Будівельні степлери: характеристики, типи, види

Загальне призначення інструменту.

Будівельним степлером в початковому сенсі слова називають скобозабивний пістолет – інструмент, призначений для роботи виключно зі скобами. Для забивання цвяхів, зі свого боку, застосовуються нейлери, при цьому в подібних пристроях справа може не обмежуватися одними лише цвяхами. Втім, найбільш універсальними є комбіновані моделі – степлери 2-в-1 і 3-в-1. Ось більш докладний опис всіх цих різновидів:

– Степлер. Інструменти для забивання скоб, що не передбачають застосування з іншими видами кріплення. Одна з найбільш популярних сфер застосування подібних пристроїв — меблеве виробництво та інші види діяльності, де доводиться обшивати різні конструкції тканиною, сіткою тощо; хоча, зрозуміло, цим справа не обмежується. У будь-якому разі степлери не настільки універсальні, як моделі «2-в-1» і «3-в-1», однак при тій же вартості вузькоспеціалізований інструмент зазвичай виявляється більш продуктивним, практичним і надійним, ніж комбінований пристрій.

– Нейлер. Він же «цвяхомет». Інструменти, аналогічні степлерам, однак розраховані на роботу з цвяхами (іноді — також зі штифтами/шпильками) і не передбачають використання скоб. З низки причин найбільшого поширення в наш час отримали пневматичні нейлери, але зустрічаються і інші варіації.

– Степлер (2-в-1). Пристрої, здатні працювати і зі скобами, і з...цвяхами; іншими словами — поєднання традиційного степлера і нейлера в одному інструменті. Головна перевага таких моделей – універсальність: комбінованим інструментом можна замінити відразу два спеціалізованих. При цьому він буде коштувати помітно дешевше, ніж два окремих пристрої, та й місця займе менше; а для перемикання між різними типами кріплення в багатьох моделях не потрібно навіть міняти магазин — досить зарядити в нього потрібний тип витратних матеріалів. Однак якщо ви плануєте працювати тільки з одним видом кріплення — не варто купувати комбінований пристрій, щоб не переплачувати за непотрібний функціонал.

– Степлер (3 в 1). Інструменти з цієї категорії здатні працювати як зі скобами і цвяхами, так і зі штифтами (шпильками). Таким чином, подібні моделі в цілому аналогічні пристроям «2 в 1», проте мають ще більш широкий функціонал — і, відповідно, коштують трохи дорожче.

Тип інструменту вказують за способом живлення (джерелу енергії), який використовується для роботи, а в окремих випадках — за більш специфічними параметрами.

За живленням сучасні будівельні степлери і нейлери ділять на механічні, ударні (молоткові), пневматичні, електричні, акумуляторні і акумуляторно-газові. Також в окремі типи виділяють надолонні і підлогові моделі – вони мають свою специфіку (при цьому перші зазвичай використовують пневматичний принцип роботи, а другі поєднують пневматику і ударний вплив). Ось більш докладний опис цих різновидів:

— Механічний. Один з найбільш простих і популярних різновидів сучасних скобозабивачів. Власне, переважна більшість таких інструментів працюють саме зі скобами; інші типи кріплення (див. нижче) теж зустрічаються, але дещо рідше. Класичний механічний степлер має вигляд D-подібної рамки з важелем під руку користувача. Така рамка підноситься впритул до оброблюваної поверхні, за рахунок натискання важеля користувач зводить пружину, а при повністю натиснутому важелі вона звільняється, з силою «вистрілюючи» скобу і забиваючи її в матеріал. Головними перевагами механічних скобозабивачів є простота, невисока вартість, компактніс...ть, невелика вага і повна незалежність від зовнішніх джерел енергії та іншого обладнання. З іншого боку, продуктивність і сила удару у таких інструментів невисока, через що вони добре підходять лише для порівняно нескладних робіт в невеликих масштабах.

– Ударний (молотковий). Специфічний різновид механічних степлерів (див. вище), що працює не за рахунок стиснення пружини, а за рахунок сили удару. Простіше кажучи, при роботі потрібно бити таким степлером по матеріалу, як молотком. Ударні інструменти максимально прості, компактні і недорогі навіть у порівнянні з традиційними механічними, проте це, мабуть, єдина їх перевага. З недоліків же варто згадати перш за все меншу точність – для того, щоб забивати скоби з точністю хоча б до півсантиметра, потрібно серйозно натренуватися. Крім того, простір для розмаху є далеко не скрізь, а з цвяхами або шпильками такі інструменти зазвичай несумісні. Тому даний варіант особливого поширення не отримав.

— Електричний. Степлери з приводом від електромотора, що підключаються при роботі до мережі. Така конструкція забезпечує хорошу силу удару, що полегшує роботу з твердими матеріалами і кріпильними деталями на зразок цвяхів або шпильок, що потребують значних зусиль (див. «Тип кріплення»). Продуктивність електростеплерів також досить висока, притому що користувач при роботі витрачає сили лише на натискання спускової кнопки. З іншого боку, електричні інструменти значно важче і дорожче тих же механічних, до того ж при відсутності розеток або інших джерел живлення вони втрачають корисність. А підключення до живлення здійснюється за рахунок мережевого шнура, який може обмежувати рухливість, плутатися під ногами і створювати інші незручності.

— Акумуляторний. Різновид описаних вище електричних степлерів, створений в розрахунку на усунення одного з найсерйозніших недоліків подібного інструменту — залежності від розеток. Як випливає з назви, акумуляторні моделі оснащуються власними батареями і можуть працювати незалежно від наявності поблизу джерел живлення. Та й відсутність мережевого дроту нерідко виявляється помітною перевагою. Водночас у цього варіанту є і серйозні недоліки. Наприклад, при тих же робочих характеристиках акумуляторні степлери виходять більш дорогими і важкими, ніж мережеві (притому що електроінструмент сам по собі не особливо легкий). Час роботи від акумулятора обмежений, і при вичерпанні заряду джерело енергії все одно знадобиться. Дещо розширити автономність можна за рахунок використання змінних батарей, однак ця можливість все одно не усуває описані недоліки, та й доступна далеко не у всіх моделях.

