Порівняння Cyclone Type D Universal vs Prime-X 10US

Типи носіїв даних, підтримувані автомагнітолою.

— Компакт-диски. Підтримка оптичних дисків зазвичай передбачає як мінімум сумісність з CD, дещо рідше зустрічається можливість роботи з DVD. Докладніше про цих типах див. «Типи дисків». Тут же відзначимо, що в наш час диски поступово витісняються більш компактними і функціональними носіями — зокрема, картами памяті та USB-пристроями; так що чимало сучасних магнітол, в тому числі висококласних, взагалі не мають оптичних приводів.

— Карти пам'яті. Можливість роботи зі змінними картами пам'яті, зазвичай формату SD або microSD; модуль для їх читання називають кардридером. Ця функція зручна насамперед тим, що такі карти підтримуються безліччю інших пристроїв — зокрема, ноутбуками і фото/відеокамерами. Кардридер полегшує обмін даними між цими пристроями: приміром, на карту пам'яті можна записати добірку музики з ноутбука. Зазначимо, що конкретний тип підтримуваних карт не завадить уточнити окремо — формат (micro)SD включає кілька різновидів, не цілком сумісних між собою.

— USB-накопичувач (фронтальний). Можливість роботи магнітоли з зовнішніми USB-носіями — «флешками», жорсткими дисками, MP3-плеєрами і т. ін. — для відтворення вмісту безпосередньо...з них. У цьому разі мається на увазі підключення таких носіїв до роз'єму USB, розташованому на передній панелі магнітоли — це зручно тим, що роз'єм знаходиться в безпосередній близькості, прямо під рукою.

— USB-накопичувач (тиловий). Підключення USB-накопичувачів (див. вище) через задню панель. Втім, зовнішнє пристрій при цьому підключається не прямо до тиловій панелі, а до виносного USB-роз'єму, який, зі свого боку, з'єднаний з задньою панеллю за допомогою кабелю. Такий роз'єм не займає місця на передній панелі, а розмістити його можна на поличці під приладовою панеллю і підключений накопичувач буде не стирчати з магнітоли, а охайно лежати на поличці. А от у штатних магнітолах (див. вище) «тилове» підключення може здійснюватися трохи інакше — там кабель від задньої панелі за допомогою спеціального конектора може підключатися до штатного USB-гнізда на панелі приладів.

— Підключення iPod/iPhone. Можливість підключення до магнітоли портативних пристроїв від Apple — насамперед плеєрів iPod і смартфонів iPhone — через спеціальний док-роз'єм. Навіть найпростіші варіанти такого підключення, крім відтворення музики, забезпечують ряд додаткових можливостей, зокрема, управління функціями плеєра (наприклад, перемикання треку) з панелі управління або пульта ДУ самої магнітоли. А найбільш прогресивні моделі мають фірмову систему CarPlay; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».

— Підключення Android. Можливість підключення до магнітоли смартфонів та інших пристроїв на базі операційної системи Android. Способи підключення можуть розрізнятися: так, одні моделі магнітол підтримують тільки дротове з'єднання, інші можуть використовувати Bluetooth (див. «Мультимедіа»). Те ж стосується і набору функцій, доступних в кожному разі, цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника. Конкретні ж можливості включають пряме відтворення музики з телефону (з управлінням через магнітолу), роботу з вмістом його накопичувача, перегляд відео, використання магнітоли в якості автокомплекту для прийому дзвінків та ін. А у висококласних моделях зустрічається підтримка технології інтеграції смартфонів Android Auto; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».

— ОС Android. Програмна прошивка на основі ОС Android значно розширює можливості магнітоли, фактично перетворюючи її в портативний комп'ютер. Така прошивка не тільки сама по собі містить великий набір ПЗ, але і дає змогу встановлювати додаткові додатки вельми різноманітного призначення. Водночас, на відміну від інших пристроїв під даною ОС, можливість підключення до Інтернету для Android-магнітол є далеко не обов'язковою — чимало моделей не мають ані Wi-Fi/3G/4G модулів, ані можливості підключення відповідних адаптерів. А от наявність Bluetooth і/або GPS (див. нижче), так само як і сенсорного екрану, є практично обов'язковою у таких пристроях (хоча і тут можливі виключення).
Також варто відзначити, що на ринку зустрічаються моделі з різними версіями Android (Android 7, Android 8, Android 9 тощо). Чим новіше ОС (Android 10 або Android 11) — тим більш прогресивною загалом вона є, однак у цьому разі немає сенсу детально описувати відмінності між версіями. Річ у тім, що для магнітол нерідко використовуються сильно модифіковані редакції Android, і відмінності між версіями нерідко виявляються незначними на тлі відмінностей між конкретними редакціями навіть у межах однієї версії. А ось на що цей параметр впливає безпосередньо — так це на сумісність з конкретним ПЗ: у б...агатьох додатків є обмеження за найстарішою версією Android, на якій їх можна запускати. Але й не варто забувати, що на момент виходу пристрою могла бути одна версія ОС, а на момент продажу вона могла оновитись до більш сучасної.

