Ванни: характеристики, типи, види

— Окремостояча. У дану категорію включені ванни, які не потребують встановлення поруч зі стіною або іншою додатковою опорою і здатні стійко стояти на рівній підлозі. Чисто практична перевага таких виробів очевидна: їх можна встановити в будь-якому місці приміщення. Водночас варто відзначити, що використовувати окремостоячі ванни має сенс тільки в дуже просторих кімнатах. Тому більшість таких моделей належить до преміумкласу і призначається в основному для ванних кімнат великого розміру. Також відзначимо, що ванни цього типу нерідко мають оригінальний дизайн — наприклад, оснащуються фігурними ніжками в стилі ретро. Це, зрозуміло, теж впливає на вартість.

— Пристінна. Ванни, які передбачається встановлювати одним бортом до стіни. Це один із найбільш популярних варіантів розміщення ванної в санвузлі, що дає змогу значно заощадити місце у приміщенні. Стояти такі ванни можуть як на власній основі, так і на ніжках. Передня та бокові панелі у них цільнолиті. Пристінні ванни можуть похвалитися великою різноманітністю форм, також цей тип підкуповує практичністю з погляду простоти у догляді – доступ до ванни залишається вільним із трьох сторін.

— Вулична. До цієї категорії належать всі ванни, які можуть бути встановлені на відкритому повітрі. Стаціонарні рішення подібного форм-фактора при монтажі заглиблюються в землю, а комунікації до них підводяться під ча...шею або в спеціальному технічному приміщенні. Окремостоячі купелі підлягають розміщенню в саду, на присадибній ділянці, на терасах і навіть дахах заміських будинків з можливістю підведення відповідної гідросистеми.

Форма ванни по верхньому зовнішньому краю. Від цього залежить як зовнішній вигляд, наприклад і особливості установки, а в багатьох випадках ще й використання. Зазначимо, що контури внутрішнього простору (куди безпосередньо наливається вода) часто не збігаються із заявленою формою — наприклад, прямокутні ванни зазвичай мають овальну внутрішню частину. Це робиться для того, щоб забезпечити зручність того, хто купається.

- Прямокутна. Традиційна, найпоширеніша форма. Є дуже універсальною, однаково добре підходить для встановлення ванни окремо від стін, біля стіни чи навіть у кутку.

- Прямокутна (скошені кути). Різновид прямокутних ванн з кутами, які не є строго прямими, а виконані з характерним заокругленням (від 2 см і більше). Скошені кути надають відчуття плавності та гармонії. Зазначимо, що закруглену форму можуть мати контури ванної в цілому, наприклад і її чаші зокрема.

- Прямокутна з дугою. Прямокутні ванни з одного з боків дугової (вигнутої) форми. Подібне конструктивне хитрощі можуть мати як естетичну цінність, наприклад і практичні переваги. Зокрема, дугова форма часто покращує ергономіку, підтримуючи більше зручну позу при прийнятті ванни.

- Кутова різнобічна. Обов'язковою рисою будь-якої кутової ванни є наявність двох сторін, що сходяться під прямим кутом (вони при встановленні вп...ритул примикають до стін приміщення). У разі ці сторони мають різну довжину, звідси і назва. Зовнішня частина, яка не контактує з кутами, може мати різну форму, але найчастіше вона робиться закругленою.

- Кутова симетрична. Різновид кутових ванн, в якій примикають до кута приміщення сторони мають однакову довжину. В іншому ж такі моделі повністю аналогічні кутовим різнобічним (див. вище).

- Овальна. У овальних ваннах форма зовнішнього краю зазвичай повторює контури внутрішнього простору. Зовнішній вигляд і конструкція таких виробів можуть бути різними - наприклад, одні схожі на закруглені прямокутники і можуть встановлюватися впритул до стіни, інші ближче до класичного овала (без прямих ліній) і розраховані швидше на розміщення, що окремо стоїть.