— Пневматичний. Степлери, що працюють за рахунок енергії стисненого повітря, що надходить від компресора. За своїми перевагами (сила удару, продуктивність, низька стомлюваність оператора при роботі) такі моделі аналогічні електричним, при цьому вони мають і певні переваги: інструмент виходить більше «скорострільним», легким і з меншою ймовірністю іскріння між деталями (останнє, в свою чергу, позитивно позначається на пожежній безпеці). Крім того, пневматичні моделі нерідко відрізняються високою потужністю і здатні працювати з досить великим кріпленням. З іншого боку, необхідність використання компресора створює серйозні незручності: весь набір робочого обладнання виходить дорогим, громіздким і незручним при транспортуванні з місця на місце, компресор теж потрібно кудись підключати (або заправляти паливом і обслуговувати, якщо він оснащений ДВЗ), а повітряний шланг обмежує рухливість степлера. Як наслідок, основною сферою застосування пневматичних скобозабивачів є меблеві фабрики та інші промислові об'єкти, де об'єми робіт великі і при цьому є можливість постійно тримати інструмент на одному місці.

– Акумуляторно-газовий. Досить оригінальний різновид «забивачів», за принципом дії схожий з вогнепальною зброєю: кріплення (зазвичай це цвяхи) «вистрілюється» за рахунок енергії, що забезпечується при згорянні невеликої порції газу, а акумулятор відповідає лише за створення іскри для підпалу. Для іскри потрібно порівняно небагато енергії, тому батареї в таких інструментах виходять більш компактними і легкими, ніж в «чисто» акумуляторних. Також з однозначних переваг акумуляторно-газових моделей можна відзначити високе зусилля забивання і відмінну продуктивність (до 180 уд/хв). Та й автономність і здатність роботи незалежно від зовнішнього обладнання ніхто не відміняв. З іншого боку, конструкція все одно виходить досить важкою і громіздкою, «заряджати» такий інструмент потрібно двома видами витратних матеріалів (енергія для батареї і газ), а ціна виходить досить високою. Як наслідок, акумуляторно-газові цвяхозабивачі особливого поширення не отримали, вони використовуються в основному як важкий професійний інструмент — в тих ситуаціях, коли описані переваги переважують недоліки.

— Надолонний. Особливий компактний різновид пневматичних інструментів для забивання цвяхів. Надолонний нейлер являє собою робочу насадку з ударником, але без магазину — по суті, свого роду ручний пневматичний молоток. Кожен цвях при роботі з таким інструментом потрібно притримувати рукою (або заздалегідь «втопити» в робочу поверхню), а забивання, як правило, відбувається за рахунок серії ударів. В цілому подібні нейлери поступаються традиційним за зручністю і швидкістю роботи, проте мають і переваги: надолонні інструменти компактні, мають невелику вагу (що помітно знижує втому в порівнянні зі звичайними), довжина цвяха для них майже не обмежена, а допустима товщина зазвичай помітно більше, ніж в класичних «цвяхометах».

— Підлоговий. Особливий тип інструментів, призначений для забивання скоб і/або цвяхів при укладанні підлогових дощок. Має вигляд V-подібної конструкції, підошва якої при роботі встановлюється на підлогу. Одна половина букви V являє собою робочу частину з ручкою для утримання в руці, друга – магазин; а форма підошви підібрана таким чином, щоб вона щільно контактувала з бічним торцем дошки, що закріплюється, і додатково притискала цю дошку до вже покладеного покриття. Підлогові пристрої використовують одночасно пневматику і ударний вплив, а виглядає це так: встановивши підключений до компресора інструмент в потрібне положення, необхідно досить сильно вдарити комплектною киянкою по спеціальному виступу на торці робочої частини. Це служить сигналом до спрацьовування пневматичного механізму, а енергія удару доповнює енергію стисненого повітря, завдяки чому підлогові моделі здатні працювати з досить довгими скобами/цвяхами.

Головний конструктивний елемент будівельного степлера. Пружина спочатку стискається, накопичуючи механічну енергію, а потім розтискається, вивільняючи її для забивання кріплення. За типом пружини діляться на дві підкатегорії:

— Витий. Ударний механізм з кручений (торсіонної) пружиною зводиться, а потім відпускається при натисканні на важіль. Зусилля, з яким буде забиватися скоба, регулюється за допомогою спеціального гвинта, якщо він передбачений в конструкції. Робочий ресурс кручений пружини в середньому становить 10-12 тисяч ударів, після чого віддача стає сильнішою і працювати з інструментом вже не так комфортно.

— Пластинчастий. У степлерах з пластинчастою пружиною за натяг ударника відповідає плоска ресора, розташована горизонтально. Як правило, такий тип пружин застосовується в професійному інструменті-вони мають великий експлуатаційний ресурс (близько 55 – 60 тисяч ударів), що дозволяє використовувати будівельні Степлери для проведення масштабних робіт.

— Скоба. У просторіччі скоби іноді іменують «скріпками», хоча це не зовсім вірно. Такий вид кріплення багатьом знайомий за звичайними канцелярськими степлерами, однак скоби можуть використовуватися і для більш серйозних задач — наприклад, кріплення оббивки до дерев'яних меблів. Вони не так щільно тримаються, як цвяхи, однак подовжена форма скоби в деяких ситуаціях є вирішальною перевагою, а надійності найчастіше цілком достатньо.

— Цвях. Традиційні цвяхи — загострені стрижні з капелюшками. Втім, забивачі нерідко робляться під специфічні різновиди цвяхів, і заряджати в них звичайні не можна, цей момент в кожному разі потрібно уточнювати окремо. Цвях зазвичай забивається цілком, по самий капелюшок; таке кріплення щільно утримується в матеріалі.

— Штифт/шпилька. Кріпильні деталі, які забивають аналогічно цвяхам, проте не мають розширених капелюшків у верхній частині. Крім того, вони відрізняються за застосуванням: штифт може виступати над поверхнею матеріалу, а може і навпаки, бути повністю прихований всередині, з таким розрахунком, щоб потім «замаскувати» кріплення шпаклівкою, декоративною плівкою тощо. Все це потребує специфічних особливостей конструкції, тому не всякий степлер, здатний використовувати цвяхи, буде сумісний зі штифтами/шпильками.

Типорозміри кріпильних деталей, на які розрахований інструмент. Ця інформація необхідна для правильного підбору витратних матеріалів: кожному типорозміру відповідають певні габарити деталей, а іноді — ще й особливості конструкції. Стандартів, що описують типорозміри, існує безліч, вони розрізняються не тільки за типом кріплення, але і за географією застосування і навіть за конкретними виробниками. Докладні дані про різні типорозміри можна знайти в спеціальних джерелах, тут же наведемо загальні моменти по деяким найбільш популярним варіантам.

