Порівняння Philips Series 2200 EP2021/40 чорний vs SAECO Lirika One Touch Cappuccino сріблястий

Види кави, на які спочатку розраховано кавоварку.

- Молотий. Традиційна мелена кава; найпростіше купити такій продукт у готовому вигляді, проте за бажання можна змолоти його самостійно з цільних зерен. А якщо цей варіант вказаний для моделі з вбудованою кавомолкою (див. вище) - це означає, що в неї можна завантажувати як зерна, наприклад і заздалегідь змелену каву, за бажанням.

- У зернах. Даний варіант за визначенням означає, що кавоварка оснащена вбудованою кавомолкою - а значить, в ній можна молоти зерна безпосередньо перед заварюванням, що дає змогу максимально розкрити смак і аромат. Докладніше про інші переваги цього варіанта див. «Вбудована кавомолка». Тут же відзначимо, що деякі кавомашини з цією функцією допускають також використання меленої кави (див. вище), інші працюють виключно з зернами з власної кавомолки і не припускають завантаження порошку, змеленого окремо.

- Капсули. мелена кава, розфасована в спеціальні капсули; як правило, на приготування однієї порції напою йде такій контейнер. Капсульні кавоварки гранично прості та зручні у використанні: достатньо зарядити капсулу, включити приготування та дочекатися закінчення процесу, а після цього – зняти використаний контейнер. Самі капсули можуть бути як одноразовими, наприклад і багаторазовими. Перевага першого варіанта полягає в тому, що з процесу заварювання усувається лю...дський фактор: кожна капсула містить стандартну порцію кави і кожна наступна чашка не відрізняється від попередньої. Крім того, одноразові контейнери закриті герметично та можуть довго зберігатися без втрати якості. Їх недоліки - обмеженість смаків, висока підсумкова вартість напою (майже вдвічі дорожче, ніж при використанні зерен або меленої кави), а також той факт, що різні виробники кавомашини використовують різні формати капсул. Багаторазові капсули, у свою чергу, можна заправляти меленою кавою на свій смак, вони обходяться дешевше, проте не підходять для тривалого зберігання і при зміні сорту кави вимагають ретельного очищення.

- Чалди (cialda). Різновид порційної розфасовки, при якій смажена мелена кава упаковується в спеціальний фільтр, найчастіше паперовий; кожен такій фільтр, своєю чергою, зберігається в герметичному пакетику. З практичної погляду чалди дуже схожі на одноразові капсули (див. вище). З одного боку, готування такої кави гранично просте, зручне і не вимагає ніяких особливих навичок: достатньо зарядити чалду, включити кавоварку і дочекатися приготування; а герметична упаковка дає змогу довго зберігати таку каву. З іншого — чалди не дають змоги поекспериментувати з різними сортами, ступенями помелу та особливостями приготування, а вибір сортів та смаків серед них досить обмежений. У перерахунку на одну чашку кави в чалдах обходиться дещо дешевше напою з одноразових капсул, проте все одно дорожче, ніж кава з мелених зерен.

Окремо зазначимо, деякі моделі кавоварок допускають використання відразу кількох видів кави, на вибір користувача. Наприклад, у холдер деяких ручних еспресо-кавоварок (див. «Тип») може заряджатися як порція меленої кави, наприклад і чалда.

Програми приготування окремих напоїв, передбачені в кавоварці.

В цей список можуть входити як класичні, найбільш популярні кавові і гарячі напої (еспресо, американо, рістретто, капучино, лате, лате макіато, гарячий шоколад), так і більш специфічні рецепти: еспресо макіато, еспресо лунго, подвійний еспресо, Flat White, Long Black, кава крема тощо. Також у конструкції нерідко передбачаються окремі режими для отримання гарячого молока, молочної піни та гарячої води. Ось детальніший опис кожного з цих варіантів:

— Своя програма. Функція, що дає змогу користувачеві самостійно складати кавові рецепти на свій розсуд. У режимі «своя програма» можна задати основні параметри приготування: ступінь помелу (практично всі кавоварки з цим режимом оснащені кавомолками), температуру і кількість води, робочий тиск тощо. При цьому складений рецепт можна зберегти в пам'яті апарата, щоб надалі можна було гот...увати свій унікальний напій буквально одним натисканням кнопки. А в окремих моделях може передбачатися можливість збереження декількох програм і навіть профілів користувачів, що дає змогу відразу декільком людям використовувати свої особисті набори рецептів.

