Прибиральна техніка: характеристики, типи, види

Класичні прибиральні машини (не роботи) в наш час можуть належати до таких типів: підмітальні, підмітально-всмоктуючі, підлогомийні, а також пристрої для миття вікон («віконні пилососи»). Крім цього, випускаються спеціальні роботи для прибирання — для вікон, для прибирання басейну. Ось докладніший опис кожного з цих варіантів:

– Підмітальна. Машини, що працюють за принципом мітли: щітки, що рухаються, змітають сміття з підлоги, тротуару або іншої поверхні, збираючи його в спеціальний контейнер. Такі агрегати максимально прості, більшість із них взагалі мають механічний привод (див. нижче). А з простоти конструкції випливають такі переваги, як невелика вага, невисока вартість, надійність та легкість в обслуговуванні/ремонті. З іншого боку, за ефективністю прибирання така техніка поступається тим самим підмітально-всмоктуючим пристроям. Підкреслимо, більшість моделей з цієї категорії розраховані на великі відкриті простори, зокрема поза приміщень; для невеликих об'ємів прибирання і при великій кількості важкодоступних місць краще застосовувати побутову версію підмітальних машин (див. нижче)

– Підмітально-всмоктуюча. Машини, що поєднують під час роботи підмітання і всмоктування, іншими словами – працюють одночасно і як мітла, і як пилосо...с: сміття і пил збирається щітками, потім за рахунок потоку повітря зібране втягується в сміттєзбірник. Це підвищує ефективність прибирання в порівнянні з «чисто підмітальними» агрегатами, проте самі машини виходять більш важкими і дорогими, а механічний привод в них не застосовується – для роботи системи всмоктування обов'язково потрібний двигун.

— Підлогомийна. Машини для вологого прибирання підлоги з некилимовими покриттями (лінолеум, ламінат, мармур тощо). Класична підлогомийна машина працює наступним чином: через розпилювач у передній частині агрегата на підлогу подається вода з миючим засобом, зволожена поверхня обробляється щіткою, після чого брудна вода збирається особливим пристосуванням (всмоктувальною балкою) в задній частині пристрою і втягується в окремий бак. Таким чином, за машиною відразу залишається чиста підлога, що швидко висихає. Крім цього, в цю категорію включені також так звані натирачі – пристрої, призначені для обробки підлоги в основному за допомогою щіток, що обертаються. У таких агрегатах може передбачатися можливість подачі води або миючого засобу до щітки, проте відсутня система всмоктування; так що підлогонатирачі першопочатково призначаються для порівняно нескладного прибирання, а також натирання та полірування некилимових поверхонь. Водночас варто відзначити, що деякі з подібних пристроїв дуже універсальні, для них можуть передбачатися різні додаткові насадки та аксесуари – включаючи диски для чищення килимів і навіть модуль пилососа, що перетворює підлогонатирач на підмітально-всмоктувальну машину (див. вище).

– Для вікон. Пристосування для ручного миття вікон, що нагадують компактні пилососи. Таке миття здійснюється наступним чином: з пульверизатора на скло наноситься рідкий миючий засіб, потім рідина разом із забрудненнями збирається зі скла за допомогою цього віконного пилососа. Пульверизатор нерідко робиться вбудованим, проте в деяких моделях він є окремою ємністю з розпилювачем, що постачається в комплекті.

– Робот для вікон. Пристосування для автоматичного миття вікон: робот прикріплюється до скла і рухається ним, протираючи скло в процесі. Подібний пристрій значно полегшує процес прибирання, а для мешканців багатоповерхівок він може стати справжнім порятунком: за допомогою робота можна з легкістю протерти вікна із зовнішнього боку на будь-якому поверсі, не ризикуючи випасти з вікна та не викликаючи промислових альпіністів. Правда, подібні пристрої можуть залишати бруд по краях і в кутах рами – але усунути ці недоліки простіше, ніж мити скло повністю.

