Реєстратори DVR і NVR: характеристики, типи, види

Від типу залежить насамперед різновид камер, з якими сумісний реєстратор.

— Аналоговий DVR. Пристрої даного типу можуть працювати тільки з традиційними камерами спостереження, що видають відеосигнал в аналоговому форматі (зазвичай через інтерфейс BNC, див. нижче). Незважаючи на появу більш прогресивних варіантів, такі камери все ще досить популярні завдяки простоті, невисокій вартості і надійності передачі відео. Сам же реєстратор може мати мережевий інтерфейс LAN і працювати як мережевий пристрій, однак з IP-камерами він не сумісний.

— Цифровий NVR. Реєстратори типу NVR призначені для роботи з IP-камерами, що підключаються до локальної комп'ютерної мережі. Такі камери більш прогресивні, ніж традиційні аналогові, вони підтримують більше додаткових можливостей. Головним недоліком NVR є досить високе навантаження на мережеве обладнання при передачі потокового відео; це може призвести до перешкод і збоїв, особливо при великих потоках іншого трафіку в мережі.

— Гібридний HVR (HDVR). Гібридні пристрої, що поєднують можливості DVR і NVR і здатні працювати як з аналоговими, так і з IP-камерами. Це розширює можливості з побудови мереж спостереження, даючи змогу об'єднати переваги обох типів камер і взаємно компенсувати недоліки. Однак і коштує таке обладнання недешево.

Можливості з підключення камер, наявні в реєстраторі.

Для аналогових DVR і цифрових NVR (див. «Тип») в даному разі все просто: Кількість каналів відео відповідає найбільшому числу вхідних відеосигналів, яке можна підключити до пристрою. Такий сигнал може надходити як з камери, так і з проміжного пристрою — наприклад, квадратора, що об'єднує картинку з 4 камер. А ось в гібридних HVR сенс даного пункту більш специфічний. Для таких реєстраторів тут вказується максимальна кількість вхідних сигналів, з якими пристрій може працювати в режимі «тільки AHD» (тобто тільки аналогові камери, без IP-камер). Дані по гібридному режиму (AHD + IP), а також для використання тільки IP-камер наводяться для таких реєстраторів окремо (див. нижче).

Велика кількість каналів (32 канали, 64 канали і навіть 128 каналів) дає змогу створювати на базі реєстратора широку систему відеоспостереження, не використовуючи додаткового обладнання (наприклад, тих же квадраторів). З іншого боку, дана характеристика відчутно позначається на ціні, а для побутових умов цілком достатньо реєстраторів на 4, на 8 або на 16 камер.

Кількість камер, підтримувана реєстратором при роботі в гібридному режимі — тобто при використанні одночасно традиційних (AHD) і мережевих IP-камер. Докладніше про гібридні реєстратори див. «Тип». А в даному пункті перше число позначає кількість звичайних камер, друге – IP-пристроїв: наприклад, запис «4+2» говорить про те, що дана модель може одночасно приймати сигнал з 4 звичайних і 2 IP-камер.

Відзначимо також, що деякі гібридні реєстратори допускають різні співвідношення між кількістю камер різного типу (при тому ж загальному числі камер). Наприклад, 12-канальна модель може мати гібридні режими«6+6», «8+4» і «10+2». У таких ситуаціях в даному пункті враховується режим, що передбачає найбільшу кількість камер типу AHD; для моделі, описаної в нашому прикладі, в даному пункті буде записано «10+2».

Також варто сказати, що при роботі тільки з IP-камерами гібридний реєстратор може підтримувати більшу кількість каналів відео, ніж в гібридному режимі — наприклад, в моделі формату «2+8» кількість підтримуваних тільки мережевих камер може досягати 16. Ця інформація уточнюється в пункті «Тільки IP».

Кількість камер (каналів відео), підтримувана гібридним реєстратором (див. «Тип») при роботі тільки з IP-камерами.

Найчастіше ця кількість відповідає загальному числу каналів, доступному в гібридному режимі (коли IP-камери поєднуються з традиційними, наприклад званими AHD-камерами). Наприклад, для реєстратора з гібридним режимом «8+2» (всього 10) кількість камер в режимі «тільки IP» зазвичай також становить 10. Однак зустрічаються і винятки: деякі моделі в чисто мережевому режимі здатні працювати з більшою кількістю камер, ніж в гібридному. Наприклад, той же гібридний формат «8+2» може поєднуватися з підтримкою одночасно 16, а то і 24 тільки мережевих камер.

— Підтримка PTZ. Сумісність реєстратора з камерами, що мають функцію PTZ — «pan, tilt, zoom», тобто можливість повертати і нахиляти об'єктив, а також збільшувати/зменшувати зображення. Підтримка PTZ дає змогу управляти цими функціями через реєстратор. В аналогових камерах для її роботи використовується порт RS - 485 (див. «Додаткові роз'єми»).

