Порівняння Xiaomi Xiaowa E20 vs Xiaomi MiJia Robot Vacuum Cleaner

Вид (види) прибирання, для якого призначений пилосос.

Практично всі сучасні агрегати мають функцію сухого прибирання. Зі свого боку, вологе прибирання зазвичай передбачається як доповнення до сухого режиму і вкрай рідко використовується як єдиний формат роботи. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Сухе. Традиційне прибирання без використання води: пилосос втягує в себе повітря, збираючи сміття в пилозбірник і очищуючи повітря за рахунок системи фільтрів. Вважається дещо менш ефективним, ніж вологе, зате практично не має обмежень я застосуванню: таким способом можна чистити практично будь-які матеріали. Крім того, подібне прибирання набагато простіше для користувача (не потрібно заливати, а то і зливати воду); а самі агрегати, що мають тільки сухий режим, більше прості і недорогі, ніж аналогічні моделі з функцією вологого прибирання. Крім того, для деяких різновидів пилососів це в принципі єдиний доступний варіант; характерний приклад — ручні моделі як побутової, так і промислової спеціалізації (див. «Тип»).
Окремо відзначимо, що можливість збирання води (див. нижче) може передбачатися навіть в пилососах з чисто сухим типом прибирання (найчастіше в промислових і господарських моделях - див. «Тип»).

— Вологе і сухе. Можливість здійснювати не тільки описане вище сухе, але і вологе прибирання. Саме в такому форматі працюють всі миючі...і пилососи (див. нижче); однак підкреслимо, що не кожен агрегат з функцією вологого прибирання є миючим, і навіть функція збору води (також див. нижче) є в таких моделях не завжди. Річ у тім, що в багатьох пилососах з цією особливістю використовується максимально простий формат роботи: вода із спеціальної ємності подається на спеціальну насадку і зволожує підлогу після чищення. Втім, навіть подібний спосіб оброблення помітно підвищує ефективність порівняно із звичайним сухим прибиранням: додаткова насадка збирає на себе забруднення, які не зміг втягнути пилосос, а зволоження підлоги освіжає приміщення і перешкоджає підняттю в повітря пилу, який міг залишитися після прибирання. Для мийних пилососів, зі свого боку, характерні також інші переваги. Головними недоліками всіх моделей з двома типами прибирання є складність конструкції, більша вага та більш висока вартість, ніж у аналогічних агрегатів з тільки сухим форматом роботи.

— Вологе. Даний варіант означає, що пилосос розрахований лише на вологе прибирання і не припускає роботи в сухому режимі. Докладніше про ці режими див. вище; тут же відзначимо, що це дуже рідкісний, навіть екзотичний варіант, що використовується в одиничних моделях господарських і вертикальних пилососів (див. «Тип»).

Номінальна потужність, споживана пилососом; в моделях з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Фактично мова йде про характеристики встановленого двигуна — саме він є основним, а в більшості пилососів — і взагалі єдиним споживачем енергії.

Вища потужність сприяє збільшенню сили всмоктування та підвищенню загальної ефективності прибирання; крім того, потужніший агрегат простіше оснастити місткою ємністю для пилу. З іншого боку, напряму порівнювати за цим параметром можна тільки пилососи одного типу з однаковими видами пилозбірників (про те й інше див. вище). І навіть у таких варіантах фактична потужність всмоктування (див. нижче) може бути різною — але ж саме вона визначає реальну ефективність. Тим не менш, загальна потужність також дає змогу в цілому оцінити можливості пилососа, в тому числі в порівнянні: наприклад, модель 1500 Вт буде значно перевершувати за ефективністю аналог на 800 Вт (хоча не можна сказати точно, наскільки саме). А ось що однозначно залежить від цього показника — так це енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень потужності, то вони багато в чому пов'язані з типом пристрою. Наприклад, у ручних моделей, роботів і вертикальних агрегатів потужність невелика — не більше 1500 Вт (а часто — помітно менше). Такі значення досить популярні й серед інших видів пилососів (звичайних, промислових, господарських тощо), однак серед них зустрічаються і солідніші...показники — 1500 – 1750 Вт, 1750 – 2000 Вт і навіть понад 2000 Вт.

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Ємність резервуару для води або мийного засобу, яким оснащений або укомплектований пилосос з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»).

