Кишені для накопичувачів: характеристики, типи, види

Загальний тип кишені для накопичувача. Основний розподіл таких пристроїв в наш час — на зовнішні і внутрішні, однак зустрічаються також більш специфічні різновиди — док-станції і чохли. Ось більш детальний опис кожного варіанта:

— Зовнішній. Моделі, що застосовуються поза корпусів ПК/ноутбуків і призначені для перетворення внутрішніх накопичувачів в зовнішні. Кишені цього типу виконують дві основні функції. По-перше, вони дають змогу підключати HDD і SSD з «внутрішнім» інтерфейсом, таким як SATA, до зовнішнього роз'єму, найчастіше USB. По-друге, кишеню забезпечує зручність в зберіганні та транспортуванні і додатково захищає вміст від пилу, вологи та інших несприятливих факторів. Таке пристосування може стати в нагоді, наприклад, у відрядженні, куди потрібно вести багато робочих матеріалів: можна зняти з комп'ютера жорсткий диск цілком і тримати його при собі, використовуючи як зовнішній накопичувач. Інший приклад застосування — працездатний HDD або SSD, що залишився від старої системи і не потрібний всередині нового комп'ютера: такий накопичувач із зовнішньою кишенею може виявитися непоганою (і однозначно більш дешевої) альтернативою нового пристрою чисто зовнішнього призначення.
Зазначимо, що хоча більшість кишень цього типу робиться портативними, зустрічаються і стаціонарні моделі; докладніше див. «Призначення». <...br>
— Внутрішній. Кишені, розраховані на установку всередину корпусу ПК, ноутбука або сервера. Можуть виконувати різні функції, залежно від спеціалізації (докладніше див. «Призначення»). Так, в ноутбуках кишені застосовуються для встановлення внутрішніх накопичувачів в «нерідне» посадкове місце. У ПК і серверах специфіка таких пристроїв дещо відрізняється — вони нерідко застосовуються для того, щоб забезпечити можливість швидкої перестановки накопичувачів з одного корпусу в інший. Втім, зустрічаються і рішення, що грають роль адаптерів — зокрема, для встановлення накопичувачів 2.5" в слоти 3.5" і для підключення SSD-модулів формату M. 2 слоти PCI-E для карт розширення. Зазначимо, що інтерфейс накопичувача у внутрішніх моделях таких моделях найчастіше відповідає інтерфейсу підключення (див. нижче) — простіше кажучи, для підключення накопичувача з кишенею для підключення кишені з встановленим накопичувачем до комп'ютера застосовується один і той самий інтерфейс. Але, знову ж, можуть бути і винятки — як згадані M. 2-PCIe адаптери.

— Док-станція. Особлива різновид кишень зовнішнього призначення, розрахована в основному на стаціонарне застосування. Основна відмінність «доків» від звичайних зовнішніх кишень полягає в тому, що в даному випадку замість повноцінних відсіків для накопичувачів передбачаються лише гнізда для підключення — у вигляді поглиблень з роз'ємами. Таким чином, на док-станцію накопичувачі встановлюються, як на підставку, причому при такій установці вони залишаються практично повністю відкритими. Головною перевагою такої конструкції є максимальна простота і швидкість заміни; так що доки має сенс застосовувати в тих випадках, коли доводиться часто змінювати встановлені HDD/SSD. Один з прикладів такого застосування — професійна діагностика внутрішніх накопичувачів: замість того, щоб всякий рах ставити чергового «пацієнта» прямо в корпус або в традиційний зовнішній кишеню, простіше скористатися доком. Також відзначимо, що слотів під накопичувачі в док-станціях нерідко передбачається відразу декілька, а окремі слоти можуть мати можливість перенастроювання під різні форм-фактори (докладніше див. «Слотів для накопичувачів»).

— Чохол. Звичайні чохли для перенесення накопичувачів; не виконують ніякої іншої функції, крім зберігання вмісту і захисту його від пилу, вологи та інших несприятливих факторів. Зазвичай, чохли непогано протистоять забруднень, а ось ударостійкість може бути різною, та й найчастіше вона невисока — якщо цей момент для вас важливий, його не завадить уточнити окремо.

Загальне призначення кишені.

