Роутери приймають інтернет-трафік, що надається провайдером, за допомогою кабельного підключення і роздають його на клієнтські пристрої. У переважній більшості випадків це відбувається «по повітрю» за допомогою Wi-Fi. Втім, у багатьох роутерах також передбачається набір LAN-роз'ємів, які використовуються для дротового підключення девайсів-споживачів трафіку.

Для початку важливо визначитися з типом роутера – на ринку широко представлені як звичайні моделі, так і ігрові.


Ігровий роутер чи звичайний?

Якщо ви не затятий геймер або стрімер, а Wi-Fi обладнання передбачається використовувати для вирішення повсякденних рутинних задач, цілком можна обійтися звичайним роутером. З появою приставки «ігровий» вартість бездротового маршрутизатора нерідко подвоюється, а то й потроюється, хоча є чимало винятків із цього правила. Це обумовлюється застосуванням потужного «заліза», купи зовнішніх антен та низки технологій, які націлені на мінімізацію затримки, покращення якості передачі сигналу, забезпечення максимальної пропускної здатності обміну даними. А ще іноді доплатити доведеться за «фішки» на кшталт RGB-підсвічування, прогресивних систем охолодження та ретельно пропрацьованих прошивок з пресетами під конкретні ігри.

Ігрові роутери зазвичай виділяються дизайном та прогресивними функціями.

На касту ігрових роутерів варто звертати увагу, якщо ви прагнете максимальної швидкості та комфорту в мережевих іграх або ж активно займаєтеся стрімерською діяльністю. У повсякденному ритмі життя дуже малоймовірно, що розширена функціональність геймерських роутерів дійсно знадобиться. Докладніше про те «Чим ігровий роутер відрізняється від звичайного і в чому його переваги?», розказано в однойменному матеріалі.

Підключення та порти

За способами підключення важливо з'ясувати, який саме кабель передбачається підключати до роутера від провайдера – назва цього входу WAN-порт:

  • мережевий кабель Ethernet – найбільш поширений варіант з використанням кабелю типу «вита пара» ;
  • оптоволокно (SFP) — колись популярний варіант у приватному секторі, що нині набирає обертів і у квартирному житловому фонді;
  • стаціонарна телефонна мережа (ADSL) – старий-добрий інтернет «по телефону»; на диво, ринок насичений новими моделями подібних роутерів, але вони впевнено витісняються більш швидкісними варіантами підключень з переліку вище.

Також існують роутери, які приймають та роздають мобільний інтернет. У таких моделях є слот під SIM-карту(зокрема з підтримкою 5G) або USB-порти з можливістю підключення 3G- і LTE-модемів. Зазначимо, що такі пристрої продаються окремо. Актуальні моделі 3G та LTE-модемів представлені у відповідному розділі каталогу.

Роутери зі слотом під SIM-карту вміють «добувати» мобільний інтернет.

На сьогоднішній день має сенс підбирати пристрій відповідно до можливостей пропускної здатності обладнання на стороні провайдера інтернет-послуг або закладати невеликий запас на майбутнє. Якщо провайдер пропонує швидкість підключення 100 Мбіт/с, покупка 2.5-гігабітного і тим більше 10-гігабітного роутера виявиться нераціональною витратою грошей. А ось гігабітний маршрутизатор можна придбати з прицілом на перспективу – подібні швидкості нині не дивина і пропонуються повсюдно. За пропускною здатністю інтернет-підключення необхідно звертати увагу на швидкісні характеристики WAN-порту в конструкції роутера.

Корисна порада. Щоб вичавити максимум з Wi-Fi мережі, підключайте ПК, смарт-телевізори або ігрові консолі до роутера по дроту через інтерфейсні роз'єми LAN. Так можна отримати більшу швидкість обміну даними та звільнити бездротові канали для інших клієнтських пристроїв, що підключаються вже «по повітрю».

