Порівняння Alcogran AG-125 vs Sititek CA2010

Тип сенсора, що використовується у приладі.

— Напівпровідниковий. Датчик, в основі якого лежить пориста поверхня з напівпровідникового матеріалу; при попаданні молекул алкоголю в пори провідність матеріалу змінюється, що і відстежує прилад. Це найбільш проста і недорога різновид сенсорів, що застосовується переважно в приладах бюджетної категорії. Власне, основною перевагою даного варіанта є саме невисока вартість; також з переваг напівпровідникових приладів можна назвати компактність. З іншого боку, вони поступаються електрохімічним по швидкості, точності і вибірковості вимірів — матеріал сенсор реагує не тільки на алкоголь, але і на деякі інші сполуки (зокрема, аміак і кетонові тіла), до того ж результат сильно залежить від температури довкілля. Подібний датчик необхідно досить часто перевіряти і калібрувати — десь раз на 2 – 4 місяці, залежно від інтенсивності застосування; а термін його служби порівняно невеликий.

— Електрохімічний. Дія даного типу датчиків заснований на реакції алкоголю зі спеціальним каталізатором: при такій реакції виробляється електричний струм, по інтенсивності якого прилад і виводить результат вимірів. Електрохімічні сенсори коштують помітно дорожче напівпровідникових, проте мають більш прогресивні робочі характеристики. Так, у них помітно вища швидкість роботи; каталізатор реагує виключно на алкоголь, інші домішки практично не впливають на результат вимі...рювань; точність приладу майже не залежить від температури довкілля; а повірка та калібрування сенсора потрібно від сили раз в рік, а то і рідше. У світлі цього більшість алкотестерів середнього та професійного рівня використовують саме цей тип датчика.

— Термокаталітіческій. Як і описані вище електрохімічні, такі датчики мають в конструкції електроди з нанесеним на них спеціальним каталізатором. Різниця полягає в тому, що термокаталітіческій датчик визначає рівень алкоголю не по струму, а за зміни температури. Перед вимірюванням електроди розігріваються за рахунок проходження електроструму, а пари алкоголю вступають в окислювальну реакцію з каталізатором, за рахунок чого підвищується температура. Такий принцип роботи забезпечує непогану точність і вибірковість, однак вимагає досить великих витрат енергії, притому що по робочим характеристикам подібні сенсори все одно поступаються електрохімічним. Через це термокаталитические алкотестери особливого поширення не отримали.

Діапазон вимірювань, забезпечуваний алкотестером. Вказується від мінімального рівня алкоголю в крові, який прилад здатний виявити, до максимального.

Вибирати за цим параметром варто з урахуванням того, для яких цілей планується використовувати прилад, які рівні алкоголю їм належить заміряти. Для зручності вибору можна скористатися наступною таблицею:

— До 0,3 ‰ — безсимптомна ступінь сп'яніння. Явних ознак вживання алкоголю немає, виявити їх без спеціальних засобів неможливо. У країнах, де для водіїв немає правила «нульового проміле», допустимий для знаходження за кермом рівень алкоголю в крові зазвичай знаходиться саме в цих межах (найчастіше він становить 0,2 ‰).

— 0,3 – 0,6 ‰ — легка ступінь сп'яніння. Деяке порушення концентрації і координації, розгальмовування, балакучість, поява розслабленості і ейфорії.

— 0,6 – 1 ‰ — середня ступінь сп'яніння. Притуплення відчуттів, ослаблення самоконтролю, втрата логіки в міркуваннях, можливі провали в пам'яті після витвереження.

— 1 – 2 ‰ — ступінь сп'яніння вище середньої. Мова стає практично незрозумілою, сильно порушені рефлекси і координація, можливі різкі зміни настрою і прояви неконтрольованої агресії.

— 2 – 3 ‰ — значна ступінь сп'яніння: сплутаність і втрата свідомості, сильні порушення моторики.

— 3 – 4 ‰ — сильна ступінь сп'яніння: порушення с...ерцебиття і дихання, неконтрольована блювота і сечовипускання, неможливість стояти і рухатися прямо.

— вище 4 ‰ — критична ступінь сп'яніння, імовірний летальний результат.

Зазначимо, що у деяких алкотестерів нижня межа діапазону вимірювань вказується як «0». Оцінити найменшу концентрацію алкоголю, яку гарантовано спроможний виявити подібний прилад, можна за максимальної похибки (див. нижче): нижня межа діапазону буде приблизно відповідати заявленій похибки.

Максимальна похибка вимірювань, забезпечувана приладом під час роботи, іншими словами — найбільше відхилення від фактичного результату, який може виникнути при вимірах. Приміром, якщо похибка заявлена на рівні 0,1 ‰, а результат вимірювань — 0,5 ‰, то фактична кількість алкоголю в крові буде становити від 0,4 ‰ до 0,6 ‰.

