Порівняння Arsenal 10x25 NB25-1025 vs Arsenal 10x25 DCF WPA-1025BR

Діаметр області, видимої в бінокль/монокуляр з відстані в 1 км — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при яких їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Поряд з кутовим полем зору (див. нижче) цей параметр характеризує охоплюється оптикою простір, водночас він наочно описує можливості тієї чи іншої моделі, ніж дані про кутах огляду. У моделях з регулюванням кратності (див. вище) зазвичай вказується максимальне поле зору — при найменшому збільшення і найбільш широкому куті огляду. Ця інформація часто доповнюється даними про мінімальному значенні.

Ділянка панорами, який можна розглянути через окуляри бінокля. Чим вище реальний кутове поле зору, тим ширше оглядовість оптики. Зверніть увагу, що кутове поле зору має зворотну залежність від кратності збільшення. Тобто, чим вище кратність, тим вже оглядовість (менше реальне кутове поле зору). Кутове поле зору реальне обчислюється наступним чином: потрібно кутове поле зору (в градусах °) розділити на кратність збільшення. Для порівняння, людське око має кутове поле зору 60 кутових секунд (“). У перерахунку на градуси вийде 150°. Хороший бінокль забезпечує реальне поле зору десь у межах 10 кутових секунд. Але не завжди є сенс гнатися за великими показниками реального кутового поля зору. Річ у тім, що при перегляді великої ділянки панорами, краю зображення отримують відчутні спотворення.

Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через бінокль/монокуляр. Всі подібні оптичні прилади першопочатково створюються для спостережень за віддаленими об'єктами, тому на невеликих відстанях здатні працювати далеко не всі з них. При виборі моделі за цим параметром варто виходити з передбачуваних умов спостереження: в ідеалі мінімальна дистанція фокусування не повинна бути більше, ніж найменша можлива відстань до спостережуваного предмета.

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо бінокль/монокуляр планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока.

Наявність в корпусі бінокля/монокуляра спеціального газу — зазвичай азоту або аргону. За рахунок хімічної інертності такий газ не окисляє внутрішні деталі (на відміну від кисню, що міститься в повітрі). Крім того, дана функція передбачає герметичність корпусу, що дозволяє більшості таких біноклів переносити навіть занурення під воду (докладніше див. «Захист від пилу i вологи»), а також захищає оптику від згубного впливу туману. Все це позитивно позначається на надійності і терміну служби приладу. Зі свого боку, сам газовий наповнювач практично не містить водяної пари — завдяки цьому лінзи не запотівають зсередини, як трапляється із звичайними моделями при перепадах температур.

Наявність в конструкції бінокля/монокуляра посиленого корпусу, захищає чутливу оптику від ударів і падінь. Ступінь такого захисту в різних моделях може відрізнятися, однак навіть найпростіші з них зазвичай здатні витримати випадкове падіння з рук на тверду поверхню без камінців та інших небезпечних предметів.

Наявність у корпусу бінокля/монокуляра захисту від пилу і вологи. На подібні моделі варто звернути увагу, якщо Ви плануєте використовувати прилад на природі — під час походів, полювання, риболовлі і т. ін. Ступінь такого захисту може бути різною, від стійкості до бризок до можливості занурення у воду; цей момент варто уточнювати за офіційними характеристиками. Тут же відзначимо, що більшість «водоплавних» моделей зазвичай мають заповнення газом (див. вище), а відсутність такого заповнення, зазвичай, говорить про невисоку вологостійкості.

Наявність в конструкції бінокля/монокуляра гнізда для кріплення адаптера під штатив (сам адаптер в комплект не входить, якщо не зазначено інше). Ця функція особливо важлива для моделей високої кратності (див. вище): вони зазвичай мають велику вагу, що ускладнює стабільне утримання в руках, а при великому збільшенні навіть невеликі тремтіння можуть зробити неможливим спостереження. Крім того, встановлення на штативі зручне для постійного спостереження за певним місцем, а для такого спостереження не завжди потрібна висока кратність. Тому можливість кріплення адаптера можуть мати навіть досить невеликі прилади. Самі ж адаптери можуть бути розраховані на різні розміри штативних кріплень — це необхідно враховувати при виборі такої моделі.