Порівняння Roborock S5 vs Xiaomi MiJia Robot Vacuum Cleaner

Вид (види) прибирання, для якого призначений пилосос.

Практично всі сучасні агрегати мають функцію сухого прибирання. Зі свого боку, вологе прибирання зазвичай передбачається як доповнення до сухого режиму і вкрай рідко використовується як єдиний формат роботи. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Сухе. Традиційне прибирання без використання води: пилосос втягує в себе повітря, збираючи сміття в пилозбірник і очищуючи повітря за рахунок системи фільтрів. Вважається дещо менш ефективним, ніж вологе, зате практично не має обмежень я застосуванню: таким способом можна чистити практично будь-які матеріали. Крім того, подібне прибирання набагато простіше для користувача (не потрібно заливати, а то і зливати воду); а самі агрегати, що мають тільки сухий режим, більше прості і недорогі, ніж аналогічні моделі з функцією вологого прибирання. Крім того, для деяких різновидів пилососів це в принципі єдиний доступний варіант; характерний приклад — ручні моделі як побутової, так і промислової спеціалізації (див. «Тип»).
Окремо відзначимо, що можливість збирання води (див. нижче) може передбачатися навіть в пилососах з чисто сухим типом прибирання (найчастіше в промислових і господарських моделях - див. «Тип»).

— Вологе і сухе. Можливість здійснювати не тільки описане вище сухе, але і вологе прибирання. Саме в такому форматі працюють всі миючі...і пилососи (див. нижче); однак підкреслимо, що не кожен агрегат з функцією вологого прибирання є миючим, і навіть функція збору води (також див. нижче) є в таких моделях не завжди. Річ у тім, що в багатьох пилососах з цією особливістю використовується максимально простий формат роботи: вода із спеціальної ємності подається на спеціальну насадку і зволожує підлогу після чищення. Втім, навіть подібний спосіб оброблення помітно підвищує ефективність порівняно із звичайним сухим прибиранням: додаткова насадка збирає на себе забруднення, які не зміг втягнути пилосос, а зволоження підлоги освіжає приміщення і перешкоджає підняттю в повітря пилу, який міг залишитися після прибирання. Для мийних пилососів, зі свого боку, характерні також інші переваги. Головними недоліками всіх моделей з двома типами прибирання є складність конструкції, більша вага та більш висока вартість, ніж у аналогічних агрегатів з тільки сухим форматом роботи.

— Вологе. Даний варіант означає, що пилосос розрахований лише на вологе прибирання і не припускає роботи в сухому режимі. Докладніше про ці режими див. вище; тут же відзначимо, що це дуже рідкісний, навіть екзотичний варіант, що використовується в одиничних моделях господарських і вертикальних пилососів (див. «Тип»).

Номінальна потужність, споживана пилососом; в моделях з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Фактично мова йде про характеристики встановленого двигуна — саме він є основним, а в більшості пилососів — і взагалі єдиним споживачем енергії.

Вища потужність сприяє збільшенню сили всмоктування та підвищенню загальної ефективності прибирання; крім того, потужніший агрегат простіше оснастити місткою ємністю для пилу. З іншого боку, напряму порівнювати за цим параметром можна тільки пилососи одного типу з однаковими видами пилозбірників (про те й інше див. вище). І навіть у таких варіантах фактична потужність всмоктування (див. нижче) може бути різною — але ж саме вона визначає реальну ефективність. Тим не менш, загальна потужність також дає змогу в цілому оцінити можливості пилососа, в тому числі в порівнянні: наприклад, модель 1500 Вт буде значно перевершувати за ефективністю аналог на 800 Вт (хоча не можна сказати точно, наскільки саме). А ось що однозначно залежить від цього показника — так це енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень потужності, то вони багато в чому пов'язані з типом пристрою. Наприклад, у ручних моделей, роботів і вертикальних агрегатів потужність невелика — не більше 1500 Вт (а часто — помітно менше). Такі значення досить популярні й серед інших видів пилососів (звичайних, промислових, господарських тощо), однак серед них зустрічаються і солідніші...показники — 1500 – 1750 Вт, 1750 – 2000 Вт і навіть понад 2000 Вт.

