Форм-фактор та тип материнської плати

Всі корпуси відрізняються розмірами та формами, мають власну класифікацію. Одні універсальні, інші можуть встановлюватися лише вертикально чи горизонтально. Великий не завжди добре, а маленький не завжди погано. Все залежить від напрямку ПК і, відповідно, комплектуючих, які будуть встановлені. Головним орієнтиром під час вибору є материнська плата, оскільки вона теж класифікується за розмірами і може бути кількох типів, кожен із яких підійде для певного форм-фактора.

Основними типорозмірами корпусів є:

  • Ultra Tower – найбільший та наймісткіший варіант.
  • Full Tower – стандартний повнорозмірний корпус.
  • Midi Tower – модель середніх розмірів, найпоширеніша.
  • Mini Tower – найкомпактніший форм-фактор.
  • Desktop – настільний корпус, частіше з невеликими габаритами.
  • Cube Case — кубічне компонування з оригінальним дизайном, частіше настільного розміщення, яке може бути різних розмірів.

Тепер давайте визначимося, який форм-фактор корпусу підійде під певні комплектуючі, зокрема материнську плату, яка буде основою для збірки ПК. Для цього наші експерти склали наочну таблицю відповідності.

Таблиця відповідності форм-фактора корпусу материнській платі та призначенню ПК
Форм-фактор корпусу Тип материнської плати Напрямок ПК Встановлення
Ultra Tower XL-ATX, E-ATX, ATX, Для найбільш продуктивних збірок: ігрові, майнінг, мультизбірки Вертикальне
Full Tower 2 х micro-ATX Для продуктивних ігрових збірок, професійної роботи з графікою Вертикальне
Midi Tower XL-ATX, E-ATX, ATX Для ігрових, офісних, домашніх збірок аматорського та професійного рівня Вертикальне
Mini Tower E-ATX, ATX, micro-ATX Для домашніх та офісних збірок початкового та середнього рівнів, медіасерверів Вертикальне
Desktop micro-ATX, mini-ITX Для домашніх та офісних збірок початкового та середнього рівнів, медіасерверів Вертикальне, горизонтальне, універсальне
Cube Case ATX, micro-ATX, mini-ITX Для дизайнерських домашніх та ігрових збірок усіх рівнів, медіасерверів Вертикальне

Визначившись із задачами та напрямком комп'ютера, можна легко підібрати необхідний за розміром корпус, який вмістить материнку та інші компоненти.

Сумісність з системами охолодження

Другий за важливістю момент технічного плану, який необхідно враховувати при виборі корпусу для потужного комп'ютера — сумісність із системою охолодження процесора. Для домашніх та офісних збірок цей критерій не є важливим. Охолодження може бути пасивним, повітряним чи рідинним. Перший варіант використовується тільки в простих медіасерверах (домашні кінотеатри), де не передбачені високі навантаження на процесор, а для збірки застосовується компактний Mini Tower, Desktop або Cube Case.

Більшість робочих станцій використовують повітряне охолодження у вигляді кулера або башти. Для першого випадку підійде будь-який корпус, оскільки габарити радіатора та вентилятора стандартно малі. Такі збірки орієнтовані на офісне та домашнє застосування, ігри початкового рівня. А ось для більш продуктивних машин знадобиться охолодження вежевого типу, тому тут необхідно враховувати загальну висоту системи та забезпечити достатню ширину для її встановлення. Краще звернути увагу на Full Tower та Midi Tower.

Корпус для найбільш продуктивних систем повинен підтримувати монтаж рідинного охолодження. Конструкція передньої та верхньої панелей повинні мати відповідні вентилятори для встановлення радіаторної бази на 240 або 360 мм з двома або трьома кулерами. Саме ці місця вважаються найефективнішими для СРО.

Незалежно від форм-фактора і призначення ПК, корпус повинен мати гарну вентильованість. Зверніть увагу на наявність місць під додаткові вентилятори внизу та ззаду, щоб забезпечити ефективний приплив холодного та відведення гарячого повітря.

Наявність та розташування блоку живлення

Придбати корпус з комплектним БЖ має сенс тільки для звичайних домашніх збірок, призначених для побутових задач — серфінг в інтернеті, робота з офісними програмами, перегляд фільмів. Деякі компактні бокси також комплектуються вбудованим блоком живлення через його нестандартні габарити. В інших випадках наші експерти рекомендують надавати перевагу системним блокам без БЖ, а також враховувати його місце для встановлення.

Багато виробників перейшли на нижнє розташування джерела живлення. Причин для цього достатньо. По-перше, звільняється верхня панель для монтажу СРО. По-друге, відкривається місце для встановлення масивної башти на процесор. По-третє, підвищується ефективність контролю за температурою. Вбудований в БЖ вентилятор захоплює холодніше повітря, яке за визначенням знаходиться знизу, що веде до зниження температури, яка надходить з нього у внутрішній простір системника. Та й варто враховувати підвищення стійкості.

Незважаючи на всі особливості, у продажу залишається достатньо моделей із верхнім розташуванням блоку живлення. Даний підхід може без проблем застосовуватися в офісних та домашніх комп'ютерах, які не схильні до тривалих максимальних навантажень, характеризуються низьким тепловиділенням.

