Порівняння Canon EOS 750D kit 18-55 vs Canon EOS 600D Kit 18-55

Результат, показаний фотоапаратом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування камер. За результатами тестів камера отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Загальна кількість окремих світлочутливих точок (пікселів) передбачена в матриці камери. Позначається у мегапікселях – мільйонах пікселів.

Повне кількість МП, зазвичай, більше кількості мегапікселів, у тому числі безпосередньо будується кадр (докладніше див. «Ефективне кількість МП»). Це з присутністю на матриці службових областей. В цілому ж цей параметр є довідковим, ніж практично значущим: більша повна кількість МП при тому ж розмірі та ефективному дозволі означає трохи менший розмір кожного пікселя, і, відповідно, підвищену ймовірність виникнення шумів (особливо на високих значеннях ISO).

Кількість пікселів (мегапікселів) матриці, які безпосередньо беруть участь у побудові зображення, по суті — кількість точок, з яких будується зняте зображення. Деякі виробники, крім даного параметра, вказують повну кількість МП, з урахуванням службових областей матриці. Однак основним показником вважається саме ефективна кількість МП — саме вона безпосередньо впливає на максимальну роздільну здатність зображення (див. «Максимальний розмір знімка»).

Велика кількість мегапікселів забезпечує високу роздільну здатність фото, які знімаються, проте не є гарантією якісного зображення - багато залежить від розміру матриці, її світлочутливості (див. відповідні пункти глосарію), а також апаратних і програмних інструментів обробки зображення, застосованих в камері. Варто враховувати, що для матриць невеликого розміру висока роздільна здатність іноді може бути швидше злом, ніж благом - такі сенсори дуже схильні до шумів на зображенні.

Максимальний розмір фотографії, що знімаються камерою в звичайному (не панорамному режимі. По суті, в даному пункті вказується найбільше роздільна здатність фотозйомки — в пікселях по вертикалі і горизонталі, наприклад, 3000х4000. Цей показник безпосередньо залежить від роздільної здатності матриці: кількість точок на знімку не може бути більше ефективного числа мегапікселів (див. вище). Наприклад, для тих же 3000х4000 матриця повинна мати ефективне роздільна здатність не менше 3000*4000 = 12 млн пікселів, тобто 12 МП.

Теоретично чим більше розмір фото — тим детальніше зображення, тим більше подробиць можна передати на ньому. Водночас загальна якість знімка (у тому числі видимість дрібних деталей) залежить не лише від роздільної здатності, але і від ряду інших технічних і програмних факторів; докладніше див. «Ефективне число МП».

Діапазон світлочутливості матриці цифрової камери. У цифровій фотографії світлочутливість виражається в тих же одиницях ISO, що і в плівковою; однак, на відміну від плівки, світлочутливість матриці цифрової камери можна змінювати, що дає розширені можливості налаштування параметрів зйомки. Висока максимальна світлочутливість важлива в тому випадку, якщо разом з камерою доводиться використовувати об'єктив зі слабкою світлосилою (див. Світлосила), а також під час зйомки слабоосвещенних сцен і бистродвіжущихся об'єктив; в останньому випадку висока ISO дозволяє використовувати невеликі значення витримки, що зводить розмиття зображення до мінімуму. Варто, однак, враховувати, що з підвищенням значення застосовуваного ISO зростає і рівень шумів на отриманих зображеннях.

Кількість сюжетних програм, передбачених у конструкції камери.

Сюжетні програми - це заздалегідь встановлені настройки для деяких найбільш поширених варіантів сцен, що знімаються - наприклад, "Портрет", "Пейзаж", "Спортивні змагання", "Захід сонця" і т.п. Крім таких налаштувань, до цього списку можуть включатися спеціальні ефекти та творчі інструменти (наприклад, «заміна кольору» або «риб'яче око»), а також режими експозиції (див. нижче). Наявність сюжетних програм особливо корисна для початківців та непрофесійних фотографів, оскільки позбавляє необхідності возитися з кожним налаштуванням окремо — достатньо вибрати найбільш підходящу програму, і всі необхідні налаштування будуть виставлені автоматично. Чим більше сюжетних програм передбачає конструкція фотоапарата — тим ширші його можливості автоматичного налаштування.

Найбільша кількість кадрів, яку фотокамера здатна відзняти «за один захід» під час серійної зйомки у форматі JPEG.

Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що з серійної зйомці фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і потім, після закінчення серії, їх можна переписати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений обсяг, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. У той же час відзначимо, що цей показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливу роздільну здатність (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших дозволах обсяг кожного знімка знижується, і кількість кадрів у серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.

JPEG, найпопулярніший формат сучасних цифрових фотографій, займає менший обсяг і потребує менших потужностей для обробки, ніж RAW (див. «Запис у форматі RAW»). Тому в серії JPEG зазвичай фотографу доступно більше кадрів. Втім, у деяких моделях, що мають два окремі буфери (для RAW і JPEG), може бути і навпаки.

Формати файлів, в яких камера може записувати відео. З урахуванням того, що відзнятий відеоматеріал розрахований на перегляд на зовнішньому екрані, варто переконатися, що програє пристрій (DVD-плеєр, медіацентр і т. ін.) здатне працювати з відповідними форматами. Водночас багато моделей камер самі можуть грати роль плеєра, підключаючись до телевізора аудіо/відеовиходу або HDMI (див. відповідні пункти глосарію). А якщо відеоматеріали належить переглядати на комп'ютері, на цей пункт взагалі не варто звертати особливої уваги: проблеми з несумісністю форматів в таких випадках виникають рідко, а вирішуються, зазвичай, встановленням відповідного кодека.

Можливість ручного фокусування фотоапарата в процесі відеозйомки.

Ця функція, зазвичай, зустрічається в камерах, які підтримують ручне фокусування у режимі фото (див. «Ручне фокусування»); однак далеко не всі подібні моделі здатні фокусуватися вручну при відеозйомці, тому дана можливість і виділена окремо. Як і у випадку фотозйомки, ручне фокусування дозволяє користувачу самостійно обирати об'єкт, по якому наводиться різкість, не сподіваючись на автоматику (яка досить часто працює не так, як хотілося б). Це може стати в нагоді не тільки для забезпечення загальної якості матеріалу, але і для використання оригінальних творчих прийомів.