Трохи передісторії

Але для початку трохи авторської передісторії. Я все життя користувався настільними системами, але при зміні роду діяльності від комп'ютера раптово знадобилася мобільність. І тут в голову прийшла геніальна ідея купити ігровий ноутбук, на якому паралельно можна буде працювати. На календарі був 2014 рік, ігрові ноути тоді були не рівня нинішнім, тож через рік на мене чекало розчарування. Якщо клавіатура для друку була дуже навіть нічого, а дисплей навіть краще мого старого монітора, то з залізом та іграми вийшов пшик.

Як виявилося пізніше, ноутбучна версія відеокарти була значно слабше свого десктопного аналога, процесор троттлив і навіть близько не розганявся до обіцяних частот, а сам ноутбук грівся так, що зимовими вечорами міг замінити калорифер. Влітку з ним не справлялася навіть охолоджувальна підставка, тому під час ігор доводилося використовувати кастомну систему охолодження з пари дволітрових пляшок із замороженою водою. Зручно було. І з підсвічуванням навіть шикарно виглядало.

А якщо без жартів, то карета занадто швидко перетворилася на гарбуз і її довелося міняти на скромний, але тихий і відносно холодний робочий ультрабук. Очевидно, що тут мало місце дике невезіння і від початку не невдалий вибір ноутбука (не будемо називати назв брендів, щоб нікого не образити). Все вище написане ― це ні в якому разі не критика ігрових ноутбуків, а скоріше спроба показати, що навіть така очевидна річ в результаті може принести неприємні сюрпризи.

Оцінка ризиків: переваги та недоліки обох платформ

Вибираючи між портативним ноутбуком і стаціонарним ПК, варто оцінити кілька важливих факторів, а потім спроєктувати їх на свій сценарій використання. Чи потрібна вам мобільність і автономність, чи плануєте ви в майбутньому займатися апгрейдом заліза, наскільки ви прискіпливі до вибору периферійних пристроїв (зокрема ігрової клавіатури) і т.п. Обидва варіанти мають свої сильні та слабкі сторони і здатні стати як розв'язанням проблеми, так і справжньою скалкою в дупі. Загалом, це як порівнювати яблука та апельсини.

Портативність

Тут однозначно перемагає ноутбук. Його можна перетягнути на диван і пограти або подивитися кіношку лежачи. Можна забрати з собою на кухню або в іншу кімнату, принести в офіс, щоб не «переїздити» на офісний ПК. Або кинути в сумку і піти до друзів на мережеву вечірку і врешті таки побачитися наживо. У часи пандемії це особливо важливо. Стаціонарний ПК позбавлений такої можливості. Можна, звичайно, зібрати компактний Cube Case корпус, але його все одно потрібно під'єднати до монітора або телевізора.

Ігрові ноутбуки

Дисплей

Питання з дисплеєм теж не настільки однозначне, як може здатися. Ще 3-4 роки тому в геймерські лептопи, які не належали до елітного класу, встановлювали посередні екрани з низькою передачею кольору (на рівні 45% NTSC), середнім запасом яскравості та скромною контрастністю. А вибір діагоналей все ще був обмежений 14, 15 і 17 дюймами. Тож пошуки варіанту з відповідним поєднанням заліза і дисплея перетворювалися в той ще квест. На противагу цьому десктопна система дає покупцеві можливість вибрати будь-який монітор, який тільки душа забажає — класичні 21, 22 або 24 дюйми, повнорозмірні 27 дюймів або майже телевізор з діагоналлю в 32 дюйми. Так само він може мати низьку частоту оновлення або елітні 144 Гц, підтримувати HDR і т.д.

У 2020 – 2021 роках ситуація змінилася. Паршиві дисплеї залишилися долею бюджетних ноутбуків, а в лептопах за $1200 – 1500 найчастіше використовуються IPS-матриці з підвищеною частотою оновлення, значно більш натуральною передачею кольорів та опціональною підтримкою HDR. І цей дисплей вже входить у вартість системи. А за зовнішній ігровий монітор доведеться віддати від $250 до $1000 доларів. Що приводить нас до наступного пункту суперечки.

Ігрові монітори

Ціна

До кризи 2021 року ігровий ПК обходився дешевше ноутбука. Міцну систему для ігор на високих налаштуваннях графіки в роздільній здатності 1080p при певній майстерності можна було зібрати за скромні $400 – 600 (без урахування монітора). Це була б класична на той момент зв'язка з Ryzen 5 2600, 16 ГБ оперативної пам'яті, відносно простої материнської плати, SSD-накопичувача і відеокарти рівня Radeon RX580 або NVIDIA GTX 1060/1660. Ігровий ноутбук з подібними характеристиками в той таки час обійшовся б мінімум вдвічі дорожче. Зараз ринок збожеволів: за неробочі RX580 під запчастини на вторинному ринку просять $200 – 250, а «нова» GTX 1660 у більшості магазинів обійдеться в суму близько $600-700. Якщо докинете ще пару сотень зверху, можна купити повноцінний ноутбук зі схожим за рівнем залізом, не мобільною версією цієї ж відеокарти.

