Порівняння Xiaomi Combo 67W vs Ugreen 2xType-C PD GaN Charger

Серед сучасних побутових зарядників (для дому і офісу) зустрічаються як класичні мережеві моделі, так і бездротові пристрої (у форм-факторі підставок або платформ), а також наскрізні розетки, док-станції для Android і Apple. Пристрої для автомобілів, зі свого боку, поділяються на традиційні дротові автомобільні ЗП (включаючи розгалужувачі прикурювача — про них див. «Роз'ємів прикурювача») і бездротові. Ось детальніший опис цих варіантів:

— Мережевий ЗП. Класичні дротові зарядні пристрої, що підключаються до розеток. Дещо менш зручні і функціональні, ніж док-станції, зате набагато компактніші і в більшості своїй цілком підходять для подорожей, оскільки займають мінімум місця в багажі. А в порівнянні з бездротовими зарядниками дротові моделі помітно дешевші, сумісні з більшою кількістю пристроїв, а нерідко ще й працюють значно швидше. До того ж у таких пристроях простіше реалізувати спеціальні потужні технології швидкої зарядки. А в сукупності з новою технологією виробництва GaN ще і зменшити їх в розмірах.

— Мережевий ЗП GaN. Зарядні пристрої зі схемотехнікою на GaN-транзисторах, які можуть вміщати «декілька зарядок» в одному компактному корпусі. Замість традиційного кремнію в ск...ладі їх напівпровідників використовується нітрид галію зі збільшеною провідністю напруги. GaN-зарядки здійснюють «заправку» гаджетів в прискореному темпі через всі наявні порти. Ще одна їх вагома перевага перед традиційними зарядними пристроями – зменшення розмірів блоку зарядки без втрати потужності.

— Автомобільний ЗП. Пристрої, призначені для дротової зарядки гаджетів від автомобільних бортових мереж. Зазвичай, використовують стандартне гніздо прикурювача і розраховані на легкові авто та іншу аналогічну техніку з мережами на 12 В, проте зустрічаються і моделі, сумісні з 24-вольтовими мережами важких фур, автобусів тощо; ці нюанси варто уточнювати окремо.

— Бездротова зарядка. Пристрої для зарядки гаджетів від розеток бездротовим способом — зазвичай, за технологією Qi. Зрозуміло, сам зарядник при цьому потрібно підключити до розетки за допомогою кабелю, а ось на пристрій, що заряджається, енергія передається в буквальному сенсі слова «по повітрю». Ефективна дальність такої передачі невелика, тому ЗП цього типу традиційно виконуються у вигляді платформ або підставок, де потрібно безпосередньо розміщувати гаджети, які заряджаються. Тим не менш, бездротовий спосіб роботи максимально зручний для користувача, до того ж він не зношує роз'єми; а деякі компактні гаджети (наприклад, смартгодинники) взагалі заряджаються тільки таким способом. Головні недоліки цього формату — висока вартість зарядок і обмежена сумісність (бездротову зарядку підтримує відносно невелика кількість гаджетів, переважно досить дорогих). Крім того, бездротові ЗП мають менший ККД, ніж провідні зарядники, що збільшує час процедури і енергоспоживання пристрою. У світлі цього деякі моделі оснащуються і портами для дротової зарядки.
Що стосується відмінностей між платформами і підставками, то перший форм-фактор більш універсальний і разом з пристроєм, що заряджається, займає менше місця — гаджет лежить на платформі плазом. Платформа — це непоганий варіант для переносного пристрою. Підставка, зі свого боку, передбачає похиле, майже вертикальне розташування гаджета — це дає можливість бачити дисплей навіть під час зарядки. З іншого боку, подібні ЗП більш громіздкі, ніж платформи, і розраховані радше на стаціонарне застосування.

— Бездротова авто. Досить специфічний різновид: пристрої для бездротової зарядки, що працюють від автомобільної бортової мережі. Найчастіше розраховані на стандартний роз'єм прикурювача з напругою 12 В, хоча технічно цілком можливо передбачити сумісність і з 24-вольтовими мережами фур, автобусів та іншої важкої техніки. Особливості бездротової зарядки докладно описані вище, а тут зазначимо, що їзда в авто пов'язана з різними поштовхами і струсами; тому такі пристрої виконуються у вигляді тримачів, а не підставок/площадок. Такий тримач може передбачати закріплення на приладовій панелі і можливість використовувати телефон прямо в процесі зарядки (наприклад, в якості навігатора).

— Тільки для смартгодинників. Зарядники, призначені для використання виключно зі смартгодинниками та іншими гаджетами (такими, як фітнес-браслети). Якщо точніше, йдеться про гаджети, які підтримують виключно бездротовий формат роботи. Відповідно, можливості ЗП з даної категорії обмежуються зоною зарядки розумного годинника (зазвичай всього однією), а дротових роз'ємів зарядки в конструкції не передбачається. Також зазначимо, що зарядники цього типу найчастіше випускаються під конкретну модель або лінійку наручних гаджетів, і сумісність із сторонніми пристроями у таких випадках не гарантується.

