Порівняння Kicx STC 300 vs Pioneer TS-WX210A

— В корпусі. Сабвуфери, що складаються з повноцінного корпусу, в якому встановлений динамік (динаміки). Зазвичай вони призначені для встановлення в багажнику. Корпусні моделі легкі в монтажі, проте займають значну кількість місця, а також здебільшого мають деяку затримку по фазі, що потребує регулювання фази (див. нижче) для синхронізації з фронтальними динаміками.

— Без корпусу. У дану категорію віднесені сабвуфери, розраховані на роботу у власному корпусі, проте не укомплектовані ним (не плутати з Free Air — див. нижче). Таким чином, купивши такий динамік, можна підібрати до нього корпус на свій розсуд — або навіть виготовити його самостійно. Це, зрозуміло, складніше, ніж відразу обзавестися корпусним «сабом», однак дає більше можливостей по підстроюванню акустики під особисті вподобання. Інші переваги та недоліки безкорпусних моделей аналогічні корпусним.

— Без корпусу (Free Air). Автосабвуфери даного типу не тільки не укомплектовані корпусом, але і взагалі не передбачають його використання: зазвичай моделі Free Аіг розраховані на встановлення в задню полицю або спинку заднього сидіння, а роль корпусу відіграє багажник. Перевагами такого встановлення є мінімум займаного місця (що важливо при невеликих обсягах багажника), а також практично повна відсутність затримки і легкість «стикування» з основними каналами аудіоси...стеми. З іншого боку, саме по собі встановлення Free Аіг сабвуфера пов'язане з низкою складнощів. Наприклад, для ефективної роботи такого динаміка багажник повинен бути герметично відокремлений від салону; забезпечити такі умови досить важко, а в деяких типах кузова (наприклад, універсалах) практично неможливо. Крім того, у такого динаміка набагато менше можливостей по підстроюванню під конкретний салон, ніж у корпусного; а при щільно завантаженому багажнику характеристики звуку помітно погіршуються. Тому звертати увагу на такі «саби» варто насамперед власникам седанів, яким не доводиться возити багато багажу.

— Закритий ящик. Найпростіший тип корпусу: закритий з усіх боків ящик з динаміком (динаміками) на передній панелі. Перевагами таких моделей вважається висока точність передачі звуку і невисока вартість, недоліків — низька чутливість і кілька «плоский» бас.

— Фазоінвертор. Класичний фазоінвертор являє собою порожню трубку, що з'єднує внутрішній об'єм корпусу з зовнішнім світом (однак існують і інші варіанти такого з'єднання). Довжина каналу фазоінвертора підібрана так, що звукові хвилі певного діапазону, проходячи через нього, виявляються перевернуті по фазі відносно хвиль динаміка (звідси і назва). Це покращує (зокрема, «поглиблює») звучання сабвуфера і дозволяє добитися непоганих характеристик при невеликих розмірах корпусу. З іншого боку, звуковий потік в трубці створює певний додатковий шум.

— Смуговий. Конструкція, що поєднує в собі риси закритого ящика і фазоінверторного корпусу. Одна її частина виконана закритою, а друга оснащена трубкою-фазоінвертором; між ними знаходиться перегородка, на якій і розташований основний динамік. На відміну від попередніх типів, динамік при цьому цілком знаходиться всередині корпусу. Смугові корпусу забезпечують більш гучне звучання, ніж ящики або фазоінвертори, при якість звуку, порівнянне з останніми. Недоліком є складність конструкції, як наслідок — кілька більш висока ціна.

– Корпус Box. Буквально «ящик». Найпростіший тип корпусу, фактично і є ящиком середніх габаритів, розрахований на встановлення в багажнику.

– Compact. Цей варіант означає скоріше не форму, а розмір корпусу – як слідує з назви, до нього належать пристрої, що мають невеликі габарити. Такі сабвуфери максимально прості у встановленні, деякі моделі можна встановлювати прямо під сидіння. Водночас їхня якість і потужність звучання зазвичай нижча, ніж у повнорозмірних.

– Tube. Корпус у формі труби, на один із торців якої виведено динамік. На характеристики звуку така форма відчутно не впливає, вона грає переважно естетичну роль – сабвуфери-труби досить стильно виглядають.

— Активний. Сабвуфер, оснащений власним вбудованим підсилювачем. Такий сабвуфер можна підключати до джерела сигналу безпосередньо, без будь-яких додаткових підсилювачів; при цьому вбудований підсилювач за визначенням має характеристики, які оптимально відповідають параметрам динаміка. А при використанні інших підсилювачів активний сабвуфер знижує навантаження на них, що позитивно позначається на якості і потужності звучання. Крім того, власний підсилювач може оснащуватися власними інструментами для налаштування звучання і іншими додатковими можливостями. З іншого боку, все це позначається на вартості пристрою, та й у встановленні активні моделі дещо складніше, оскільки вимагають окремого живлення.

— Пасивний. Сабвуфери, не оснащені власним підсилювачем. Вони дешевше активних і простіше в установці, оскільки працюють без окремого живлення, однак підключення пов'язане з деякими труднощами: для нормальної роботи потрібен підсилювач, характеристики якого (зокрема потужність і імпеданс, див. нижче) повинні оптимально відповідати параметрам сабвуфера.

Розмір (діаметр) основного динаміка сабвуфера. У всіх типах сабвуферів цей параметр впливає насамперед на силу і глибину звучання: чим більше динамік — тим голосніше і тим більш глибокий бас здатний забезпечити (за інших рівних умов). Правда, при збільшенні типорозміру і габарити зростають відповідно, що визначає можливості установки. Останнє особливо актуально в сабвуферах Free Air (див. «Виконання»): деякі автомобілі першопочатково оснащуються «посадковими місцями» під певний типорозмір, і встановити туди моделі з іншими габаритами важко.

Зараз на ринку представлені сабвуфери з такими популярними типорозмірами: 5" (13 см), 6" (15.25 см), 6.3" (16 см), 6.5" (16.5 см), 6.75" (17 см), 8" (20 см), 8.25" (21 см), 9" (23 см), 10" (25 см), 11" (27см), 12" (30 см), 13" (33см), 15" (38 см), 16" (40 см), 18" (46 см).

Середня (середньоквадратична — RMS-потужність вхідного сигналу, при якому сабвуфер здатний безперервно пропрацювати без негативних наслідків (пошкоджень, виходу з ладу) упродовж як мінімум години. Номінальна потужність сабвуфера повинна бути більше потужності підключеного до нього підсилювача — щоб уникнути перевантажень.

Максимальна потужність сигналу, яку сабвуфер здатний протягом короткого часу (до декількох секунд) витримати без будь-яких негативних наслідків. При підборі пари підсилювач-сабвуфер рекомендується брати сабвуфер з максимальною потужністю як мінімум вдвічі більше максимальної потужності підсилювача. Загалом чим вище максимальна потужність — тим більше сабвуфер стійок до перевантажень.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.

Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.