Порівняння Ugreen Type-C PD 65W GaN Charger vs Ugreen 2xType-C PD GaN Charger

Кількість роз'ємів USB-C, передбаченf в конструкції зарядного пристрою.

USB-C – відносно новий тип роз'єму; він має розміри трохи більші microUSB і двосторонню конструкцію, що дає можливість вставляти штекер будь-якою стороною. При цьому, незважаючи на компактні розміри, в таких портах зарядки можуть реалізовуватися досить прогресивні можливості — зокрема, висока потужність живлення і багато технологій швидкої зарядки. З іншого боку, конкретно в зарядниках для гаджетів роз'єми цього типу зустрічаються помітно рідше, ніж повнорозмірні USB (USB-A), і в менших кількостях — по одному, рідше по два і як дивина три USB-C порти. Пов'язано це з тим, що для підключення гаджетів, що заряджаються, зазвичай використовується кабель, зі знімними кабелями зручніше використовувати звичайні USB-порти, а встановити такі порти в зарядник (навіть компактний) нескладно. Так що на практиці пристрій з USB С має сенс спеціально шукати в основному в тому разі, якщо «в господарстві» вже є відповідний дріт (або гаджет з відповідним штекером).

Максимальний струм, який пристрій здатний видавати на вихід зарядки. Це один з ключових параметрів для будь-якого ЗП, він напряму визначає його потужність і, відповідно, ефективність з тими чи іншими батареями. Більш докладно ці моменти описані в пункті «Потужність» нижче, тут же відзначимо, що якщо в даному пункті зазначено кілька значень — значить, в конструкції передбачено кілька роз'ємів з різними характеристиками струму (або кілька груп роз'ємів, кожна зі своїм числом ампер на порт).

Що стосується конкретних цифр, то при зарядці від USB (використовується у більшості сучасних ЗП) максимальний струм до 1 А вважається дуже скромним, 1,5 А — невисоким, 2 А, 2,1 А і 2,4 А — середні значення, а в найбільш потужних зарядниках цей показник може становити 3 А, А 3.4 і навіть 5 A.

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

Загальна потужність, що забезпечується пристроєм при одночасній зарядці максимально можливої кількості гаджетів. Даний параметр вказується тільки для моделей, здатних працювати з кількома гаджетами; для ЗП на 1 роз'єм або бездротової платформи робоча потужність наводиться у пункті «Потужність на 1 пристрій».

При оцінці даного параметра варто враховувати два моменти. По-перше, при повному завантаженні ЗП потужність кожного окремого порту та/або бездротової платформи може бути нижче максимально можливого значення. Наприклад, деякі моделі з 2 USB-портами на 2 А і 1 А (10 Вт і 5 Вт) при одночасній роботі обох портів можуть видавати на кожен всього по 5 Вт, тобто всього 10 Вт в загальній сумі (це число і вказується в даному пункті). По-друге, розподіл потужності по окремим роз'ємам може бути різним — залежно від струму на кожному порті і підтримуваних технологій швидкої зарядки; ці нюанси краще уточнювати по офіційній документації.

Технологія швидкої зарядки, підтримувана пристроєм.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – однак цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

У наш час найбільшого поширення набули такі технології: Quick Charge різних версій (3.0, 4.0, 5.0), Power Delivery (версії 3.0 та 3.1), Pump Express, Samsung Adaptive Fast Charging, Huawei Fast Charge Protocol, Huawei SuperCharge Protocol, OPPO VOOC, OnePlus Dash Charge. Ось короткий опис кожної з них:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, що створена Qualcomm і використовується в гад...жетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети новішою версії Quick Charge сумісні і з більше старими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB С. використовується багатьма брендами, зустрічається в основному в зарядниках і гаджетах, оснащених цим типом роз'єму. Представлена в декількох версіях.

— Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більше нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

— Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як у фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія — під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

— OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, однак ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки використовується рідко.

Крім цього, на ринку можна зустріти зарядні пристрої з підтримкою більш рідкісних і специфічних форматів роботи; особливості цих форматів можна уточнити за спеціальними джерелами.