Пляшечки й поїлки: характеристики, типи, види

— Пляшечка. До пляшечках в даному випадку відносять ємності, призначені для годування малюків молоком або дитячими сумішами. Така ємність використовується тільки з соскою, найчастіше соска поставляється прямо в комплекті з пляшкою.

— Поїлка. Поїлки, як випливає з назви, призначені не для дитячого харчування («рідкої їжі»), а скоріше для напоїв — наприклад, соку або компоту. Вони розраховані переважно на старших дітей (від 6 місяців і старше), а замість соски в конструкції використовується більш «доросла» система зразок носика або трубочки (див. «Подача рідини»). Втім, деякі моделі можуть комплектуватися сосками і застосовуватись в обох ролях; це може стати в нагоді для переучування малюка з пляшечки на поїлку. У будь-якому разі головна перевага такого посуду перед звичайними чашками та склянками полягає в тому, що багато поїлки мають систему «непроливайка», що не дозволяє рідини розливатися при перевертанні або падінні.

— Поїльник 360 (чашка-непроливайка). У поильниках цього типу відсутній традиційний носик, що дозволяє пити з будь-якої сторони чаші. Зазвичай, такі моделі додатково оснащуються спеціальним клапаном, який відкривається тільки в момент контакту з губами користувача. Завдяки клапану вміст не буде проливатися даремно. Поїльники 360 призначені для навчання дітей до вживання напоїв з посуду для дорослих.

— Термопоильник. Різновид поїлки (див. вище), доповнена функціями термоса: за рахунок подвійних стінок температура рідини в такій посудині зберігається набагато довше, ніж у звичайній ємності з одинарними стінками.

Системи подачі рідини, передбачена в поїлці або термопоильнике, див. «Тип» (пляшечки оснащуються сосками і не використовують таких систем).

— Носик. Витягнутий носик з отворами в ньому, розташований зазвичай на кришці. Щоб пити через таке пристосування, поїлку потрібно перевернути. З іншого боку, носики максимально прості у використанні (дитині не потрібно нічого натискати, відкривати тощо) і дають змогу випити вміст ємності повністю. Зазначимо, що носик може виконуватися з силікону і за формою нагадувати соску, однак носик і соска — це все ж таки дві різні речі.

— Трубочка. Пристосування на зразок звичайної соломинки: трубочка (зазвичай пластикова), через яку дитина може втягувати пиття, не перевертаючи ємність. Подібна можливість — одне з головних переваг трубочок перед носиками; крім того, сам процес пиття через соломинку буває цікавий для дитини. З іншого боку, як би глибоко не діставала трубочка, через неї неможливо випити весь вміст поїлки — трохи рідини неминуче буде залишатися на дні.

— Клапан. Клапан можна описати як пристрій, який відкриває і закриває «питне» отвір в кришці. Конструкція такого пристрою може бути різною: наприклад, в одних кришках використовується «спортивний» клапан на носику, що зрушується вгору для відкриття і вниз для закриття; в інших потрібно натиснути кнопку, щоб відкрити ємність (а при відпусканні кно...пки отвір автоматично закривається), і т. ін. Однак у будь-якому разі клапан — досить складний для дитини пристрій, тому він зустрічається в основному в моделях для старших дітей (від 18 міс і старше). Втім, є й варіанти для найменших (від 6 міс), де клапан грає дещо іншу роль — він обмежує і направляє потік рідини, даючи змогу дитині пити з комфортом.

Робочий об'єм пляшечки — кількість рідини, на який вона розрахована. Якщо заливати «під пробку», всередину може поміститися трохи більше пиття, але так робити все-таки небажано.

Об'єм вибирається виробником з урахуванням того, на який вік розрахована виріб і до якого типу воно належить (див. вище). Так, для новонароджених найчастіше досить 100 – 200 мл, в категорії «від 6 місяців» зустрічаються вже моделі на 300 – 400 мл, а для старших дітей (від 3 років) випускаються поїлки на 500 мл і більше, схожі на фляги «спортивного» призначення для дорослих. Всі ці значення цілком обґрунтовані з точки зору науки. Так що при виборі варто орієнтуватися в основному на «вікову категорію і тип пляшки, і вже потім — на її об'єм, тим більше, що моделі одного класу і по місткості не особливо відрізняються.

Вікова категорія, для якої призначена пляшечка/поїлка.

Маленькі діти ростуть і розвиваються дуже швидко, тому вікову категорію дитячих товарів позначають не за роками, а з місяцями. Для кожного віку характерні свої особливості фізичного і розумового розвитку, і ці особливості враховуються виробником в конструкції пляшечок і поїлок. Відхилятися від цих рекомендацій вкрай небажано: невідповідна за віком ємність може виявитися для малюка незручною, а то й небезпечною.

Зараз виділяють такі вікові рекомендації: для новонароджених, від 3 місяців, від 6 місяців, 9 місяців, 12 місяців, 18 місяців.

Кількість ємностей в комплекті поставки. Вказується в тому випадку, якщо ємностей більше однієї.

