Багато велолюбителів вважають за краще кататися в теплий сезон, а на зиму вони залишають байк на зберігання в гаражі або на балконі. Однак обслуговувати велосипед потрібно не тільки напередодні настання теплої пори року. Чим частіше використовується велобайк, тим більше уваги йому потрібно.

Візьміть за правило регулярно стежити за станом ходової частини, гальмами, періодично змащувати компоненти, мити і чистити велосипед. За відсутності належного догляду дорожній бруд значно знижує термін служби механізмів, що призводить до утруднення руху або поломки байка.

Як і чим правильно мити велосипед

Технічне обслуговування велосипеда бажано починати з прийому водних процедур. Ретельне миття проводять перед початком і в кінці велосезону, а також після їзди бездоріжжям або в негоду.

Якщо забруднення незначні, достатньо скористатися відром теплої води та м'якою губкою. Стійкий бруд допоможуть здолати велошампуні, миючі засоби (підійде побутова хімія для миття посуду) та спеціалізовані очищувальні спреї. Їх наносять на кілька хвилин, а потім змивають водою або зчищають щіткою. Процедуру миття байка варто починати знизу, де накопичується найбільше забруднень. По важкодоступних місцях зазвичай проходяться з допомогою маленької щіточки (на цю роль підійде стара зубна щітка). Нею передбачається орудувати у зоні кареткового вузла.

Мити велосипед рекомендується несильним напором води.

В окремому порядку миють колеса велосипеда. Для більшого ефекту їх можна зняти і помити окремо. Попередньо необхідно розмочити ободи водою – розм'якший бруд набагато легше відчищати з коліс.

«Купати» велобайк допустимо і під душем. Також дозволяється мити велосипед на автомийці, але лише за слабкого напору води. Сильний струмінь ушкоджує фарбу або дрібні деталі, заносить пісок у підшипники, вимиває мастило з каретки та втулок. Під час миття велосипеда намагайтеся не допускати попадання води у вразливі місця: каретковий вузол, сальники вилок та втулки. А ще не слід старанно відтирати бруд з рами губкою – жорсткі частинки дряпають фарбу, що загрожує пошкодженням металу та утворенням іржі.

Ланцюг велобайка та рухомі елементи трансмісії очищають від забруднень, використовуючи спеціалізовані знежирювачі. Мити ці механізми водою не рекомендується. Ну а після закінчення прийому водних процедур велосипед необхідно насухо витерти м'якою ганчіркою.

Змащення механізмів

Для запобігання зносу рухомі деталі велосипеда потребують належного змащування. Найбільше страждає в цьому плані ланцюг — мастило з нього вимивається при будь-якій взаємодії з водою, чи то катання під дощем, чи миття велобайка.

Ресурс велоланцюга у середньому становить 3-4 тис. км пробігу. Регулярно змащуючи його, можна уникнути проблем із перемиканням швидкостей та передачею зусиль педалювання. Перед процедурою змащення ланцюг необхідно відчистити від забруднень за допомогою невеликої щітки, за допомогою миття в розчиннику або шляхом використання спеціалізованого пристосування – машинки-ланцюгомийки (не знімаючи ланцюг з велосипеда). Як миючі засоби нерідко застосовують бензин або WD-40.

Так виглядає машинка-ланцюгомийка, що дає змогу доглядати за ланцюгом велосипеда без необхідності його демонтажу.

Для змащування велоланцюга застосовуються різні засоби:

  • Рідкі мастила. Формою їхнього випуску зазвичай служить пляшка з носиком для зручності нанесення. Також рідкі мастила наносяться за допомогою звичайного медичного шприца.
  • Аерозолі. Мастила у вигляді спреїв, які розпорошуються через спеціальну насадку на упаковці. Аерозолі підходять для застосування в будь-яких погодних умовах, а їх надлишки легко видаляються ганчіркою.
  • Силіконові мастила. Забезпечують ефективний захист ланцюга від води та надлишку пилу.
  • Тефлонові мастила. Мають полімерну основу, містять антистатик та характеризуються підвищеною зносостійкістю. Тефлонові мастила зменшують налипання пилу та максимально довго зберігаються на велоланцюзі.
  • Кальцієві мастила. Довговічні, найбільш стійкі та найдорожчі. Витримують великі перепади температури, захищають ланцюг від корозії.
Важливий момент. Не рекомендується використовувати для змащування велоланцюга продукти з підвищеним вмістом літію або солідолу. Літієві мастила роз'їдають алюміній, а солідол сильно притягує забруднення.

