Порівняння BASEUS Bowie E8 vs BASEUS Bowie E3

Спеціальний ігровий режим у бездротових навушниках, що мінімізує затримку передачі звукової доріжки від підключеного джерела. Низький Input Lag) надає можливість швидше реагувати на те, що відбувається у віртуальних баталіях і запобігає розсинхронізації картинки зі звуком. У той же час при активації ігрового режиму бездротові навушники розряджаються швидше.

Затримка звуку в бездротових навушниках – це природний процес, що обумовлюється специфікою передачі аудіоданих через Bluetooth. Вона може бути як майже непомітною, так і явно заважає комфортному геймплею або перегляду відеоконтенту. У цьому пункті наводиться заявлений час затримки звуку в мілісекундах, який прописаний у технічних характеристиках для конкретної моделі навушників.

Імпедансом називають номінальний опір навушників змінному струму — такого, як аудіосигнал.

За інших рівних умов більш високий імпеданс знижує рівень спотворень, проте потребує більш потужного підсилювача — інакше навушники просто не зможуть видати достатню гучність. У світлі цього вибір по опору залежить насамперед від того, до якого джерела сигналу планується підключати «вуха». Так, для портативного гаджета (смартфона, кишенькового плеєра) оптимальним вважається показник у 16 Ом і менше, непоганим — 17 – 32 Ом. Більш високі значення — 33 – 64 Му і 65 – 96 Ом — зажадають вже досить потужних підсилювачів, на зразок тих, що застосовуються в комп'ютерах і телевізорах. А моделі з опором 96 – 250 Ом і вище розраховані переважно на аудіотехніку Hi-End класу і професійне застосування; для таких випадків детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр динаміка, встановленого в навушниках; в моделях з кількома випромінювачами (див. «Кількість випромінювачів»), зазвичай, враховується розмір найбільш великого динаміка, інші розміри можуть уточнюватися в примітках.

Загалом цей параметр актуальне насамперед для накладних навушників (див. «Конструкція»).У них випромінювачі можуть мати різний розмір; чим він більший — тим більш насиченим виходить звук і тим краще динамік відтворює баси, однак великі випромінювачі відповідним чином позначаються на габаритах, вазі і ціною навушників. А ось внутрішньоканальні «вуха» і вкладиші за визначенням мають дуже невеликі динаміки, а насичений бас в них досягається за рахунок інших конструктивних особливостей.

Можливість оперувати функціями та налаштуваннями навушників через мобільний додаток для смартфона або планшета. Зв'язок пристрою з пристроями зазвичай здійснюється за допомогою бездротового протоколу Bluetooth. У мобільному додатку можуть бути представлені інструменти для гнучкого налаштування звуку (еквалайзер, посилення басів тощо), перемикання режимів роботи шумозаглушення та «прозорості», перепризначення кнопок та жестів, пошуку загублених навушників та інше. Також через мобільний додаток нерідко реалізовано можливість оновлення прошивки навушників.

Функція, що дозволяє автоматично ставити відтворюваний трек на паузу при знятті навушників (або одного навушника).

Автопауза зустрічається переважно в бездротових моделях (див. «Тип підключення») формату true wireless (див. «Тип кабелю»); втім, зустрічаються і інші різновиди навушників з цією функцією — наприклад, з комбінованим підключенням і накладною конструкцією. У будь-якому випадку за роботу автопаузи зазвичай відповідає датчик наближення, що спрацьовує при віддаленні навушника від вуха. Ця функція особливо зручна в ситуаціях, коли після зняття навушників немає часу вручну ставити відтворення на паузу — наприклад, потрібно терміново зреагувати на те, що відбувається поблизу. При цьому деякі моделі здатні автоматично відновлювати відтворення при поверненні навушника на місце, однак ця функція не є строго обов'язковою — її наявність не завадить уточнити окремо.

Технологія, використовувана в Bluetooth-моделях (див. «Підключення») і дозволяє навушникам підключатися одночасно до декількох пристроїв. Завдяки цьому можна, наприклад, слухати музику з ноутбука, а при надходженні дзвінка на мобільний телефон перемикати навушники на розмову. У різних виробників дана технологія має свої особливості, а тому, якщо функція multipoint для вас критична, стоїть окремо уточнити подробиці її роботи в обраній моделі.

Кодеки і додаткові технології обробки звуку, підтримувані навушниками з підключенням по Bluetooth (див. «Підключення»). Першопочатково передача звуку по Bluetooth передбачає досить сильне стиснення сигналу; це некритично при передачі мови, однак може сильно зіпсувати враження при прослуховуванні музики. Для усунення цього недоліку і використовуються різні технології, зокрема aptX, aptX HD, aptX Low Latency, aptX Adaptive, AAC, LDAC і LHDC. Зрозуміло, для використання будь-якої з технологій її повинні підтримувати не тільки «вуха», але і Bluetooth-пристрій, з яким вони використовуються. А ось основні особливості кожного з варіантів:

— aptX. Bluetooth-кодек, створений для значного підвищення якості звуку, що передається по Bluetooth. Згідно із заявами творців, дає змогу досягти якості, порівнянної з Audio CD (16-bit/44.1 kHz). Переваги aptX найбільш помітні при прослуховуванні високоякісного контенту (наприклад, форматів lossless), проте навіть на звичайному MP3 він може дати помітне покращення звучання.