- Кругла. Як і в овальних (див. вище), зовнішня та внутрішня форма у таких ваннах ідентичні. Така форма зручна для двомісних моделей; крім того, вона є дуже вигідною – на круглу ванну потрібно менше матеріалу, ніж на овальну або прямокутну того ж об'єму. Щоправда, такі вироби практично не підходять для установки в кут.

- Квадратна. Квадратна форма з ряду причин зустрічається в основному серед двомісних ванн, і дуже рідко. Внутрішнє місце в таких виробах може бути як круглим, наприклад і овальним (витягнутим по діагоналі квадрата); а квадратна форма зовнішнього краю передбачається зручності кутової установки. Зазначимо, що такі ванни займають чимало місця.

- Півкругла. Ванни у формі половини кола зазвичай розраховані на встановлення біля стіни плоскою стороною до стіни. Цей варіант зустрічається переважно у дизайнерських моделях на два сидячі місця.

- Бочкоподібна. Ванни, що нагадують за формою барило. Зазвичай такі моделі мають вигнуті бічні сторони, які формують округлу та плавну форму – як у класичної бочки. Своїми контурами бочкоподібні вироби створюють візуально приємні ефекти та забезпечують комфортну посадку у ванну.

- Нестандартна. До цієї категорії включені ванни, які не належать до жодної з описаних вище форм. «Нестандартні» вироби випускаються в різних формах: у вигляді прямокутника з викривленою передньою частиною, овалу, що має з одного кінця панель для кутової установки, багатокутника, трикутника з закругленими кутами і т.п. Звертати увагу на цей варіант варто насамперед тим, для кого поряд з функціоналом важливим є оригінальний зовнішній вигляд ванни.

Ванни, виконані у характерному ретро оформленні «під старовину». Моделі в ретро-дизайні розраховані насамперед на те, щоби вписатися у відповідні інтер'єри приміщення. Їхня відмінна риса у зовнішності — характерні фігурні ніжки, що підкреслюють розкіш «старовини».

Робочий об'єм ванни; зазвичай вказується за кількістю води, яку можна налити до рівня переливу.

Загалом чим більше об'єм, тим, зазвичай, зручніше ванна, тим вище ймовірність, що в ній вдасться лягти або навіть зануритися у воду майже цілком, за шию. Однак варто враховувати, що моделі одного об'єму можуть помітно різнитися за розмірами і формою (як зовнішньої, так і внутрішньої). Це означає, що більша ємність ще не гарантує зручності для конкретного користувача. Крім того, наповнення об'ємної ванни буде займати більше часу і зажадає більшої кількості води, що може бути критично за наявності лічильників або обмежених об'ємах водопостачання (наприклад, подачу гарячої води від накопичувального бойлера).

— Акрил. Полімерний матеріал, досить популярний в сучасних ваннах за рахунок поєднання порівняно невисокої вартості і гарної надійності. Ще одна важлива перевага — легкість в обробленні, що дає змогу створювати ванни практично будь-якої форми, зокрема досить химерної. Чистий акрил досить стійкий і довговічний; щоправда, він порівняно легко дряпається, але така поверхня реставрується без особливих труднощів. Водночас варто враховувати, що в недорогих ванних може використовуватися поєднання акрилу з АБС-пластиком. Такий матеріал дає можливість знизити вартість виробу, проте негативно позначається на його стійкості до зношування — ванна може досить швидко втратити товарний вигляд.

— Акрил зі склом. До цієї категорії потрапляють акрилові ванни (див. вище) з прозорою скляною стінкою. Таке рішення несе виключно дизайнерський підхід. Варто відзначити, що виглядає «скляна» ванна дійсно вражаюче.

