Кількість ядер
Кількість фізичних ядер, передбачена у конструкції процесора. Ядро - це частина процесора, що відповідає за виконання потоку команд. Наявність кількох ядер дає змогу CPU працювати одночасно з кількома завданнями, що позитивно позначається на продуктивності. Спочатку кожне фізичне ядро призначалося для оперування одним потоком команд і кількість потоків відповідало кількості ядер. Однак нині існує чимало процесорів, що підтримують технології багатопоточності та здатні виконувати відразу два потоки команд на кожному ядрі. Докладніше про це див. «Кількість потоків».
У настільних процесорах
2 ядра (2 потоки), як правило, характерні для бюджетних моделей.
2 ядра (4 потоки) та
4 ядра властиво для недорогих рішень середнього класу.
4 ядра (8 потоків),
6 ядер,
6 ядер (12 потоків),
8 ядер - міцний середній рівень.
8 ядер (16 потоків),
10 ядер,
12 ядер,
16 ядер і
більше - характерні ознаки просунутих моделей, включаючи процесори для серверів та робочих станцій.
Водночас варто враховувати, що фактичні можливості CPU визначаються не
...лише цим параметром, а й іншими характеристиками – насамперед серією та поколінням/архітектурою (див. відповідні пункти). Не рідкістю є ситуації, коли більше просунутий та/або новий двоядерний процесор виявляється потужнішим за чотириядерний чип більше скромної серії або більше ранньої архітектури. Наприклад що порівнювати CPU за кількістю ядер має сенс у межах однієї серії та покоління.Кількість потоків
Кількість потоків команд, яку процесор може виконувати одночасно.
Першопочатково кожне фізичне ядро (див. «Кількість ядер») призначалося для виконання одного потоку команд, і кількість потоків відповідала кількості ядер. Однак у наш час існує чимало процесорів, що підтримують технологію багатопотоковості Hyper-threading або SMT (див. нижче) і здатні виконувати відразу два потоки на кожному ядрі. У таких моделях кількість потоків виходить вдвічі більшою за кількість ядер — наприклад, у чотириядерному чипі буде вказано 8 потоків.
Загалом більше число потоків, за інших однакових умов, позитивно позначається на швидкодії та ефективності, однак підвищує вартість процесора.
Тактова частота
Кількість тактів за секунду, яке видає процесор в штатному робочому режимі. Тактом називається окремий електричний імпульс, який використовується для обробки даних і синхронізації процесора з іншими компонентами комп'ютерної системи. Різні операції можуть вимагати як долей такту, так і кількох тактів, однак у будь-якому разі тактова частота є одним з основних параметрів, що характеризують продуктивність і швидкість роботи процесора — за інших рівних умов характеристиках процесор з більш високою тактовою частотою буде працювати швидше і краще справлятися зі значними навантаженнями. Водночас варто враховувати, що фактична продуктивність чипу визначається не тільки тактовою частотою, але і рядом інших характеристик — починаючи від серії і архітектури (див. відповідні пункти) і закінчуючи кількістю ядер і підтримкою спеціальних інструкцій. Так що порівнювати по тактовій частоті має сенс тільки чипи зі схожими характеристиками, що належать до однієї серії та поколінню.
Кеш 1-го рівня L1
Об'єм кеш 1 рівня (L1), передбаченого в процесорі.
Кеш — проміжний буфер пам'яті, в який під час роботи процесора записуються найбільш часто використовувані дані з оперативної пам'яті. Це прискорює доступ до них і позитивно позначається на швидкодії системи. Чим більше об'єм кешу — тим більше даних може зберігатися для швидкого доступу і тим вище швидкодія. Кеш 1 рівня має найбільшу швидкодію і найменший об'єм — до 128 Кб. Він є невід'ємною частиною будь-якого процесора.
Кеш 2-го рівня L2
Об'єм кеш 2 рівня (L2), передбаченого в процесорі.
Кеш — проміжний буфер пам'яті, в який під час роботи процесора записуються найбільш часто використовувані дані з оперативної пам'яті. Це прискорює доступ до них і позитивно позначається на швидкодії системи. Чим більше об'єм кешу — тим більше даних може зберігатися для швидкого доступу і тим вище швидкодія. Об'єм кеш 2 рівня може досягати 12 МБ, такий кеш має абсолютну більшість сучасних процесорів.
Тепловиділення (TDP)
Кількість тепла, що виділяється процесором під час роботи у штатному режимі. Цей параметр визначає вимоги до системи охолодження, необхідної для нормальної роботи процесора, тому іноді його називають TDP — thermal design power, буквально «потужність температурної (охолоджуючої) системи». Простіше кажучи, якщо процесор має тепловиділення в 60 Вт — для нього необхідна система охолодження, здатна відвести як мінімум таку кількість тепла. Відповідно чим нижче TDP — тим нижче вимоги до системи охолодження.
Низькі значення TDP (до 50 Вт) особливо критичні для ПК, у яких немає можливості встановити потужні системи охолодження — зокрема, систем в компактних корпусах, куди потужний кулер просто не поміститься.