– Робот для басейнів. Спеціалізовані агрегати для автоматичного чищення басейнів. Як правило, розраховані на застосування під водою та не потребують спустошення басейну для прибирання; нерідко в конструкції передбачається не лише можливість очищення поверхонь, а й фільтрація води. Роботи, як правило, мають програми для самостійного чищення – проте, крім цього, нерідко передбачається можливість примусового відправлення агрегата в ту чи іншу частину басейну або навіть повністю ручне управління. Багато прогресивних пристроїв з даної категорії здатні переміщатися не тільки по дну, але і по стінах, піднімаючись до самої поверхні і забезпечуючи, завдяки цьому, ефективне очищення ватерлінії.
Підкреслимо, що хоча роботи цього типу зазвичай конструюються з розрахунку на максимальну безпеку, проте користуватися басейном під час прибирання не можна. Також варто відзначити, що живлення таких пристроїв зазвичай здійснюється від мережі через блок живлення і спеціальний вологозахищений кабель. Крім іншого, така конструкція дає змогу в екстреній ситуації витягнути агрегат із води прямо за дріт (хоча у звичайних умовах цього робити не варто).

— Мережа. Підключення до звичайної побутової розетки. Перевагою даного варіанта є практично необмежений час роботи. З іншого боку, мережевий дріт обмежує рухливість і не дає можливості віддалятися від розеток, а при їх відсутності пристрій втрачає корисність. Крім того, в деяких варіантах шнур живлення може заважати роботі — наприклад, він буде явно зайвим для важкої машини з кермовим керуванням і сидінням для оператора.

— Акумулятор. Пристрої з живленням від акумулятора виходять максимально мобільними: вони не залежать від розеток і не мають дрота, який обмежує переміщення. Крім того, відсутність дроту позитивно позначається й на загальній зручність роботи — він «не лізе під руку». З іншого боку, час безперервної роботи такого пристрою обмежений зарядом акумулятора, а самі машини виходять більш важкими, громіздкими й дорогими, ніж аналогічні моделі з живленням від мережі. Втім, в деяких варіантах описані переваги мають вирішальне переважання над недоліками: зокрема, живленням від акумулятора оснащуються підлогомийні роботи (див. «Тип»), а також важкі професійні машини з кермовим керуванням (див. нижче).

— Мережа / акумулятор. Пристрої, здатні працювати як від мережі, так і від вбудованої батареї. Особливості цих типів живлення докладно описані вище, а їх поєднання застосовується досить рідко. Зокрема, такий спосіб живлення передбачається в деяких віконних роботах: пристрій станд...артно використовує акумулятор, але якщо є можливість протягнути дріт — можна підключити його до мережі, заощаджуючи заряд батареї.

Спосіб управління, передбачений у конструкції машини.

Зазначимо, що для моделей з простим ручним керуванням (коли користувач тримається за ручку і таким чином спрямовує машину), а також для роботів, керованих виключно з власної вбудованої панелі, цей параметр не вказується, він наводиться лише для агрегатів з більш прогресивними варіантами. Для традиційних прибиральних машин це може бути рульове управління; зі свого боку, роботи (див. «Тип») можуть керуватися з пульта ДУ і/або смартфона. Ось детальніший опис цих варіантів:

— Рульове. Управління за допомогою керма або штурвала. Використовується у важкій продуктивної техніки самохідного типу (див. нижче), яку важко було б розгортати ручним способом. Багато з таких моделей навіть мають сидіння для оператора і фактично являють собою свого роду прибиральні мінітрактори. Однак зустрічаються і агрегати, за якими оператор під час роботи повинен йти пішки — вони менш зручні в роботі, однак більш компактні, легкі і недорогі.

— Пульт ДУ. Керування за допомогою окремого пульта, що поставляється в комплекті. Частіше зв'язок при цьому чиниться по інфрачервоному каналу — аналогічно пультів для телевізорів, кондиціонерів тощо; проте можливі й інші варіанти. Загалом функціонал такого управління досить обмежений порівняно з іншим варіантом, застосовуваним у роботах — управлінням зі смартфона (див. нижче):...з пульта ДУ, зазвичай, доступний лише вибір передвстановлених програм роботи, найпростіші налаштування, а в деяких моделях — також пряме управління переміщенням. З іншого боку, таке управління обходиться порівняно недорого, а для більшості випадків його більш ніж достатньо.