— Реагування на рух. Функція, що дає змогу реєстратору розпізнавати рух в кадрі. Конкретні способи застосування даної функції можуть бути різними: автоматичне ввімкнення запису, встановлення часової мітки (якщо відео знімається постійно), подача сигналу на тривожний вихід, повідомлення оператора тощо. Відзначимо, що датчики руху можуть встановлюватися і в самих камерах спостереження; однак наявність цієї функції в реєстраторі позбавляє від необхідності спеціально шукати такі камери (які зазвичай коштують недешево).

– Розпізнавання облич. Під цим терміном маються на увазі розширені можливості по роботі з обличчями людей, що потрапили в кадр. Реєстратори з цією функцією, як правило, здатні не просто визначати наявність обличчя в кадрі, а розпізнавати його характерні риси, зберігати отримані «портрети» і порівнювати їх із занесеною в пам'ять базою. Останнє, зі свого боку, дає змогу ідентифікувати людей і відкриває цілий ряд додаткових можливостей. Конкретний набір таких можливостей варто уточнювати окремо,...тут же наведемо кілька прикладів. Наприклад, у багатьох моделях система розпізнавання облич дає змогу здійснювати швидкий пошук людини по відеоархіву, позбавляючи користувача від необхідності особисто переглядати великі об'єми відеоматеріалів. За допомогою такої системи можна фіксувати час приходу і уходу співробітників на роботу, а також автоматично зберігати інформацію про візити сторонніх відвідувачів. Розпізнаванням облич можна доповнити замок на ключ-картах – і зловмисник не зможе відкрити такий замок, навіть якщо заволодіє картою. Зустрічаються і більш складні і прогресивні можливості – наприклад, створення груп співробітників з різними правами доступу, з обмеженням доступу і/або подачею сигналу тривоги при появі стороннього в забороненій для нього зоні.

– PoC живлення. Аналог описаної вище технології PoE, застосовуваний в традиційних камерах спостереження (так званих AHD). Дає змогу подавати на таку камеру живлення з реєстратора через той же коаксіальний кабель, що використовується для передачі відеосигналу; це помітно спрощує підключення і підвищує надійність і безпеку всієї системи. Наприклад, при встановленні камери досить прокласти всього один дріт, при цьому для її роботи не потрібні акумулятори/батарейки, які можуть сісти в найбільш невідповідний момент.

— Wi-Fi Також в характеристиках може уточнюватися конкретний підтримуваний стандарт зв'язку – зазвичай Wi-Fi 4 (802.11 n) або Wi-Fi 5 (802.11 ас). В даному разі відмінності між ними найчастіше не принципові: Сучасні Wi-Fi модулі, як правило, підтримують відразу кілька стандартів, так що з сумісністю проблем не виникає, а швидкість з'єднання зазвичай більше ніж достатня для роботи за призначенням.

— Wi-Fi ready. Дане маркування означає, що реєстратор не має вбудованого модуля Wi-Fi (див. вище), але може використовувати такий зв'язок при підключенні зовнішнього адаптера (зазвичай не входить в стандартну комплектацію). У теорії така конфігурація повинна забезпечити додаткову зручність: користувач може сам вибрати, чи потрібен йому Wi-Fi функціонал в даному конкретному реєстраторі, і якщо є сумніви — можна придбати сам пристрій, не переплачуючи за бездротові можливості, а адаптер докупити пізніше, якщо виникне необхідність. Однак на практиці моделі Wi-Fi ready в наш час зустрічаються вкрай рідко: більшість покупців ще при плануванні системи спостереження визначаються, чи потрібен їм бездротовий зв'язок, а вбудовані модулі Wi-Fi обходяться не так вже дорого, особливо в порівнянні із загальною вартістю реєстраторів.

– Мобільний додаток. Можливість роботи з реєстратором через мобільний додаток, встановлений на смартфон, планшет або інший подібний гаджет. Конкретні формати з'єднання з управляючим гаджетом при цьому можуть бути різними: пряме підключення по Wi-Fi, робота через локальну мережу або навіть віддалений доступ по Інтернету з будь-якої точки світу; нерідко підтримується відразу кілька варіантів. Всі ці подробиці варто уточнювати окремо, так само як і конкретний функціонал мобільного додатку. Однак, як правило, цей функціонал досить широкий, він передбачає доступ якщо не до всіх, то як мінімум до найбільш важливих функцій реєстратора. Наприклад, зі смартфона/планшета можна переглядати відзняті матеріали і прямі трансляції з камер, копіювати (а іноді і видаляти) записи, змінювати багато налаштувань тощо. Управляючі додатки зазвичай випускаються як під iOS, так і під Android, так що їх можна встановлювати практично на будь-який сучасний мобільний гаджет споживчого рівня.

