на датчики зіткнення, нахилу тощо. Зазначимо також, що відсутність дроту до комплекту може означати як необхідність докупити його окремо, наприклад і те, що косарка в принципі не розрахована на використання цієї функції.

- Пульт ДУ. Пульт дозволяє керувати косаркою-роботом на відстані. Дистанційне керування особливо зручне під час роботи: користувачеві не потрібно гнатися за апаратом, що рухається, достатньо натиснути потрібну кнопку, перебуваючи на досить близькій відстані. Принцип роботи пультів може бути різним (інфрачервоний, радіо), проте всі вони мають радіус дії як мінімум кілька метрів.

- Зарядний пристрій (ЗУ). Пристрій для заряджання батарей, що використовуються у газонокосарках з відповідним жив...ленням. Для моделей, що постачаються з таким пристроєм, в характеристиках додатково уточнюватиметься модель зарядника. Ця інформація може стати в нагоді не тільки для пошуку запасного або змінного ЗУ, але і на той випадок, якщо в господарстві є інші акумуляторні інструменти та/або батареї для них. Справа в тому, що багато виробників у наш час використовують універсальні батареї, сумісні з цілим набором інструментів від того ж бренду; наприклад що, наприклад, комплектний зарядник для косарки може бути цілком підходящим і для акумуляторної пилки того ж виробника.
З іншого боку, комплектація може зовсім не містити зарядний пристрій. Цей варіант буде оптимальним насамперед у тому випадку, якщо сумісне ЗУ вже є, і переплачувати за другий пристрій просто нема чого. Крім того, відсутність зарядника оцінять ті, хто хоче вибрати цей аксесуар окремо, не покладаючись на рішення виробника.


Зазначимо, що наведений вище список не є повним — у комплекті можуть постачати інші додаткові предмети.

Схема роботи двигуна внутрішнього згорання, встановленого на газонокосарці. Відзначимо, що даний поділ актуально тільки для бензинових моторів (див. «Тип двигуна») — дизелі зустрічаються вкрай рідко і робляться тільки чотиритактними.

— 2-тактний. Головними перевагами двотактних двигунів перед чотиритактними є простота пристрою і більш висока потужність при тому ж робочому обсязі, за рахунок чого такі агрегати виходять легше, компактніше і дешевше. З іншого боку, вони споживають більше палива і відрізняються високим рівнем шуму, а заправляти такий мотор потрібно сумішшю бензину і масла в правильній пропорції, що дещо ускладнює обслуговування (існують системи окремої заправки, але вони складні і дороги, через що майже не використовуються). Як наслідок, даний варіант зустрічається в основному серед тримерів (див. «Тип»): саме там невеликі розміри і вагу мають вирішальне значення, а необхідна потужність і витрата палива порівняно невеликі.

— 4-тактний. Двигуни цього типу дещо складніше і дорожче двотактних; крім того, для досягнення тієї ж потужності їм потрібен більший об'єм, що позначається на розмірах і вазі. З іншого боку, якщо двигун не потрібно носити в руках» (як у випадку з тримерами), ці моменти не мають особливого значення; та й різниця в ціні, завдяки розвитку технологій, стає все менш помітною. При всьому цьому чотиритактні двигуни працюють тихіше й споживають менше палива. Як наслідок, практично всі агрегати,...куди можна встановити порівняно великий і важкий ДВЗ, оснащуються саме даним типом двигунів. А відносно недавно з'явилися легкі і компактні двигуни, придатні навіть для тримерів.

Модель двигуна, встановленого на газонокосарці. Основні робочі характеристики двигуна зазвичай вказуються в загальних даних по агрегату. Однак, знаючи точну назву мотора, можна знайти за нього більш детальну інформацію — починаючи від специфічних даних і закінчуючи відгуками і оглядами. Також дані про модель двигуна можуть стати в нагоді при пошуку запчастин або матеріалів.

Об'єм двигуна, встановленого у бензинової або дизельної моделі (див. «Тип двигуна»). Від цього показника безпосередньо залежить потужність, однак порівнювати за обсягом можна тільки двигуни одного типу (див. «Тип ДВЗ»). І навіть в однотипних агрегатах однакової потужності об'єм може бути різним. У таких випадках варто враховувати, що більший об'єм означає більше споживання палива, проте сам двигун може коштувати дешевше, ніж менш об'ємний.

