Батути: характеристики, типи, види

— Каркасний. Класична конструкція: в основі такого батута лежить міцна тканина, натягнута на пружинний каркас. Батути даного типу прості за конструкцією, порівняно недорогі, можуть розбиратися до дуже компактного стану. Вони підходять як для дітей, так і для дорослих. З іншого боку, згадана простота конструкції обмежує можливості для ігор і специфічних тренувань, доступні на такому пристосуванні.

— В рівень землі. Батути, розраховані на установку прямо на землю, а в деяких моделях — навіть на вкопування в неї. Подібні батути є більш безпечними і надійними, ніж класичні моделі на ніжках — власне, ніжки в конструкції якраз відсутні, а значить, немає ризику того, що одна з них подломится в невідповідний момент. З іншого боку, під таким виробом повинно бути поглиблення певного розміру (розмір вказується виробником в детальних характеристиках) — а значить, при установці, швидше за все, доведеться копати землю.

— Надувний. Надувний Батут у вигляді оболонки; при цьому в більшості моделей тиск підтримується постійно працюють компресором. Поверхня такої оболонки поступається по пружності тканини каркасного батута, не дозволяє здійснювати високі стрибки і гірше переносить високі навантаження. З іншого боку, надувному виробу можна надати складну форму — наприклад, зробити його у вигляді казкового замку або цілого ігрового комплексу «будиночками», гірками, лабіринтами і т. ін. Внаслідок усього цього надувними робляться в основному батути для дітей, призначені для розваги.

— Для фітнесу. Батути, призначені насамперед для джампінг-фітнесу — кардіотренувань з використанням пружної поверхні. Мають невеликий діаметр (найчастіше до 1,5 м), призначені для однієї людини і нерідко оснащуються ручкою для підтримки (див. «Комплектація»). Зазначимо, що подібні моделі слабо підходять для повітряної акробатики, вони розраховані в основному на невисокі стрибки і біг на місці.

Форма поверхні батута.

— Круглий. Традиційна форма, до цих пір вважається одним з найбільш оптимальних і зручних варіантів для каркасних і фітнес-батутів (див. «Тип»). Так, коло має найменшу довжину каркаса при тій же площі (що знижує вартість виробу); а стрибає в центрі людина знаходиться на однаковій відстані від будь-якої точки на краю, що сприяє безпеці.

— Овальний. Модифікація описаних вище круглих батутів, має дещо витягнуту в сторони форму. Така форма дозволяє із зручністю розміститися на батуті двох, а то і більшій кількості людей; овальні вироби найчастіше є багатомісними і мають відповідну максимальне навантаження (див. нижче).

— Прямокутний. Прямокутна форма з технічних причин вважається слабо підходящої для батутів каркасного типу (див. вище). Тому переважна більшість таких моделей належать до надувним, причому в даному випадку йдеться виключно про форму підстави — надбудова над цією підставою може бути вельми хитромудрою.

— Квадратний. Квадратні батути повністю аналогічні описаним вище прямокутним, за винятком власне форми підстави: воно має однаковий (або майже однаковий) розмір в довжину і ширину.

— Шестикутний. Варіант, загалом аналогічний описаному вище круглого. При цьому багатокутна конструкція простіше і дешевше в порівнянні з круглою, до того ж таку основу легш...е зробити розбирається, для спрощення транспортування та зберігання. З іншого боку, багатокутна основа дещо поступається круглої щодо надійності (при тому ж матеріалі і товщині каркаса), що ускладнює створення великих батутів з високою допустимої навантаженням. Через це даний варіант зустрічається переважно серед моделей для фітнесу (див. «Тип»).

— Восьмикутний. Ще один варіант багатокутного каркаса, багато в чому схожий з шестикутним (див. вище), однак більш міцний і надійний, а тому застосовується в основному в досить великих каркасних батутах.

Тип захисної сітки, передбачений в конструкції батута.