– Підтримка USB-модемів. Можливість використання зовнішнього модему, що підключається через USB, для передачі даних по мобільному стандарту 3G або 4G. Це дає незалежність від дротів і дає змогу застосовувати реєстратор навіть там, де відсутні дротові комп'ютерні мережі — зрозуміло, при наявності покриття. Моделі з даною функцією зазвичай мають і дротові інтерфейси, а підтримка 3G/4G-модему грає роль failover — резервного варіанту на випадок проблем з основним зв'язком. Відзначимо, що конкретний тип підтримуваної мобільної мережі залежить в основному від використовуваного модему (сумісність реєстратора з різними моделями не завадить уточнити окремо, проте найчастіше з цим проблем немає).

– Пульт ДУ. Наявність пульта дистанційного управління в комплекті реєстратора. Управляти пристроєм з пульта часто буває зручніше, ніж з комп'ютера по мережі або з власної панелі управління.

Сумісність реєстратора з тим чи іншим хмарним сховищем даний. У цьому пункті може вказуватися сам факт сумісності або уточнюватися конкретний сервіс, на який розрахований пристрій — зазвичай це Google Диск або Dropbox.

Нагадаємо, хмарне сховище – це система зберігання інформації, розташована на віддалених серверах. Дані в таку систему передаються через Інтернет, а доступ до них власник також може отримувати через Всесвітню мережу незалежно від власного місцезнаходження. Крім того, сучасні «хмари» дають можливість ділитися обраною інформацією з іншими користувачами. Базовий функціонал таких сервісів і деяка кількість дискового простору зазвичай доступні безкоштовно, але ось для прогресивних можливостей і збільшення об'ємів сховища потрібна оплата (одноразова або регулярна за підпискою, залежно від конкретного сервісу).

Конкретно ж в даному разі сумісність з хмарними сховищами означає перш за все те, що реєстратор здатний безпосередньо копіювати записані відеоматеріали в таке сховище. Це дає відразу дві важливі переваги. Перша вже згадувалася – можливість працювати з відеозаписами (переглядати, копіювати, ділитися тощо) практично з будь-якої точки планети, де є доступ до Інтернету. Другий момент – додаткова надійність і безпека: навіть якщо накопичувач реєстратора буде пошкоджений або знищений — копія його вмісту все одно залишиться в «хмарі».

Відзначимо, що підтримка хмарних сховищ зустрічається також в окр...емих камерах спостереження. Однак покупка реєстратора з даною функцією буває більш раціональним рішенням. По-перше, можливість роботи з «хмарою» не буде залежати від особливостей використовуваних камер; по-друге, відповідний інструментарій в реєстраторах нерідко буває більш широким, ніж в камерах.

Кількість входів BNC, передбачених у конструкції реєстратора.

BNC — роз'єм із байонетною фіксацією під коаксіальний кабель, застосовуваний у т. ч. для передачі аналогового відеосигналу в професійній техніці. У реєстраторах входи з такими роз'ємами використовуються для підключення аналогових камер.Чим більше роз'ємів — тим більше аналогових камер можна одночасно підключити до реєстратору безпосередньо; а в пристроях DVR (див. «Тип») кількість входів BNC відповідає кількості каналів.

Кількість виходів BNC, передбачених у конструкції реєстратора.

BNC — роз'єм із байонетною фіксацією під коаксіальний кабель, застосовуваний у т. ч. для передачі аналогового відеосигналу в професійній техніці. Виходи з такими роз'ємами призначені для передачі відеосигналу на інші компоненти системи спостереження — наприклад, монітори.

Виходи BNC зустрічаються у всіх типах сучасних реєстраторів (див. вище). При цьому в пристроях типу DVR їх кількість, зазвичай, відповідає кількості BNC-входів, що дозволяє комутувати сигнал з кожної камери через свій вихід. У NVR найчастіше встановлюється лише один роз'єм, який призначається для перегляду записаних матеріалів, а не зображення з камер. Цей же варіант популярний і в HVR, хоча серед них зустрічаються і моделі, аналогічні DVR.

Кількість аналогових аудіовходів RCA, передбачене в конструкції реєстратора.

Входи цього типу використовуються для підключення з аналогових камер, здатних фіксувати звук, а також з окремо виконаних мікрофонів. При цьому, кількість таких входів може відповідати числу відеовходів BNC, що дозволяє доповнювати звуком кожну аналогову камеру. Однак є моделі, що мають лише один вхід RCA при декількох входах BNC.

Кількість аналогових аудіовиходів RCA, передбачене в конструкції реєстратора.

Виходи даного типу використовуються в основному для виводу звуку при перегляді відзнятих матеріалів, у доповнення до виходу BNC і/або VGA. Тому таких роз'ємів в сучасних реєстраторах передбачається небагато — один, рідше два (по одному для BNC і VGA).

Кількість портів USB 2.0, передбачених у конструкції реєстратора. USB – універсальний інтерфейс для підключення різних периферійних пристроїв. У разі реєстраторів мова найчастіше йде про «флешки» та інші зовнішні носії, які можуть використовуватися для копіювання файлів або оновлення прошивки. Однак може бути передбачена сумісність з іншими пристроями, наприклад, маніпуляторами (клавіатурами або мишками).