Максимальні обороти, на яких може працювати двигун електричної косарки (див. «Тип двигуна»).

Порівнювати за цим показником має сенс тільки двигуни однакової потужності. Загалом більш високі обороти сприяють продуктивності, проте знижують крутний момент. І навпаки, порівняно повільний двигун буде поступатися «швидкому» в загальній швидкості роботи, зате краще впорається з щільною густою рослинністю. Так що вибирати по швидкості двигуна варто з урахуванням того, що для вас важливіше — швидкість роботи або ефективність у важких умовах.

Потужність двигуна газонокосарки, виражена в кінських силах. Загальною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») традиційно застосовують позначення к.с. Одні одиниці нескладно перевести в інші: 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Загалом чим потужніший двигун — тим продуктивніше косарка і тим краще вона справляється з важкими роботами на зразок різання густої трави, кущів і т. ін. З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на споживанні палива, а також вазі і ціною двигуна. Крім того, варто враховувати, що різні види косарок (див. «Тип») розрізняються за вимогами до потужності. Приміром, серед тримерів зустрічається чимало моделей потужністю 0,7 – 1,3 к.с., у бензинових газонокосарок мінімум потужності знаходиться в межах 1,3 – 2 к.с., а для сінокосарок потрібно вже не менше 2,5 к.с.. Так що порівнювати по потужності можна тільки агрегати одного типу. Детальні рекомендації по вибору косарки залежно від її виду і особливостей планованих робіт можна знайти в спеціальних джерелах.

Потужність двигуна газонокосарки, виражена у ватах. Таке позначення використовується абсолютно для всіх електричних моделей (див. «Тип двигуна»), також воно нерідко зустрічається в бензинових і дизельних агрегатах поряд з потужністю в кінських силах (ці одиниці чітко пов'язані, 1 к.с. становить близько 735 Вт).

Загалом чим потужніший двигун — тим продуктивніше косарка і тим краще вона справляється з важкими роботами на зразок різання густої трави, кущів і т. ін. З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на споживанні палива/електроенергії, а також вазі і ціною двигуна. Крім того, варто враховувати, що вимоги до потужності залежать від типу самої косарки і її двигуна (про те й інше див. вище). Приміром, у більшості роботів потужність не перевищує 500 Вт — більшого, з урахуванням спеціалізації, і не потрібно, до того ж інакше пристрою виходили б занадто громіздкими і важкими. Тримери і газонокосарки аналогічної потужності бувають тільки електричними, а межа потужності для електроінструменту — 2500 – 3000 Вт при живленні від мережі і 1500 – 2000 Вт для акумуляторних моделей. А ось в бензинових інструментах мінімальна потужність становить близько 500 – 1000 Вт для тримерів і 1000 – 1500 Вт для косарок; максимальне значення може перев...ищувати 4 кВт.

Детальні рекомендації по вибору газонокосарки залежно від її типу і особливостей планованих робіт можна знайти в спеціальних джерелах.

Витрата палива бензиновим або дизельним двигуном косарки (див. «Тип двигуна»). Зазвичай, в характеристиках вказується якесь середнє значення, на стандартному режимі роботи; фактичний розхід може і відрізнятися в ту чи іншу сторону, залежно від особливостей експлуатації. Тим не менш, цей показник досить точно характеризує «ненажерливість» двигуна загалом.

Велика потужність, зазвичай, означає більший витрата палива, однак схожі за характеристиками двигуни можуть відрізнятися по витраті. І тут варто мати на увазі, що більш економічний агрегат, швидше за все, буде коштувати дорожче, однак ця різниця окупається за рахунок зниження витрат. Також відзначимо, що знаючи даний показник і ємність бака (див. нижче), можна визначити приблизний час роботи на одній заправці.

Об'єм паливного бака в бензинової або дизельної косарки (див. «Тип двигуна»).

Великий бак дозволяє довше пропрацювати без дозаправки, однак надмірне збільшення ємності позначається на габаритах і вазі всього агрегата. Так що виробники зазвичай підбирають даний показник з урахуванням потужності і витрати палива конкретного двигуна, і загалом об'єм бака не є критичним при виборі. Тим не менше, знаючи ємність бака і витрата палива (див. вище), можна оцінити, на скільки вистачить приблизно однієї заправки.