— Windows CE 6.0. Спеціальна редакція операційної системи Windows, призначена для використання у вбудованій і компактній техніці — в тому числі автомагнітолах. За загальною специфікою схожа з описаною вище Android, проте на сьогодні є застарілою — офіційна підтримка була припинена ще в 2018 році. Тому моделі під управлінням цієї ОС зустрічаються рідко і найчастіше являють собою ранні моделі штатних магнітол (див. «Монтажний розмір»).

— GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової навігації GPS дає можливість визначати поточне місце розташування пристрою; а от подальше використання цих даних може бути різним, залежно від конкретної моделі. Більшість магнітол з таким оснащенням являють собою досить прогресивні пристрої з великими кольоровими екранами, на яких добре видно карти. Таким чином, наявність GPS як мінімум дає змогу пристрою працювати в якості навігатора. Крім цього, можуть передбачатися й інші варіанти використання даної функції, в тому числі досить специфічні — наприклад, додавання координат до відео, відзнятого в режимі відеореєстратора (див. нижче) і навіть пошук друзів із соціальних мереж, які знаходяться поблизу.

— Режим відеореєстратора. Можливість використання магнітоли в ролі відеореєстратора — точніше, основного блока відеореєстратора, оскільки для роботи знадобиться ще й зовнішня камера. У даному режимі магнітола працює на запис, фіксуючи на USB-пристрій, карту пам'яті або інший накопичувач відео, яке знімає камера. Подібне відео може виявитися дуже корисним при події на дорозі — наприклад, як доказ у справі про ДТП. Зазвичай, моделі з цією функцією мають деякі спеціальні можливості повноцінних реєстраторів — автозапуск зйомки, циклічний запис тощо.

— Підключення парктроніка. Можливість підключення до магнітоли парктроніка — пристрою, що дає змогу визначати відстань до перешкоди в сліпій зоні автомобіля (наприклад, прямо перед переднім і заднім бампером). Парктронік значно полегшує паркування і маневрування в обмежених умовах; дані датчиків нерідко буває зручніше виводити не на окремий внутрішній блок, а на вже наявну магнітолу.

— Bluetooth. Технологія, призначена для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Може застосовуватися для різних цілей. В автомагнітолах найбільш популярними варіантами є, зокрема: пряма трансляція аудіо зі смартфона, планшета тощо на автомобільну акустику; робота магнітоли в ролі автокомплекту при телефонній розмові (коли голос абонента транслюється через ту ж акустику); дистанційне управління плеєром на підключеному пристрої з магнітоли тощо. Конкретний функціонал Bluetooth залежить від моделі, його в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Wi-Fi-модуль. Наявність в автомагнітолі модуля бездротового зв'язку Wi-Fi. Дана технологія першопочатково була створена для створення бездротових комп'ютерних мереж (у т. ч. з метою підключення до Інтернету), проте останнім часом може застосовуватися і для прямого зв'язку різних пристроїв один з одним. Способи використання даної функції в автомагнітолах можуть бути різними. Так, одні моделі підтримують класичне підключення до Wi-Fi точок доступу для виходу в Інтернет — аналогічно тому, як це здійснюється в планшетах. Інші здатні безпосередньо з'єднуватися, приміром, зі смартфоном для дистанційного управління і обміну різними даними. А в магнітолах з 3G-модемом (див. нижче) може навіть передбачатися можливість «роздавати» мобільний Інтернет на інші Wi-Fi пристрої поблизу.

— 3G ready. Можливість підключення до магнітоли зовнішнього модему для мобільних мереж 3G. Детальніше про саму 3G-зв'язку см. нижче; тут же відзначимо, що її підтримка помітно позначається на ціні всього пристрою, притому що потрібна далеко не завжди. У світлі цього випускаються магнітоли, які не оснащені власним 3G-модемом, але допускають підключення зовнішнього адаптера. Такі моделі підійдуть тим, хто не впевнений, чи потрібен йому буде 3G-зв'язок: можна придбати магнітолу, не переплачуючи за вбудований модем, а при необхідності докупити адаптер окремо. Правда, варто враховувати, що зовнішній модем зазвичай займає USB-порт, що може створити труднощі з підключенням флешок і іншої периферії.