Саме USB 2.0 дозволяє передавати дані зі швидкістю до 480 Мбіт/с і забезпечує порівняно низьку потужність живлення. Через це дана версія в цілому вважається застарілою і поступово витісняється більш просунутими стандартами (насамперед USB 3.2 gen1 – див. відповідний пункт). Однак у реєстраторах роз'єми USB 2.0 все ще дуже популярні.

Кількість портів USB 3.2 gen1 у конструкції реєстратора. Цей інтерфейс використовується для підключення різних периферійних пристроїв: USB-накопичувачів для копіювання файлів або оновлення прошивки, клавіатур, мишок тощо.

Саме версія USB 3.2 gen1 є спадкоємицею USB 2.0. Вона підтримує більш високу передачу даних (до 4.8 Гбіт/с) та підвищену потужність живлення.

Кількість виходів HDMI, передбачене в конструкції реєстратора.

HDMI — найбільш популярний з сучасних цифрових інтерфейсів, призначених для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком. Вхід HDMI є практично в кожному сучасному телевізорі, моніторі, медіацентрі і т. ін. ж Вихід HDMI в реєстраторах використовується переважно для перегляду відзнятого відео; при цьому таких виходів зазвичай не буває більше одного, оскільки підключати таким чином відразу кілька зовнішніх пристроїв, зазвичай, не потрібно.

Максимальна роздільна здатність HDMI.

Максимальна роздільна здатність зображення, яке можна вивести через інтерфейс HDMI на екран підключеної відеоапаратури (монітора, телевізора і т.п.). HDMI-вихід в відеореєстраторі дозволяє транслювати картинку у форматах Full HD, 2K або 4k, що забезпечує високу якість мультиекранних зображень.

Кількість виходів VGA, передбачене в конструкції реєстратора.

VGA — аналоговий видеороз'єм, першопочатково розроблений для кінескопних моніторів. Вважається застарілим, проте до цих пір досить часто зустрічається в телевізорах і моніторах для ПК. У реєстраторах використовується в основному для перегляду відзнятих матеріалів, тому портів VGA рідко буває більше одного.

Загальна кількість портів LAN (RJ-45) передбачена в конструкції реєстратора для підключення до зовнішньої мережі.

LAN (RJ-45) – це стандартний комп'ютерний мережевий роз'єм. В даному разі їх можна зустріти як у традиційних DVR-реєстраторах, що працюють тільки з аналоговими камерами, так і в NVR і HVR. Як правило, реєстратор оснащується одним портом даного типу, однак є і моделі виключення з двома і більше портами.

Зазначимо, що багато NVR доповнюються роз'ємами RJ-45 для підключення камер та їх живлення за допомогою PoE. Оскільки ці порти не призначені для зв'язку реєстратора із зовнішньою мережею, то в даному разі не враховуються, а вказуються окремо (див. відповідний пункт).

Максимальна швидкість передачі даних, підтримувана LAN-портами реєстратора.

Відзначимо, що для нескладних задач нерідко вистачає і досить скромної за сучасними мірками швидкості в 100 Мбіт/с. Однак висока пропускна здатність (1 Гбіт/с) не тільки спрощує передачу великих об'ємів даних, але ще і сприяє зниженню лагів і поліпшенню загальної якості зв'язку; а сучасні технології цілком дають змогу передбачити підтримку гігабітного LAN навіть в досить простих і недорогих реєстраторах.

Зрозуміло, для використання всіх можливостей LAN потрібно, щоб відповідні швидкості підтримували і пристрої, підключені до таких портів.

Кількість тривожних входів, передбачене в конструкції реєстратора.

Тривожні входи дають змогу реєстратору реагувати на різні події і сигнали з інших елементів системи безпеки. Наприклад, до такого входу може бути підключений датчик відкриття дверей, і по сигналу з нього реєстратор буде включати камеру над дверима. Це забезпечує автоматизацію системи безпеки і робить її менш залежною від людського фактора.

Кількість тривожних виходів, передбачене в конструкції реєстратора.

Тривожні виходи використовуються для передачі сигналів з реєстратора на інші елементи системи безпеки — сирену тривоги, електронні замки, прожектори і т. ін. Таким чином, система може автоматично реагувати на події, зафіксовані реєстратором — наприклад, блокування дверей при русі в кадрі.

Фізичний інтерфейс для управління та контролю різних аспектів роботи системи відеоспостереження. Як правило, роз'єм RS-485 застосовується в реєстраторах для керування поворотними PTZ-камерами, підключення клавіатур, матричних комутаторів тощо.

Наявність у реєстраторі службового інтерфейсу RS-232(також відомий як COM-порт). Через такий роз'єм зазвичай реалізовано можливість дистанційно керувати параметрами роботи пристрою з комп'ютера або спеціалізованого обладнання, використовуючи відповідне програмне забезпечення. Також порт RS-232 може застосовуватись для оновлення прошивки реєстратора.