Перш за все варто сказати, що типорозмір описує тільки два параметри — товщину і ширину (для цвяхів — діаметр і ширину капелюшка). Довжина ж може бути різною: наприклад, для популярного типорозміру скоб 53 діапазон довжини може становити від 4 до 14 мм, а для 140 — від 6 до 14 мм.При цьому інструменти під певний типорозмір далеко не обов'язково сумісні з усіма варіантами довжини. Так що при оцінці сумісності з витратними матеріалами варто звертати увагу не тільки на даний пункт, але і на обмеження за мінімальною і максимальною довжиною кріплення.

Ось так виглядає список найбільш популярних типорозмірів для скоб прямокутної форми:

— 55. Один з найбільш мініатюрних типорозмірів, що застосовуються в сучасних степлерах, передбачає ширину 6 мм і товщину 1,1 мм.
— 90. Ще один порівняно невеликий типорозмір, має навіть дещо меншу ширину — 5,8 мм – і товщину в межах 1-1,27 мм.
— 57. Скоби шириною 10,...6 мм і товщиною 1,2 мм.
— 59. «Тонкий» аналог типорозміру 57, при тій же ширині передбачає товщину всього 0,75 мм.
— 140. Досить жорсткі скоби шириною 10,6 мм і товщиною 1,24 мм.
— 114. Дещо посилена варіація типорозміру 57, зі збільшеними шириною і товщиною — 10,8 мм і 1,4 – 1,6 мм відповідно.
– 53/53F. Досить широкі (11,3 мм) скоби, що випускаються як в товщині 0,75 мм (53), так і в 1,25 мм (53F).
— 72. Фактично – аналог описаних вище 53: скоби шириною 11,3 мм і товщиною 0,7 мм.
— 54/58. Широкі скоби на 12,8 — 12,9 мм, також випускаються в двох варіантах за товщиною – 0,75 мм в 58, 1,25 мм у версії 54.

З напівкруглих скоб, використовуваних в основному при кріпленні кабелів, найбільшою популярністю користуються такі варіанти:

– S. відносно невеликі скоби шириною 6,2 мм і товщиною 1,25.
– L. Більший розмір – 7,7 мм в ширину при тих же 1,25 мм товщини.

У цвяхах для забиваючих інструментів товщину вказують за діаметром, а ширину — за найбільшим розміром капелюшка. Найбільшою популярністю в наш час користуються такі типорозміри:

– J. Невеликі кріпильні цвяхи товщиною всього 1,2 мм при ширині капелюшка 2 мм.
– N. Діаметр 1,65 мм, ширина капелюшка 2,8 мм.
— DA. Так звані фінішні (оздоблювальні) цвяхи досить великих розмірів: діаметр 1,8 мм, ширина капелюшка 3,5 мм. Капелюшок має характерну D-подібну форму і, як і годиться фінішним цвяхам, при забиванні практично цілком утоплюється в матеріалі.

Відносно штифтів/шпильок варто відзначити, що таке кріплення фактично являє собою цвяхи без капелюшків. Тому основний розмір подібних деталей – товщина (діаметр), для найбільш поширених типорозмірів він такий:

— 40. Тонкі штифти/шпильки, товщиною всього 0,64 мм.
— 41. Більше кріплення, з діаметром 1,2 мм.

Докладні дані щодо вибору типорозміру під конкретні завдання можна знайти в спеціальних джерелах.

Моделі скоб, з якими сумісний інструмент.

Як правило, в даному пункті вказуються цілком конкретні варіанти, так що знайти Сумісні витратні матеріали не складає особливих труднощів. Конкретні розміри кріплення варто уточнювати за даними виробника-різні бренди використовують різну маркування.

Моделі цвяхів, з якими сумісний інструмент.

Як правило, в даному пункті вказуються цілком конкретні варіанти, так що знайти Сумісні витратні матеріали не складає особливих труднощів. Конкретні розміри кріплення варто уточнювати за даними виробника-різні бренди використовують різну маркування.

Моделі штифтів і / або шпильок, з якими сумісний інструмент.

Як правило, в даному пункті вказуються цілком конкретні варіанти, так що знайти Сумісні витратні матеріали не складає особливих труднощів. Конкретні розміри кріплення варто уточнювати за даними виробника-різні бренди використовують різну маркування.

Загальна потужність, споживана електричним інструментом з живленням від мережі(див. Вважається основним критерієм для оцінки загальних можливостей тієї чи іншої моделі: більш висока потужність дає змогу досягти кращої продуктивності. Крім того, дані про споживаної потужності дозволяють ще й оцінити навантаження на електромережу або інше джерело живлення; в деяких випадках це буває не зайве.

Тиск повітря, на який розрахований пневматичний цвяхо/скобозабивач (див. «Тип»). Саме такий тиск повинен видавати компресор, до якого підключений інструмент: при занадто низькому тиску ефективність роботи помітно впаде, а надто високий може привести до поломки пристрою і навіть травмування оточуючих.

Штатний витрата повітря під час роботи пневматичної цвяху/скобозабивателя (див. «Тип»). Вказується в розрахунку на один удар; знаючи продуктивність інструменту (див. нижче), можна оцінити, чи вистачить продуктивності наявного компресора для нормальної роботи степлера. Наприклад, для моделі, що видає 150 уд/хв і споживає 3 л на удар, в ідеалі необхідно не менше 3*150 = 450 л повітря в хвилину. Водночас на практиці навіть самому досвідченому оператору важко витримувати темп в 90 уд/хв і більше; тому на практиці навіть порівняно малопотужні компресори, які не дотягують до ідеального значення, нерідко виявляються цілком придатними для «скорострільних» степлерів.

Максимальна продуктивність цвяху/скобозабивателя — найбільша кількість ударів, що він може зробити за хвилину. Зазначимо, що в даному випадку зазвичай вказується теоретичний максимум — найбільша швидкість роботи, досяжна в ідеальних умовах, по суті — темп роботи автоматики, який у багатьох моделях перевищує 120 уд/хв. На практиці така швидкість досягти буде важко, оскільки продуктивність степлера помітно обмежується навичками оператора і особливостями функціоналу: наприклад, інструмент з контактним спрацьовуванням (див. нижче) потрібно кожен раз притискати, що знижує швидкість роботи. Тим не менш, висока продуктивність однозначно свідчить про хорошою надійності та придатності для великих обсягів роботи.

Спосіб спрацьовування, передбачений в конструкції цвяху/скобозабивателя.

