Темна версія
Польща
Каталог   /   Комп'ютерна техніка   /   Мережеве обладнання   /  Wi-Fi обладнання
Wi-Fi обладнання 

Статті, огляди, корисні поради

Усі матеріали
Відгуки про бренди з розділу wi-fi обладнання
Рейтинг брендів з розділу wi-fi адаптерів складений за відгуками і оцінками відвідувачів сайту
12.2022
Рейтинг wi-fi адаптерів (грудень)
Рейтинг популярності wi-fi адаптерів заснований на комплексній статистиці по виявленому інтересу інтернет-аудиторії
Як організувати віддалену роботу при відключеннях світла
Автономна робота за ноутбуком без використання генераторів та дорогих зарядних станцій
П'ять недорогих роутерів з підтримкою Wi-Fi 6
Мережі покоління Wi-Fi 6 стають все більш доступними для широкої аудиторії.
Wi-Fi 6E: революція у світі бездротового зв'язку?
На думку деяких експертів Wi-Fi 6E — найважливіше оновлення Wi-Fi за останні 20 років
ТОП-5 отличных MESH-систем для дома
MESH-системы создают единую сеть c большим охватом и сами переподключают клиентов между ее звеньями

Wi-Fi обладнання: характеристики, типи, види

Показати все

Тип пристрою

Загальний тип пристрою. У наш час, крім звичних багатьом роутерів (як звичайних, так і ігрових), у продажу можна зустріти ADSL роутери, точки доступу (в тому числі спрямовані), MESH-системи, Wi-Fi адаптери і Wi-Fi підсилювачі.... Ось докладний опис цих видів обладнання:

— Роутер. Пристрої, відомі багатьом як найпопулярніший засіб бездротового доступу в Інтернет. Втім, цим застосування подібної електроніки не обмежується — вона може використовуватися також для створення локальних мереж і з деякими іншими, більш специфічними цілями.З технічної сторони роутер — це точка доступу до бездротової мережі, що підтримує режим NAT; докладніше про це режимі див. «Функції і можливості», тут же відзначимо, що саме завдяки NAT можливий доступ в Інтернет відразу з декількох комп'ютерів/гаджетів, які працюють через один обліковий запис провайдера.

— Ігровий роутер. Різновид описаних вище роутерів, оптимізований для застосування в онлайн-іграх. Особливостями таких пристроїв є підтримка новітніх стандартів зв'язку, висока швидкість з'єднання з мінімумом лагів, а також наявність спеціальних інструментів і функцій (пріоритет ігрового трафіку, прискорювачі з'єднання, інтеграція з ігровими сервісами або навіть певними онлайн-іграми тощо). Конкретний функціонал ігрового роутера може бути різним, проте якщо ви прагнете до максимальної швидкості і комфорту в мережевих іграх — має сенс вибирати пристрій саме з даної категорії.

— ADSL модем/роутер. Бездротові роутери (див. вище), які забезпечують вихід в Інтернет за рахунок технології ADSL. Ключова перевага цієї технології полягає в тому, що вона дає можливість використовувати існуючі телефонні мережі і не морочитися з прокладкою дротів; при цьому Інтернет і телефонний зв'язок працюють незалежно і не заважають один одному. З іншого боку, таке підключення поступається дротовому Ethernet за швидкістю і функціоналу (докладніше див. «Вхід даних (WAN-port)»); тому в наш час ADSL поступово сходить зі сцени», і устаткування під цю технологію на ринку небагато.

— Точка доступу. Пристрої, призначені в основному для використання в ролі своєрідних «перехідників» між дроовими мережами і бездротовими пристроями, а також для зв'язку між собою окремих сегментів мережі по бездротовому каналу. Принципова відмінність таких пристроїв від роутерів (див. вище) полягає у відсутності функції NAT (див. «Функції і можливості») — таким чином, кожен підключений до точки доступу бездротовий пристрій передає в мережу власну IP-адресу. Характерний приклад мережі на основі такого обладнання — загальний маршрутизатор для підключення до Інтернету плюс кілька точок доступу, розташованих у ключових місцях і підключених до маршрутизатора дротовим способом.