— aptX HD. Розвиток і удосконалення оригінального aptX, що дає змогу досягти чистоти звуку, порівнянної з аудіо формату Hi-Res (24-bit/48kHz). Як і в оригіналі, переваги aptX HD помітні переважно на...аудіо високої якості, хоча цей кодек не буде зайвим і для MP3.

— aptX Low Latency. Специфічний різновид описаного вище aptX, розроблений в розрахунку не стільки на покращення якості звуку, скільки на зниження затримок у передачі сигналу. Такі затримки неминуче виникають під час роботи через Bluetooth; вони не критичні для прослуховування музики, однак при перегляді відео або в іграх може виникнути значна асинхронність між зображенням і звуком. Кодек aptX LL усуває це явище, зменшуючи затримку до 32 мс — така різниця непомітна для сприйняття людиною (хоча для серйозних завдань на зразок студійної роботи зі звуком вона все одно занадто велика). Підтримка aptX LL зустрічається переважно в ігрових навушниках.

— aptX Adaptive. Подальший розвиток aptX; фактично об'єднує в собі можливості aptX HD і aptX Low Latency, проте не обмежується цим. Однією з головних особливостей даного стандарту є так званий адаптивний бітрейт: кодек автоматично регулює фактичну швидкість передачі даних, виходячи з особливостей трансльованого контенту (музика, ігрове аудіо, голосовий зв'язок тощо) і завантаженості використовуваних частот. Це, зокрема, сприяє зниженню енергоспоживання і підвищенню надійності зв'язку; а спеціальні алгоритми дають змогу транслювати звук, за якістю порівнянний з aptX HD (24 біт/48 кГц), використовуючи в рази меншу кількість даних, що передаються. А мінімальна затримка передачі даних (на рівні aptX LL) робить цей кодек таким, що відмінно підходить в тому числі для ігор і фільмів.

— aptX Lossless. Наступний ступінь розвитку технології aptX, що передбачає передачу звуку CD-якості по бездротовій Bluetooth-мережі без втрат і використання компресії. Трансляція звуку з параметрами дискретизації 16 біт / 44.1 кГц здійснюється з бітрейтом порядку 1.4 Мбіт/с – це приблизно втричі швидше, ніж було в редакції aptX Adaptive (див. вище). Підтримку aptX Lossless почали впроваджувати з кінця 2021 року у рамках ініціативи Snapdragon Sound від Qualcomm.

— AAC. Bluetooth-кодек, що застосовується переважно в портативних гаджетах фірми Apple. За можливостями помітно поступається більш прогресивним стандартам на зразок aptX або LDAC: якість звуку при використанні AAC можна порівняти з середнім MP3-файлом. Втім, для прослуховування тих же MP3 цього цілком вистачає, різниця стає помітною лише на більш прогресивних форматах. А вимоги AAC до апаратної частини невисокі, і його підтримка в навушниках обходиться недорого.

— LDAC. Фірмовий Bluetooth-кодек компанії Sony. За пропускною здатністю і потенційною якістю звучання перевершує навіть aptX HD, забезпечуючи показники на рівні Hi-Res звуку 24-bit/96kHz; існує навіть думка, що це максимальна якість, яку має сенс передбачати в бездротових навушниках — подальше покращення буде просто непомітним для людського вуха. З іншого боку, підтримка цього стандарту обходиться недешево, а гаджетів з такою підтримкою поки існує досить мало — це, зокрема, смартфони Sony, а також апарати середнього і топового класу під управлінням Android 8.0 Oreo і більш пізніх версій.

— LHDC. LHDC (Low latency High-Definition audio Codec) — це кодек високої роздільної здатності з низькими затримками, розроблений спілкою Hi-Res Wireless Audio та компанією Savitech. У переважній більшості випадків його підтримка реалізована на апаратному рівні у смартфонах Huawei та Xiaomi. Також кодек відомий під назвою HWA (Hi-Res Wireless Audio). При використанні LHDC передача сигналу телефону на навушники здійснюється з бітрейтом до 900 кбіт/с, бітовою глибиною до 24 біт і частотою дискретизації до 96 кГц. При цьому забезпечується стабільне та надійне з'єднання зі зниженим рівнем затримки. Кодек оптимально підходить для висококласних бездротових навушників та оперування прогресивними форматами цифрового звуку.

У навушниках з підтримкою голосового помічника рівень користувальницької взаємодії з пристроєм виводиться на новий якісний лад. Виклик асистент. здійснюється натисканням на одну з кнопок управління в навушниках або ж конкретної голосовою командою (наприклад, «Ok, Google» для віртуального підмайстер Google Assistant). Асистент ставить відтворення на паузу, в мить змінює гучність музики, може повідомляти користувача про надходження нових повідомлень, допомагає відповідати на повідомлення без допомоги рук, також за допомогою голосового управління з навушників даються команди на пов'язаний смартфон.