Порівняння Apple MacBook Pro 16 2023 [MNW83] vs Apple MacBook Pro 16 2021 [MK183]

Кожна серія поєднує чипи, схожі за загальним рівнем, призначенням, а нерідко також окремим специфічним особливостям. При цьому більшість серій включає процесори одразу кількох поколінь, які можуть помітно відрізнятися за фактичними характеристиками. Варто зазначити, що донедавна в ноутбуки встановлювалися майже виключно процесори від AMD або Intel – поки в 2020 році компанія Apple не представила власний чип Apple M1 (з оновленими версіями Apple M1 Pro і Apple M1 Max), Apple M2(2022 рік) продуктивними чипами M2 Pro, M2 Max та Apple M3, M3 Pro, M3 Max (2023 рік). Потім на арену підтягнулася компанія Qualcomm зі своїми процесорами Snapdragon.

На даний момент у ноутбуках актуальні переважно такі серії:

– AMD Ryzen 3. Найдешевша серія чипів AMD у сімействі Ryzen (Ryzen 3, Ryzen 5, Ryzen 7, Ryzen 9 і Ryzen AI), що використовують мікроархітектуру Zen. За загальною будовою Ryzen 3 аналогічні старшим побратимам, проте в них деактивована половина обчислювальних ядер. Тим не менш, є досить прогресивною і зустрічається навіть в ультрабуках.

– Ryzen 5. Друга за рахунком серія на архітектурі Zen – доступніша альтернатива чипам Ryzen 7. Чипи Ryzen 5 мають дещо скромніші робочі характеристики (зокрема, меншу тактову частоту і, в деяких моделях, об'єм кешу L3). В іншому вони повністю аналогічні «сімкам» і також позиціонуються як високопродуктивні чипи для ігрових та робочих станцій. Докладніше див. «Ryzen 7» нижче.

– Ryzen 7. Перша серія процесорів від AMD, побудована на мікроархітектурі Zen. Була представлена у березні 2017 року. Загалом чипи Ryzen (всіх серій) просуваються як висококласні рішення для геймерів, розробників, графічних дизайнерів та відеоредакторів. Однією з головних відмінностей Zen від попередніх мікроархітектур стало використання одночасної багатопотоковості, за рахунок чого було значно збільшено кількість операцій за такт за тієї ж тактової частоти. Крім цього, кожне ядро отримало власний блок обчислень з плаваючою точкою, збільшилася швидкість роботи кеш-пам'яті першого рівня, а об'єм кешу L3 в чипах Ryzen 7 штатно становить 16 МБ.

– Ryzen 9. Процесори AMD Ryzen 9 на мікроархітектурі Zen дебютували у 2019 році. Серія стала топовою серед усіх «райзенів», потіснивши з цієї позиції Ryzen 7. Насамперед, CPU лінійки прийнято використовувати для професійних задач (дизайну, монтажу відео, 3D-рендерінгу), ігор, стримінгу та інших високонавантажених додатків. Перші моделі Ryzen 9 мали 12 ядер і 24 потоки, у пізніших ця кількість наростили до 16 і 32 відповідно.

– Ryzen AI. Запуск серії процесорів Ryzen зі штучним інтелектом відбувся у 2024 році. Першим у модельному ряду стала підродина AMD Ryzen AI 300. Вона представляє нову архітектуру обчислювальних ядер Zen 5, має вбудовану графіку RDNA 3.5 і потужний нейропроцесор XDNA 2 з продуктивністю до 50 TOPS (трильйонів операцій на секунду). Чипи лінійки Ryzen AI відмінно підійдуть для широкого спектру задач – від повсякденної роботи до складних обчислень з використанням алгоритмів ШІ.

– Atom. Процесори, спеціально розроблені Intel для мобільних пристроїв (аж до смартфонів). Застосовуються переважно в ультракомпактних лептопах.

— Core M. Процесори, що створені з розрахунку на портативну техніку (зокрема, ультракомпактні ноутбуки) і відрізняються надзвичайно низьким тепловиділенням, що дає змогу застосовувати пасивні системи охолодження. Були представлені у 2014 році як перші серійні чипи на техпроцесі 14 нм.

– Celeron.... Найбільш бюджетна серія у сучасній лінійці настільних процесорів від Intel. Проте останні покоління оснащуються вбудованою графікою.

– Pentium. Бюджетні настільні процесори від Intel, які дещо перевершують за характеристиками Celeron, проте не дотягують до Core i3. Також несуть вбудовану графіку.

– Processor. Лінійка процесорів базового рівня, що передує сімейству Core i3 у сучасній ієрархії Intel. Зустрічаються такі чипсети в ноутбуках початкового класу з розрахунком на звичайне побутове або офісне використання, а також невибагливі ігри.

