Все наше життя — гра: ТОП-5 подарунків для завзятого геймера

Формою HyperX Pulsefire FPS, перша проба пера компанії Kingston на ринку мишок, нагадує надпопулярну Razer DeathAdder, на яку рівняються багато виробники ігрової периферії. Але і стовідсотковим клоном її не назвеш: горб менше, вигини за богам плавніше. Тобто вона повинна сподобатися насамперед тим, кому підходять великі розміри (12+ см в довжину) «праматері» DeathAdder, але не задовольняє її надмірно опукла форма.

Верхня частина корпусу HyperX Pulsefire FPS зроблена з напівматовою пластику: він менш зручний для утримання, ніж софт-тач, зате з часом не облазить. Боковини ж для підвищення цупкості виконані з текстурованою гуми. На дні знаходяться дві великі, першопочатково не відшліфовані тефлонові ніжки. Якщо ви користуєтеся жорстким пластиковий килимок для миші, знадобиться час на притирання поверхонь один до одного.

Всередині HyperX Pulsefire FPS перебуває перевірений часів оптичний сенсор Pixart PMW3310 з роздільною здатністю від 400 до 3200 DPI (чим вище, тим швидше переміщається курсор), який переключається окремою кнопкою на корпусі. Ще дві кнопки знаходяться праворуч, тобто миша є асиметричною, суто під праву руку. Додаткового програмного забезпечення для тонкої настройки не передбачено. Збоїти цей сенсор в теорії може тільки при швидкості переміщення мишки понад 4 м/с, яку рідко розвивають навіть професійні кіберспортсмени, і то лише на специфічних поверхнях (глянсовою, різнобарвною).

Завдяки середньому вазі (95 г), Kingston HyperX Pulsefire FPS можна назвати універсальною ігровий мишею, яка однаково добре підходить і для шутерів (зазвичай використовуються мишки поважче), і для MOBA і RTS-стратегій (переважно легкі мишки). А довговічні мікроперемикачі Omron на 20 млн. натискань під парою основних клавіш обіцяють мишці довгу, а її власнику безтурботне життя.

Першопочатково клавіатура Cynosa продавалася тільки в складі геймерського комплекту Razer Pro Bundle, куди входила ще й миша DeathAdder, а точніше її спрощена версія з сенсором на 2000 DPI (в оригіналу 3500 DPI). З недавнього часу клавіатура почала продаватися окремо — приблизно за півціни бандла.

Зовні Cynosa нагадує іншу клавіатуру Razer — BlackWidow. Але схожість виключно косметичний, тоді як конструктивно Cynosa зовсім інша: не механічна, а мембранна, тобто істотно тихіше, але менш довговічна (хоча все одно довговічніше дешевих офісних клавіатур). До того ж, порівняно з BlackWidow, Cynosa позбавлена додаткових клавіш, та й загалом легше і тонше, хоч і не така тонка, як інша мембранка Razer — DeathStalker. В лівій частині клавіатури, де знаходиться більшість «ігрових» кнопок (WASD, E, R, F, Shift, Ctrl), можна одночасно натискати хоч десять клавіш, тоді як в правій — тільки п'ять. Мабуть, інженери Razer вирішили трохи заощадити на кількості електронних доріжок.

Доступно три варіанти підсвічування: кислотно-зелена (рідний колір продукції Razer), синя і жовта. Відсутність окремих макроклавіш частково компенсується кнопкою Fn (як у ноутбуків), яка в поєднанні з кнопками F1 – F12 виконує різні запрограмовані дії. Для налаштування клавіатури застосовується фірмове додаток Razer Synapse. У підсумку, одержуємо нехай не механічну, але все одно міцно зібрану клавіатуру з можливістю налаштування сполучень клавіш і подальшим збереженням профілю користувача в хмарі (наприклад, для швидкого розгортання після перевстановлення ОС).

Tesoro Olivant Pro — одна з найбільш доступних ігрових стереогарнітур з USB-аудіокартою в комплекті, а серед виробників першого ешелону (Razer, SteelSeries, Roccat, Logitech, Kingston, ASUS) взагалі найдешевша. Знімний мікрофон і спарений мініджек передбачають можливість підключення навушників до смартфону і носіння на вулиці, але чаші з настільки великими (вухо поміщається повністю) і товстими амбушурами поза будинку будуть виглядати трохи дивно.

