1. Відмінності HDD від SSD, їх недоліки та переваги

Враховуючи той факт, що SSD домінують на ринку пам’яті вже кілька років, а HDD поступово перетворюються на артефакти забутої цивілізації, було б корисно спершу нагадати, в чому їхні принципові відмінності, переваги та недоліки.

Отже, HDD (жорсткий диск або вінчестер) ― це традиційний накопичувач, який використовує магнітні пластини, покриті тонким шаром феромагнітного матеріалу. Ці пластини обертаються на високій швидкості (5400 або 7200 об/хв), а над ними розташовані зчитувальні головки, що переміщуються по поверхні пластин, записуючи або зчитуючи дані.

Основною перевагою HDD є низька вартість за гігабайт пам’яті, висока максимальна ємність і відсутність зносу при читанні ― дані можна зчитувати практично нескінченно без погіршення стану. Однак HDD значно поступається SSD у швидкості роботи, а механічні частини роблять його вразливим до фізичних пошкоджень.

SSD ― це сучасний твердотільний накопичувач із принципово іншим підходом до зберігання даних. Замість рухомих частин він оснащений флеш-пам’яттю (найчастіше 3D TLC NAND) і контролером, який керує процесами читання та запису. Фактично це цілий мікрокомп’ютер, усередині якого крихітні чипи пам’яті накладаються один на одного, а контролер виконує роль своєрідного центрального процесора. До того ж дорожчі SSD часто мають DRAM-буфер, що дублює функції оперативної пам’яті. Втім, не будемо заглиблюватися.

Головною перевагою SSD є значно вища швидкість роботи (у випадку M.2 моделей навіть порівнювати некоректно), компактні розміри та відсутність механічних частин, завдяки яким SSD не створює шуму під час роботи й не боїться вібрацій. Водночас вартість у перерахунку на 1 ГБ у SSD вища, максимальні обсяги пам’яті скромніші (зазвичай до 4 – 8 ТБ), а комірки пам’яті мають обмежену кількість циклів запису (від 300 до 3000). Щоправда, останній фактор компенсується різноманітними технологіями вирівнювання зносу й використання резервних комірок.

Великий і олдскульний HDD проти компактного M.2 SSD.

2. Форм-фактори: 2.5", 3.5", зовнішні HDD

Класичні HDD-накопичувачі зазвичай випускаються у трьох різних форматах.

Форм-фактор 2.5” — це компактні й легкі диски, які часто використовуються в ноутбуках або для зберігання даних на ходу. Вони підходять для невеликих обсягів даних, але в контексті серверів і NAS-систем застосовуються рідко через обмежену ємність і швидкість.

Форм-фактор 3.5” — стандарт для більшості стаціонарних ПК, серверів і NAS. Ці диски забезпечують більшу ємність (до 24 ТБ), будучи оптимальним варіантом для зберігання великих обсягів даних і роботи з інтенсивними навантаженнями, включаючи відеоспостереження та архівування.

Зовнішні HDD призначені для перенесення даних або створення резервних копій. Вони можуть бути корисні для відеореєстраторів, якщо потрібне регулярне видалення та збереження інформації, але для довготривалої роботи в ПК, серверних і NAS-системах їх використання не настільки ефективне через обмеження щодо швидкості, довговічності та зовнішнього підключення.

Загалом, давати якісь точні рекомендації щодо вибору відповідного типу доволі складно, оскільки сам форм-фактор диктує оптимальні сценарії використання. Наприклад, далеко не кожен сервер має можливість підключення зовнішнього HDD через USB, а 2.5” не підійде для ПК, адже більшість корпусів оснащені 3.5-дюймовими кріпленнями.

Популярні жорсткі диски 2.5

3. Типи запису: черепичний (SMR) проти звичайного (CMR)

Щоб заощадити та збільшити максимальний обсяг пам’яті, багато виробників почали використовувати черепичний метод запису.

У 2020 році вибухнув скандал: виявилося, що Seagate і Western Digital вже кілька років продавали HDD з дешевшим і менш надійним черепичним типом запису (SMR). У нас був детальний матеріал на цю тему, тому тут пройдемося коротко.

CMR (Conventional Magnetic Recording) — це стандартний і більш надійний метод запису даних, який гарантує стабільну швидкість навіть за активних операцій запису та читання.

SMR (Shingled Magnetic Recording) — метод запису, при якому доріжки накладаються одна на одну, дозволяючи збільшити щільність запису. Поява SMR була спричинена необхідністю більш щільного компонування пластин, щоб збільшити максимальний обсяг HDD.

Проблема в тому, що за активного використання SMR HDD схильний до значного зниження швидкості, яке далеко не завжди можна відновити навіть повним форматуванням диска. Враховуючи, що ціна на SMR і CMR HDD практично не відрізняється, однозначно краще вибрати CMR. Класичний варіант забезпечує стабільну продуктивність під час будь-яких операцій з даними, що особливо важливо для серверів, NAS і систем відеоспостереження. А SMR-диски більше підходять для систем із рідкісними записами та архівного зберігання даних.

