Порівняння BOBOVR Z6 vs Samsung Gear VR New

Найбільша діагональ смартфона, з яким сумісні відповідні окуляри (див. «Призначення»). Зазначимо, що цей параметр може вказуватися як для універсальних моделей, що не мають спеціалізації під конкретні мобільні телефони, так і для гаджетів під певні апарати (докладніше див. «Сумісні моделі телефонів»). Максимальна діагональ пов'язана як з особливостями оптики, так і з фізичними розмірами «посадкового місця» під мобільник — занадто великий гаджет туди просто не поміститься.

Відзначимо, що навіть мініатюрні окуляри для смартфонів цілком коректно працюють з пристроями діагоналлю в 5 – 5,5". Так що звертати увагу на цей параметр має сенс у тому випадку, якщо ваш апарат має більший розмір екрану. В наш час можна зустріти окуляри для гаджетів на 5,6 – 6" і навіть на 6" і більше.

Моделі мобільних телефонів, з якими першопочатково сумісні окуляри відповідного типу (див. «Призначення»).

Даний параметр вказується для моделей, першопочатково створених під конкретні смартфони — найчастіше прогресивні флагманські моделі; з іншими гаджетами такі окуляри можуть бути несумісні. Це, з одного боку, обмежує їх застосування; з іншого — в конструкції можуть передбачатися різні специфічні можливості, доступні тільки завдяки тісній інтеграції саме з конкретним смартфоном.

Також відзначимо, що в характеристиках може зазначатися сумісність не зі строго визначеною моделлю, а з цілою лінійкою — наприклад, iPhone. В таких випадках не завадить уточнити, на які саме апарати з лінійки розраховані окуляри; найпростіше з'ясувати це за даними про максимальної діагоналі (див. вище).

Кут огляду, забезпечуваний очками віртуальної реальності — тобто кутовий розмір простору, що потрапляє в поле зору користувача. Зазвичай, в характеристиках вказується розмір цього простору по горизонталі; втім, якщо необхідна максимально точна інформація, цей момент не завадить уточнити окремо.

Чим ширший кут огляду — тим більше ігрового простору користувач може бачити, не повертаючи голови, тим потужніший ефект занурення і тим менше ймовірності, що зображення буде піддається ефекту «тунельного зору». З іншого боку, робити полі зору занадто великим теж не має сенсу з урахуванням особливостей людського ока. Загалом великим кутом огляду вважається кут, що становить 100° і більше. З іншого боку, зустрічаються моделі, де цей показник становить 30° і навіть менше — це, зазвичай, специфічні пристрої (наприклад, окуляри для пілотування дронів і окуляри доповненої реальності), де подібні характеристики цілком виправдані з урахуванням загального функціоналу.

Наявність в окулярах власного вбудованого акселерометра.

Акселерометр являє собою датчик, що фіксує прискорення, яким піддається пристрій. Він виконує дві основні функції: визначає положення окулярів відносно горизонту (за напрямом сили тяжіння) і відстежує ривки і струси (втім, ця функція VR-окулярах другорядна). Такий датчик необхідний для повноцінного «занурення» у віртуальну реальність, тому він обов'язково передбачається в окулярах, виконаних у вигляді самостійних пристроїв (див. «Призначення»). А ось моделі для ПК/консолей можуть не оснащуватися акселерометром — це означає, що окуляри призначені не для класичної VR, а для більш специфічних завдань (наприклад, управління дроном з видом від першої особи).

Що стосується моделей для смартфонів, то вони в більшості своїй не мають даної функції, оскільки акселерометрами оснащуються усі сучасні смартфони. Однак зустрічаються і винятки — висококласні моделі, розраховані на конкретні апарати: у них акселерометр може працювати у зв'язці з датчиком смартфона, що забезпечує максимально точне позиціонування картинки.

Наявність в окулярах власного вбудованого гіроскопа.