— Контактне. Даний варіант припускає, що для спрацьовування необхідний безпосередній контакт з оброблюваним матеріалом. Зазвичай, для цього використовується рухомий робочий наконечник («носик»): поки інструмент не притиснутий до матеріалу і носик не відведена назад до упору, механізм не спрацює. Цей спосіб спрацьовування позитивно позначається як на ефективності, так і на безпеці роботи: щільний контакт гарантує, що кріпильна деталь буде забита максимально надійно, а ризик того, що забиватель «вистрілить» скобою або цвяхом на вазі, зведений практично до нуля. Правда, необхідність щоразу щільно притискати інструмент знижує швидкість роботи: хоча притиснення займає частки секунди, однак на десятках і тим більше сотні забитих кріплень цей момент стає помітним. З іншого боку, у багатьох інструментах передбачається можливість затиснути спусковий гачок, так щоб степлер автоматично спрацьовував при кожному натисканні носика. А ось однозначним недоліком даного варіанта можна назвати те, що наявність запобіжного контактного механізму ускладнює і здорожує інструмент.

— Безконтактне. Механізми, що спрацьовують незалежно від того, притиснутий інструмент до матеріалу чи ні. За інших рівних умов безконтактний спосіб роботи швидше контактної, оскільки не потребує додаткових рухів під час роботи. Та й сам інструмент виходить бі...льш легким та дешевим. З іншого боку, безконтактне спрацьовування вимагає від користувача підвищеної уважності: при недбалому використанні інструмент може спрацювати на деякій відстані від поверхні матеріалу (що погіршує ефективність забивання), а то і взагалі «вистрілити» в небажаному напрямку, що загрожує матеріальним збитком і навіть серйозними травмами.

Пристосування, що захищає інструмент від спрацьовування в невідповідний момент.

Найчастіше в сучасному інструменті зустрічаються ручні запобіжники у вигляді кнопки або перемикача. Таке пристосування блокує спускову кнопку або розмикає ланцюг живлення; таким чином, коли запобіжник включений-інструмент не спрацює, що б не робив Користувач. Це знижує ймовірність» вистрілювання " кріплення в небажаному напрямку і зменшує ризик травм людей і пошкоджень майна.

Тип магазину — ємності, в яку заряджається кріплення — передбаченого в конструкції інструмента.

— Касетний. У цьому разі мається на увазі магазин витягнутої форми, в якому кріпильні деталі розташовуються в шеренгу» — пліч-о-пліч, одна за одною. Такий контейнер більш зручний перезарядці, ніж барабан: приміром, скоби зазвичай випускаються скріплені один з одним, у вигляді «пачки», що дозволяє за одне рухом вкладати в касету кілька десятків деталей. Касета менш громіздка, її легше вписати в компоновку інструменту. І навіть при великій ємності такий магазин виступає за загальні габарити степлера тільки в одну сторону, причому в подібних випадках виробники намагаються розташувати таким чином, щоб звести до мінімуму незручності для користувача. З недоліків касет можна згадати перш за все меншу ємність, ніж у барабанів — варіанти більш ніж на 150 «зарядів» зустрічаються серед них украй рідко, особливо якщо мова йде про роботу з порівняно товстим кріпленням. А ємний магазин, значно виступає за краї інструменту, може виявитися незручним. Тим не менш, на практиці велика ємність теж потрібно порівняно нечасто. Завдяки всьому цьому більшість сучасних степлерів оснащується саме касетними магазинами.

— Барабанний. Магазин у вигляді циліндричного барабана, в просторіччі іменується також «равликом». Кріпильні деталі всередині барабана зазвичай розташовуються по спіралі. Подібні магазини примітні насамперед солідної місткістю: навіть на...йскромніші з них вміщують не менше сотні кріпильних деталей, а в самих ємних ця кількість може досягати 400, причому при значно більшій товщині деталей, ніж у касетах. З іншого боку, барабани більш громіздкі, складніше влаштовані, коштують дорожче і важать (в порожньому вигляді) більше, ніж касети. Так і перезарядка такого контейнера може бути справою досить клопіткою — деталі зазвичай доводиться вкладати по одній. Тому барабанні магазини має сенс застосовувати лише у висококласному професійному засобі, розрахованому на великі обсяги робіт і великі кріпильні деталі.

Кут, під яким в інструменті встановлений магазин. Зазначимо, що в даному випадку кут вимірюється відносно перпендикуляра до корпусу, точніше — до напрямку «вистрілювання» кріплення; простіше кажучи, якщо кут нахилу 0° — це значить, що магазин стоїть строго перпендикулярно до корпусу. В цьому є цілком практичний сенс: похило розташований магазин полегшує роботу у важкодоступних місцях, забивання кріплення під кутом і деякі інші специфічні завдання, причому чим більше відхилення магазину від перпендикуляра — тим більше виражені ці переваги. Водночас реальна необхідність у такій конструкції потрібна далеко не завжди, тому багато степлерів (особливо початкового рівня) мають перпендикулярно розташований магазин, і в таких випадках кут нахилу (0°) не вказується взагалі.

Також відзначимо, що кріпильні деталі (особливо фірмові, під інструмент певного бренду) можуть продаватися в пачках, розрахованих на конкретний кут нахилу магазину; в таких пачках самі деталі з'єднані з нахилом, що відповідає цьому куту.

Кількість кріпильних деталей, помещающееся в магазин степлера.

Варто враховувати, що виробники схильні вказувати в характеристиках максимальну кількість деталей — тобто ємність по самому тонкому кріпленню, допускаемому конструкцією інструменту. Відповідно, більш великих деталей в магазин поміститься менше; це потрібно враховувати при виборі. Тим не менш, цей параметр дозволяє оцінювати інструмент і порівнювати між собою схожі по класу моделі.

Велика ємність, з одного боку, дозволяє довше працювати без перерв на перезарядку степлера. З іншого — об'ємні магазини зазвичай досить громіздкі і самі по собі можуть важити чимало, не говорячи вже про вагу зарядженого у них кріплення. Крім того, якщо деталі заряджаються за однією, перезарядка може стати досить довгим і виснажливим справою. Тому спеціально шукати інструмент на 100 деталей і більше (особливо якщо мова йде про товстому кріпленні) має сенс тільки в тому випадку, якщо можливість довго працювати без перезарядки є більш важливою, ніж описані вище недоліки.