Додаткові роз'єми, передбачені в конструкції реєстратора крім описаних вище. Ось найпоширеніші види таких роз'ємів:

— RS-232. Службовий порт, найчастіше використовується для підключення реєстратора до комп'ютера і управління налаштуваннями через спеціальне ПЗ. Технічно може також застосовуватися для керування камерами PTZ (див. «Конструкція»), однак на практиці цей варіант майже не використовується.

— RS-485. Інтерфейс, використовуваний в реєстраторах з підтримкою PTZ для передачі керуючих сигналів на PTZ-камери. RS-485 зручний тим, що камери можна з'єднати послідовно і підключити до реєстратора одним проводом (замість того, щоб тягнути кабель від кожної камери), при цьому максимальна довжина такого дроту становить 1200 м (без спеціальних повторювачів).

Максимальний потік даних Мбіт/с, який реєстратор NVR здатний обробити при записі і видати на відображення. Параметр пропускної здатності вказується як максимальна вхідна/вихідна швидкість, або як сума вхідних та вихідних потоків (загальна пропускна спроможність). Розраховують його таким чином, щоб пропускна здатність перевищувала сумарний потік всіх підключених до відеореєстратора IP-камер, а ще 25 - 30% накидають про запас для відтворення відео або перегляду через мережевий доступ.

Найбільше роздільна здатність, в якому реєстратор може записувати відео при надходженні сигналу одночасно з усіх каналів. Якщо ж до деяких каналах камери не підключені, роздільна здатність запису може бути і більш високим (див. «Макс. роздільна здатність»).

Більш висока роздільна здатність позитивно позначається на деталізації, проте займає більше місця і вимагає великих обчислювальних потужностей для обробки, що відповідним чином позначається на ціні реєстратора.

Найбільша частота кадрів в відео, що записується, яку реєстратор може підтримувати при одночасному запису з усіх наявних каналів. Якщо не всі канали зайняті камерами — цей показник може бути і більше.

Мінімальним показником, необхідним для комфортного перегляду, вважається 24 к/с. А в найбільш сучасних відеостандарти частота кадрів може бути значно вище — 50 – 60 к/с. Високі значення дають змогу отримувати більш якісне і плавне відео, на якому можна добре розглянути швидкий рух; однак таке відео займає більше місця, та потребує потужної апаратної частини, що позначається на ціні реєстраторів.

Найбільша роздільна здатність, в якій реєстратор може записувати відео з кадровою частотою не менше 25/30 к/с при надходженні сигналу одночасно з усіх каналів. Параметр вказується для моделей, у яких доступна зйомка з високою роздільною здатністю з низькою частотою кадрів (наприклад, 4К при 15 к/с). Він дає розуміння того, на якому конкретно дозволі досягається підтримка відеозапису з кадровою частотою від 25/30 к/с, при якій картинка сприймається більш плавною і на ній краще видно деталі в динамічних сценах (за наявності в кадрі об'єктів, що рухаються).

Формат стиснення відео, який використовується реєстратором.

Стиснення використовуваний для того, щоб зменшити розміри файлів відзнятого відео; для цього можуть застосовуватися різні технології стиснення — так звані кодеки, їх список і наводиться в даному пункті. А від набору кодеків залежать два моменти: сумісність з IP-камерами, підключеними до пристрою, і можливість відтворення відзнятих матеріалів на зовнішньому обладнанні. І в тому, і в іншому варіанті зовнішні пристрої повинні підтримувати ті ж формати стиснення, що і реєстратор — інакше нормальна робота буде неможлива. Однак якщо відео планується дивитися на комп'ютері — на даний список можна не звертати особливої уваги: сучасні ПК і ноутбуки оснащуються досить широкими наборами кодеків, а відсутні в крайньому разі можна встановити окремо.

Детальний опис різних форматів стиснення можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же коротко торкнемося двох найбільш прогресивних (на 2021 рік) варіантів — H.265 і H.265+. Оригінальний H.265 є кодеком загального застосування, створеним як спадщина популярного H.264; він вдвічі перевершує свого попередника за ефективністю стиснення, даючи змогу отримувати якісні відеофайли порівняно невеликого об'єму. H.265 + є модифікацією, створеною спеціально для систем відеоспостереження; в цій модифікації реалізований ряд прогресивних рішень, що дало можливість ще більше підвищити ефективність стисне...ння без шкоди для якості. Так що підтримка хоча б одного з цих стандартів вкрай бажана для більш-менш прогерсивної системи відеоспостереження.

Роздільна здатність IP-камер, з якою реєстратор NVR технічно може працювати (перш за все, вести запис). За рідкісними винятками, реєстратори здійснюють запис у максимальній роздільній здатності з усіх підключених IP-камер. Однак обмежуючим фактором тут виступає пропускна здатність (див. відповідний пункт) — залежно від умов зйомки її може виявитися недостатньо.