— Кварил. Модифікація акрилу (див. вище), що поєднує власне акрил з кварцовим піском. Його головними перевагами є висока міцність і надійність, за рахунок чого можна надавати ваннам будь-яких форм (зокрема з безліччю вигинів), а ймовірність появи пошкоджень при ударах значно нижче, ніж у акрилу. Крім того, кварил довго зберігає «товарний вигляд». З іншого боку, він трохи важчий акрилу, коштує дорожче, та й у реставрації досить складний (якщо подряпина або тріщина...все ж з'явиться).

— Чавун. Класичний матеріал, який досить широко використовується й донині. Чавун характеризується гарною міцністю і довговічністю, а його велика вага в даному разі є швидше перевагою — зрушити таку ванну з місця дуже важко, навіть якщо робити це спеціально. Крім цього, товсті стінки з чавуну мають високу теплоємність; це потрібно враховувати при наповненні (наприклад, прогрівати ванну заздалегідь), однак нагріта ванна добре тримає тепло і остигає повільно. В якості покриття зазвичай використовується високоміцна емаль, що ще більше збільшує надійність і довговічність виробу. Головним недоліком чавуну, крім вартості, є непридатність для складних форм, у результаті практично всі ванни з цього матеріалу роблять прямокутними. Також зазначимо, що сучасні технології дають змогу робити чавунні стінки досить тонкими — однак це знижує не тільки ціну, але також міцність і теплоємність.

— Сталь. Сталеві ванни примітні насамперед високою міцністю і невеликою вагою; при цьому вони значно дешевші чавунних. Однак стінки зі сталі мають малу товщину, через що такі вироби погано тримають тепло і виходять досить «лункими», сильно шумлять при набиранні води. Крім того, хоча саму ванну розбити практично неможливо, однак емалеве покриття зазвичай не дуже надійне і довговічне, а тріщини в ньому призводять до появи іржі. Крім того, даний матеріал не підходить для складних форм.

— Штучний камінь. Матеріал, за більшістю властивостей схожий з натуральним каменем, однак отримується синтетичним шляхом і тому більш доступний і простий в обробленні. Щоправда, ванни зі штучного каменю все одно коштують дуже недешево і зазвичай належать до виробів класу «люкс», розрахованих на дизайнерські інтер'єри, дорогі спа-салони тощо. Однак у цього матеріалу є і практичні переваги, причому досить істотні. Так, камінь має приємний зовнішній вигляд, до того ж практично не втрачає його по мірі використання. Він міцний, не деформується, не схильний до появи стійких забруднень, а також стійкий до подряпин; і навіть при появі подряпин вони порівняно легко усуваються. Низька теплопровідність у поєднанні з високою теплоємністю сприяють збереженню тепла (щоправда, ванну перед заповненням не завадить добре прогріти). Крім того, кам'яна ванна майже не шумить під струменем води. Головним недоліком даного матеріалу, крім ціни, є велика вага. Крім того, від сильного удару, який на чавуні або сталі залишив би лише вм'ятину, камінь може розколотися (втім, ймовірність такої аварії» вкрай невисока).

Товщина стін вказує не тільки на теплопровідні властивості, але і на довговічність виробу. Однак цей же параметр позначається і на ціні пристрою. Відповідно товстостінні ванни не має сенсу купувати для нечастого використання. Досить обійтися ваннами з товщиною 5 мм.

Кількість сидячих місць, передбачена в конструкції ванни. Більшість сучасних ванн робиться одномісними, в таких варіантах кількість місць не вказується. Крім цього, випускаються вироби на двох осіб — збільшеного розміру і, зазвичай, з виступами, що виділяють кожне окреме місце. Більша кількість місць у ваннах загального призначення не зустрічається. А вуличні варіанти, які доречні в СПА-салонах і готельних комплексах переважно багатомісні від 4 осіб.

Моделі ванн, в яких розташування підключення комунікацій (слив, перелив) знаходиться в центральній частині, тобто у довгої сторони, а не у короткій. Ванни з центральним зливом будуть доречні у випадках ускладнення доступу до комунікацій з торцевих сторін і можна сказати, що більш витончені і естетичні при повному підключенні.