— 3G-модем. Вбудований модуль мобільного зв'язку, розрахований на мережі третього покоління 3G (UMTS). Варіанти застосування такого підключення можуть бути різними, залежно від конкретної магнітоли: прослуховування музики і перегляд відео з Інтернету, доступ до карт або оновлень карт (в пристроях з GPS, см. вище), а в деяких моделях — навіть голосові дзвінки і повноцінний веб серфінг. Швидкість передачі даних при цьому може складати до 70 Мбіт/с (на практиці найчастіше до 10 – 15 Мбіт/с), що порівнянно зі стаціонарним підключенням до Інтернету. При цьому на зміну третьому поколінню поступово приходить ще більш швидкий 4G-зв'язок (див. нижче), однак для магнітол здебільшого достатньо і 3G (тим більше що такі модеми коштують порівняно недорого).

— 4G ready. Магнітоли з можливістю підключення зовнішнього 4G-адаптера. Повністю аналогічні описаним вище моделям 3G ready, за винятком того, що в даному випадку мова йде про зв'язок 4G (LTE); про нього см. нижче.

— 4G (LTE) модем. Вбудований модуль мобільного зв'язку, розрахований на мережі 4 покоління 4G LTE. По застосуванню повністю аналогічний описаному вище 3G-модему (і навіть може працювати в 3G-мережах, за відсутності LTE-покриття). Основна відмінність полягає в тому, що мережі 4G забезпечують ще більшу швидкість підключення — до 173 Мбіт/с, а в перспективі ще вище. З іншого боку, 4G-мережі поки що не настільки поширені, як 3G, тому перед покупкою магнітоли з таким модемом не завадить переконатися в наявності LTE-покриття у вашому регіоні.

— NFC-чип. Допоміжний модуль бездротового зв'язку з малим радіусом дії (до 10 см). В автомагнітолах використовується в основному для полегшення бездротового з'єднання з іншим пристроєм по Wi-Fi або Bluetooth: замість налаштування підключення досить піднести NFC-сумісний пристрій (наприклад, смартфон або планшет) до чипу магнітоли і підтвердити з'єднання. Можливі й інші способи застосування даної технології — наприклад, автоматичний старт відтворення музики зі смартфона при піднесенні його до магнітоли. Однак такі способи зустрічаються рідше, до того ж їх набір залежить від конкретної моделі магнітоли та можливостей зовнішніх пристроїв.

— DAB-радіо. Можливість прийому магнітолою цифрового радіомовлення. Головними відмінностями такого мовлення від аналогового (наприклад, того ж FM) є висока якість звуку, практично повна відсутність перешкод і великі можливості з передачі додаткової інформації — текстової і навіть відео. Крім того, якість сигналу не погіршується при зниженні потужності передавача: сигнал або є в чистому вигляді, або його немає взагалі. Варто враховувати, що цифрове радіомовлення поки ще зустрічається значно рідше, ніж аналогове. Крім того, крім оригінального DAB, існує розширений стандарт DAB+; при цьому «плюсові» тюнери сумісні і з звичайним DAB-мовленням, але не навпаки. Тому перед покупкою пристрою з цією функцією не завадить дізнатися, чи є цифрове мовлення у Вашому регіоні і чи сумісний з ним тюнер магнітоли.

— Підтримка AirPlay. Сумісність магнітоли з технологією AirPlay. Ця технологія застосовується в портативних гаджетах Apple для бездротової трансляції музики і відео на зовнішні пристрої; відповідно, звертати увагу на моделі з даною функцією має сенс у тому випадку, якщо ви плануєте використовувати магнітолу з iPhone або іншим «яблучним» пристроєм. При цьому порівняно з іншою фірмовою технологією Apple — CarPlay — дана технологія має більш обмежені можливості, вона призначена виключно для трансляції контенту. З іншого боку, AirPlay обходиться значно дешевше і може передбачатися навіть у порівняно простих і недорогих магнітолах.

— Підтримка MirrorLink. Підтримка магнітолою MirrorLink— технології, розробленої для підключення смартфонів до автомобільних мультимедійних систем. Ідея MirrorLink полягає в тому, що на мобільному апараті працюють різні додатки (наприклад, навігація або плеєр), а водій і пасажири можуть взаємодіяти з ними (керувати, отримувати інформацію) через бортове обладнання авто — сенсорний дисплей і панель управління магнітоли, пульт управління на кермі тощо. Дана технологія підтримується переважно смартфонами преміумкласу під управлінням Android.