Поїлки і термопоильники (див. «Тип») продаються по одному, так що для них цей параметр не актуальне. А ось пляшечки можуть продаватися відразу по кілька штук — від двох до чотирьох в одному комплекті. Вважається, що такі комплекти призначені для ситуацій, коли потрібно годувати відразу кількох малюків — наприклад, для близнюків. Однак вони можуть знадобитися навіть сім'ї з однією дитиною — якщо малюка годують сумішами, для цього рекомендується мати не менше 3 пляшок, а краще 4 – 5.

Загальна форма ємності.

— Анатомічна. Анатомічної називають форму, підібрані таким чином, щоб дитині було максимально зручно тримати пляшечку або поїлку в руках. Найчастіше «анатомічна» ємність звужується до середини, але можуть бути і інші варіанти (наприклад, виїмки під пальці). Теоретично цей варіант вважається оптимальним для старших дітей, які виявляють самостійність і намагаються самі тримати в руках пляшку. На практиці ж варто відзначити, що у дітей можуть бути різні смаки і переваги, і анатомічна форма не обов'язково виявиться найзручнішою (і навпаки, «не-анатомічна» далеко не завжди означає «незручна»). Крім того, різниця між анатомічної і «не-анатомічної» формою буває досить умовною (особливо у разі поїлок, що відрізняються різноманітністю контурів). А ось мити таку ємність нерідко буває складніше, ніж класичну — через додаткових нерівностей з внутрішньої сторони.

— Класична. У цьому разі може матися на увазі різна форма, залежно від типу ємності (див. вище). Так, для пляшечок класичною вважається традиційна форма — циліндрична, з рівними стінками без помітних розширень і звужень. Такі судини недорогі і їх легко мити, однак подібна форма не так зручна для дитини, як анатомічна; така пляшка розрахована скоріше на те, щоб її тримав у руках батьків. А ось для поїлок і термопоильников «класичної» може називатися різна форма — і рівна, і злегка розширена догори або донизу, і досить оригінальна (але не відноситься до анатомічної).

— Ча...шка. У дану категорію включена дитячий посуд, яка при знятті кришки перетворюється на класичну чашку або склянку. Такі ємності зазвичай досить широкі (ширина не набагато менше висоти), а горлечко як таке в них відсутня. Чашки хороші тим, що з такої ємності дитина може пити «по-дорослому»; іншими словами, чашка може стати в нагоді і як дитячий посуд, і як «допомогу» для навчання малюка поводження зі столовими приладами. Однак підходить така посуд тільки для старших дітей, які як мінімум здатні самостійно сидіти.

Основний матеріал, з якого зроблена ємність. В поїлках і термопоїльниках (див. «Тип») з цього ж матеріалу зазвичай виконується і кришка, хоча бувають і винятки (див. «Матеріал соски»).

— Пластик. Пластик поєднує в собі легкість, невисоку вартість, універсальність і практичність, завдяки чому є найпопулярнішим матеріалом для дитячого посуду. Він може мати будь-який колір, робитися прозорим або напівпрозорим і добре підходить навіть для посудин досить складної форми, до того ж не холодить руки (що особливо важливо, якщо ємність тримає сама дитина). Крім того, пластик безпечний при ударах і падіннях — він не розбивається, а при стисненні така ємність швидше сплюснеться, ніж трісне. Варто враховувати, що склад і властивості цього матеріалу можуть бути різними — наприклад, не всі ємності підходять для гарячих напоїв або кислих соків, а дешеві неякісні види пластику можуть бути небезпечні для здоров'я. Тому перед покупкою пластикового виробу не завадить уточнити особливості матеріалу і переконатися в наявності у нього сертифікатів безпеки (всі ці дані є в інструкції та іншій документації виробника). Втім, в дитячій посуді нормальної якості зазвичай все в порядку з безпекою. А ось з однозначних недоліків пластику можна відзначити складність очищення: зокрема, його не можна сильно терти і мити жорсткими засобами, що ускладнює виведення застарілого бруду (наприклад, якщо до стінок присохли залишки молочної суміші), до того ж і гарячу воду переносять не всі подібні ємн...ості.

— Силікон. Матеріал, зовні схожий на прозорий пластик, проте найчастіше — м'який. Така ємність може бути приємніше на дотик для дитини, ніж твердий пластик, з неї можна «видавлювати» рідину при необхідності. Крім того, силікон вважається абсолютно безпечним, він не викликає алергії і нормально переносить високі температури, такий посуд можна навіть кип'ятити. З іншого боку, ці переваги не можна назвати ключовими, а коштує цей матеріал дещо дорожче пластику. Тому і застосовується він помітно рідше.

— Скло. Головною перевагою скла перед прозорим пластиком є твердість і, як наслідок, стійкість до подряпин. Завдяки цьому посуд, по-перше, нормально переносить навіть «жорстку» мийку з (абразивними порошками, металевими йоржиками тощо), по-друге, довго зберігає товарний вигляд (тоді як пластик з часом каламутніє від дрібних подряпин і потертостей). Також відзначимо, що скло є гіпоалергенним матеріалом, який не виділяє шкідливих речовин і нормально переносить високі температури, в т. ч. окріп. З іншого боку, від сильного удару скляна ємність може розбитися, а гострі уламки небезпечні для дитини. Тому з таким посудом слід бути особливо обережним.

