Порівняння Kingston XS2000 SXS2000/2000G 2 ТБ vs Samsung Portable T7 MU-PC2T0T/WW 2 ТБ

Форм-фактор, в якому виконаний накопичувач. Ця характеристика визначає розміри і форму модуля, а в багатьох випадках — ще й інтерфейс підключення. При цьому варто зазначити, що для зовнішніх SSD (див. «Тип») форм-фактор є другорядним параметром, від нього залежать лише загальні габарити корпуса (і то дуже приблизно). Тому звертати увагу на цей момент варто насамперед при виборі внутрішнього SSD — такий накопичувач повинен відповідати форм-фактору посадкового місця під нього, інакше нормальна установка буде неможливою.

Ось деякі найбільш популярні варіанти:

— 2,5". Один з найпоширеніших форм-факторів для внутрішніх SSD. Першопочатково накопичувачі на 2,5" застосовувалися в ноутбуках, однак у наш час відповідні слоти зустрічаються і в більшості настільних ПК. В будь-якому випадку, модулі цього форм-фактора можуть встановлюватися різними способами: одні кріпляться в окремі гнізда аналогічно жорстким дискам, інші (під інтерфейс U. 2, див. «Роз'єм») вставляються прямо в роз'єми материнських плат.

— M. 2. Форм-фактор, який застосовується переважно в висококласних внутрішніх накопичувачах, що поєднують в собі мініатюрні розміри і значні обсяги. Використовує власний стандартний роз'єм підключення, тому цей роз'єм в характеристиках окремо не вказується. Варто враховувати, що стандарт M. 2 поєднує в собі відразу два формату передачі даних — SATA і PCI-E, і накопичувачем зазвичай підтрим...ується тільки один з них; докладніше див. «Інтерфейс M. 2». В будь-якому випадку, завдяки невеликим габаритам подібні модулі підходять як для настольних ПК, так і для ноутбуків.

— mini-SATA (mSATA). Мініатюрний форм-фактор внутрішніх накопичувачів, ідейний попередник M. 2. Першопочатково розроблявся для нетбуків і ультракомпактних лептопів, однак у наш час можна зустріти і настільні ПК з роз'ємами mSATA на материнських платах. Втім, у зв'язку з появою і розвитком більш прогресивних варіантів цей форм-фактор поступово виходить з вживання.

— PCI-E карта (HHHL). Накопичувачі, виконані у вигляді плат розширення і підключаються в слоти PCI-E (так само, як зовнішні відеокарти, звукові плати тощо). Маркування HHHL означає половинну довжину і половинну висоту — таким чином, подібні модулі підходять не тільки для повнорозмірних ПК, але і для більш компактних систем — наприклад, неттопів і навіть деяких ноутбуків. Інтерфейс PCI-E дозволяє досягти хороших швидкостей обміну даними, до того ж саме через нього реалізується NVMe (див. нижче). З іншого боку, ці можливості доступні і в більш досконалих і компактних форм-факторах, зокрема M. 2. Тому SSD-модулів у форматі карт PCI-E у наш час на ринку небагато.

— 1,8". Форм-фактор мініатюрних накопичувачів, першопочатково створений для ультракомпактних ноутбуків. Втім, у наш час SSD-модулі цього формату можна зустріти вкрай рідко, причому це переважно зовнішні моделі. Це пов'язано з появою більш зручних і досконалих форм-факторів для внутрішнього застосування, таких, як описаний вище M. 2.

— 3,5". Найбільший форм-фактор сучасних SSD-накопичувачів — розмір такого модуля можна порівняти з традиційним жорстким диском для настільного ПК. У наш час практично вийшов з ужитку в зв'язку з громіздкістю і відсутністю будь-яких помітних переваг перед більш мініатюрними рішеннями.

Роз'єм (роз'єми) підключення, що використовуються в накопичувачі. Відзначимо, що для зовнішніх моделей (див. «Тип») тут, як правило, вказується роз'єм на корпусі самого накопичувача; можливість підключення до того чи іншого гнізда на ПК (або іншому пристрої) залежить в основному від наявності відповідних кабелів. Виняток становлять моделі з незнімним проводом — в них йдеться про штекер на такому проводі.