— Гідромасаж. Масаж, здійснюваний за допомогою сильних струменів води, що надходять з форсунок на дні і стінках ванни. Такий вплив має тонізуючий ефект, нормалізує обмін речовин і сприяє виведенню шлаків і токсинів з організму. Варто враховувати, що в даному разі мова звичайно йде не про наявність гідромасажної системи, а про можливість її встановлення; самі системи продаються окремо або встановлюються лише в деякі модифікації ванни. Також відзначимо, що в деяких ситуаціях (наприклад, при захворюваннях серця) застосовувати гідромасаж можна тільки за рекомендацією лікаря.

— Аеромасаж. Масаж тіла, здійснюваний за допомогою бульбашок повітря, що надходять з форсунок на дні ванни. Аеромасаж надає розслаблячого і очищаючого ефекту; його поєднання з гідромасажем (див. вище) вважається особливо ефективним, тому в багатьох ваннах ці функції поєднуються. Системи аеромасажу здебільшого також необхідно купувати і встановлювати окремо.

— Озонування. Насичення води озоном — активним газом, здатними знищувати бактерії і віруси, а також (у невеликих дозах) здійснювати сприятливий ефект на організм. Озонотерапія, зокрема, сприяє нормалізації обміну речовин і гормонального балансу, посиленню імунітету, а також виведенню токсинів і шлаків. Водночас для такого впливу існують протипоказання, тому перед використанням такої ванни не завадить проконсультуватися з лікаре...м.

— Дезінфекція. Дана функція зустрічається тільки у ваннах з масажними системами (див. вище). Вона призначається для очищення трубопроводів і форсунок в таких системах від мікроорганізмів, які можуть не тільки викликати різні захворювання, але і стати причиною засмічення трубопроводів і появи несприятливої запаху. Для системи дезінфекції може знадобитися спеціальний чистячий засіб.

— Захист від сухого ходу. Спеціальний запобіжник на борту гідромасажних ванн, який не дає змоги насосу перекачувати повітря, якщо в ванній немає води. Працюючи вхолосту, вузли насоса перегріваються і деформуються, що може спричинити передчасну поломку обладнання.

— Протиковзке покриття. Спеціальне покриття, яке робить дно ванни менш слизьким. Найчастіше передбачає рельєф особливої форми, що «чіпляється» за ногу людини і не дає змоги їй проковзувати. Це зводить до мінімуму ймовірність послизнутись у ванні і отримати травму.

— Антибактеріальне покриття. Наявність спеціального гігієнічного покриття перешкоджає розмноженню хвороботворних бактерій і сприяє збереженню чистоти ванни, знижуючи ймовірність появи нальоту і неприємного запаху. Крім того, гладка антибактеріальна поверхня ще й покращує зовнішній вигляд виробу.

— Підводне світло. Підсвічування води у ванні; може мати різні кольори, зокрема з можливістю зміни кольору. Основні можливості підводне світло не впливає, однак воно надає наповненій ванні приємного зовнішнього вигляду і сприяє створенню розслаблюючої атмосфери (що іноді буває не менш важливо, ніж зручна форма поверхні і оптимальна температура води).

— Підсвічування периметра. Декоративне підсвічування зовнішніх стінок ванни. За призначенням та особливостями повністю аналогічна описаному вище підводному світлу. Зазначимо, що в деяких акрилових ваннах (див. «Матеріал корпуса») підсвічування периметра може встановлюватися між акрилом і зовнішнім армуванням і підсвічувати не тільки зовнішній простір, але і воду (через напівпрозорий акрил).

— Посилення (утеплення). Дана особливість вказується для ванн посиленої конструкції — зазвичай, акрилових моделей, що використовують різні технології, наприклад PU Plus від Ravak, або аналогічну їй — Flight від Jacob Delafon. Дані технології дають можливість створювати більш щільний і важкий матеріал, ніж звичайний акрил, що позитивно позначається як на міцності ванни, так і на теплоізоляції: такі вироби надійніше звичайних акрилових, а вода в них остигає повільніше. Однак і обходяться посилені моделі недешево.