– Наскрізна розетка. Зарядні пристрої з одним або декількома роз'ємними гніздами. Додатково в них передбачені USB-порти або спеціалізовані роз'єми для заряджання гаджетів, при цьому зберігається доступність розетки для стандартного побутового використання. Найчастіше наскрізні розетки поєднуються з мережевими зарядними пристроями або пристроями типу GaN (див. відповідні пункти).

— Док-станція Android. Док-станції, призначені для зарядки гаджетів під управлінням ОС Android. Саму по собі док-станцію можна описати як підставку з функцією дротової зарядки. Гаджет на таку конструкцію встановлюється вертикально або майже вертикально, роз'ємом вниз; а на самій підставці знаходиться штекер живлення, який не тільки заряджає встановлений пристрій, але ще й відіграє роль фіксатора. Цей штекер може мати формат microUSB або USB-C — обидва ці роз'єми використовуються в сучасних Android-гаджетах. Також варто відзначити, що деякі «доки» з цієї категорії мають вузьку спеціалізацію і робляться під конкретні моделі пристроїв (або пристрої одного виробника). Однак зустрічаються й універсальні рішення, де сумісність обмежується типом роз'єму і діагоналлю екрану (причому обмеження по діагоналі може бути досить солідним — наприклад, до 10,1").
Загалом доки розраховані на стаціонарне встановлення на одному місці. Вони помітно поступаються класичним зарядникам за зручністю в транспортуванні, однак спрощують зберігання гаджетів і можуть знадобитися в деяких варіантах їх практичного використання — наприклад, при перегляді фільму з планшета.

— Док-станція Apple Lightning. Док-станції, призначені для зарядки гаджетів Apple і оснащені роз'ємом типу Lightning (використовується в «яблучній» портативній техніці з 2012 року). Детальніше про док-станції загалом див. вище, все це справедливо і в даному разі — з поправкою на те, що в разі техніки Apple сумісність з доком зазвичай обмежується тільки діагоналлю пристрою.

Кількість роз'ємів USB у конструкції пристрою. Підкреслимо, що тут йдеться тільки про класичні, повнорозмірні роз'єми – так звані USB-A; кількість портів USB-C, за наявності, уточнюється окремо (див. нижче).

Кількість портів USB (будь-якого типу) відповідає кількості гаджетів, яку можна одночасно підключити до зарядника за допомогою кабелів-перехідників або штекерів під відповідний роз'єм. При цьому варто враховувати, що не всі ЗП здатні видавати повну потужність на всі виходи зарядки відразу; докладніше див. «Струм заряду». Що стосується конкретного числа портів (USB-A та/або USB-C), то в наш час найбільшою популярністю користуються порівняно прості зарядники на 1 роз'єм або 2 роз'єми. Це пов'язано з тим, що окремі ЗП зазвичай купуються під один-два конкретних гаджета, і більше виходів зарядки потрібно порівняно рідко. Тим не менш, у продажу без проблем можна знайти моделі на 3 роз'єми і навіть на більшу кількість портів.

Кількість роз'ємів USB-C, передбаченf в конструкції зарядного пристрою.

USB-C – відносно новий тип роз'єму; він має розміри трохи більші microUSB і двосторонню конструкцію, що дає можливість вставляти штекер будь-якою стороною. При цьому, незважаючи на компактні розміри, в таких портах зарядки можуть реалізовуватися досить прогресивні можливості — зокрема, висока потужність живлення і багато технологій швидкої зарядки. З іншого боку, конкретно в зарядниках для гаджетів роз'єми цього типу зустрічаються помітно рідше, ніж повнорозмірні USB (USB-A), і в менших кількостях — по одному, рідше по два і як дивина три USB-C порти. Пов'язано це з тим, що для підключення гаджетів, що заряджаються, зазвичай використовується кабель, зі знімними кабелями зручніше використовувати звичайні USB-порти, а встановити такі порти в зарядник (навіть компактний) нескладно. Так що на практиці пристрій з USB-C має сенс спеціально шукати переважно в тому разі, якщо «в господарстві» вже є відповідний дріт (або гаджет з відповідним штекером).

Максимальний струм, який пристрій здатний видавати на вихід зарядки. Це один з ключових параметрів для будь-якого ЗП, він напряму визначає його потужність і, відповідно, ефективність з тими чи іншими батареями. Більш докладно ці моменти описані в пункті «Потужність» нижче, тут же відзначимо, що якщо в даному пункті зазначено кілька значень — значить, в конструкції передбачено кілька роз'ємів з різними характеристиками струму (або кілька груп роз'ємів, кожна зі своїм числом ампер на порт).

