Компактні, стильні і потужні: ТОП-5 преміумкласу ультрабуків

Компанія Xiaomi не так давно щільно зайнялася розширенням свого асортименту і хвацько увірвалася на ринок ноутбуків. Як і більшість техніки від Xiaomi їх нова модель Xiaomi Mi Notebook Air 13.3 — це явний претендент на лідерські позиції на ринку.

І хоча ставлення до дизайну є досить суб'єктивною річчю, можна сміливо сказати, що ноутбук виглядає здорово. Як і попередні ноутбуки компанії, Mi Notebook Air 13.3 зроблений у вкрай мінімалістичному алюмінієвому корпусі з ідеально рівними геометричними лініями і повною відсутністю розпізнавальних знаків на корпусі. Прихильники мінімалізму точно будуть задоволені.

Взагалі, якщо дивитися виключно на технічні характеристики, то Mi Air не тільки не відстає від багатьох більш дорогих ультрабуків, але і в чому їх перевершує. Посудіть найбільш, тут є сканер відбитка пальця, швидка зарядка, якісні стереодинаміки від іменитого виробника акустики (в даному випадку AKG), можливість заряджати ноутбук через USB-C, підсвічування клавіатури і повноцінний HDMI вихід, якими виробники ультрабуків часто жертвують. Це не кажучи про обов'язкове для цього цінового сегмента тонкому, легкому та міцному алюмінієвому корпусі.

При цьому у Mi Air дуже пристойне залізо: восьмипотоковий Core i5 восьмого покоління з максимальною частотою 3.4 ГГц, SSD на 256 ГБ, оперативна пам'ять на 8 ГБ і среднеуровневая відеокарта GeForce MX150, яка тут ніби як не дуже потрібна, але і зайвої навряд чи буде.

Так у чому підступ? Загалом, його немає. Є лише пара дрібних недоліків, які не особливо впливають на загальну оцінку. По-перше, бентежить неможливість зарядити ноутбук через зарядний пристрій смартфона або з Power Bank. Навіщо тоді взагалі додавали зарядку USB-C? По-друге, у нього не сама вдала система охолодження через якої гріється і корпус, і процесор (деколи доходить до 90 градусів). Правда, перегрів проявляється лише у випадку ігрових сесій, в штатному режимі Mi Notebook Air 13.3 тримається в рамках пристойності.

З моменту своєї появи в 2015 році, безрамковий XPS 13 став своєрідним еталоном Windows-ультрабука. З оновленою моделлю Dell XPS 13 9360 та сама історія: він не вражає уяву своїм залізом або набором додаткових свістелок, але при цьому стабільно збирає п'ятірки з плюсами в оглядах, де його знову називають еталонним Windows ноутбуком.

Так чим же він цікавий? Диявол криється в деталях. По-перше, це матеріали корпусу: кришка і дно як і раніше зроблені з алюмінію, а ось робоча область з приємних на дотик пластику і карбону, яким не страшні потертості. Якість збірки на високому рівні навіть для преміумсегмента.

По-друге, це фірмовий безрамковий дисплей. Якщо у багатьох моделей безрамочность вельми відносна, то у Dell XPS 13 всі три бічні межі екрану тонкі, як у смартфонів. По-третє, це різноманітний набір портів з підтримкою Thunderbolt і можливістю заряджати ноутбук через будь-який з них.

По-четверте, це живуча батарея, яка за твердженням виробника може протриматися близько 22 годин. Без перебільшення це фантастичний результат — з зарядкою ви будете бачитися не часто. Додайте сюди більш дрібні, але не менш корисні дрібниці на зразок зручного індикатора заряду, спритного сканера відбитка, потужних динаміків з підтримкою технології Waves MaxxAudio і дуже комфортною клавіатури.

