Перші кроки у фотографії: ТОП-5 бездзеркалок для початківців

У бездзеркальці Panasonic Lumix DMC-GX-800 приділено значно більше уваги зовнішності, ніж функціональності. Через це простежується явна орієнтація камери на фотографів-аматорів, яким важлива гнучкість системи в плані вибору оптики — з цим проблем у фотоапаратів формату Micro 4/3 не виникає.

Про аматорської спрямованості фотоапарата говорить відсутність видошукача і «гарячого черевика», а також виступаючій частині корпусу для зручності утримання «тушки» в руку. Замість першого використовується 3-дюймовий сенсорний дисплей, на місці другого розташована вбудована спалах, ну а третім мінусом доведеться миритися. Крім того, взяти до відомостей необхідно ще один недолік фотокамери — на одному заряді акумулятора вона здатна відзняти всього трохи більше 200 знімків.

Всередині фотокамери встановлена типова для сімейства Micro 4/3 матриця з роздільною здатністю 16 МП. Вона малює соковиту і деталізовану картинку, а також уміє записувати відеоролики в роздільній здатності 4К зі швидкістю 24/25/30 к/с і швидкістю 100 Мбіт/с. Фокусуватися в процесі зйомки можна тапом по дисплею, а завдяки функції постфокусировки зону різкості на знімку представляється можливим вибрати постфактум.

Через невеликих фізичних розмірів матриці зображення може бути зіпсовано артефактами шуму під час зйомки на значеннях ISO понад 1600 одиниць. Максимальний поріг чутливості сенсора обмежений відміткою ISO 25600, а ось мінімальний складає 200 одиниць, чого для деяких випадків (наприклад, зйомки при яскравому освітленні) може виявитися забагато.

«З коробки» камера комплектується об'єктивом Panasonic Lumix G Vario 12-32mm f/3.5-5.6 ASPH, діапазон фокусних відстаней якого в 35-міліметровому еквіваленті відповідає значенням 24-64 мм. І для фото, і для відеозйомки на аматорському рівні його можливостей більш ніж достатньо. А якщо захочеться підрости в професійному плані, то в модельному ряді компанії Panasonic є парочка старших братів моделі — одне з кращих рішень для запису 4К-відео Panasonic Lumix DMC-GX80 і флагманська бездзеркалка Panasonic Lumix DMC-GX8.

Стиль продуктів компанії Olympus легко пізнаваний по поєднанню ретро-дизайну і сучасних ноток в оформленні зовнішності. Завдяки цьому бездзеркальці Olympus PEN E-PL8 відведена роль такого стильного аксесуара з оздобленням «під шкіру», який не гріх носити з собою на постійній основі.

По своїй суті камера є «допиленной» до ідеалу беззеркалкой Olympus PEN E-PL7 з поліпшеннями в плані дизайну і програмної частини. В іншому вона використовує такий же 16-мегапіксельний сенсор формату Micro 4/3 і аналогічну попереднику «начинку», внаслідок чого характеристики обох фотоапаратів часто перетинаються між собою. Головне, що камері дісталася ключова «фішка» E-PL7 — 3-осьова система матричної стабілізації зображення, за допомогою якої можна компенсувати до 3.5 стопів експозиції під час зйомки з рук в умовах недостатньої освітленості.

Фотоапарат «стріляє» серії з 20 кадрів у форматі RAW або 44 знімків у роздільній здатності JPEG зі швидкістю зйомки до 8 к/с. Також процесор обробки зображень забезпечує отримання непоганого результату під час зйомки на високих значеннях ISO, хоча задирати їх понад 3200-6400 одиниць все ж таки не рекомендується.

У розпорядження фотографу надається 25 сюжетних програм зйомки і 14 художніх фільтрів, які можна накласти не тільки на фотокартки, але і на відео. Правда, якістю відеозйомки модель не вирізняється, що властиво всім фотокамер Olympus. Ще одним значущим мінусом моделі виступає відсутність вбудованого спалаху. Замість неї в коробку з камерою дбайливо покладена мініатюрна зовнішній спалах з провідним числом 10 при ISO 200.

Слідуючи свіжим тенденцій в галузі, камера обзавелася похилим сенсорним дисплеєм, який відкидається положення «селфі». Проводити зйомку автопортретів можна на широкому куті кітового об'єктива — Olympus 14-42mm f/3.5-5.6, є універсальним рішенням на всі випадки життя. Заміною йому може послужити будь-яка лінза з найширшого парку оптики під систему Micro 4/3 — найбільш розвинену серед інших представників класу бездзеркальних фотоапаратів.

Бездзеркалка серії A6000 — одна з найбільш продаваних системних камер зі змінною оптикою у всіх куточках земної кулі. Причому попит на неї не сильно впав навіть у світлі виходу двох поколінь спадкоємців — Sony Alpha A6300 і Sony Alpha A6500.

Увібравши в себе кращі риси попередника (Sony NEX-6), фотоапарат того ж обзавівся прогресивною системою фокусування (179 датчиків фазового типу покривають близько 92 % площі кадру), яка чіпляє об'єкт зйомки всього за 0.06 з. Поряд зі скорострільністю до 11 к/с камера впевнено справляється з будь-якими динамічними сюжетами, не упускаючи мета уваги завдяки дієвим алгоритмам роботи стежачого автофокусу. Задума при наведенні на різкість зрідка виявляється лише в умовах недостатньої освітленості, але цим грішить більшість «однокласників» моделі.