– Intel Core i3 / Core 3. Серія процесорів початкового та середнього рівня, найбільш бюджетна у сімействі Core. Тим не менш, за характеристиками та обчислювальної потужності процесори лінійки перевершують серії Pentium та Celeron (див. вище).

– Intel Core i5 / Core 5. Лінійка процесорів середнього класу — як загалом, і за мірками сімейства Core зокрема. Найчастіше процесори серії містять від 4 до 10 ядер, а в плані продуктивності вони знаходяться між порівняно недорогими i3 (Core 3) та потужними i7 (Core 7).

– Intel Core i7 / Core 7. Серія продуктивних процесорів Intel. До появи i9 була найпрогресивнішою в сімействі Core, потім вона поступилася пальмою першості «дев'ятці». Чипи Core 7 мають не менше 4 ядер та вбудовану графіку.

– Core i9. Процесори топового рівня, випущені у 2017 році; найпотужніша лінійка ноутбучних процесорів споживчого рівня на момент появи, що потіснила з цієї позиції чипи Core i7. Мають від 6 ядер та об'ємний кеш 3 рівня.

– Core Ultra 5. Трансформація популярної серії мобільних процесорів міцного середнього рівня Intel Core i5, що отримала приставку Ultra з кінця 2023 року, коли відбувся дебют покоління чипсетів Meteor Lake. Головною особливістю процесорів Core Ultra 5 є окремий NPU, що дає переваги під час роботи з моделями ШІ.

– Core Ultra 7. Передтопова серія продуктивних мобільних процесорів від Intel, що прийшла на зміну сімейству Core i7 під завісу 2023 (з появою нового покоління чипсетів Meteor Lake). Обов'язковим атрибутом моделей Ultra став нейронний співпроцесор, який відповідає за прискорення роботи алгоритмів штучного інтелекту.

– Core Ultra 9. Лінійка найпотужніших ноутбучних процесорів від Intel, випущена для заміщення сімейства Core i9 наприкінці 2023 року. Прем'єра моделей із припискою Ultra відбулася у поколінні чипсетів Meteor Lake. Відмінною рисою Intel Core Ultra 9 можна назвати наявність окремого NPU підвищення ефективності використання моделей штучного інтелекту.

– Apple. Серія процесорів від компанії Apple, дебют якої відбувся у листопаді 2020 року разом із виходом чергових поколінь MacBook, MacBook Air та MacBook Pro. У початкових конфігураціях оснащуються 8 ядрами – 4 продуктивних і 4 економічних; останні, за заявою творців, споживають удесятеро менше енергії, ніж перші. Це, у поєднанні з техпроцесом 5 нм, дало змогу досягти дуже високої енергоефективності і водночас продуктивності. Також варто відзначити, що процесори цієї серії виконані за схемою system-on-chip: єдиний модуль поєднує в собі CPU, графічний адаптер, оперативну пам'ять (у перших моделях – 8 або 16 ГБ), твердотільний NVMe-накопичувач та деякі інші компоненти (зокрема, контролери Thunderbolt 4).

– Snapdragon. За своєю суттю процесори Snapdragon є мобільними рішеннями – традиційно вони встановлюються у смартфони та планшети. Спеціально для лептопів випущені окремі лінійки чипів Snapdragon (наприклад X Elite на архітектурі ARM). Багато ноутбуків на базі таких процесорів оснащені вбудованими модулями LTE або 5G. Також їх перевагою є висока енергоефективність.

Кількість ядер у процесорі ноутбука.

Ядро є частиною процесора, розрахованою на обробку одного потоку команд (а іноді — і більше, для таких моделей див. «Кількість потоків»). У наш час у ноутбуках можна зустріти двоядерні, чотириядерні, шестиядерні, восьмиядерні, десятиядерні, 12-ядерні, 14-ядерні процесори. Також відзначимо, що останнім часом набирають популярності конфігурації з різними типами ядер у складі одного процесора. Такі чипи будуються на гібридній архітектурі, що передбачає поєднання високопродуктивних та енергоефективних ядер. Вони працюють на різних тактових частотах, мають різні об'єми попередньо встановленої кеш-пам'яті і призначаються для вирішення різних задач. Зокрема, подібні рішення зустрічаються в процесорах Intel (від 12-го покоління) та Apple.

Теоретично більше ядер означає вищу продуктивність — особливо у задачах з паралельними обчисленнями чи при одночасній обробці кількох ресурсоємних задач. Однак на практиці це справедливо лише «за інших рівних» — тобто при схожій мікроархітектурі, тактовій частоті, об'ємах кешу та інших ключових параметрах. Сучасні CPU можуть сильно відрізнятися за цими пунктами – сама по собі більша кількість ядер ще не означає переваги. Особливо це хара...ктерно для двох- і чотириядерних чипів: процесор мобільного рівня (наприклад, Snapdragon, див. «Серія процесора»), що має 4 ядра, цілком може поступатися за можливостями двоядерному чипа десктопної серії (на кшталт Core i3 або i5, які нерідко застосовуються в універсальних ноутбуках із «оптимальним» набором характеристик для різних задач). Оцінюючи процесори на два чи чотири ядра, необхідно дивитися, передусім, на загальний набір характеристик. А ось наявність шести, восьми та більше ядер практично однозначно є ознакою потужного CPU. Подібне оснащення характерне переважно для сучасних ноутбуків геймерського та професійного призначення.