Про самих сітках докладніше див. «Комплектація», а їх типи можуть бути такими:

— Зовнішня. Сітка, натягнута на опори з зовнішньої сторони. Така конструкція залишає відкритою максимально можливу площу батута, однак вимагає обережності, щоб стрибун не вдарився об стійку або не наступив на накидку, що прикриває пружини. Тому цей варіант рекомендується насамперед для дорослих, більш-менш досвідчених користувачів.

— Внутрішня. Сітка, натягнута на опори з внутрішньої сторони. При тих же габаритах батута вона залишає менше вільного простору, ніж зовнішня. Водночас опори сітки і пружини самого батута залишаються за огорожею, і ризик неприємного зіткнення з ними виходить мінімальним. Тому для дітей, особливо маленьких, рекомендуються саме внутрішні сітки.

Найбільше навантаження, на яке розрахований батут, іншими словами — загальна вага людей, яку він здатний без наслідків перенести. Цей параметр є одним з головних під час вибору батута. Перевищувати максимальне навантаження ні в якому разі не можна, це загрожує поломками устаткування і серйозними травмами спортсменів (причому така неприємність може статися вже після впливу нештатного навантаження, під цілком допустимою вагою). Відповідно, під час вибору варто чітко визначитися з найбільшим навантаженням, якого може зазнати виріб.

Високі значення максимального навантаження особливо важливі за умови установлення в батутних центрах, спортивних залах та інших місцях громадського користування, де коло потенційних спортсменів необмежене, і серед них можуть виявитися люди досить великої статури.

Статичний тестовий вага батута — вага вантажу, який може безпечно витримати виріб, якщо цей вантаж акуратно, без струсів, покласти на полотно; іншими словами — абсолютний максимум навантаження, допустимий для даної моделі.

Тестовий вага зазвичай в рази більше максимального навантаження (див. вище). Це пов'язано з тим, що під час стрибків сила впливу виявляється набагато вище, ніж безпосередньо вага стрибаючого: адже людина падає на полотно з висоти. Вважається, що тестовий вага повинен бути не менш ніж у 4 рази більше максимального навантаження — тільки в цьому випадку можна говорити про безпечне використання батута. Але співвідношення може бути і більш значним, і чим воно вище, тим надійніше і міцніше конструкція: наприклад, батут з тестовим вагою 600 кг і допустимим навантаженням 120 кг буде більш міцним, ніж модель на 500 і 120 кг відповідно. Так що даний показник дозволяє порівнювати різні моделі по загальній якості.

Загальний розмір батута; при цьому висота може вимірюватися як по висоті робочої поверхні, без урахування захисної сітки й інших додаткових пристосувань, так і за загальними габаритами виробу в робочому положенні. Також зазначимо, що розмір робочої області на полотні зазвичай менше загальних розмірів в довжину і ширину — по краях є захист, що прикриває пружини, і стрибати на ній небажано.

Висота штатної захисної сітки батута (див. «Комплектація»). Ця висота зазвичай вимірюється від робочої поверхні, що дозволяє оцінити захисні властивості сітки. Чим вона вища — тим краще, а загалом бажано, щоб висота була не нижче передбачуваного зростання користувача (або хоча б ненабагато нижче).

Кількість пружин, передбачених у конструкції батута відповідного типу (див. вище).

Чим менше пружин — тим більший і товщий повинна бути кожна з них, щоб нормально переносити свою «порцію» навантаження. Правда, виробники зазвичай вибирають товщину і кількість з таким розрахунком, щоб досягти необхідних робочих характеристик. Тому з точки зору користувача між великою кількістю дрібних пружин і кількома великими немає ключовий різниці, і цей параметр, по суті, є чисто довідковим.

— Захисна сітка. Досить висока сітка, натягиваемая по периметру батута і покликана запобігти падіння за його край, що загрожує травмами. Зазначимо, що таке пристосування не є стовідсотковою гарантією і не позбавляє від необхідності дотримуватися обережності. Тим не менше, воно помітно знижує ймовірність попадання за борт»; а якщо виріб купується для дітей, наявність в комплекті сітки вкрай бажано. Втім, при необхідності батут можна використовувати і без неї.