Незважаючи на великі чаші, сумарна вага гарнітури невеликий (315 г), чого вдалося досягти завдяки полегшеній дужці, що складається з двох тонких металевих пластин і матер'яною перегородки. Притиск пластин досить сильний, але м'який наповнювач амбушюр нівелює тиск на голову.

Звучання Olivant Pro зроблено передусім з акцентом на ігри: високі частоти викручені вище норми, щоб краще розрізняти окремі звуки (кроки ворогів, шелест трави). Комплектна звукова карта підтримує віртуальний об'ємний 7.1-канальний звук. Щоправда, кількість ігор, в яких ця функція добре реалізована, порівняно невелика (наприклад, серія Battlefield). Фільми теж звучать не погано, чого, на жаль, не можна сказати про музику — меломанам краще пошукати альтернативу.

Мікрофон гнучкий, за якістю середній. Трохи рятує ситуацію аудіокарта, зменшує кількість аудионаводок. Але все одно до рівня більш дорогих ігрових гарнітур (Kingston HyperX Cloud Core і SteelSeries Siberia 200) мікрофон не дотягує. Враховуючи все вищесказане, Tesoro Olivant Pro — добротна недорога, але суто ігрова стерогарнитура, яка звучить рівно на стільки, скільки коштує ($50).

Саме Xiaomi Mi VR Play 2, на наш погляд, є кращими дешевими очками віртуальної реальності для використання в парі зі смартфоном, зробленими за образом і подобою Google CardBoard. В асортименті Xiaomi і раніше були окуляри віртуальної реальності (VR Play і Mi VR Headset), але їх ергономіка залишала бажати кращого.

Нова ж Mi VR Play 2 вийшла майже ідеальною. По-перше, пластикова основа корпусу обтягнута «дихаючої» тканини. Звичайно, шкірзам менше б паскудився, але він погано пропускає повітря, через що обличчя в окулярах починає швидко потіти. По-друге, виріз під ніс зроблений досить великим: він трохи пропускає зовнішній світ, зате нічого не тисне і не тисне.

По-третє, Mi VR Play 2 втратила порту USB type C, який був у Mi VR Headset і перешкоджав встановленню смартфонів з гніздом microUSB. Рекомендуються до використання смартфони з діагоналлю екрана від 4.7 до 5.7 дюйма і роздільною здатністю FullHD або 2K. Беспортно, гарнітура Xiaomi Mi VR Play 2 — це не рівня автономним VR-шоломам PlayStation VR, Oculus Rift і HTC Vive, але через свою невисоку ціну вона дозволяє на особистому досвіді познайомитися з базовими можливостями віртуальної реальності.

New 2DS XL — чергове і, швидше за все, останнє оновлення портативної ігрової консолі Nintendo (стала компактніше, легше і дешевше). На зміну їй прийшла більш досконала Switch, але варто поки дорогувато, та й бібліотека ігор явно поступається 2DS і її стереоскопічною сестриці 3DS. До речі, New 2DS XL стала першою версією DS, для якої не потрібно докуповувати окремо зарядний пристрій (поставляється в комплекті). Заряду батареї вистачає приблизно на 5 годин гри.

Оригінальна Nintendo DS вийшла в далекому 2004 році, тому технічні характеристики навіть оновленої New-версії не вражають. Роздільна здатність екранів, а їх два (великий основний і маленький сенсорний резистивний), лише 240р. Архітектура процесора застаріла ARM11, у кілька разів слабкіше сучасних смартфонів. Тому графіка в іграх для DS трохи «ріже око» (рівень ПК-ігор початку – середини 2000-х). Але вони беруть іншим — душевним сюжетом і хардкорним геймплеєм, не типовим для мобільних ігор.

Якщо вам приїлися занадто прості й одноманітні ігри для iOS і Android, а грати в дорозі (та й вдома) хочеться, то Nintendo New 2DS XL однозначно ваш вибір. Всесвітньо відомі японські франшизи Mario, Zelda, Donkey Kong, Pokemon, Fire Emblem і багато інших явно варті того, щоб витрачати на них гроші і вільний час. Ігри для New 2DS XL можна купувати як на картках пам'яті (нові або старі), та й цифрові копії в онлайн-магазині Nintendo.