Порівняння Sony ZS-PS50 vs LG SB-36

Радіодіапазони, що приймаються тюнером музичного центру. На сьогоднішній день найчастіше зустрічається підтримка таких діапазонів:

— FM. Частина ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні, внаслідок чого FM підтримується в абсолютній більшості аудіосистем. Недоліком даного варіанта є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від передавача — тому FM-трансляції можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.

— AM (від англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Зазвичай під цим терміном розуміється мовлення на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів. Дальність прийому AM-станцій може обчислюватися сотнями кілометрів, однак якість звуку при цьому нижче, ніж на FM, тому в даному форматі віщають в основному «розмовні» і новинні радіостанції.

— УКВ. У цьому разі мається на увазі піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з ро...звитком FM. Технічно УКХ схоже з FM (див. вище), основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в УКХ сигналів RDS (див. RDS).

— DAB+. DAB — це абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «цифрове радіомовлення»; а «+» означає вдосконалену версію цього стандарту. Формально DAB+ — це не тільки діапазон, але і формат передачі сигналу: на відміну від всіх описаних вище варіантів, він, як випливає з назви, цифровий. Це дає низку переваг над традиційними передавачами — зокрема, велику дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а зникає цілком. Останнє, щоправда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанта є хіба що його слабка поширеність (поки що) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, однак на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону. Зазначимо, що тюнери DAB+ здатні приймати радіопередачі оригінального стандарту DAB, але не навпаки.

Кількість радіостанцій, яку можна занести на згадку тюнера.

Сама собою пам'ять помітно спрощує роботу з тюнером. Замість того, щоб щоразу вручну шукати улюблені станції, достатньо «запам'ятати» їх і надалі просто вибирати хвилю зі списку в пам'яті приймача. Кількість комірок пам'яті в сучасних аудіосистемах може досягати кількох десятків; це буде особливо корисним жителям мегаполісів, де в ефірі багато станцій, а також тим, кому доводиться часто подорожувати та перебудовувати приймач на місцеві частоти.

Загальна потужність звуку забезпечується аудіосистемою на максимальній гучності, іншими словами — сумарна потужність усіх динаміків, штатно передбачені пристрої (включаючи сабвуфер).

Чим вище потужність, тим голосніше буде звучати система і тим більшу площу вона зможе перекрити. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, габарити, вагу і енергоспоживання пристрою. Крім того, при оцінці і порівнянні з даним показником варто враховувати деякі нюанси. По-перше, деякі виробники йдуть на хитрість і приводять в характеристиках не середню, а пікову потужність звуку; такі цифри можуть бути дуже вражаючими, але до реальної гучності вони мають досить слабке відношення. Так що якщо вам здається, що заявлена потужність занадто висока — не завадить дізнатися, що саме мається на увазі в даному випадку. По-друге, при порівнянні варто враховувати наявність сабвуфера — він грає допоміжну роль, однак на нього може припадати більше половини від сумарної потужності системи. Через це при рівній загальній потужності пристрій з сабвуфером може виявитися тихіше моделі без сабвуфера: наприклад, система 2.0 на 40 Вт буде мати по 20 Вт на основний канал, тоді як у моделі 2.1 на 40 Вт на сабвуфер може припадати 20 Вт, і всього за 10 Вт — на основні динаміки.

Кількість окремих діапазонів частот (смуг), на яке звук розділяється при відтворенні через акустику аудіосистеми. Для кожної такої смуги передбачається окремий динамік, а іноді — кілька.

Найбільш простий варіант передбачає 1 смугу; він досить популярний в сучасних аудіосистемах, оскільки вимагає мінімальної кількості динаміків, а якість звуку може бути досить непоганим. Більш прогресивні варіанти передбачають 2-3 смуги (низькі і високі частоти, або НЧ, ВЧ і середні), а у висококласних моделях кількість смуг може досягати п'яти. Відзначимо, що, крім цілих, випускаються моделі з дробовим кількістю смуг — наприклад, 2.5 або 3.5. Така маркування говорить про наявність в конструкції динаміка, відповідає відразу за дві смуги: наприклад, модель 2.5 має окремі динаміки для НЧ і ВЧ плюс комбінований НЧ+ВЧ (за конструкцією аналогічний НЧ, але навантажений ще й середніми частотами).

У будь-якому разі кількість смуг, зазвичай, свідчить про високий клас акустики: чим більше окремих діапазонів частот — тим вже спеціалізація кожного динаміка, тим точніше він здатний відтворювати свою частину сигналу і тим складніше влаштована система.

Терміном «імпеданс» позначають опір акустичної системи змінному струму. Зазначимо, що у разі аудіосистем цей параметр відіграє другорядну роль: він важливий для підбору акустики під підсилювач, а тут обидва компоненти здебільшого оптимально підібрані виробником один під одного. Тому на практиці інформація про імпедансі може стати в нагоді хіба що при пошуку колонок на заміну комплектним: вкрай бажано, щоб нова акустика мала той самий імпеданс, що і штатна.

