Порівняння Hop-Sport HS-010 Rio vs Cybex 525R

— Вертикальний. Традиційна посадка, аналогічна тим, що застосовуються в цих велосипедах: сідло розташовується практично прямо над педалями. Велотренажери цього типу мають просту конструкцію і невисоку вартість, проте забезпечують мінімум комфорту — зокрема, тому, що згадане сідло за конструкцією практично не відрізняється від велосипедного і може виявитися незручним за формою. Крім того, навіть досить зручне сідло часто викликає неприємні відчуття при тривалих тренуваннях (простіше кажучи — натирає), а вертикальне положення вершника створює додаткове навантаження на хребет. Тим не менш, ця схема цілком підходить як для аматорських тренувань, так і для професійних занять, а тому отримала широке поширення (переважно в початковому і середньому ціновому діапазоні).

— Горизонтальний. У велотренажерах з такою посадкою педалі винесені далеко вперед щодо сідла. Строго кажучи, спортсмен в них практично ніколи не розташовується в повністю горизонтальному положенні — в крайньому випадку, напівлежачи (на спині); тим не менш, зазвичай використовують саме цей термін. Головною перевагою горизонтальних моделей є підвищена, у порівнянні з вертикальними, ступінь комфорту. Наприклад, замість звичайного велосипедного сідла, на якому доводиться сидіти верхи, в таких пристроях використовуються повноцінні крісла (часто ще й з регульованою спинкою). Вершник відчуває мінімум зайвих навантажень на хребет і «непричетн...і» м'язи. З іншого боку, вартість горизонтальних тренажерів досить висока, найчастіше вони належать до моделей преміумкласу.

— Портативний. Як випливає з назви, головною особливістю таких велотренажерів є невеликі розміри. За конструкцією вони фактично являють собою набір з педалей, системи навантаження та електроніки, укладений в загальний корпус; сідло і кермо відсутні — відповідно, сидіти при заняттях необхідно на якомусь додатковому предмет обстановки. З одного боку, це звужує можливості тренувань — власне, портативні моделі розраховані не на серйозну спортивну роботу, а на допоміжні завдання на зразок підтримки форми або реабілітації. З іншого — такий тренажер легко встановити там, де немає місця під повнорозмірну модель, наприклад, у тісній квартирі або навіть лікарняній палаті. Крім того, портативні моделі дають змогу тренувати не тільки ноги, але і руки.

Максимальна вага користувача, на який розрахований велотренажер, іншими словами — найбільший вагу спортсмена, при якому агрегат здатний гарантовано опрацювати заявлене в характеристиках кількість часу без ризику поломки. Цього параметра варто дотримуватися максимально точно, не варто плекати ілюзій з приводу того, що 3-5 кг понад розрахункового ваги не вплинуть на пристрій. Так, швидше за все, тренажер зможе пропрацювати певний час, однак він буде відчувати навантаження, що перевищують розрахункові, і в кращому випадку вийде з ладу раніше, ніж очікувалося, а в гіршому — може зламатися в найневдаліший момент, що загрожує травмами. Крім того, даний випадок зазвичай не покривається гарантією виробника, і усувати наслідки Вам доведеться за свій рахунок.

Конструкція системи, що створює опір на маховику велотренажера і відповідне навантаження під час тренувань. На сьогоднішній день застосовуються такі варіанти:

— Механічна. Дія цієї системи аналогічно гальм автомобіля: спеціальні гальмівні колодки притискаються до маховика, і за рахунок зміни сили натискання змінюється і опір руху. Перевагами механічних систем навантаження є простота і невисока вартість, надійність, можливість створення високого опору для великих навантажень, а також автономність — вони не вимагають живлення, і в конструкції можна обійтися невеликим акумулятором для допоміжної електроніки (див. «Живлення»). З іншого боку, колодки за рахунок тертя об маховик створюють певний шум, що може призвести до незручностей; також вони з часом зношуються і стираються. Механічна система використовується переважно у недорогих моделях велотренажерів.

— Магнітна. У системах цього типу опір змінюється за рахунок постійних магнітів: наближаючи їх до маховика або видаляючи від нього, можна змінювати навантаження при русі. Магнітні системи переважно не вимагають живлення; при цьому вони забезпечують більш плавне регулювання і практично не створюють шуму. Водночас ця різновид слабо підходить для тренування професіоналів — вона не здатна створити серйозну навантаження (хоча для побутового використання її зазвичай цілком достатньо).