Тактова частота процесора, встановленого в ноутбуці (для багатоядерних процесорів — частота кожного окремого ядра).

Теоретично більш висока тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дає змогу процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак на практиці можливості CPU залежать від цілого ряду інших характеристик — насамперед від серії, до якої він належить (див. вище). Буває навіть так, що з двох чипів більш продуктивним в загальному підсумку виявляється більш «повільний». З урахуванням цього, порівнювати за тактовою частотою має сенс тільки процесори однієї серії, а в ідеалі — ще й одного покоління; а ноутбук загалом варто оцінювати за комплексними характеристиками системи, а також за результатами тестів (див. нижче).

Відеокарти GeForce від NVIDIA: RTX в особі RTX 2060, RTX 2060 Max-Q, RTX 2070, RTX 2070 Max-Q, RTX 2070 Super, RTX 2070 Super Max-Q, RTX 2080, RTX 2080 Max-Q, RTX 2080 Super, RTX 2080 Super Max-Q, RTX 3050, RTX 3050 Ti, RTX 3060, RTX 3060 Max-Q, RTX 3070, RTX 3070 Max-Q, RTX 3070 Ti, RTX 3080, RTX 3080 Ti, RTX 4050, RTX 4060, RTX 4070, RTX 4080, RTX 4090; MX1xx в особі MX110, MX130 и MX150, MX2xx (MX230 и MX250), MX3xx (MX330 и MX350), MX450, GTX, які представляють GTX 1050, GTX 1060, GTX 1060 Max-Q, GTX 1070, GTX 1070 Max-Q, GTX 1080, GTX 1080 Max-Q, GTX 1650, GTX 1650 Max-Q, GTX 1650 Ti, GTX 1660 Ti, GTX 1660 Ti Max-Q. AMD ж пропонує відеокарти Radeon 520, Radeon 530 (535),Radeon 540X, Radeon 610 (625, 630), Radeon RX 550 (550X, 560), Radeon RX 640, Radeon RX 5500M, Radeon RX 6800M і Radeon Pro.

Відзначимо, що всі наведені вище моделі – дискретні. Власне, для конфігурація з дискретною графікою вказується саме модель окремого відеоадаптера; якщо він доповнений інтегрованим модулем, назву цього модуля можна уточнити за офіційними характеристиками процесора.

Також варто сказати, що в даному пункті наводиться не повна назва моделі, а лише її назва всередині серії (сама серія наводиться окремо — див. вище). Проте, знаючи серію і модель, можна легко знайти детальну інформацію про графічну карту.

Стандарти Wi-Fi підтримуються ноутбуком.

У сучасних лептопах найчастіше зустрічаються модулі бездротового зв'язку з підтримкою стандартів Wi-Fi 5 (802.11ac), Wi-Fi 6 (802.11ax), Wi-Fi 6E (802.11ax), Wi-Fi 7 (802.11be). Більш ранні стандарти фігурують нечасто; насамперед, це Wi-Fi 4 (802.11n), що забезпечує сумісність ноутбука із застарілим бездротовим обладнанням. Ось особливості кожного з цих стандартів:

- Wi-Fi 5 (802.11ac). Стандарт, представлений у 2013 році. Працює виключно на частоті 5 ГГц, через що сумісний лише з Wi-Fi 4 та новими версіями. Забезпечує теоретичний максимум швидкості до 1 Гбіт/с при одноканальному підключенні і до 6 Гбіт/с при використанні кількох каналів у форматі MIMO, споживає значно менше енергії, ніж попередник.

- Wi-Fi 6 (802.11ax). Стандарт, розроблений як безпосередній розвиток та вдосконалення Wi-Fi 5. Апріорі він працює на стандартних частотах 2.4 ГГц і 5 ГГЦ (у тому числі з обладнанням більш ранніх стандартів), але при необхідності може підключати додаткові смуги в діапазоні від 1 до 7 ГГц. Максимальна швидкість передачі даних збільшилася до 10 Гбіт/с, проте основною перевагою Wi-Fi 6 стало не це, а подальша оптимізація одночасної роботи кількох пристроїв на одному каналі. Wi-Fi 6 забезпечує мінімальне падіння швидкості за умови високого завантаження каналів.