Завершують картину продуктивна начинка (новий Core i5 на 4 ядра + 8 ГБ ОЗП + SSD на 256 ГБ) і відмінний дисплей. Останній володіє натуральної передачею кольору, високою контрастністю і великим запасом яскравості. Ну а мінуси йде незвична розкладка клавіатури з підрізаними функціональними клавішами і досить гучна (по мірках ультрабуков) система охолодження. З іншого боку, рівень шуму буде залежати від параметрів і режиму використання. Утиліта Dell Power Manager дозволяє тонко налаштувати під себе режим роботи процесора і системи охолодження.

Зваживши всі плюси і мінуси стає зрозуміло, чому цю модель так хвалять.

У 2017 році Microsoft розширила лінійку «еталонних» на її думку гаджетів Surface, додавши в неї новий ультрабук. Модель завоювала певний успіх і через рік компанія випустила сіквел.

Перше, на що звертають увагу в компанії — це збільшена на 85% потужність Surface 2. На відміну від попередника в ньому встановлений восьмипотоковий Core i5 восьмого покоління і SSD на 256 ГБ, а запас оперативної пам'яті збільшився до адекватних 8 ГБ (було 4). Все це дало змогу називати ноутбук дійсно потужною машиною, відповідної стандартам 2018 – 2019 років. Також у нового Surface серйозно прокачали час автономної роботи, яке в деяких випадках може досягти 14.5 годин. Це один з кращих результатів серед ноутбуків взагалі.

На відміну від начинки і батареї сенсорний екран чіпати не стали, благо він відмінно виглядає і за сучасними мірками. За характеристиками це 13-дюймова IPS-матриця з захисним покриттям Gorilla Glass 3 і незвично великою роздільною здатністю 2256x1504. Спочатку це викликає питання (навіщо так багато на 13 дюймів?), але вони відпадають при першому ж знайомстві з ноутбуком і його дисплеєм. Екран супер у всіх відносинах.

Втім, незважаючи на статус «еталонного», ноутбук не позбувся низки проблем, частина з яких тягнеться з першої версії. Головна з них — це ігнорування існування USB-C. Це не дуже добре вже зараз, а якщо врахувати, що власник ноутбука буде користуватися нею 3 – 4 роки, відсутність USB-C стане ще більш вираженою проблемою.

Друга проблема є продовженням першої. У ноутбука не просто застаріла периферія, вона ще й дуже обмежена — всього один USB-порт. Зрозуміло, що це тоненький і легенький ультрабук, ніхто не буде підключати до нього армію мишок, клавіатур і смартфонів. Але всього один порт — це що взагалі таке?

Якщо ж закрити на це очі і придбати USB-хаб, то в іншому новий Surface буде відмінним ультрабуком преміумкласу з дизайном, що запам'ятовується (алюміній з текстурою під повсть), системою розпізнавання обличчя, зручною робочою клавіатурою з підсвічуванням і безліччю інших корисних дрібниць.

У Apple давно склалася традиція — один рік вони презентують нові в чомусь проривні гаджети, а на наступний просто випускають їх поліпшені версії. Це стосується і нового MacBook Air, який є покращеною версією торішнього Air.

Найбільшим оновленням нового MacBook Air став дисплей. Якщо ви користувалися Retina-дисплеєм, ви знаєте, про що я кажу. Він великий і яскравий, з приємним колірним балансом. Що стосується цифр, ми говоримо про підвищення роздільної здатності з 1440x900 до 2560x1600 пікселів і підвищення щільності пікселів в два рази. Що стосується яскравості, контрастності і кольору, то тут все як завжди ідеально. І останнє, що хотілося б відзначити по частині екрану — зниклі товсті рамки навколо нього.

Звичайно ж, покращився і залізо. Новим мотором ноутбука став чотирипотоковий Core i5 лінійки Amber Lake зі зниженим енергоспоживанням. У зв'язці з ним працює 8 ГБ оперативної пам'яті LPDDR3 (варіація DDR3 зі зниженим енергоспоживанням) і швидкісний SSD на 265 ГБ, який підключений безпосередньо до шини PCI-E, завдяки чому володіє швидкісними показниками в кілька разів вище звичайного SSD. Всі ці поліпшення зробили оновлений Air набагато могутніше і швидше.