Стандарти Wi-Fi та частоти

Роутер зазвичай купується один раз і на довгий час. Тому підбирати краще моделі з підтримкою актуальних стандартів Wi-Fi. Зараз це Wi-Fi 6 та 6E(802.11ax). Потенційно обидва варіанти видають швидкість підключення до 10 Гбіт/с. При цьому пристрої з підтримкою Wi-Fi 6 здатні працювати на класичних частотах 2.4 ГГц та 5 ГГц, що гарантовано забезпечує сумісність із більш ранніми стандартами. А в Wi-Fi 6E додатково введена нова незавантажена частота 6 ГГц. Завдяки такій особливості протокол Wi-Fi 6E може повною мірою використати додаткові 1200 МГц спектру, пропонуючи набагато більш високу пропускну здатність у місцях з великою кількістю активних підключень. Головна вимога — клієнтський пристрій також має оснащуватися бездротовим модулем Wi-Fi 6E.

На ноги нині стає і 7-ма версія протоколу Wi-Fi (802.11be), що приємно дивує неймовірною швидкістю бездротового підключення (до 46 Гбіт/с). Втім, пристрої з підтримкою Wi-Fi 7 поки що є скоріше винятком із правила і коштують вони відповідно недешево. Детальніше про новий стандарт розповідається в статті «Все про Wi-Fi 7: чим крутіше, наскільки швидше шістки, чи варто підключати зараз».

За стандартом Wi-Fi 7 бачиться найближче майбутнє бездротових мереж.

Щодо робочого діапазону частот, вкрай бажано підбирати роутери з підтримкою Dual-Band — одночасної роботи на частотах 2.4 ГГц та 5 ГГц. Окрема частота 2.4 ГГц часто використовується старими моделями Wi-Fi обладнання, в цьому ж діапазоні працюють Bluetooth-передавачі, мікрохвильові печі та деякі інші пристрої. Як наслідок, користувачі нерідко стикаються із «завантаженістю» ефіру та великою кількістю перешкод. Більш швидке і перешкодостійке підключення можливе на частоті 5 ГГц, проте сигнал у цьому діапазоні гірше пробивається крізь стіни.

Як згадувалося вище, проблема із завантаженістю стандартних діапазонів частот вирішується в останніх версіях протоколу Wi-Fi - 6E і 7, де є додаткова робоча частота 6 ГГц. А під деякі задачі специфічного характеру існують роутери з підтримкою 60 ГГц. Вони покладаються у справі на стандарт WiGig, який дає більш високу фактичну швидкість обміну даними, а також менше затримок та лагів. Зворотною стороною медалі цих переваг є невелика дальність зв'язку – максимум 10 м без перешкод на шляху передачі сигналу.

Площа покриття

Площа покриття роутера напряму залежить від типу антен, їх конструкції та коефіцієнта посилення. Антени бувають:

  • внутрішні – розміщуються усередині корпусу обладнання; роутери з внутрішніми антенами акуратно виглядають, проте неправильна орієнтація корпусу (і встановленої в ньому антени) помітно знижує дальність та погіршує загальну якість зв'язку;
  • зовнішні – зазвичай встановлюються на поворотних кріпленнях; на практиці це означає, що антену можна розвернути в оптимальний напрямок практично при будь-якому положенні самого пристрою.

Зовнішні антени, зі свого боку, можуть мати незнімну та знімну конструкцію. У моделях останнього порядку нерідко допускається можливість заміни штатних антен на інші (наприклад, потужніші або з більш оптимальною діаграмою спрямованості).

Оптимальний варіант для забезпечення великої та стабільної зони покриття – це чотири зовнішні антени в конструкції роутера.

Чим більше у роутера зовнішніх антен, тим впевненіша передача бездротового сигналу забезпечується. Також зазначимо, що нерідко антени відповідають за конкретний діапазон частот. Так, умовна модель роутера з чотирма антена може мати пару «ріжок» для передачі сигналу на частоті 2.4 ГГц і ще парочку для роботи в діапазоні 5 ГГц.

Крім антен, на площу покриття впливає потужність встановленого під капотом роутера передавача. Окремим рядком у каталозі виділено моделі Wi-Fi обладнання з потужністю у бездротовому режимі (власна потужність передавача плюс коефіцієнт посилення антени) щонайменше 26 dBm.

Основні корисні опції

Вибираючи роутер, важливо враховувати і допоміжні «бортові системи», які зазвичай мають на меті покращення якості роботи бездротової мережі. Зокрема, для одночасної роботи з двома інтернет-підключення застосовується система Dual WAN. У режимі балансування вона передбачає використання двох каналів одночасно, при цьому навантаження між ними розподіляється або автоматично (залежно від споживання трафіку тим чи іншим пристроєм), або вручну. На практиці це буде доречним, якщо потрібно відокремити канал для ігор по мережі від решти зв'язку, максимально знизивши лаги і підвищивши ефективність.