Велика ємність дає змогу пропрацювати довше, не заправляючи ємність. З іншого боку, збільшення резервуару відповідним чином впливає на розміри, вагу і вартість агрегату. У світлі цього виробники вибирають даний параметр з урахуванням загальної спеціалізації і «вагової категорії» конкретної моделі. Так, в роботах (див. «Тип») об'єм бака для води за визначенням невеликий — навіть у найважчих моделях він не перевищує 650 мл. А ось інші різновиди пилососів можуть помітно відрізнятися за цим параметром.

В цілому для агрегатів, що не належать до роботів, ємність в 1 л і менше вважається дуже скромною, 1 – 2 л — невеликою, 2 – 3 л — середньою, більше 3 л — вище середньої. Однак тут, знову ж, багато чого залежить від типу. Наприклад, у звичайних побутових пилососах ємність не перевищує 2,5 л, а для господарських моделей це дуже небагато — у них в більшості варіантів ємність бака становить від 3 л і вище.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються в основ...ному такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, в основному в роботах-пилососах преміумкласу.

Площа прибирання, на яку розрахований робот-пилосос.

По суті це максимальний розмір приміщення, що пристрій може ефективно обробити без необхідності спустошувати пилозбірник або заряджати акумулятор. Вибирати за даним параметром варто з певним запасом — це дасть додаткову гарантію на випадок різних позаштатних ситуацій. З іншого боку, не варто брати занадто великий запас — адже велика площа прибирання вимагає більш ємних батарей і містких пилозбірників, що помітно впливає на габарити, вагу, а головне — ціну пилососа.

Що стосується конкретних цифр, то найскромніші моделі в наш час розраховані на 45 – 60 м2 — цього відповідає середній квартирі на 1 – 2 кімнати. А в найбільш прогресивних і важких апаратах цього типу площа прибирання може становити 300 м2 і навіть більше.

Найбільша висота порогів і різних дрібних перешкод, яку робот-пилосос здатний ефективно подолати.

Більшість сучасних роботів здатні ефективно справлятися з перешкодами висотою від 10 до 18 мм — це дає змогу як мінімум без проблем долати краї килимів, невеликі перепади висот на межах кімнат (через різницю в типі покриття) тощо. А ось моделі, де цей показник становить 20 мм і більше, належать вже до роботів, здатних перетинати високі пороги. Однак навіть у таких пристроях допустима висота перешкод не перевищує 30 мм. Пов'язано це з тим, що для подолання високих перешкод потрібні, зокрема, великі колеса і великий кліренс (відстань між нижньою точкою днища і підлогою) — а ці особливості, зі свого боку, збільшують загальну висоту робота, ускладнюють його переміщення під меблями й іншими низько розташованими предметами, а також знижують ефективність всмоктування. З іншого боку, навіть тонкі роботи, висота яких не перевищує 7 мм, можуть мати вельми непогану прохідність — для деяких з них максимальна висота порога становить близько 25 мм.

Перш за все підкреслимо, що в даному пункті перераховуються саме функції насадок пилососа, а не типи самих насадок. Пов'язано це з тим, що одне пристосування може мати відразу кілька функцій: наприклад, щілинна насадка, яка використовується також в якості пилової. Так що загальна кількість насадок може відрізнятися від кількості пунктів в даному списку — зазвичай в меншу сторону, хоча можливі й виключення (коли в комплекті постачається кілька однотипних насадок, що розрізняються, скажімо, за розміром).

В будь-якому разі, основні функції, що зустрічаються в насадках сучасних пилососів, такі: комбінована (підлога/килим), щілинна (зокрема телескопічна щілинна), пилова, велика пилова, для м'яких меблів, паркетна, турбощітка (звичайна, міні або електрична; втім, іноді оптимальним вибором є пилососи без турбощітки), кутова, мікрофібра, швабра, полотер (для протирання), для матрасів, для тварин, твістер на шланг, насадка сифон, гнучкий шланг для портативних пилососів і адаптер для інструментів. Для роботів актуальні також бокові щітки, яких може бути одна або дві. Ось докладний опис цих, а також деяких інших функцій:

– Бокова щітка. Функція, яка зустрічається виключно в роботах (див. «Тип»). Така щітка виступає в бік за габарити корпусу і захоплює простір збоку; це збільшує загальну ширину захвату, а також дає змогу ефективно прибирати місця, недоступні для основної щітки робота (яка, нагадаємо, розташовується знизу корпусу). Характерні приклади таких місць – простір біля стін приміщення і у основ корпусних меблів, щілини під плінтусами тощо. Відзначимо, що даний варіант вказується тоді, коли ббоковаічна щітка всього одна; наявність пари подібних щіток уточнюється окремо (див. нижче).