— Спрямована точка доступу. Різновид описаних вище точок доступу, у яких зона покриття має чітку спрямованість. Простіше кажучи, сигнал від такого пристрою розходиться не рівномірно в усі сторони, а в певному напрямку, у вигляді променя або сектора. Таке обладнання має дві основні сфери застосування. Перша — це ситуації, коли точку доступу потрібно встановити не в центрі, а на межі перекритої зони — наприклад, в кутку приміщення. В цьому разі спрямована конструкція дає змогу зосередити майже всю потужність передавача в робочій зоні, не витрачаючи її на «непотрібні» напрямки. Другий варіант застосування — бездротовий зв'язок на великих відстанях, наприклад, між мережами у різних будівлях в режимі моста (див. «Функції і можливості»); у деяких спрямованих точках доступу дальність зв'язку досягає 10 км. Зрозуміло, для такого зв'язку пристрій з іншого боку бездротового каналу теж повинен мати відповідну дальність, тому простіше всього в таких ситуаціях використовувати дві точки доступу з однаковими характеристиками.

— MESH-система. Обладнання для побудови бездротових мереж у форматі MESH. Ідея цього формату полягає у використанні великої кількості компактних і відносно малопотужних бездротових приймачів, здатних злагоджено взаємодіяти між собою. Таким способом можна перекрити значну територію (аж до невеликого міста), забезпечивши надійне підключення в будь-якій точці зони покриття. Відбувається це наступним чином: ноутбук, смартфон або інший Wi-Fi гаджет взаємодіє з найближчим вузлом MESH-мережі, далі дані передаються до основного роутера або точки доступу бездротовим способом, ланцюжком між вузлами. При цьому використовується так звана динамічна маршрутизація: мережа сама визначає оптимальний шлях передачі даних і автоматично змінює цей шлях при переміщенні користувача між окремими вузлами.
Власне, динамічна маршрутизація і є ключовою відмінністю MESH-пристроїв від більш традиційних Wi-Fi підсилювачів. При цьому робота здійснює в «безшовному» форматі: при перемиканні з одного вузла на інший зв'язок не втрачається і мережеві функції, що потребують стабільного підключення (завантаження, перегляд відео, онлайн-ігри, сесії авторизації) не перериваються. Іншими словами, користувач взагалі не помічає перемикань між окремими вузлами. Крім того, такий формат роботи дає можливість зберегти стабільну швидкість підключення (тоді як використання традиційних підсилювачів, особливо у вигляді ланцюжків, помітно знижує швидкість). Таким чином, MESH-мережа може стати відмінним рішенням для ситуацій, де потрібен набір з декількох підсилювачів Wi-Fi — починаючи від приватного будинку на 2-3 поверхи і закінчуючи офісними та промисловими комплексами, а то і міськими районами. При цьому обладнання для таких мереж може продаватися комплектами з декількох одиниць (до 8); докладніше див. «В комплекті».

— Wi-Fi адаптер. Адаптери для підключення до Wi-Fi мереж, призначені для настільних ПК та іншої техніки, яка першопочатково не має вбудованих Wi-Fi модулів. Таке обладнання може бути як зовнішнім, так і внутрішнім — докладніше див. «Інтерфейси (для адаптерів)». Тут же відзначимо, що купівля Wi-Fi адаптера може стати непоганою альтернативою дротовому підключенню — особливо якщо роутер розташований далеко і тягнути дріт було б незручно.

— Підсилювач Wi-Fi. Пристрої, призначені для посилення Wi-Fi сигналу від існуючого роутера або точки доступу. Дають змогу розширити зону покриття, позбутися «мертвих зон», а також покращити якість зв'язку і зробити сигнал більш стабільним. Від MESH-обладнання (див. вище), що має схоже призначення, даний тип пристроїв відрізняється відсутністю динамічної маршрутизації (Wi-Fi підсилювачі розраховані на роботу напряму з роутером, в крайньому разі по фіксованоіу ланцюжку), а також неможливістю безшовної роботи (підсилювач видимий як окрема мережа — докладніше див. «Функції і можливості — Режим репітера»). Крім того, підключення через такий пристрій може помітно знизити швидкість. З іншого боку, Wi-Fi підсилювачі обходяться значно дешевше, ніж вузли MESH-систем. Так що саме даний тип обладнання може виявитися оптимальним варіантом для нескладного побутового застосування, коли потрібно лише злегка розширити наявне покриття і немає потреби будувати велику мережу з безліччю рівноцінних точок підключення.

У комплекті

Кількість окремих пристроїв, що поставляються в комплекті.