Наявність безщіткового (безколекторного) двигуна в пристрої. Такі електродвигуни мають ряд переваг перед традиційними колекторними: зокрема, вони економічніші в плані енергоспоживання, менш шумні, а також не іскрять. Недоліки безщіткових моторів – складність і висока вартість.

Наявність електростартера в бензиновому або дизельному двигуні газонокосарки (див. «Тип двигуна»)

Така система являє собою електродвигун з живленням від окремого акумулятора. Вона значно спрощує процедуру пуску: не потрібно смикати за шнурок або обертати рукоятку — поворот валу, необхідний для запуску, забезпечується електродвигуном. По суті, від користувача потрібно тільки натиснути кнопку. З іншого боку, електростартери досить важкі, громіздкі і дороги, а акумулятор при тривалому зберіганні може розрядитися. Тому дана функція зустрічається переважно в двигунах високої потужності, які важко було б запускати вручну.

Наявність системи плавного пуска в двигуні газонокосарки.

Конструктивні особливості електродвигунів такі, що при подачі живлення безпосередньо старт відбувається дуже різко — причому як в механічному, так і в електричному сенсі. По-перше, сам двигун розкручується ривком, за дуже невеликий час, що підсилює зношування його частин. По-друге, в момент пуску виникає різкий стрибок сили струму, що створює значні навантаження на електромережу (або акумулятори агрегату). Система плавного пуску дає змогу усунути ці явища: вона обмежує пусковий струм, даючи можливість двигуну розганятися плавно і запобігаючи скачкам напруги.

З іншого боку, додаткові електронні схеми впливають на вартість, іноді досить істотно. Так що моделей з цією особливістю в наш час небагато, а звертати на них увагу варто в основному в тих випадках, коли згадані переваги мають принципове значення — наприклад, якщо пристрій купується для будинку зі слабкою проводкою, яка погано переносить перепади напруги.

Особливості комплектації газонокосарки з живленням від акумулятора (див. «Тип двигуна»). Більшість сучасних моделей цього типу спочатку укомплектовані однією батареєю, проте трапляються і винятки. Вони і вказуються в даному випадку, варіанти можуть бути такими:

- Без акумулятора. Цей варіант призначений насамперед для тих, хто не хоче покладатися на вибір виробника і хотів би вибрати батарею для газонокосарки на власний розсуд. Теоретично це може бути пов'язане з додатковим клопотом, проте на практиці батареї нерідко продаються буквально «поряд» з інструментами — на найближчому стелажі або в сусідньому розділі Інтернет-магазину. Крім того, у багатьох брендів акумулятори робляться універсальними - наприклад, батарею від дриля можна поставити в електротример. Наприклад що подібна комплектація стане у нагоді ще й тим, у кого в господарстві вже є акумуляторний інструмент — головне, уточнити сумісність перед покупкою.

- 2 шт у комплекті. Наявність у комплекті двох змінних батарей. Найочевидніша перевага такої комплектації - збільшений час автономної роботи: при вичерпанні заряду достатньо поміняти батарею, що сів, на свіжу. Однак, крім цього, цей варіант дає інші переваги. Наприклад він дає змогу скоротити перерви на зарядку: одну з батарей можна заряджати в той час, коли для роботи використовується друга. Крім того, навіть якщо один акумулятор вий...де з ладу, другий залишиться працездатним; а ймовірність одночасної відмови обох батарей дуже невисока (і однозначно нижче, ніж в одного акумулятора). З іншого боку, за друге джерело живлення доведеться доплатити — хоча нерідко його вартість виявляється меншою, ніж якби запасний акумулятор купувався окремо.

Назва акумуляторної платформи, що підтримується пристроєм. Єдина акумуляторна платформа використовується для об'єднання в одну лінійку різних електроінструментів одного бренду (дриль, болгарка, пилка та ін). Належать до одній платформі пристрої використовують взаємозамінні акумулятори та зарядні пристрої. Завдяки цьому, наприклад, відпадає необхідність підбору акумулятора для кожної окремо взятої моделі електроінструменту, адже один куплений в якості запасного акумулятор можна задіяти в різних електроінструментах, залежно від ситуації або по мірі необхідності. Акумулятори однієї платформи в основному розрізняються між собою хіба що ємністю.