– 2 бокові щітки. Наявність в пилососі-роботі двох бокових щіток, по обидва боки корпуса. Детальніше про бокову щітку в цілому див. вище, а даний варіант конструкції дещо збільшує вартість, однак помітно підвищує ефективність в порівнянні з однією боковою щіткою. Так, ширина захвату ще більш збільшується; а при прибиранні важкодоступних місць стає неважливо, яким боком пилосос повернутий до такого місця – з кожного боку є по додатковій щітці.

— Комбінована (підлога/килим). Функція, що дає змогу використовувати одну насадку для сухого прибирання підлогових покриттів різного типу — як твердих (лінолеум, паркет, ламінат, плитка...), так і ворсистих (килими, доріжки, ковролін тощо). Приналежності з цією функцією надзвичайно популярні, вони зустрічаються практично у всіх звичайних пилососах (див. «Тип»), у багатьох агрегатах побутового призначення, а також професійних моделях (за винятком хіба що ручних промислових і камінних пилососів). Сама насадка зазвичай має Т-подібну форму, досить великі розміри і поворотне кріплення, що поліпшує рухливість і прохідність; а налаштування під різні види поверхонь здійснюється за рахунок висувної щітки. Щетина такої щітки зручна для прибирання твердих поверхонь; а при обробленні килимів та інших ворсистих матеріалів щітку можна прибрати, щоб насадка щільно прилягала до ворсу і ефективно витягувала з нього пил і дрібне сміття.

— Щілинна. Дана функція означає, що насадка оснащена плоскою робочою частиною з вузькою щілиною на кінці. Така конструкція підходить для прибирання важкодоступних місць — простору між предметами меблів, щілин під плінтусами, проміжків між секціями радіатора тощо. Зазначимо, що ширина щілинної насадки (і, відповідно, довжина щілини) зазвичай не перевищує діаметра труби пилососа, а от довжина плоскої частини може бути різною. При цьому кожен варіант має свої переваги: довгі моделі здатні далі забиратися в вузькі щілини, а короткі більш маневрені і більш зручні загалом.

– Телескопічна щілинна. Щілинна насадка телескопічної конструкції для збирання у важкодоступних місцях. Регульована довжина виконавчого органу дозволяє адаптуватися під різні умови прибирання: довгою насадкою простіше забиратися у вузькі щілини якнайдалі, а короткою — забезпечується краща маневреність.

— Пилова. Функція, що дає змогу збирати пил з невеликих твердих поверхонь — таких, як підлокітники крісел, рами картин, плафони світильників тощо. Традиційні приналежності з такою можливістю мають вигляд невеликих щіток круглої форми, однак зустрічається й інший різновид (див. наступний пункт).

– Велика пилова. Широкі насадки зі щітками, дещо схожі на зменшений варіант пристроїв формату «підлога/килим» (див. вище). Цей різновид часто відносять до меблевих насадок; а деякі такі приладдя мають знімну щетину і справді можуть застосовуватися ще й як насадки для м'яких меблів (див. нижче).

— Для м'яких меблів. Функція, що дає змогу ефективно чистити оббивку м'яких меблів та інші аналогічні предмети — матраци, сидіння авто тощо. Щітки з цією функцією можуть мати різну конструкцію і особливості застосування. Найпростіший варіант — пристосування Т-подібної форми, схоже на зменшену комбіновану насадку (див. вище), яке не має щетини, однак нерідко оснащується смужками з дрібного ворсу — вони ефективно збирають з оббивки волосся і шерсть. Деякі з таких пристосувань комплектуються знімною щетиною і можуть застосовуватися також як пилові (див. вище). Більш дорогий і прогресивний варіант — щітки-вибивалки, що забезпечують додаткову ударну дію; така дія підвищує ефективність, даючи змогу видаляти пил та інші дрібні забруднення навіть на досить великій глибині. Також для м'яких меблів можуть призначатися деякі турбощітки і мінітурбощітки (див. нижче); для пилососів, укомплектованих подібними аксесуарами, в характеристиках вказується і дана функція, і «(міні)-турбощітка».