Цей параметр актуальне насамперед для MESH-обладнання (див. «Тип пристрою»): така техніка першопочатково розрахована на розгалужені бездротові мережі, де кількість окремих вузлів може обчислюватися десятками, при цьому краще всього між собою взаємодіють MESH-вузли однієї моделі. У світлі цього подібне обладнання буває зручніше (а часто — ще й вигідніше) купувати не по одній штуці, а комплект...ом (2 пристрої, 3 пристрої і більше). Втім, за кілька одиниць в комплекті можуть продаватися і інші види Wi-Fi обладнання — насамперед роутери та точки доступу. Такі набори, знову ж таки, розраховані на ситуації, коли в мережі потрібно передбачити кілька бездротових пристроїв — наприклад, встановити в офісній будівлі кілька точок доступу, пов'язаних дротовий мережею.

Вхід даних (WAN-port)

Способи з'єднання з Інтернетом (або іншою зовнішньої мережею, наприклад, у режимі моста), які підтримуються пристроєм.

Класичним і найпоширенішим варіантом такого з'єднання в наш час є LAN (Ethernet), однак цим справа не обмежується. Дротовим способом підключення може також здійснюватися через ADSL або оптоволокно SFP, а бездротовим — через...мобільні мережі (за допомогою SIM-карти або зовнішнього модема 3G або 4G), а також через Wi-Fi. Ось детальніший опис кожного варіанта:

— Ethernet (RJ45). Класичне дротове підключення через мережевий кабель через роз'єм RJ-45, що також відоме як «LAN», хоча це позначення не зовсім коректне. У наш час є одним з найпоширеніших способів дротового підключення до Інтернету, також широко застосовується в локальних мережах. Пов'язано це з тим, що швидкість роботи Ethernet фактично обмежується лише можливостями мережевих контролерів; при цьому навіть найпростіші модулі підтримують до 100 Мбіт/с, а в прогресивному обладнанні це значення може сягати 10 Гбіт/с.

— ADSL. Технологія, що застосовується переважно для дротового підключення до Інтернету через існуючі лінії стаціонарного телефонного зв'язку. У цьому полягає її головна перевага — можна використовувати готові лінії, не вовтузитися з прокладкою великого числа додаткових дротів; при цьому ADSL працює незалежно від телефонних дзвінків і не заважає їм. Водночас швидкість такого підключення помітно нижча, ніж через Ethernet — навіть у передовому обладнанні вона не перевищує 24 Мбіт/с. До того ж трафік при ADSL-зв'язку розподіляється асиметрично: повна швидкість досягається тільки під час роботи на прийом, швидкість передачі даних значно нижча, що створює проблеми для відеозв'язку й деяких інших завдань. Так що в наш час ADSL поступово витісняється сучаснішими стандартами, хоча до повного зникнення цієї технології все ще далеко.

— Wi-Fi. Підключення до джерела зовнішніх даних через Wi-Fi. Такий формат роботи за визначенням використовують адаптери Wi-Fi (див. «Тип пристрою), а також більшість MESH-обладнання. (Утім, якщо комплект поставки MESH-системи включає і вузли, і головний керуючий пристрій для них, то WAN-вхід може зазначатися для керуючого пристрою, і часто це не Wi-Fi). Також вхід даних цього типу може передбачатися в інших видах обладнання — зокрема, роутерах і точках доступу (наприклад, для роботи в режимі моста чи репітера).

— 3G модем (USB). З'єднання з Інтернетом через мобільну мережу 3G з використанням окремого зовнішнього модема, підключеного до USB-порту. Найчастіше мова йде про мережі UMTS (розвиток мобільного зв'язку GSM), найпоширеніших у Європі й на пострадянському просторі; однак може передбачатися також можливість використовувати модеми для мереж CDMA (технологія EV-DO). Ці нюанси, а також сумісність з конкретними моделями модемів, потрібно уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі 3G-зв'язок може стати непоганим варіантом для ситуацій, у яких дротове підключення до Інтернету утруднене або неможливе — наприклад, у приватному секторі. Крім того, деякі Wi-Fi пристрої з цією функцією оснащуються автономними джерелами живлення і можуть використовуватися навіть «на ходу». Швидкість передачі даних у 3G-зв'язку наближається до широкосмугового дротового підключення (від 2 до 70 Мбіт/с за нормального сигналу, залежно від конкретної технології); щоправда, вона менша, ніж у 4G-мережах (див. нижче), зате покриття 3G ширше, а обладнання під цей стандарт обходиться дешевше.