Номінальна напруга акумулятора, використовуваного в агрегаті з відповідним типом двигуна (див. вище). Теоретично вища напруга дає змогу досягти більшої потужності, однак на практиці прямої залежності між цими моментами немає. Крім того, виробники вибирають батареї таким чином, щоб забезпечити заплановану потужність, швидкість обертання та інші робочі характеристики. Тому при виборі і звичайному використанні агрегата даний параметр має другорядне, довідкове значення; знадобитися ж він може в основному для деяких специфічних задач, наприклад, пошуку запасної батареї або «нерідного» зарядного пристрою, або порівняння різних батарей за ємністю (див. нижче).

Номінальна ємність акумулятора, штатно встановленого в агрегаті відповідної конструкції (див. «Тип двигуна»).

Загалом чим вище цей показник — тим більше енергії здатна накопичити батарея і тим довше вона може живити електродвигун. Водночас нагадаємо, що фактична автономність газонокосарки буде залежати не тільки від особливостей батареї, але і від енергоспоживання агрегата — а воно, зі свого боку, визначається потужністю двигуна, типу насадки, режимом роботи, щільністю трави і т. ін. Крім того, ємність зазвичай вказується в ампер-годинах; а особливості цих одиниць виміру такі, що за них можна порівнювати лише батареї з однаковою номінальною напругою (див. вище).

Таким чином, ємність акумулятора при виборі є скоріше довідковим і рекламним параметром, ніж практично значущим, і порівнювати з нього можна лише моделі зі схожими робочими характеристиками. Для оцінки фактичної автономності краще звертати увагу на прямо заявлена в характеристиках час роботи (див. нижче).

Модель штатного акумулятора дозволяє дізнатися більш детально його характеристики, а також допоможе зрозуміти, до яких пристроїв він походить і який варто купувати в разі заміни за несправності або при необхідності докупити ще один аналогічний.

Назва акумулятора, сумісного з пристроєм. Допомагає докупити запасний або ж знайти відповідний в разі поломки основного.

Час роботи пристрою з акумуляторним живленням (див. «Тип двигуна») на одному заряді батареї.

Цей показник дозволяє певною мірою оцінити автономність агрегата. Правда, варто враховувати, що в характеристиках зазвичай вказується час роботи в певних умовах, зазвичай вельми сприятливих: низька навантаження на насадку, невисока і незмінна швидкість обертання двигуна і т. ін. Тому на практиці автономність може відрізнятися від заявленої — зазвичай в меншу сторону, але можливо і навпаки. Тим не менш, за заявленим часом роботи цілком можна порівнювати різні моделі акумуляторного інструменту: різниця в офіційних характеристиках зазвичай цілком відповідає різниці в фактичної автономності.

Час повної (від 0 до 100 %) зарядки акумулятора в косарки відповідного типу (див. «Тип двигуна»).

Загалом більш ємна батарея заряджається довше, однак виробники можуть використовувати різні технології, що зменшують час зарядки. Так що акумулятори схожої ємності можуть помітно відрізнятися за даним показником; зрозуміло, більш «швидкий» варіант і коштувати буде дорожче, проте іноді економія часу виявляється більш важливою.

Наявність в акумуляторному пристрої додаткового роз'єма під батарею. Таке рішення дає змогу подовжити роботу газонокосарки, оскільки при першому акумуляторі, що сів, живлення починає надходити з другого. Не варто плутати дану особливість з роботою від двох акумуляторів, тому що в даному випадку працює тільки один, другий служить в якості підтримки і чекає своєї черги.

Живлення пристрою відразу від двох акумуляторів.

Про акумуляторні моделі в цілому див. вище. А дана особливість означає, що газонокосарці в силу високих характеристик потужності недостатньо однієї стандартної батареї.

Наявність в пристрої індикатора, що відображає поточний рівень заряду батареї. Конструкція і функціонал такого індикатора можуть бути різними, нерідко використовуються найпростіші світлодіодні покажчики, що дають можливість лише приблизно оцінити залишок енергії. Також відзначимо, що індикатор може розміщуватися не на корпусі, а на самій батареї. Проте, дана функція в будь-якому разі забезпечує додаткову зручність, полегшує стеження за станом акумулятора і знижує ризик залишитися з батареєю, що «сіла», в невідповідний момент.

