Як вибрати кулер для процесора
Ми незалежно перевіряємо товари та технології, які рекомендуємо.
У статті будуть розглянуті основні та додаткові критерії підбору повітряного охолодження, а самостійно ознайомитись з асортиментом боксових та вежевих кулерів можна у нашому каталозі.
Тип процесорного кулера
Виробники пропонують різні типи кулерів, вибір яких залежить від призначення комп'ютера. Домашні ПК рідко піддаються критичним навантаженням, тому тут підходять боксові системи з прямим обдуванням (Top Flow). Їх конструкція досить проста, включає радіатор та вентилятор, які розташовуються в одній площині паралельно материнській платі.
Вигідною перевагою такого підходу є охолодження компонентів навколо процесора — VRM, ОЗП. Та й вартість класичних кулерів мінімальна, тому виробники пропонують готові боксові комплекти (BOX) разом із процесором. Головний недолік – низька ефективність.
Поліпшеною модифікацією Top Flow кулерів є компонування з тепловими трубками.
Такий тип здатний впоратися з охолодженням процесорів початкового та середнього рівнів, коли можливі нетривалі підвищені навантаження. Гарним прикладом може стати офісний ПК із спеціалізованим софтом або машина початкового ігрового рівня.
Найефективнішою системою повітряного охолодження є вежевий кулер. Його конструкція відрізняється від класичного – контакт із процесором здійснюється за допомогою теплових трубок, але вентилятор встановлений перпендикулярно материнській платі, тому тепле повітря відразу видаляється з корпусу через задню панель.
Існують варіанти з однією та двома вежами, які можуть комплектуватися двома або навіть трьома вентиляторами. Сфера їх застосування належить до ігрової індустрії, де практикують топові «камені», оверклокінг та різні геймерські хитрощі.
Потрібно розуміти, що ефективність процесорних кулерів має межі. У більшості випадків їх достатньо для нормальної роботи ПК, але іноді раціональніше відразу звернути увагу на рідинні системи охолодження, які значно перевершують за продуктивністю повітряні.
Показник TDP
Найважливішим параметром вибору кулера є показник тепловиділення (TDP – thermal design power). Тут є підводні камені, про які треба знати. Зазвичай виробники процесорів вказують мінімальний або усереднений параметр, який значно зростає при високих тривалих навантаженнях. Це не критично для малопотужних ПК, але може стати фатальною помилкою для ігрової збірки.
Вибирати кулер необхідно із запасом не менше 50% для домашніх станцій та 100% для геймерських. Наприклад, заявлений TDP 65 Вт для Ryzen 5 8600G при навантаженнях і розгоні зростає до 125 Вт, тому система охолодження повинна бути на це розрахована. Також необхідно закладати можливість засмічення теплообмінника, пилових фільтрів та порушення циркуляції повітря в системному блоці, що може призвести до погіршення тепловідведення. Резерв ефективності сприяє подовженню терміну служби вентилятора та зниженню рівня шуму, тому що йому не доведеться постійно працювати на максимальних обертах. Загалом для рядових домашніх та офісних збірок з лишком вистачить кулера з TDP близько 100-120 Вт. Під ігровий процесор краще розглядати варіанти від 150 Вт.
Матеріали виготовлення підкладки, спосіб контакту та кількість теплових трубок
Здатність до розсіювання тепла багато в чому залежить від матеріалів виготовлення та способу контакту підошви з процесором. Кулери на основі алюмінію є досить ефективними і дають можливість знизити вартість кінцевого продукту. Теплопровідність металу становить 203.5 Вт/(м*К), чого достатньо для охолодження чипів будь-якого рівня, крім найгарячіших, де за замовчуванням краще переходити на СРО. Мідні підкладки менш популярні, незважаючи на те, що справляються зі своїм завданням набагато краще. Теплопровідність матеріалу досягає показника 394 Вт/(м*К). Існує стереотип, що мідь коштуватиме значно дорожче, але насправді можна легко знайти доступний варіант із цінником близько 2000 грн. В останні роки велику популярність набули мідні підкладки з нікельованим покриттям. Воно запобігає процесу корозії, окисленню та появі подряпин у разі випадкового контакту з твердими предметами під час встановлення та профілактики.
При виборі процесорного кулера багато хто рекомендує враховувати спосіб контакту, який може бути прямим і непрямим. Однак виробники давно навчилися робити високоефективні підкладки обох типів, тому тут все залежить тільки від матеріалів та якості паяння, що візуально ніяк не визначиш. Що стосується кількості теплових трубок, то їх має бути не менше 3-4. У боксових моделях вони можуть бути взашалі відсутніми, а процесор передає тепло відразу на радіатор.
Якщо ви збираєте домашній/офісний ПК на базі малопотужних чипів Core i3 або Ryzen 3, можна сміливо брати будь-який варіант класичного кулера з непрямим контактом. Саме так і роблять найчастіше виробники процесорів у боксових версіях. Для теплих Ryzen 5 / Core i5 і вище варто приділити увагу моделям з щонайменше чотирма трубками та передачею тепла безпосередньо через них.