— 4G (LTE) модем (USB). З'єднання з Інтернетом через мобільну мережу 4G (LTE) з використанням окремого зовнішнього модема, підключеного до USB-порту. З головних особливостей аналогічне до описаного вище 3G-підключення, з поправкою на те, що у цьому разі використовуються прогресивніші мережі — четвертого покоління. Швидкість передачі даних у таких мережах досягає близько 150 Мбіт/с; вони не настільки поширені, як 3G-зв'язок, проте незабаром можна чекати зміни ситуації. Крім того, варто зазначити, що в Європі й на пострадянському просторі мережі LTE зазвичай розгортаються на основі 3G UMTS і GSM мереж; тому за умови відсутності повноцінного 4G-покриття модеми для таких мереж можуть працювати за стандартом 3G і навіть GSM.

— SIM-карта. З'єднання з Інтернетом через мобільну мережу з використанням SIM-карти оператора мобільного зв'язку, встановленої прямо на пристрій. Конкретний тип підтримуваних мереж залежить як від можливостей роутера, так і від умов конкретного мобільного оператора; проте все таке обладнання сумісне як мінімум з мережами 3G, а нерідко й 4G. Особливості цих мереж детально описані вище (там також можна прочитати й про переваги мобільного підключення до Інтернету). Цей варіант зручний тим, що він дає змогу обійтися без окремого USB-модема — достатньо придбати SIM-карту, вартість якої незначна. Крім того, використання «сімок» позитивно позначається на компактності й зручності в транспортуванні. З іншого боку, вбудований модуль мобільного зв'язку помітно впливає на загальну вартість — причому при купівлі за нього в будь-якому разі доведеться платити (тоді як модель з підтримкою зовнішніх модемів не обов'язково купувати відразу з модемом, такі пристрої зазвичай допускають і дротове підключення). Тому на цей варіант варто звертати увагу в тому випадку, якщо ви з самого початку плануєте підключатися до Інтернету через мобільні мережі.

— SFP (оптика). Підключення через оптоволоконний кабель стандарту SFP. Таке з'єднання може здійснюватися на високих швидкостях (які вимірюються гігабайтами в секунду), а оптоволокно, на відміну від кабелю Ethernet, практично нечутливе до зовнішніх перешкод. З іншого боку, підтримка цього стандарту обходиться недешево, а для побутового використання його можливості надмірні. Тому SFP зустрічається переважно у Wi-Fi пристроях професійного рівня.

Швидкість 4G (LTE)

Швидкість мобільного зв'язку за стандартом 4G (LTE), підтримувана пристроєм.

Всьому сучасному LTE-обладнанню присвоюється та чи інша категорія (Cat.3, Cat.4, Cat.6, Cat.7, Cat.9, Cat.12, Cat.13, Cat.18, Cat.20), від якої напряму залежить швидкість передачі даних. В даному пункті уточнюється як ця категорія, так і конкретні показники швидкості, причому за двома параметрами — на прийом і на передачу. Швидкість на передачу завжди значно нижче, але з урахуванням специфіки мобільного доступу в інтернет даний момент зазвичай не критичний.

Відзначимо, що обладнання з різними категоріями швидкості буде цілком сумісне одне з одним, проте пропускна здатність буде обмежуватися можливостями більш повільного пристрою. Також варто сказати, що в даному пункті вказаний теоретичний максимум; практичні ж показники можуть бути помітно нижче (в залежності від якості покриття, завантаженості ефіру, особливості конкретної електроніки). Тим не менш, модем з більш високою категорією швидкості і на практиці буде працювати швидше.

Стандарти Wi-Fi

Стандарти Wi-Fi, підтримувані обладнанням. У наш час, крім сучасних стандартів Wi-Fi 4 (802.11 n), Wi-Fi 5 (802.11 ac), Wi-Fi 6 (802.11 ax) (його різновид Wi-Fi 6E) і WiGig (802.11 ad), можна зустріти також підтримку більш ранніх версій — Wi-Fi 3 (802.11 g) і навіть Wi-Fi 1 (802.1...1 b). Ось детальніший опис кожної з цих версій:

— Wi-Fi 3 (802.11 g). Застарілий стандарт, як зниклий Wi-Fi 1 (802.11b). Широко застосовувався до появи Wi-Fi 4, в наш час використовується в основному як доповнення до більш нових версій – зокрема, для того, щоб забезпечити сумісність з застарілим і бюджетним обладнанням. Працює на частоті 2,4 ГГц, максимальна швидкість обміну даними — 54 Мбіт/с.