— Паркетна. Функція, що дає змогу використовувати насадку для ефективного і водночас бережного чищення паркету та інших твердих підлогових покриттів. Найчастіше насадка з цією функцією схожа на описану вище комбіновану, однак щетина в ній незнімна, а її властивості підбираються таким чином, щоб звести до мінімуму ризик пошкодити покриття. Втім, конкретні характеристики подібних насадок можуть бути різними; так що якщо доведеться працювати з делікатними поверхнями — можливість такого застосування не завадить уточнити окремо.

— Турбощітка. Робочою частиною класичної турбощітки є горизонтальний валик, що приводиться в обертання за рахунок потоку повітря. Така конструкція дає змогу ефективно збирати волосся, вовну та інше подібне сміття (наприклад, нитки); а ось конкретна конструкція і спеціалізація турбощітки можуть бути різними. Наприклад, моделі, де валик оснащений щетиною, розраховані в основному на ворсисті поверхні на зразок килимів; а деякі такі насадки мають зменшені розміри і призначаються для оброблення меблевої оббивки (у таких варіантах у цьому списку вказується також функція «для м'яких меблів»). Зі свого боку, валики з м'яким коротким ворсом відмінно підходять для гладких поверхонь — у тому числі досить делікатних, на зразок паркету. У світлі цього турбощіток в комплекті може бути і кілька — для різних задач.
Варто враховувати, що турбощітку необхідно періодично чистити від зібраних забруднень. Крім того, подібна насадка трохи знижує загальну ефективність всмоктування, оскільки частина потужності всмоктування витрачається на обертання валика. Цього недоліку позбавлені електричні версії, однак вони також мають свої нюанси — детальніше див. нижче. Також відзначимо, що навіть механічні турбощітки обходяться досить дорого, притому що їх переваги перед звичайними нерухомими насадками стають помітними лише при збиранні волосся і довгої шерсті. Тому якщо вам не доводиться регулярно мати справу з подібними забрудненнями — швидше за все, має сенс вибрати пилосос без турбощітки.

— Мінітурбощітка. Зменшений різновид турбощітки — звичайної (див. вище) або електричної (див. нижче). Компактність дає змогу ефективно використовувати таку щітку у важкодоступних місцях і на невеликих поверхнях. Власне, основним призначенням більшості міні-турбощіток є прибирання шерсті і волосся з м'яких меблів. Крім того, деякі з таких насадок добре підходять також для прибирання килимових покриттів на вузьких сходинках; такі пристосування також іноді називають «щітками для сходинок».

— Електрична турбощітка. Пристосування, майже повністю аналогічні описаним вище «звичайним» турбощіткам — за винятком того, що валик в даному випадку приводиться в обертання не потоком повітря, а встановленим у самій насадці електродвигуном. Головною перевагою електричних насадок є вища ефективність (при тій же потужності всмоктування), обумовлена двома моментами. По-перше, такі насадки практично не впливають на потужність всмоктування — тоді як традиційні механічні турбощітки «з'їдають» частину цієї потужності, витрачаючи її на обертання валика. По-друге, швидкість обертання електротурбощітки не залежить від повітряного потоку; та й крутний момент електродвигуна може бути досить високим. Зворотною стороною цих переваг є складність і дорожнеча самих насадок, а також необхідність використовувати спеціальні труби і шланги, доповнені проводкою для живлення електродвигуна.

— Кутова. Дана функція означає, що пилосос укомплектований пристосуванням, що дає змогу розмістити робочу насадку під кутом (зазвичай перпендикулярно) до основної труби. При цьому конкретна конструкція такого пристосування може бути різною. Наприклад, в одних моделях це додатковий адаптер у вигляді Г-подібної трубки, на яку встановлюється та чи інша насадка. В інших Г-подібною робиться сама насадка того або іншого типу — наприклад, пилова (див. вище). В третіх подібний адаптер або насадка оснащуються поворотним шарніром, який дає змогу розміщувати робочу частину під різними кутами відносно основної труби. В будь-якому разі, всі такі пристосування помітно полегшують прибирання в деяких важкодоступних місцях.
Окремо зазначимо, що кутові адаптери немає особливого сенсу застосовувати з комбінованими насадками «підлога/килим» (див. вище) — такі пристрої зазвичай мають власні поворотні шарніри і не потребують додаткового оснащення для повороту відносно труби.