Сила всмоктування (тяга), забезпечувана пилососом. Указується за максимальним розрідженням (негативним тиском), яке агрегат може створити на робочій насадці.

Відзначимо, що даний параметр іноді плутають з описаною вище потужністю всмоктування, яка вказується у ватах. Так, тяга до деякої міри визначає ефективність роботи агрегата — однак ця ефективність залежить також від продуктивності (повітряного потоку). А потужність всмоктування, яка вказується у ватах, враховує обидва ці параметри — вона визначається перемножуванням тяги на продуктивність (докладніше див. вище). З цієї причини не існує строгого зв'язку між силою і потужністю всмоктування: приміром, розрідження в 25 000 Па може зустрічатися в моделях на 250 Вт, 200 Вт і навіть 150 Вт потужності.

Що стосується практичного значення даної характеристики, то в цілому вища сила всмоктування дає змогу ефективніше працювати при високому опорі — наприклад, при обробленні килимів з довгим ворсом. З іншого боку, більше число паскалей (при тому ж числі ват) означає менший повітряний потік і, відповідно, меншу ефективність при великих об'ємах робіт на невисокому опорі (наприклад, прибиранні великих кімнат з паркетними підлогами). У світлі цього звертати увагу на даний показник має сенс переважно в тих випадках, коли висока сила всмоктування є для вас принциповою. В інших же випадках варто оцінювати можливості пилососа за потужністю всмоктування у ватах.

Зазначимо, що з ряду причин сила всмоктування...найчастіше уточнюється для роботів-пилососів (див. «Тип»). Для таких моделей значення в 1500 Па і нижче вважається дуже невеликим, 1500 – 2000 Па — середнім, 2000 – 2500 Па — високим, більше 2500 Па — дуже високим.

Також варто сказати, що вказування сили всмоктування нерідко використовується як рекламний хід для поліпшення враження про товар. Наприклад, сама по собі потужність всмоктування 150 Вт є досить скромною; але при цьому тяга такого пилососа може становити 25 000 Па — досить вражаючий показник, особливо для недосвідченого покупця, який проте має досить опосередковане відношення до реальної ефективності. Особливо часто подібні хитрощі застосовуються серед вертикальних моделей і вже згаданих роботів — ці різновиди першопочатково не відрізняються високою потужністю в ватах. Для багатьох подібних агрегатів в характеристиках і зовсім вказується лише розрідження в паскалях, без уточнення потужності всмоктування. Це ще більше посилює враження: наприклад, в характеристиках скромного робота цифра «3000 Па» виглядає набагато переконливіше, ніж «40 Вт». Однак, знову ж таки, до реальних можливостей агрегата такі цифри мають досить слабке відношення, і якщо вони не доповнюються даними про потужність всмоктування у ватах — розглядати їх варто виключно як приманку для не дуже досвідченого покупця.

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Ємність резервуару для води або мийного засобу, яким оснащений або укомплектований пилосос з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»).

Велика ємність дає змогу пропрацювати довше, не заправляючи ємність. З іншого боку, збільшення резервуару відповідним чином впливає на розміри, вагу і вартість агрегату. У світлі цього виробники вибирають даний параметр з урахуванням загальної спеціалізації і «вагової категорії» конкретної моделі. Так, в роботах (див. «Тип») об'єм бака для води за визначенням невеликий — навіть у найважчих моделях він не перевищує 650 мл. А ось інші різновиди пилососів можуть помітно відрізнятися за цим параметром.