Периферія і зручність

Виробники ігрових лептопів останнім часом стали серйозно ставиться до тачпадів і клавіатур, використовуючи або власні напрацювання, як Asus і Razer, або працюючи у співпраці з іншими виробниками периферії (як MSI та SteelSeries). І це круто! Але все ж не так круто, як у великого десктопного брата, в пару до якого власник може підібрати клавіатуру і мишку під свої потреби — з бічними кнопками, макросами, підставкою під руки, повнорозмірним цифровим блоком, механічними або мембранними перемикачами, додатковими органами керування і т.д. А якщо щось не сподобається або зламається, завжди можна замовити нову. В принципі, в ноутбуці теж можна замінити клавіатуру або тачпад, але лише на ідентичний варіант. І швидше за все це коштуватиме буде дорожче.

Модернізація

А ось це одне з найцікавіших питань. Як показує практика, цикл життя ігрового заліза становить 4-5 років, після чого приходить час подумати про апгрейд. Якщо у вас немає можливості віднести на смітник старий ПК, а потім відправитися в магазин за новим, краще вибирати з розумом. У настільному ПК з грамотно підібраними комплектуючими, які купувалися «на виріст», це зробити простіше. Щоб підняти FPS до потрібного рівня, найчастіше вистачає заміни відеокарти, покупки додаткової планки ОЗП або апгрейда накопичувача.

Якщо процесор спочатку був в порядку, то і через 4 – 5 років він все ще буде ок. Наприклад, випущені 4 роки тому процесори Core i5 / Core i7 з сімейства Coffee Lake повною мірою відповідають високим вимогам ААА-проєктів 2021 року на кшталт Forza Horizon 5, God Of War PC і Cyberpunk 2077. Ну, а Ryzen 2600 і через 4 роки з моменту його виходу можна зустріти в рекомендаціях для ігрових збірок початкового рівня. На жаль, про ноутбуки такого не скажеш. Зазвичай можливості апгрейда в них обмежені оперативною пам'яттю і можливістю установки другого накопичувача. І то це як пощастить.

Ігрові комп'ютери

Схильність впливу часу


Це досить неоднозначний пункт, якого все ж варто торкнутися. Якщо ви тримали в руках сучасний ігровий лептоп, то, швидше за все, були вражені його дизайном, товщиною і вагою. Про більшість стаціонарних ПК такого не скажеш, у багатьох це просто олдскульна чорна коробочка, яка ховається десь під столом. Але тут яке діло. Робота на максимальній потужності в умовах постійного нагріву негативно позначається на працездатності заліза, тож комплектуючі ноутбука, які вимушені жити в темряві та тісноті, можуть втратити працездатність раніше очікуваного. Особливо, якщо не проводити регулярне чищення від пилу і не оновлювати термопасту. Звичайно, за настільним ПК теж потрібно доглядати, періодично продуваючи корпус, але в цілому десктопне залізо знаходиться в більш вигідних умовах роботи.

Продуктивність

Як не крути, а стаціонарний комп'ютер буде продуктивніше і стабільніше ноутбука з «ідентичним» залізом. Виробникам ноутбуків доводиться ходити по тонкому льоду, балансуючи між продуктивністю, якістю охолодження і тривалістю автономної роботи. Залишається йти на хитрощі, обмежуючи напругу відеокарти або знижуючи частоти при авторозгоні процесора. Тому в продажі практично не зустрічаються варіанти з чіпами рівня Core i9 або Ryzen 9, адже в цьому просто немає ніякого сенсу. По-перше, потрібно буде городити здоровенний корпус з пачкою радіаторів і кулерів, щоб начинка не закипіла, по-друге — заряд батареї буде сходити нанівець в одну мить. Можна, звичайно, присобачити додаткову підставку для охолодження і супер павербанк для додаткової зарядки, але тоді втрачається будь-яка мобільність.

Втім, ноутбучне залізо ― це таке цікаве питання, що про нього варто поговорити окремо.

А відеокарти тут точно однакові?

Відеокарти Radeon вкрай рідко зустрічаються в ноутбуках, тому говорити будемо виключно про продукцію NVIDIA. І тут така справа. Раніше у «зелених» був чіткий поділ на настільний і мобільний сегмент. Мобільні картки отримували приставку Max-Q, що сигналізувало про менші тактові частоти та нижче енергоспоживання, ніж у повноформатних відеокарт. Але GPU були однакові.

З появою карт сімейства Ampere ситуація змінилася, а в повітрі запахло обманом. Як виявилося, попри ідентичні назви мобільні та повноформатні відеокарти тепер використовують різні графічні процесори. Наприклад, в основі ноутбучної GeForce RTX 3080 лежить графічний процесор GA104. Цей же GPU використовується в повноформатній GeForce RTX 3070 Ti.

Водночас настільна GeForce RTX 3080 побудована на базі більш висококласного процесора GA102. Отже, мобільного GeForce RTX 3080 ніяк не встигне за своїм старшим братом ― в більшості тестів в ААА-тайтлах рівня RDR2, GTA V, DOOM Eternal і Cyberpunk 2077 різниця в FPS може досягати від 50 до 80%! Тобто, ніякі вони не брати, в кращому випадку далекі родичі.