Кількість "пострілів", на які розрахований ударний механізм будівельного степлера. У моделей з кручений пружиною він становить в середньому 10 – 12 тисяч ударів, у примірників з пластинчастої пружиною — 55 – 60 тисяч спрацьовувань.

Найменша ширина скоби, з якою може працювати степлер.

Ширина скоби — це, грубо кажучи, відстань між її ніжками. Для різних ситуацій і видів робіт потрібні різні розміри скоб, іноді — досить невеликі. При цьому дуже маленькі скоби будуть бовтатися в магазині і не зможуть нормально стати під ударник, тому сучасні степлери і мають обмеження щодо мінімального розміру. На нього варто звертати особливу увагу, якщо планується працювати зі скобами невеликої ширини.

Найбільша ширина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Ширина скоби — це, грубо кажучи, відстань між її ніжками. Для різних ситуацій і видів робіт потрібні різні розміри скоб, і іноді ширина повинна бути досить великою. Проте занадто велика скоба просто не влізе в магазин, не кажучи вже про те, щоб степлер зміг її нормально «вистрілити». Тому перевищувати дане обмеження не можна, і, якщо планується працювати зі скобами, на максимальну ширину варто звертати особливу увагу при виборі.

Найменша довжина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Під довжиною в даному випадку мається на увазі довжина ніжки — іншими словами, глибина, на яку проникає в матеріал забита «до упору» скоба. Для забивання скоб невеликої довжини не потрібно особливої потужності, проте інструмент може бути не розрахований на дуже короткий кріплення по інших параметрах — наприклад, за конструкцією магазину. Тому для багатьох моделей дане обмеження є цілком актуальним, причому в потужних професійних моделях мінімум по довжині може бути досить великим — понад 20 мм.

Найбільша довжина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Під довжиною в даному випадку мається на увазі довжина ніжки — іншими словами, глибина, на яку проникає в матеріал забита «до упору» скоба. Це означає, що для роботи зі скобами великої довжини потрібно не тільки відповідна конструкція магазину і і механізму подачі — степлер до того ж повинен бути досить потужним, щоб забезпечити необхідну для ефективного забивання зусилля. А це, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі і ціною інструменту. На практиці це означає, що далеко не завжди має сенс спеціально шукати модель, здатну працювати з довгими скобами — потрібно оцінювати специфіку передбачуваних робіт: нерідко оптимальним вибором є порівняно «короткий», але водночас недорогий та компактний інструмент.

Загалом обмеження в 10 – 15 мм характерно для скобозабивачів початкового рівня, а в професійних моделях цей параметр може перевищувати 50 мм.

Найменша товщина цвяхів (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Занадто тонкий цвях також небажаний для інструменту, як і занадто товстий: вже в магазині такі деталі можуть бовтатися, а вже про коректне «вистрілюванні» мови взагалі не йде. Тому це обмеження обов'язково варто враховувати при виборі, особливо якщо планується працювати з цвяхами невеликої товщини. Найбільш «тонкі» сучасні степлери мають мінімальне обмеження близько 1 мм, а в професійних моделях воно може перевищувати 2,5 мм і навіть 3 мм.

Найбільша товщина цвяхів (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Товсті цвяхи вимагають не тільки відповідних розмірів магазину і подаючого механізму для забивання необхідно ще й значне зусилля. Тому чим більше максимально допустимий діаметр цвяха, тим, зазвичай, могутніше, важче і дорожче інструмент. Професійні пневматичні цвяхозабивачі можуть бути сумісні з кріпленням на 3,5 мм і навіть більше, а от для інструментів початкового рівня товщини в 1,2 — 1,5 мм нерідко буває більш ніж достатньо.

Найменша довжина цвяхів (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Чим коротше кріплення, при тій же товщині — тим менше зусиль потрібно для його забивання, однак занадто короткий цвях просто не зможе нормально встати під удар. Тому для багатьох інструментів прямо вказується дане обмеження. На нього варто звертати увагу насамперед у тому випадку, якщо планується працювати з невеликими короткими цвяхами.

Найбільша довжина цвяхів (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

При тій же товщині для більш довгого цвяха потрібно не тільки відповідну простір в магазині і механізм подачі, але і більш висока енергія удару — інакше забити його «капелюшок» просто не вийде. Це означає, що максимальна довжина кріплення безпосередньо пов'язана з потужністю і, відповідно, загальним рівнем інструменту. Нагадаємо, що потужний професійний інструмент має відповідні розміри і вагу, до того ж часто робиться пневматичним (докладніше див. «Тип»). Тому шукати моделі, сумісні з довгими цвяхами, має сенс тільки в тому випадку, якщо це критично для запланованих робіт.

Найменший діаметр кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Інструмент не може ефективно захопити занадто тонку деталь, і, відповідно, про ефективне забиванні не може бути й мови. Правда, це обмеження може бути настільки малим, що ним можна знехтувати — зокрема, тому, що настільки тонкі штифти для загального застосування просто не випускаються. Тому мінімальний діаметр штифта вказують порівняно рідко, і в основному в тих випадках, коли він перевищує 0,5 мм.

Найбільший діаметр кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Обмеження по максимальному діаметру пов'язано не тільки з розмірами «посадкових місць» в інструменті, але ще й з його потужністю: зі збільшенням товщини зростає і зусилля, необхідне для ефективного забивання кріплення. Це, зі свого боку, позначається на вазі і ціною степлера. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за можливістю забивати товсті штифти потрібно враховувати фактичну специфіку планованих робіт.

Найменша довжина кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Деталі невеликої довжини забиваються порівняно легко і не вимагають великих зусиль, однак занадто короткий кріплення просто не захватится інструментом і «вистрілить», як годиться. Тому сучасні степлери нерідко мають обмеження не тільки за максимальною, але і по мінімальній довжині штифта. Цей параметр особливо актуальне в тому випадку, якщо планується працювати з дрібними деталями.

Найбільша довжина кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Довгий штифт не тільки повинен поміститися в магазин і подаючий механізм інструменту — до нього ще й потрібно прикласти значне зусилля, інакше деталь не забити на потрібну глибину. Відповідно, збільшення допустимої довжини штифта (при тій же товщині) вимагає підвищення потужності інструмента, а це, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі і ціною. На практиці це означає, що принцип «чим більше — тим краще» в даному випадку не працює — вибирати степлер стоїть на підставі того, наскільки велика довжина реально необхідна для запланованих робіт.