Поліпшення позначилися не тільки на швидкості — ноутбук тепер набагато тихіші і холодніші, завдяки чому тонкий алюмінієвий корпус практично не гріється. До речі, сам корпус виглядає відмінно і зібраний на тверду п'ятірку. Час автономної роботи тепер становить 12 годин. Серед інших фірмових булочок обов'язково потрібно відзначити шустрий сканер відбитка пальця та чудовий фірмовий тачпад з підтримкою Force Touch і розпізнаванням ступенів сили натискання. Працювати на ньому одне задоволення, а повертатися до мишки потім ну ніяк не хочеться.

По частині портів Apple зробила теж саме, що робить пару років тому — прибрала все, залишивши лише порти USB-C з підтримкою Thunderbolt. На початок 2019 року це явно не саме практичне рішення, але воно явно зроблено з оглядкою на майбутнє, коли З USB стане стандартом, а до сили Thunderbolt долучиться все більше людей. Що не кажіть, а можливість транслювати через один і той самий порт відео картинку, заряджати ноутбук і передавати дані на швидкості в рази вище звичайного USB 3.0 — це круто. Але це все в майбутньому, а зараз ми маємо лише 2 вільних порту і потенційну метушню з перехідниками.

У HP всерйоз задумалися про те, як повинен виглядати ідеальний сучасний ноутбук. В результаті у них вийшов вкрай цікавий ультрабук в тонкому і легкому корпусі, який вміє трансформуватися в планшет.

13-дюймовий сенсорний дисплей ноутбука зроблений на базі сверхкачественной UWVA-матриці (роздільна здатність 1920x1080) і може похвалитися ідеальними кутами огляду, насиченою передачею кольору і високою контрастністю. Захищено все це відомим склом Gorilla Glass, що добре зарекомендували себе в світі смартфонів і планшетів.

Алюмінієвий корпус виглядає по-хорошому мінімалістично, а про багату родоводу нагадує лише лого HP на кришці. На вигляд і на дотик це на 100% преміум-пристрій. Усередині корпусу ми побачимо чотирипотоковий процесор сімейства Intel Core i5 Kaby Lake (робочі частоти 2.8 ГГц — 3.9 ГГц), 16 ГБ пам'яті типу DDR4 і швидкісний SSD накопичувач 512 ГБ. Як бачимо, начинка продуктивна, але не зовсім збалансована. Все-таки, чип на 4 ядра був би не зайвим. Зате в якості бонусу користувач отримує абсолютно безшумну систему охолодження.

Серед інших приємних моментів варто відзначити фірмову акустику від Bang & Olufsen, вологозахищені клавіатуру і повний пакет безпеки, що включає в себе сканер відбитків пальців, сканер особи, замок kensington та модуль безпеки TPM.

Сильні сторони даного трансформера — вражаюче час автономної роботи і підтримка швидкої зарядки. За паспортом HP обіцяє до 16.5 годин роботи.

На тлі всього цього головним мінусом виглядає ціна в 2 рази вище середньостатистичного бізнес-ультрабука. Навіть з урахуванням відмінного сенсорного дисплея і можливості перетворюватися на планшет, цінник в 2 з гаком тисячі доларів здається завищеними.

Компанія Xiaomi не так давно щільно зайнялася розширенням свого асортименту і хвацько увірвалася на ринок ноутбуків. Як і більшість техніки від Xiaomi їх нова модель Xiaomi Mi Notebook Air 13.3 — це явний претендент на лідерські позиції на ринку.

І хоча ставлення до дизайну є досить суб'єктивною річчю, можна сміливо сказати, що ноутбук виглядає здорово. Як і попередні ноутбуки компанії, Mi Notebook Air 13.3 зроблений у вкрай мінімалістичному алюмінієвому корпусі з ідеально рівними геометричними лініями і повною відсутністю розпізнавальних знаків на корпусі. Прихильники мінімалізму точно будуть задоволені.