— Електромагнітна. Даний тип систем вважає...ться найбільш прогресивним. Принцип їхньої дії аналогічний магнітним (див. вище), проте замість постійних магнітів в цьому випадку використовуються нерухомі електромагніти. Навантаження ж змінюється за рахунок зміни сили струму, що проходить по обмотках електромагнітів: чим сильніше ток — тим потужніше магнітне поле і, відповідно, вище опір руху. Завдяки цьому електромагнітні моделі здатні забезпечувати досить солідні рівні навантаження, зберігаючи при цьому одне з головних переваг класичних магнітних систем — повну безшумність. Головним недоліком є необхідність потужного живлення, що реалізується або підключенням до мережі, або установкою вбудованого генератора (див. «Живлення»). Та й коштують такі тренажери досить дорого.

Вага встановленого в велотренажері маховика — масивного колеса, обертання якого забезпечує рух педалей і створює навантаження на них. Вважається, що чим більше вага, тим краще: масивний маховик забезпечує плавний рух з мінімумом ривків і створює рівномірні навантаження, максимально імітують природні. Це буде особливо корисно для спортсменів з великою вагою тіла — від 100 кг і вище — особливо під час роботи на вертикальних тренажерах (див. «Посадка»). Водночас потрібно враховувати, що від ваги маховика безпосередньо залежить вартість усього пристрою, і для домашнього непрофесійного використання не завжди виправдано шукати тренажер з дуже важким колесом.

Кількість фіксованих рівнів навантаження (опору педалей при русі), передбачених у конструкції велотренажера. Чим більше таких рівнів передбачено в конструкції — тим ширше можливості по регулюванню навантаження і тим точніше можна підлаштувати її під вимоги того чи іншого користувача. Водночас велика кількість регулювань відповідним чином позначається на ціні.

Наявність в конструкції велотренажера роликів або інших пристосувань для полегшення транспортування. Транспортувальні ролики нагоді для переміщення пристрою в межах однієї квартири — досить важкий і незручний у перенесенні тренажер (який ще й може пошкодити підлогу, якщо його випадково упустити), можна з легкістю котити, не побоюючись пошкодження покриття під колесами (або прийнявши мінімальні заходи безпеки).

Кількість тренувальних програм, передбачених у конструкції велотренажера. Різні програми мають різне цільове призначення — зміцнення серцево-судинної системи, підтримання фізичної форми, спалювання жиру і т. ін. При цьому робота програми позбавляє Вас від необхідності вручну виставляти і змінювати параметри — це робить тренажер. Відповідно, чим більше тренувальних програм має та чи інша модель— тим ширше її можливості і тим зручніше тренування. А в деяких випадках може навіть передбачатися можливість самостійного створення програм.

— Управління на рукоятках. На рукоятки велотренажера виносяться кнопки управління режимами тренування. З їхньою допомогою можна змінювати навантаження не припиняючи заняття.Однак можливості управління в кожній моделі можуть бути різними.

— Вентилятор. Наявність у велотренажера власного вентилятора. Ця функція стане в нагоді для охолодження при інтенсивних тренуваннях з рясним «розігрівом» і потовиділенням, особливо в теплу погоду.

— Утримувач пляшки. Наявність в конструкції велотренажера спеціальної підставки, на яку можна поставити пляшечку або склянку. Таким чином, у Вас завжди під рукою буде запас води, і для поповнення її кількості в організмі не доведеться відволікатися від роботи з тренажером.

— Кольоровий дисплей. Наявність кольорового монітора в конструкції тренажера. Основні можливості пристрою ця функція не впливає, проте такі дисплеї вважаються більш зручними і приємними для перегляду, ніж чорно-білі. А в деяких моделях можуть передбачатися різні додаткові функції, покликані зробити знаятия більш цікавими, наприклад, можливість програвання фільмів з DVD або віртуальні тренування (див. вище).

— Bluetooth. Наявність у велотренажері модуля бездротового зв'язку Bluetooth дозволяє тренажеру синхронізуватися зі смартфоном, планшетом або ноутбуком/ПК...користувача. Завдяки синхронізації даних користувач зможе у зручній для себе формі контролювати результати тренувань. Додатково бездротовий зв'язок Bluetooth може використовуватися для завантаження в бортовий комп'ютер тренажера нових програм тренувань і синхронізації з пульсометром через протокол ANT.

— Wi-Fi. Наявність модуля бездротового зв'язку Wi-Fiв конструкції тренажера. Інтерфейс Wi-Fiизначально призначався для підключення до комп'ютерних мереж (у т. ч. для виходу в Інтернет), проте з недавніх пір він застосовується також для прямого з'єднання між різними пристроями, без використання мережі. Конкретні можливості, що реалізуються за допомогою даного модуля, можуть бути різними. Так, одні тренажери здатні взаємодіяти із тренувальними програмами, встановленими на планшетах і смартфонах, і передавати такими програмами інформацію про деталі тренування (пройденої відстані і кількості спалених калорій і т. ін.), інші дають змогу оновити прошивку або змінити налаштування роботи дистанційно, і т. ін.

