Ножиці по металу: характеристики, типи, види

— По листовому металу. Класичні ручні ножиці по металу, основний формат застосування яких зрозуміла вже з назви. У більшості моделей товщина різу (див. відповідний пункт) не перевищує 1,5 мм, хоча зустрічаються і більш потужні інструменти, здатні працювати з листами товщиною в 2 мм і товщі. Ножиці даного типу можуть призначатися як для прямого, так і для фігурного різання, залежно від форми лез. Вони зазвичай мають порівняно невеликі розміри і вагу.

— Болторіз (арматурні). Ручні ножиці, призначені для перекушування товстих металевих деталей. Товщина різу (див. відповідний пункт) у таких інструментів може перевищувати 10 мм, що дозволяє з легкістю справлятися з болтами, тросами, металевими прутами, дужками навісних замків і т. ін. Зовні болторези відрізняються великою довжиною — це необхідно для того, щоб забезпечити достатню плече важеля і досягти потрібного тиску на матеріал без надмірних зусиль з боку користувача. При цьому ширина таких інструментів порівняно невелика, і їх можна застосовувати навіть в досить тісних умовах, куди не дістатися болгаркою або іншим пристосуванням для різу.

— Шліцьові (висічні). Ножиці зі специфічним способом різу: вони не просто розсікають метал, а вирізують з нього смужку певної ширини (зазвичай близько 1.5 – 2.5 мм). Одна з переваг такого інструменту полягає в тому, що при його використанні мо...жна без особливих труднощів починати різання навіть з середини аркуша. Крім того, висічні ножиці непогано підходять для фігурного різання, у т. ч. в ситуаціях, коли потрібна висока точність: вони дають рівний акуратний розріз без задирок і зазубрин.

— Важільні. Ножиці цього типу мають стаціонарну конструкцію: вони монтуються до верстата або іншого робочої поверхні, а розрізання відбувається за рахунок натиску на спеціальний важіль. Подібний інструмент більш важкий і громіздкий, ніж звичайні ручні ножиці по листовому металу, проте він дозволяє справлятися з більш товстими матеріалами — у багатьох моделях товщина різу перевищує 10 мм, що наближає такі моделі до болторезам (див. відповідний пункт). Деякі важільні ножиці навіть першопочатково заявлені як арматурні, хоча найчастіше призначенням таких засобів є все ж робота з листовим металом. Недоліком важільних ножиць можна назвати те, що вони розраховані в основному на прямі лінії і дуже слабо підходять для фігурного різання.

— Гідравлічні. В ножицях даного типу зусилля, необхідне для різу, створюється за рахунок тиску рідини в гідравлічному циліндрі на спеціальний поршень. Нагнітання тиску найчастіше здійснюється рахунок вбудованого ручного насоса. Робота з такими ножицями виглядає наступним чином: користувач хитає ручку насоса, і за рахунок зростання тиску різальні кромки поступово сходяться. Щодо застосування гідравлічні ножиці аналогічні болторезам (див. відповідний пункт), вони призначені в основному для перекушування прутків, труб і інших великих предметів. Це обумовлено тим, що даний принцип роботи слабо підходить для листового металу, зате дозволяє створювати інструмент з високим тиском на розріз.

— Гільйотинні. Ножиці, діючі за принципом гільйотини: один з ножів встановлений на нерухомому підставі, а другий при резе опускається, змикаючись з першим. Такі інструменти найчастіше являють собою стаціонарні конструкції, що встановлюються прямо на підлогу і розраховані на велику довжину різу — довжина лез (див. нижче) може досягати 1 м. Також відзначимо, що рухливий ніж зазвичай має характерну вигнуту форму, спеціально підібрану для забезпечення оптимального режиму різання.

Формат різу, на який розраховані ножиці. Цей параметр актуальне виключно для ручних моделей з листового металу (див. «Тип»).

— Прямий. Інструмент, призначений в основному для прямолінійного різання. Зазвичай має симетричну форму губок.

— Правий. Інструмент з характерними заломленими губками, під час роботи утримуваний таким чином, що нижня ріжуча кромка виявляється праворуч від лінії різу, і права сторона розрізу відгинається вгору. Може використовуватися як для прямих ліній, так і для правих радіусів — дуг, спрямованих зліва направо. Зазначимо, що при криволінійній резе такий інструмент найзручніше утримувати в лівій руці, тому такі ножиці часто називають «ножицями для шульги».