Взагалі, якщо дивитися виключно на технічні характеристики, то Mi Air не тільки не відстає від багатьох більш дорогих ультрабуків, але і в чому їх перевершує. Посудіть найбільш, тут є сканер відбитка пальця, швидка зарядка, якісні стереодинаміки від іменитого виробника акустики (в даному випадку AKG), можливість заряджати ноутбук через USB-C, підсвічування клавіатури і повноцінний HDMI вихід, якими виробники ультрабуків часто жертвують. Це не кажучи про обов'язкове для цього цінового сегмента тонкому, легкому та міцному алюмінієвому корпусі.

При цьому у Mi Air дуже пристойне залізо: восьмипотоковий Core i5 восьмого покоління з максимальною частотою 3.4 ГГц, SSD на 256 ГБ, оперативна пам'ять на 8 ГБ і среднеуровневая відеокарта GeForce MX150, яка тут ніби як не дуже потрібна, але і зайвої навряд чи буде.

Так у чому підступ? Загалом, його немає. Є лише пара дрібних недоліків, які не особливо впливають на загальну оцінку. По-перше, бентежить неможливість зарядити ноутбук через зарядний пристрій смартфона або з Power Bank. Навіщо тоді взагалі додавали зарядку USB-C? По-друге, у нього не сама вдала система охолодження через якої гріється і корпус, і процесор (деколи доходить до 90 градусів). Правда, перегрів проявляється лише у випадку ігрових сесій, в штатному режимі Mi Notebook Air 13.3 тримається в рамках пристойності.

MSI PS42 не з тих пристроїв, що відразу вражають сміливими дизайнерськими рішеннями. Як кажуть дизайнери MSI, вони прагнули відобразити в зовнішності ноутбуків спокій і зосередженість. Тому весь алюмінієвий корпус, клавіатура і внутрішня обробка пофарбовані в один колір, а на корпусі мінімум розпізнавальних знаків. Щоб спокій не скотилося в нудьгу метал корпусу має приємну на дотик текстуру, а під екраном розташувалася досить помітна решітка радіатора.

Чим новий MSI PS42 підкуповує з перших хвилин, так це скромними габаритами. Дивлячись на ноутбук, складно вгадати в ньому модель з 14-дюймовим дисплеєм. Такий ефект досягається за рахунок мінімальних рамок навколо екрану і тонкого корпусу. Та й важить він менше багатьох 13-дюймових моделей, всього 1.19 кг. Сам екран хороший не тільки тонкими рамками. Матрицю відрізняє якісна рівномірне підсвічування і природна передача кольору, яку у разі необхідності можна підправити за допомогою утиліти MSI True Color. Full HD роздільної здатності для екрана 14 дюймів більш ніж достатньо.

Всередині компактного корпусу прихована сучасна і потужна начинка. «Серце» системи — енергоекономічний восьмипотоковий Intel Core i5-8250U. У парі з процесором трудиться дискретний відеоприскорювач GeForce MX150 з двома гігабайтами пам'яті. По мірках ультрабуков це пристойна відеокарта, яка дасть змогу пограти після роботи в FIFA або Fortnite. Оперативної пам'яті в цій комплектації ноутбука — 8 гігабайт. Окремої згадки заслуговує SSD, який завдяки інтерфейсу NVMe забезпечує швидкість читання даних до 3000 МБ/с.

Окремої похвали інженери MSI заслуговують за те, що уникли загального прокляття компактних ноутбуків — скупого набору інтерфейсів. У MSI PS42 їх 4 — по два звичайних USB третьої версії і по два USB-C. Плюс є HDMI, який виробники ультрабуків зазвичай випилюють в цілях економії місця. Тепер про недоліки. Їх мало і вони стосуються ергономіки. Перший — це дрібнуватий тачпад на якому до того ж розташований сканер відбитка пальця. Враховуючи невелику площу ноутбука, працювати з ним не дуже зручно. Друга претензія може прозвучати дивно, але що поробиш. Через особливостей шарніра цей ультрабук не виходить відкрити однією рукою як більшість ультрабуків. Втім, це вже не стільки мінуси, скільки причіпки.