Загальний діапазон частот, відтворений акустикою аудіосистеми. Вимірюється від нижнього порога самої низькочастотної колонки до верхнього — найбільш високочастотної: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повніше буде відтворений звук, тим менше низьких і високих частот буде втрачено через недостатніх можливостей акустики. З іншого боку, не варто забувати, що фактична якість звуку залежить і від ряду інших параметрів — насамперед амплітудно-частотної характеристики. Крім того, чутні людиною частоти знаходяться в проміжку від 16 Гц до 22 кГц; відхилення від цих значень досить малі, а з віком верхня межа ще й знижується. Тому з практичної точки зору не має сенсу передбачати занадто широкий частотний діапазон; а вражаючі показники кшталт 10 – 50000 Гц, що зустрічаються в моделях топового класу, зазвичай, є своєрідним «побічним ефектом» високоякісних динаміків (і одночасно — маркетинговим ходом), ніж реально значущим моментом.

Наявність функції еквалайзера в аудіосистемі.

Еквалайзер дозволяє змінювати тембр звуку, регулюючи гучність по окремих смугах частот. Найпростіший варіант такої регулювання передбачає 2 смуги (високі і низькі частоти), однак найчастіше смуг більше. У будь-якому разі еквалайзер може стати в нагоді як для тонкого налаштування звуку під власні уподобання, так і для компенсації недоліків зовнішньої або штатної акустики, підключених навушників і т. ін. — наприклад, якщо динаміки «провалюють» визначені смуги частот. Крім того, у багатьох аудіосистемах є набір попередніх налаштувань еквалайзера (пресетів), зазвичай розрахованих на різні стилі музики — «Класика», «Рок», «Поп» і т. ін. Може також передбачатися можливість створення і редагування власних пресетів.

Функція, що забезпечує посилення низьких частот — для потужного і насиченого баса. Часто реалізується у вигляді єдиної кнопки, за допомогою якої можна фактично «включати і вимикати бас». Це зручніше, ніж налаштовувати низькі частоти за еквалайзеру; крім того, для посилення баса можуть застосовуватися різні спеціальні технології.

— Всеспрямоване звучання. Згідно з назвою, аудіосистеми з цією особливістю рівномірно випромінюють звук на всі боки, охоплюючи простір в 360°. Таким чином, пристрій можна встановити в центрі приміщення і рівномірно «наповнити» його звуком, який буде чітко сприйматися в будь-якій точці. З іншого боку, всенаправлена система зазвичай звучить у форматі 1.0 (моно); в конструкції можуть передбачатися різні хитрощі для забезпечення об'ємного звучання, але такі все одно здебільшого не дотягують до повноцінного стерео.

— Голосовий асистент. Підтримка аудіосистемою голосового асистента. Найбільшою популярністю в наш час користуються такі асистенти:

• Google Assistant
• Apple Siri
• Amazon Alexa
• Аліса

Однак можливе застосування і інших рішень. У будь-якому разі варто зазначити, що мова йде не про функції самої аудіосистеми, а про сумісність зі смартфонами, планшетами та іншими гаджетами, в яких передбачені власні голосові помічники. Таким чином, для використання голосового помічника доведеться підключити аудіосистему до зовнішнього пристрою. З іншого боку, можливості таких помічників зазвичай більш широкі, ніж у вбудованих систем голосового управління (див. нижче); нерідко підтримуються прогресивні функ...ції на зразок розпізнавання природної мови зі складними запитами («Увімкни останній альбом групи ..., який я слухав»), озвучування прогнозу погоди, результатів спортивних змагань тощо. Зрозуміло, конкретний набір підтримуваних команд і мов може бути різним — залежно від голосового асистента і його версії.

— Голосове управління. Функція, яка є фактично обов'язково для розумних колонок (див. «Призначення») і майже не зустрічається у інших типах аудіосистем. Як випливає з назви, таке управління дає змогу управляти пристроєм за допомогою голосових команд. Від голосового помічника (див. відповідний пункт) воно відрізняється тим, що в даному разі мова йде про найпростіші команди, пов'язані з основним функціоналом аудіосистеми — наприклад, «Стоп», «Продовжувати», «Наступний трек» тощо. Варто мати на увазі, що голосове управління майже гарантовано підтримує англійську мову, а от можливість розпізнавати інші мови варто уточнювати окремо.

— Управління зі смартфона. Можливість управління аудіосистемою зі смартфона, планшета або іншого гаджета з встановленим на нього спеціальним додатком. Зазвичай, з'єднання при цьому здійснюється через Wi-Fi (див. «Інтерфейси»). Зручність даної функції полягає не тільки в тому, що управляти системою можна на відстані — додаток нерідко виявляється більш зручним і дає більше можливостей, ніж елементи управління на самій магнітолі.