— Зі смартфона. Управління роботом зі смартфона або іншого аналогічного гаджета (наприклад, планшета) з встановленим на нього спеціальним додатком; зв'язок при цьому зазвичай здійснюється по Bluetooth. Цей спосіб виходить набагато більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ: зокрема, у додатку можна реалізувати безліч додаткових функцій, недоступних з традиційного пульта (картографію з ручною прокладкою маршруту на карті приміщення, прибирання за розкладом і т. п.). З іншого боку, підтримка такого управління позначається на загальній вартості агрегата; а за відсутності відповідного керуючого гаджета робот і зовсім втрачає корисність. Тому в чистому вигляді даний варіант зустрічається рідко, набагато частіше можливість роботи зі смартфоном передбачається одночасно з пультом ДУ (детальніше див. нижче).

— Пульт ДУ / зі смартфона. Пристрої, що підтримують обидва описаних вище способу управління. Цей варіант максимально універсальний: під час роботи з базовими функціями можна обійтися пультом, а для розширеної настройки — скористатися зовнішнім гаджетом. При цьому пульт ДУ першопочатково входить в комплект поставки, завдяки чому агрегат можна використовувати і без смартфона — наприклад, якщо підходящого смартфона немає в господарстві, або якщо ви не хочете морочитися з установкою і налаштуванням програми.

Наявність в машині механічного приводу.

Дана особливість зустрічається переважно в підмітальних машини (див. «Тип»). Моделі з механічним приводом зовні нагадують газонокосарки, вони мають характерний низький корпус на коліщатках і ручку. Під час роботи користувач штовхає таку машину перед собою, і обертання від коліс передається на щітки. Пристрої з подібною конструкцією мають невисоку продуктивність; з іншого боку, вони надзвичайно прості, недорогі і абсолютно не залежать від джерел живлення. У деяких подібних моделях може бути присутнім і електродвигун з живленням від акумулятора, проте пристрій все одно можна використовувати механічним способом при необхідності (наприклад, якщо акумулятор знятий для зарядки).

До цієї категорії належать прибиральні машини, в яких двигун не тільки забезпечує роботу основних механізмів, але і обертає колеса, рухаючи агрегат вперед. Перевага подібної конструкції очевидно: оператору не потрібно вручну рухати машину під час роботи, що забезпечує додаткову зручність і знижує стомлюваність. Особливо це важливо для важких професійних моделей, які вручну переміщати було б проблемно. А моделі з рульовим керуванням (див. нижче) в принципі можуть бути тільки самохідними.

З іншого боку, агрегатів даного типу потрібні більш потужні і важкі двигуни, ніж несамохідних (адже потужності мотора має вистачати і на основну задачу, і на рух), вони складніші за конструкцією і в управлінні, а також коштують дорожче. Тому подібна особливість зустрічається переважно у вищезазначених професійних моделях, де здатність машини рухатися самостійно є критичною необхідністю.

Найбільша швидкість, що розвивається під час роботи збиральною машиною, що має самохідну конструкцію (див. вище).

З одного боку, швидке пересування могло б позитивно позначитися на продуктивності, зменшуючи час прибирання. З іншого — ретельне прибирання сама по собі погано сумісна з високою швидкістю руху: це вимагало б надзвичайно потужного і дорогого і важкого обладнання, яке нераціонально використовувати прибиральних машинах. Крім того, висока швидкість може виявитися незручним і навіть небезпечною для оператора і оточуючих людей; особливо це актуально при рульовому управлінні, див. вище. Тому даний показник в сучасних прибиральних машинах, зазвичай, не перевищує 7 км/год — це швидкість швидкої ходьби.

Максимальна крутизна підйому, який прибиральна машина самохідної конструкції (див. вище) здатна подолати «без сторонньої допомоги», виключно на власній тязі.

Підйом в даному випадку вказується так само, як у правилах дорожнього руху — у відсотках. Нагадаємо, це число вказує, на скільки змінюється висота 100 м підйому: приміром, крутизна в 12 % означає, що 100 м шляху дають збільшення висоти на 12 м.

Сучасним прибиральних машин не так часто доводиться працювати з крутими подьемами. Тому в більшості моделей цей показник не перевищує згаданих вище 12% (хоча зустрічаються значення і до 18%). Звертати увагу на даний показник має сенс у тому випадку, якщо доведеться часто працювати на крутих подьемах — наприклад, вьездах в підземні гаражі, складських пандусах і т. ін.