Перше, на що звертаєш увагу при погляді на Asus ZenBook S — це його габарити. Майже всі виробники сьогодні намагаються робити тонше, легше, але у Asus вийшло щось з розряду фантастики — товщина корпусу складає всього 12.9 мм при вазі в 1 кг. Для порівняння навіть найлегші і тонкі ультрабуки важать під 1.3 кг при товщині корпусу в 15 – 16 мм.

При всіх обмеженнях корпусу ZenBook S видає топову продуктивність: чип Core i7 восьмого покоління, 16 ГБ оперативної пам'яті, стандартний для ультрабуків інтегрований відеочип Intel HD 620 і місткий і швидкий SSD формату NVMe на 512 ГБ. Додайте до цього комплекту відеокарту калібру GeForce 1060 і отримаєте потужний ігровий ноутбук. Хоча, зробити на практиці це, звичайно ж, не вийде — в корпусі для неї просто немає місця. Тому тут встановлено традиційний для ультрабуків вбудований відеочип Intel HD 620.

При цьому пріоритетом інженерів була аж ніяк не потужність, а зручність в роботі. Так у ноутбуці використовується хитрий шарнір ErgoLift, який при відкритті кришки автоматично піднімає верхню половину ноутбука і нахиляє екран під комфортним для користувача кутом. Завдяки такій незвичайній конструкції руки зручно лягають на клавіатуру, а система охолодження без проблем розсіює зайве тепло через що ноутбук практично не нагрівається.

Інші зручності включають в себе тачпад зі скляним покриттям і підтримкою управління жестами, зручну клавіатуру з великими клавішами і повноцінним функціональним блоком, чуйний сканер відбитка пальця і кілька досить гучних і якісних динаміків від Harman Kardon. Вишенькою на торті є акумулятор з підтримкою USB, швидкої зарядки і максимальним часом роботи в 13.5 годин.

Можна було б посварити периферію ноутбука, що складається виключно з портів USB-C. Адже зв'язка із звичайних USB і USB-C куди практичніше. Однак на відміну від Apple Asus комплектує ноутбук окремим перехідник з HDMI, звичайним USB і додатковим USB-C. Додайте сюди підтримку Thunderbolt і лаятися не буде на що.

У Apple давно склалася традиція — один рік вони презентують нові в чомусь проривні гаджети, а на наступний просто випускають їх поліпшені версії. Це стосується і нового MacBook Air, який є покращеною версією торішнього Air.

Найбільшим оновленням нового MacBook Air став дисплей. Якщо ви користувалися Retina-дисплеєм, ви знаєте, про що я кажу. Він великий і яскравий, з приємним колірним балансом. Що стосується цифр, ми говоримо про підвищення роздільної здатності з 1440x900 до 2560x1600 пікселів і підвищення щільності пікселів в два рази. Що стосується яскравості, контрастності і кольору, то тут все як завжди ідеально. І останнє, що хотілося б відзначити по частині екрану — зниклі товсті рамки навколо нього.

Звичайно ж, покращився і залізо. Новим мотором ноутбука став чотирипотоковий Core i5 лінійки Amber Lake зі зниженим енергоспоживанням. У зв'язці з ним працює 8 ГБ оперативної пам'яті LPDDR3 (варіація DDR3 зі зниженим енергоспоживанням) і швидкісний SSD на 265 ГБ, який підключений безпосередньо до шини PCI-E, завдяки чому володіє швидкісними показниками в кілька разів вище звичайного SSD. Всі ці поліпшення зробили оновлений Air набагато могутніше і швидше.