У деяких форм-факторах — наприклад, M.2 — використовується власний стандартний роз'єм, тому для таких моделей цей параметр не уточнюється. В інших же випадках роз'єми можна умовно розділити на зовнішні та внутрішні — в залежності від типу накопичувачів (див. вище). У внутрішніх модулях, окрім того ж M.2, можна зустріти інтерфейси SATA 3, U.2 та SAS. Зовнішні пристрої використовують в основному різні види USB — класичний роз'єм USB (версії 3.2 gen1 або 3.2 gen2) або ж USB C (версії 3.2 gen1, 3.2 gen2, 3.2 gen2x2 або USB4). Крім того, зустрічаються рішення з інтерфейсом Thunderbolt (зазвичай версій v4 або v3). Розглянемо ці варіанти докладніше:

— SATA 3. Третя версія ін...терфейсу SATA, що забезпечує швидкість передачі даних до 5,9 Гбіт/с (близько 600 МБ/с). За мірками SSD така швидкість є невисокою, оскільки SATA спочатку розроблявся під жорсткі диски і не передбачав використання з високопродуктивною твердотільною пам'яттю. Тому таке підключення можна зустріти переважно в бюджетних і застарілих внутрішніх накопичувачах.

— SAS. Стандарт, створений як високопродуктивне підключення для серверних систем. Незважаючи на появу більш просунутих інтерфейсів, все ще зустрічається і в наш час. Забезпечує швидкість передачі даних до 22,5 Гбіт/с (2,8 ГБ/с), в залежності від версії.

— U.2. Роз'єм, спеціально створений для висококласних внутрішніх накопичувачів у форм-факторі 2,5", переважно серверного призначення. Власне, U.2 — це назва спеціалізованого форм-фактора (2,5", висота 15 мм), а роз'єм формально називається SFF-8639. Підключаються такі модулі аналогічно платам розширення PCI-E (по цій самій шині), проте мають більш мініатюрні розміри та дозволяють гарячу заміну.

— U.3. Триінтерфейсний роз'єм підключення, створений на базі специфікації U.2 (див. відповідний пункт) і використовує аналогічний конектор SFF-8639. Роз'єм U.3 об'єднує інтерфейси SAS, SATA та NVMe в одному контролері, що дозволяє підключати різні типи накопичувачів через один і той самий слот. В U.3 передбачені окремі контакти для визначення конкретного типу дисків. Специфікацію створили для внутрішніх накопичувачів форм-фактора 2.5". Такі модулі мають мініатюрні розміри, дозволяють гарячу заміну, підтримують зовнішні керуючі імпульси.

— USB 3.2 gen1. Традиційний повнорозмірний роз'єм USB, відповідний версії 3.2 gen1. Ця версія (раніше відома як 3.1 gen1 або 3.0) забезпечує швидкість передачі даних до 4,8 Гбіт/с. Вона сумісна з іншими стандартами USB, хіба що швидкість підключення буде обмежена найповільнішою версією.

— USB 3.2 gen2. Традиційний повнорозмірний роз'єм USB, відповідний версії 3.2 gen2 (раніше відомій як 3.1 gen2 або просто 3.1). Працює на швидкостях до 10 Гбіт/с, в іншому по ключових особливостях аналогічний описаному вище USB 3.2 gen1.

— USB C 3.2 gen1. Роз'єм типу USB C, що підтримує версію підключення 3.2 gen1. Нагадаємо, ця версія дозволяє досягти швидкості до 4,8 Гбіт/с. А USB C — відносно новий тип USB-роз'єму, що має невеликі розміри (трохи більший за microUSB), симетричну овальну форму та двосторонню конструкцію. Він особливо зручний для зовнішніх SSD з урахуванням того, що такі накопичувачі стають все більш мініатюрними.

— USB C 3.2 gen2. Роз'єм типу USB C, що підтримує версію підключення 3.2 gen2 — зі швидкістю передачі даних до 10 Гбіт/с. Втім, такий накопичувач зможе працювати й з більш повільними USB-портами — хіба що швидкість буде обмежена можливостями такого порту. Докладніше про сам роз'єм USB C див. вище.

