Типорозмір
Розмір (діаметр) основного динаміка сабвуфера. У всіх типах сабвуферів цей параметр впливає насамперед на силу і глибину звучання: чим більше динамік — тим голосніше і тим більш глибокий бас здатний забезпечити (за інших рівних умов). Правда, при збільшенні типорозміру і габарити зростають відповідно, що визначає можливості установки. Останнє особливо актуально в сабвуферах Free Air (див. «Виконання»): деякі автомобілі першопочатково оснащуються «посадковими місцями» під певний типорозмір, і встановити туди моделі з іншими габаритами важко.
Зараз на ринку представлені сабвуфери з такими популярними типорозмірами:
5" (13 см),
6" (15.25 см),
6.3" (16 см),
6.5" (16.5 см),
6.75" (17 см),
8" (20 см),
8.25" (21 см),
9" (23 см),
10" (25 см),
11" (27см),
12" (30 см),
13" (33см),
15" (38 см),
16" (40 см),
18" (46 см).
Номінальна потужність
Середня (середньоквадратична — RMS-потужність вхідного сигналу, при якому сабвуфер здатний безперервно пропрацювати без негативних наслідків (пошкоджень, виходу з ладу) упродовж як мінімум години. Номінальна потужність сабвуфера повинна бути більше потужності підключеного до нього підсилювача — щоб уникнути перевантажень.
Максимальна потужність
Максимальна потужність сигналу, яку сабвуфер здатний протягом короткого часу (до декількох секунд) витримати без будь-яких негативних наслідків. При підборі пари підсилювач-сабвуфер рекомендується брати сабвуфер з максимальною потужністю як мінімум вдвічі більше максимальної потужності підсилювача. Загалом чим вище максимальна потужність — тим більше сабвуфер стійок до перевантажень.
Частотний діапазон
Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.
Чутливість
Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.
Подвійна звукова котушка
Подвійна звукова котушка фактично являє собою дві окремі котушки на одному динаміку. Це дозволяє підключити до сабвуфера відразу два підсилювача, забезпечивши таким чином високу потужність звуку.
Імпеданс
Електричний опір сабвуфера при підведенні до нього сигналу. Цей параметр має значення насамперед для підбору пари сабвуфер-підсилювач: при більш низькому, ніж у підсилювача, імпедансі сабвуфер буде давати спотворення в звучанні, при більш високому звук буде дуже тихим.
У моделях з подвійною звуковою котушкою (див. вище) імпеданс вказується для однієї з котушок.
Управління рівнем баса
Оскільки сабвуфер першопочатково призначений для відтворення баса, то фактично в даному випадку мається на увазі наявність
власного регулятора гучності, що дозволяє змінювати її, не зачіпаючи джерела сигналу. Це дозволяє з легкістю виставляти бажаний рівень баса відносно решти звуку аудіосистеми (для різних випадків це співвідношення може бути різним).
Сабсонік (ФІНЧ)
Наявність у сабвуфері
фільтр інфранизьких частот (ФІНЧ), іменованого також Subsonic. Цей фільтр «обрізає» інфразвукові частоти, не даючи змогу сабвуфера їх відтворювати. Часто цей фільтр має регулювання частот. Така функція переслідує відразу кілька цілей. По-перше, людське вухо вже не здатне розпізнати такі коливання, і відтворювати їх сенсу немає — це лише призводить до марним витратам енергії. По-друге, інтенсивний інфразвук може негативно позначатися на самопочутті (як фізичному, так і психічному). По-третє, робота з инфранизкими частотами на великої потужності може призвести до пошкодження самого сабвуфера: котушку, образно висловлюючись, «здуває» з динаміка.