Технічні характеристики вентилятора
Якість та характеристики вентилятора впливають не лише на ефективність охолодження, а й на комфорт експлуатації. При виборі необхідно звертати увагу на діаметр, кількість обертів та рівень шуму, які зазвичай взаємопов'язані. Тут потрібно запам'ятати просте правило — чим менше розмір, то більше потрібно обертів для охолодження, отже шумність зростатиме, знос відбувається швидше. З цієї причини моделі на 80 мм практично зникли з ужитку.
Оптимальним розміром вертушки вважається 120 мм. Він забезпечує гарне співвідношення обертів до шумності, жаючи змогу комфортно виконувати ресурсомісткі процеси. Досить поширені моделі на 92 мм. Кулери діаметром 140 мм найменш шумні, але застосовуються не часто, тому що радіатори таких габаритів можуть не поміститися в системний блок, і не кожна материнська плата витримає вагу такої конструкції.
У вентиляторах також важливим є тип підшипника, який забезпечує обертання. Найпростішим і найдешевшим є метод ковзання, але й ефективність його досить спірна. При постійних високих обертах, механізм швидко зношується, тому більше підходить для малопотужних комп'ютерів. Гідродинамічний підшипник є найбільш тихим, ефективним та довговічним, тому набув найбільшої популярності у всіх цінових категоріях.
Ще один нюанс щодо вентиляторів стосується його підключення та управління. Конектор може бути 3 pin або 4 pin. У першому випадку можливе лише ручне регулювання обертів через BIOS, що потребує певних знань. Додаткова лінія у роз'єма 4 pin забезпечує автоматичне коригування обертання в залежності від показників температурних датчиків материнської плати, тому користувачу не потрібно думати про налаштування. Такі вентилятори часто називають PWM або ШІМ.
Габарити кулера
Обмеження за габаритами стосуються тільки вежевих кулерів, які можуть не поміститися в системний блок або перекривати слоти під оперативну пам'ять. Вибираючи повітряний кулер для процесора, необхідно передбачити цей момент, щоб забезпечити сумісність усіх компонентів. Особливо актуально для компактних материнок micro-ATX та mini-ITX. Прогресивні вежі відрізняються великою висотою, що потрібно враховувати при наступному виборі корпусу, де цей параметр обмежений.
Сокет
Відповідність посадковому місцю є дуже важливим параметром, але загострювати на ньому увагу сьогодні вже немає сенсу. Більшість кулерів комплектується кількома наборами кріплень, забезпечуючи сумісність із усіма популярними сокетами від Intel (1150, 1155, 1700, 1200) та AMD (AM4, AM5). Складнощі можуть виникнути лише зі застарілими модифікаціями типу FM2+ / AM3 / 775, які ще використовуються в домашніх умовах. Загалом рекомендується перевірити, яку комплектацію та сумісність гарантує виробник кулера та співставити її з даними процесора чи материнської плати.
Дизайн
Для офісних та багатьох домашніх ПК тема дизайну не розглядається, тому що там використовують корпуси без оглядового вікна, а система охолодження найчастіше представлена боксовим варіантом від виробника. Але при розробці дизайнерської збірки будь-яка дрібниця має значення, тому виробники пропонують різні забарвлення, щоб кулер відповідав загальній концепції. Тут уже користувач сам вирішує, який підхід вибирати – робити все в одному кольорі або комбінувати. Безпрограшним варіантом при виборі кулера є ARGB-підсвічування, яке дає змогу змінювати стиль оформлення, вибирати серед великої кількості відтінків. Такі виробники як Asus та Gigabyte роблять системи з підтримкою фірмових технологій синхронізації підсвічування. Інші бренди роблять наголос на сумісності з технологіями всіх материнських плат, забезпечуючи універсальність (multi compatibility) використання.
Для зручності наші експерти підготували загальні рекомендації щодо вибору кулера для ЦП залежно від призначення ПК. Для найпростіших домашніх збірок на базі малопотужних процесорів, орієнтованих на браузер, фільми, музику, підійде боксовий кулер з TDP до 100 Вт без теплових трубок. Це може бути як найбюджетніший ID-COOLING DK-01T, так і Top Flow з підсвічуванням PCCooler E126M PRO.
Для більш активної експлуатації, виконання робочих задач у домашніх та офісних умовах, багатозадачності (великої кількості відкритих вкладок у браузері, документів, таблиць) краще використовувати кулери з прямим контактом теплових трубок та TDP від 100 Вт. Гарним прикладом є ID-COOLING IS-50X V3 або Xilence A404T. Такі моделі легко впораються із підвищеним тепловиділенням Ryzen 3, Core i3.
Для роботи з графікою та мультимедіа, реалізації дизайнерських проєктів за допомогою спеціалізованого софту, виконання бухгалтерських задач потрібен потужніший ПК, а значить і система охолодження. Найкраще впораються вежеві кулери з TDP 120-150 Вт, наприклад, PCCooler Paladin EX300S.
Для ігрових комп'ютерів система охолодження має критичне значення, тому тут важлива кожна дрібниця. Без гарної вежі з великою кількістю мідних теплових трубок та високооборотним вентилятором на гідропідшипнику тут точно не обійтися. Щоб виключити тротлінг і досягти прийнятного рівня шуму, доведеться вибирати найбільш продуктивні кулери з TDP 200+ Вт. У цій галузі добре себе зарекомендували be quiet! Dark Rock Elite та Noctua NH-D15.