– Мікрофібра. Ганчірочка з мікрофібри, яка використовується для вологого прибирання. Варто сказати, що у деяких моделей з таким оснащенням в характеристиках заявлене ​​тільки сухе прибирання (див. «Прибирання»); але це всього лише означає, що пилосос не має власного розпилювача і мікрофібру потрібно змочувати вручну. Взагалі ж подібна насадка найбільш популярна серед роботів, однак зустрічається і серед вертикальних моделей (в основному вертикальних з портативним, див. «Тип»). У першому варіанті ганчірочка надягається на нижню частину корпусу, у другому – на одну з робочих насадок. Однак в будь-якому разі мікрофібра характеризується ефективністю при вологому прибиранні: вона відмінно вбирає забруднення і легко відмивається від них. З іншого боку, застосовувати подібну насадку (як і будь-який пристрій для вологого прибирання) має сенс в основному на лінолеумі, паркеті і інших твердих покриттях.

– Швабра. Насадка-швабра призначається для вологого прибирання покриття для підлоги. Її нерідко поєднують із резервуаром для подачі води, а безпосередньо на швабру надягається ганчірка з м'якого волокна для ефективного очищення від плям на підлозі.

– Полотер (для протирання). Модуль для протирання підлог зазвичай представлений декількома круглими серветками з щільної тканини, які обертаються по колу за допомогою механізованого приводу. За допомогою полотера можна одночасно пилососити та протирати підлоги.

– Для матраців. Насадка для гігієнічного збирання пилососом ліжка, матраців та заглиблень навколо спального місця. Має конструкційну схожість із насадками для м'яких меблів (див. вище).

– Для тварин. Щітка з м'якими ворсинками для вичісування вовни у домашніх тварин. Проводити нею передбачається прямо по тулубу тварин.

— Твістер на шланг. Невелика ємність типу циклон (див. «Пилозбірник»), яка встановлюється прямо на шланг пилососа, зазвичай в місці його з'єднання з трубою. Найчастіше використовується в пилососах з мішком. Твістер виконує відразу декілька корисних функцій. По-перше, він затримує значну частину пилу і дає змогу довше працювати без чищення мішка; а «розвантажити» твістер набагато простіше і швидше, ніж витрусити мішок. По-друге, ємність на шланзі зазвичай робиться прозорою, завдяки цьому простіше стежити за кількістю зібраного пилу. По-третє, з твістера простіше дістати випадково затягнутий агрегатом дрібний, але потрібний предмет (монету, карту пам'яті тощо). Недоліком подібного пристосування є те, що воно робить шланг більш громіздким і важким, знижуючи рухливість.

— Насадка сифон. Функція, що дає змогу застосовувати пилосос для прочищення каналізаційних стоків у кухонних мийках, умивальниках тощо. Для такого прочищення застосовуються спеціалізовані насадки, за формою і принципом роботи схожі на вантузи — з тією різницею, що в даному разі тяга, що прочищує забиту трубу, створюється за рахунок роботи пилососа. Всі агрегати, укомплектовані такими насадками, мають функцію збирання води; однак при цьому вони можуть не бути мийними (див. вище) і навіть не мати можливості вологого прибирання (див. «Прибирання»).

— Гнучкий шланг. Наявність цієї функції уточнюється для пилососів, що не належать до звичайних (див. «Тип») — останні комплектуються шлангом за замовчуванням, і для них не потрібно спеціально згадувати цей аксесуар. В інших же варіантах гнучкий шланг може бути як основною робочою приналежністю (приклад — промислові пилососи, у тому числі більшість ручних), так і додатковим аксесуаром (приклад — вертикальні агрегати). В останньому варіанті шланг помітно розширює «прохідність», даючи змогу при прибиранні добиратися до місць, недоступних без такого пристосування.