Але маркетологи NVIDIA пішли ще далі, і напустили туману, розплодивши безліч версій одного і того ж відеоядра. За фактом назва може бути ідентичною, але на практиці відеокарти можуть помітно відрізнятися один від одного ― наприклад, частота мобільного RTX 3080 може коливатися в діапазоні від 1245 до 1710 МГц, а рівень TDP — в діапазоні від 80 до 150 Вт. Чи варто говорити, що повноцінна модель, якій за статусом належить споживати 150 Вт, буде значно швидше свого аналога з підрізаним до 75 – 90 Вт лімітом?

І зовсім не весело стає від того, що виробники ноутбуків не зобов'язані вказувати такі параметри в характеристиках, тому перед покупкою доведеться шукати ці дані на офіційному сайті, а якщо їх немає — сподіватися на гиків-оглядачів. Ось таке право несподіванки. І ми навіть не знаємо, що сказати з цього приводу. Очевидно, що маркетинг переміг здоровий глузд, а людей, які нічого не підозрюючи, порівнюють ці відеокарти, фактично обманюють.

В такому випадку, щоб не купувати кота в мішку, ноутбук повинен бути або значно дешевше, або його відеокарта повинна бути на ранг вище.

А як з приводу процесора?

Intel і AMD в останні роки практикують схожий підхід — при переході на нову архітектуру вони спершу випускають десктопні процесори, а через деякий часом викочують мобільну лінійку. Наприклад, настільні Ryzen 3000 серії вийшли влітку 2019-го, а взимку 2020-го на прилавки прилетіли їх мобільні побратими Ryzen 4000-ї серії.

Попри різницю в назві серії, вони використовують ту ж архітектуру Zen 2, таку ж кількість ядер і подібну частотну формулу. Однак через необхідність регулювати енергоспоживання мобільним процесорам часто знижують номінальні частоти, обмежують турбо-буст і часом зрізають кількість кеш -. Тому старший процесор з ноутбучної серії зазвичай поступається в продуктивності своїм десктопним побратимам нижчого рангу. Якщо не знати цього, то можна подумати, що умовний Ryzen 7 4800H в ієрархії AMD знаходиться вище, ніж Ryzen 7 3700X. Але це не так.

Так, у них однакова кількість ядер (8+8), однакова кількість транзисторів і загальна архітектура, але на цьому подібності закінчуються. У номіналі Ryzen 7 4800H працює на частоті 2.9 ГГц, а розганяється до 4.2 ГГц, в той час як Ryzen 7 3700X стартує з 3.6 ГГц і розганяється до 4.4 ГГц. Ну а що найважливіше, об'єм кеш-пам'яті у Ryzen 7 4800H аж в 3 рази менше ― 12 МБ проти 36 МБ. На графіку вище видно, що залежно від типу навантаження і конкретної програми різниця в продуктивності між ними становить від 10 до 25%.

Крім результатів в синтетичних тестах важливо розуміти, що на дистанції вони теж поводяться інакше. Мобільний процесор не тягне роль марафонця, який довго утримує максимальну планку при автоматичному розгоні. Як правило, при нагріванні він починає тротлити і буде скидати частоти. А як швидко це станеться ― залежить від системи охолодження ноутбука. Десктопи з серйозними системами охолодження поза конкуренцією. Загалом, весь цей пасаж до того, що не варто чекати від них ідентичних результатів, орієнтуючись лише на «прізвище» процесора або кількість ядер.


Також у продажі ви можете зустріти і суперзнежирені ультрабучні версії настільних процесорів з вкрай економним TDP районі 15 – 20 Вт. Найчастіше вони маркуються буквою U. Наприклад, Core i5 10210U або Ryzen 7 4700U. Уу порівнянні з десктопними чіпами у них ще сильніше урізаний об'єм кеша, менше транзисторів, слабкіший розгін і набагато скромніша продуктивність. Тому вони абсолютно не підходять для ігор.

Висновки

З огляду на все вищесказане, ви можете краще зрозуміти, чому прямі порівняння продуктивності ігрових ноутбуків і настільних ПК не мають особливого сенсу. Ноутбук ніколи не зможе демонструвати ту ж стабільність під постійним навантаженням, а його загальна продуктивність завжди буде нижчою. Наскільки — це вже питання до конкретної комплектації та ціни.

Найчастіше в бюджетному сегменті з відеокартами рівня GeForce GTX 1050 і збірками середнього рівня з умовними GTX 2060 різницю в продуктивності можна легко перебити нижчою ціною ноутбука. А ось у випадку з hi-end системами все куди складніше. Навіть в умовах дефіциту відеокарт системник з RTX 3080 буде працювати куди швидше «ідентичного» ноутбука, а при певному везінні обійдеться навіть дешевше.

Ну а повертаючись до теми цієї статті, то універсальної відповіді на запитання, «Що краще ― ігровий ноутбук чи стаціонарний ПК?» не існує. Це питання індивідуальне. Але ми сподіваємося, що знаючи всі ці нюанси (особливо маркування процесорів і відеокарт), вам буде простіше підійти до пошуку оптимального варіанту.