— Лівий. Інструмент з характерними заломленими губками, під час роботи утримуваний таким чином, що нижня ріжуча кромка виявляється зліва від лінії різу. Може використовуватися як для прямих ліній, так і для лівих радіусів — дуг, спрямованих справа наліво. При криволінійній резе такий інструмент найзручніше тримати в правій руці, тому даний варіант вважається призначеним в основному для правшів.

— Універсальний. Ручні ножиці ножового типу, однаково добре підходять як для прямих, так і для криволінійних різів, причому як зліва направо, так і справа наліво. Мають симетричні губки, як і інстру...менти з прямим різом (див. відповідний пункт), проте конструкція цих губок підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідну маневреність на кривих лініях.

Товщина різу ножиць — це найбільша товщина металу, з яким вони здатні нормально впоратися.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом інструменту (див. відповідний пункт). Так, ручні ножиці по листовому металу в основному мають товщину різу до 1.5 мм (за окремими винятками), а в потужних важелів моделях і болторезах цей показник може перевищувати 15 мм. При виборі варто враховувати, що за інших рівних умов велика товщина різу означає більш великий, важкий і дорогий інструмент. Так що варто вибирати з деяким запасом, на випадок непередбачених ситуацій, однак цей запас не повинен бути занадто великим.

Також відзначимо, що в базових характеристиках товщина різу зазвичай вказується за певним типом металу, а під час роботи з іншими матеріалами вона може бути менше заявленого значення. Ці нюанси потрібно уточнювати по інструкції та іншої детальної інформації виробника.

Довжина ріжучої частини ножиць; в ручних і аналогічних моделях (див. «Тип») ріжучу частину називають губками, в важільних і гільйотинних — лезами.

Під час роботи з листового металу велика довжина лез/губок дозволяє зробити довгий розріз за один «укус», проте погіршує маневреність ножиць. Тому моделі з відносно довгими губками (від 50 мм) застосовуються в основному для прямих розрізів, а для фігурних ліній більш зручні короткі ножиці. Також відзначимо, що в болторезах та інших інструментах, призначених для великих товстих деталей, губки також робляться короткими — така конструкція є оптимальною для роботи на високих зусиллях.

Марка сталі, з якої виконані ножиці — або, як мінімум, їх ріжуча частина (в деяких моделях матеріал рукоятей може відрізнятися від матеріалу ножів).

Цей параметр найчастіше вказується за типом сталі або по основним легуючим компонентам, що входять до її складу. Наприклад, позначення CS розшифровується як «вуглецева» і позначає, зазвичай, традиційну нелеговану інструментальну сталь. Така сталь схильна до корозії під дією вологи, в тому числі атмосферної, тому подібний інструмент бажано періодично змащувати і тримати в місці з невисокою вологістю повітря. Маркування Cr-V та Cr-Mo позначають сталь з хромованадієвими і хромомолібденовими легуючими добавками відповідно. Обидва ці різновиди відрізняються високою стійкістю до корозії, при цьому добавка молібдену дозволяє ще й зменшити вагу без шкоди для міцності. Також зустрічається інструмент з нержавіючої сталі, що має маркування SS; такий сплав в якості легуючої добавки містить тільки хром. Інші види сталей у ножицях по металу використовуються рідко, опис таких матеріалів при необхідності можна знайти в спеціальних джерелах.

Твердість сталі, з якої виготовлені ножиць — або, як мінімум, ріжуча частина ножиць (рукоятки та інші елементи можуть виконуватися з інших видів металу, більш м'яких). Позначається за шкалою Роквелла у балах; чим вище бал, тим твердіше сталь.

Загальне правило таке, що твердість ріжучих кромок повинна бути не нижче, ніж твердість матеріалу, що розрізається — інакше якість роботи помітно погіршиться, аж до повної неможливості зробити розріз. Мінімальна твердість, зустрічається серед ножиць по металу — 40 HRC, а найвища — близько 65 HRC. Найчастіше цього цілком достатньо: більшість металів, з якими доводиться працювати ножицями, без спеціальної гарту мають твердість до 25 – 30 HRC. А ось якщо інструмент планується використовувати для високоміцних сплавів — варто уточнити, чи буде його твердості для цього достатньо.