Можливість самохідної збиральної машини (див. вище) самостійно рухатися не тільки вперед, але і назад. Ця функція значно покращує маневреність агрегата, що може виявитися важливим в обмеженої обстановці, а також полегшує роботу — в тому сенсі, що при необхідності «здати назад» не доведеться тягнути машину вручну. З іншого боку, вона ускладнює конструкцію і відповідним чином позначається на вартості. Тому задній хід зустрічається переважно в моделях топового класу, що відрізняються великою вагою і слабо придатних до «ручного» переміщення.

Продуктивність збиральної машини — площа, яку агрегат здатний обробити за годину.

Варто враховувати, що зазвичай в характеристиках вказують максимальну продуктивність, що досягається в ідеальних умовах. На практиці вона може виявитися трохи нижче — через особливостей приміщення, наявності стійких забруднень та інших факторів. Тим не менш, теоретична різниця зазвичай цілком відповідає фактичній: наприклад, моделі на 1000 м2/год і 2000 м2/год і на практиці будуть відрізнятися за продуктивністю приблизно в два рази. Так що за даним показником цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.

Зазначимо також, що висока продуктивність вимагає потужної «начинки» і ємних резервуарів, що позначається на габаритах, масі і вартості агрегата. Тому зайва продуктивність настільки ж небажана, як і недостатня. Крім того, більш потужні машини зазвичай мають більшу ширину захвату й погано підходять для приміщень з великою кількістю вузьких проходів і «закутків».

Що стосується фактичних значень, то до початкового рівня належать моделі менш ніж на 1000 м2/год, саме такі характеристики мають більшість побутових машин (див. «Тип»), хоча ними справа не обмежується. Показник від 1000 до 2000 м2/год є порівняно невисоким для професійних підмітальних машин і середнім — для підлогомиючих. 2000 – 3000 м2/ч вважається досить солідної продуктивні...стю, а моделі більш ніж на 3000 м2/год зустрічаються вкрай рідко — в основному це висококласні підмітальні машини (досягти подібних характеристик «поломойках» вкрай складно).

Номінальна потужність двигуна, встановленого в машині.

Найчастіше в цьому пункті наводиться саме загальна потужність двигуна. Проте в агрегатах з функцією всмоктування — наприклад, підлогомиючих машинах (див. «Тип»)— тут може зазначатися тільки потужність, що передається на щітки. У таких випадках загальну потужність можна визначити, склавши потужність двигуна і потужність всмоктування (див. нижче). Ці подробиці варто уточнювати окремо. Також відзначимо, що в самохідних моделях (див. вище) частину потужності двигуна витрачається на переміщення агрегата, через що корисна потужність таких машин виходить нижче, ніж в аналогічної не-самохідних техніки. У світлі цього напряму порівнювати за даним показником можна тільки моделі з однаковим форматом переміщення — тільки самохідні або лише не-самохідні.

Загалом більш висока потужність мотора дозволяє досягти більш високої ефективності і продуктивності. Однак жорсткої залежності тут немає, і апарати зі схожими характеристиками двигунів можуть помітно різнитися за практичним характеристиками продуктивності, ширині захвату і т. ін. Так що при виборі має сенс звертати увагу насамперед на ці характеристики, тим більше, що для деяких агрегатів (зокрема, багатьох роботів) потужність двигуна може взагалі не наводитися. Що стосується конкретних значень потужності, то в найбільш скромною техніці, зокрема, побутових підлогомиючих машинах — вона не перевищує 600 Вт; 600 – 1200 Вт можна назвати середнім показником, 1200 – 1800 Вт — вище середнього, а в потужних важких агрегатах зустрічаються і більш солідні значення.

Робоча потужність машини на всмоктування.

Від цього показника безпосередньо залежить зусилля, з яким агрегат втягує в себе забруднення під час роботи. Чим більше це зусилля — тим вище якість очищення, тим ефективніше прибирання. З іншого боку, навіть в самих важких і продуктивних моделях потужність всмоктування не перевищує 1200 Вт — збільшувати її далі просто не має сенсу. Крім того, відзначимо, що при збільшенні ширини захвату потужність всмоктування також потрібно збільшувати, інакше знизиться ефективність. На практиці це значить, що порівнювати по потужності всмоктування можна тільки моделі одного типу з однакової або майже однакової шириною захвату.