— USB-роз'єм. Сам по собі USB — це універсальний інтерфейс, розроблений для підключення зовнішньої периферії до комп'ютера або іншого керуючого пристрою. Власне, з цією ж метою він використовується і в сучасних тренажерах; а ось конкретне застосування в різних моделях може бути різним. Так, USBможет використовуватися для підключення датчиків пульсу та інших спеціалізованих аксесуарів, для відтворення музики і/або відео з зовнішніх носіїв (наприклад, «флешок»), для оновлення прошивки за допомогою тих же носіїв і т. ін.

— ТВ-тюнер. Наявність в конструкції тренажера ТВ-тюнера — пристосування, призначеного для прийому телевізійного мовлення. Ця функція стане в нагоді тим, хто хотів би мати можливість дивитися улюблені телепрограми, серіали і т. ін. прямо в процесі тренування: зазвичай, моделі з ТВ-тюнерами мають також кольорові монітори і динаміки (див. нижче), що дозволяє дивитися трансляцію прямо на тренажері. Правда, потрібно пам'ятати, що тюнери можуть бути розраховані на різні стандарти мовлення; тому перед покупкою моделі з даною функцією бажано переконатися в її сумісності з місцевим телемовленням.

— mini-Jack 3.5 мм (Aux). Роз'єм mini-Jack 3.5 мм (Aux) для підключення MP3-плеєра або смартфона/планшета. Завдяки цьому можна виводити звуковий сигнал з мультимедіа пристроїв на вбудовані в велотренажер динаміки. Деякі моделі додатково можуть мати роз'єм mini-Jack для підключення навушників. Виведення звуку на навушники дасть змогу проводити тренування під улюблену музику, не заважаючи при цьому іншим користувачам, що знаходяться в одному з вами приміщенні.

— Динаміки. Наявність в конструкції велотренажера власних динаміків. Через них може відтворюватися музика, звук фільму, що програється на дисплеї (див. «Кольоровий дисплей»), а також різні службові повідомлення, наприклад, попередження про перевищення максимальної частоти пульсу.

— Підставка для планшета. Дозволяє надійно і безпечно закріпити на велотренажері планшет практично з будь діагоналлю екрана. Завдяки цьому користувач може насолоджуватися переглядом телепередач або фільмів безпосередньо під час тренування. Зазвичай, підставка знаходиться під основним екраном тренажера. Моделі високого класу нерідко комплектуються підставкою з можливістю регулювання кута нахилу планшета.

Тип живлення, що використовується у велотренажері.

— Мережа. Живлення від стандартної електромережі 230 В (простіше кажучи — звичайної домашньої розетки). Таке живлення дає змогу не турбуватися про заміну або підзарядку акумуляторів, що «сіли» — тренажер буде працювати, поки в домі є світло. Крім того, воно підходить для моделей з будь-якою системою навантаження, навіть електромагнітної (докладніше див. «Система навантаження»), при цьому такі пристрої значно дешевше аналогічних генераторних (див. нижче). Головними недоліками у цьому разі є залежність від розетки і необхідність використання мережевого дроту, який може обмежувати рухливість і плутатися під ногами. Втім, здебільшого ці недоліки не завдають значних незручностей.

— Акумулятор. Живлення велотренажера від змінних акумуляторів або батарей. Головною перевагою є повна автономність пристрою — його можна встановити де завгодно, не турбуючись про наявність розеток та укладання мережевого кабелю. З іншого боку, потужність акумуляторів досить скромна, і вони підходять тільки для моделей з незалежними системами навантаження (механічними або магнітними, детальніше див. «Система навантаження»), де електроживлення потрібне лише для комп'ютера. Крім того, час роботи акумуляторів не нескінченний, і їх періодично потрібно міняти або перезаряджати (а у разі з батарейками — тільки міняти).

— Вбудований генератор.... Живлення велотренажера від власного вбудованого генератора, що приводиться в рух обертанням маховика. Іншими словами, при використанні такої моделі користувач сам виробляє енергію, необхідну для роботи. Для вмикання генераторного тренажера достатньо лише кілька разів провернути маховик. Цей тип живлення поєднує переваги двох вищеописаних. З одного боку — він автономний, з іншого — має достатню потужність навіть для забезпечення енергією електромагнітних систем навантаження (докладніше див. «Система навантаження»). Та й міняти нічого, на відміну від акумуляторів, не доведеться, тому що термін служби генератора порівняний з терміном служби самого тренажера. Водночас ця функція значно збільшує вагу, а головне — вартість пристрою, і тому зустрічається лише в моделях преміумкласу.