Також відзначимо, що більш висока твердість підвищує загальну ефективність інструменту і дозволяє йому довго зберігати гостроту; з іншого боку, у міру збільшення твердості метал стає крихким і гірше піддається заточуванні. І навпаки, більш м'яка сталь порівняно швидко мнеться і тупиться, але і відновлюється без особливих труднощів.

Тиск, який чиниться різальними крайками на матеріал, що розрізається.

Даний параметр вказується в основному для важільних і гідравлічних ножиць, розвиваючих дуже високе зусилля, яке до того ж практично не залежить від сили впливу користувача на інструмент. Тиск на розріз вимірюється в тоннах і може досягати вельми вражаючих цифр — в деяких інструментах до 12 – 13 т. Цю інформацію багато виробників використовують у рекламних цілях. Дійсно, в теорії більш високе зусилля означає можливість справлятися з більш твердими і товстими матеріалами. Однак на практиці ці можливості залежать ще й від інших особливостей інструменту — зокрема, від твердості ріжучих кромок та міцності окремих вузлів. Так що при виборі тиск на розріз є скоріше довідковим, ніж практично значущим параметром, і варто орієнтуватися в основному на більш наближені до реальності характеристики, зокрема, на товщину різання.

Можливість застосування ножиць в режимі наскрізного різання, простіше кажучи — можливість зробити інструментом розріз будь-якої довжини. Досягається за рахунок того, що точка з'єднання половинок ножиць виходить трохи зміщеною у бік відносно лінії різу — таким чином, краю розрізаного металу не впираються в інструмент і не заважають йому рухатись по листу матеріалу. Моделі з цією функцією в просторіччі називають «пелікани».

Наявність в ножицях (зазвичай ручних по листовому металу, див. «Тип») спеціальної пружини, яка працює на розкриття губок. Іншими словами, робочий хід рукояток (на розрізування) в такому інструменті відбувається за рахунок зусилля, а назад (на розкриття) їх штовхає поворотна пружина. Дана функція забезпечує додатковий комфорт під час роботи, фактично позбавляючи користувача від необхідності докладати зусилля для розкриття губок.

Можливість заблокувати леза ножиць в закритому положенні — саме в такому положенні інструмент найбільш безпечний, воно ж пропонується для зберігання і транспортування (щоб уникнути контакту лез із сторонніми предметами). Блокування зазвичай здійснюється за допомогою пристосування, що утримує разом ручки ножиць — наприклад, петлі, що з'єднує кінці ручок і знімається на час роботи.

Знімна конструкція губок ножиць, допускає їх заміну. Дана особливість зустрічається переважно у професійному інструменті стаціонарної конструкції, зокрема, важільних ножицях. Якщо знімні леза затупилися, їх можна зняти для заточування або замінити на нові — це дешевше і раціональніше, ніж міняти інструмент цілком.

Наявність петель для пальців в конструкції ножиць. Такі петлі являють собою два кільця, встановлені на кінцях рукояток — як у звичайних канцелярських або кравецьких ножицях. Вони дають змогу максимально точно керувати лезами, що особливо важливо при фігурному різанню. Власне, ножиці з петлями і призначаються переважно для точного різання по кривих лініях; для довгих прямих розрізів більш зручні інструменти з класичними прямими рукоятками.

Наявність гумових накладок на рукоятках ножиць. Ця особливість забезпечує додаткову зручність при утриманні: пружна гума досить приємна на дотик і не ковзає в руці.

Наявність чохла в комплекті поставки ножиць. Такий футляр дуже зручний при зберіганні і транспортуванні: він закриває інструмент, захищаючи його від бруду, вологи і контактів зі сторонніми предметами. З тією ж метою може застосовуватися і імпровізована упаковка; проте «рідний» чохол набагато більш зручний, так як він оптимально підходить під конкретну модель інструменту.

Загальна довжина інструменту.

Даний параметр вказується для ручних ножиць по листовому металу (див. «Тип») та інструментів аналогічної їм конструкції. Крім габаритів, він визначає ще один важливий момент — робоче зусилля. Чим більше довжина ножиць, за інших рівних умов — тим більше довжина важеля, на який впливає користувач, і тим більше зусилля передається на губки при тій же силі натискання. Відповідно, інструменти для роботи з товстими і твердими матеріалами неминуче виходять довгими (наприклад, довжина болтореза може перевищувати 1 м). А короткі ручки роблять ножиці зручними в зберіганні і транспортування, однак вимагають більших зусиль під час роботи.