— Еспресо. Класичний італійський еспресо — один з найбільш відомих і популярних кавових напоїв. Стандартний об'єм порції — 35 мл, готується вона з 7 г кави. В ідеалі напій повинен мати характерну пінку світло-кремового кольору. Така кава відрізняється насиченим смаком і ароматом, через що багато хто вважає її чи не «найпотужнішою» за впливом; однак насправді еспресо містить порівняно небагато кофеїну.

— Еспресо макіато. Еспресо (див. вище) з додаванням молочної піни. Подібний напій схожий на описаний нижче капучино, однак має менший об'єм через меншу кількість молока — його в традиційних рецептах додається близько 15 мл

— Еспресо лунго. Різновид еспресо (див. вище), що відрізняється великою кількістю води (до 60 мл замість 35 мл), більшим часом екстракції і, як наслідок — більш високим вмістом кофеїну. По суті, лунго являє собою щось середнє між класичним еспресо і американо; іноді цей напій називають також «американо по-італійськи».

— Подвійний еспресо. Також відомий як «допіо» (еспресо допіо). Назва повністю відповідає суті цього напою: це, по суті, дві порції еспресо (70 г) в одній чашці. Кількість кави при готуванні також береться удвічі більшою — 14 г замість 7 г.

— Ристрето. Найбільш міцний і концентрований з популярних кавових напоїв, що іменується також «коротким еспресо». При тій же кількості кави (7 г) на порцію ристрето йде значно менше води — близько 20 – 25 мл

— Flat White. Напій на основі подвійного еспресо (див. вище) з додаванням злегка спіненого молока; при цьому на 60 мл еспресо додається близько 110 мл молока, що в підсумку дає об'єм приблизно в 170 мл «Флет уайт» відрізняється більш вираженим кавовим смаком, ніж капучино і лате, і в той же час він зберігає характерний м'який молочний післясмак.

— Long Black. Напій, багато в чому схожий з американо (див. нижче) — готується з еспресо і гарячої води. Різниця полягає в тому, що, по-перше, для Long Black використовується подвійна порція еспресо, по-друге, при приготуванні кава вливається у воду, а не навпаки. Таким чином, напій виходить більш міцним і насиченим, ніж американо, до того ж має характерну для еспресо щільну і ароматну пінку. Стандартний об'єм порції — 120 мл

— Американо. Напій у вигляді порції звичайного або подвійного еспресо (див. вище), розведеного гарячою водою — зазвичай в пропорції від 1:2 до 1:4, так що об'єм готового напою найчастіше становить від 110 до 240 мл; можливі й інші обсяги та пропорції. Вода пом'якшує насичений смак еспресо та усуває гіркоту, яка декому може здатися зайвою. Багато любителів «кавової класики» належать до американо скептично — однак це виключно питання смаку, яке не заважає популярності цього напою

— Кава крема. «Чорний» кавовий напій, що готується в досить великому об'ємі, аналогічному американо (див. вище) — 180 – 240 мл Ключова різниця полягає у способі готування: в даному випадку не заздалегідь заварений еспресо доливається водою до потрібного об'єму, а весь об'єм води пропускається через мелену каву. Крім того, сама кава повинна мати більш грубий помел, ніж для еспресо та напоїв на його основі. Слово «крема» в назві позначає характерну пінку горіхового кольору, яка в такому напої виходить особливо щільною.

— Капучино. Кавовий напій на основі еспресо з додаванням збитого молока — приблизно 4 частини молока на 1 частину еспресо, так що об'єм у підсумку зазвичай становить близько 150 мл Відмінною особливістю капучино є велика кількість молочної піни. Зазначимо, що програма готування такого напою може бути як повністю автоматичною, так і напівавтоматичною і навіть повністю ручною; докладніше див. «Приготування капучино».

— Лате. Ще один напій на основі еспресо з додаванням молока і молочної піною на поверхні. Від описаного вище капучино відрізняється, по-перше, дещо меншою кількістю піни, по-друге, великим об'ємом (до 360 мл), по-третє, способом подачі — лате подають у спеціальному високому келиху і п'ють через соломинку. Крім того, в напій можуть додаватися різні сиропи для додання оригінальних смаків.