...- Wi-Fi 6E (802.11ax). Стандарт Wi-Fi 6E має технічну назву 802.11ax. Але на відміну від базового Wi-Fi 6, який називається аналогічним чином, у ньому передбачається робота у додатковому незавантаженому діапазоні 6 ГГц. Загалом стандарт використовує 14 різних діапазонів частот, пропонуючи високу пропускну здатність в найбільш людних місцях з безліччю активних підключень. І він зворотно сумісний із попередніми версіями Wi-Fi.

- Wi-Fi 7 (802.11be). Технологія, як і попередня Wi-Fi 6E, здатна працювати у трьох частотних діапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц. При цьому максимальну ширину смуги пропускання в Wi-Fi 7 наростили зі 160 МГц до 320 МГц - чим ширший канал, тим більше даних він може передати. У стандарті IEEE 802.11be використовується модуляція 4096-QAM, що дозволяє вміщувати більше символів в одиниці передачі даних. З Wi-Fi 7 можна вичавити максимальну теоретичну швидкість обміну інформацією до 46 Гбіт/с. У контексті застосування бездротового підключення для стрімінгу та відеоігор дуже цікавою є впроваджена розробка MLO (Multi-Link Operation). З її допомогою можна агрегувати кілька каналів у різних діапазонах, що суттєво зменшує затримки при передачі даних, забезпечує низький та стабільний пінг. А мінімізувати затримки зв'язку за умови багатьох підключених клієнтських пристроїв покликана технологія Multi-RU (Multiple Resource Unit).

Технологія прямого бездротового зв'язку між різними пристроями, зокрема підключення колонок, навушників, передачі файлів тощо. Ключову роль у здібностях Bluetooth відіграє версія. У сучасних реаліях вже не актуальними є бездротові протоколи Bluetooth нижче за 4 ревізії. А останні - 5 версія ( Bluetooth 5.0, Bluetooth 5.1, Bluetooth 5.2 і Bluetooth 5.3). Детальніше про них:

- Bluetooth v 4.0. Принципове оновлення (після версії 3.0), що представило ще один формат передачі даних – Bluetooth із низьким енергоспоживанням (LE). Bluetooth LE дозволяє значно економити енергію за такого зв'язку.

- Bluetooth v 4.1. Розвиток та вдосконалення Bluetooth 4.0. Одним із ключових удосконалень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв'язку 4G LTE – щоб Bluetooth та LTE не створювали перешкод один одному. Крім того, у цій версії з'явилася можливість одночасного використання пристрою Bluetooth у кількох ролях.

- Bluetooth v 4.2. Ця версія принципових оновлень не представила, проте отримала низку покращень, що стосуються надійності та перешкодозахищеності, а також покращену сумісність із «Інтернетом речей» (Internet Of Things).

- Bluetooth v 5.0. Версія, представлена у 2016 році. Ключовими нововведеннями стало подальше розширення можливостей, пов'язаних із «Інтернетом речей». Зокрема, у протоколі Bluetooth...Low Energy (див. вище) з'явилася можливість збільшувати швидкість передачі даних удвічі (до 2 Мбіт/с) ціною зменшення дальності, а також збільшувати дальність у чотири рази ціною зменшення швидкості; крім того, було введено низку покращень, що стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.

- Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної версії v 5.0. Крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, в цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напрямку, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра, що може стати в нагоді, наприклад, при пошуку бездротових навушників.

- Bluetooth v 5.2. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.

- Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був узвичаєний на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте ряд якісних поліпшень бачиться в ньому.

Максимальний час роботи ноутбука від одного заряду батареї, без підзарядки. При цьому, зазвичай мається на увазі час роботи в режимі максимальної економії енергії: вимкнені модулі бездротового зв'язку, мінімальна яскравість екрану, невелика навантаження на процесор і т. ін. Відповідно, час фактичної роботи на заряді зазвичай виявляється помітно менше даного показника. Тим не менш, його цілком можна використовувати як для загальної оцінки автономності ноутбука, так і для порівняння її з іншими моделями. І обрати робочий ноутбук (від 7 годин работи на одному заряді) або з більш потужним акумулятором (від 11 годин работи).

Максимальна потужність блоку живлення у ВАТ, від якого забезпечується енергопостачання ноутбука. Зазначимо, що в даному випадку вказується саме максимальний рівень потужності, а досягається такий лише при виконанні найбільш енерговитратних завдань на кшталт проведення часу в іграх, рендерингу відео і т.п. В решту часу блок живлення споживає на порядок менше потужності. Цей параметр може бути корисним при підрахунку навантаження у разі підключення портативного комп'ютера до «безперебійника» (ДБЖ) або інших засобів автономного живлення. Самостійно підбираючи блок живлення, необхідно купувати його з аналогічними оригінальним блоком параметрами або невеликим запасом потужності у велику сторону.