Зазначимо, що для різних типів подібних аксесуарів (див. вище) використовується різний розподіл за призначенням. Так, зовнішні кишені ділять на портативні і стаціонарні, а внутрішні — на моделі для ноутбуків, шасі для ПК і рішення для серверів. Для док-станцій та чохлів даний параметр взагалі не уточнюється: перші першопочатково припускають стаціонарне застосування, другі, знову ж таки, за визначенням є портативними.

Ось детальніший опис варіантів, актуальних для зовнішніх кишень:

— Портативні. Моделі, створені в розрахунку на часте переміщення з місця на місце і навіть на застосування на ходу (наприклад, підключення до ноутбука в дорозі). До цієї категорії належить більшість сучасних зовнішніх кишень — адже першопочатково зовнішні накопичувачі (альтернативою яким є подібні кишені) також робляться переважно портативними. Конкретні особливості подібних аксесуарів можуть бути різними, однак усі вони досить компактні і розраховані тільки на один внутрішній накопичувач, а енергію отримують від того ж порти USB, до якого підключаються (див. «Живлення»).

— Стаціонарні. Зовнішні кишені, розраховані на постійне перебування на одному місці і не передбачають частих переміщень і використання в дорозі. Такі моделі зустрічаються значно рід...ше портативних; більшість з них являє собою досить великі конструкції, розраховані на установку 2 і більше накопичувачів і нерідко представляють собою свого роду «NAS-сервера без мережевих функцій». Втім, зустрічаються і моделі на 1 слот — від портативних аналогів вони зазвичай відрізняються наявністю підставки, що дозволяє ставити кишеню вертикально (щоб він займав менше місця на столі), і живлення від БЖ.

Зі свого боку, внутрішні кишені різних призначень мають таку специфіку:

— Для ноутбуків. Дана різновид зазвичай призначаються для встановлення накопичувачів форм-фактора 2.5" або M. 2 у відсік для приводу оптичних дисків (CD/DVD) — через компактних розмірів ноутбуків це нерідко буває єдиний можливий спосіб встановлення додаткового накопичувача.

— Шасі. Кишені, призначені для звичайних настільних ПК. Зазначимо, що терміном «шасі» традиційно позначають лише одну особливу різновид таких кишень — так звані Mobile Rack, відомі в народі як «санчата». Основне призначення таких аксесуарів полягає в тому, щоб забезпечити можливість швидкої перестановки накопичувачів з одного корпусу в інший. Для цього в конструкції передбачається дві частини: основа, яка монтується в слот 5.25" на корпусі, і знімний картрідж, в який безпосередньо встановлюється накопичувач. Для запобігання крадіжки або несанкціонованого фізичного доступу «санчата» можуть оснащуватися замком, блокуючим зняття накопичувача. Подібні пристосування в наш час застосовуються досить рідко, переважно під час роботи з дисковими масивами, а також в деяких інших специфічних випадках — наприклад, щоб після закінчення робочого дня можна було забрати диск з матеріалами з собою або заховати його в сейф для забезпечення конфіденційності.
Інша різновид кишень для ПК — адаптери для встановлення накопичувачів у позаштатні посадкові місця. Класичний випадок — використання «ноутбучного» накопичувача 2.5" в гнізді 3.5" настільного корпусу, але в наш час зустрічається і більш специфічний варіант — використання SSD M. 2 накопичувача в якості плати розширення PCI-E (докладніше див. «Форм-фактор»).

— Для сервера. Серверних систем найчастіше доводиться мати справу з великими об'ємами інформації, для якої потрібна висока надійність і/або швидкість доступу. У світлі цього більшість кишень даного призначення розраховані на декілька накопичувачів (від двох до шести) — це дозволяє забезпечити потрібні обсяги і при необхідності організувати RAID-масив того чи іншого рівня. Водночас вбудована підтримка RAID (див. нижче) в подібних пристроях не зустрічається — її простіше і розумніше організувати засобами самого сервера. Також варто відзначити, що за способом установки дисків такі кишені зазвичай належать до «санчатах» (див. «Шасі» вище) — це дає додаткову зручність, даючи змогу, наприклад, швидко змінювати вийшов з ладу накопичувачі в RAID-масиві. У серверних кишенях можуть застосовуватися спеціалізовані інтерфейси підключення на зразок SAS, хоча більшою популярністю користується все ж традиційний SATA.

Форм-фактор накопичувача, на який розрахований кишеню.