— Лате макіато. Напій, що має практично той самий склад, що й описаний вище лате, однак відрізняється способом приготування. В даному випадку не молоко вливають в каву, а каву в молоко, причому роблять це особливим способом — спочатку спінюють молоко, потім крізь піну вливають еспресо. На поверхні піни залишається невелика плямочка, тому напій і називають «макіато» («заплямований»). Правильно приготовлений лате макіато має шарувату структуру: зверху кава, знизу більш щільне і холодне молоко.

— Гарячий шоколад. У цьому разі може матися на увазі як класичний гарячий шоколад, так і недороге і просте у приготуванні какао. Перший тип напою готується з твердого шоколаду, розтопленого в гарячому молоці; какао готують із какао-порошку, воно може робитися як на основі молока, так і на основі води. Конкретні способи приготування гарячого шоколаду в різних кавоварках можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо.

— Гаряче молоко. Окрема програма для нагрівання молока до температури близько 65 °С. Нагріте до такої температури молоко вже сприймається як гаряче, однак не згортається в пінку, до того ж воно набуває солодкуватого смаку. Таке молоко може використовуватися як для приготування різних видів кави (того ж капучино або лате), так і в якості самостійного напою.

— Молочна піна. Окрема програма для приготування молочної піни. У цьому разі мається на увазі спосіб, що передбачається в моделях з автоматичним і напівавтоматичним приготуванням капучино (див. нижче): кавова машина самостійно набирає молоко з ємності (зовнішньої або вбудованої), збиває в піну і видає через носик подачі. Така програма дає додаткові можливості для експериментів і розроблення власних рецептів: вона дає змогу додавати піну в напої, де в першопочаткових рецептах цього не передбачено.

— Гаряча вода. Окрема програма для нагрівання води — зазвичай, до температури 90 °С. Така вода може використовуватися як для приготування кави (насамперед американо, див. вище), так і для заварювання різних чаїв — класичних, трав'яних, ягідних тощо: для багатьох таких складів оптимальною є температура 90 °С.

Зазначимо, що вище перераховані не всі, а лише найпопулярніші програми, які застосовуються в сучасних кавоварках. Крім них, в конструкції можуть передбачатися й інші рецепти — наприклад, колд брю (заварювання холодним способом), кортадо (еспресо і гаряче молоко 1 до 1) тощо.

Спосіб приготування молочно-кавових напоїв (капучино, латте, латте макіато тощо — див. «Предвстановлені програми»), передбачений у кавоварці. Відмінності між способами полягають насамперед у методі приготування молочної пінки:

- Ручне. При такому способі користувач повинен самостійно збити молоко в піну — кавоварка лише забезпечує необхідну для цього гарячу пару під тиском. Пара подається через трубку, яка зазвичай має спеціальну насадку панарелло - вона полегшує збивання піни. Зрідка зустрічаються моделі без такої насадки, з голою трубкою - вони розраховані переважно на професіоналів. Ручні системи прості і недорогі власними силами, до того ж дають певну «свободу фантазії», дозволяючи експериментувати з процесом приготування; проте використання таких систем потребує певної навички.

- Напівавтоматичне. Цей спосіб передбачає наявність окремого носика, з якого подається молочна пінка. Таку пінку кавоварка готує самостійно, набираючи молоко із зовнішньої посудини через спеціальну трубочку (втім, трапляються й моделі із вбудованим резервуаром для молока). При використанні такого пристрою потрібно спочатку зробити еспресо, а потім посунути чашку під "молочний" носик і натиснути кнопку подачі піни (або в зворотному порядку, якщо готується латте макіато). Носики можуть розташовуватися поруч - тоді чашку рухати не потрібно; однак кава та пінка в таких пристроях все одно готуються окремо. П...роте такій спосіб все одно помітно простіше і швидше, ніж ручний.

- Автоматичне. Максимально автоматизований процес приготування, що дозволяє отримувати напої з молочною пінкою буквально за одне натискання: достатньо поставити чашку під носик, включити програму — і кавоварка автоматично видасть порцію еспресо та потрібну кількість пінки. Як правило, подібні моделі оснащуються власним резервуаром для молока (див. нижче). Цей спосіб найбільш зручний, проте варто нагадати, що різні рецепти припускають різний порядок виходу інгредієнтів: наприклад, при приготуванні латте і капучино молоко додається в каву, при приготуванні латте макіато - навпаки. При цьому можливість вибирати черговість є далеко не у всіх автоматичних кавоварках; цей аспект варто уточнювати перед покупкою.