Висока роздільна здатність кадру дає змогу отримувати більш детальне зображення, на якому краще видно дрібні деталі. З іншого боку, такі відео займають великі об'єми дискового простору, а їхня підтримка помітно позначається на вартості реєстратора.

Максимально підтримуване реєстратором роздільна здатність запису відео при роботі в аналоговому режимі. Якщо цей показник вищий, ніж роздільна здатність з усіх каналів відразу (див. вище), реєстратор здатний записувати на максимальній роздільній здатності тільки за умови, що частина відеоканалів не зайнята камерами. У різних моделях необхідна кількість вільних каналів також може бути різною. Однак існують екземпляри, в яких максимальна роздільна здатність доступна і при повному навантаженні по каналах.

Кількість роз'ємів SATA, передбачених у конструкції реєстратора.

SATA — найбільш популярний сучасний інтерфейс для підключення зовнішніх накопичувачів. Один роз'єм дозволяє підключати один жорсткий диск (або інший внутрішній носій), тобто кількість таких роз'ємів — це, по суті, найбільша кількість окремих накопичувачів, яке можна одночасно встановити всередину реєстратора. Базові версії можуть оснащуватися одним роз'ємом SATA або двома. Більш прогресивні мають 4 роз'єми SATA, а вже моделі для серйозних об'єктів мають значно великі можливості підключення.

Кількість роз'ємів eSATA, передбачене в конструкції реєстратора.

Інтерфейс eSATA є модифікацією SATA, проте не сумісний з ним і застосовується виключно для підключення зовнішніх накопичувачів. Він забезпечує досить високу швидкість підключення (до 2,4 Гбіт/с); крім того, використання носіїв під цей роз'єм залишає вільними порти USB, які можуть знадобитися для іншої периферії. Наявність декількох eSATA-портів, відповідно, дозволяє підключати одночасно декілька накопичувачів.

Найбільша сумарна ємність накопичувачів, з якої реєстратор здатний коректно працювати. За замовчуванням вказується тільки для внутрішніх носіїв з інтерфейсом SATA (див. вище), проте в деяких моделях окремо наводяться дані з зовнішніх пристроїв з підключенням по eSATA.

Зазначимо, що обмеження на сумарну ємність випливає з того, що кожен окремий порт має своє обмеження за ємністю накопичувача. При цьому максимальна ємність розподіляється між портами порівну. Це потрібно враховувати при виборі накопичувачів під реєстратор: наприклад, у моделі на 32 ТБ з 8 роз'ємами SATA обмеження для кожного роз'єми складе 32/8 = 4 ТБ. А значить, встановити в такий реєстратор два внутрішніх диска по 8 ТБ не вийде, хоча їх сумарна ємність і буде менше максимальної.

Сама по собі технологія PoE (Power over Ethernet) дає змогу передавати по мережевому Ethernet-кабелю не тільки дані, але і енергію для живлення мережевих пристроїв. А наявність виходу (виходів) PoE дає можливість живити такі пристрої від мережевих роз'ємів реєстратора. Це позбавляє від необхідності прокладати додаткові дроти або використовувати автономні джерела живлення, що буває особливо важливо для деякого обладнання — наприклад, зовнішніх IP-камер спостереження. А при використанні так званих сплітерів — пристроїв, що поділяють сигнал PoE кабелю на чисто мережеві дані і струм живлення — за допомогою подібних виходів можна живити і обладнання, що першопочатково не підтримує PoE (головне, щоб їх характеристики живлення відповідали можливостям свіча).

Що стосується стандартів PoE, то вони визначають не просто загальну потужність живлення, але і сумісність з конкретними пристроями: споживач повинен підтримувати той же стандарт, що і реєстратор, інакше нормальна робота буде неможливою. У наш час, в тому числі в роз'ємах «свічів», можна зустріти два різновиди таких стандартів — активні (802.3af, 802.3at, 802.3bt) і пасивний (один, так і називається). Основна відмінність між цими різновидами полягає в тому, що активний PoE передбачає узгодження джерела живлення і навантаження за напругою і струмом, в пасивному таких функцій немає, і енергія подається «як є», без регулювань. А ось більш детальни...й опис конкретних стандартів:

— 802.3af. Найстаріший з використовуваних в наш час активних форматів живлення PoE. Передбачає потужність на виході живлення до 15 Вт (на вході споживача — до 13 Вт) , вихідну напругу 44 – 57 В (на вході — 37 – 57 В) і струм в парі живлячих дротів до 350 мА. Незважаючи на «поважний вік», все ще продовжує досить широко використовуватися; так що і реєстраторів, що працюють тільки з 802.3 af, у продажу (станом на кінець 2021 року) все ще досить багато. Однак варто врахувати, що даний стандарт охоплює відразу 4 так званих класи потужності (з 0 по 3), що розрізняються за максимальним числом ват на виході і вході. Так що при використанні 802.3 af не завадить переконатися в тому, що потужності виходу буде достатньо для обраного навантаження.