— Підтримка Multiroom. Підтримка пристроєм технології Multiroom. Дана технологія дає можливість створити в будинку єдину бездротову мережу з кількох колонок, розташованих в різних кімнатах, і одночасно відтворювати музику у всіх цих кімнатах. Конкретні особливості таких мереж у різних моделях можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, одні пристрої використовують з'єднання по Bluetooth, інші — по Wi-Fi (безпосередньо або через локальну мережу). В одних варіантах управляюча колонка транслює звук на всі інші, і по всьому будинку грає одна і та сама музика, в інших — колонки є «рівноправними», і в різних кімнатах можна одночасно включати різні треки. Деякі аудіосистеми потребують зовнішнього джерела звуку (смартфона, планшета тощо), інші самі здатні грати роль програвача, зокрема для потокових Інтернет-сервісів.

– Синхронізація колонок. Модель підтримує можливість синхронізації роботи кількох колонок, підключених до одного джерела сигналу. Таке рішення дає змогу реалізувати дійсно стереозвучання, покращити якість та потужність відтворення звуку, а також розширити стереофонічну панораму. Єдине, що обидві колонки повинні підтримувати відповідний тип підключення. Для різних брендів можуть бути свої технології об'єднання колонок (JBL Connect, JBL PartyBoost, Sony Party Chain), а може бути універсальна TWS.

— Караоке. Популярна розвага, що дає змогу користувачам співати свої улюблені пісні під фонограму-«мінусовку» (музичний супровід з вирізаним оригінальним вокалом) — таким чином, щоб вокал, накладений на мінусовку, відтворювався через акустику аудіосистеми. Дана функція припускає наявність як мінімум одного входу під мікрофон.

— Караоке Mix. Розширена версія караоке (див. вище), яка передбачає різні додаткові можливості — наприклад, оцінку майстерності виконання в балах, змагання по співу тощо. Зазвичай, дає змогу підключати вже два мікрофони.

— Інтернет радіо. Можливість прослуховування Інтернет-радіостанцій на аудіосистемі. Загалом таке мовлення аналогічне звичайному, однак воно здійснюється не через радіоефір, а через Всесвітню мережу, що забезпечує деякі додаткові можливості. Так, Інтернет-мовлення не має обмежень за дальністю і діапазонам, дає можливість слухати програми з будь-якої країни і будь-якою мовою; а список мовників надзвичайно широкий, серед них є як традиційні радіостанції, що дублюють свої передачі в Інтернет, так і специфічні, суто мережеві проєкти. Наявність даної функції передбачає підтримку як мінімум одного мережевого інтерфейсу — Wi-Fi або LAN (див. «Інтерфейси»).

— Запис на USB-накопичувач. Можливість роботи системи в режимі запису на зовнішній USB-пристрій — наприклад, флешку. Таким чином можна записувати улюблені радіопрограми зі звичайного тюнера або Інтернет-станції (див. вище), копіювати музику з оптичних дисків тощо; конкретні можливості запису на USB залежать від моделі аудіосистеми.

— Годинник. Звичайний годинник — пристрій для відображення часу, найчастіше у вигляді цифр на дисплеї. Іноді саме такі годинники виявляються найбільш зручними. Крім того, дана функція необхідна для деяких інших можливостей — перш за все будильника (див. нижче).

— Будильник. Класичний будильник, який подає сигнал в заданий час. Може стати в нагоді не тільки для побудки, але і в інших ситуаціях, коли потрібно попередити користувача про настання певного часу. Особливістю даної функції в аудіосистемах є те, що в якості сигналу може використовуватися вмикання певної радіостанції або музичної композиції.

— Таймер вимикання. Функція, що дає змогу аудіосистемі автоматично вимикатися через певний час, заданий користувачем. Завдяки таймеру можна, наприклад, увімкнути розслаблюючу музику для засипання і спокійно заснути — аудіосистема вимкнеться самостійно.

— Зарядка при підключенні. Можливість використання аудіосистеми для зарядки підключених до неї пристроїв — кишенькових плеєрів, мобільних телефонів тощо. Для цього, зазвичай, використовується порт USB; при цьому деякі моделі здатні програвати музику з гаджета прямо в процесі зарядки.

— Бездротова зарядка гаджетів. Можливість колонки працювати в режимі Power Bank без використання кабелю. Зарядка гаджета здійснюється бездротовим способом, для цього необхідно покласти пристрій на область для зарядки.

— Нічна лампа. Наявність в аудіосистемі власного вбудованого світильника невисокої потужності, що дає змогу застосовувати її в ролі нічної лампи. Нічник буває корисний як маленьким дітям, так і дорослим, яким некомфортно засипати в повній темряві; крім того, він може знадобитися в ситуаціях, коли доводиться вставати посеред ночі або рано-вранці, до сходу сонця — як мінімум зі світлом від нічника простіше дістатися до основного вимикача.