— Ручка для підтримки. Ручка, за яку знаходиться на батуті людина може триматися в процесі стрибків. Ця функція досить популярна в моделях для фітнесу (див. «Тип»), вона полегшує виконання деяких специфічних вправ. Також ручка може стати у нагоді починаючим користувачам, що не мають навички стрибків на батуті — як додаткова страховка.

— Сходи. Невелика драбинка, полегшує підйом на робочу поверхню батута. Така поверхня може розташовуватися на висоті в кілька десятків сантиметрів, що може створити серйозні незручності деяким користувачам (наприклад, дітям). Зрозуміло, для зручності підйому можна скористатися імпровізованими пристосуваннями (наприклад, спорудити «сходинки» з пари ящиків різної висоти), але комплектна драбинка, зазвичай, зручніше, компактніше, а нерідко і безпечніше.

— Гірка. Класична похила гірка, з якої діти можуть сьезжать під час...ігор. Зустрічається виключно в надувних моделях (див. «Тип»), в інших різновидах батутів передбачати таку особливість не тільки технічно складно, але і загалом безглуздо. А деякі гірки робляться «водними» — вони можуть поливатися водою з вбудованих прямо в батут форсунок, що буває незамінне для ігор в спекотний літній день.

— Водний ефект. Можливість поливати батут водою. Така можливість передбачається тільки в надувних моделях (див. «Тип»). Такі вироби використовуються не стільки в якості батутів як таких, скільки як розважальні конструкції; вони мають стрибкову зону, але, крім неї, в конструкції зазвичай передбачається гірка, а також можуть застосовуватися інші пристосування — наприклад, водяна гармата для ігор, дрібний басейн-«жабник» і т. ін. За подачу води зазвичай відповідає спеціальна форсунка у верхній частині, що грає роль «душа» (у т. ч. і для граючих).. Водний ефект виконує дві функції: по-перше, він освіжає в спеку, по-друге, робить поверхню батута більш слизькою (це актуально для спуску з гірок.).

— Нагнітач повітря. Нагнітач повітря є вкрай важливим елементом оснащення для багатьох надувних батутів (див. «Тип»): за час роботи вони підтримують тиск в оболонці. При цьому зазначимо, що на відміну від багатьох надувних конструкцій, батути з нагнітачами не є герметичними: повітря постійно надходить від компресора і стравлюється через випускний отвір. Це забезпечує необхідну пружність і водночас захищає оболонку від різких перепадів тиску (перш за все при стрибках ), знижуючи ймовірність пошкодження: надлишки повітря просто вилітають назовні. Відсутність нагнітача в комплекті надувного батута, зазвичай, означає, що перед нами найпростіша модель для найменших дітей, часто взагалі не розрахована на стрибки.

— Ремкомплект.. Комплект для ремонту пошкоджень надувний оболонки в батуті відповідного типу (див. вище). Основним елементом такого комплекту є заплатки, які можуть бути самоклеючими або кріпитися за допомогою поставляється в комплекті складу. Також у набір можуть входити інші елементи. Однак у будь-якому разі використовувати для ремонту такий комплект зручніше і надійніше, ніж користуватися «нерідною»: штатний набір оптимально підходить під конкретну оболонку.

— Інструменти. Інструментами можу комплектуватись каркасні батути і моделі для фітнесу (див. «Тип»). Такі вироби зазвичай розуміються для зберігання і транспортування, а перед використанням їх необхідно зібрати. Для цього в комплекті і передбачаються інструменти — зазвичай, найпростіші, на зразок ключів на штатні розміри гайок, використовувані в конструкції. Незважаючи на простоту, такі пристосування оптимально підходять під цей виріб і можуть виявитися зручніше сторонніх інструментів; а якщо останні поблизу відсутні, ця особливість виявляється незамінною.

— Чохол. Чохол призначений для зберігання і транспортування батута. Захищає виріб від пилу, бруду, вологи та інших несприятливих впливів, а також від небажаних контактів з навколишніми предметами. Для цих цілей можна використовувати і сторонні футляри, в т. ч. саморобні, однак комплектний чохол, зазвичай, зручніше і надійніше.