У серце фотокамери встановлена 24-мегапіксельна матриця, яка видає відмінну картинку під час зйомки на значеннях ISO аж до 3200 одиниць. Динамічний діапазон знімків досить широкий для подальшої гнучкої постобробки фотографій у редакторі (при зйомки в «сирому» форматі RAW). А вже якщо перепади між зонами світла і тіні занадто великі, на допомогу фотографу приходить функція автоматичної зйомки HDR.

Алюмінієвий корпус Sony Alpha A6000 зручно лягає в руку, а клавіші та диски управління на ньому розосереджені таким чином, щоб їх було зручно натискати правою рукою. Візуватися у процесі зйомки можна як за допомогою електронного видошукача, так і за допомогою нахиленого 3-дюймового дисплея, який стане в нагоді при побудові кадру з нижніх або верхніх ракурсів. А ось сенсорного введення екран, на жаль, позбавлений, тому ставити точку фокусування знадобиться шляхом натискання кнопок.

На борту камери є відкидна вбудована спалах і «гарячий черевик» для установки зовнішніх аксесуарів. Не вистачає в її оснащенні лише портів для підключення мікрофону і навушників, що позначається на зручності відеозапису. В якості кітової лінзи Sony Alpha A6000 використовує Sony E PZ 16-50mm f/3.5-5.6 OSS з системою оптичної стабілізації зображення. На першу пору його можливостей вистачить для зйомки більшості повсякденних сюжетів. Загалом, бездзеркалку вибирають як любителі, так і профі, які відводять їй роль другої фотокамери на додаток до основної.

Прем'єра Canon EOS M6 стала кроком назад на тлі попередника моделі в особі Canon EOS M5. Хоча якщо висловитися менш жорстко, то камера стала всього-на-всього спрощеною версією «п'ятірки» з більш гуманним цінником, але менш багатим оснащенням.

Електронна «начинка» бездзеркалки нічим не відрізняється від такої на борту моделі M5. В її основу лягла матриця з роздільною здатністю 24.2 МП, прогресивна система фокусування Dual Pixel AF, до складу якої увійшли 49 точок автофокусування, і шустрий процесор обробки зображень Digic 7. Також в камері застосовується 5-осьова система стабілізації зі злегка урізаною функціональністю — вона включається в роботу тільки під час зйомки відео. Ролики записуються у максимальній роздільній здатності 1920х1080 пікселів і частотою до 60 к/с.

У зовнішності моделі звертає на себе увагу відсутність видошукача. Замість вбудованого рішення виробник пропонує скористатися знімним видошукачем, який одягається на «гарячий черевик». Через аксесуарний порт можна підключити ряд інших аксесуарів, наприклад, мікрофон або зовнішній спалах на випадок, якщо потужності вбудованого спалаху виявиться мало.

У сильні сторони бездзеркалки варто записати оснащеність похилим сенсорним дисплеєм і повним набором бездротових модулів передачі даних Bluetooth, Wi-Fi і NFC), а також інтуїтивне меню налаштувань. А одним з істотних мінусів всього сімейства бездзеркалок Canon є убогий вибір оптики. Частково виправити ситуацію може використання перехідника на парк оптики EF, однак більш великі об'єктиви для дзеркальних фотокамер навряд чи будуть гармонійно виглядати на «малятку»-бездзеркальці.

Фотоапарат зі змінною оптикою, позбавлений дзеркала в своїй конструкції, є молодшим із кращих, який позиціонується серія бездзеркалок OM-D від японського бренду Olympus.

Камера поміщена в збитий корпус з магнієвого сплаву з зручним для правшів розміщенням елементів управління. Для зміни параметрів зйомки в оснащенні бездзеркалки передбачаються три диска, безліч клавіш, сенсорний дисплей і реалізована підтримка віддаленого управління зі смартфона (по бездротовій мережі Wi-Fi). Екран займає більшу частину площі тильного боку фотоапарата і вміє нахилятися вгору-вниз.

Як годиться, все найцікавіше ховається всередині корпусу фотокамери. Зокрема, це 16-мегапіксельний сенсор, прямо в який вбудована 5-осьова система матричної стабілізації зображення, і 81-точковий автофокус. Наводка на різкість є практично блискавичною в будь-яких умовах зйомки, крім, мабуть, темряви.

Зв'язка з двох китових об'єктивів відкриває межі дозволеного і дозволяє вести зйомку найрізноманітніших сюжетів, починаючи від архітектури і закінчуючи далекобійної полюванням за птахами. Перший кітовий об'єктив з набором фокусних відстаней 14-42 мм (28-84 мм в 35-міліметровому еквіваленті) є універсальним, а «гармати» 40-150 мм (80-300 мм в еквіваленті повного кадру) криється у веденні зйомки з великим наближенням.

Багате оздоблення поряд з високою якістю фотознімків роблять Olympus OM-D E-M10 II однією з найбільш збалансованих бездзеркалок у своєму сегменті. Їй би ще пару портів для підключення мікрофону і навушників, так більше можливостей в плані відеозйомки — й камері зовсім не було б ціни. Але і без цього вона користується попитом у фотографів, які також роблять вибір на користь бездзеркалки завдяки розвиненому парку змінної оптики.