Кількість бічних щіток, передбачене в конструкції збиральної машини.

Щітки, розміщені по боках від корпусу, використовуються в підмітальних і підмітально-всмоктувальних машинах (див. «Тип»). Вони доповнюють основну щітку агрегата (встановлену зазвичай перед корпусом або під ним) і мають два основних завдання. Перше завдання — забезпечення ефективної обробки важкодоступних місць, таких, як простір біля стін або бордюрів, ділянки підлоги під радіаторами опалення або полицями і т. ін.: конструкція щітки така, що вона з легкістю вимітає пил з вузьких просторів. Друга задача — збільшення ширини захвату (див. нижче) і відповідне підвищення продуктивності (див. вище).

Сучасні прибиральні машини можуть оснащуватися 1 або 2 бічними щітками; у другому випадку такі пристосування встановлюються по обидва боки агрегата, а штатний розташування одиночної щітки — праворуч. Щітки можуть робитися знімними — це може стати в нагоді для роботи у вузьких просторах, де маневреність і компактність важливіше ширини охоплення.

Швидкість обертання щітки збиральної машини в стандартному режимі. Цей параметр актуальне в основному для підлогомиючих моделей (див. «Тип»), однак може вказуватися і для підмітальних агрегатів, що працюють від електродвигуна (у механічному приводі обороти щітки будуть залежати від фактичної швидкості руху).

Теоретично чим вище обороти, тим більш ретельної виходить очищення, тим ефективніше машина справляється з застарілими, присохлими забрудненнями. Однак на практиці є два важливих моменти. Перший полягає в тому, що сучасна техніка може використовувати не тільки обертові, але і вібруючі щітки. В останньому випадку число оборотів вказується за кількістю вібрацій в хвилину, причому якщо в обертових щіток швидкість зазвичай не перевищує 400 об/хв, то у вібраційних вона становить від 700 до 1500 об/хв і навіть вище. Другий момент полягає в тому, що якість прибирання залежить не тільки від швидкості, але і від діаметра щітки: краю великої щітки при тих же обертах будуть рухатися швидше. З урахуванням всього цього порівнювати за кількістю оборотів можна тільки моделі з одним принципом роботи (обертання або вібрація) і схожою шириною захвату.

Ширина простору, яке прибиральна машина здатна обробити за один захід. У моделях з знімними бічними щітками (див. вище) у даному пункті зазначаються цифри тільки по самому агрегату, а ширина захвату зі щітками уточнюється окремо (див. нижче).

Велика ширина захвату зручна під час роботи на великих відкритих просторах — вона дозволяє впоратися з роботою за менше число заходів. Зі свого боку, машини з невеликою робочою шириною — і, відповідно, відносно вузьким корпусом — більш прохідні, вони краще підходять для обстановки з великою кількістю важкодоступних місць. Так що вибирати за цим параметром варто з урахуванням особливостей обслуговуваних приміщень/територій.

Ширина простору, який прибиральна машина здатна обробити з використанням однієї бокової щітки. Детальніше про такі щітки див. вище; тут же відзначимо, що вони використовуються в підмітальних машини (див. «Тип»), для збільшення ширини захвату і підвищення загальної ефективності, а одиночна бокова щітка зазвичай встановлюється з правого боку корпусу.

Загалом більша ширина захвату покращує ефективність на великих відкритих просторах, проте погіршує прохідність у важкодоступних місцях. Водночас варто зазначити, що додаткові щітки майже не впливають на ширину корпусу; так що оцінювати прохідність машини краще по власній робочій ширині, без щітки — див. «Ширина захвату». Втім, в деяких моделях наводиться тільки ширина захвату з щіткою — це зазвичай означає, що щітка зроблена незнімною; в таких випадках можна орієнтуватися на загальні габарити агрегата.

Ширина простору, яке прибиральна машина здатна обробити з використанням двох бокових щіток. Детальніше про таких щітках див. вище; тут же відзначимо, що вони використовуються в підмітальних машини (див. «Тип») для збільшення ширини захвату для ефективної обробки важкодоступних місць (наприклад, простору під бордюрами і стінками). Наявність двох щіток дозволяє ефективно обробляти такі місця незалежно від того, яким боком до них повернена машина.