4. Швидкість обертання шпинделя (5400/7200 RPM) і кеш-пам’ять

У більшості HDD шпиндель обертається зі швидкістю 5400 або 7200 об/хв.

Швидкість обертання шпинделя, виражена в обертах за хвилину (RPM), впливає на продуктивність жорсткого диска. Чим вище значення RPM, тим швидше дані можуть бути записані або зчитані з диска. Водночас вища швидкість обертання зазвичай пов’язана з підвищеним рівнем шуму й тепловиділення, що може вплинути на довговічність вінчестера.

Для домашніх ПК стандартом є 5400 і 7200 обертів за хвилину. Перший варіант найчастіше зустрічається в бюджетних моделях, накопичувачі зі швидкістю 7200 забезпечують вищу продуктивність, але й коштують, як правило, трохи дорожче. Для серверів, де важлива безперервність процесу, частіше купують вінчестери з 10 і 15 тисячами обертів за хвилину. Такі вінчестери забезпечують мінімальні затримки під час запису та читання даних, але їхня вартість і вимоги до охолодження значно вищі.

Крім того, варто враховувати наявність кеш-пам’яті, яка допомагає прискорити процеси запису та читання. Моделі з більшими обсягами кешу (32 МБ і більше) можуть забезпечувати значно кращу продуктивність, особливо під час багатозадачності або роботи з великими обсягами даних.

5. HDD для відеореєстратора та систем відеоспостереження

Вибрати відповідний HDD для відеозапису ― завдання не з найлегших.

На відміну від звичайних жорстких дисків, які мають час на відпочинок, HDD для систем відеоспостереження мають кілька специфічних вимог. Основна з них ― здатність працювати в умовах постійного запису та зчитування даних, адже системи відеоспостереження часто працюють цілодобово, постійно записуючи великі обсяги відеофайлів з камер. Тому при виборі жорсткого диска для системи відеозапису важливо враховувати кілька ключових факторів:

  • Витривалість і надійність. Для систем відеоспостереження багато виробників випускають спеціальні HDD (наприклад, WD Purple, Seagate SkyHawk, Seagate Video, Toshiba S300), які підтримують роботу в режимі 24/7, мають високе навантаження на запис, оптимізовані для багатопотокового запису з камер і при цьому легко витримують багаторазові цикли запису-стирання. Також спеціалізовані HDD для відеозапису часто більш стійкі до високих температур, вібрацій, перепадів напруги та аварійних вимкнень живлення, ніж звичайні HDD.
  • Ємність. Визначається кількістю камер, роздільною здатністю відео та терміном зберігання архіву. Наприклад, якщо одна камера записує Full HD-відео (1080p) зі швидкістю 4 Мбіт/с, то за добу вона займе приблизно 43 ГБ. Для 10 камер знадобиться близько 430 ГБ на день, а за місяць ― приблизно 13 ТБ. Щоб не помилитися з розрахунком необхідного обсягу, багато виробників створили зручні онлайн-калькулятори. Єдине, що рекомендуємо — по можливості додавати кілька зайвих терабайтів, оскільки ці розрахункові дані є приблизними й можуть відрізнятися від реальних цифр.
  • Швидкість і інтерфейс. Більшість відеореєстраторів і серверів використовують SATA-диски зі швидкістю 5400–7200 об/хв. Для великих систем (20+ камер) варто звернути увагу на моделі з кешем від 64 МБ і підтримкою технологій, що зменшують затримки під час запису множинних потоків. Окрім традиційного SATA, вони можуть використовувати більш специфічні методи підключення, такі як SAS.

Якщо система вимагає надійності та довговічності, краще вибрати HDD з підтримкою спеціальних технологій WD AllFrame або Seagate ImagePerfect, які зменшують втрати кадрів під час запису. Крім того, спеціалізовані HDD для відеоспостереження (WD Purple, Seagate SkyHawk) оптимізовані для роботи в RAID, що знижує ризик втрати даних і збоїв запису в багатодискових масивах.

Популярні жорсткі диски 3.5

6. HDD для серверів і NAS

До серверних HDD висувають вищі вимоги, ніж до звичайних побутових накопичувачів.