Вбудовані роз'єми та регулятори

Стандартно системні блоки оснащуються базовими роз'ємами 3.5 мм для навушників та парою USB 2.0/3.2. У більш прогресивних моделях зустрічаються кардридер (SD / microSD), порт USB-C та eSata для підключення високошвидкісних флешок та зовнішніх SSD (HDD) дисків. Це дає змогу розширити функціональність ПК без додаткової периферії. У корпусах з вбудованою системою охолодження та підсвічуванням можуть також бути поворотні регулятори та перемикачі. Це дає можливість швидко змінювати зовнішній вигляд та управляти обертами вентиляторів для контролю шумності.

Розташування фронтальних роз'ємів також має значення. Варто відразу відмовитись від бокового розміщення. Багато комп'ютерних столів мають досить вузьке місце під системний блок, тому місця для маніпуляцій зі штекерами та роз'ємами просто не залишиться. При встановленні корпусу на підлозі компоненти, що виступають за його межі, легко зачепити ногою, що призведе до поломки як портів, так і периферії. Аналогічна проблема можлива і при передньому розташуванні інтерфейсів, але такий підхід є зручнішим та безпечнішим, особливо під захистом комп'ютерного столу. Оптимальним варіантом буде верхня панель, яка завжди під рукою, виключає компоненти, що виступають вперед, а висота ніш під системники зазвичай йде із запасом для комфортного використання.

Дизайн

Зовнішній вигляд системного блоку звичайно поступається за важливістю основним технічним аспектам, хоча теж має величезне значення. Особливо це стосується десктопних версій. Але й дивитися на похмуру коробку для підлоги, яку соромно показати друзям, теж нікому не хочеться. Тому при виборі комп'ютерного корпусу необхідно враховувати дизайн. Значно підвищити ефектність візуального сприйняття допоможуть оглядові вікна із загартованого скла. У таких випадках можна використовувати комплектуючі (оперативна пам'ять, кулер, відеокарта) із власним підсвічуванням. Часто на материнських платах передбачені роз'єми та додаткове програмне забезпечення, яке дає змогу синхронізувати візуальні ефекти. Підкреслити дизайн можуть скляні лицьові панелі та RGB/ARGB підсвічування. Не варто захоплюватися химерними формами з великою кількістю зовнішніх відсіків, заглиблень, порожнин, оскільки в них регулярно накопичуватиметься пил.

Кількість відсіків під накопичувачі

У великому корпусі передбачено багато місць для встановлення дисків 3.5 та 2.5 дюймів, додаткових оптичних приводів, що є нормою для створення ігрових та серверних збірок. У компактних моделях кількість слотів вже обмежена, але насправді достатня для більшості офісних і домашніх задач. Сьогодні у будь-якому корпусі можна знайти пару місць для жорсткого (3.5”) та твердотільного(2.5”) дисків, а за потреби вистачає варіантів, де їх кількість більше 5.

Більш важливим є питання зручності їхнього розміщення. Всі ми пам'ятаємо застарілі системники, де накопичувачі встановлювалися у спеціальному кошику в передній частині. Таке розташування залишається актуальним і зараз, добре підходить для збірки ПК під прості задачі для дому чи офісу. Але це може стати серйозною перешкодою для створення ефективного охолодження у продуктивних машинах, оскільки передня панель є найбільш вдалим місцем для встановлення вентиляторів. Тому для ігрових комп'ютерів краще придивитися до корпусів, де диски вбудовуються в бокові або нижні панелі. Такі місця часто підтримують безгвинтове кріплення за допомогою фіксаторів, гарантуючи швидкознімність без викрутки.

Зручність експлуатації та обслуговування

На завершальному етапі необхідно подумати про комфорт обслуговування та ефективність експлуатації всього системного блоку. Важливими аспектами можуть бути прогумовані ніжки (замість литих металевих або твердих пластикових накладок), які дають можливість усунути вібрацію, що негативно позначається на роботі комплектуючих і загальній шумності. Особливо актуально для збірок з великою кількістю кулерів. Додаткова шумоізоляція може стати в нагоді для настільних корпусів, але варто пам'ятати, що є ризик збільшення внутрішньої температури. Якщо планується часто заглядати всередину корпусу для обслуговування або заміни комплектуючих, то варто придивитися до блоків з безгвинтовим кріпленням бокової кришки або реалізацією її у вигляді дверцят, що відкриваються.

А ось що дійсно має бути обов'язково у гарному корпусі, так це продуманий кабель-менеджмент та захист від пилу. Висячі гронами дроти псують не лише зовнішній вигляд, але й погіршують вентильованість. Тому найкращим варіантом буде наявність внутрішніх коробів для прихованого розведення шлейфів та дротів від блока живлення. Простішим рішенням може стати розміщення кабелів між правою кришкою та перегородкою під материнку, хоча даний метод вирішує проблему лише частково. Безперечним плюсом буде наявність фільтрів на вентканалах корпусу. Це значно знизить ризик накопичення пилу всередині, у тому числі на платах, електричних пробоїв і виходу з ладу комплектуючих, забезпечить високу ефективність системи охолодження. Але не варто забувати про періодичне чищення пилових фільтрів, щоб гарантувати вільний приплив свіжого повітря всередину корпусу.