Матеріал, з якого виконана дека — захисний кожух, який прикриває різальний інструмент газонокосарки або тримера. В сучасних косарках зустрічаються такі варіанти:

— Пластик. Найбільш дешевий і водночас найменш міцний матеріал.

— Алюмінієвий сплав. Найбільш прогресивний варіант: такі деки міцні, легкі і мало схильні до корозії, проте досить дороги.

— Сталь. Володіє більшою міцністю, ніж алюмінієвий сплав, і коштує дешевше, однак має більшу вагу і сильніше схильна до корозії.

Наявність у газонокосарки вологозахисту та її ранг за стандартом IP (Ingress Protection). Перша цифра після абревіатури IP відповідає захисту від пилу (максимум 6), друга – вказує рівень захисту від води (максимум 8). Більше значення вважається більш сучасним. Максимальний ступінь захисту за цим стандартом — IP68, тобто повна герметичність, однак у газонокосарках такий серйозний вологозахист не передбачається. Найчастіше справа обмежується захистом від бризок та дощу. Зустрічаються також маркування виду IPX4, де перша цифра не прописана — це означає, що газонокосарка не проходила офіційної сертифікації щодо пилозахищеності, проте має захист від вологи.

Діаметр передніх коліс агрегата. Детальніше про даному параметрі див. «Діаметр задніх коліс — все написане там справедливо і в даному випадку. Зазначимо тільки, що передні колеса порівняно рідко мають власний привод, тому діаметр для них не настільки важливий, як для задніх.

Діаметр задніх коліс агрегата.

Більш великі колеса, з одного боку, збільшують прохідність і дають змогу ефективно долати ями, купини та інші перешкоди на пересіченій місцевості. З іншого боку, вони коштують більше, обходяться дорожче, а самохідних моделях — ще й вимагають більшого тягового зусилля від двигуна.

Даний показник нерідко визначається типом газонокосарки (див. вище). Так, сінокосарки і райдери за визначенням мають великі колеса, так як вони призначені для складного рельєфу місцевості, а в минитракторе колеса повинні ще й витримувати досить значну вагу. А ось газонокосарки-роботи, навпаки, застосовуються в основному на рівних поверхнях з невисокою травою, і їм великі колеса не потрібні.

Якщо ж доведеться вибирати серед класичних газонокосарок, де цей параметр може бути різним — варто виходити з планованих умов роботи. Так, якщо мова йде про рівному газоні — на даний показник можна не звертати особливої уваги; а ось для пересіченій місцевості з ямками, горбиками, канавами і т. ін. варто вибрати колеса побільше — від 25 см і більше.

Рівень шуму, виробленого пристроєм під час роботи. Зазвичай, в характеристиках вказується якийсь середній показник — в стандартному режимі роботи; втім, фактичні значення зазвичай не особливо відрізняються від заявлених.

Чим нижче рівень шуму — тим зручніше агрегат у використанні і тим менше втомлюється оператор. У разі газонокосарок це особливо актуально, оскільки подібна техніка є досить гучної — навіть найбільш тихі моделі (деякі роботи) видають близько 47 – 48 дБ, що порівнянно з розмовою на середній гучності. Зазначимо, що децибел є нелінійною величиною, і найпростіше оцінювати фактичну гучність саме за порівняльними таблицями. Ось найпростіша таблиця для значень, що зустрічаються в сучасних газонокосарках:

— 60 – 65 дБ — розмова на підвищених тонах на відстані близько 1 м;
70 дБ — гучна розмова кількох осіб на тій же відстані;
75 дБ — гучний сміх на відстані 1 м;
80 дБ — мотоциклетний двигун, пилосос середньої потужності.
90 дБ — гучні крики, вантажний вагон на відстані 7 – 10 м;
100 дБ — поїзд метро або гучний сигнал авто на відстані 5 – 7 м, промисловий цех;
110 дБ — двигун трактора на відстані близько 1 м.

Крім суб'єктивних відчуттів, існують конкретні санітарні норми, які обмежують вплив сильного шуму. Так, за європейськими стандартами шум 85 дБ допускається чути без засобів захисту протягом 8 год, у 91 дБ — 2 години, 97 дБ — пів години, а 103 дБ — всього 7 хвилин. Так що при виборі агрегата варто враховуват...и тривалість роботи з ним — при високому шумі можуть знадобитися захисні навушники.