— Підігрівання води. Наявність у ванни власного нагрівального елемента, що дає можливість підігрівати воду. Потужність такого елемента зазвичай не дуже висока, він призначається швидше для підтримки температури гарячої води, ніж для нагрівання холодної. Тим не менш, ця функція буває досить зручною: вона даж змогу тривалий час лежати у ванні, не відволікаючись на злив остиглої води і додавання гарячої.

— Вбудоване радіо. Радіоприймач з динаміком (динаміками), вбудований безпосередньо в ванну. Ця функція дає можливість приймати водні процедури, слухаючи музику або улюблене ток-шоу. Вбудоване радіо зазвичай розраховане на діапазон FM — саме в ньому представлені практично всі сучасні музичні станції.

— Дисплей. Наявність в конструкції ванни власного дисплея – зазвичай це найпростіший одноколірний ЖК-екран, хоча є й винятки. Дисплей служить для виведення службової інформації: обраного режиму роботи, годинника, таймера і часу, що залишився, повідомлень про несправності тощо. Це робить користування ванною більш зручним, а управління – простим і наочним.

Спосіб керування масажними системами ванни (див. «Функції»).

- Пневматичне. Найпростіший спосіб керування, що використовує механічні перемикачі. Вважається найбільш надійним і обходиться недорого, проте функціонал таких систем помітно скромніший, ніж у електронних, зазвичай вони відповідають лише за базові можливості.

- Електронне. Управління за допомогою електронних схем з використанням кнопкових або сенсорних панелей. Такі системи дають змогу передбачати різні спеціальні функції – наприклад, індивідуальні програми масажу з автоматичною зміною режимів та вимкненням за таймером. Панелі керування можуть оснащуватися індикаторами або навіть дисплеями, що полегшують стеження за режимом роботи. Головним недоліком електронного керування є висока вартість.

Кількість форсунок для гідромасажу (див. «Функції»), встановлених в ванні. Більша кількість забезпечує більш інтенсивне і/або велике вплив (залежно від розташування форсунок), однак і обходиться дорожче.

Кількість форсунок для аеромасажу (див. «Функції»), встановлених в ванні. Більша кількість забезпечує більш інтенсивне і/або велике вплив (залежно від розташування форсунок), однак і обходиться дорожче.

Наявність в моделі прорізу, через який йде наповнення ванни. При цьому вода надходить широким потоком — свого роду водоспад. Звичайно, каскадний виливне є основним для наповнення ванни (змішувач встановлювати в будь-якому разі рекомендується), а служить більше декоративним і розслаблюючим.

Наявність в конструкції ванни особливого вигину, на який можна присісти, що дозволяє приймати ванну не лежачи, а сидячи. Сидіння може нагадувати полицю, проте має більше поглиблення і дозволяє комфортно сидіти, навіть спершись.

Вбудована полиця в конструкції ванни, що розміщується вище рівня переливу. Її можна використовувати для того, щоб ставити мильно-купальні приналежності.

Предмети, що входять в комплект постачання.

— Ванна. Безпосередньо ванна — ємність, в яку наливається вода. Входить в будь-який комплект за визначенням.

— Ніжки. У даному разі мається на увазі пристосування для встановлення ванни на підлогу; це можуть бути як класичні ніжки, так і спеціальний каркас. У будь-якому разі купити виріб з таким пристосуванням в комплекті часто буває простіше і дешевше, ніж підбирати оснащення для встановлення окремо.

— Бокова панель. Вертикальна декоративна панель, що закриває ванну з зовнішньої сторони — від верхнього краю до підлоги. Така панель надає виробу естетичного зовнішнього вигляду, а також прикриває простір під ванною — від забруднень і від попадання туди різних предметів, які було б незручно діставати. Зазначимо, що бокових панелей часто буває декілька — для прикриття всіх сторін ванни, що не примикають до стін приміщення.

