Порівняння Transcend Premium 400x microSD UHS-I 16 ГБ vs Transcend microSDHC Class 10 16 ГБ

Версія шини UHS, підтримувана картою пам'яті.

UHS — технологія обміну даними, застосовувана в картах SD/microSD стандартів (micro)SD HC і (micro)SD XC. Вона дозволяє значно збільшити швидкість обміну даними в порівнянні з попередніми стандартами; водночас носії з підтримкою цієї технології цілком сумісні і з обладнанням, що не мають UHS – хіба що швидкості в таких випадках будуть обмежені можливостями картрідера, а не самої карти.

Що стосується версій, то їх назви складаються з двох частин: покоління UHS (I або II) і клас (1 або 3) — наприклад, UHS-I Class 1. Власне, це сама скромна версія UHS, що зустрічається в сучасних картах пам'яті; крім неї, популярністю користуються UHS-I Class 3 і UHS-II Class 3. Від покоління UHS залежить максимальна швидкість обміну даними (зазвичай мова йде про режим читання) — вона становить 104 МБ/с для версії I і 312 МБ/с для версії 2. «Class», зі свого боку, визначає найменшу (гарантований) швидкість запису: вона становить не менше 10 МБ/с для Class 1 і не менше 30 МБ/с для Class 3. Різні версії UHS цілком сумісні між собою, хіба що швидкість роботи в таких випадках буде обмежуватися більш повільним стандартом.

Зазначимо, що для UHS-карт в інших пунктах можуть вказуватися і більш прогресивні характеристики — наприклад, клас відеозапису (див. нижче) V90 для карти UHS-II Class 3. Тут немає ніяких протиріч: швидк...ість до 90 МБ/с, що забезпечується такою карткою в режимі запису, цілком задовольняє умові «не нижче 30 МБ/с, передбаченому для UHS Class 3.

Клас відеозапису, який підтримується карткою пам'яті.

Цей параметр вказується для карток SD/microSD та їх варіацій, а також CompactFlash (див. «Тип»). У першому випадку використовується позначення формату V*, у другому - VPG*, проте ідея і там, і там однакова: цифри, вказані замість зірочки - це найменша швидкість запису (МБ/с), яку гарантовано може забезпечити карта. Ця швидкість має ключове значення насамперед у відеозйомці, тому цей параметр і називають «Клас відеозапису»; чим він вищий — тим вища роздільна здатність та швидкість кадрів, на яких можна вести запис із використанням даної карти.

Мінімальний клас відеозапису, що зустрічається в сучасних картах сімейства SD/microSD - V6, він вже дає змогу працювати з HD і Full HD відео. Втім, для Full HD бажано мати карту хоча б рівня V10. А клас V30 дає змогу комфортно працювати з Ultra HD 4K. Випускаються й швидші карти — V60 і навіть V90, які вже підходять для роздільних здатностей 8K і вище.

У свою чергу, у картах CompactFlash можна зустріти моделі класів VPG20, VPG65 та VPG130

Зазначимо, що клас відеозапису цілком може виявитися вищим від загального класу швидкості та/або класу UHS (див. вище). Однак жодних суперечностей тут немає. Вимоги до класу UHS передбачають...швидкість запису "не нижче, ніж..."; таким чином, наприклад, стандарту UHS Class 3 (не нижче 30 МБ/с) будуть відповідати всі карти з класом відеозапису V30 і вище. А загальний клас швидкості визначає можливості картки при роботі з обладнанням без підтримки UHS (а у відеозаписі таке обладнання практично не застосовується).

Коефіцієнт, який описує максимальну швидкість картки в режимі читання. За одиницю у разі береться 150 КБ/с; таким чином, наприклад, значення швидкості 533х відповідає 150 * 533=79950 КБ / с, тобто близько 80 МБ / с.

У цілому нині даний параметр є досить специфічним, практично простіше орієнтуватися прямо заявлену швидкість читання (див. нижче). Однак іноді вона не вказується - у таких випадках насамперед і буде корисним значення швидкості.

Максимальна швидкість читання даних з карти пам'яті.

Будь-яка сучасна карта пам'яті забезпечує достатню швидкість читання для нескладних побутових задач — на зразок копіювання фотографій з камери на ноутбук. Тому звертати увагу на цей параметр має сенс в основному в тих ситуаціях, якщо карта купується для професійного застосування, або якщо висока швидкість роботи для вас критичні — приміром, якщо копіювати фото з камери часто доводиться в поспіху. При цьому варто враховувати два моменти. По-перше, відповідні швидкості повинен підтримувати і кардридер, де використовується карта. По-друге, в даному пункті вказується теоретичний максимум — в ідеальних умовах; реальна швидкість читання може бути і меншою (якщо мова йде про карти з UHS — цю швидкість можна оцінити по класу UHS, про нього див. вище). Тим не менш, за цим показником цілком можна порівнювати різні моделі карт: відмінності в теоретичній швидкості зазвичай цілком відповідають різниці у фактичній швидкодії.

Наявність власного картрідера в комплекті поставки карти.

Подібний кардридер зазвичай являє собою мініатюрний пристрій для читання карти пам'яті, що підключається до комп'ютера через порт USB. При установці в такий пристрій карта фактично перетворюється на флешку і може використовуватися навіть на тих комп'ютерах, де немає картрідерів — достатньо наявності вільного USB-роз'єму.