Такі аксесуари робляться під стандартні форм-фактори внутрішніх накопичувачів: 3.5", 2.5" (нерідко — під обидва відразу), а також M. 2 SSD. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— HDD 3.5". 3,5 дюйма — традиційний форм-фактор внутрішніх накопичувачів для повнорозмірних ПК. Відповідно і внутрішні кишені під цей форм-фактор використовуються виключно в ПК або серверах, для ноутбуків вони занадто громіздкі; причому більшість таких кишень являє собою шасі-«санчата» (див. «Призначення»). Зовнішні ж рішення виходять більш громіздкими, ніж моделі під 2.5", проте завдяки відсутності жорстких обмежень на розмір ємні накопичувачі під такі кишені коштують помітно дешевше мініатюрних аналогів тієї ж місткості. Також відзначимо, що більшість 3.5-дюймових накопичувачів являють собою саме традиційні жорсткі диски (або гібридні пристрої SSHD), SSD-модулі в даному форм-факторі практично не випускаються.

— SSD або HDD 2.5". Форм-фактор 2.5" першопочатково був створений як «ноутбучний», саме йому відповідає більшість накопичувачів в сучасних лептопах. Тому внутрішні кишені цього форм-фактора призначаються переважно для ноутбуків; класичний варіант такого аксесуара — адаптер для установки накопичувача у слот приводу оптичних дисків. У моделях для ПК цей варіант особливого поширення не отримав — сучасн...і десктопи зазвичай мають не тільки 3.5-дюймові, але і 2.5-дюймові відсіки для накопичувачів; а як швидкознімних «санчат» з низки причин зручніше використовувати рішення на 3.5" (див. вище). А ось для серверів випускаються внутрішні кишені даного форм-фактора — на кілька слотів; вони зазвичай являють собою шасі-«санчата».Що стосується зовнішніх моделей, то кишені під 2.5" помітно мініатюрніша 3.5" аналогів, однак накопичувачі під них обходяться дорожче в перерахунку на гігабайт місткості (особливо при великих об'ємах).

— SSD або HDD 2.5"/3.5". Моделі, розраховані відразу на два форм-фактора. Сенс даної маркування залежить від конкретної різновиди кишені. Так, у зовнішніх моделях і док-станціях (див. «Тип») зазвичай мається на увазі можливість встановити в кишеню накопичувач будь-якого з двох форм-факторів, на вибір. Зазвичай, відсіки або гнізда в таких моделях першопочатково розраховані під 3.5", а для фіксації в таких гніздах 2.5-дюймових накопичувачів використовуються спеціальні заглушки (варто враховувати, що в доках таких заглушок може бути менше, ніж гнізд). Аналогічна конструкція застосовується у внутрішніх моделях для серверів, а також шасі для ПК, що мають вигляд «санок» (див. «Призначення»). Проте в моделях для ПК зустрічається і інший варіант — адаптери для розміщення HDD/SSD на 2.5" в слотах форм-фактор: 3.5"; такі аксесуари також включаться в дану категорію.

— SSD M. 2. Форм-фактор, розроблений спеціально для мініатюрних внутрішніх комплектуючих, включаючи твердотільні накопичувачі. Розміри M. 2-периферії становлять від 12 до 30 мм в ширину і від 16 до 110 мм у довжину, підключаються такі комплектуючі через однойменний роз'єм. Зовнішні кишені даного форм-фактора відрізняються компактними розмірами. Зі свого боку, внутрішні моделі найчастіше являють собою ноутбучні рішення для встановлення SSD в слот приводу оптичних дисків. Однак зустрічається також досить специфічний варіант — пристосування для ПК, що дозволяють підключати M. 2-накопичувачі в слот PCI-E (зразок окремої звукової карти або іншої плати розширення).
Варто враховувати, що підключення по M. 2 може здійснюватися як на основі PCI-E, так і на основі SATA; докладніше див. «Інтерфейс накопичувача», тут же відзначимо, що даний момент і сумісність з конкретним накопичувачем варто уточнювати окремо.

Інтерфейс накопичувача, передбачений в конструкції кишені, іншими словами — спосіб підключення накопичувача.