В цілому для агрегатів, що не належать до роботів, ємність в 1 л і менше вважається дуже скромною, 1 – 2 л — невеликою, 2 – 3 л — середньою, більше 3 л — вище середньої. Однак тут, знову ж, багато чого залежить від типу. Наприклад, у звичайних побутових пилососах ємність не перевищує 2,5 л, а для господарських моделей це дуже небагато — у них в більшості варіантів ємність бака становить від 3 л і вище.

Спосіб обмеження простору, що обробляється, передбачений в пилососі-роботі.

Інша назва цієї функції — «віртуальна стіна». Її загальний сенс досить очевидний: «стіна» (або декілька стін) дає змогу обмежити переміщення робота по поверхні, що обробляється. Це може знадобитися, наприклад, якщо прибирання потрібно провести в межах кімнати без дверей, або якщо частина підлоги зайнята дрібними предметами, які не потрібно прибирати (наприклад, деталями пазлу, який збирається). А ось конкретні можливості подібного обмеження напряму пов'язані зі способом, яким воно здійснюється. Зазначимо, що функція зустрічається переважно у роботах-пилососах середнього класу та топових моделях. Бюджетні роботизовані «прибирачі» часто не мають функції обмеження зон оброблюваного простору — така у них відсутня.

Ось основні варіанти, що зустрічаються в сучасних роботах:

— Лазерний датчик. Досить популярний варіант — завдяки простоті, невисокій вартості, а також зручності застосування на практиці. Як правило, при встановленні лазерний обмежувач достатньо поставити на підлогу і направити в потрібну сторону. З іншого боку, такі пристрої погано підходять для створення меж складної форми. Класичний формат роботи лазерного обмежувача — лінійний: дверний отвір або приміщення перегороджується прямим променем, який сприймається роботом як межа оброблюваної зони. Крім того, в деяких моделях може передбачатися також круговий режим, коли датчик фо...рмує «заборонену зону» у вигляді кола або сектора певного діаметра; такий формат роботи дає змогу, зокрема, відгороджувати кути приміщень і невеликі ділянки біля стін (характерний приклад — місце розміщення собачої або котячої миски на кухні). Якщо ж потрібно створити межу іншої, специфічнішої форми — для цього в кращому випадку буде потрібно декілька датчиків (притому що в комплекті зазвичай постачається один обмежувач — якщо взагалі постачається); а в гіршому випадку це виявиться і зовсім неможливим. Також варто враховувати, що дальність дії лазера в лінійному режимі зазвичай обмежується 3 – 4 метрами; цього найчастіше цілком вистачає для житлових приміщень і невеликих офісів, однак для великого простору може виявитися недостатнім. А живлення випромінювачів зазвичай здійснюється від батарейок або акумуляторів, заряд яких обмежений.

— Магнітна стрічка. Обмежувач у вигляді стрічки з магнітного матеріалу, що укладається на підлогу. Така стрічка фіксується спеціальним датчиком і сприймається роботом як межа, яку не можна перетинати; для надійної фіксації вона, як правило, робиться самоклейкою, а інтенсивність магнітного поля в більшості випадків забезпечує ефективну роботу через килими та інші аналогічні покриття. Однією з ключових переваг таких обмежувачів є те, що з відрізків стрічки можна сформувати «заборонену зону» практично будь-якої форми: довжину відрізків можна вибирати на свій розсуд, а максимальна загальна довжина обмежується лише наявним під рукою запасом стрічки. Крім того, даний тип обмежувачів не потребує живлення. До недоліків цього варіанта можна віднести насамперед складність укладання в деяких умовах (наприклад, під суцільним ковроліновим покриттям). Крім того, до комплекту в кращому випадку входить зовсім невелика кількість стрічки; а багато пилососів і зовсім нею не комплектуються, так що магнітну «межу» потрібно купувати додатково.