Система Dual WAN також може застосовуватись для резервування основного підключення. У разі виникнення збоїв з боку обладнання провайдера інтернет-послуг роутер автоматично перемикається на запасний варіант.

Для просторів великої «квадратури», де одного роутера явно недостатньо, варто придивитися до моделей з підтримкою режиму MESH. Коректно MESH-системи працюють при використанні обладнання одного бренду. Їхня ключова ланка — головний шлюз, до якого підключаються додаткові сателіти (ноди). Вузли розміщуються рівномірно по всій площі приміщення та синхронізуються в єдину систему, створюючи цим ефективну зону покриття. Користувачеві достатньо підключитися до ведучого пристрою і отримати безшовний зв'язок у будь-якій частині приміщення — при пересуванні по дому або квартирі відбувається автоматичне перемикання між нодами, в якості яких і можуть використовуватися роутери з підтримкою режиму MESH. Докладніше про технологію можна почитати у матеріалі«Wi-Fi без сліпих зон: стабільний сигнал по всьому будинку чи квартирі».

MESH – це технологія бездротового зв'язку, в рамках якої кілька роутерів об'єднуються в одну безшовну мережу з покриттям у десятки або сотні квадратних метрів.

Раніше роутери могли працювати з кількома клієнтськими пристроями, надаючи їм канали по черзі. Тобто при роздачі 100-мегабітного інтернету на чотири підключені девайси кожен з них отримував ресурс в 25 Мбіт/с (а на практиці – ще менше через нижчу реальну швидкість передачі даних). Технологія багатопотоковості MU-MIMO дає змогу виділяти незалежні смуги для кожного клієнтського девайсу. Зв'язок у кілька потоків реалізується за рахунок використання кількох антен як на передавальному, так і на приймальному пристрої. За умовної підтримки MU-MIMO 4х4 кожен із 4 клієнтів отримає канал на 100 Мбіт/с. Передові моделі роутерів можуть давати швидкість 1 Гбіт/с і більше для 8 або навіть 16 пристроїв.


Ще однією корисною фічею в роутерах є технологія спрямованого променя Beamforming. Вона дає змогу формувати концентрований пучок сигналу у бік клієнтського пристрою. Положення приймаючого девайса визначається автоматично – користувачеві не потрібно забивати голову налаштуваннями та ворушити антени роутера.

Наочна різниця, як поширюється звичайний сигнал від роутера і в чому перевага технології спрямованого променя Beamforming.

USB-порти на борту мережевого обладнання підходять для підключення USB-модему, флешки або зовнішнього HDD-диска. У двох останніх варіантах роутер може працювати в амплуа FTP або файлового сервера. Також на зовнішній носій можна закачувати дані за допомогою менеджера завантажень або автономного торент-клієнта, щоб зберегти інформацію на комп'ютері.

У деяких випадках користувачеві може знадобитися PoE-живлення – існують роутери як з PoE-входом, так і з відповідним виходом. «Головне про технологію Power over Ethernet» розказано в однойменній статті.

Популярні бренди

Мастодонти ринку мережевого обладнання – це продукція брендів Cisco, Zyxel та LINKSYS. Правду кажучи, роутери зазначених марок коштують недешево і є надто прогресивними для простого домашнього використання.

Більш доступною ціновою політикою можуть похвалитися роутери від компаній D-Link, TP-LINK, Asus, Keenetic, Mercusys, MikroTik. За рідкісними винятками, це обладнання високої якості, яке впевнено справляється з поставленими задачами і особливо не потребує «танців з бубном» для налаштування.

Майже те саме готові запропонувати моделі від китайських вендорів Huawei, Xiaomi і Tenda. Однак обійдуться такі роутери ще дешевше. Продукцію менш відомих брендів має сенс купувати лише за відгуками та незалежними оглядами. За дуже обмеженого бюджету можна знайти гідний варіант і в сегменті таких роутерів.


Оптимальним варіантом на сьогоднішній день буде роутер із підтримкою стандарту Wi-Fi 6 (802.11ax) та гігабітними портами. За іншими параметрами підбирайте бездротовий маршрутизатор, відштовхуючись від своїх потреб, площі, що обслуговується, і планованого бюджету на покупку.