— Автоматичне та ручне. У деяких моделях кавоварок передбачається наявність обох способів приготування молочних напоїв, тим найбільш забезпечується гнучкість у виборі підходу. Ручний капучинатор може бути кращим, якщо хочеться мати більше контролю над процесом, а автоматичний - це зручний варіант для цінителів простоти використання.

Також існують кавоварки без капучинатора. Завдяки специфіці своєї роботи вони значно економлять час на приготування напоїв і не потребують ретельного догляду. У системі таких кавоварок немає молочного тракту, якому необхідно приділяти найпильнішу увагу в плані регулярного та трудомісткого обслуговування. Моделі без функції приготування капучіно та інших кавово-молочних напоїв добре підходять для офісних приміщень та громадських місць.

Об'єм резервуара для води, передбаченого в кавоварці; для електротурок (див. «Тип») у цьому пункті вказується власне робочий об'єм турки.

Чим більший резервуар — тим більше кави можна приготувати, не перезаправляючи пристрій; з іншого боку, велика ємність відповідно позначається на габаритах, вагу і ціну пристрою. Тому цей параметр виробники підбирають у відповідності із загальним рівнем кавоварки і особливостями її передбачуваного застосування. Так, при домашньому використанні рідко доводиться робити більше двох чашок кави одночасно, і 300 – 400 мл для таких випадків зазвичай цілком достатньо. А для застосування у кав'ярні чи ресторані, де кава робиться часто і багато, випускаються великогабаритні пристрої, об'єм яких обчислюється вже літрами; рекомендації по вибору об'єму кавоварки для професійного застосування можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість кави, яке можна за один раз завантажити у вбудовану кавомолку (див. вище). Чим більше ємність кавомолки — тим рідше доведеться її «перезаряджати» і тим більше кави можна приготувати на одній «заправці». Для зручності оцінки нагадаємо, що на приготування однієї стандартної порції еспресо йде 7 г кави.

— Підігрів чашок/кавника. Наявність у кавоварці нагрівача для чашок або кавника. Зміст цієї функції залежить від типу пристрою (див. вище). Так, у кавоварках еспресо нагріваються чашки — вважається, що еспресо й напої на його основі найкраще наливати в розігрітий посуд. Нагрівач у таких моделях має вигляд платформи на верхній стороні корпусу — на ній постійно стоять чисті чашки, готові до наливання кави. Зі свого боку, у фільтраційних кавоварках нагрівач вбудований у підставку для глечика-кавника — це дає змогу постійно підтримувати готову каву гарячою.

— Самоочищення. Функція, що дає можливість автоматично видаляти з кавоварки накип, залишки кавових зерен та інші забруднення. Конкретний формат роботи самоочищення та його ефективність у різних моделях можуть бути різними (але не ідеальними). Однак у будь-якому разі ця функція значно спрощує догляд за кавоваркою.

— Фільтр для води. Вбудований фільтр для очищення води, що використовується в процесі приготування кави. За принципом роботи такі пристосування вельми схожі з фільтрами-глечиками: у ємність для води встановлюється фільтрувальний картридж, через який рідина й проходить «дорогою» до заварювального блока. Водночас наявність фільтра вказується тільки для тих кавоварок, які першопочатково укомплектовані таким картриджем. Конкретні можливості фільтра можуть бути різними, однак він у...будь-якому разі буде незайвим, якщо ви з тієї чи іншої причини не впевнені в якості води, яку використовуєте (або просто хочете мати додаткову гарантію на всякий випадок). Щоправда, фільтрувальні елементи необхідно періодично міняти, що означає додаткові витрати.

— Дисплей. Невеликий зовнішній екран, який робить управління кавоваркою більш наочним. Сюди може виводитися різна службова інформація, наприклад, дані про запущену програму приготування і час його закінчення, про об'єм води в резервуарі або кави в кавомолці (у моделях з вбудованою кавомолкою), попередження про нештатні ситуації тощо. Підкреслимо, що в цьому разі мова йде про традиційні дисплеї; сенсорні екрани зазначаються як окрема функція (див. нижче).

— Сенсорний дисплей. Чутливий до дотику екран — на зразок тих, що застосовуються в смартфонах і планшетах. Такий екран не тільки відображає різну інформацію про роботу кавоварки — через нього здійснюється і управління пристроєм. Вожночас таке управління нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж традиційні способи на кшталт кнопок або поворотних ручок: на екран можуть виводитися найрізноманітніші візуальні елементи (кнопки, повзунки, лічильники тощо), у залежності від поточного завдання. Головний недолік такого оснащення — досить висока вартість. Крім того, сенсорні екрани має сенс застосовувати лише в прогресивних агрегатах з великою кількістю можливостей. Так що ця функція практично гарантовано є ознакою висококласної кавоварки.