— 802.3af/at. Поєднання відразу двох стандартів – описаного вище 802.3af і більш нового 802.3at. Останній дає змогу подавати на вихід потужність до 30 Вт (до 25,5 Вт на вході пристрою, що живиться), використовує напругу 50 – 57 В (42,5 – 57 В на вході), при цьому струм в парі дротів не перевищує 600 мА. Подібне поєднання обходиться порівняно недорого, при цьому воно дає можливість живити велику різноманітність зовнішніх пристроїв; так що на кінець 2021 року саме даний вид виходів PoE користується в реєстраторах найбільшою популярністю.

— 802.3af/at, bt. Поєднання описаного вище 802.3 af/at зі стандартом 802.3bt (PoE++, PoE тип 3 або тип 4). 802.3bt – це найновіший з форматів живлення PoE; на відміну від більш ранніх, він використовує не 2, а 4 дроти живлення, що дає змогу подавати на зовнішні пристрої вельми солідну потужність — до 71 В (при 90 Вт на виході живлення). Подібні можливості бувають незамінні при енергопостачанні обладнання з підвищеним споживанням — наприклад, зовнішніх камер спостереження, доповнених системами обігрівання. З іншого боку, підтримка стандарту 802.3bt помітно впливає на вартість реєстратора, а до якості кабелів подібне підключення висуває особливі вимоги. Крім того, потрібно мати на увазі, що до даного стандарту відносять також формат UPoE, створений компанією Cisco і застосовуваний в її обладнанні; а цей стандарт (саме він відомий як PoE тип 3) має більш скромну потужність — до 60 Вт на виході (до 51 Вт на вході споживача). Та й загальний стандарт 802.3bt включає два класи потужності – клас 8, при якому досягаються максимальні характеристики, і клас 7, де на вихід подається 75 Вт, а до споживача доходить близько 62 Вт. Так що якщо ви плануєте використовувати обладнання 802.3bt — при виборі реєстратора з даної категорії обов'язково потрібно переконатися, що потужності живлення вистачить для нормальної роботи підключених пристроїв.

— Пасивний. Як уже згадувалося, ключовою відмінністю пасивного PoE від описаних вище активних стандартів є те, що в даному разі вихід живлення видає строго фіксовану потужність, без будь-яких автоматичних регулювань і підлаштувань під конкретний пристрій. Головна перевага даного стандарту – невисока вартість: його реалізація обходиться значно дешевше, ніж активних PoE, так що такі порти можна зустріти навіть в реєстраторах початкового рівня. З іншого боку, згадана відсутність автоналаштування помітно ускладнює узгодження обладнання між собою – особливо в світлі того, що різні пристрої можуть помітно відрізнятися за напругою і струмом (потужністю), що видаються/споживаються. Через це при використанні пасивного PoE потрібно звертати особливу увагу на сумісність джерела і навантаження за цими параметрами. Якщо збігу немає, то в кращому разі (якщо напруга/потужність на виході нижче необхідних) живлення просто не запрацює, а в гіршому (при надлишку напруги/потужності) велика ймовірність перевантажень, перегрівання і навіть поломок із загоряннями — причому такі неприємності можуть статися не відразу, а через досить значний час. І однозначно не можна підключати до пасивних виходів PoE пристрої з активними входами — з тих же причин.

Кількість портів LAN (RJ45) з підтримкою PoE, передбачена в конструкції реєстратора.

Такі роз'єми призначаються для підключення IP-камер. А технологія PoE дає можливість подавати живлення на таку камеру прямо по кабелю підключення, обходячись таким чином без окремого підключення до розетки і без батарейок/акумуляторів. Само собою, для використання цієї технології її повинна використовувати і поєднана з подібним портом камера. Найчастіше кількість каналів відповідає і кількості PoE виходів (це може бути 4 виходи, 8 або навіть 16 портів). Але завжди бувають винятки.

Максимальна потужність, яку реєстратор здатний видати на один вихід PoE.

Такі виходи докладно описані вище; лише коротко нагадаємо, що вони являють собою мережеві порти Ethernet, доповнені можливістю живлення підключеного обладнання прямо по LAN-кабелю, без додаткових дротів. Що стосується потужності такого живлення, то вона повинна відповідати характеристикам підключеного обладнання; однак термін «відповідати» може мати різне значення, залежно від використовуваного стандарту PoE (див. «PoE (вихід)»)

Так, якщо реєстратор і обладнання працюють за одним з активних стандартів (802.3 af, 802.3 at, 802.3 bt) — потужність на виході свіча повинна бути не нижче, ніж споживана потужність підключеного обладнання. При цьому перевищення вихідної потужності не страшне – описані стандарти передбачають автоматичне регулювання, яке дає змогу пристрою, що живиться, отримувати рівно стільки енергії, скільки потрібно, без перевантажень. А ось якщо вихід недостатньо потужний — очевидно, що він просто не зможе забезпечити ефективну роботу.