— Wi-Fi 4 (802.11 n). Перший з загальнопоширених стандартів, що підтримує частоту 5 ГГц; може працювати у цьому діапазоні або в класичному 2,4 ГГц. Варто підкреслити, що деякі моделі Wi-Fi обладнання під цей стандарт використовують тільки 5 ГГц, через що несумісні з більш ранніми версіями Wi-Fi. Максимальна швидкість у Wi-Fi 4 — 600 Мбіт/с; в сучасних бездротових пристроях цей стандарт вельми популярний, лише нещодавно його почав тіснити на цій позиції Wi-Fi 5.

— Wi-Fi 5 (802.11 ac). Спадкоємець Wi-Fi 4, що остаточно перемістився в діапазон 5 ГГц, що позитивно позначилося на надійності підключення і швидкості передачі даних: вона становить до 1,69 Гбіт/с на одну антену і до 6,77 Гбіт/с загалом. Крім того, це перша версія, в якій була повноцінно впроваджена технологія Beamforming (докладніше див. «Функції і можливості»).

— Wi-Fi 6 (802.11 ax). Розвиток Wi-Fi 5, що представив як збільшення швидкості до 10 Гбіт/с, так і ряд важливих удосконалень у форматі роботи. Одним з найважливіших нововведень є використання широкого діапазону частот — від 1 до 7 ГГц; це, зокрема, дає змогу автоматично вибирати найменш завантажену смугу частот, що позитивно впливає на швидкість і надійність підключення. При цьому пристрої Wi-Fi 6 здатні працювати і на класичних частотах 2,4 ГГц і 5 ГГц, а модифікація стандарту Wi-Fi 6E здатна працювати на частотах від 5.9 до 7 ГГц, прийнято вважати що пристрої з підтримкою Wi-Fi 6E працюють на частоті 6 ГГц, при цьому є повна сумісність з більш ранніми стандартами. Крім того, в цій версії був впроваджені деякі поліпшення, що стосуються одночасної роботи декількох пристроїв на одному каналі, зокрема мова йдк про технологію OFDMA. Завдяки цьому Wi-Fi 6 дає найменше з сучасних стандартів падіння швидкості при завантаженому ефірі, а модифікація Wi-Fi 6E, що працює на частоті 6 ГГц, має найменшу кількість перешкод.

– Wi-Fi 6E (802.11ax). Удосконалена гілка стандарту Wi-Fi 6 зі швидкістю передачі даних до 10 Гбіт / с. Стандарт Wi-Fi 6E носить технічну назву 802.11ax. Але на відміну від базового Wi-Fi 6 (докладніше див. відповідний пункт), який іменується аналогічним чином, в ньому передбачається робота в незавантаженому діапазоні 6 ГГц. В цілому ж стандарт використовує 14 різних діапазонів частот, пропонуючи високу пропускну здатність в найбільш людних місцях з великою кількістю активних підключень.

— WiGig (802.11 ad). Стандарт Wi-Fi, що використовує робочу частоту у 60 ГГц; швидкість передачі даних може досягати 10 Гбіт/с (в залежності від конкретної версії WiGig). Канал 60 ГГц значно менш завантажений, ніж популярніші 2,4 ГГц і 5 ГГц, що позитивно позначається на надійності передачі даних і знижує затримку; останнє буває особливо важливо в іграх і деяких інших спеціальних завданнях. З іншого боку, збільшення частоти значно знизило дальність підключення (докладніше див. «Частотний діапазон»), так що на практиці даний стандарт підходить лише для зв'язку в межах однієї кімнати.

Варто враховувати, що на практиці швидкість передачі даних зазвичай значно нижче теоретичного максимуму — особливо під час роботи декількох Wi-Fi пристроїв на одному каналі. Також зазначимо, що різні стандарти зворотньо сумісні між собою (з обмеженням швидкості за більш повільним) за умови збігу частот: наприклад, 802.11ac може працювати з 802.11n, але не з 802.11g.

Частотний діапазон

Стандартні діапазони частот Wi-Fi, підтримувані пристроєм.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний зі стандартами Wi-Fi (див. вище), яким відповідає обладнання. Водночас є стандарти, що охоплюють одразу кілька діапазонів (такі, як Wi-Fi 4 Wi-Fi 6), причому далеко не кожний сумісний з ними пристрій підтримує відразу всі ці діапазони; так що в подібних ситуаціях цей момент варто уточнювати окремо. Крім того, у частот, які стандартно використовуються в наш час, є і загальні особливості, о...сь вони:

— 2.4 ГГц. Діапазон, що вважається класичним: застосовувався у найбільш ранніх стандартах Wi-Fi, підтримується багатьма сучасними версіями. Тому до цих пір досить велика кількість Wi-Fi обладнання працює тільки на 2,4 ГГц (хоча все частіше трапляються винятки). Головні переваги такого обладнання — простота, невисока вартість, а також сумісність навіть з відверто застарілими бездротовими пристроями. З іншого боку, діапазон 2,4 ГГц надзвичайно завантажений: крім великої кількості Wi-Fi пристроїв, його також використовують модулі Bluetooth і деякі інші види електроніки. Це може погіршити якість і швидкість зв'язку.