Що стосується ширини захвату, то загалом велика ширина покращує ефективність на великих відкритих пространсттвах, проте погіршує прохідність у важкодоступних місцях. Водночас варто зазначити, що додаткові щітки майже не впливають на ширину корпусу; так що оцінювати прохідність машини краще, з її власної робочої ширині, без щіток — див. «Ширина захоплення». Втім, в деяких моделях наводиться тільки ширина захвату зі щітками — це зазвичай означає, що щітки зроблені незнімними; в таких випадках можна орієнтуватися на загальні габарити агрегата.

Ширина всмоктування, забезпечувана агрегатом. Вказується в основному для підлогомиючих машин і моделей для вікон (див. «Тип»): у першому випадку мова йде про ширині всмоктуючої балки, у другому — про ширині робочої насадки.

Ширина всмоктуючої балки в підлогомиючих машинах зазвичай дещо більше, ніж загальна ширина захоплення — це дозволяє ефективно збирати воду, що використовується при прибиранні. Розмір смуги всмоктування в окремих моделях цього типу досягає 75 см; загалом це другорядне значення. Зі свого боку, в «пилососах для вікон» ширина всмоктування відповідає фактичній ширині захвату. Найчастіше цей показник становить близько 28 – 29 см — вважається, що такі значення дають оптимальне співвідношення між продуктивністю і габаритами/вагою агрегата. Втім, зустрічаються і більш мініатюрні моделі — в окремих пристроях ширина насадки не перевищує 17 см.

Ширина додаткової насадки, передбаченої в комплекті поставки пристрою.

Додатковими насадками комплектуються в основному моделі для вікон (див. «Тип»). Така насадка зазвичай робиться більш вузькою, ніж основна — це спрощує роботу на стеклах невеликого розміру і у важкодоступних місцях. Однак зустрічається і протилежний варіант: невелика ширина захвату в самому апараті, увеличиваемая за рахунок використання додаткової насадки.

Сила тиску щітки на оброблювану поверхню, забезпечувана машиною.

Цей параметр актуальне в основному для підлогомиючих машин (див. «Тип»). Чим вище притискне зусилля — тим ефективніше така машина справляється зі складними завданнями на зразок видалення застарілих, вьевшіхся забруднень або очищення нерівного статі. З іншого боку, більш високий тиск вимагає більшої ваги всього агрегата і більш потужного двигуна, що, відповідно, позначається на вартості та габаритах. Крім того, занадто інтенсивна обробка може пошкодити деякі види підлогових покриттів.

У світлі всього цього при виборі підлогомиючої машини по тиску щітки потрібно враховувати специфіку запланованого застосування. Так, для рівної підлоги з делікатним покриттям, який не схильний до сильних забруднень, буде достатньо тиску в 20 – 30 кг; якщо покриття не потребує особливо дбайливого поводження, але і висока інтенсивність некритична — можна вибирати агрегат з тиском до 50 кг; а в самих потужних і важких моделях цей показник може становити 60 кг і більше.

Об'єм бака для мийного розчину, встановленого в прибиральної машини.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом пристрою (див. вище) і деякими особливостями його функціоналу. Так, у потужних самохідних підлогомиючих машинах (див. «Тип») можуть передбачатися баки об'ємом в десятки літрів, тоді як у роботах для миття підлоги ємність не перевищує 1 л (а в окремих моделях складає всього 120 мл). Так що порівнювати за цією характеристикою показником можна тільки агрегати одного типу зі схожим функціоналом. При такому порівнянні варто виходити з того, що більш місткий бак, з одного боку, дозволяє довше працювати без перезаправки, з іншого — позначається на габаритах і вазі.

Об'єм бака для відпрацьованого розчину, встановленого в прибиральної машини.

Такими баками оснащуються виключно підлогомийні машини (включаючи побутові) і моделі для вікон (див. «Тип»): нагадаємо, і ті, і інші розраховані на всмоктування розчину з оброблюваної поверхні. Загалом чим ширшими бак — тим рідше доведеться його спорожняти, однак тим більше будуть габарити і вага агрегата. Тому виробники зазвичай вибирають даний показник з урахуванням типу та особливостей застосування машини. Так, у пристроях для вікон, які під час роботи утримуються в руках на вазі, ємність баків під відпрацьований розчин невелика — зазвичай близько 150 – 200 мл; цього цілком достатньо з урахуванням формату застосування і водночас такий додатковий вага не створює незручностей під час роботи. Зі свого боку, в підлогомиючих машинах застосовуються ємності на кілька літрів або навіть десятків літрів; зазвичай, конкретний обсяг прямо залежить від загальної «ваговій категорії» і продуктивності машини.