— Сенсорні кнопки. Наявність сенсорних кнопок на панелі управління кавової машини. Такі кнопки мають низку переваг над звичайними механічними. По-перше, на них не потрібно натискати із зусиллям — досить легкого дотику. По-друге, сенсорна панель надає всьому пристрою стильний і «технологічний» зовнішній вигляд. По-третє, така панель не має щілин, де можуть накопичуватися забруднення, і виступальних частин, завдяки чому її дуже просто чистити. З іншого боку, сенсори обходяться досить дорого, а тому зустрічаються переважно в досить прогресивних моделях — середнього й топового рівнів. Зазначимо, що такі кнопки цілком можуть поєднуватися з сенсорним дисплеєм (див. вище), хоча найчастіше дисплей в подібних кавоварках звичайний (а іноді — відсутній взагалі).

— Управління через Інтернет. Можливість керувати кавоваркою через Інтернет. Конкретна реалізація такого управління може бути різною: у одних моделях потрібно використовувати спеціальний додаток на смартфоні чи планшеті, в інших досить відкрити в будь-якому браузері спеціальну Інтернет-сторінку. У будь-якому разі ця функція дає змогу керувати кавоваркою з будь-якого місця у світі, де є підключення до Всесвітньої мережі, а також отримувати різну інформацію про її стан (виконувана програма, залишок кави/води, повідомлення про неполадки тощо). Навряд чи керування через Інтернет знадобиться у подорожі на інший континент, проте воно може виявитися незайвим, наприклад, дорогою з роботи — можна заздалегідь «замовити» порцію улюбленого напою і отримати його відразу після повернення, або перевірити залишок кави й за необхідності докупити її. Сама кавоварка зазвичай підключається до Інтернету через Wi-Fi.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кавоваркою зі смартфона чи іншого гаджета (наприклад, планшета) через встановлений на нього спеціальний додаток. Такий додаток фактично перетворює гаджет в інтерактивний пульт ДК: з нього можна не тільки віддавати кавоварці різні команди, але й стежити за параметрами її роботи та отримувати різні сповіщення. Зручність такої функції очевидна: вона звільняє від необхідності зайвий раз підходити до кавоварки. З'єднання зазвичай здійснюється через Wi-Fi або Bluetooth, чого вистачає для впевненого зв'язку в межах декількох метрів навіть через стіни. Підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з управлінням через Інтернет (див. вище): у цьому разі мова йде про пряме з'єднання між кавоваркою і керівним гаджетом.

— Таймер приготування. Функція, що дає мождивість відкласти початок приготування кави на певний час. Наприклад, можна запрограмувати кавоварку звечора так, щоб зранку власника вже чекала на кухні готова кава. Зустрічаються і прогресивніші таймери, що дають змогу задавати декілька «стартових позицій» протягом дня або навіть за днями тижня.

— Захист від дітей. Можливість блокування панелі управління кавоваркою — таким чином, допитлива дитина не зможе самостійно запустити пристрій або змінити режим його роботи. Зніматися таке блокування може, приміром, одночасним натисканням кількох клавіш, або іншим чином, доступним для дорослого й недоступним для дитини.

— 2 бойлера. Наявність у кавоварці двох окремих бойлерів — елементів для нагрівання води. Основний сенс такої конструкції полягає в «поділі завдань»: один з бойлерів відповідає безпосередньо за підігрівання води для приготування кави, другий — за утворення пари для збивання молока. Без такої спеціалізації, з одним бойлером, процес приготування капучіно та інших аналогічних напоїв займав би досить багато часу: після приготування еспресо треба було б дочекатися, поки бойлер перейде в режим подачі пари, а після збивання піни — охолодити його для повернення в режим приготування еспресо. А наявність двох бойлерів дає можливість обійтися без перемикання режимів і помітно прискорити процес. Крім того, у таких моделях основний нагрівач — для води — можна зробити не у вигляді бойлера, а у форматі термоблока (де нагрівається не весь об'єм вмісту води, а її невеликі порції, які безпосередньо подаються на холдер під час приготування).
У будь-якому разі подібна конструкція особливо зручна в кав'ярнях, ресторанах тощо, де доводиться готувати різні напої і швидкість приготування має важливе значення. А ось якщо кавоварку планується використовувати здебільшого для кавових напоїв без молока — ця функція буде швидше зайвою.