Надлишки мастила з ланок велоланцюга акуратно видаляються сухою мочалкою або ганчіркою (щоб уникнути налипання пилу). Після закінчення процедури змащування ланцюга потрібно кілька разів провернути педалі. Також велосипедний ланцюг бажано регулярно перевіряти на предмет зносу — згодом він потихеньку подовжується через вироблення з'єднувальних штифтів, що загрожує сточуванням зубів на зірках. Довжину ланцюга вимірюють у веломайстерні спеціалізованими калібрами, робити це рекомендується хоча б раз на рік.

Велосипедний ланцюг потребує найчастішого змащування порівняно з іншими механізмами.

Змащувати передбачається й інші рухомі деталі велосипеда. Зокрема, рухомі елементи трансмісії (перемикачів швидкостей), колісні втулки, тросики та шарніри на гальмах і точках входу в «сорочку», різьбові з'єднання. Для коректної роботи перемикачів швидкостей необхідно тримати в тонусі натяг тросів. Регулювальні гвинти підтягують або послаблюють до досягнення належного перемикання передач.

Ключові різьбові з'єднання в конструкції переважної більшості велосипедів–- це склянка, в яку вкручується каретка, і з'єднання шатунів з педалями. Відсутність мастила в цих місцях може «відгукнутися» дратуючими скрипами при педалюванні або прикипанням різьбових з'єднань. Змащення втулок разом з кермовою колонкою краще довірити профільним фахівцям з обслуговування велосипедів. При їх переборці прийнято використовувати консистентні густі мастильні матеріали.

Популярні гірські велосипеди MTB

Обслуговування гальм

Гальма – найважливіший атрибут безпеки поїздок за кермом велосипеда. Працездатність гальмівної системи слід перевіряти регулярно, так само як і доглядати її.

Якщо на велосипеді встановлені ободні механічні гальма типу V-brake, необхідно утримувати в чистоті ободи коліс. Колодки повинні прилягати до обода всією площиною при натисканні гальмівної ручки приблизно наполовину ходу. При меншому натисканні ручки потрібно послабити натяг гальмівних тросів, при більшому – натягнути їх сильніше. При відпущених гальмах зазор між ободом колеса та колодками повинен становити приблизно від 1 до 3 мм.

Візуально ступінь придатності гальмівних колодок визначають за розміром колодок, відсутності на них вибоїн та слідів зношування. Змащувати в ободних гальмах потрібно втулочки, щодо яких обертаються приводи «ві-брейків». Однак слідкуйте, щоб олива не потрапила на обід — колодки по ній прослизатимуть.

Для забезпечення надійної роботи гальм типу V-brake необхідно тримати в чистоті ободи коліс.

Робота механічних дискових гальм налаштовується шляхом регулювання натягу тросів. Дискову «механіку» потрібно утримувати в чистоті, періодично перевіряючи стан колодок — їхня залишкова товщина повинна становити не менше 1 мм.

Основа догляду за гідравлічними гальмами – перевірка системи на герметичність. Райдеру знадобиться строго стежити за станом ущільнювачів та повнотою заповнення «гідравліки» гальмівною рідиною. При виявленні підтікань краще не зволікати і звертатися до сервісу. Налаштування гідравлічних гальм виконується на спеціальному обладнанні. Власними силами з неполадками у роботі «гідравліки» зазвичай допомагає впоратися прокачування гальм. Процедура здійснюється видалення з гальмівної системи повітря, внаслідок чого поліпшується ефективність гальмування. Повітря потрапляє в механізми «гідравліки» після перевертання байка або при його зберіганні підвішеним за переднє колесо.

Велосипеди з дисковим гідравлічним переднім гальмом

Профілактика вилки

Велосипеди з амортизацією ( хардтейли та двопідвіси) потребують регулярного догляду вилки. Її проміжне техобслуговування можна виконувати самостійно. Процедура зазвичай зводиться до зняття «штанів», їх прочищення зсередини, приведення в належний вигляд «ніг» амортизатора. Перед збиранням назад пару тертя, що складається з «ніг» та «штанів», змащують.

У конструкції амортизаційної вилки регулярне змащування необхідне парі тертя – так званим «ногам» (1) і «штанам» (2).

Повне обслуговування вилки передбачає знання її будови, наявність ремкомплекту та спеціалізованих інструментів. Експерименти тут не вітаються — заміну оливи та ущільнювачів у демпфері краще довірити веломайстрам. У питанні підбору потрібної оливи бажано орієнтуватися на думку виробника амортизаційної вилки. Трансмісійні та моторні оливи – не найкращий вибір для вилки, оскільки їх застосування може негативно позначитися на стані системи амортизації.