— Метал. Головною перевагою металу можна назвати високу міцність. З іншого боку, цей матеріал непрозорий, холодить руки при дотику (хоча в спеку це може бути і перевагою) і погано тримає температуру вмісту (втім, термопоїльники цього недоліку позбавлені, див. «Тип»). Більшість металевих ємностей розраховані на старшу вікову групу (від 36 місяців), деякі — на дітей від 12 місяців.

— Антиколікова система. Пристосування, завдяки якому маленькі діти під час пиття не заковтують повітря (який і є основною причиною кольк). Сенс роботи пляшечки з антиколіковою системою полягає у створенні позитивного тиску. Залежно від реалізації, такі системи можуть бути різними: з антиколіковим клапаном на дні пляшечки, вбудованим у гумову соску, щоб вона залишалася наповненою в будь-якому положенні (включаючи горизонтальне), зі спеціальним кільцем або резервуаром усередині ємності.

— Для густих напоїв. Ємності, призначені для густих напоїв і продуктів — наприклад, каш або фруктових пюре. Найчастіше такі ємності оснащуються сосками або носиками з отворами великого розміру, що дозволяють вмісту витікати з потрібною швидкістю.

— Широке горлечко. У цьому разі мається на увазі не просто ємність з шийкою великого діаметра, а пляшечка (див. «Тип»), розрахована на «широкі» соски. Соски випускаються в двох стандартних розмірах — звичайному і широкому; відповідно, пляшечки теж робляться під два цих розміру. Широке горлечко зручно насамперед для батьків: через нього простіше мити і «заправляти» пляшечку.

— Мірна шкала. Мірна шкала являє собою розмітку, завдяки якій можна визначити кількість налитої рідини в ємність. Це помітно спрощує дозування — фактично, сама пляшка перетворюється в прилад для вимір...ювання об'єму. Мірна шкала може стати в нагоді не тільки при «заправці» ємності, але і для того, щоб оцінити кількість залишилася рідини після того, як малюк наївся.

— Ручки. Додаткові парні ручки, що дозволяють дитині зручно тримати ємність в руках. Нерідко робляться знімними, що спрощує зберігання і транспортування.

— Ремінець для перенесення. Наявність класичного ремінця, який дозволяє підвісити пляшечку або поїлку або ж нести за неї на прогулянці, що робить поводження з моделлю більш комфортним.

— Йоржик для чищення. Наявність комплектного йоржика, по-перше, прибере необхідність пошуку такого, а по-друге, сприяє більш ретельному чищенні, оскільки рідний йоржик краще придатний під конкретну модель пляшки і здатний проникнути в ті місця, які інші йоржики можуть не зачепити.

Матеріал, з якого виконана соска в пляшечці (див. «Тип»). Також матеріал може зазначатися для носиків (див. «Подача рідини»), якщо вони зовні нагадують соски.

— Силікон. Синтетичний матеріал, за багатьма показниками вважається більш прогресивним, ніж латекс. Так, силіконові соски без проблем переносять кип'ятіння, не мають смаку і запаху і є повністю гіпоалергенними (ризик виникнення алергії на цей матеріал — нульовий). Водночас даний матеріал помітно жорсткіше латексу, і далеко не кожній дитині подобається така соска; та й стоїть силікон трохи дорожче.

— Латекс. Еластичний матеріал натурального походження, головними перевагами якого є гнучкість і м'якість. Та й стоять латексні соски дешевше силіконових. Правда, вони менш міцні, але найчастіше ця різниця не помітна. Деякі вважають цей матеріал максимально «природним», однак у натурального походження є і зворотна сторона: у дітей, схильних до алергії, ця алергія може з'явитися і на латекс. Втім, ймовірність подібних неприємностей вкрай невелика, і загалом даний матеріал вважається гіпоалергенним. А ось з однозначних недоліків латексу можна назвати своєрідний запах і смак (який може не сподобатись дитині), а також чутливість до високих температур, через що таку соску не можна стерилізувати в киплячій воді.

Швидкість потоку рідини, що забезпечується соскою на пляшечці.

Швидкість потоку не повинна бути ні занадто високою, ні занадто низькою. У першому випадку малюк буде давитися і захлинатися (що само по собі погано, до того ж може стати причиною відрижок і кольок), а при занадто повільному годуванні може вередувати. Втім, загалом невелика швидкість більш прийнятніша, ніж висока. Тому підбирати модель по швидкості потоку варто так: почати з повільної, а потім у разі потреби переводити малюка на середню, а далі на більш швидку соску.

Зазначимо, що випускаються ємності з регульованою швидкістю потоку — вони дещо дорожче звичайних, зате більш універсальні і можуть використовуватися у всіх вікових категоріях.