— USB C 3.2 gen2x2. Роз'єм типу USB C, що підтримує версію підключення 3.2 gen2x2. Докладніше про сам роз'єм див. вище; а версія 3.2 gen 2x2 (раніше відома як USB 3.2) дозволяє досягти швидкостей до 20 Гбіт/с — тобто вдвічі вищих, ніж в оригінальній 3.2 gen 2, звідси і назва. Також варто відзначити, що ця версія реалізується тільки через роз'єми USB C і не застосовується в портах більш ранніх стандартів.



— USB4. Високошвидкісна ревізія інтерфейсу USB, що використовує тільки симетричні роз'єми типу USB type C. Дозволяє досягти швидкостей передачі даних на рівні до 40 Гбіт/с (в залежності від технологій і стандартів, реалізованих в конкретному порту). Інтерфейс може підтримувати Thunderbolt v3 та v4, також він має зворотну сумісність з попередніми специфікаціями USB, хіба що для пристроїв з повнорозмірним штекером USB A знадобиться адаптер.

Модель контролера, встановленого в SSD-накопичувачі.

Контролер являє собою управляючу схему, яка, власне, і забезпечує обмін інформацією між комірками пам'яті та комп'ютером, до якої підключений накопичувач. Можливості того чи іншого SSD-модуля (зокрема, швидкість читання і запису) багато в чому залежать саме від цієї схеми. Знаючи модель контролера, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити можливості накопичувача. Для нескладного повсякденного використання ця інформація, зазвичай, не потрібна, але ось професіоналам і ентузіастам (моддерам, оверклокерам) вона може стати в нагоді.

В наш час висококласні контролери випускаються переважно під такими брендами: InnoGrit, Maxio, Phison, Realtek, Silicon Motion, Samsung.

Тип основної пам'яті накопичувача визначає особливості розподілу інформації по апаратних комірках і фізичні особливості самих комірок.

— MLC. Пам'ять Multi Level Cell на основі багатоярусних комірок, кожна з яких містить кілька рівнів сигналу. В осередках пам'яті MLC зберігається по 2 біта інформації. Має оптимальні показники надійності, енергоспоживання і продуктивності. До недавніх пір технологія була популярна в SSD-модулях початкового і середнього рівня, зараз вона поступово витісняється більше досконалими варіантами на зразок TLC або 3D MLC.

— TLC. Еволюція технології MLC. Один елемент флеш-пам'яті Triple Level Cell може зберігати 3 біта інформації. Подібна щільність запису дещо збільшує ймовірність виникнення помилок в порівнянні з MLC, крім того, TLC-пам'ять вважається менш довговічною. Позитивною рисою характеру даної технології є доступна вартість, а для підвищення надійності в SSD-накопичувачах з TLC-пам'яттю можуть застосовуватися різні конструктивні хитрощі.

— 3D NAND. У структурі 3D NAND кілька шарів комірок пам'яті розміщуються вертикально, а між ними організовані взаємозв'язки. Завдяки цьому забезпечується велика ємність сховища без нарощування фізичних розмірів накопичувача та підвищується продуктивність роботи пам'яті за рахунок більш коротких з'єднань кожної комірки пам'яті. У SSD-накопичувачах пам'ять 3D NAND може викор...истовувати чипи MLC, TLC або QLC - докладніше про них повідомлено у відповідних пунктах.

— 3D MLC NAND. MLC-пам'ять багатошарової структури – її комірки розміщуються на платі не в один рівень, а в кілька «поверхів». Як результат, виробники досягли підвищення місткості накопичувачів без помітного збільшення габаритів. Також для пам'яті 3D MLC NAND характерні більш високі показники надійності, ніж в оригінальній MLC (див. відповідний пункт), при меншій вартості виробництва.

— 3D TLC NAND. «Тривимірна» модифікація технології TLC (див. відповідний пункт) з розміщенням комірок пам'яті на платі в кілька шарів. Подібне компонування дає змогу досягти більш високої ємності при менших розмірах самих накопичувачів. У виробництві така пам'ять простіше і дешевше одношарової.

