Влаштування панелі управління електрогриля.
– Поворотний перемикач. Механічне управління здійснюється за допомогою
поворотних ручок та перемикачів. Більшість параметрів у таких пристроях виставляється та контролюється вручну. При цьому органи, що управляють, пов'язані з робочими деталями електрогриля напряму, без додаткових електронних схем. Цей варіант характеризується простотою, надійністю та невисокою вартістю; правда, він підходить тільки для базових функцій, проте електрогрилям зазвичай більшого і не потрібно.
–
Кнопкове. Кнопкове управління ґрунтується на електронних схемах. Такі системи точніші, ніж механічні (наприклад, таймер у подібних електрогрилях зазвичай можна виставляти з точністю до кількох секунд), передбачається більше можливостей та режимів. З іншого боку, подібне управління складніше і дорожче механічного.
–
Сенсорне. Різновид
електронного управління із сенсорними перемикачами. У порівнянні з кнопковими моделями забезпечує високий рівень комфорту в роботі, сучасніше і естетичніше виглядає. Зустрічається сенсорне управління переважно у топових моделях електрогрилів.
Основний матеріал, з якого виготовлений корпус гриля.
— Метал. Найпопулярніший в наш час матеріал, застосовується в грилях всіх типів (див. Вище) і цінових категорій. Це пов'язано перш за все з високою надійністю металу: він не тільки міцний, але ще й дуже стійкий до нагрівання і пожежобезпечний. Також з переваг металевих корпусів можна відзначити досить стильний зовнішній вигляд, стійкість до подряпин і простоту в очищенні. Коштують вони в цілому трохи дорожче пластикових, однак ця різниця не настільки значна і найчастіше компенсується описаними перевагами.
— Пластик. Той чи інший різновид пластику. В цілому даний матеріал обходиться трохи дешевше металу, але в той же час він менш надійний. По-перше пластикові корпуси досить чутливі до подряпин, а сильний удар може розколоти такий корпус (тоді як метал швидше погнеться). По-друге, різні сорти пластику мають різну стійкість до нагрівання; в грилях зазвичай застосовуються термостійки різновиди, проте вони все одно гірше переносять перегрівання, ніж сплави металів. З іншого боку, при звичайному повсякденному використанні ці недоліки не є критичними. Тому хоча пластик все ж зустрічається дещо рідше металу, однак і в таких корпусах в наш час випускається чимало грилів.
— Скло. Суцільноскляні корпуси були б занадто дорогими й крихкими, тому цей матеріал зазвичай поєднується з описаними вище металом або пластиком. Зустрічається переважно у
шашличницях: зі скла
...виготовляється захисний кожух навколо підставки із шампурами. Це дає змогу контролювати процес приготування, не знімаючи захист з пристрою. Головним недоліком скляних кожухів, у порівнянні з металевими, є крихкість — причому скло може тріснути й навіть розколотися не тільки від сильного удару, але й від перепаду температур (наприклад, під час миття неостиглого кожуха холодною водою). Крім шашличниць, скло може використовуватися і в інших різновидах грилів, однак у таких випадках цей матеріал зазвичай відіграє лише роль декоративного покриття для металевого чи пластикового корпусу.
— Дерево. Дерево надає пристрою приємного і оригінального зовнішнього вигляду, однак з практичної точки зору подібні корпуси не такі зручні, як металеві чи навіть пластикові. Річ у тім, що дерево погано переносить високі температури (може обвуглитися і навіть загорітися), і в таких пристроях потрібно приділяти підвищену увагу якості термоізоляції. Як наслідок, цей матеріал зустрічається вкрай рідко — причому переважно в дизайнерських моделях, створених у розрахунку на незвичайний зовнішній вигляд.
