Порівняння Canon EOS 750D kit 18-55 vs Nikon D5300 kit 18-55

Результат, показаний фотоапаратом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування камер. За результатами тестів камера отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Загальна кількість окремих світлочутливих точок (пікселів) передбачена в матриці камери. Позначається у мегапікселях – мільйонах пікселів.

Повне кількість МП, зазвичай, більше кількості мегапікселів, у тому числі безпосередньо будується кадр (докладніше див. «Ефективне кількість МП»). Це з присутністю на матриці службових областей. В цілому ж цей параметр є довідковим, ніж практично значущим: більша повна кількість МП при тому ж розмірі та ефективному дозволі означає трохи менший розмір кожного пікселя, і, відповідно, підвищену ймовірність виникнення шумів (особливо на високих значеннях ISO).

Відсутність фільтра AA в конструкції камери.

AA-фільтр відповідає за «антиаліасінг» — усунення ефекту муару. Такий ефект може виникнути під час зйомки об'єктів з великою кількістю тонких горизонтальних або близьких до горизонтальних ліній (наприклад, цегляної стіни на великій відстані, або костюма з певного виду тканини). Він призводить до появи на знімку характерного візерунка, який, зазвичай, недоречний; для усунення цього явища і передбачається АА-фільтр. Водночас вважається, що ця функція знижує загальну різкість зображення; тому в деяких камерах вона може бути відсутнім. В основному це професійні моделі: відсутність АА-фільтра дає фотографу додаткові можливості, однак висуває підвищені вимоги до навичок зйомки.

Тип байонета — кріплення для змінної оптики — передбаченого в дзеркальній або MILC-камері (див. «Тип фотокамери»). Байонети мають різні розміри, і в характеристиках змінних об'єктивів зазвичай вказується, на яке кріплення він розрахований. Найчастіше байонети різних типів не сумісні між собою, але бувають винятки (іноді напряму, іноді — із застосуванням адаптерів).

Також зазначимо, що один бренд може використовувати різні кріплення для різних класів камер — і навпаки, один байонет може застосовуватися кількома виробниками. Так, Canon випускає камери з байонетами EF-M, EF-S, EF і Canon RF. У Leica це Leica M, Leica SL, Leica TL. Nikon у своєму арсеналі має Nikon 1, Nikon F, Nikon Z. Pentax — Pentax 645, Pentax K, Pentax Q. Samsung пропонує кріплення форматів NX і NX-M. В камерах Sony зустрічаються Sony A і Sony E, у Fuji — Fujifilm G і Fujifilm X....А як приклад байонета, що використовується різними брендами, можна навести Micro 4/3, широко поширений в камерах Olympus і Panasonic.

Кількість сюжетних програм, передбачених у конструкції камери.

Сюжетні програми - це заздалегідь встановлені настройки для деяких найбільш поширених варіантів сцен, що знімаються - наприклад, "Портрет", "Пейзаж", "Спортивні змагання", "Захід сонця" і т.п. Крім таких налаштувань, до цього списку можуть включатися спеціальні ефекти та творчі інструменти (наприклад, «заміна кольору» або «риб'яче око»), а також режими експозиції (див. нижче). Наявність сюжетних програм особливо корисна для початківців та непрофесійних фотографів, оскільки позбавляє необхідності возитися з кожним налаштуванням окремо — достатньо вибрати найбільш підходящу програму, і всі необхідні налаштування будуть виставлені автоматично. Чим більше сюжетних програм передбачає конструкція фотоапарата — тим ширші його можливості автоматичного налаштування.

Найбільша кількість кадрів, яку фотокамера здатна відзняти «за один захід» під час серійної зйомки у форматі JPEG.

Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що з серійної зйомці фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і потім, після закінчення серії, їх можна переписати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений обсяг, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. У той же час відзначимо, що цей показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливу роздільну здатність (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших дозволах обсяг кожного знімка знижується, і кількість кадрів у серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.

JPEG, найпопулярніший формат сучасних цифрових фотографій, займає менший обсяг і потребує менших потужностей для обробки, ніж RAW (див. «Запис у форматі RAW»). Тому в серії JPEG зазвичай фотографу доступно більше кадрів. Втім, у деяких моделях, що мають два окремі буфери (для RAW і JPEG), може бути і навпаки.

Найбільша кількість кадрів, яке фотокамера здатна відзняти «за один захід» при серійної зйомки у форматі RAW (див. «Запис у RAW-форматі).

Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що при серійної зйомки фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і лише потім, після закінчення серії, їх можна записати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений об'єм, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. Водночас відзначимо, що даний показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливому роздільній здатності (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших роздільних здатностях об'єм кожного знімка знижується, і кількість кадрів в серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.

Знімки у форматі RAW займають більше об'єму і вимагають більшої потужності для обробки, ніж «готові» JPEG. Тому кількість кадрів в серії даного формату зазвичай нижче, ніж у JPEG. Втім, бувають і винятки — зазвичай це камери, які мають два окремих буфера (для RAW і JPEG).

Найбільша кількість кадрів, яку фотокамера здатна відзняти «за один захід» при серійній зйомці в режимі, коли той самий кадр одночасно зберігається і у форматі JPEG, і в RAW (див. «Запис у RAW-форматі»).

Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що з серійної зйомці фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і потім, після закінчення серії, їх можна переписати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений обсяг, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. У той же час відзначимо, що цей показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливу роздільну здатність (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших дозволах обсяг кожного знімка знижується, і кількість кадрів у серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.

Одночасна зйомка JPEG і RAW вимагає великої кількості ресурсів, а самі матеріали займають багато місця. Тому сама по собі можливість такої зйомки доступна в основному в камерах преміум-класу, а кількість кадрів у серії JPEG RAW зазвичай менша (у кращому випадку така сама), ніж у якомусь із цих форматів окремо.

Підтримка камерою функції HDR.

HDR розшифровується як «розширений динамічний діапазон». Основне застосування даної технології — зйомка сцен зі значними перепадами освітленості, коли в кадрі є і дуже яскраві, і дуже темні ділянки. Особливості сучасної цифрової фотографії такі, що в звичайному режимі зйомки можна коректно обробити лише досить вузький діапазон яскравості; в результаті при великій різниці в освітленості на знімку виявляються або занадто затемнені, або пересвічені фрагменти. HDR дозволяє уникнути цього явища: в цьому режимі камера робить кілька знімків з різними налаштуваннями експозиції, а потім склеює їх в один з таким розрахунком, щоб знизити яскравість на освітлених місцях і підвищити на затемнених. Це дозволяє знімати, наприклад, пейзажі, на тлі яскравого вечірнього неба, інтер'єри слабо освітлених будівель з яскравими вікнами і т. ін. Крім цього, HDR може використовуватися також як художній прийом — для додання знімку незвичайної колірної гами.

Зазначимо, що цього ефекту можна досягти також за допомогою постобробки в графічному редакторі; однак скористатися камерою буває значно зручніше.