Кишені має сенс використовувати для внутрішніх накопичувачів, так що і інтерфейси для підключення застосовуються відповідні. Також відзначимо, що у внутрішніх моделях (див. «Тип») інтерфейс накопичувача нерідко не уточнюється, оскільки він відповідає інтерфейсу підключення самої кишені до комп'ютера. Що стосується конкретних варіантів, то найбільш актуальні на сьогодні це SATA 3 і PCI-E 4x. Докладніше про них:

— SATA 3. Найновіша та найпрогресивніша, а в кишенях для накопичувачів — ще й найбільш поширена версія інтерфейсу SATA. Цей інтерфейс розроблений для внутрішніх накопичувачів, насамперед жорстких дисків; для SSD він підходить порівняно слабко, оскільки не дає можливості реалізувати всі потенційні можливості твердотільної пам'яті. Конкретно ж SATA 3 забезпечує швидкість передачі даних до 600 МБ/с, при цьому до таких роз'ємів можна підключати і накопичувачі більш ранніх версій SATA — хіба що швидкість підключення буде обмежена можливостями більш повільного інтерфейсу.
Варто сказати, що крім традиційних SATA-накопичувачів 2.5" і 3.5" (див. «Форм-фактор»), що підключаються через однойменний роз'єм, в наш час можна зустріти SSD-модулі форм-фактора M.2, що також використовують з'єднання формату SATA. Такі моделі помітно поступаються за швидкістю роботи рішеннями пі...д M.2 PCI-E, зате і обходяться дешевше. Підключаються вони до гнізда M.2, яке має підтримувати SATA.

— SATA 2. Попередниця описаної вище SATA 3; дана версія дає змогу передавати дані на швидкості до 300 Мбіт/с. В кишенях вона зустрічається помітно рідше, в основному серед застарілих моделей — наприклад, зовнішніх рішень, що використовують USB 2.0 (див. «Підключення»).

— PCI-E. Варіант, що зустрічається виключно у моделях під накопичувачі M.2 (див. «Форм-фактор накопичувача»). Такі модулі використовують роз'єм M.2, підключення через який найчастіше реалізується саме у форматі PCI-E. При цьому в характеристиках, зазвичай, уточнюється версія і кількість ліній PCI-E — від цього безпосередньо залежать підтримувані швидкості. Наприклад, маркування «PCI-E 3.0 2x» означає 2 лінії PCI-E версії 3.0; ця версія забезпечує 984 МБ/с на лінію, так що загальна швидкість, відповідно, становить близько 1,97 ГБ/с. Втім, у наш час найчастіше зустрічаються більш прогресивні варіанти — наприклад, PCI-E 3.0 4x, де швидкість становить вже близько 3,9 ГБ/с. При цьому накопичувачі і кишені з різними версіями і кількістю ліній PCI-E у цьому разі зазвичай сумісні між собою, хіба що швидкість буде обмежуватися можливостями більш повільного інтерфейсу.

— SATA/SAS. Моделі, що підтримують підключення за двома інтерфейсами — SATA або SAS. Останній являє собою спеціалізований стандарт, що застосовується переважно у серверних системах; відповідне призначення мають і кишені з цією особливістю. А подібна універсальність досягається за рахунок того, що контролери SAS сумісні і з накопичувачами SATA, так що в кишені можна передбачити обидва види роз'ємів. При цьому SAS помітно перевершує SATA за швидкістю роботи — вона становить до 22,5 Гбіт/с, залежно від версії (проти максимум 6 Гбіт/с SATA). Однак варто враховувати, що інтерфейс SAS не має строго визначеного типу роз'єму — для такого підключення можуть використовуватися кілька видів штекерів; цей момент не завадить уточнити окремо.

Модель чіпсету, встановленого під капотом кишені для накопичувача даних.

Фактично чипсет є набір мікросхем, що забезпечує спільне функціонування накопичувача з іншими компонентами комп'ютера. У контексті кишень на чипсет покладаються функції обробки даних, їх передачі, контролю температури та енергоспоживання для оптимізації продуктивності тощо.

Спосіб підключення кишені зі встановленим накопичувачем до комп'ютера, передбачений у конструкції.

Зазначимо, що цей параметр уточнюється лише у випадках, коли інтерфейс підключення відрізняється від інтерфейсу накопичувача (див. вище). Подібна особливість характерна для всіх зовнішніх моделей і док-станцій (див. «Тип»): у наш час вони найчастіше використовують USB 3.2 gen1, рідше USB 2.0 або USB З тієї чи іншої версії (див. нижче). У внутрішніх рішеннях роз'єм накопичувача вкрай рідко відрізняється від роз'єму самої кишені, хоча трапляються і винятки.