— 5 ГГц. Діапазон, впроваджений для подолання недоліків 2,4 ГГц — зокрема, для розвантаження каналів зв'язку та відділення Wi-Fi від інших бездротових технологій. Крім цього, підвищення частоти дало змогу збільшити швидкість зв'язку. 5 ГГц використовується як одна з робочих частот в стандартах Wi-Fi 4 і Wi-Fi 6 (див. вище) і як єдина в Wi-Fi 5. Так що на ринку можна зустріти пристрої, що працюють тільки на 5 ГГц, однак більшого поширення отримало обладнання з декількома діапазонами, де ця частота є лише однією з підтримуваних.

– 6 ГГц. Незавантажена частота, що впроваджується в ужиток починаючи з покоління Wi-Fi 6E. Новий діапазон забезпечує можливість одночасної роботи великої кількості клієнтських пристроїв на високій швидкості з мінімальною кількістю перешкод та затримок під час передачі сигналу. На даний момент це найвільніший, найширший і найшвидший діапазон Wi-Fi. Однак у деяких регіонах частота 6 ГГц залишається недоступною через зайнятість діапазону засобами військового, фіксованого або радіорелейного бездротового зв'язку.

— 60 ГГц. Діапазон, упроваджений в стандарті WiGig; на сьогодні використовується тільки в ньому, причому як єдиний. Значне підвищення частоти у порівнянні з більш поширеними варіантами 2,4 ГГц і 5 ГГц позитивно позначилося на якості зв'язку. Так, при тому ж теоретичному максимумі, що і в Wi-Fi 6 (10 Гбіт/с) стандарт WiGig дає більш високу фактичну швидкість обміну даними, а також менше затримок і лагів; це буває особливо важливо в іграх і деяких специфічних задачах. Зворотною стороною цих переваг є невелика дальність зв'язку навіть при використанні Beamforming (див. «Функції і можливості») вона не перевищує 10 м на відкритому просторі, а перешкода на зразок стіни може стати для 60-гігагерцового каналу непереборною. Тому в Wi-Fi обладнанні така частота зустрічається в основному серед досить специфічних пристроїв — точок доступу (у тому числі спрямованих), які розраховані на з'єднання окремих сегментів мережі в режимі моста (див. там же). Саме такий режим використання є одним з найбільш оптимальних, враховуючи властивості даного діапазону. Втім, підтримка 60 ГГц все частіше зустрічається також у споживчих гаджетах (смартфонах, ноутбуках), тому випускають і роутери під цю частоту.

— Власна частота. У рідкісних ситуаціях робота Wi-Fi обладнання можлива на власних частотах, які не підпадають під стандартні загальноприйняті значення. Використовуються такі пристрої в основному для побудови радіомостів по типу «точка-точка» і «точка-багатоточка». До розряду їх переваг можна віднести низьку частотну зашумленность від стандартних мереж Wi-Fi, і, як наслідок, підвищену дальність зв'язку. Варто відзначити, що з ноутбука або смартфона підключитися до таких пристроїв напряму неможливо. Також необхідно враховувати законодавчий аспект, оскільки в кожній країні використання частот регламентується по різному.
Підбір за параметрами
Ціна
віддо zł
Виробники
Тип пристрою
Підключення інету (WAN)
Підключення (адаптери)
Стандарти Wi-Fi
Частотний діапазон
Швидкість Wi-Fi (частота 2.4 ГГц)
Швидкість Wi-Fi (частота 5 ГГц)
Швидкість LAN
Швидкість WAN
Швидкість 4G / LTE
Програмні можливості
Конструктивні особливості
Процесор
Wi-Fi антени
Кількість антен
Антени для 3G/LTE
LAN порти (підключення пристроїв)
Комплект MESH-систем
Робоча температура
Колір корпуса
За роком випуску
Каталог wi-Fi адаптерів 2022 - новинки, хіти продажів, купити wi-Fi обладнання.