— Регулювання сили удару / глибини. Можливість регулювати силу удару або глибину забивання кріплення. Ці функції реалізуються дещо по-різному: сила удару змінюється за рахунок регулювання потужності, що подається на бойок при ударі, а глибина забивання може виставлятися за рахунок механічного обмежувача — наприклад, шляхом відведення бойка на певну відстань назад, з тим розрахунком, щоб він просто не зміг просунутися далі певної відстані. Однак призначення та застосування цих функцій схоже: насамперед вони дають змогу змінювати глибину, на яку кріплення вбивається в матеріал. Крім того, регулювання сили удару (саме сили) може стати в нагоді під час роботи з делікатними матеріалами, де занадто потужні удари небажані. Конкретні подробиці реалізації даної функції варто в кожному разі уточнювати окремо.

– Режим черга. Також може називатися «режим серія». У будь-якому разі в такому форматі роботи інструмент при натисканні кнопки видає не один «постріл», а кілька поспіль – поки користувач не відпустить кнопку або поки не закінчиться кріплення в магазині. Ця функція дуже зручна для забивання великої кількості кріпильних деталей вздовж довгої лінії: замість того, щоб щоразу натискати кнопку (або навіть притискати інструмент до заготівлі), достатньо затиснути спуск і вести інструмент по заданій лінії.

— Подвійний удар. Можливість роботи степлера в режим...і подвійного удару. Тут під цим терміном мається на увазі можливість забивання відразу двох кріпильних деталей за один удар — наприклад, для сполук, в яких потрібна підвищена надійність. Зазначимо, що подвійний удар найчастіше працює тільки на скобах, навіть якщо інструмент здатний працювати і з іншими типами кріплення (див. вище). По-перше, саме для скоб подібна можливість найбільш актуальна; по-друге, реалізувати її для цвяхів або штифтів значно складніше.

— Загинання скоби. Можливість роботи степлера не тільки на забивання скоб, але і на загинання їх ніжок після встановлення. Необхідність в загинанні виникає в тих ситуаціях, коли інструмент використовується для кріплення порівняно тонких шарів матеріалу, і скоби пробивають деталі, що скріплюються, наскрізь: загнуті ніжки забезпечують надійне утримання, до того ж більш безпечні — ризик подряпатися або вколотися краєм скоби, що стирчить, мінімальний. Варто враховувати, що для такої роботи потрібно ковадло з твердого матеріалу, підкладене під матеріали, що скріплюються; в деяких інструментах з функцією загинання ковадло є частиною конструкції, проте найчастіше воно відсутнє.

— Лезо ножа. Наявність леза ножа в конструкції степлера. Ця особливість дає змогу застосовувати інструмент не тільки для забивання кріплення, але і для розрізання матеріалу — наприклад, підготовки оббивки для меблів. Леза зазвичай робляться знімними (щоб затуплене можна було швидко поміняти на свіже або заточити зі зручністю) і мають скошену форму (це дає можливість різати самим кінчиком ножа, забезпечуючи високу точність і акуратність). Втім, дана функція досить специфічна, тому зустрічається рідко, причому в основному серед ударних моделей (див. «Тип») — лише вони виходять досить легкими, компактними і зручними для застосування в якості ножів.

— Підсвічування. Наявність у степлері власного вбудованого ліхтаря, спрямованого зазвичай так, щоб підсвічувати місце удару. Ця функція надзвичайно корисна під час роботи в умовах слабкої освітленості. Зазначимо, що такі умови запросто можуть виникнути навіть при нормальному зовнішньому освітленні: наприклад, сам інструмент нерідко затінює місце удару, погіршуючи видимість і ускладнюючи точне наведення.

— Безщітковий двигун. Подібні двигуни позбавлені класичних вугільних щіток, властивих звичайним електроінструментам, чиє тертя під час роботи двигуна призводить до додаткового нагрівання, яке призводить до зайвої витрати електроенергії і загального зносу двигуна. Відмова від їх використання дає можливість продовжити час автономної роботи інструменту, з одного боку, а також термін служби двигуна — з іншого.

— Індикатор магазину. Вбудований індикатор, що повідомляє про залишок кріпильних деталей у магазині степлера. Ця функція дає можливість до певної міри контролювати заповненість магазину, не відкриваючи його зайвий раз. Щоправда, варто враховувати, що такий індикатор найчастіше є найпростішим пристроєм — на зразок прозорої вставки в стінку магазину або отворами з механічним покажчиком у вигляді прапорця. Подібні пристрої дають змогу лише приблизно визначати запаси кріплення; а в окремих моделях покажчик взагалі спрацьовує лише при повному або майже повному спустошенні магазину. З іншого боку, на практиці більшого взагалі не потрібно, при цьому індикатори обходяться недорого, що дає можливість встановлювати їх навіть у прості бюджетні моделі.

Особливості комплектації інструменту, що стосуються акумулятора.

Сучасні акумуляторні степлери можуть постачатися як з батареєю, так і без неї; при цьому в першому варіанті може передбачатися різна кількість акумуляторів, а то і взагалі вбудоване джерело живлення. Також варто відзначити, що моделі під знімну батарею зазвичай використовують не якісь оригінальні акумулятори, а універсальні рішення для електроінструменту від того ж виробника. Перевага такої конструкції очевидна: перш за все вона полегшує пошук джерел живлення, в тому числі на додаток або на заміну «рідним» батареям. А ось більш докладний опис конкретних варіантів комплектації:

– 1 шт. Степлери, що постачаються всього з однією змінною батареєю. Така комплектація може здатися чи не ідеальною: інструмент можна використовувати відразу після придбання, а при покупці не доводиться переплачувати за друге джерело живлення. Проте, інструменти з 1 акумулятором в комплекті зустрічаються рідко – помітно рідше, ніж моделі з 2 акумуляторами або взагалі без батареї. На перший погляд це виглядає дивно, проте насправді нічого незвичайного тут немає. Так, при відсутності батареї її пошук зазвичай не становить особливих проблем; а якщо пристрій потрібно використовувати відразу, «з коробки» — у багатьох ситуаціях оптимальнішим вибором є комплектація з двома акумуляторами: вона обходиться дорожче, проте має ряд помітних переваг. Повертаюч...ись до моделей з 1 джерелом живлення, можна сказати так: ця комплектація розрахована в основному на дві ситуації. Перша – це коли інструмент планується використовувати для нетривалих робіт, коли є можливість робити значні перерви для зарядки батареї; друга — якщо в господарстві вже є хоча б одна запасна батарея, так що купувати модель з 2 акумуляторами немає сенсу.