Також варто сказати, що у зовнішніх моделях спосіб підключення зазвичай визначається типом комплектного кабелю; при цьому такій кабель часто робиться знімним, з можливістю заміни на шнур з іншим типом штекера.

Що ж до конкретних способів підключення, то їх основні особливості:

- USB 2.0. USB використовується для підключення зовнішньої периферії, у тому числі кишень; це найпопулярніший сучасний інтерфейс такого призначення. А версія 2.0 є найстарішим стандартом USB із актуальних на сьогодні. Можливості такого підключення дуже скромні - зокрема, потужність живлення через роз'єм становить 2,5 Вт, а максимальна швидкість передачі даних не перевищує 480 Мбіт/c. Це помітно повільніше, ніж навіть у SATA 2 (3 Гбіт/с), не кажучи вже про SATA 3 (6 Гбіт/с); наприклад що в цілому дан...ий стандарт вважається застарілим, а в кишенях із цим типом підключення загальна швидкість роботи обмежується якраз можливостями USB 2.0. Тим не менш, підтримка цього інтерфейсу коштує недорого; для нескладних завдань, які пов'язані з великими обсягами інформації, його нерідко виявляється цілком достатньо; до того ж пристрої USB 2.0 повністю сумісні з портами USB новіших версій. Так що в наш час все ще можна зустріти кишені з цим типом підключення - це в основному найпростіші та найдешевші моделі.

- USB 3.2 gen1. Підключення до повнорозмірного роз'єму USB (не USB З), що відповідає версії 3.2 gen1. Ця версія (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею USB 2.0, вона забезпечує у 10 разів більшу швидкість передачі даних – до 4,8 Гбіт/с – а також вищу потужність живлення. Згадана швидкість практично один за одним відповідає можливостям популярного внутрішнього інтерфейсу SATA 3; тому кишені з цим типом підключення в наш час надзвичайно поширені.

- USB З 3.2 gen1. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen1. За можливостями даний спосіб ідентичний описаному вище "звичайному" USB 3.2 gen1, різниця полягає лише в типі роз'єму. USB З - це відносно новий стандарт, який застосовується як у стаціонарній, наприклад і в портативній електроніці. Такий роз'єм помітно менший за стандартний USB A (трохи більший за microUSB), при цьому він має зручну двосторонню конструкцію. Втім, саме в комп'ютерах і навіть ноутбуках порти USB З використовуються помітно рідше повнорозмірних USB, тому в кишенях цей варіант зустрічається порівняно рідко.

- USB З 3.2 gen2. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen2. Докладніше про USB З в цілому див. А версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як 3.1 gen2 або просто 3.1) є спадкоємицею 3.2 gen1 з ще більше просунутими характеристиками: максимальна швидкість підключення в даному стандарті становить 10 Гбіт/с. З іншого боку, для SATA-накопичувачів подібна швидкість зайва, підтримка цієї версії обходиться досить дорого, а порти підключення USB З 3.2 gen2 зустрічаються поки що порівняно рідко. Тому і в кишенях даний варіант поширення не отримав: він передбачається лише в окремих моделях під M.2 SSD з підключенням PCI-E, де швидкість роботи внутрішнього інтерфейсу вимірюється вже десятками гігабіт в секунду.

- PCI-E. Підключення до стандартного слота PCI-E на материнській платі. Іншими словами, подібні кишені підключаються до комп'ютера тим же способом, що відеоадаптери, звукові карти та інші плати розширення. Така конструкція використовується в окремих внутрішніх моделях для накопичувачів форм-фактору M.2 SSD; за допомогою такої кишені можна підключити подібний накопичувач до настільного ПК навіть у тому випадку, якщо власні порти М.2 на материнці зайняті, недоступні, не підходять для підключення (наприклад, використовують інтерфейс SATA, тоді як накопичувач зроблений під PCI-E), або взагалі відсутні.
Зазначимо, що подібні кишені зазвичай без проблем сумісні з модулями SSD під M.2 PCI-E, а ось сумісність з M.2 SATA варто уточнювати окремо (хоча зустрічається і такій функціонал). Також варто сказати, що PCI-E слоти та пристрої під них можуть мати різне кількість ліній, і загальне правило тут таке: кількість ліній у слота на «материнці» має бути не меншим, ніж у плати, що підключається. Втім, у кишенях з таким підключенням зазвичай передбачається не більше 4 ліній, наприклад що підключати їх можна до роз'ємів PCI-E, починаючи з 4x.