У найбільш прогресивних моделях цей параметр становить 0,05 ‰ і менше; значення 0,06 – 0,1 ‰ відповідають середньому рівню, більше 0,1 ‰ — низької точності. Чим нижче погрішність, тим точніше прилад, тим достовірніше його показання. З іншого боку, висока точність відповідним чином позначається на ціні. Тому при виборі за даним критерієм варто враховувати, для чого саме потрібен алкотестер і наскільки для нього важлива точність вимірювань. Зокрема, для приладів, які використовуються дорожньою поліцією, існують вимоги до точності, прямо зазначені в регулюючих документах.

Час прогріву алкотестера до робочого стану, інакше кажучи — час, який має пройти після включення або після закінчення попереднього виміру перед тим того, як прилад можна буде використовувати.

Найшвидші сучасні алкотестери прогріваються за 5 – 6 секунд до 20 секунд вважається непоганим; в більш повільних моделях цей час може досягати хвилини. Водночас спеціально шукати пристрій з малим часом прогріву має сенс лише в тих випадках, коли воно потрібно для потокової перевірки і висока швидкість роботи має вирішальне значення. А якщо пристрій купується для індивідуального використання з вимірами максимум 2 – 3 рази на добу — на даний параметр можна не звертати особливої уваги: почекати навіть кілька десятків секунд найчастіше не становить проблеми.

Часом продування називають найменший час, протягом якого потрібно дути в прилад для ефективного виміру. Чим менше цей час, тим більш чутливим і прогресивним є алкотестер, тим простіше процедура виміру і тим менше часу піде на неї; найшвидші сучасні прилади продуваються за 3 с або менше. З іншого боку, мале час продування позначається на вартості. Тому якщо прилад не планується використовувати для масових потокових перевірок — на даний параметр можна не звертати особливої уваги.

Час, необхідний приладу для тестування — іншими словами, час, який проходить між закінченням продувки і виведенням на екран остаточного результату. Це один з параметрів, що визначають швидкодію пристрою (поряд з часом прогрівання і продування, див. вище). Водночас відзначимо, що спеціально шукати прилад з малим часом тестування (10 с і менше) має сенс переважно для масових потокових перевірок, коли кожна секунда на рахунку» — наприклад, для передрейсового контролю водіїв на великому автопідприємстві. Якщо ж мова йде про епізодичних вимірах — наприклад, індивідуальний самоконтроль після «святкувань» один-два рази в місяць — можна обійтися і пристроєм з невисокою швидкістю роботи.

Вбудований лічильник, який фіксує кількість проведених вимірювань. Особливості роботи такого лічильника можуть бути різними — зокрема, він може вести відлік з початку доби, з моменту включення, з моменту останнього калібрування датчика і т. ін. Ці подробиці варто уточнювати окремо. У будь-якому разі зміст даної функції полягає в тому, що більшість алкотестерів мають обмеження за кількістю вимірів на добу, і без автоматичного підрахунку контролювати дотримання цих обмежень буває важко. Крім того, калібрування і обслуговування датчика також потрібно проводити через певну кількість вимірів.

Можливість зберегти результати кількох останніх вимірювань в пам'яті приладу. Кількість доступних збережень може бути різним, так само як і час їх зберігання: в одних приладах збережені результати стираються при вимиканні, в інших — зберігаються до тих пір, доки не будуть стерті або перезаписані. У будь-якому разі пам'ять останніх вимірювань корисна переважно при потокових перевірках.

Тип живлення, штатно передбачений в приладі. Способи живлення, що застосовуються в сучасних алкотестерах, можна умовно розділити на два типи — змінні елементи стандартного типорозміру і оригінальні акумулятори.

Перший варіант зручний тим, що виснажені батарейки можна швидко замінити на свіжі — головне, мати під рукою запас. При цьому змінні елементи можуть робитися як одноразовими, так і елементами, що перезаряджаються, у вигляді акумуляторів. З іншого боку, батарейки зазвичай доводиться купувати окремо — причому або регулярно докуповувати одноразові елементи, або витратити значну суму на акумулятори і зарядний пристрій. Ось основні типорозміри змінних елементів, що зустрічаються в сучасних алкотестерах:

— AAA. Батарейки циліндричної форми, відомі як «мініпальчикові» або «мізинчикові». Досить популярний варіант, особливо серед алкотестерів початкового і середнього рівня: мають невеликі розміри, і хоча ємність таких батарей невелика, для згаданих приладів її цілком достатньо.

— AA. Класичні, відомі багатьом «пальчикові» батарейки. З низки причин (зокрема, через великого розміру) застосовуються в алкотестерах рідше, ніж «мізинчикові» ААА.

— «Крона». Батарейки характерною прямокутної форми з парою контактів на одному з торців. Відрізняються досить високою напругою — 9 В. переважно Використовуються в професійних приладах з великою кількістю додаткових функцій, що вимагають великої кількості енергії.

Що стосується оригінальних акум...уляторів, то такі батареї часто перевершують змінні елементи по робочим характеристикам і не вимагають додаткових витрат: акумулятор купується відразу з приладом і надалі досить його періодично підзаряджати. З іншого боку, зарядка вимагає наявності часу та джерела живлення; швидко замінити акумулятор, що сів, зазвичай, неможливо. А згадані переваги за характеристиками рідко є вирішальними. Як наслідок, даний варіант зустрічається в алкотестерах відносно рідко.