— Dual Zone. Ця функція дає змогу використовувати магнітолу для відтворення одночасно двох джерел звуку, з виведенням одного з них на передні, а іншого — на задні динаміки акустичної системи автомобіля. Таким чином, можна певною мірою розділити те, що буде чути водій і пасажир: наприклад, на задні сидіння можна транслювати музику або звук з відеоплеєра, а на передні — радіопередачу з програмою новин або повідомленням про стан на дорогах. Регулювання гучності при цьому також здійснюється окремо. Функція Dual Zone буде корисна насамперед в мінівенах та інших авто з об'ємними салонами, а також в машинах представницького класу.

— Підтримка MHL. Технологія MHL застосовується в портативних пристроях для передачі цифрового аудіо - і відеосигналу через універсальний роз'єм на зразок microUSB або USB Type C; це дає змогу обійтися без окремих відеовиходів і позитивно позначається на компактності. Пропускна здатність такого підключення аналогічна HDMI, її достатньо навіть для роздільних здатностей HD. Конкретно ж для автомагнітоли підтримка MHL означає, що до даної моделі можна підключити MHL-сумісний гаджет і користуватися всіма можливостями даної технології. А вони включають як трансляцію відео і аудіо, так і додаткові функції — зокрема, зарядку акумулятора гаджета і управління ним через сенсорний екран головного пристрою. У самої магнітоли для роботи з MHL може використовуватися як сумісний порт HDMI, так і інший роз'єм — наприклад, USB.

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем магнітоли на кожен звуковий канал.

Номінальною називають найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність звуку, при якій підсилювач працює без перевантажень і здатний опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Це основний показник, що характеризує загальну гучність звучання магнітоли; окремі стрибки потужності можуть бути набагато вищими за номінальне значення, проте вони короткочасні, тут же йдеться про постійний рівень сигналу. Крім того, від цього показника залежить сумісність з конкретними динаміками: номінальна потужність акустичної системи повинна бути не нижчою, ніж у підсилювача, інакше можливе пошкодження динаміків на високій гучності. Втім розкид не настільки великий, зустрічаються магнітоли з вихідною потужністю 40 Вт, 45 Вт, 50 Вт, 55 Вт, 60 Вт і більше.

Оптимальні значення потужності підсилювача залежать від ряду факторів, починаючи від кількості каналів і до особистих уподобань слухачів. Детальну інформацію з цієї теми можна знайти у спеціальних джерелах; Коротко ж можна сказати, що чим вище потужність на канал - тим гучніший звук здатна видати магнітола.

Тип регулятора гучності, передбачений в магнітолі. Найчастіше в цій ролі застосовуються поворотні ручки, сенсори або механічні кнопки; ось детальніший опис кожного з цих варіантів.

— Поворотний регулятор. Традиційний регулятор у вигляді круглої ручки, що не втрачає популярності і в наш час — власне, саме він встановлюється в більшість сучасних автомагнітол. Така поширеність, крім того, обумовлена тим, що поворотна ручка сумісна і з цифровими, і з аналоговими схемами регулювання гучності — а значить, її можна застосовувати в пристроях будь-якого рівня, від топових до найпростіших і недорогих. Крім того, подібний регулятор помітно виділяється на панелі магнітоли, так що знайти і повернути його можна навіть на дотик, не відволікаючись зайвий раз від дороги. До недоліків поворотних ручок можна віднести хіба що деяку громіздкість порівняно з кнопками і сенсорами, однак цей момент вкрай рідко виявляється значущим.

— Механічні кнопки. Традиційні механічні кнопки — точніше, переважно одна двостороння кнопка-гойдалка, вертикальна або горизонтальна. На відміну від описаних вище поворотних ручок, можуть застосовуватися виключно з цифровими контурами керування гучністю; тому більшість магнітол з кнопками являє собою прогресивні пристрої з великим функціоналом і типорозміром не менш 2DIN (або екраном не менше 5", для штатних моделей). В таких випадках перевагу кнопо...к перед поворотними регуляторами полягає в тому, що «гойдалку» можна зробити дуже вузькою і встановити навіть на дуже тонкою рамкою екрана, тоді як для ручки потрібно досить широка додаткова панель. А якщо порівнювати даний варіант з сенсорами, то механічні кнопки коштують дещо дешевше, а керувати ними можна і наосліп, не відводячи погляду з дороги на панель магнітоли. З іншого боку, механіка схильна зношуватися по мірі використання, що знижує надійність; а багатьом користувачам кнопки просто подобаються менше, ніж сенсори. Через цих, а також деяких інших причин, цей варіант застосовується порівняно рідко.