— Через додаток. Найпрогресивніший спосіб обмеження прибирання: межі робочої зони задаються на смартфоні або іншому гаджеті через додаток, що використовується також для загального управління роботом. Практично всі моделі з цією функцією мають також функцію побудови карти приміщення (див. нижче) — готова карта відображається в додатку, і на ній користувач може за своїм бажанням задати межі робочої зони. Найпростіший варіант таких меж — окремі прямі лінії, проте в управляючих додатках нерідко передбачаються і більш широкі можливості: ламані лінії і багатокутники з окремих відрізків, стандартні фігури (коло, овал, прямокутник) і навіть можливість намалювати межу від руки. У будь-якому разі даний спосіб обмеження надзвичайно зручний і функціональний, однак роботи-пилососи з подібною можливістю обходяться недешево — переважно через наявність складної системи картографування.

Зберігати в пам'яті кілька карток можуть просунуті моделі роботизованих пилососів. Завдяки такій функції при переносі робота на інший поверх йому не потрібно буде заново знайомитися з приміщеннями та вибудовувати нову карту. Як наслідок, прибирання буде проведено швидше та якісніше.

Найбільша висота порогів і різних дрібних перешкод, яку робот-пилосос здатний ефективно подолати.

Більшість сучасних роботів здатні ефективно справлятися з перешкодами висотою від 10 до 18 мм — це дає змогу як мінімум без проблем долати краї килимів, невеликі перепади висот на межах кімнат (через різницю в типі покриття) тощо. А ось моделі, де цей показник становить 20 мм і більше, належать вже до роботів, здатних перетинати високі пороги. Однак навіть у таких пристроях допустима висота перешкод не перевищує 30 мм. Пов'язано це з тим, що для подолання високих перешкод потрібні, зокрема, великі колеса і великий кліренс (відстань між нижньою точкою днища і підлогою) — а ці особливості, зі свого боку, збільшують загальну висоту робота, ускладнюють його переміщення під меблями й іншими низько розташованими предметами, а також знижують ефективність всмоктування. З іншого боку, навіть тонкі роботи, висота яких не перевищує 7 мм, можуть мати вельми непогану прохідність — для деяких з них максимальна висота порога становить близько 25 мм.

Рівень шуму, що виробляється пилососом при роботі. Як правило, тут вказується значення для роботи в штатному режимі на максимальній потужності двигуна. При меншій потужності «гучність» агрегата може бути і нижчою, проте ключовим є саме максимальний показник.

Щодо конкретних цифр потрібно мати на увазі, що децибел, що використовується для вимірювання рівня шуму — це нелінійна величина. Тому оцінювати конкретні показники варто за спеціальним порівняльними таблицями. В цілому пилососи — це досить гучна техніка; так що тихими у даному разі вважаються моделі, у яких даний показник не перевищує 65 дБ — це рівень гучної розмови між 2-3 людьми на відстані 1 м. Найтихіші з таких моделей видають всього 40 дБ — це середня гучність мови людини на звичайних тонах (і мінімальна гучність, допустима для джерел постійного шуму в житлових приміщеннях вдень). Для більш гучних агрегатів порівняльна таблиця виглядає так:

— 66 – 70 дБ — голосні розмови між декількома групами людей на відстані близько 1 м;
— 71 – 75 дБ — гучність крику або сміху в повний голос на відстані близько 1 м;
— 76 – 80 дБ — гучність механічного будильника або двигуна старого вантажного автомобіля;
— більше 80 дБ — дуже високий рівень шуму, що перевищує рівень гучного крику; при тривалій роботі з пилососом, який м...ає такі характеристики, вкрай бажано використовувати захист слуху.

Зазначимо також, що рівень шуму багато в чому залежить від потужності двигуна, а також деяких інших особливостей (наприклад, на нього сильно впливає наявність аквафільтра — див. «Пилозбірник»). Водночас жорсткого зв'язку тут немає, і агрегати зі схожим набором характеристик можуть помітно відрізнятися за фактичною гучністю. В таких ситуаціях при виборі варто виходити з того, що тихіший пилосос буде комфортнішим у використанні, однак і коштувати, швидше за все, буде помітно дорожче.