— Адаптер для інструментів. Функція, що дає змогу застосовувати пилосос в поєднанні з різним електро-, а іноді і пневмоінструментом — для прибирання відходів виробництва прямо в процесі роботи. Зустрічається в основному в агрегатах професійного рівня — промислових (включаючи ручні) та господарських (пилососи побутового призначення слабо підходять для роботи з великою кількістю стружок і тирси); при цьому конкретна конструкція і призначення такого адаптера може бути різною. Найчастіше він має вигляд своєрідного конуса, складеного зі «сходинок» різного діаметру, і використовується для підключення до інструментів, які першопочатково оснащені патрубками для пилососа; при цьому розміри «сходинок» адаптера відповідають декільком стандартним діаметрам, в яких виконуються патрубки на інструментах.(Деякі агрегати з подібним оснащенням мають навіть функцію автовмикання при вмиканні інструменту; докладніше див. «Вбудована розетка»). Однак перед покупкою такого агрегата не завадить уточнити сумісність адаптера з конкретними моделями інструментів.
Інший варіант «інструментального» адаптера — своєрідна кришка, що прикриває область навколо місця роботи і застосовується в основному з дрилями і перфораторами. У такій кришці є два отвори: один — з патрубком для підключення пилососа, другий — для робочої насадки інструменту. По колу отвору для інструменту нерідко робляться характерні «пелюстки», що знижують ризик пошкодження свердла або іншої насадки при випадковому контакті з адаптером. Втім, подібні пристосування рідко включаються до комплекту — вони більш популярні як аксесуари, що продаються окремо.

Крім описаних вище, в сучасних пилососах зустрічаються і інші, специфічніші функції насадок, зокрема:

— Мийна. Іноді наявність цієї функції спеціально вказується для мийних пилососів в основному для того, щоб уточнити особливості мийної насадки. Наприклад, вона може призначатися для різних поверхонь (для гладкої підлоги або для килимів/меблів), мати різні розміри тощо. Однак принцип устрою всіх таких насадок однаковий: в конструкції обов'язково є форсунка для розпилення мийного засобу, а робоча частина зазвичай має вигляд тонкої і досить широкої щілини — така конфігурація найбільш ефективно справляється зі збиранням рідини.

— УФ-лампа. Ультрафіолетовий світильник вбудований, як правило, в одну з основних насадок — найчастіше універсальну для підлоги/килимів (див. вище), але можливі й винятки. Таке оснащення дає змогу пилососу здійснювати не тільки звичайне прибирання, але і додаткову дезінфекцію: УФ-випромінювання добре справляється з більшістю хвороботворних мікроорганізмів. При цьому воно абсолютно нешкідливе для людей і домашніх тварин — зрозуміло, якщо дотримуватися правил безпеки, зазначених в документації на пилосос. Звичайно, мова не йде про стовідсоткову дезінфекцію; тим не менш, застосування УФ-лампи підвищує якість прибирання.

— Щілинна гнучка. Особливий різновид описаних вище щілинних насадок — з гнучкою робочою частиною. Така конструкція ще більше підвищує «прохідність» насадки, даючи їй змогу проникати навіть у вигнуті щілини, недоступні для традиційної жорсткої конструкції.

— Для домашніх тварин. Ця функція дає змогу використовувати пилосос для збору шерсті з домашніх тварин, схильних рясно линяти — насамперед довгошерстих собак і кішок. Фактично спеціалізована насадка для таких задач являє собою вдосконалену «чесалку»: вона ефективно видаляє шерсть, що випала, яка тут же втягується пилососом, і при цьому не створює дискомфорту для тварини (головне — привчити домашнього улюбленця до шуму самого пилососа).

— Пульверизатор. Можливість, що зустрічається в деяких пилососах з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»). Як правило, реалізується за рахунок особливої насадки, призначеної виключно для розпилення рідини.

Ємність акумулятора, встановленого в пилососі.

Нагадаємо, акумулятори використовуються у всіх роботах, а також інших видах пилососів, для яких важлива мобільність; докладніше див. «Живлення». Що стосується ємності батареї, то в теорії ємніший акумулятор дає змогу довше пропрацювати без підзарядки, проте на практиці є нюанси. По-перше, фактична автономність агрегата буде залежати ще і від його типу, потужності та деяких особливостей функціоналу. По-друге, реальна ємність батареї визначається не тільки цим показником, але і напругою в вольтах. Так що якщо батареї розрізняються за напругою – потрібно переводити їх ємність в ват-години і при порівнянні використовувати вже ці дані; докладніше ці розрахунки описані в спеціальних джерелах.

У світлі всього цього безпосередньо порівнювати за ємністю акумулятора можна тільки пилососи зі схожими характеристиками. А оцінювати фактичну автономність найкраще за прямо заявленим часом роботи (див. нижче).