Під час вибору HDD для серверних систем і домашніх NAS важливо враховувати кілька ключових факторів:

  • Надійність і ресурс роботи. Диски для NAS і серверів розраховані на цілодобове навантаження та високу інтенсивність роботи. Серії, такі як WD Red Pro, Seagate IronWolf Pro, Toshiba N300, мають підвищений ресурс (середній час до відмови MTBF від 1 млн годин) і оптимізовані для багатодискових конфігурацій. Серверні HDD (WD Gold, Seagate Exos, Toshiba MG) розраховані на ще більш інтенсивні навантаження і мають MTBF до 2.5 млн годин.
  • Режим роботи та навантаження. HDD для NAS оптимізовані для зберігання й роздачі даних у RAID-масивах, але не призначені для постійного високого навантаження. Серверні вінчестери, навпаки, створені для інтенсивної роботи з базами даних, віртуальними машинами та безперервним записом/читанням.
  • Підтримка RAID. Звичайні HDD не підходять для роботи в масивах через високу ймовірність помилок часу очікування (TLER, CCTL). Диски для NAS і серверів підтримують ці технології, що знижує ризик виходу з RAID і втрати даних.
  • Швидкість і інтерфейс. Для домашніх NAS достатньо моделей SATA 5400 – 7200 об/хв із кешем від 64 МБ. Для високонавантажених систем, таких як бази даних, зазвичай обирають HDD із SAS 10K – 15K об/хв або NVMe SSD, які забезпечують максимальний рівень продуктивності без шкоди для якості та надійності.
  • Стійкість до вібрацій і перегріву. HDD для NAS і серверів оптимізовані для роботи у замкненому просторі без перегріву й шкідливих вібрацій, що є важливим фактором для багатодискових систем.
  • Обсяг. Для домашніх NAS зазвичай достатньо 4 – 12 ТБ на диск, тоді як для серверів і корпоративних систем обирають моделі з обсягом 18 – 24 ТБ і більше.

7. Як вибрати HDD для геймерів

Якщо бути відвертими, жорсткий диск для ігор у 2025 році — не найкращий вибір. Ціни на SSD давно вирівнялися, а наявність гігабітного інтернету дозволяє завантажувати та встановлювати більшість ігор за 20-30 хвилин, а не пів дня, як раніше. До того ж ігри на SSD завантажуються значно швидше, а швидкий твердотільний накопичувач з інтерфейсом PCI-E 4.0/5.0 сам по собі може додати кілька додаткових кадрів в секунду завдяки швидшому буферизуванню. А ще варто зазначити, що в системних вимогах багатьох AAA-ігор нового покоління (Cyberpunk 2077, Starfield, Horizon Zero Dawn) SSD вказаний у мінімальних параметрах, оскільки текстури у відкритому світі не встигають підвантажуватися, і гра, найімовірніше, буде підгальмовувати у завантажених об’єктами чи динамічних сценах, а також смикатися під час різких поворотів камери.


На нашу думку, використання HDD у геймерській системі має сенс лише у тому випадку, якщо ви не хочете видаляти старі ігри й плануєте зібрати цілу музейну колекцію. У такому разі краще вибрати HDD із вищою швидкістю обертання шпинделя (наприклад, 7200 об/хв), що забезпечить швидше завантаження у порівнянні з 5200 об/хв. Якщо ж ваш бюджет обмежений або ви хочете у майбутньому без проблем встановлювати сучасні ігри, краще зробити вибір на користь SSD. Або ж повернутися до колись популярної схеми, використовуючи SSD для активних ігор, а HDD для зберігання ігор, у які ви граєте рідко, але не хочете видаляти.

8. На що ще звернути увагу

У більшості виробників є окремі лінійки HDD для вирішення принципово різних завдань.

Чи варто переплачувати?

Для зберігання фільмів, резервних копій та інших даних, які рідко використовуються, достатньо недорогого HDD. Однак якщо диск буде використовуватися для високонавантажених завдань (NAS, сервери, відеоспостереження), то тут буде цілком виправданою покупка більш дорогого HDD із розширеною гарантією та покращеними характеристиками.

Перевірка працездатності

Попри те, що цей пункт може здатися очевидним, втрата даних із сервера, NAS або системи відеозапису може стати справжньою проблемою. На щастя, навіть при онлайн-покупці будь-який нормальний магазин надає можливість повернення або заміни, якщо в диска виявлені дефекти чи характеристики не відповідають заявленим.

Після покупки варто приділити трохи часу на огляд HDD щодо наявності фізичних пошкоджень і перевірку дати виробництва — старі диски можуть мати знижений ресурс через тривале зберігання в неналежних умовах. Після підключення рекомендується протестувати працездатність і параметри S.M.A.R.T. за допомогою утиліт CrystalDiskInfo або HDDScan, а також за потреби провести перевірку на беди за допомогою HDD Regenerator.

Популярні зовнішні жорсткі диски

9. Висновок

Як бачите, якщо у побутовому сегменті SSD-накопичувачі легко й безболісно витісняють старі вінчестери з ринку, у реальному житті вистачає випадків, коли класичний HDD є зручнішим варіантом для зберігання даних. Зважаючи на тенденції ринку накопичувачів, усі поради з цього матеріалу будуть актуальними як мінімум кілька років. Сподіваємося, що ці рекомендації допоможуть вам визначитися з вибором відповідного HDD або переглянути свої орієнтири на користь SSD.