— Сенсорні кнопки. Органи керування у вигляді сенсорів, які спрацьовують не від натискання, а від дотику. Як і механічні кнопки (див. вище), таке управління сумісно тільки з цифровим регулюванням гучності і застосовується в основному в прогресивних магнітолах з великими екранами. При цьому сенсори надають пристрою максимально прогресивний і «технологічний» зовнішній вигляд, привабливий для багатьох користувачів з чисто естетичної сторони. Головний недолік цього варіанта полягає в тому, що сенсорні кнопки зазвичай не виступають з панелі — так що знайти потрібний сенсор наосліп практично неможливо, і при управлінні магнітолою неминуче доводиться відволікатися від дороги. Втім, при більш-менш пристойних навичках водіння і належної уважності цей момент не є серйозним недоліком, так що даний тип управління у висококласних магнітолах використовується значно частіше традиційних кнопок.

Кількість лінійних виходів (див. вище), передбачених у конструкції магнітоли. Потрібно відзначити, що зазвичай ці виходи використовують роз'єми RCA («тюльпан»), а аналоговий формат дозволяє передавати через один такий тільки один аудіоканал. Тому для роботи з стереосигналом потрібно два роз'єму RCA, і за один лінійний вихід вважається саме пара таких гнізд — набір, розрахований на один комплект стереоколонок. Головною ж відмінністю даного інтерфейсу від такого ж RCA, застосовуваного для підключення АС (див. вище) є те, що на лінійний вихід надходить сигнал з підсилювача, непридатний для подачі на пасивну акустику. Такий сигнал потрібно направляти на активні колонки або зовнішній підсилювач (тоді як АС підключається до виходу підсилювача потужності, розрахованому на пасивні колонки).

Кількість композитних відеовиходів, передбачена в конструкції магнітоли.

«Повнорозмірний» композитний інтерфейс включає 3 гнізда RCA(«тюльпан») — одне для відеосигналу і по одному для лівого і правого каналу стерео. Проте в магнітолах для передачі аудіосигналу застосовуються інші виходи, тому в даному разі мова йде лише про відеовихід — зазвичай він має характерний жовтий колір. Відеосигнал по композитному інтерфейсу передається в аналоговому форматі, його якість виходить середньою, стійкість до перешкод — відносно невисокою. Водночас для підключення більшості автомобільних екранів — наприклад, моніторів, вбудованих в спинки передніх сидінь — таких можливостей більш ніж достатньо. А кілька композитних виходів дають змогу одночасно підключати відповідну кількість екранів без застосування додаткового обладнання (розгалужувачів).

Окремий вихід, призначений для підключення низькочастотного динаміка сабвуфера. Звичайні динаміки, зазвичай, мають невисоку якість відтворення низьких частот; для «перекриття» цього діапазону і застосовується сабвуфер, як результат — звучання стає набагато більш потужним і насиченим. Однак підключення до звичайного аудіовиходу вимагало б застосування частотних фільтрів — щоб на «саб» надходили лише низькі частоти. Окремий вихід для сабвуфера дозволяє обійтися без таких засобів — на цей роз'єм подається вже відфільтрований сигнал. Правда, варто враховувати, що зазвичай даний інтерфейс розрахований на підключення активного «саба»; пасивному буде потрібно окремий підсилювач.

Кількість композитних відеовходів, передбачена в конструкції магнітоли.

Композитний відеовхід зазвичай являє собою роз'єм RCA («тюльпан») характерного жовтого кольору. Він може використовуватися для підключення будь-якого джерела відеосигналу з відповідним виходом — наприклад, портативного DVD-плеєра. Зазначимо, що в даному разі мається на увазі тільки вхід, призначений для роботи з відео; для виводу звуку доведеться використовувати інший інтерфейс, наприклад, лінійний (див. вище). Якість зображення при підключенні через композитний роз'єм відносно невисока, роздільні здатності HD не підтримуються, але це навряд чи можна назвати серйозним недоліком, враховуючи характеристики дисплеїв в сучасних магнітолах (та й окремо виконаних автомобільних телевізорів/моніторів, на які може транслюватися сигнал з магнітоли).

Чим більше композитних відеовходів передбачено в магнітолі — тим більше джерел сигналу до неї можна підключити одночасно.

Вхід для прийому аналогового відеосигналу в форматі RGB («синій-зелений-червоний», кожен колір по своєму каналу). Для передачі такого сигналу можуть застосовуватися різні типи інтерфейсів, але в автомагнітолах найчастіше зустрічається невеликий роз'єм круглої або довгастої форми; конкретний варіант варто уточнювати по офіційній документації. Використовується ж вхід RGB найчастіше для підключення навігаційних модулів.