Об'єм бака для сміття, передбаченого в конструкції збиральної машини. Бак для сміття оснащуються агрегати подметального і підмітально-всмоктувального типу (див. вище). Чим більше ємність даного контейнера — тим більше сміття він може вмістити і тим рідше його доведеться спорожняти. З іншого боку, даний показник може відчутно вплинути на вагу і габарити прибиральної машини, притому що для невеликих обсягів прибирання (наприклад, епізодичного підмітання доріжки на виїзді з гаража) місткий бак для сміття просто не потрібна. Тому виробники зазвичай вибирають ємність цього бака, виходячи із загального класу прибиральної машини і робіт, на які вона розрахована.

Тип акумулятора, використовуваного в машині з відповідним живленням (див. вище). Тип вказується за технологією, з якої виготовлена батарея.

— Ni-Cd. Одна з найбільш старих сучасних технологій. Такі елементи здатні працювати на високих струмах розряду, що особливо важливо для важкої і потужної техніки, відрізняється високим енергоспоживанням. Крім того, вони досить швидко заряджаються, без особливих проблем переносять роботу на холоді і перепади температур, а коштують відносно недорого. Одним з головних недоліків нікель-кадмієвих батарей вважається т. зв. ефект пам'яті — зниження ємності в тому випадку, якщо зарядка проводилася до повної розрядки. Однак цей недолік можна компенсувати застосуванням якісних зарядних пристроїв та дотриманням правил експлуатації. А ось однозначним недоліком даного різновиду є екологічна небезпека у виробництві та утилізації; саме вона обмежує застосування Ni-Cd батареї в сучасній техніці.

— Ni-Mh. Технологія, створена в спробі поліпшити робочі характеристики описаних вище нікель-кадмієвих батарей. Спроба вийшла досить вдалою: зберігаючи основні переваги попередників, нікель-метал-гидридні елементи водночас менш схильні до ефекту пам'яті і більш екологічно безпечні. Їх недоліками можна назвати кілька підвищену вартість і специфічні правила тривалого зберігання.

— Li-Ion. Літій-іонні акумулятори примітні насамперед високою щільністю заряду — простіше кажучи, вони мають високу ємність при малих габаритах і вазі....Це особливо важливо для компактних пристроїв на зразок роботів або ручних віконних мийників (див. «Тип»). Крім того, такі батареї практично не схильні до «ефекту пам'яті». З недоліків даної технології, крім вартості, варто згадати чутливість до високих і низьких температур, а також імовірність аварій» при нештатних режимах: збій вбудованого контролера з перезарядити або переразрядом, перегрів або коротке замикання може призвести до здуття, витоку електроліту і навіть загоряння.

— Li-Po. Різновид літій-іонних батарей (див. вище), в яких замість рідкого електроліту використовується полімерний (гелевий). Така конструкція дає додаткові переваги перед оригінальної Li-Ion технологією: літій-полімерні акумулятори відрізняються ще більшою щільністю заряду, а імовірність аварій» з вибухами і загоряннями в них помітно знижена. Основні недоліки подібних джерел живлення — досить висока вартість і вимогливість до дотримання оптимального температурного режиму.

— Gel. В даному випадку мова звичайно йде про гелевих свинцево-кислотних акумуляторах, аналогічних тим, що застосовуються в автомобілях. Такі батареї відрізняються значним вагою, тому застосовуються вони виключно у важкій збиральної техніки, де кілька кілограм ваги батареї непомітні на тлі ваги самої машини. З практичних переваг таких акумуляторів варто відзначити хорошу ємність, довговічність, здатність без проблем переносити глибокий розряд, а також стійкість до низьких температур і перепадів температур.

Напруга акумулятора, використовуваного в машині з відповідним типом живлення. Даний параметр є ключовим при виборі, він може знадобитися хіба що при пошуку стороннього зарядного пристрою або змінною/запасної батареї, а також при специфічних розрахунках, пов'язаних з ємністю (див. нижче).