– 2 шт. Найбільш популярний варіант комплектації серед інструментів, які взагалі комплектуються хоч якимось акумулятором. Наявність другої батареї неминуче впливає на вартість, однак у багатьох ситуаціях цей момент з лишком перекривається додатковою зручністю в роботі. По-перше, два акумулятори дають змогу довше працювати без перерв – фактично автономність збільшується вдвічі. По-друге, поки одна батарея використовується – другу можна тримати на зарядці; це дає змогу максимально скоротити перерви на зарядку, а то і взагалі позбутися від них. По-третє, поломка або втрата одного джерела живлення не заважає роботі — досить встановити другий. І по-четверте, запасна батарея може стати в нагоді для іншого сумісного електроінструменту – наприклад, шурупокрута або лобзика; це особливо корисно з урахуванням того, що степлери рідко використовуються «поодинці», без інших інструментів поблизу.

– Без акумулятора. Найпопулярніший в принципі варіант комплектації степлерів з живленням від батареї. Поряд з очевидною незручністю — інструмент не можна використовувати «з коробки» — така комплектація має цілий ряд вагомих переваг. Перш за все, користувач може сам, на свій розсуд підібрати модель і кількість акумуляторів, не покладаючись в цьому питанні на виробника. А якщо в господарстві є інший акумуляторний інструмент — то джерела живлення від нього цілком можуть виявитися придатними і для степлера; це і взагалі позбавить від необхідності додатково витрачати гроші і час. Другий момент буває особливо актуальний в світлі того, що будівельні степлери нерідко купуються на додаток до вже наявного набору електроінструменту, іноді — досить великого.

— Вбудований. Досить рідкісний варіант, що зустрічається переважно в порівняно простих і малопотужних моделях. Вбудоване джерело живлення дає змогу зробити подібний інструмент максимально компактним. Крім того, користувачеві не потрібно возитися з окремим зарядним пристроєм — для зарядки досить підключити комплектний кабель. З іншого боку, акумулятор, що сів, не можна швидко замінити на свіжий – єдиним варіантом є зарядка, яка потребує джерела енергії і може займати чимало часу. Також подібна конструкція не дає змогу підбирати батареї на свій розсуд; та й при проблемах з джерелом живлення степлер доведеться або нести в ремонт, або міняти його на новий. У світлі всього цього моделі з вбудованим акумулятором зазвичай призначаються в основному для дрібного домашнього ремонту і нескладних завдань, не пов'язаних з тривалою роботою і високими навантаженнями.

Назва акумуляторної платформи, підтримуваної пристроєм. Єдина акумуляторна платформа використовується для об'єднання в одну лінійку різних електроінструментів одного бренду (шурупокрут, болгарка, циркулярна пила та ін). Пристрої, що належать до однієї платформи, використовують взаємозамінні акумулятори і зарядні пристрої. Завдяки цьому, наприклад, відпадає необхідність підбору акумулятора для кожної окремо взятої моделі електроінструменту, адже один куплений в якості запасного акумулятор можна задіяти в різних електроінструментах, залежно від ситуації або в міру необхідності. Акумулятори однієї платформи в основному розрізняються між собою хіба що ємністю.

Робоча напруга акумулятора, встановленого в інструменті відповідного типу (див. вище).

Чим вище потужність степлера — тим більш висока напруга може знадобитися (проте не обов'язково потрібна) для його ефективного живлення. Іншими словами, висока напруга батареї зазвичай свідчить про прогресивні робочі характеристики, а ось невисока не завжди є ознакою інструменту початкового рівня. З практичної же сторони цей параметр може стати в нагоді хіба що при деяких специфічних задачах — наприклад, пошуку зовнішнього зарядного пристрою під акумулятор або купівлю запасної батареї. Крім того, цей параметр слід враховувати при порівнянні різних батарей за ємністю (докладніше див. «Ємність акумулятора»).

В сучасних степлерах найчастіше використовуються акумулятори на 12 В і 18 В.

Різновид акумулятора, що використовується для відповідного типу (див. вище). Сучасні батареї розрізняються за технологією виготовлення, про неї в даному випадку і піде мова.

— Ni-Cd (нікель-кадмиевая). Одна з найбільш ранніх технологій, які застосовуються в сучасних акумулятор для ручного інструменту. Вважається не дуже досконалою, оскільки виробництво екологічно небезпечно, а самі батареї схильні до «ефекту пам'яті» (якщо заряджати акумулятор при неповному розряді, його ємність знизиться). З іншого боку, при використанні прогресивних контролерів заряду або спеціальних зарядних пристроїв цей ефект можна зробити практично непомітним, сама зарядка відбувається досить швидко, а батареї виходять надійними, стійкими до холоду і перепадів температур, причому коштують порівняно недорого. Завдяки цьому NiCd акумулятори, незважаючи на появу розвиток більш досконалих технологій, все ще досить популярні в електроінструментах.

— Li-Ion. Літій-іонні елементи першопочатково були розроблені для портативних гаджетів, але поступово набули популярності і в більш солідною техніці. Одним з ключових переваг таких батарей є висока щільність заряду — простіше кажучи, невеликі габарити і вага при значній ємності. Крім того, такі акумулятори не мають ефекту пам'яті і загалом досить невибагливі в обслуговуванні. Головним їх недоліком є досить висока вартість; крім того, літій-іонні батареї погано переносять позаштатні температури — як дуже низькі, так і надто високі; а робо...чий діапазон температур у них досить вузький.

Ємність акумулятора, що постачається в комплекті з інструментом.

У теорії чим вище ємність – тим більше енергії накопичує батарея і тим довше інструмент здатний пропрацювати на одному заряді. Однак на практиці потрібно враховувати два моменти. По-перше, напряму порівнювати за ємністю в ампер-годинах можна тільки батареї з однаковою напругою (при відмінності в напрузі потрібно перевести ємність в ват-години за спеціальною формулою, і користуватися вже цими значеннями). По-друге, фактична автономність буде залежати не тільки від характеристик батареї, але і від енергоспоживання самого степлера; при цьому споживана потужність для акумуляторних моделей в характеристиках прямо не вказується, і споживання енергії доводиться приблизно оцінювати за іншими параметрами — перш за все продуктивністю, а також типом і розміром кріплення. У світлі цього різниця в ємності акумуляторів буде лише в тому разі відповідати різниці в автономності, якщо порівнювані інструменти мають схожі робочі характеристики.