Поліпшення позначилися не тільки на швидкості — ноутбук тепер набагато тихіші і холодніші, завдяки чому тонкий алюмінієвий корпус практично не гріється. До речі, сам корпус виглядає відмінно і зібраний на тверду п'ятірку. Час автономної роботи тепер становить 12 годин. Серед інших фірмових булочок обов'язково потрібно відзначити шустрий сканер відбитка пальця та чудовий фірмовий тачпад з підтримкою Force Touch і розпізнаванням ступенів сили натискання. Працювати на ньому одне задоволення, а повертатися до мишки потім ну ніяк не хочеться.

По частині портів Apple зробила теж саме, що робить пару років тому — прибрала все, залишивши лише порти USB-C з підтримкою Thunderbolt. На початок 2019 року це явно не саме практичне рішення, але воно явно зроблено з оглядкою на майбутнє, коли З USB стане стандартом, а до сили Thunderbolt долучиться все більше людей. Що не кажіть, а можливість транслювати через один і той самий порт відео картинку, заряджати ноутбук і передавати дані на швидкості в рази вище звичайного USB 3.0 — це круто. Але це все в майбутньому, а зараз ми маємо лише 2 вільних порту і потенційну метушню з перехідниками.

Лінійка Thinkpad X1 Carbon позиціонується компанією Lenovo як більш легка і компактна альтернатива флагманської T-серії. Завдяки цьому невеликі 14-дюймові ноутбуки виглядають як 12-дюймові моделі.

Якщо не знати, що за гаджет перед тобою, не відразу зрозумієш, за що заплатив гроші. Апарат виглядає не як типовий ноутбук преміум «більше $1000», а як мініатюрна аскетична машинка для серйозних завдань. Таке враження створюється за рахунок однотонного корпусу з міцного і легкого вуглепластику. Він приємний на дотик, не боїться дрібних подряпин і ударів (відповідає військовому стандарту MIL-STD-810G), але при цьому швидко покривається відбитками пальців. Зовні ноутбук виглядає строго і мінімалістично, проте злегка псує враження логотип Thinkpad в правому кутку під клавіатурою. Він не дуже вписується у загальний концепт і виглядає, як випадково приклеєний рекламний стікер.

В плані заліза новий Thinkpad X1 Carbon є околотоповым ноутбуком: у ньому встановлено восьмипотоковий процесор Core i7 з максимальною частотою в 4 ГГц, 8 ГБ оперативної пам'яті і SSD на 256 ГБ. Останній працює за стандартом NVMe і забезпечує швидкість роботи в кілька разів вище, ніж у звичайного SSD і в десятки разів вище, ніж у стареньких HDD. Завдяки такому залізу Thinkpad X1 Carbon включається і вимикається фактично миттєво, а важкі проєкти в софті типу Final Cut і Ableton завантажуються за 10 – 15 секунд.

Серед позитивних сторін ноутбука варто виділити дуже здорово звучать вбудовані динаміки, потужний арсенал для захисту даних користувача (біометрія, замок kensington і далі за списком), відмінну батарею (до 19 годин автономної роботи) з підтримкою швидкої зарядки і роз'єм USB-C, якісний висококонтрастний дисплей з тонкими бічними рамками і повноцінний набір портів, включаючи підтримку Thunderbolt. По частині комунікації посварити можна хіба що незручне розташування картрідера на задньому торці. А щоб відкрити його, потрібна скріпка.

Окремої згадки заслуговує клавіатура Thinkpad X1 Carbon. Клавіші мають порівняно великий для низькопрофільних клавіатур хід і чіткий тактильний відгук. Водночас кнопки натискаються м'яко — ті, кому доводиться набирати багато тексту, обов'язково це оцінять. Ну і звичайно ж не можна оминути увагою сховався прямо посеред клавіатури традиційний червоний трекпоинт, який дозволяє замінити мишу і тачпад. Принцип роботи у нього досить простий: напрямок натиску визначає бік руху курсору миші, а сила натиску задає швидкість курсору. Хоча на словах це звучить просто, відчуття від роботи з ним досить незвичні. Але штука і справді зручна. Не спроста він є фірмовим атрибутом лінійки Thinkpad з середини 90-х.