Зі свого боку, при використанні пасивного PoE вихідна потужність джерела живлення в ідеалі повинна максимально точно відповідати енергоспоживанню навантаження. Це пов'язано з тим, що в подібних ситуаціях вихід живлення видає строго певну потужність, практично без будь-якого узгодження і підлаштування. І якщо надлишок в пару ват більшість пристроїв, що живляться, здатні перенести більш-менш «спокійно», то більш значне перевищ...ення загрожує перевантаженнями, перегріванням і виходом обладнання з ладу.

На завершення варто сказати, що при наявності декількох портів PoE і їх одночасному використанні доступна потужність живлення на порт може бути помітно менше, ніж при роботі PoE тільки в одному роз'ємі. Прояснити цей момент дає можливість інформація про сумарну потужності PoE (див. нижче) – ця потужність ділиться на всі задіяні порти. Наприклад, якщо свіч має три виходи PoE, а потужність на 1 вихід становить 60 Вт — то сумарна потужність теж може бути заявлена на рівні 60 Вт. Відповідно, при використанні PoE на всіх трьох виходах відразу потужність на кожному з них складе не більше 60/3 = 20 Вт. Технічно можливі і більш прогресивні способи управління живленням – з «розумним» розподілом потужності залежно від потреб конкретних пристроїв (умовно кажучи, 30 Вт, 20 Вт і 10 Вт для того ж сумарного значення в 60 Вт); але для повної гарантії варто виходити з того, що вся енергія ділиться порівну.

Загальна потужність, яку реєстратор здатний видати на всі виходи PoE.

Докладніше про такі виходи див. вище; тут тільки нагадаємо, що загальна ідея PoE полягає в подачі живлення по тому ж кабелю Ethernet, по якому передаються дані. Сумарна ж потужність наводиться для моделей, в яких таких роз'ємів більше одного; вона дає можливість оцінити загальну споживану потужність всіх PoE-пристроїв, які можна одночасно підключити до реєстратора.

При виборі за конкретним значенням варто врахувати два важливих моменти. По-перше, при роботі декількох портів енергія зазвичай ділиться між ними порівну; при цьому сумарна потужність реєстратора далеко не завжди відповідає сумі максимальних потужностей всіх PoE-виходів. Наприклад, модель з 8 портами по 30 Вт може мати загальний показник не в 240 Вт (8*30 Вт), а всього в 100 Вт. На практиці така невідповідність означає, що при одночасному використанні всіх роз'ємів кожен з них зможе видати не 30 Вт, а максимум 100/8 = 12.5 Вт. Другий момент полягає в тому, що загальне енергоспоживання навантаження в ідеалі має бути не вище 75% заявленої сумарної потужності PoE — це дає додаткову гарантію на випадок неполадок.

Штатна напруга живлення реєстратора.

Варто враховувати, що практично всі сучасні реєстратори розраховані на пряме підключення до розетки (110 – 240 В). У цьому ж пункті вказується напруга на вході пристрою. Тобто, якщо в характеристиках вказано значення менше — наприклад, 12 або 24 В — це означає, що реєстратор використовує зовнішній блок живлення (який, як правило, поставляється в комплекті). А ось моделі на 100 - 240 В використовують вбудований блок живлення.

Діапазон температур навколишнього повітря, при якому реєстратор гарантовано зберігає повну працездатність, а ймовірність перешкод і збоїв мінімальна. Здебільшого реєстратори встановлюються в закритих приміщеннях з цілком сприятливим мікрокліматом, при цьому діапазон робочих температур буває дуже великим — наприклад, значення в -10 ... +55 °С не є чимось незвичайним. Тому звертати увагу на цей показник варто лише при встановленні в складних умовах — наприклад, на неопалюваному складі або у виробничому приміщенні з підвищеними температурами.

Найбільша відносна вологість повітря, при якій реєстратор здатний протягом необмеженого часу працюватиме без збоїв і поломок.

Висока вологість повітря негативно впливає на електроніку: волога може осідати на різних деталях, в т. ч. струмоведучих, викликати корозію, замикання і т. ін. Це відбувається не відразу, короткочасна робота при підвищеній вологості може і не викликати ніяких неприємностей, однак тривале перебування в таких умовах не рекомендується. Втім, у більшій частині сучасних реєстраторів допустима вологість досить висока — близько 90%; всередині приміщень такі умови зустрічаються дуже рідко.

Підтримка реєстратором стандарту ONVIF.

Цей стандарт описує протоколи взаємодії різних компонентів системи відеоспостереження; реєстратор, який підтримує його, буде повністю сумісний з іншим ONVIF-обладнанням незалежно від виробника.

Сумісність реєстратора з інструментами CMS.

CMS — це набір програмного забезпечення, призначений для управлінням реєстратором з ПК. При цьому можливості даного ПЗ включають не тільки роботу з одним пристроєм, але і створення єдиної системи відеоспостереження з декількох реєстраторів — таким чином, щоб управління і виведення даних з них здійснювався через один комп'ютер. У будь-якому разі використання CMS може значно спростити роботу з реєстратором.