— Термометр. Наявність вбудованого термометра в конструкції кавоварки дає змогу точно визначати температуру води, спіненого молока, готового напою тощо. Конкретні нюанси застосування термометра можуть бути різними, однак у будь-якому разі така функція дає можливість точно контролювати режим приготування; це особливо цінують професійні баристи й гурмани, які ретельно стежать за всіма нюансами приготування улюбленого напою. Також відзначимо, що термометри нерідко робляться механічними — у вигляді «циферблата зі стрілочкою»; такі прилади не такі точні, як цифрові, зате цікаво виглядають і надають кавоваркам стильного зовнішнішнього вигляду. Водночас на шкалі механічного термометра можуть передбачатися не конкретні цифри, а загальні температурні діапазони («низька температура», «оптимальна», «висока»), виділені своїми кольорами.

— Манометр. Індикатор, що відображає тиск у резервуарі кавоварки. Ця функція зустрічається переважно в еспресо-кавоварках (див. «Тип»): для приготування еспресо необхідний підвищений тиск пари, а манометр дає змогу контролювати стан кавоварки й перевіряти, чи готова вона до роботи. Також подібне оснащення буде незайвим з точки зору безпеки: відкривати резервуар під тиском не можна, потрібно першопочатково переконатися, що він знизився до безпечного рівня.

— Темпер. Вбудований темпер — спеціальне пристосування для щільного трамбування кави в холдері еспресо-кавоварки. Така процедура потрібна для досягнення потрібної якості заварювання: правильне утрамбування забезпечує оптимальну щільність частинок меленої кави й рівномірну екстракцію. Темпери випускаються і у вигляді окремих пристосувань, що нагадують круглі печатки, і багато професійних баристи воліють користуватися саме такими інструментами. Однак вбудовані пристосування мають низку практичних переваг. Головна з них полягає в тому, що такий «прес» постійно знаходиться на одному місці, він не губиться і завжди під рукою. Крім того, у деяких прогресивних кавоварках з кавомолками темпер вбудовується прямо в механізм подачі меленої кави, і після завантаження холдера достатньо повернути важіль, щоб утрамбувати вміст; такі системи не тільки прості у використанні, але ще й забезпечують постійну якість трамбування незалежно від навичок користувача. Утім, зустрічається і простіший варіант конструкції, так звана «п'ята» — підошва темпера, яка встановлена прямо на корпусі кавоварки.

— Підвищена теплоізоляція. Наявність посиленої теплоізоляції в резервуарах кавоварки. Загальний принцип такої конструкції полягає в тому, що резервуар оснащується подвійними стінками, у просторі між якими знаходиться вакуум або шар спеціального термоізоляційного матеріалу. Це дає змогу звести до мінімуму втрати тепла, зберігаючи вміст теплим протягом тривалого часу й уникаючи зайвих витрат енергії на додатковий нагрів. Конкретний тип резервуара, де застосовується додаткова теплоізоляція, залежить від типу кавоварки (див. вище): у фільтраційних моделях — це ємність для готової кави, у кавоварках еспресо — ємність для молока (бойлер для води не має сенсу додатково ізолювати з низки причин, до того ж багато еспресо-кавоварок не мають бойлера взагалі й використовують термоблоки з проточним принципом нагріву).

Знімний або висувний кошик в конструкції кавомашини для збору і зберігання відходів приготування меленої кави. Розрахований на певну кількість порцій гущі, їх відлік зазвичай ведеться лічильником. При заповненні контейнера відпрацьованою кавою пристрій подає сигнал про необхідність спорожнення контейнера. Поки він не буде спустошений, кавоварка не зможе готувати каву.

Потужність кавоварки. Як правило, цей показник можна порівняти з потужністю нагрівача, встановленого у пристрої.

Даний параметр вибирається виробником з урахуванням інших робочих характеристик (типу пристрою, обсягу резервуара, додаткових функцій тощо), з таким розрахунком, щоб кавоварка ефективно справлялася зі своїми завданнями. Тому на практиці потужність має другорядне значення: при виборі варто визначитися насамперед з іншими практичними моментами, і вже потім дивитися на потужність. В цілому ж потужніша кавоварка (за інших рівних) швидше впорається з приготуванням кави, однак і коштуватиме дорожче.