— Змішувач. Наявність змішувача в комплекті зручно тим, що він оптимально підходить для ванни за розміром і конструкцією. Це, зі свого боку, позбавляє від турбот з пошуку і підбору підходящої моделі.

— Ручки. Ручки, встановлені на бортах, бувають дуже корисні при вході і виході з ванни — лягати і вставати, тримаючись за ручку, набагато безпечніше, ніж без неї. Дана функція особливо бажана, якщо ванною користуються л...юди похилого віку, або ті, хто має специфічні проблеми зі здоров'ям (хвороби ніг, хребта тощо).

— Ручний душ (душова лійка). Душовий набір — зазвичай у вигляді лійки, гнучкого шланга і «посадкового місця» під них — встановлений безпосередньо на ванну. Наявність такого набору позбавляє від необхідності купувати його окремо.

— Сифон. Вигнута зливна труба, яка потрібна для підключення ванни до каналізації. Наявність такої труби в комплекті позбавить Вас від необхідності підбирати і купувати сифон окремо.

— Підголовник. Пристосування, на яке може спиратися голова людини, яка сидить або лежить у ванні. Підголівник дає змогу розслабити шию і робить купання комфортнішим.

— Підлокітники. Підлокітники забезпечують опору для рук людини, яка сидить або лежить у ванні, підвищуючи комфорт при перебуванні ванні. Зазначимо, що вони рідко виконуються у вигляді окремих пристосувань – найчастіше роль підлокітників відіграють спеціальні виступи на внутрішній поверхні ванни.

Країна-виробник офіційно заявлена в характеристиках ванни. Зазначимо, що цей параметр може не відповідати фактичному місцю випуску — як виробник часто вказують «батьківщину» фірми, що продає ванни, а виробництво може знаходитися в іншій країні. Це робиться з рекламними цілями: наприклад, продукцію європейських та американських компаній багато хто вважає більш надійною та якісною, ніж у азіатських фірм. Проте фактичне якість продукції нині залежить й не так від географії, як від сумлінності тієї чи іншої компанії; тому при виборі є сенс орієнтуватися не на країну-виробника, а насамперед на репутацію бренду. У цій ніші крім вітчизняного виробника найпопулярнішими виробниками є Австрія, Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Польща, Португалія, Словенія, Туреччина, Франція, Чехія, Швейцарія.

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель ванни — тобто строк, протягом якого виробник гарантує якість виробу. Зокрема з ванними гарантія поширюється переважно на покриття і показує, протягом якого періоду при належному зверненні зовнішній вигляд ванни залишиться в хорошому стані.

Чим більше термін гарантії (а він може бути різним, як 5 років, так і 10 років; навіть зустрічаються ванни з гарантією 30 років) — тим більш надійним є ванна, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.

Розміри ванни у довжину, ширину і висоту. При виборі варто враховувати, що довжина і ширина вказуються за зовнішніми габаритами — це дозволяє оцінити місце, необхідне для установки ванни, проте її внутрішні розміри неминуче виходять менше. А ось в якості висоти прийнято вказувати глибину — відстань від верхнього краю до дна. Тут відзначимо, що велика висота дозволяє глибше зануритися у воду, однак може створити деяким людям (наприклад, літнім або страждаючим захворюваннями ніг) проблеми при вході у ванну.

Глибина чаші, що вимірюється від бортиків ванни до днища внутрішнього простору. Цей показник може варіюватися в широких межах — приблизно від 30 до 65 см з кроком ±5 см. зазвичай глибина знаходиться в районі позначки 40-45 см. Для купання в більш глибоких виробах може знадобитися спеціальний подіум, сходинка або стільчик, які допоможуть переступити високий бортик ванни.