- IDE. Застарілий інтерфейс для підключення внутрішніх накопичувачів. У сучасних кишенях зустрічається дуже рідко - в окремих моделях, призначених для встановлення сучасних або HDD/SSD в застарілі комп'ютери без SATA та інших актуальних роз'ємів.

Підтримка масивів RAID, вбудована в саму кишеню.

Масив RAID, за визначенням, складається з декількох дисків, тому дана функція передбачається виключно в моделях, що передбачають встановлення більше одного накопичувача. При цьому зазначимо, що у разі внутрішнього встановлення накопичувачів масиви зручніше створювати засобами самого ПК або сервера. Так що підтримка RAID зустрічається виключно у зовнішніх пристроях і док-станціях (див. «Тип») ; по функціоналу такі рішення нерідко наближаються до NAS-серверів, з поправкою на відсутність мережевих функцій.

Зазвичай сенс масиву полягає не просто в об'єднанні обсягів всіх накопичувачів, а ще й у збільшенні швидкості доступу до даних та/або підвищенні надійності їх зберігання. Конкретна специфіка залежить від рівня RAID: приміром RAID 0 з «розкиданням» блоків даних по окремих дисках підвищує швидкість доступу, RAID 1 з віддзеркалюванням інформації дозволяє зберігати всі дані навіть при виході одного накопичувача з ладу тощо. Існує і режим простого об'єднання обсягів всіх дисків — він носить назву JBOD і використовується поряд з RAID. У різних моделях кишень можуть підтримуватися різні рівні RAID, цей момент варто уточнювати окремо.

Основний матеріал, з якого виготовлений корпус кишені.

— Пластик/гума. У цю категорію включені моделі, що використовують в конструкції корпусів пластик та/або гуму. Конкретне співвідношення і особливості застосування цих матеріалів бувають різними: корпус може бути суцільнопластиковим, мати гумові накладки по торцях для підвищення захисту від ударів, бути повністю покритий гумою тощо. А в чохлах (див. «Тип») ці матеріали можуть доповнюватися іншими — наприклад, EVA, неопреном або навіть тканиною. В будь-якому випадку, пластикові/гумові корпуси зустрічаються виключно у зовнішніх моделях, включаючи док-станції. Такі кишені дещо поступаються металевим по міцності і надійності, однак коштують вони дешевше, а при нормальному повсякденному використанні згадана різниця не є критичною.

— Сталь. Корпуси, виконані з металу — найчастіше саме із сталі, але зустрічаються й інші варіанти (наприклад, алюмінієві сплави). У внутрішніх кишенях зустрічається тільки цей варіант — це обумовлено рядом особливостей подібних аксесуарів. Що стосується зовнішніх моделей в подібному виконанні, то вони значно міцніше і надійніше пластикових, до того ж металевий корпус створює додаткове відчуття солідності. Зворотний недолік цих переваг — більш висока ціна.

Кількість окремих слотів під накопичувачі, передбачене в конструкції кишені, простіше кажучи — кількість накопичувачів, на яке розрахована дана модель.

Крім моделей на один слот, в наш час можна зустріти і більш місткі рішення — на два накопичувача, а то і більше. Подібна «многозарядность» зустрічається в трьох різновидах пристроїв. Перша — це великоформатні кишені стаціонарного призначення (див. вище), що працюють у форматі окремих сховищ для великої кількості даних. Такі моделі можуть підтримувати масиви RAID (див. вище) та інші спеціальні функції. Другий тип пристроїв більш ніж на один слот — окремі док-станції (див. «Тип») зі схожим функціоналом. Третій тип — серверні моделі (див. «Призначення») з внутрішньою установкою; вони знову ж допускають організацію масивів, але вже засобами самого сервера.

Зазначимо, що зовнішні пристрої з одним слотом можуть мати живлення від USB-порту, але ось декілька накопичувачів в цьому разі неминуче вимагають окремого БЖ (див. «Живлення»).

