Порівняння Kurzweil M110 vs Kurzweil M210

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково записане в пам'ять цифрового піаніно.

Різні стилі автоакомпанементу відрізняються один від одного так само, як відрізняються один від одного різні мелодії — темпом, розміром, ритмічним малюнком, набором використовуваних інструментів і т. ін. Відповідно, чим більше стилів першопочатково є в інструменті — тим ширший вибір у музиканта і тим вище ймовірність знайти варіант, оптимально підходить під певну ситуацію. Правда, навіть велика кількість стилів не дає гарантії, що серед них виявиться відповідний; крім того, відзначимо, що при однаковій кількості стилів їх конкретний набір у різних інструментах теж може бути різним. Втім, на цей випадок можуть передбачатися користувальницькі стилі (див. нижче).

Резюмуючи, можна сказати так: якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом, крім кількості стилів не завадить уточнити їх конкретний асортимент.

Наявність режиму навчання в цифровому піаніно.

Як випливає з назви, даний режим призначений для навчання грі. При цьому, зазвичай, він передбачає різні рівні складності — від самого базового, для тих, хто тільки починає освоювати «клавіші», до прогресивного, що дозволяє тренувати техніку і покращувати вже наявні навички виконання. Однак у будь-якому разі принцип навчання один: інструмент самостійно підказує учневі, на які клавіші потрібно натискати в той чи інший момент. Такі підказки можуть виконуватися у вигляді підсвічування (див. вище) або у вигляді зображення на дисплеї. Подібний метод сумнівний з точки зору класичного академічного навчання, однак, безсумнівно, більш зручний і швидкий, ніж читання нотного запису. Тим більше, що інструмент може грати ще й роль екзаменатора — запускати підказки в оригінальному темпі мелодії і перевіряти, наскільки точно учень потрапляє по нотах.

Також відзначимо, що режим навчання передбачає обов'язкову наявність метронома (див. нижче).

Можливість додавання ефекту реверберації до звучання інструменту.

Реверберація — це багатократне віддзеркалення і загасання звуку. Найбільше цей ефект помітний у великих просторах з вираженим луною — наприклад, великих печерах; проте в будь-якій обстановці характерна для такої обстановки забарвлення звуку зумовлена переважно саме реверберацією. Таким чином, дана функція дозволяє імітувати музику, що звучить у різних приміщеннях — наприклад, створити враження того, що інструмент знаходиться в залі готичного собору або, навпаки, у невеликій кімнаті з м'якими стінами. Втім, можливе застосування реверберації і в якості класичного звукового ефекту, не спрямованого на імітацію обстановки і лише додає звучанню специфічну забарвлення.

Наявність ефекту хоруса в цифровому піаніно.

Першопочатково даний ефект був розроблений як спроба зімітувати хорове звучання кількох однотипних інструментів. Навіть ідеальний хор ніколи не грає на 100 % синхронно, це і спробували відтворити творці хоруса. Працює цей ефект наступним чином: з основного сигналу знімається кілька копій, які відтворюються разом з ним — але не одночасно, а з невеликою (до 30 мс) затримкою, яка підбирається випадково для кожного окремого сигналу. Це дійсно до певної міри дозволяє імітувати ефект багатоголосся, однак до повноцінного хору такого звучання все одно далеко. Тим не менш, хорус сам по собі досить цікавий як додатковий ефект.

Можливість тонкого налаштування цифрового піаніно за конкретним значенням частот.

Суть даної функції загалом аналогічна транспонированию — невелике зміщення кожної ноти по частоті вгору або вниз. Однак при тонкій настройці зсув відбувається не поступово (на ціле кількість півтонів), а дуже повільно та плавно — на певну кількість герц або навіть десятих герца відносно базового ладу. Базовий лад часто називають «440 Гц» — це стандартна частота ноти «ля» першої октави, за якої налаштовується весь звукоряд. Для музиканта тонке налаштування зазвичай виглядає як можливість виставити інше ключове значення частоти — наприклад, 438 Гц або 441,2 Гц.

Дана можливість може стати в нагоді для налаштування цифрового піаніно під інший інструмент, частоти в якому змінюються плавно — наприклад, гітару. У багатьох ситуаціях простіше поміняти параметри частоти в цифровому пристрої, ніж перетягати струни або іншим способом морочитися зі складної конфігурації.

Кількість лінійних виходів, передбачених у конструкції цифрового піаніно.

Лінійний вихід дозволяє передавати звук інструменту на зовнішнє аудіообладнання. При цьому звук передається в аналоговому форматі, і для відтворення його досить пропустити через підсилювач потужності; а активну акустику взагалі можна підключати прямо до лінійного виходу. Самі виходи можуть використовувати різні типи роз'ємів, проте найчастіше це 3.5 мм mini-Jack або 6,35 мм Jack, сумісні з більшістю аудіотехніки або безпосередньо, або через найпростіші перехідники.

Кілька лінійних виходів дають змогу підключити до інструменту відразу кілька приймачів сигналу — наприклад, колонки з підсилювачем для відтворення і зовнішній рекордер для запису. Втім, в цифрових піаніно рідко зустрічається більше 2 лінійних виходів — більша кількість, з урахуванням специфіки застосування таких інструментів, просто не потрібно.

Кількість смуг, передбачене у власній акустиці цифрового піаніно.

У односмуговою акустиці динаміки відповідають за відтворення всього частотного діапазону. Такі системи прості і недорогі, проте їх амплітудно-частотна характеристика далека від ідеальної — найчастіше вони непогано відтворюють середні частоти, а ось баси виходять слабкими і ненасиченими, ВЧ — нечіткими і змазаними. Це пов'язано з тим, що для кожної частоти є свої, окремі вимоги щодо конструкції динаміка, і поєднати їх в одному динаміці неможливо.

У світлі цього в акустичних системах, включаючи вбудовані АС цифрових піаніно, може передбачатися поділ на смуги — коли у конструкції передбачаються спеціалізовані динаміки для певної групи частот. Самий прогресивний варіант, що зустрічається в цифрових піаніно — три смуги, з окремими наборами динаміків під низькі, середні і високі частоти. Це дає змогу досягти якісного і достовірного звучання у всьому діапазоні, проте ускладнює і здорожує конструкцію. Тому двосмугова акустика зустрічається рідко, переважно в інструментах топового класу. А ось в інструментах середнього рівня частіше використовуються двосмугові АС (високі частоти на одному комплекті динаміків, середні плюс низькі — на іншому).