— 3D QLC NAND. Тип-флеш пам'яті з чотирирівневими осередками (Quad Level Cell), що передбачає по 4 біта даних в кожній клітині. Технологія покликана зробити SSD з великими об'ємами масово доступними і остаточно відправити традиційні HDD у відставку. У конфігурації 3D QLC NAND пам'ять будується за «багатоповерховою» схемою з розміщенням комірок на платі в кілька шарів. «Тривимірна» структура здешевлює виробництво модулів пам'яті і дає змогу збільшити об'єм накопичувачів без шкоди для їх масогабаритної складової.

— 3D XPoint. Принципово новий тип пам'яті, що кардинально відрізняється від традиційного NAND. У таких накопичувачах комірки пам'яті і селектори розташовуються на перетинах перпендикулярних рядів провідних доріжок. Механізм запису інформації в комірки базується на зміні опору матеріалу без використання транзисторів. Пам'ять 3D XPoint є простою і недорогою у виробництві, до того ж вона забезпечує набагато більш високі показники швидкості і довговічності. Приставка «3D» в назві технології свідчить про те, що комірки на кристалі розміщуються в кілька шарів. Перше покоління 3D XPoint отримало двошарову структуру і виконане по 20-нанометровому техпроцесу.

Найбільша швидкість в режимі запису характеризує швидкість, з якою модуль може приймати інформацію з підключеного комп'ютера (або іншого зовнішнього пристрою). Ця швидкість обмежується як інтерфейс підключення (див. «Роз'єм»), так і особливостями будови самого SSD.

Найбільша швидкість обміну даними з комп'ютером (або іншим зовнішнім пристроєм), яку накопичувач може забезпечити в режимі зчитування; простіше кажучи — найбільша швидкість виведення інформації з накопичувача на зовнішній пристрій. Ця швидкість обмежується як інтерфейс підключення (див. «Роз'єм»), так і особливостями будови самого SSD. Її значення можуть варіюватися від 100 – 500 МБ/с в найбільш повільних моделях до 3 Гб/с і вище в самих прогресивних.

Гарантія виробника, передбачена для даної моделі.

Фактично це мінімальний термін служби, обіцяний виробником за умови дотримання правил експлуатації. Найчастіше фактичний термін служби пристрою виявляється помітно довше гарантованого. Однак варто враховувати, що гарантія нерідко передбачає додаткові умови — наприклад, «[стільки-то років] або до вичерпання TBW» (докладніше про TBW див. вище).

Конкретні терміни гарантії можуть бути різними навіть у схожих накопичувачів одного виробника. Найпопулярніші варіанти — 3 роки і 5 років, однак зустрічаються й інші цифри — до 10 років у найбільш дорогих і висококласних моделях.

Шифрування даних забезпечує безпеку зберігання інформації на диску: доступ до зашифрованої інформації може отримати лише той, хто знає пароль. Модуль шифрування є складовою накопичувача і залежить від комп'ютера, до якого той підключений. Можливість шифрування даних критична у разі, якщо на диски планується записувати конфіденційну інформацію; ця функція особливо корисна для переносних накопичувачів і дисків для ноутбуків, які більше схильні до ризику крадіжки, ніж стаціонарні системи та їх складові.

Рівень захисту дає можливість зрозуміти наскільки добре пристрій захищений від впливу пилу й вологи. Досягається це завдяки герметичності корпусу, додаткових гумових прокладок і природно відображається в цифрах — наприклад, IP67 (такий рівень захисту говорить про водонепроникність SSD). Перша цифра означає захист від пилу, а друга повідомляє про рівень захисту від вологи. Тепер детальніше про можливі варіанти.

Захист від пилу:
5 — стійкість до пилу (пил може потрапити всередину в незначній кількості, що не впливає на роботу апарата);
6 — захист від пилу (пил не проникає всередину).

Захист від вологи:
5 — захист від водяних струменів з будь-якого напрямку (зливи, бурі).
7 — можливість короткочасного занурення під воду на незначну глибину (до 1 м).
8 — можливість тривалого (30 хв і більше) занурення на глибину більш ніж 1 м. Але конкретні обмеження щодо глибини й часу можуть бути різними.