Перевірка рульового керування, коліс та шин

Щоб уникнути неприємностей на дорозі , велосипед повинен чуйно відгукуватися на кермові команди. На кермі та виносі байка не повинно бути тріщин і люфтів, а болти кермової колонки повинні бути надійно закручені. У моделях з регулюванням виносу налаштовувати положення виносу передбачається за допомогою гвинтових затискачів, роблячи це хрест-навхрест.

Наступний етап – перевірка стану коліс. «На око» визначається їхня геометрія: обід не повинен відхилятися в сторони при прокручуванні коліс на холостому ходу. У моделях з ободними гальмами «вісімку» виявити ще простіше – колодки неодмінно чіплятимуть обід. Легкі викривлення коліс можна виправити власноруч, однак із серйозними порушеннями геометрії краще впораються у веломайстерні. Позбутися сторонніх звуків і люфтів при обертанні коліс допоможе чищення та змащування втулок.

Спиці у конструкції колеса мають бути натягнуті з однаковою силою. Перевіряється цей момент на слух – спиці перебирають пальцями на кшталт гітарних струн і якщо якась вибивається із загального «хору» за звучанням, її потрібно послабити або підтягнути спицевим ключем (але не пасатижами, як заведено по-старому). Складні випадки бажано довірити професіоналам у веломайстерні.

При налаштуванні натягу спиць у колесі велосипеда не вийде обійтися без спецінструменту.

Стан велошин та камер перевіряється візуально. На гумі не повинно бути павутиння мікротріщин, слідів зносу і потертостей. В іншому разі підвищується ризик проколів пневматичної камери. До речі, вона теж має виглядати належним чином — зношена камера нормально не тримає тиску і ніякі латки тут уже не врятують ситуацію. Також візуально оцініть стан ніпелів.

У шинах велосипеда важливо підтримувати потрібний тиск. Точно контролювати його величину допоможе велонасос із манометром. Ще один стовідсотковий варіант – підкачування коліс за допомогою автомобільного компресора. Тиск у покришках обов'язково перевіряють у момент розконсервації байка із «зимової сплячки». При регулярних поїздках на велосипеді бажано контролювати величину тиску час від часу і оцінювати прогинання шин «на око».

Популярні міські велосипеди

Регулювання посадки

Зручна посадка – основний фактор комфортного пересування за кермом велосипеда. Параметри посадки налаштовуються на розсуд райдера. Проте загальноприйняті правила щодо цього пункту програми теж є.

Сідло байка важливо встановити без нахилу у горизонтальній площині. Його висота розміщення підбирається таким чином, щоб нога легко діставала до педалей у найнижчому положенні. Що ж до регулювання виносу вперед-назад, відстань між носком сідла і виносом керма велосипеда має приблизно відповідати відстані від кінчика пальців до ліктя райдера. До речі, за цим же правилом налаштовується винос керма.

Правильна посадка – запорука комфортабельності поїздок за кермом велосипеда.

Перед тим, як вирушати в дорогу, варто перевірити надійність затиску ексцентрикових механізмів підсідельного штиря, коліс, кермової колонки. Також необхідно підкрутити всі гайки, перевірити різьбові з'єднання.

Як краще зберігати велобайк

Поза сезоном велосипеди найчастіше зберігають у гаражі або на заскленому балконі. А якщо дає змогу вільне місце – у домашній коморі. На вулиці зберігати байк не рекомендується, оскільки опади та температурні коливання можу негативно позначитися на працездатності механізмів.

Поза сезоном велосипеди найкраще зберігати у підвішеному вигляді на стіні.

У зібраному вигляді велосипед найчастіше підвішують на стіну, щоб колеса не стикалися зі підлогою, а шини не деформувалися при втраті тиску. На довгострокове зберігання байки відправляють і в розібраному вигляді зі зняттям коліс та сідла. Все це упаковується у тканинні або поліетиленові мішки для захисту від пилу. Зазначимо, що сідло краще занести додому і зберігати при кімнатній температурі, щоб уникнути деформації оббивки.


Добросовісний догляд за велосипедом з ретельним миттям і регулярним змащуванням механізмів виключає вихід байка з ладу в невідповідні моменти. Чистий, блискучий та справний велосипед забезпечує комфортне катання та не доставляє райдеру проблем.