Що стосується конкретних цифр, то при зарядці від USB (використовується у більшості сучасних ЗП) максимальний струм до 1 А вважається дуже скромним, 1,5 А — невисоким, 2 А, 2,1 А і 2,4 А — середні значення, а в найбільш потужних зарядниках цей показник може становити 3 А, А 3.4 і навіть 5 A.

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

Загальна потужність, що забезпечується пристроєм при одночасній зарядці максимально можливої кількості гаджетів. Даний параметр вказується тільки для моделей, здатних працювати з кількома гаджетами; для ЗП на 1 роз'єм або бездротової платформи робоча потужність наводиться у пункті «Потужність на 1 пристрій».

При оцінці даного параметра варто враховувати два моменти. По-перше, при повному завантаженні ЗП потужність кожного окремого порту та/або бездротової платформи може бути нижче максимально можливого значення. Наприклад, деякі моделі з 2 USB-портами на 2 А і 1 А (10 Вт і 5 Вт) при одночасній роботі обох портів можуть видавати на кожен всього по 5 Вт, тобто всього 10 Вт в загальній сумі (це число і вказується в даному пункті). По-друге, розподіл потужності по окремим роз'ємам може бути різним — залежно від струму на кожному порті і підтримуваних технологій швидкої зарядки; ці нюанси краще уточнювати по офіційній документації.

Технологія швидкої зарядки, підтримувана пристроєм.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – однак цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

У наш час найбільшого поширення набули такі технології: Quick Charge різних версій (3.0, 4.0, 5.0), Power Delivery (версії 3.0 та 3.1), Pump Express, Samsung Adaptive Fast Charging, Huawei Fast Charge Protocol, Huawei SuperCharge Protocol, OPPO VOOC, OnePlus Dash Charge. Ось короткий опис кожної з них:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, що створена Qualcomm і використовується в гад...жетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети новішою версії Quick Charge сумісні і з більше старими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB-C. використовується багатьма брендами, зустрічається переважно в зарядниках і гаджетах, оснащених цим типом роз'єму. Представлена в декількох версіях.

— Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більше нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

— Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як у фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія — під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

— OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, однак ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки використовується рідко.

Крім цього, на ринку можна зустріти зарядні пристрої з підтримкою більш рідкісних і специфічних форматів роботи; особливості цих форматів можна уточнити за спеціальними джерелами.

Наявність кабелю в комплекті постачання ЗП, або ж конкретний тип комплектного кабелю (включаючи вбудований кабель).

«Просто» наявність кабелю вказується переважно для бездротових пристроїв (див. «Тип») — в таких варіантах ідеться про кабель живлення самого зарядника. Для дротових моделей зазвичай уточнюється тип роз'ємів на комплектному дроті (дротах) для зарядки гаджетів. При цьому для підключення власне до зарядника за замовчуванням використовується порт USB, тому цей штекер може і не згадуватися в описі дроту. З іншого ж боку можуть знаходитися такі роз'єми:

— USB-C. Мініатюрний різновид USB роз'єму, який поступово витісняє microUSB в сучасних портативних пристроях. Має зручну двосторонню конструкцію штекера, також може передбачати деякі прогресивні можливості живлення, недоступні для microUSB. Також відзначимо, що USB-C може використовуватися в кабелі не тільки для підключення до гаджету, але і для підключення до самого ЗП (поряд з традиційним USB); так що у продажу можна зустріти відповідні кабелі на кшталт «USB-C — microUSB», «USB-C — Lightning» тощо.

— microUSB. Універсальний роз'єм, надзвичайно популярний в портативних гаджетах найрізноманітніших типів; лише відносно недавно став поступатися позиціями більш досконалому USB-C (від якого відрізняється односторонньою конструкцією і меншою потужністю...живлення).

— Lightning. Універсальний роз'єм, який застосовується виключно в портативних пристроях Apple. Як і USB-C, має двостороннє компонування, однак дещо іншу конструкцію.

Довжина кабелю, що поставляється в комплекті або передбаченого в конструкції зарядного пристрою. Для бездротових моделей тут вказується довжина кабелю живлення самого ЗП, для дротових — довжина «шнура» для зарядки гаджетів

У будь-якому разі більш довгий кабель дає велику свободу пересування, проте створює незручності на коротких дистанціях. Також відзначимо, що зарядки передбачається використовувати в безпосередній близькості від розеток, так що дроти довжиною більше 2 м серед таких пристроїв практично не зустрічаються. Довжина більш ніж в 1.5 м вважається значною, від 1 до 1,5 м — середній, від 0,5 до 1 м — невеликий, а в окремих моделях зустрічаються дроту коротше 0,5 м.