Ємність акумулятора, встановленого в прибиральної машини з відповідним живленням.

В теорії більш висока ємність дозволяє довше пропрацювати на одному заряді, проте на практиці все не так однозначно. По-перше, на автономність впливає ще й енергоспоживання машини, а воно визначається в основному потужністю двигуна (див. вище). По-друге, фактична кількість накопиченої енергії батареї залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від робочої напруги у вольтах. Тому порівнювати між собою за ємністю в Агод можна тільки акумулятори з однаковим напругою (або переводити ампер-години у ват-години за спеціальною формулою і порівнювати результати). А оцінювати автономність агрегата краще всього прямо заявленого часу роботи (див. нижче).

Час роботи прибиральної машини з акумуляторним живленням на одному заряді штатної батареї.

Сам по собі цей параметр є досить приблизними: він переважно вказується для стандартного режиму роботи і нескладних умов. Тим не менш, фактична автономність зазвичай не особливо відрізняється від зазначеної; так що за заявленим часом роботи цілком можна оцінювати можливості різних моделей, так і порівнювати їх між собою.

Час, необхідний для повної зарядки батареї в прибиральної машини з акумуляторним живленням (див. «Джерело живлення»).

Чим глибша від батарея — тим більше часу може знадобитися на її зарядку. З іншого боку, цей момент залежить ще й від типу батареї; до того ж у сучасній техніці все частіше застосовуються спеціальні технології, які прискорюють процес. Так що дві машини зі схожою ємністю акумулятора можуть помітно відрізнятися за часом зарядки.

Рівень шуму, створюваного збиральною машиною під час роботи.

Невисокий рівень шуму важливий для комфорту як оператора, так і оточуючих; останнє особливо актуально в деяких специфічних місцях на зразок лікарень або дитячих садків. З іншого боку, чим вище потужність, тим голосніше, зазвичай, працює агрегат і тим важче знизити цей шум до певного рівня; притому що в багатьох випадках висока гучність роботи не є особливою проблемою. Так що спеціально шукати «тиху» прибиральну машину варто лише в тому випадку, якщо низький рівень шуму для Вас більш критичне, ніж висока вартість та/або знижена потужність.

При оцінці конкретних значень гучності варто враховувати, що децибел, застосовуваний для позначення рівня шуму — нелінійна величина. Тому найпростіше оцінювати конкретні значення за порівняльними таблицями. Ось спрощена таблиця для діапазону, в який вписується більшість сучасних прибиральних машин:

55 дБ — звуковий фон в офісі без спеціальних джерел шуму;
60 дБ — голосна розмова;
65 дБ — міська вулиця з середньою інтенсивністю руху;
70 дБ — розмову декількох людей на підвищених тонах.
75 дБ — пилосос з високою потужністю.
80 дБ — шум руху на жвавій вулиці.

Робоча площа фільтра, яким штатно укомплектована прибиральна машина.

В даному випадку мова йде про фільтрі, призначеному для дрібного пилу. Його площа загалом є другорядним параметром, вона підбирається виробником у відповідності із загальним рівнем і продуктивність агрегата — фільтр досить ефективно виконував свою функцію і водночас не був занадто громіздким. Якщо ж моделі зі схожими характеристиками розрізняються за даним показником — варто враховувати, що більш великий фільтр коштує дорожче і займає більше місця, проте його доводиться рідше чистити.

Довжина шнура для підключення до мережі, передбаченого в машині з відповідним живленням (див. «Джерело живлення»).

Довгий дріт дозволяє далі відходити від розетки, однак може плутатися під ногами і створювати незручності. Тому виробники вибирають довжину мережевого шнура відповідно з особливостями тієї чи іншої моделі: так, віконного роботу (див. «Тип») цілком достатньо 4 – 5 м, а у важких підлогомиючих агрегатах довжина дроту може перевищувати 20 м.

Загальна вага збиральної машини. Вказується, зазвичай, «суха» вага — при порожніх баках для мийного засобу, відпрацювання, палива і т. ін. При цьому додаткове оснащення на зразок бічних щіток може як враховуватись, так і не враховуватися — таке оснащення має досить невелику вагу порівняно з самими машинами і при встановленні/зняття не робить серйозного впливу на масу всієї конструкції.