Модель акумулятора, що першопочатково постачається в комплекті з інструментом.

Ця інформація буде корисною насамперед для пошуку докладних характеристик батареї. Також вона дає змогу визначити, з якими ще інструментами, крім степлера, можна використовувати комплектний акумулятор (нагадаємо, будівельні степлери працюють від універсальних акумуляторів для електроінструменту). Що стосується пошуку джерела живлення під сам степлер, то тут варто орієнтуватися не стільки на модель «рідної» батареї, скільки на список сумісних акумуляторів (див. нижче).

Моделі акумуляторів, сумісних з інструментом.

При виборі інструменту ця інформація актуальна в основному для моделей без батареї в комплекті. Для інструментів, що поставляються з батареями, модель акумулятора має швидше довідкове значення-вона вказується в основному» на майбутнє", якщо буде потрібно запасна або змінна батарея. Проте ці дані можуть стати у нагоді і в процесі вибору — наприклад, для оцінки сумісності з вже наявним в господарстві акумулятором, або для пошуку докладних даних по сумісним батарей і визначення того, наскільки вони задовольняють вашим вимогам (зокрема, є формули, що дозволяють визначити час безперервної роботи від батареї; ці формули можна знайти в спеціальних джерелах).

Час повної зарядки акумулятора, яким укомплектований інструмент, від штатного зарядного пристрою (при використанні інших батарей або «нерідного» зарядника цей час може змінюватися як в один, так і в інший бік).

Дані про час зарядки дають змогу оцінити, як вам доведеться організовувати робочий процес і наскільки довгі перерви будуть потрібні для зарядки батарей. Конкретна тривалість процесу буде залежати як від ємності батареї (при інших рівних більш ємна модель заряджається довше), так і від технологій, які використовуються виробником, що підвищують ефективність зарядки.

Індикатор, що відображає рівень заряду акумулятора. Конструкція і функціонал цього індикатора зазвичай досить прості — найчастіше це світлодіодний вказівник, миготінням або зміною кольору повідомляє про різноманітних подіях, пов'язаних з батареєю («Нормальний рівень заряду», «Зарядіть батарею», «Зарядка йде», «Зарядка закінчена» тощо). Тим не менш, навіть таке просте пристосування помітно полегшує контроль рівня заряду і знижує ризик залишитися з розрядженою батареєю в самий невідповідний момент.

Спосіб кріплення знімного акумулятора, який використовується в інструменті з відповідним типом живлення.

— Обойма. Даний спосіб передбачає, що акумулятор повністю або частково вставляється в спеціальний відсік в корпусі інструменту. Степлери, що використовують таке кріплення, можна розділити на дві категорії. Перша – це порівняно малопотужні інструменти, які не потребують ємних і громіздких джерел живлення. У таких пристроях акумулятори практично повністю ховаються всередині корпусу і не впливають на його габарити. Другий різновид – окремі моделі з досить високою потужністю і продуктивністю, в яких обойменне кріплення є особливістю фірмової акумуляторної платформи (див. вище), і без нього просто не обійтися. Самі батареї при цьому досить великі і при встановленні виступають за межі корпусу, зазвичай з нижнього торця рукоятки; так що за габаритами (в робочому положенні) подібні степлери не особливо відрізняються від аналогів з кріпленням типу «слайдер».

– Слайдер. Кріплення на особливі напрямні – свого роду «салазки», по яких ковзає батарея. Слайдери підходять для джерел живлення практично будь-якої потужності, а також мають більш м'які вимоги до форми і конструкції батареї, ніж фіксатори типу «обойма». Тому саме даний варіант найбільш популярний в сучасному електроінструменті взагалі і будівельних степлерах зокрема.

Кількість скоб, що постачається в комплекті зі степлером.

Будівельні степлери можуть постачатися з запасом кріпильних деталей (скоби, цвяхи, штіфти) — щоб можна було відразу почати роботу, не докуповуючи витратних матеріалів. А знаючи кількість таких деталей, можна не тільки визначити, наскільки вистачить початкового запасу, але і оцінити, наскільки вигідною буде купівля даної моделі в порівнянні з моделлю без витратних матеріалів в комплекті. Наприклад, порівняно дорога модель, що постачається з 1000 скоб, в результаті може виявитися більш вигідною, ніж дешевший інструмент, не укомплектований ніяким кріпленням.

Кількість цвяхів, що постачається в комплекті зі степлером.

Будівельні степлери можуть постачатися з запасом кріпильних деталей (скоби, цвяхи, штіфти) — щоб можна було відразу почати роботу, не докуповуючи витратних матеріалів. А знаючи кількість таких деталей, можна не тільки визначити, наскільки вистачить початкового запасу, але і оцінити, наскільки вигідною буде купівля даної моделі в порівнянні з моделлю без витратних матеріалів в комплекті. Наприклад, порівняно дорога модель, що постачається з 200 цвяхів, в результаті може виявитися вигіднішою, ніж дешевший інструмент, не укомплектований ніяким кріпленням.

Кількість штифтів, що постачається в комплекті зі степлером.

Будівельні степлери можуть постачатися з запасом кріпильних деталей (скоби, цвяхи, штифти) — щоб можна було відразу почати роботу, не докуповуючи витратних матеріалів. А знаючи кількість таких деталей, можна не тільки визначити, наскільки вистачить початкового запасу, але і оцінити, наскільки вигідною буде купівля даної моделі в порівнянні з моделлю без витратних матеріалів в комплекті. Наприклад, порівняно дорога модель, що постачається з 200 цвяхів, в результаті може виявитися більш вигідною, ніж дешевший інструмент, не укомплектований ніяким кріпленням.

Наявність кейса або сумки в комплекті інструменту.

Подібні аксесуари більш зручні, ніж імпровізована упаковка, вони помітно спрощують зберігання і транспортування як самого інструменту, так і приналежностей/витратних матеріалів. При цьому найбільшою популярністю в будівельних степлерах користуються конкретно кейси – характерні валізки з твердого матеріалу. Такий чемоданчик відмінно захищає інструмент не тільки від вологи і бруду, але і від ударів і струсів; також він часто використовується як фабрична упаковка, в якій інструмент надходить у продаж. Сумки з м'якого матеріалу, зі свого боку, зустрічаються рідше: не дають такого захисту від ударів, та й воді/пилу вони протистоять не настільки ефективно. З іншого боку, така упаковка сама по собі менш громіздка, а коли сумка не потрібна — її можна досить компактно згорнути.