Гіроскоп фіксує напрямок, швидкість і кут повороту пристрою — зазвичай, по всім трьох осях. Без такого датчика неможливо досягти повноцінного «занурення» у віртуальну реальність, тому він є у всіх автономних окулярах, а також у більшості моделей для ПК/консолей (див. «Призначення»). У другому випадку виняток становлять лише окремі моделі зі специфічним призначенням — «особисті кінотеатри», окуляри для пілотування дронів і т. ін. Зі свого боку, окулярів для смартфонів першопочатково гіроскопи не потрібні, оскільки подібні датчики є в самих смартфонах. Однак і тут бувають винятки — прогресивні моделі, створені під конкретні апарати топового рівня: в них вбудований гіроскоп працює спільно з гіроскопом смартфона підключеного, забезпечуючи максимальну точність позиціонування.

Наявність в окулярах датчика, що реагує на наближення до обличчя користувача.

Подібний датчик використовується для автоматичного перемикання між робочим режимом і режимом очікування: наприклад, коли користувач знімає окуляри, датчик відключає вбудовані екрани (або телефон, якщо він підключається до очками через роз'єм), заощаджуючи заряд батареї і ресурс обладнання, а при надіванні — включає окуляри на повний функціонал.

Можливість налаштовувати міжзінична відстань окулярів — тобто відстань між центрами двох лінз. Для цього лінзи встановлюються на рухомих кріпленнях, що дозволяють зміщувати їх вправо/вліво. Зміст даної функції полягає в тому, що для нормального перегляду центри лінз повинні знаходитися навпроти зіниць користувача — а у різних людей відстань між зіницями теж різне. Відповідно, ця налаштування буде корисна в будь-якому разі, однак особливо вона важлива для користувачів великого або мініатюрного статури, у яких міжзінична відстань помітно відрізняється від середнього показника.

Водночас існує досить значна кількість окулярів, які не мають даної функції. Їх можна розділити на три категорії. Перша — пристрої, де відсутність налаштування під міжзінична відстань компенсується тим чи іншим способом (наприклад, особливою формою лінз, що не вимагає підстроювання). Друга — моделі, де дана регулювання не потрібна в принципі (зокрема, деякі окуляри доповненої реальності). І третя — найбільш прості і дешеві рішення, де від додаткових регулювань відмовилися для зниження вартості.

Наявність в окулярах роз'єму microUSB. Це найбільш популярна з зменшених версій USB роз'єму, широко застосовувана насамперед в портативній техніці. Втім, у VR-окулярах з низки причин цей інтерфейс зустрічається рідко у поодиноких моделях окулярів для смартфона, а також деяких самостійних пристроях (див. «Призначення»). В обох випадках він передбачається переважно для зарядки вбудованого акумулятора (окуляри для смартфонів теж можуть мати таке живлення — наприклад, для роботи вбудованих Bluetooth-навушників).

Наявність в окулярах модуля Bluetooth; також тут може уточнюватися версія Bluetooth, якій відповідає цей модуль.

Bluetooth — технологія, створена для прямого бездротового з'єднання між різними пристроями. Ця технологія зустрічається у всіх різновидах VR-окулярів (див. «Призначення»), хоча більшість моделей з її підтримкою належать до самостійних пристроїв. У будь-якому разі найбільш популярний спосіб застосування Bluetooth в окулярах віртуальної реальності — трансляція звуку по бездротовому каналу. При цьому такий формат трансляції може бути різним, залежно від специфіки самих окулярів. Так, автономні пристрої транслюють відтворений звук на зовнішні навушники. У моделях для ПК і смартфонів можуть передбачатися вбудовані навушники, і тут вже звук через Bluetooth передається на окуляри з зовнішнього пристрою; у зворотному напрямку може передаватися звук з вбудованого мікрофона.

Крім цього, можливі й інші способи застосування Bluetooth — наприклад, прямий обмін файлами з іншим пристроєм або підключення ігрових контролерів. Подібні можливості зустрічаються виключно в окулярах автономного типу, конкретний функціонал для кожної моделі варто уточнювати окремо.

Що стосується версій, то найстарішою із застосовуваних у VR-окулярах на сьогодні є Bluetooth 3.0, самої нової — Bluetooth 5.0. При цьому відмінності між різними версіями для подібних пристроїв не принципові, ця інформація наводиться переважно в довідкових цілях.