Максимальний об'єм накопичувача, підтримуваний кишенею. У моделях на кілька дисків/SSD (див. «Слотів для накопичувачів») у цьому пункті вказується найбільший сумарний об'єм, підтримуваний пристроєм; поділивши цей обсяг на кількість слотів, можна визначити максимальний обсяг кожного окремого диска.

Обмеження щодо максимального об'єму актуально переважно для зовнішніх моделей, включаючи док-станції (див. «Тип»). Це пов'язано з тим, що для накопичувача і для підключення самого кишені в таких моделях застосовуються принципово різні інтерфейси (найчастіше SATA і USB відповідно, детальніше див. вище). Для нормальної взаємодії таких інтерфейсів необхідний електронний контролер; а чим більше об'єм встановленого накопичувача (накопичувачів) — тим вище вимоги до продуктивності такого контролера.

Варто враховувати, що за інших рівних умов підтримка великих обсягів обходяться дорожче, та й самі місткі накопичувачі коштують недешево. Тому при виборі за цим показником варто враховувати реальні потреби, а не гнатися за максимальними цифрами.

Тип живлення, передбачений в конструкції кишені.

Цей параметр актуальне виключно для зовнішніх моделей (у внутрішніх рішеннях живлення визначається виключно інтерфейсом підключення). Варіанти можуть бути такими:

— USB. Живлення від USB-порта, який використовується для основного підключення. Перевага цього варіанта очевидно: він дозволяє обійтися без зайвих дротів і використовувати кишеню незалежно від наявності розеток (що буває важливо, наприклад, під час роботи з ноутбуком в дорозі). Водночас потужність USB-живлення загалом невисока, до того ж вона безпосередньо залежить від версії роз'єму (див. «Підключення»). Так що для кишень на кілька дисків цей варіант не підходить в принципі. В інших же випадках звертати увагу на сумісність варто при підключенні до USB-роз'єму більш старої версії, чим підтримується кишенею. Наприклад, модель з USB 3.2 gen1 фізично можна без проблем підключити до порту USB 2.0, однак для нормальної роботи їй може не вистачити потужності живлення. Втім у більш сучасних версій (USB 3.2 gen1 і gen2) подібні проблеми з сумісністю практично не виникають.

— Блок живлення. Живлення від окремого блоку ЖИВЛЕННЯ, що підключається зазвичай в розетку. Такі кишені більш громіздкі і менш мобільні, ніж моделі з живленням від USB, вони не можуть працювати без розеток поблизу, а додатковий дріт створює певні незручності. З іншого боку, блок живлення здатний видавати більшу потужність, ніж USB, причому ц...я потужність постійна і не залежить від версії порту, до якого підключений накопичувач. Так що багато стаціонарні моделі використовують саме таке живлення; а для зовнішніх кишень на два і більше накопичувача це взагалі єдиний доступний варіант.

Наявність системи активного охолодження в конструкції кишені.

Активними називають системи, які примусово забезпечують відведення тепла; класичний приклад — вентилятор (або кулер, тобто вентилятор з радіатором), саме такі пристосування використовуються і в кишенях для накопичувачів. Головне їх перевага — висока ефективність відводу тепла. З іншого боку, активне охолодження створює додатковий шум, збільшує габарити і енергоспоживання, а також позначається на ціні конструкції — притому що кишені для накопичувачів зазвичай не так сильно гріються, і згадана ефективність для них потрібно рідко. У світлі цього дана особливість зустрічається виключно серед стаціонарних моделей, розрахованих на декілька накопичувачів. Такі моделі можуть мати досить потужну керуючу електроніку, виділяє багато тепла і вимагає додаткового охолодження, а згадані недоліки для них не є особливо принциповими.

Наявність чохла в комплекті поставки кишені.

Чохлом комплектуються виключно зовнішні моделі в портативному виконанні (див. «Призначення»). Функції такого аксесуара традиційні: він захищає пристрій від пилу, вологи та інших неприємностей при зберіганні і транспортуванні, а також може застосовуватися для зберігання додаткових предметів, таких як кабель підключення або зовнішній блок живлення. При цьому чохли зазвичай більш зручні і функціональні, ніж імпровізована упаковка. Вони можуть виконуватися з різних матеріалів, кожен варіант має свої переваги: м'які матеріали дають змогу компактно згортати чохол, коли він не потрібен, тверді краще захищають вміст від ударів і струсів.